Навчальний предмет астрономія в 9-му класі



Скачати 321.63 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір321.63 Kb.
Навчальний предмет астрономія в 9-му класі

Астрономія як окремий навчальний предмет була включена в навчальний план середньої школи в 30-х роках ХХ століття. У 60-х роках астрономія розглядалася як навчальний предмет, що завершує фізико-математичну освіту і природничонаукову освіту, тому і вивчення цього предмета пропонувалося у випускному класі.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, астрономія є обов’язковим навчальним предметом незалежно від профілю навчання. На навчання астрономії в старшій школі виділяється 17 або 34 навчальних години (останнє – лише для класів із поглибленим навчанням фізики і астрономії). У межах такого обсягу навчального часу неможливо сповна реалізувати освітні і виховні цілі астрономічної компоненти загальної природничо-наукової освіти та її можливості щодо практичної підготовки молоді до життя у сучасному світі.

Проведені нами дослідження показали, що власне астрономічний компонент освітньої галузі багатьма учнями засвоюється формально, їхні знання часто бувають не повні, учні не вміють застосовувати їх для розв’язання конкретних навчальних і практичних задач. Це зумовлює проблему підвищення ефективності навчання астрономії і сумісних з нею навчальних дисциплін, зокрема фізики. У зв’язку з цим виникає потреба, з одного боку, інтенсифікувати навчальний процес, з іншого – домогтися глибокого розуміння учнями фізичної природи небесних тіл, механізму астрофізичних явищ і процесів, їх причинної обумовленості та відповідних закономірностей. При розв’язанні цих питань поряд із демонстраційними і лабораторними приладами та інструментами, доповнюючи і розширюючи їх можливості, можуть бути успішно використані дані сучасних наукових астрономічних досліджень, високоякісні демонстраційні моделі завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям.

Зрозуміло, що формування і розвиток в учнів астрономічних уявлень - тривалий процес, який повинний починатися в старшому дошкільному віці (на базі наявних для дітей книг з астрономії) і продовжуватися увесь час навчання в школі (з максимальним використанням для цього пропедевтичних курсів «Навколишній світ», I - IV класи і «Природознавство», V - VI класи, а потім і систематичного курсу фізики). Головним завданням курсу астрономії є формування цілісного уявлення про будову й еволюцію Всесвіту, розкриття перед учнями астрофізичної картини світу, велику увагу приділяючи питанню астрофізики, позагалактичної астрономії, космогонії і космології.

З метою підвищення якості навчання астрономії, ми пропонуємо перенести навчальний курс астрономії з 11 в 9 клас, що дасть по-перше, певні астрономічні знання учням які залишають школу після 9-го класу і не вивчають такий важливий освітній предмет як астрономія в подальшому навчанні. По-друге, для учнів 10-11 класів, які матимуть певні астрономічні знання матеріал з фізики, хімії, математики, біології та інших навчальних предметів можна подати більш ширше та яскравіше збагативши прикладами процесів та явищ поширених у Всесвіті та методами сучасних астрономічних досліджень. По-третє, спрямувати старшокласників на дослідницьку діяльність з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що дасть можливість розвивати та формувати їх наукове системне мислення.

У шкільний курс фізики старшої школи ми пропонуємо ввести розділ «Фізика космосу» в якому вивчати наступні теми, які повинні доповнити та розширити астрономічні знання учнів на прикладах сучасних даних астрономічних досліджень та спостережень, а також при розв’язуванні задач:


  • Космічні швидкості. Чисельне значення космічних швидкостей для Землі. Орбіти космічних апаратів. Рух штучних супутників Землі. Орбіта перельоту космічних апаратів на Марс по оптимальній траєкторії. Проблеми й перспективи космічних досліджень.

  • Фізичні характеристики космічного простору.

  • Будова ракети та реактивний рух.

  • Рух під дією сонячного вітру.

  • Невагомість у космосі.

  • Рух природних супутників. Закони Кеплера.

  • Поняття про небесну механіку. Уточнення законів Кеплера Ньютоном. Визначення маси Землі. Визначення мас небесних тіл. Визначення маси Сонця. Визначення розмірів і форми Землі. Градусні вимірювання. Горизонтальний паралакс. Визначення відстаней методом горизонтального паралакса.

  • Радіолокаційний метод. Визначення розмірів тіл Сонячної системи.

  • Основні положення спеціальної теорії відносності.

  • Відносність часу. Перетворення Лоренца.

  • Розміри та інтервали часу в різних системах відліку.

  • Швидкість світла у вакуумі.

  • Відносність одночасності подій.

  • Залежність маси від швидкості.

  • Закон взаємозв’язку маси та енергії.

  • Сучасні фізичні методи дослідження космосу.

  • Останні науково-технічні досягнення в освоєнні космосу.(Україна космічна держава.)

Предметом, що повинен завершувати сучасну фізико-математичну освіту і природничонаукову освіту у випускному класі з метою інтеграції та систематизації знань з таких навчальних дисциплін як інформатика, інформаційні технології, математика, фізика, астрономія, хімія, біологія, технології та інших навчальних предметів ми пропонуємо ввести новий предмет який вимагає сьогодення - «Системотехніка», що дасть можливість розвивати дослідницьку діяльність, формувати системне наукове мислення старшокласників сучасними передовими технологіями та підготувати їх до повноцінного життя у високотехнологічному суспільстві. У даний навчальний предмет необхідно включити такі розділи:

  • основи системного аналізу;

  • основи системотехнічного проектування;

  • комп’ютерне моделювання з застосуванням системного підходу;

  • робототехніка у всіх сферах людської діяльності;

  • інформаційні системи та мережі.

Вивчення даного навчального предмету повинно завершити у системі формування наукового системного мислення випускників та розуміння функціонування і призначення складних технічних систем, які все більше проникають у сферу людської діяльності, що стане передумовою створення високорозвиненої прогресивної нації.

Виходячи з вище сказаного ми пропонуємо наступну навчальну програму для загальноосвітніх навчальних закладів з астрономії для 9-го класу:


Пояснювальна записка

Астрономія - єдиний шкільний предмет, що розглядає структуру й еволюцію матерії на «мегарівні» у всіх її поняттях та є основою формування в учнів сучасної наукової картини світу. Світоглядна, гуманітарна, людська спрямованість цього предмета дуже висока, але в даний час, недостатньо використовується сучасними курсами, у яких реалізований традиційний конкретний природничонауковий підхід. Велика кількість понять соціально-філософського, суспільно-історичного рівня, які виникли й розвивалися на астрономічному матеріалі, у шкільній освіті, втратили свої джерела, здобуваючи, важко сприйману школярами абстрактність і віддаленість від дійсності.

Бурхливий розвиток науки і техніки призводить до значного оновлення даних про ті чи інші астрономічні об’єкти. Тому вчитель астрономії повинен мати доступ до останніх наукових астрономічних даних, які доцільно згадувати під час вивчення відповідних тем, а учні маючи знання використання електронної техніки з 5 класу повинні володіти сучасними методами пошуку інформації, що в повній мірі сприятиме розвитку їх дослідницької діяльності.

Астрономія розглядає надзвичайно широкі закономірності природи й базується на змісті навчальних предметів освітньої галузі «Природознавство», що обумовлює необхідність взаємозв'язку викладання астрономії з фізикою, географією, хімією, біологією й математикою. Вивчення астрономії в 9 класі розширить аналітичні здібності учнів, а їхня астрономічна підготовка дозволить оперувати практично всіма вивченими з інших навчальних предметів 10 та 11 класу поняттями й закономірностями, що в повній мірі сприятиме формуванню наукового системного мислення випускників.



Вивчення астрономії в основній школі спрямовано на досягнення наступних цілей:

  • ознайомлення з методами пізнання Всесвіту: спостереження астрономічних явищ, використання простих астрономічних інструментів та засобів інформаційно-комунікаційних технологій;

  • оволодіння основами систематизованих знань про будову небесних тіл і їх систем;

  • оволодіння вміннями застосовувати отримані знання для пояснення астрономічних явищ і природних процесів, розуміння їх взаємозв'язку й просторово-часових особливостей;

  • оволодіння вміннями використовувати сучасні електронні технології для дослідження Всесвіту;

  • формування знань про астрономічну складову наукової картини світу у вигляді фактів про склад, будову, властивості небесних тіл, закономірності їх руху, фундаментальних законів, теорій;

  • формування розуміння ролі й місця людини у Всесвіті;

  • придбання навичок у вирішенні практичних життєвих завдань, пов'язаних з використанням астрономічних знань й умінь.

Основними завданнями вивчення астрономії за цією програмою в 9 класі є:

  • оволодіння учнями основами знань про методи і результати досліджень фізичної природи небесних тіл і їх систем, будови і еволюції Всесвіту;

  • набуття системних знань про походження природних об’єктів Всесвіту, їх фізичних властивостей, законів руху та еволюції, уявлень про походження, будову та еволюцію Всесвіту в цілому;

  • розвиток творчих якостей особистості й пізнавальних інтересів учнів у процесі засвоєння знань про Всесвіт і проведення астрономічних спостережень;

  • розвиток здатності самостійного придбання нових знань з астрономії відповідно до життєвих потреб;

  • розвиток загальнокультурної компетентності учнів, пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей у процесі вивчення астрономії і її внеску в прогрес цивілізації;

  • оволодіння вміннями застосовувати отримані знання для пояснення небесних явищ, спостерігати й описувати небесні явища й видимий рух світил;

  • формування вміння проводити найпростіші астрономічні спостереження й розрахунки, вирішувати астрономічні й астрофізичні завдання;

  • формування вміння застосовувати отримані знання для продовження освіти й самоосвіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій;

  • усвідомлення різниці між “астрономією” і “астрологією”, яка є реліктом історії розвитку цивілізації.

Необхідно, щоб учні розуміли, що сучасні принципи астрології та продукти комп’ютерних технологій за часту науково не обґрунтовані, носять необдуманий, міфологічний характер, підтримують містичне ставлення до природи.

Програма включає 8 основних розділів розрахованих на 35 годин, у тому числі 3 години – позаурочні астрономічні спостереження та 1 година - резервного часу, питання яких охоплюють увесь зміст сучасної астрономії. Запропонована послідовність навчальних тем обумовлена психологічними особливостями сприйняття людиною довкілля і спирається на великий історично-методологічний досвід вивчення курсу астрономії саме у такій послідовності.


Важливого ознакою програми є відображення в ній місця і ролі України як космічної держави, що має широкорозвинену інфраструктуру космічної галузі та астрономічних установ.

Практична частина програми та розв’язування задач є обов’язковими і нерозривними її складовими. Практичні роботи, включені в програму, мають для курсу астрономії таке ж важливе значення, як і лабораторні роботи в курсах інших природничих наук. Уміння, сформовані під час виконання практичних робіт, дозволять учневі:



    • застосовувати на практиці різні астрономічні методи;

    • опановувати елементами проведення науково-дослідної роботи використовуючи сучасні інформаційні джерела;

    • здійснити аналіз результатів практичної діяльності з теорією;

    • в повній мірі використовувати на практиці міжпредметні зв’язки.

Дана навчальна програма ґрунтується на наступних основних принципах:

  • доступності сприйняття навчального матеріалу;

  • єдності будови матерії;

  • генералізації навчального матеріалу; спірально-лінійної побудови (повторення, систематизація й розширення навчального матеріалу через інші навчальні предмети в старших класах);

  • розширення теоретичної й спостережливої навчальної діяльності учнів;

  • гуманітаризації (формуються дані про астрономію як науку, що є частиною загальнолюдської культури).

Обов'язковий зміст освіти, вимоги до рівня підготовки учнів концентруються по наступних змістовних напрямках:

  • методи й основи астрономічних досліджень, основи практичної астрономії й астрофізики;

  • астрономічні тіла, системи, їх властивості й взаємодія між ними;

  • будова й еволюція Всесвіту і її підсистем, філософсько-світоглядний аспект астрономії;

  • астрономічні аспекти життєдіяльності людини, розвиток космонавтики, мета й перспективи освоєння Всесвіту.

У результаті вивчення астрономії в учнів 9 класу формуються:

  • знання про те, що в процесі пізнання навколишнього світу астрономія використовує теоретичні й спостережливі методи дослідження;

  • методологічні знання про єдність спостережуваного світу, тобто тих самих законів і властивостей небесних тіл у різних частинах Всесвіту;

  • вміння, навички й способи пізнавальної діяльності (організація навчання й уміння пошуку інформації, обробка й систематизація інформації, співробітництво у виконанні творчих завдань);

  • загальні операції мислення: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, узагальнення й ін.;

  • система предметних знань, що стане основою формування наукового системного мислення;

  • спостережливі й практичні навички (використання астрономічних інструментів, даних результатів спостережень);

  • уміння в застосуванні астрономічних знань у повсякденному житті (орієнтування по сузір'ях, осмислення систем обчислення часу й календарних циклів, в й ін.).

Особливо важливим для курсу астрономії є проведення спостережень небесних світил. Астрономічні спостереження можна проводити впродовж усього навчального року розділивши на осінні, зимові та весняні. Важливо наперед показати ті об’єкти і явища, які належить вивчати. Під час підготовки і проведення спостережень необхідно пояснити учням, як користуватись “Шкільним астрономічним календарем”, рухомою картою зоряного неба та засобами електронних технологій. Необхідно заохочувати учнів до самостійного дослідження астрономічних процесів через мережу Інтернет.

У програмі дається перелік обов'язкових демонстрацій. Обладнання для їх проведення вчитель вибирає самостійно виходячи з реальних можливостей навчального закладу, аж до використання комп'ютерних мультимедійних енциклопедій і додатків (наприклад, RedShift), мережі Інтернет, відеозаписів передач спеціальних наукових каналів телебачення й т.д.

Надзвичайно корисними є екскурсії до планетарію та астрономічних обсерваторій, перегляд інформації на астрономічних порталах таких як NASA (адреса доступу - http://www.nasa.gov/ ), на сайті Європейської південної обсерваторії (адреса доступу -

http://www.eso.org/public/) та інших.

Особливостями навчальної програми з астрономії є:



  • сприяння подальшому посиленню астрофізичної спрямованості курсу за допомогою розгляду використання астрофізичних експериментальних і теоретичних знань у практичній і пізнавальній діяльності;

  • виведення на перший план сучасних експериментальних і спостережливих методів одержання астрономічних знань;

  • послідовне відображення найважливіших висновків сучасної астрономії про еволюцію Всесвіту й складових її об'єктів при викладі матеріалу про утворення планет, зір і галактик;

  • розкриття значення космічних досліджень для науки їх практичне використання на основі результатів, досягнутих за останні роки; розгляд приладів, штучних космічних апаратів і станцій як засобів одержання астрономічних знань;

  • показ ролі видатних українських та закордонних вчених у становленні й розвитку астрономічної науки та космонавтики.

Розподіл часу по темах у навчальній програмі є наближеним. Учителеві надається право змінювати послідовність вивчення питань у межах теми, а також використати за своїм розсудом резервний час (1година). На позаурочні практичні заняття (астрономічні спостереження повинні проводитись в системі) виділяється 3 години.
Критерії оцінювання навчальних досягнень з астрономії

Складовими навчальних досягнень учнів з курсу астрономії є не лише володіння навчальною інформацією та її відтворення, а й уміння та навички знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати в межах програмних вимог до результатів навчання.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів, необхідно користуватися критеріями навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою, які поділяються на 4 рівня і мають такі характеристики (табл.1).

Таблиця 1.




Рівні навчальних досягнень

Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень

I. Початковий


1

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні»



2

Учень (учениця) описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді



3

Учень (учениця) з допомогою вчителя зв'язано описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні чи астрономічні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних чи астрономічних величин

II. Середній


4

Учень (учениця) з допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо



5

Учень (учениця) описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці вимірювання окремих фізичних чи астрономічних величин і формули з теми, що вивчається




6

Учень (учениця) може зі сторонньою допомогою
пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул)

III. Достатній

7

Учень (учениця) може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання і розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій)



8

Учень (учениця) уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки



9

Учень (учениця) вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок

IV. Високий


10

Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети




11

Учень (учениця) на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання




12

Учень (учениця) має системні знання, виявляє здібності до прийняття рішень, уміє аналізувати природні явища і робить відповідні висновки й узагальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію



9 клас

(35 годин, 1 година. на тиждень, у тому числі 3 години - астрономічні спостереження й

1 година - резервний час)



1. Вступ. Предмет астрономії та її розвиток і значення в житті суспільства (1 година)

Предмет астрономії та його особливості. Виникнення астрономії. Перша модель Всесвіту. Загальні дані про масштаби й структуру Всесвіту. Розділи астрономії. Астрономічні спостереження. Значення астрономії і її роль у формуванні світогляду. Місце астрономії серед інших наук. Астрономічні знання і розвиток цивілізації. Внесок українських учених у розвиток астрономії та космонавтики.


Демонстрації

1. Портрети видатних астрономів.

2. Зображення об’єктів дослідження в астрономії.

3. Карта й атлас зоряного неба, зоряний глобус.


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця) повинен:

знати й розуміти:об'єкти пізнання астрономії, особливості різних розділів астрономії, особливості астрономічних спостережень;

уміти: розрізняти основні завдання різних розділів астрономії;

називати: сучасні галузі астрономії, причини, які обумовили, стимулювали зародження й розвиток астрономії;

наводити приклади: внеску видатних вчених світу та України в астрономічну науку, використання астрономічних знань в життєдіяльності людини;

характеризувати: астрономію як спостережну науку;

описувати: основні етапи розвитку астрономії;

пояснювати: зв’язок астрономії з іншими науками, значення астрономії у формуванні світогляду людини;

формулювати: визначення астрономії як науки;

обґрунтовувати:практичне значення астрономії та взаємозв'язок розвитку астрономії з розвитком інших наук і загальним прогресом цивілізації.
2. Основи практичної астрономії (4 години)

Карта зоряного неба. Сузір'я і яскраві зорі. Міфологічні основи назв сузір'їв. Поняття про зоряні величини.

Небесна сфера. Основні точки, лінії й площини небесної сфери. Добовий рух світил.

Горизонтальна й екваторіальна системи координат. Зоряні карти й атласи.

Висота світила в кульмінації. Карта добового руху світил на різних широтах. Визначення географічної широти місцевості за астрономічними спостереженнями. Особливості астрономічного орієнтування. Визначення місцезнаходження за двома зорями та Сонцем.

Вимірювання часу. Дійсна і середня сонячна доба. Визначення географічної довготи спостерігача за астрономічними спостереженнями. Літочислення й календар. Лінія зміни дат.



Демонстрації

  1. Зображення зоряного неба на картах й атласах.

  2. Схеми деяких сузір'їв з найбільш яскравими зорями.

  3. Основні точки, лінії й площини небесної сфери на моделях і зоряних картах.

  4. Найпростіші астрономічні методи визначення географічних координат.

  5. Географічний глобус Землі.

  6. Карта годинних поясів.

  7. Зображення різних типів годинників.


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця) повинен:

знати й розуміти: принципи, що лежать в основі поділу небесної сфери на сузір'я, основи рахунку часу, розходження між поняттями систем рахунку часу: дійсного, середнього сонячного, поясного, сезонного й всесвітнього часу, основні точки й кола небесної сфери, знаходити на небі найбільш яскраві зорі (Сиріус, Арктур, Вега, Антарес, Бетельгейзе, Ригель, Полярна зоря й ін.) і сузір'я, астрономічні способи визначення географічної широти й довготи, принципи побудови календарів;

уміти: за допомогою рухомої карти зоряного неба визначати видимість зір (сузір'їв), Сонця, Місяця на задану дату й час доби, орієнтування на місцевості по Сонцю, Місяцю й зорям;

називати: точки і лінії небесної сфери, координати горизонтальної і екваторіальної систем координат, екліптичні (зодіакальні) сузір’я, причини видимого руху Сонця, Місяця, зір;

наводити приклади: найвідоміших сузір’їв північної сфери неба, використання горизонтальної та екваторіальної систем координат;

характеризувати: відмінності між астрономією і астрологією, причини зміни пір року, принципи вимірювання і лічби часу, побудови юліанського і григоріанського календарів, поділ зоряного неба на сузір’я, одиниці відстаней в астрономії;

описувати: основні системи небесних координат, видимий рух Сонця відносно зір протягом року, добовий та річний рух Сонця по небесній сфері, історію календаря, методи і одиниці вимірювання часу;

пояснювати: використання небесних світил з метою орієнтування у просторі і часі особливості астрономічних спостережень, причину різної тривалості зоряної і сонячної доби, потребу введення літнього часу, потребу існування лінії зміни дат, способи орієнтації на місцевості, поняття видимої зоряної величини;

формулювати: поняття основних точок та ліній небесної сфери, визначення екліптики;

орієнтується: на місцевості за Сонцем, сузір’ями і Полярною зорею.

обґрунтовувати: поняття сузір’я, принцип введення небесної сфери та розташування на ній небесних світил, ненауковість астрології; поняття справжньої сонячної доби, середнього Сонця, тропічного року, місцевого, поясного, Всесвітнього та зоряного часу;

розв’язувати задачі: на знаходження висот світил за заданими екваторіальними координатами і навпаки, на визначення часу.

3. Рух небесних тіл (4години)

Видимий рух планет. Суть геліоцентричної системи Коперника. Пояснення петлеподібного руху планет у геліоцентричній системі. Становлення й поширення наукового світогляду про систему світу (Г. Галілей, Й. Кеплер, М. В. Ломоносов й ін.).

Поняття про конфігурації планет, з’єднаннях, елонгаціях, протистояннях. Сидеричний і синодичний періоди планет. Формула зв'язку між синодичним і сидеричним періодами.

Видимий річний рух Сонця. Зодіак. Добовий рух Сонця на різних широтах. Видимий рух Місяця. Фази Місяця. Сонячні й місячні затемнення.


Демонстрації

  1. Схема будови світу Коперника.

  2. Фотографії або моделі кутомірних астрономічних інструментів.

  3. Видимий і дійсний рух планет на динамічних моделях, зоряних картах і таблицях.

  4. Розбіжність тривалості синодичного й сидеричного періодів обертання планет.

  5. Річний рух Сонця на моделях і зоряних картах.

  6. Особливості добового руху Сонця на різних географічних широтах.

  7. Рух Місяця і його фази.

  8. Схеми сонячних і місячних затемнень.


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця) повинен:

знати й розуміти: закономірності будови Сонячної системи, принципи руху планет, будову Сонячної системи, сутність геліоцентричної системи світу й історичні передумови її створення, причини і характер видимого руху Сонця, планет і Місяця,

причини зміни фаз Місяця, умови настання сонячних і місячних затемнень,

одиниці вимірювання відстаней у Сонячній системі, основні етапи розвитку космонавтики, освоєння й вивчення людиною Сонячної системи;

уміти: розраховувати відстані до тіл Сонячної системи по відомому горизонтальному паралаксу, визначати умови видимості планет з використанням координат планет на заданий час, відрізняти планети від зір на зоряному небі, визначати розміри тіл Сонячної системи по їхніх видимих розмірах і відомій відстані, застосовувати довідники, рухому карту зоряного неба для визначення умов протікання явищ, пов'язаних з обігом Місяця навколо Землі й видимим рухом планет;

називати: елементи орбіт, значення космічних швидкостей на поверхні Землі, планетні конфігурації;

наводити приклади: добового руху Сонця на різних широтах;

характеризувати: конфігурації планет;

описувати: видимості планет в різних конфігураціях;

пояснювати: відмінності між системами світу Птолемея і Коперника, видимий петлеподібний рух планет, причини сонячних та місячних затемнень;

обґрунтовувати: використання законів руху в небесній механіці, щодо “параду планет” .

4. Методи та засоби астрономічних досліджень (4 години)

Стародавні астрономічні прилади та обсерваторії. Характеристики оптичних телескопів. Видиме збільшення, роздільна здатність, проникаюча сила. Сучасні обсерваторії.

Види електромагнітного випромінювання. Пропущення земною атмосферою різних видів випромінювання. Дослідження електромагнітного випромінювання небесних тіл. Види спектрів. Спектральний аналіз в астрономії. Спектральні прилади.

Радіотелескопи. Об'єкти вивчення радіоастрономії.

Радіоінтерферометри. Найбільші телескопи світу. Позаатмосферна астрономія. Космічні телескопи та обсерваторії.

Астрономічні дослідження через мережу Інтернет.



Демонстрації

  1. Шкільний телескоп.

  2. Фотографії (слайди) світових і українських обсерваторій.

  3. Фотографії й схеми сучасних найбільших телескопів і радіотелескопів.

  4. Фотографічна пластинка із зображенням небесних світил.

  5. Зображення спектрів небесних тіл.

  6. Фотографії телескопів для вивчення випромінювання в різних діапазонах.

  7. Астрономічні сайти та портали мережі Інтернет.


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця) повинен:

знати й розуміти: принципи роботи й призначення оптичних телескопів, принципи роботи й призначення радіотелескопа, спектральних приладів;

уміти: практично використовувати для астрономічних спостережень невеликі оптичні телескопи, визначати збільшення шкільного телескопа, знаходити потрібну інформацію на астрономічних сайтах та порталах в мережі Інтернет;

називати: різні діапазони електромагнітних хвиль;

наводити приклади: вікон прозорості в атмосфері Землі ;

характеризувати: причини існування вікон прозорості в атмосфері Землі ;

описувати: характеристики телескопів (формула збільшення телескопа, роздільна здатність та проникна сила телескопа) , види приймачів випромінювання в астрономії;

пояснювати: залежність спектра випромінювання від температури, густини й хімічного складу випромінюючих тіл;

формулювати: поняття електромагнітний спектр;
обґрунтовувати:
важливість спостережень у всьому діапазоні електромагнітного спектра.
5. Сонячна система (5 годин)

Особливості будови Сонячної системи. Закономірності будови й хімічного складу тіл Сонячної системи. Походження Сонячної системи. Гіпотези Канта й Лапласа. Основні етапи виникнення Сонячної системи згідно теорії О. Ю. Шмідта.

Поняття про планети й супутники. Порівняльні розміри планет.

Планети земної групи (Меркурій, Венера, Земля, Марс). Загальні характеристики планет земної групи. Внутрішня будова планет земної групи. Поверхні планет земної групи. Атмосфери планет земної групи.

Планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун). Атмосфери планет-гігантів. Внутрішня будова планет-гігантів. Кільця планет.

Місяць. Супутники планет. Фізичні умови на Місяці. Супутники планет-гігантів.

Малі тіла Сонячної системи. Карликові планети. Астероїди. Орбіти астероїдів, поняття про пояси астероїдів, розміри астероїдів. Метеорити. Комети, гіпотези про їх походження. Метеорні потоки. Походження метеорних потоків.
Демонстрації


  1. Фотографій планет, комет, кілець і супутників планет з наземних і космічних спостережень.

  2. Фотографії Землі з бортів орбітальних станцій.

  3. Глобус Місяця.

  4. Різні форми рельєфу місячної поверхні.

  5. Космічні знімки астероїдів, комет, метеорів та метеорних потоків.

  6. Фотозображення метеоритів.

  7. Карту розподілу на небесній сфері радіантів відомих метеорних потоків.

  8. Фотозображення астроблем. Таблиці фізичних та орбітальних характеристик планет.

9. Космічні знімки планет Сонячної системи.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця) повинен:

знати й розуміти: склад Сонячної системи та порядок розміщення планет, будову й фізичні характеристики планет Сонячної системи, відмінні риси планет різних груп, фізичні характеристики астероїдів, комет, метеоритних і метеорних тіл ;

уміти: користуватися довідковими даними астрономічних календарів для спостережень за небесними тілами, працювати з довідковою літературою та джерелами інформації з мережі Інтернет при проведенні спостережень;

називати: фізичні характеристики Землі як планети, фізичні характеристики Місяця, планети земної групи, супутники Марса, планети-гіганти, малі тіла Сонячної системи;

наводити приклади: досліджень тіл Сонячної системи за допомогою космічних апаратів, супутників планет та карликових планет, відомих комет та метеорних потоків;

характеризувати: фізичні умови на поверхні Місяця, головні подібності та відмінності між планетами земної групи та планетами-гігантами, гіпотези походження астероїдів та комет;

описувати: сучасну будову Сонячної системи (планети, супутники, кільця планет-гігантів), фізичні характеристики малих тіл Сонячної системи;

пояснювати: принцип поділу великих планет на дві групи, причину змін пір року на Землі, походження Сонячної системи, утворення хвоста комети, природу світіння метеорів, поняття радіанта;

формулювати: поняття планети, супутника планети, карликової планети, поняття астероїда, комети, метеорного тіла, метеора, метеорного потоку та метеорита;
обґрунтовувати:
значення вивчення поверхні Місяця для практичної діяльності людини в майбутньому, значення вивчення Сонячної системи для природничих наук.
6. Сонце - денна зоря (3 години)

Сонце як зоря. Загальні відомості про Сонце. Світність. Спектр і хімічний склад. Температура. Внутрішня будова й джерела енергії Сонця.

Будова сонячної атмосфери. Фотосфера. Зовнішні шари атмосфери: хромосфера й корона. Магнітні поля й активні утворення на Сонці.

Вплив Сонця на життя Землі. Видиме та невидиме сонячне випромінювання. Інтенсивність сонячного випромінювання поза оптичним діапазоном. Сонячний вітер. Сонячно-земні зв'язки.


Демонстрації

  1. Зображення окремих активних утворень в атмосфері Сонця (плями, протуберанці, спалахи, корональні діри тощо).

  2. Спектри й спектрограми Сонця.

  3. Схема внутрішньої будови Сонця.


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця) повинен:

знати й розуміти: будову, фізичні характеристики, основні процеси, що відбуваються на Сонці, вплив сонячної активності на стан земної атмосфери й магнітосфери, вплив фізичних процесів, що відбуваються на Сонці, на умови життєдіяльності людини на Землі;

уміти: визначати рівень активності Сонця за спостереженнями сонячних плям, спостерігати сонячні плями у шкільний оптичний телескоп;

називати: пріоритетну роль Сонця у всіх процесах, що відбуваються в Сонячній системі, джерела енергії Сонця;

наводити приклади: сонячно-земних зв’язків;

характеризувати: Сонце як зорю, внутрішню будову Сонця та його атмосферу, фізичні параметри окремих зон, магнітне поле Сонця;

описувати: вигляд сонячного диска у роки мінімуму та максимуму активності Сонця;

пояснювати: механізм утворення сонячного вітру, суть чисел Вольфа, фізичний механізм утворення енергії Сонця;

формулювати: поняття грануляції, плями, протуберанця, спалаху, сонячного вітру, циклу сонячної активності;
обґрунтовувати:
основні характеристики Сонця як космічного тіла, діапазони частот сонячного випромінювання, основні утворення в атмосфері Сонця.
7. Зорі (5 годин)

Основні характеристики зір. Визначення відстаней до зір. Поняття про річний паралакс. Парсек, світловий рік. Видима й абсолютна зоряні величини. Світність зір.

Температура зір. Спектральна класифікація зір. Розміри зір. Екзопланети.

Подвійні зорі. Типи подвійних зір. Затемнено-змінні зорі. Спектрально-подвійні зорі. Астрометрично подвійні зорі. Маса зір.

Еволюція зір. Діаграма «спектр-світність». Послідовності. Народження зір. Еволюційні переміщення. Кінцеві стадії зір.

Нестаціонарні зорі. Пульсуючі зорі. Нові зорі. Наднові зорі. Чорні діри.


Демонстрації

  1. Космічні знімки глобул та регіонів зореутворення.

  2. Спектри й спектрограми зір.

  3. Нейтронні зорі та чорні діри у подвійних зоряних системах (малюнки).

  4. Діаграма «спектр-світність».

  5. Фізичні характеристики зір й їх взаємозв'язок.

  6. Графіки зміни видимої яскравості змінних зір різних типів.


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця) повинен:

знати й розуміти: способи визначення відстаней до зір, принципи класифікації зір, приклади основних фізичних характеристик зір у порівнянні із Сонцем;

уміти: обчислювати відстані до зір по відомому річному паралаксу, розв’язувати вправи з використанням співвідношення між розмірами, світністю й температурою зір;

називати: ознаки та властивості міжзоряного середовища, основні стадії еволюції зір, класифікації зір по спектральних класах;

наводити приклади:основних характеристик зір ;

характеризувати: типи зір, міжзоряне середовище та його особливості, кінцеву стадію еволюції Сонця, принципову відмінність фізичної будови зір і планет;

описувати: етапи еволюції зір, фізичні процеси, що протікають поблизу чорної діри;

пояснювати: механізм стиснення міжзоряного газопилового комплексу, виникнення чорної діри;

формулювати: поняття протозоря, білий карлик, пульсар, червоний гігант, чорна діра;
обґрунтовувати:
народження зір в асоціаціях, зоряну еволюцію, як важливий чинник розвитку Всесвіту в цілому.
8. Будова й еволюція Всесвіту (5 годин)

Наша Галактика. Структура Галактики. Зоряні скупчення. Рух зір. Рух Сонця в Галактиці. Поняття про обертання зір і Сонця навколо ядра Галактики. Міжзоряний газ і пил.

Утворення зір у газопилових туманностях. Космічні промені й радіовипромінювання.

Зоряні системи - галактики. Типи галактик. Відстань до галактик. Маси галактик. Галактики з активними ядрами. Квазари.

Всесвіт, що розширюється. Просторовий розподіл галактик. Закон Габбла. Реліктове випромінювання. Моделі Всесвіту. Еволюція Всесвіту.

Життя й розум у Всесвіті. Антропний принцип.


Демонстрації

  1. Фотозображення Чумацького Шляху.

  2. Фотографії зоряних скупчень, туманностей, галактик різних типів.

  3. Схему будови Галактики.

  4. Схему «розбігання» галактик.

5. Схему великомасштабної структури нашого Всесвіту.

6. Таблиця-схема основних етапів розвитку Всесвіту.

7. Зображення радіотелескопів, які використовували для пошуків радіосигналів позаземних цивілізацій.

8. Зображення космічних апаратів за допомогою яких здійснювали чи здійснюють пошук життя поза межами Землі.


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень (учениця) повинен:

знати й розуміти: великомасштабну структуру Всесвіту, основи сучасних даних про будову й еволюцію Всесвіту, відносний рух галактик, форму й наближені розміри Галактики, рух зір у Галактиці, зовнішній вигляд і класифікацію галактик, наближені відстані в Галактиці та до найближчих галактик;

уміти: визначати променеві швидкості зір;

називати: найближчі до Сонячної системи галактики, типи галактик, класифікації галактик по зовнішньому вигляду;

наводити приклади: галактик різних типів, відомих скупчень галактик, космологічних моделей будови Всесвіту;

характеризувати: місце Сонячної системи в Галактиці, типи населення Галактики, різні типи галактик, відмінність між поняттями Всесвіт і наш Всесвіт, імовірність існування життя на планетах Соня­чної системи з точки зору сучасної науки, екзопланети, як потенційні носії життя;

описувати: будову Галактики, рухи Сонця в Галактиці, основні етапи еволюції Всесвіту;

пояснювати: роль і відповідальність людини за збереження й розвиток життя на Землі , природу реліктового випромінювання, існування “темної матерії” та “темної енергії”, суть антропного принципу;

формулювати: поняття галактики, Всесвіту, космологічні принципи;
обґрунтовувати:
фізичну суть спостережного червоного зміщення в спектрах галактик, ідею існування інших всесвітів.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ (3 години у позаурочний час - осінні, зимові та весняні)
Спостереження неозброєним оком

  1. Знаходження яскравих зір й основних сузір'їв (з використанням рухомої карти зоряного неба та інтерактивних карт ( http://www.astronet.ru/db/map/)).

  2. Розходження у видимій яскравості й кольорах зір.

  3. Добове обертання неба.

  4. Визначення географічної широти місця спостереження по Полярній зорі.

  5. Знаходження планет (з використанням «Шкільного астрономічного календаря »).

  6. Фази Місяця.

Спостереження в телескоп

  1. Плями й факели на Сонці.

  2. Рельєф Місяця.

  3. Фази Венери, Марс, Юпітер і його супутники, кільця Сатурна.

  4. Подвійні зорі, зоряні скупчення, Чумацький Шлях, туманності й галактики.

Астрономічні дослідження через мережу Інтернет

  1. Ознайомлення з відомими астрономічними сайтами та порталами.

  2. Пошук потрібної інформації в мережі Інтернет.

  3. Проведення наукових астрономічних досліджень через мережу Інтернет

(написання звітів, рефератів та дослідницьких робіт).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ТА РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І.А. Климишина та А.О. Корсунь. – Львів, 2003. – 548 с.

  2. Веб-сайт «Астроосвіта» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://astroosvita.kiev.ua/ – (Сайт астрономічної освіти). 
  3. Веб-сайт «Астрономічна обсерваторія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.observ.univ.kiev.ua – (Сайт Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка). 


  4. Веб-сайт «Астрономія для всіх» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yuriy-myroshnichenko.edukit.kiev.ua/ – (Персональний сайт Ю.Б. Мирошніченка).

  5. Веб-сайт «Астрономічні новини NASA. Новини космосу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nasa.gov/ - (Сайт астрономічних новин). 

  6. Веб-сайт «Астрофизика высоких энергий» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hea.iki.rssi.ru/ru/index.php/ – (Сайт відділу Астрофізики високих енергій). 
  7. Веб-сайт «Библиотеки Украины - каталог Украинских библиотек» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrlibworld.kiev.ua/ – (Сайт- каталог Українських бібліотек).


  8. Веб-сайт «Всеукраїнський шкільний портал» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ednu.kiev.ua/ – (Освітянська Мережа України ).

  9. Веб-сайт «Енциклопедія позасонячних планет» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ( http://exoplanet.eu/ ) - (Сайт «Енциклопедія позасонячних планет»).

  10. Веб-сайт «Кафедра астрономії та фізики космосу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://space.univ.kiev.ua/viewpage.php?page_id=1/ – (Кафедра астрономії та фізики космосу, Фізичний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 

  11. Веб-сайт «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kristti.com.ua/ – (Сайт Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів). 

  12. Веб-сайт «Київський планетарій » [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kievplanet.org.ua/ – (Сайт Київського планетарію). 

  13. Веб-сайт «Коледж. ru» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://college.ru/ – (College.ru - это профессиональный сервис подготовки к ЕГЭ онлайн).

  14. Веб-сайт «Любительская астрономия на Украине» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.astroscope.com.ua/ - (Сайт любителів астрономії України). 

  15. Веб-сайт «Міністерство освіти і науки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ – (Сайт міністерства освіти і науки України). 

  16. Веб-сайт «Наукова бібліотека» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.library.ukma.kiev.ua/ – (Наукова бібліотека). 

  17. Веб-сайт «Вікіпедія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ - (Довідковий сайт). 

  18. Возна О.І. Уроки практичної астрономії у літній школі «Колосок» / О.І. Возна. - Львів. СТ «Міські інформаційні системи», 2009.

  19. Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів: Фізика та астрономія, 10–12 кл. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 112 с.

  20. Климишин І.А. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів / І.А. Климишин, І.П. Крячко. – К.: Знання України, 2004. – 192 с.

  21. Кузьменков С.Г. Зорі: Астрофізичні задачі з розв’язаннями: навч. посіб. / С.Г. Кузьменков. – К.: Освіта України, 2010. – 206 с.

  22. Кузьменков С.Г. Тестові завдання з астрономії: Навчальний посібник / С.Г. Кузьменков, М.О. Бабенко. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. – 64 с.

  23. Методика преподавания астрономии в средней школе: Пособие для учителя / Б.А. Воронцов-Вельяминов, М.М. Дагаев, А.В. Засов и др. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1985. – 240 с.

  24. Мирошніченко Ю.Б. Астрономічні спостереження під керівництвом вчителя / Юрій Мирошніченко // Фізика та астрономія в школі. – 2006. – № 3. – С. 44-47.

  25. Мирошніченко Ю.Б. Освітні ресурси Інтернету з фізики та астрономії / Юрій Мирошніченко // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2005. – № 1. – С. 39-41.

  26. Мисліцька Н.А. Електронні видання як джерела інформації для формування астрономічних знань/ Н.А. Мисліцька, О.В. Кузьминський, К.І. Чурюмов // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - Випуск 77. – Чернігів, 2010. – С. 110-114.

  27. Пришляк М.Н. Астрономія, Підручник для 11-го класу загальноосвітніх навчальних закладів / М.Н. Пришляк. - Харків, Видавництво «'Ранок», 2005.

  28. Пришляк М.П. Астрономія: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / М.П. Пришляк; за заг. ред. Я.С. Яцківа. – 2008. – 180 c.

  29. Програми для фізико-математичних факультетів педагогічних інститутів. Збірник. № 3: Астрономія, астрономічна практика, державний екзамен з астрономії з методикою викладання, електротехніка та радіоелектроніка / [під заг. керівництвом М.І. Шкіля та Г.П. Грищенка]. – К.: РУМК, 1992. – 76 с.

  30. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астроно­мія. 7-12 кл. –К. 2005. -79c.

  31. Румянцев А.Ю. Методика преподавания астрономии в средней школе / А.Ю. Румянцев. – Российская астрономическая сеть «Астронет» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.astronet.ru/db/msg/1177040/

  32. Чурюмов К.И. Атлас звездного неба / К.И. Чурюмов, Д.Н. Пономарев. – М.: Просвещение. – 1990. – 230 c.

  33. Чурюмов К.И. Комета Галлея и ее наблюдение / К.И. Чурюмов, Н.А. Беляев. – М.: Наука. – С.270.

  34. Чурюмов К.И. Комета Галлея (Сопроводительний текст к диапозитивам) / К.И. Чурюмов, Н.А. Беляев. – М.: Знание, 1984. – 68 c.

  35. Чурюмов К.І. Комети: історичний, методологічний, світоглядний та культурологічний аспекти / К.І. Чурюмов, С.Г. Кузьменков // Фізика та астрономія в школі. – 2010. – № 1. – С. 3-7.

  36. Чурюмов К.И. Кометы и их наблюдение / К.И. Чурюмов. – М.: Наука, 1980. - С.160.

  37. Чурюмов К.И. Космические миссии к ядрам комет: от Веги и Джотто до Розетты / К.И. Чурюмов // Збірник наукових праць Кам´янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. Випуск 15. Управління якістю підготовки майбутніх учителів фізики і трудового навчання. 2009. - с. 55-60.

  38. Чурюмов К.И. Методика визуальных наблюдений комет. Одесский астрономический календарь / К.И. Чурюмов. - Астропринт, 2002. - c. 145-154.

  39. Чурюмов К.И. Небо без чудес / К.И. Чурюмов, А.Ф. Пугач. – К.: Издательство политической литературы Украины, 1987. – 120 c.

  40. Чурюмов К.И. Открытие комет на Украине. Одесский астрономический календарь / К.И. Чурюмов. - Астропринт, 2002. - c. 136-144.

  41. Чурюмов К.И. Природа комет. Одесский астрономический календарь / К.И. Чурюмов. - Астропринт, 2002. - c. 120-135.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка