Навчальний посібник для вищих навчальних закладів нефілологічного напрямку підготовки



Сторінка1/12
Дата конвертації17.03.2016
Розмір2.41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


ББК Ш 141. 14 – 9

УДК 378. 001. 85 – 057. 632 (007)




Українська мова за професійним спрямуванням: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів нефілологічного напрямку підготовки.

Автори: доц. Мачай Т.О., доц. Шавлак Л.В., доц. Лазарєва Л.К., проф. Семенова Л.П., ст. викл. Алтухов В.М., ст. викл. Буяновська Н.І., ст. викл. Гречаниченко Л.В., ст. викл. Дмитрієва О.І., ст. викл. Матулевська Н.П., ст. викл. Мітасова Е.Ф., ст. викл. Онацька Н.І., ас. Кульбіда Н.І., ас. Свірса Н.М., ас. Шатілова О.С. – ДонНТУ, 2006 р. – 191 с.

У навчальному посібнику надано інформацію про характерні риси сучасної української літературної мови. Розглянуто основні елементи наукового тексту, види згортання його інформації: плани, конспект, резюме, анотація. Описано особливості усної і писемної форм мовлення. Охарактеризовано значущі риси наукового стилю сучасної української літературної мови. Надано інформацію про власне українську і іншомовну лексику. Висвітлено функціонування у словниковому запасі фахівців синонімів, паронімів. Ретельно охарактеризовано науково-термінологічну лексику, скорочування слів і словосполучень, складні випадки використання власних назв, антонімів, стійких сполук у професійному спілкуванні.

Кожний розділ містить завдання для роботи з теоретичною інформацією, лексико-граматичні вправи і матеріали для самостійної роботи.

Значну увагу приділено аналізу специфіки функціонування іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів і дієслівних форм у професійному мовленні. Проаналізовано і відображено основні синтаксичні особливості простого і складного речення у наукових текстах, складні випадки керування, розглянуто труднощі перекладу тексту з прийменниковими конструкціями. Приділено увагу питанням етикету усного і писемного мовлення.

Практичні завдання кожного розділу спрямовані на розвиток і вдосконалення лексично-граматичних умінь і навичок оформлення писемного і усного.

Навчальний посібник розрахований на студентів ВНЗ IV рівня акредитації нефілологічного напрямку підготовки, що вивчають дисципліну «Українська мова за професійним спрямуванням».
Укладачі: авторський колектив кафедри української та російської мов ДонНТУ.
Відповід. за випуск: Т.О. Мачай, доцент , к.п.н., завкафедри

Рецензенти: О.Г. Каверіна, доцент

П.В. Стефаненко, проф., д.п.н.

© Авторський колектив кафедри укр. та рос. мов ДонНТУ, 2006р.



З М І С Т

Передмова...................................................................................................................8

Розділ І. Українська мова як єдина національна мова українського народу і форма його культури. Основні етапи розвитку української мови. Особливості української літературної мови. Виконання лексико-граматичних вправ. Аналіз перекладених фахових текстів……………..9-36

1 Теми


1.1.Мова і професія……………………………………………………......9-10

1.2.Особливості етапів розвитку сучасної української літературної мови……………………………………………………………...........................10-13

1.3.Характерні риси сучасної української літературної мови….........13-20

2.Лексико-граматичні вправи .............................................................................20-23

3. Матеріали для самостійної роботи.................................................................23-36

Розділ ІІ. Поняття про текст. Види згортання інформації: плани, конспект, резюме, анотація. Складання анотації. Аналіз перекладених фахових текстів...................................................................................................................36-59

1.Теми


1.1 Поняття про текст……….....................................................................36-37

1.2.Види згортання інформації (плани, конспект, резюме, анотація)…37-47

2.Лексико-граматичні вправи …..................................................................48

3.Матеріали для самостійної роботи .................................................................48-59



Розділ ІІІ. Жанри сучасної української літературної мови. Характерні риси усної та писемної форм мовлення. Складання усного повідомлення. Аналіз перекладених фахових текстів .........................................................59-68

1. Теми


1.1.Характерні риси усної форми мовлення….......................................59-60

1.2. Особливості писемного мовлення ....................................................60-62

2. Лексико-граматичні вправи ………...............................................................62-63

3. Матеріали для самостійної роботи (телефонна розмова)...........................63-68



Розділ ІV. Стилі мови. Характеристика наукового стилю. Поняття про ОДС. Складання резюме наукового тексту. Аналіз перекладених фахових текстів .................................................................................................................68-81

1. Теми


1.1 Стилі сучасної української мови……..............................................69-70

1.2 Характеристика наукового стилю…………………………..............70-73

1.3. Поняття про офіційно-діловий стиль………………………………73-77

2.Лексико-граматичні вправи .................................................................................77

3. Матеріали для самостійної роботи ................................................................78-81

Розділ V. Лексичні норми сучасної української мови у професійному мовленні. Власне українська й іншомовна лексика. Семантичні групи лексики:синоніми, антоніми, пароніми. Складання оголошення, використовуваного в науковому спілкуванні. Аналіз перекладених фахових текстів...................................................................................................81-90

1. Теми


1.1. Власне українська й іншомовна лексика....................................... .81-83

1.2.Синоніми, антоніми, пароніми (семантичні групи лексики) ..........83-85

2. Лексико-граматичні вправи …………………................................................85-87

2.1. Граматична довідка. Правопис іншомовних слів........................... 85-87

3. Матеріали для самостійної роботи ................................................................88-90

Розділ VІ. Науково-термінологічна лексика. Стійкі сполучення у науковому мовленні. Складання реферату наукового тексту на матеріалі 1-го джерела. Аналіз перекладених фахових текстів .............................................................................................................................90-103

1. Теми


1.1.Науково-термінологічна лексика, професіоналізми.........................90-93

1.2.Стійкі словосполучення у науковому мовленні.............................93-96

2. Лексико-граматичні вправи …………..........................................................97-98

3. Матеріали для самостійної роботи ..............................................................98-103



Розділ VІІ. Скорочування слів та словосполучень у професійному спілкуванні. Реферат наукового тексту на основі декількох джерел. Аналіз перекладених фахових текстів.....................................................................103-110

1. Теми


1.1. Лексичні скорочення: складноскорочені слова і абревіатури 103-106

1.2. Типи графічних скорочень............................................................. 106-107

2. Лексико-граматичні вправи ………..........................................................107-108

3. Матеріали для самостійної роботи ............................................................108-110



РозділVІІІ. Документ. Поняття про реквізити. Вимоги до документа. Особливості використання іменників у професійному і діловому спілкуванні. Складання заяви. Аналіз перекладених фахових текстів...............................................................................................................111-122

1. Тема


1.1. Документ як основний вид ділової мови. Вимоги до документа. Поняття про реквізити, композицію документа……………………111-114

1.2. Функціонування іменників.............................................................114-117

2. Лексико-граматичні вправи ………………………………………............118-120

3. Матеріали для самостійної роботи ............................................................120-122



Розділ ІХ. Вживання прикметників у наукових і ділових текстах. Складання резюме (діловий стиль). Аналіз перекладених фахових текстів………………………………………………………………………..123-130

1. Тема


Функціонування прикметників…………………………………….....123-124

2. Лексико-граматичні вправи ………………………...................................124-125

3. Матеріали для самостійної роботи ….......................................................125-130

Розділ Х. Особливості вживання і правопису власних назв у професійному та діловому спілкуванні. Складання автобіографії. Аналіз перекладених фахових текстів……………………………………………………………130-153

1. Теми


1.1. Вживання і правопис власних назв ................................................130-134

1.2. Написання та відмінювання прізвищ і імен по батькові...............134-140

2. Лексико-граматичні вправи ……………………………………...............140-141

3. Матеріали для самостійної роботи ………………...........................................142



Розділ ХІ. Числівник у науковому і діловому спілкуванні фахівців. Складання розписки. Аналіз перекладених фахових текстів. ………………………....................................................................................... 143-159

1. Теми


1.1. Особливості використання числівників………..………………...143-154

1.2. Функціонування числівників у писемній формі наукового чи ділового тексту ……………………………………………………………………….155

2. Лексико-граматичні вправи …………………….......................................155-158

3. Матеріали для самостійної роботи ........................................................... 158-159



Розділ ХІІ. Вживання займенників у наукових і ділових текстах. Складання пояснювальної записки. Аналіз перекладених фахових текстів. .............................................................. ……………………………………….159-165

1. Тема


Функціонування займенників у наукових і ділових текстах…….......159-162

2. Лексико-граматичні вправи….....................................................................162-164

3. Матеріали для самостійної роботи.............................................................164-165

Розділ ХІІІ. Особливості використання дієслівних форм у професійному і діловому мовленні. Складання записок: службова, доповідна. Аналіз перекладених фахових текстів. ...................................................................166-171

1. Тема


Функціонування дієслівних форм………………………........................ 166-167

2. Лексико-граматичні вправи ..................................................................... 167-169

3. Матеріали для самостійної роботи ............................................................169-171

Розділ. XIV Синтаксчні засоби наукового і ділового мовлення. Складання офіційних листів: лист-запит, лист-відповідь. Аналіз перекладених фахових текстів...............................................................................................171-180

1. Тема


Синтаксичні особливості наукового і ділового текстів…....................171-174

2. Лексико-граматичні вправи ………….......................................................174-175

3. Матеріали для самостійної роботи .......................................................... 175-180

Розділ XV. Складні випадки керування. Складання листа-замовлення. Аналіз перекладених фахових текстів. .....................................................180-184

1. Тема


Особливості підрядного зв’язку керування у сучасній українській мові…………………………..................................................................180-182

2. Лексико-граматичні вправи ……………....................................................182-183

3. Матеріали для самостійної роботи ............................................................183-184

Розділ XVІ. Прийменник у наукових і ділових текстах. Аналіз перекладених фахових текстів....................................................................185-196

1. Тема


Функціонування прийменників у наукових і ділових текстах...........185-190

2. Лексико-граматичні вправи ………………………....................................190-194

3. Матеріали для самостійної роботи ............................................................194-196

Розділ XVІІ. Етикет усного та писемного спілкування фахівців. Складання офіційних листів. Аналіз перекладених фахових текстів………………………………………………………………..............197-203

1. Теми


1.1. Етикет усного спілкування ……......................................................197-199

1.2. Етикет писемної форми мовлення. Офіційні листи ................ ..199-202

2. Лексико-граматичні вправи……………….................................................202-203

3. Матеріали для самостійної роботи ............................................................203-206



Література………………………....................................................................207-208

ПЕРЕДМОВА
«Мова – це форма нашого життя, життя культурного і національного, це форма національної організації… Мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я. А поки живе мова – житиме й народ яко національність» (Іван Огієнко).

Щоб ефективно користуватися мовою, щоб досягти успіхів у професійній діяльності спеціалістові потрібно її не тільки знати, а й відчувати, розуміти її структуру, внутрішні закономірності й закони.

Людина вчиться мові змалку. Значну роль у цьому процесі пізнання мови, пізнання світу відіграють батьки, оточення. Але насамперед навчання мови відбувається у школі під час опанування загальноосвітніх дисциплін, а потім – спеціальному навчальному закладі протягом набуття фахових знань, професії. Протягом всього життя людина збагачує свій словник, оволодіває виражальними засобами рідної мови, читаючи літературу, спілкуючись з іншими людьми, опановуючи спеціальність.

Для того, щоб відчувати мову, необхідно усвідомити структуру мови як системи, збагнути її закони, внутрішню логіку. Це досягають вивченням закономірностей її фонетичного ладу, будови слова, словотвору, групування лексики, взаємовідношень між словами та їхніми значеннями, поділу слів на частини мови, побудови словосполучень і речень, формування тексту.

У пропонованому посібнику висвітлено найважливіші для наукового і ділового стилів мови питання, що зумовлюють мовленнєві проблеми у спілкуванні фахівців. Вони розглядаються у 17 розділах видання. Кожний розділ складається із 3-х частин: частини, що передбачає роботу з текстовою теоретичною інформацією; частини, що передбачає формування і розвиток навичок лексико-граматичного оформлення інформації; частини, завдання якої полягає у вдосконаленні мовленнєвих умінь в усній і писемній формах.

Навчальний посібник розрахований на студентів і викладачів ВНЗ нефілологічного напрямку підготовки, а також усіх, хто має справу з науковим і діловим стилями у практичній діяльності.



Розділ І
УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ЄДИНА НАЦІОНАЛЬНА МОВА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ І ФОРМА ЙОГО КУЛЬТУРИ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. ВИКОНАННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ВПРАВ.

АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ
І. ТЕМА 1. МОВА І ПРОФЕСІЯ
ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст, запишіть основну інформацію.

Що являє собою мова? Вчені-лінгвісти визначають поняття «мова» як впорядковану цілісну систему взаємозалежних елементів, яку утворюють три основні компоненти: фонетика (звуковий склад), лексика (сукупність слів) і граматика (набір правил та засобів для їх реалізації).

Спілкування людей без мови неможливе, а без нього не може бути і суспільства, і власне людини. Без мови не може відбуватися і розуміння людиною дійсності, своєї ролі у цьому бутті.

Отже, як особистість фахівець є носієм мови, що фіксує у собі загальнонаціональні традиції народу, особливості його історичного розвитку і становлення національної культури, а також засвоєння загальнолюдських цінностей. Але у той же час мова фахівця відображає у лінгвістичних конструкціях (термінах, термінологічних словосполученнях тощо) спеціальні знання, становлення і розвиток конкретної ґалузі.

Безсумнівно, що професійна діяльність спеціаліста супроводжується особистим внеском у її рух вперед. Сучасний спеціаліст, реалізуючись у виробничій чи науковій діяльності, описує отримані результати виражальними засобами рідної мови. Тобто, створюючи щось нове чи вдосконалюючи вже відоме – технології, апарати, пристрої тощо, – він називає їх новими словами, серед яких можуть зустрічатися як терміни конкретної вузької спеціальності, так і загальнотехнічні чи загальнонаукові. Нове слово – це найдосконаліший жанр відображення професійної діяльності людини. Воно не тільки описує нове у теорії або практиці, але й створює можливість для подальшого розвитку.

Інакше кажучи, підготовка майбутнього фахівця передбачає володіння нормованою мовою, культурою мовленнєвого спілкування. Цього можна досягнути вивченням закономірностей її фонетичного ладу, словотвору, групування лексики, взаємовідношень між словами та їхніми значеннями, поділу слів на частини мови, побудови словосполучень і речень, створення тексту різних жанрів: свідоцтво про винахід, інженерна стаття, наукова монографія, економічний план, політична програма, художній твір чи картина, науково-фантастичний фільм тощо.


ЗАВДАННЯ 2. Обґрунтуйте необхідність знання мови спеціалістом.
ТЕМА 2. ОСОБЛИВОСТІ ЕТАПІВ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте текст " Особливості етапів розвитку української літературної мови". Запишіть у стислому виді відповідь на питання, які етапи (періоди) виділяють у розвитку української літературної мови.

Українська мова має давню писемну традицію, що веде свій початок від зародження книжності та перших шкіл у Києві після хрещення Русі. Щоправда, існують припущення про те, що у східних слов’ян, зокрема протоукраїнців могли існувати регіональні писемні традиції ще до Х ст., які були першоосновою формування спільно-давньоруської літературної мови в Києві – центрі середньо-наддніпрянських полян.

Ознаки української мови (фонетика, граматика, лексика) фіксуються у писемних пам’ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст. Однак фіксація того або іншого мовного явища не може вважатися підставою для визначення часу його виникнення. Кожна мова має дописемний період розвитку, лінгвістичні характеристики якого з’ясовуються методами порівняльного аналізу і внутрішньої реконструкції відповідних явищ. Це стосується і української мови, окремі риси якої могли сформуватися в дописемний період.

Існують дві основні концепції зародження і розвитку української мови як окремої словянської. Згідно з першою з них, українська мова виникла після розпаду давньоруської, який припадає нібито на XIV ст. Мовотворчі процеси і появи трьох східнослов’янських мов у зазначений період стимулювалися процесами, зумовленими припиненням існування Київської Русі – держави, що сприяла формуванню літературної мови, спільної для всіх східнослов’янських племен.

До виникнення української, як і двох інших східнослов’янських мов, крім власне лінгвістичних ознак системного плану, мають відношення, очевидно, суспільно-політичні чинники, серед яких найважливішими були поділ Київської Русі у ХІІ ст. на кілька князівств, руйнівна монголо-татарська агресія проти східних слов’ян, а потім захоплення і поділ українських земель сусідніми державами. Вчені припускають, що відмінності між південними, західними і північносхідними слов’янами не привели б до утворення трьох східнослов’янських мов, коли б не сукупність історичних умов, що спричинили формування в ХІІ-ХІV ст. трьох східнослов’янських народностей кожна з яких характеризується спільністю території, своєрідними рисами і закріпленнями у мові тих характерних особливостей, які розвивалися ще в спільносхіднослов’янський період.

Друга концепція полягає в тому, що безпосереднім джерелом розвитку української, як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова, розпад якої починається в VII ст.

У становленні української мови інші вчені виділяють такі періоди:

1) протоукраїнська мова (VII-XII ст.);

2) староукраїнська мова (ХІ ст. час появи перших писемних пам’яток – кінець ХІV ст.);

3) середньоукраїнська мова, у межах якої розрізняють декілька підперіодів: а) рання середньоукраїнська мова (кінець ХІV ст. – кінець ХVІст.); б) середньоукраїнська мова (кінець ХІVст. – початок ХVІІІст.); в) пізня середньоукраїнська мова (початок ХVІІІ ст. – початок ХІХст.);

4) нова українська мова. Остання сформувалася переважно на базі говірок південно-східного наріччя, але у її розвитку конструктивну роль відіграли також південно-західні і північне наріччя.

Аналізуючи етапи розвитку української літературної мови, можна зазначити, що в українському мовознавстві вихід сучасної української мови на історичну арену пов’язують з конкретною датою – виданням у 1798р. поеми «Енеїда» І.П.Котляревського, яка стала першим друкованим твором.

Нова українська літературна мова, якою користуємося сьогодні, увібрала в себе писемні традиції давньої української літературної мови, скарби усної народної творчості українців і розмаїття живого мовлення на терені етнічної України.

За походженням українська мова належить до індоєвропейської сім´ї. Є ще угро-фінська, тюркська, іберійсько-кавказька, семітохамітська, монгольська, малайсько-полінезійська, китайська, тібетська та інші сім´ї мов. Окрему сім´ю становить японська мова. До індоєвропейської сім´ї належить кілька груп мов: слов´янська, романська, германська, балтійська, кельтська, індійська, іранська, грецька, вірменська, албанська та ін.

Слов´янська група мов складається з трьох підгруп: східно-слов´янської, західнослов´янської, південнослов´янської. До східно-слов´янської підгрупи належать мови: українська, російська, білоруська; до західнослов´янської – польська, чеська, словацька, кашубська, верхньо- та нижньолужицька (Німеччина); до південнослов´янської – болгарська, сербська, хорватська, словенська, македонська, старослов´янська.

Кожна із слов´янських мов має багато спільних рис, зокрема основні закономірності у фонетиці, граматиці, лексиці, але набула й своїх рис, мала свої тенденції розвитку, поповнила лексику, збагатила виражальні засоби. Наприклад, це виявляється у тому, що у цих мовах є значна кількість слів, подібних за звучанням і значенням.



Порівняймо:

в укр. мові в рос. мові в білоруській мові

рука рука рука

голова голова галава

розум разум розум

вівторок вторник ауторак

молодий молодий маладі

добрий добрый добры

гриміти греметь гремець

він он ён

що что што

Проте, деякі слова, форми і звуки однакові або дуже близькі в українській і білоруській мовах, мають істотні відмінності в російській.

Порівняймо:

в укр. мові в рос. мові в білоруській мові

скорочення сокращение скарачение

питання вопрос пытание

шлях путь шлях

батько отец бацька

око глаз вока

І навпаки, окремі слова й форми, однакові або дуже близькі в російській і українській мовах, мають істотні відмінності в білоруській.

Порівняймо:

в укр. мові в рос. мові в білоруській мові

успіх успех поспех

звучати звучать гунаць

прикрасити украсить упрыгожиць

знання знание веды

підготовка подготовка падрыхтоука

стаття статья артыкул

Є, звичайно, і такі слова, що не збігаються в жодній із трьох мов.



Порівняймо:

в укр. мові в рос. мові в білоруській мові

останній последний апошні

одного разу однажды аднойчы

першоджерело первоисточник першокрыніца

заздалегідь заранее загадзя

ЗАВДАННЯ 4. Розкажіть, спираючись на викладені у тексті "Особливості розвитку української літературної мови" і зроблені записи про концепції зародження і становлення української літературної мови, про її місце у всесвітньому розвитку.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка