Навчально-методичне забезпечення викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2015 – 2016 навчальному році



Скачати 146.72 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір146.72 Kb.



Гловацький С.В.,

методист Черкаського обласного

інституту післядипломної освіти

педагогічних працівників



Навчально-методичне забезпечення викладання

предметів художньо-естетичного циклу у 2015 – 2016 навчальному році.
Початок ХХІ століття характеризується стрімкими інноваційними перетвореннями у різних сферах життєдіяльності людини, а також появою нових тенденцій в освіті - становлення ноосферної педагогіки, гуманістичної парадигми освіти, медіа-освіти в яких значне місце посідають проблеми побудови і пошук нових інноваційних моделей "Шкіл майбутнього" й системи освіти.

Поступовий розвиток української освіти спрямовується на:

- удосконалення національної системи освіти;

- на вироблення інноваційної освітньої та наукової стратегії;

- створення належних умов для забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти;

- оновлення змісту навчально-виховного процесу;

- підготовки учнів до життя в умовах інформаційного суспільства та інтеграції української освіти в світовий освітній простір.

Шкільна музично-естетична підготовка є підґрунтям безперервної мис­тецької освіти, що дає учням можливість продовжувати її на різних ступенях навчання.

Навчання мистецьких дисциплін на сучасному етапі що здійснюється у загальноосвітній школі ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – державних стандартах початкової та загальної повної освіти, навчальних планах, програмах.
Початкова школа

Новий 2015-2016 навчальний рік стає останнім роком впровадження нових навчальних програм для початкової школи, створених відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою КМУ № 462 від 20.04.2011. Відповідно, вивчення мистецьких дисциплін у 1-4 класах здійснюватиметься за новими навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспорту (наказ від 12.09.2011 № 1050):



  • «Музичне мистецтво» авт. Л.Хлєбнікова, Дорогань Л. О., Івахно І. М., Кондратова Л. Г., Корнілова О. В., Лобова О. В., Міщенко Н.І.;

  • «Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О. М.

Програми розміщені на веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), видруковані у видавництві «ВД «Освіта», 2012 р. та фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№№ 1-4 за 2012 рік).

Метою музичної освіти в початковій школі є формування основ музичної культури учнів як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури, комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі сприймання й інтерпретації кращих зразків української та світової музичної культури, а також формування естетичного досвіду, емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.



Головні завдання:

- введення учнів у світ добра й краси, відбитий у музичних творах, засвоєння ними початкових знань про особливості художньо-образної мови музичного мистецтва;

- розвиток чуттєво-емоційного сприйняття навколишнього світу крізь призму музичного мистецтва, прилучення учнів до животворного джерела людських почуттів і переживань, втілених у музиці;

- збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, підведення їх до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва в його найпростіших втіленнях;

- сприяння розвитку образного мислення, уяви, загальних та музичних здібностей учнів;

- формування здатності до різних видів активної музично-творчої діяльності, опанування елементарними практичними вміннями та навичками;

- формування універсальних (духовних, моральних, громадянських, естетичних) якостей творчої особистості;

- виховання ціннісного ставлення до музичного мистецтва.

Програма будується на принципах музичної педагогіки, а саме:

- орієнтації на духовний розвиток особистості засобами музичного мистецтва;

- зв'язку музики із життям;

- опори на три типи музики-пісню, танець, марш;

- активізації музичного мислення;

- єдності емоційного і свідомого, художнього і тематичного;

- взаємодії мистецтв;

- особистісно-діяльнісного підходу, визнання самобутності й самоцінності особистості учня.

Змістовне наповнення програми передбачає формування в учнів світоглядних, ціннісно-орієнтаційних, навчально-пізнавальних, творчо-діяльнісних, комунікативних компетентностей, що досягається через сприймання та інтерпретацію творів народного і професійного музичного мистецтва, оволодіння досвідом художньо-практичної діяльності, розвиток творчих здібностей, потреби у міжособистісному спілкуванні і спілкуванні з творами мистецтва

Тематична побудова музичного навчання в початковій школі (заснована на музично-педагогічній концепції Д.Б.Кабалевського) пройшла у свій час багаторічну масову експериментальну перевірку в школах України і зарекомендувала себе як найбільш доцільна.

З метою пробудження й поглиблення в учнів початкової школи інтересу до художнього пізнання через різноманітні форми мистецької діяльності, розкриття внутрішнього потенціалу кожного учня, незалежно від рівня його мистецьких здібностей, виховання впевненості у власних можливостях пізнавати навколишній світ і мистецтво, з предметів художньо-естетичного циклу вводиться мотиваційна шкала оцінювання учнів, тобто оцінювання без балів.

Об’єктами перевірки та оцінювання (мотиваційними критеріями) у процесі навчання мистецьких дисциплін є:

- інтерес до уроків художньо-естетичного циклу та мистецтва загалом;

- спрямованість діяльності на сприймання, пізнання творів та власну творчість;

- ініціативність, що передбачає свободу творчого виявлення, активне включення у творчий процес на уроках, прагнення застосування набутого досвіду у позаурочний час.

У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються. Окре­мі зошити для виконання письмових домашніх завдань не перед­бачені.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини, спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до наказу МОНмолодьспорту від 10.06.2011 № 572) на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година (0,5 годин музичне мистецтво, 0,5 годин образотворче мистецтво або 1 година інтегрованого курсу «Мистецтво». Проте, для повної реалізації вимог державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової навчального плану.

З метою підвищення якості викладання навчальних предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед учителів, які мають спеціальну освіту за дипломом (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва).

Загальною, для вивчення музичного мистецтва в 4 класі, є тема «Музична культура народів світу», де І семестр: «Музика мого народу», ІІ семестр: «Музика єднає світ».

Учні четвертих класів розпочинають вивчати музичну культуру рідного краю, яка має певні різновиди:



  • професійна музика;

  • народна музика;

  • професійна музика в народному дусі.

На уроках при ознайомленні та вивченні різновидів музичної культури, учні визначатимуть спільні і відмінні характерні особливості в народній та професійній музиці. Подорожуючи музичними стежками України та країнами Європи і світу, учні зрозуміють, що музика не знає меж і кордонів. Учні спробують відчути не тільки красу української народної музики, але й осягнути її інтонаційні особливості та національну своєрідність. На уроках діти познайомляться з народними піснями українців та інших народів, а також із творами українських та зарубіжних композиторів.
Основна і старша школа
У 2015-2016 навчальному році учні 5-7 класів опановуватимуть зміст загальної мистецької освіти за новою програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова), яка включає три блоки «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».

Цілісна структура програми передбачає єдиний тематизм за роками навчання (однаковий як для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для інтегрованого курсу). Якщо у попередніх класах основної школи учні засвоювали особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру мистецьких жанрів (6 кл.), то у 7 класі вони мають ознайомитися з новітніми явищами в мистецтві в єдності традицій і новаторства (тема навчального року «Мистецтво: діалог традицій і новаторства»).

Спільна тематика року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».

Основними видами діяльності учнів на уроках мистецьких дисциплін залишаються: художньо-творче самовираження дитини (спів, музично-творча та художньо-творча діяльність); сприймання, інтерпретація та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.

Вивчаючи музичне мистецтво, учні 7 класу ознайомляться з різними видами аранжувань народної та академічної музики, особливостями відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці (тема1 «Музичне мистецтво у нашому житті») та особливостями сучасних музичних явищ -джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня (тема 2 «Новаторство в музичному мистецтві»).

Значну увагу слід приділяти на уроках формуванню вокально-хорових навичок. Зважаючи на вік учнів (початок мутаційного періоду голосу), учителю слід добирати яскраві сучасні твори, зокрема мовою оригіналу, цікаві для виконання дітям з відповідною вокальною теситурою. Крім того, доцільно спонукати учнів до створення елементарного музичного супроводу до виконуваних вокальних творів за допомогою комп’ютерних програм, електронних музичних інструментів (за наявності), мотивувати проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, використовувати Інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності.

На уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» учні мають ознайомитися з різними видами аранжування народної та академічної музики, особливостями відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці; особливостями мистецтва архітектури, зокрема, на прикладі архітектурних пам'яток рідного краю, України; видів декоративно-прикладного мистецтва (тема 1 «Мистецтво у нашому житті»); особливостями сучасних музичних явищ - джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та різних видів дизайну (тема 2 «Новітні мистецькі явища, дизайн»).

Провідними видами діяльності на інтегрованих уроках у 7 класі залишаються сприймання й аналіз-інтерпретація творів мистецтва та художньо-творча діяльність (хорова, художньо-практична). Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і образотворчого. Також на уроках доцільно застосовувати інтерактивні, проблемно-евристичні, комп’ютерні технології, стимулювати пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.

Особливістю навчальної програми є варіативність художнього наповнення змісту: кожен учитель може обирати різноманітні твори мистецтва для реалізації завдань програми, розкриття теми уроку та набуття учнями ключових і предметних компетентностей, визначених програмою.

Спрямовуємо увагу на те, що відбір художньо-дидактичного матеріалу для використання на уроках мистецьких дисциплін має базуватися з опорою на шедеври українських і зарубіжних митців, творчість народних майстрів, що активно сприятиме розвитку спеціальних художніх здібностей, формуванню естетичного смаку та художніх цінностей учнів.

Важливою є виховна функція мистецтва, на реалізацію якої слід звертати безпосередню і систематичну увагу на уроках. Вона закладена у самому змісті творів мистецтва, завдяки чому потрібно здійснювати виховання гуманістичних цінностей і пріоритетів, важливих моральних якостей особистості - доброти, дружби, любові, поваги до родини тощо.

Використання на уроках творів та характеристики творчості українських митців сприятиме формуванню основ патріотичного виховання особистості. Адже місія мистецтва є дуже важливою у справі виховання патріотизму, гордості за землю, країну, в якій ми живемо, талановитих людей, які виходили з нашого народу або таланти яких розквітали на теренах нашої землі. І тому саме з цієї позиції вчителеві потрібно розкривати зміст творів українського мистецтва, адже українцям є чим пишатися: мистецькі шедеври з’являлися не фрагментарно, а впродовж усього історичного і культурного розвитку. На теренах сучасної України була і велична трипільська культура, і відлуння античної цивілізації. Згадаймо, що саме Київ був матір’ю міст руських, а унікальні мистецькі явища - українське козацьке бароко, жанр хорового концерту, писанка, петриківський розпис є родом саме з України. І цей перелік можна продовжувати досить довго, адже в усіх видах мистецтва були в нашій культурі значні досягнення від найдавніших часів до сьогодення.

Учні 8 класів продовжать своє навчання за навчальною програмою «Музичне мистецтво», 8 клас (авт. Фільц Б. та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.).

У 9 класі навчальним предметом художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі.

Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 № 1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, що друкується на початку кожного навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» та розміщується на сайтах МОН (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Більшість уроків з предметів художньо-естетичного циклу найдоцільніше будувати, використовуючи метод емоційної (художньо-педагогічної) драматургії. Метод емоційної драматургії спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва та сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Основна функція його полягає у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.

Навчальна діяльність учнів з предметів художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

«Головне - не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду» - положення на якому базується навчання художньої культури.

Враховуючи методичні рекомендації минулих навчальних років наполегливо рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями.

Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів. Для цього слід зокрема у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів.



Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222).

Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва, інтегрованого курсу «Мистецтво» не проводяться. Тематична атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музичного мистецтва розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів. Тематичні оцінки з художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після вивчення відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми розділу. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.



Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях тощо).
До методичних рекомендацій додається навчально-методичний матеріал (в електронному вигляді, диск DVD), який буде передано до управлінь/відділів освіти міск/рай рад, для розповсюдження, ознайомлення та використання вчителями в роботі при викладанні предметів художньо-естетичного циклу.
Зміст:


  1. Методичні рекомендації до викладання предметів художньо-естетичного циклу в 2015-2016 навчальному році;




  1. Стан викладання предметів художньо-естетичного циклу за вимогами нового Державного стандарту;




  1. Особливості викладання музичного мистецтва за новими програмами:

- 4 клас (Підручник Л.Г. Кондратова);

- 7 клас (Підручник Л.Г. Кондратова);
4. Програми (Нові):

- Програма «Музичне мистецтво», 1-4 класи;

- Програма з інтегрованого курсу «Мистецтво», 1-4 класи;

- Програма «Мистецтво», 5-9 класи;

- Програми для позашкілля.
5. Підручники (Електронна версія):

4 клас

- «Музичне мистецтво», авт. Л.Г. Кондратова (І та ІІ семестр);

- «Музичне мистецтво», авт. А.І. Терещенко (І семестр);

- «Музичне мистецтво», авт. Л.С. Аристова… (І семестр);

- «Музичне мистецтво», авт. О.В. Лобова (І семестр).

7 клас

- «Музичне мистецтво», авт. Л.Г. Кондратова (І та ІІ семестр);

- «Музичне мистецтво», авт. Л.С. Аристова… (І семестр);

- «Музичне мистецтво», авт. Л.О. Хлєбнікова…(І семестр).
6. Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва за новими програмами:

1 клас. За підручниками авторів:

- Л.Г. Кондратова:

- О.В. Лобова;

- Л.С. Аристова.

2 клас. За підручниками авторів:

- Л.Г. Кондратова;

- О.В. Лобова;

- Л.С. Аристова.

3 клас. За підручниками авторів:

- О.В. Лобова;

- Л.С. Аристова.

4 клас. За підручниками авторів:

- Л.Г. Кондратова;

- Л.С. Аристова.

5 клас. За підручниками авторів:

- Л.Г. Кондратова;

- Л.С. Аристова.

6клас. За підручниками авторів:

- Л.Г. Кондратова;

- Л.С. Аристова.

7 клас. За підручниками авторів:

- Л.Г. Кондратова.
7. Навчально-методичний матеріал(Аудіо-, відео-, слайд-презентації, текстовий матеріал).
8. Пісні (Караоке);
9. Ноти до нових пісень.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка