Навчально-методичний посібник За загальною редакцією доктора історичних наук, професора О. А. Удода Суми Сумський державний університет



Сторінка15/22
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.24 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   22

Література:


  1. Веретенко Т.Г., Гусак Н.І. Роль мікросередовища у ефективній підготовці юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. / Редкол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій та ін. – Вип.1(11). – (Сер. 16).– К.:НПУ, 2004.– С. 237-243

  2. Гусак Н.І. Оптимум об’єктивних і суб’єктивних умов успішності підготовки юнаків-старшокласників до створення сім’ї і сімейного життя // Пед. і психол. формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук. пр./ Редкол.: Т.І. Сущенко (Відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя, 2002.– Вип.26– С. 139-144

  3. Долинська Л., Демидова Т. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя.// Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Ін-ту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д.- К:, 2001- т.3, ч.4.- С.73-76

  4. Жигалин С.С. Влияние родительских позиций на воспитательный потенциал семьи подростка //Социально-психологические аспекты формирования личности: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. – Шадринск, 2004. - С.164-171

  5. Жигалин С.С. Особенности материнской и отцовской родительской позиций в аспекте социально-ролевой адекватности семьи подростка //Международная конференция «Психология общения: социокультурный анализ». – Ростов-на Дону, 2003. – С 249-250;

  6. Жигалин С.С., Овчарова Р.В. Родительская позиция как психологический феномен //Экономика, психология, бизнес. – Красноярск, 2004. - № 2. – С.166-182

  7. Жигалин С.С. Родительская позиция и ее роль в психологической структуре родительства //Психолого-педагогические проблемы этической психологии: Материалы межрегиональной научно-практ. конференции. - Шадринск, 2003. Ч. I. − С. 163-164


Західноукраїнський коледж «Полісся» (м. Рівне)
Підготовка молоді до сімейного життя у навчально-виховній роботі коледжу

Підготовка молоді до сімейного життя є однією з найважливіших проблем сьогодення, оскільки її загострення зумовлюється кризовим станом суспільства, соціальною та політичною нестабільністю, невизначеністю щодо майбутнього. Ці фактори призводять до перегляду планів молоді щодо укладення шлюбу, до виникнення нових соціально – психологічних установок відносно функцій сім’ї та ролей жінки й чоловіка в ній.

За даними вчених до основних причин сімейних конфліктів і розлучень у молодих сім’ях психологи відносять установку на шлюб як на легке життя. Проявляється ця установка в наступних чотирьох факторах:


  • неготовність молодих людей до різкої зміни стилю життя;

  • складність стосунків між поколіннями;

  • гедоністичне ставлення до шлюбу (коли від нього чекають тільки приємних несподіванок);

  • відсутність підготовки до виконання всього комплексу функцій необхідних у сім’ї.

З цього випливає необхідність спеціальної цілеспрямованої роботи зі студентами з проблем підготовки їх до шлюбу. Це може бути як просвітницька робота, в основі якої лежить ознайомлення студентів зі знаннями щодо функцій сім’ї, особливостями їх установок на сімейне життя, ґендерними стереотипами, їх наслідками, так і тренінгові заняття з використанням різноманітних психотехнічних вправ, які спрямовані на набуття нових умінь і навичок щодо форм установок у сімейному житті. Наприклад, педагогічний колектив коледжу проводить такі виховні заходи:

1. «Батьки – головні вихователі своєї дитини «.

2. « Формування здорового способу життя в умовах родини».

3. « Громадянин формується в родині «.

4. «Твоє майбутнє – від чого воно залежить «.

5. Бесіда « Моя майбутня родина «.

6. Анкета « Чого Ви чекаєте від подружнього життя? «.

Анкета « Чого Ви чекаєте від подружнього життя? «


  1. Чим зумовлений ваш вибір майбутнього чоловіка (дружини)?

  1. зовнішнім виглядом, вмінням триматися на людях, говорити;

  2. рисами характеру , вчинками, що викликають довіру;

  3. відчуваю, що прийшла пора одружуватися (виходити заміж), а кращих кандидатів немає і не передбачається.

  1. Яку мету Ви хотіли б досягти , беручи шлюб?

  1. взаємну любов, домашній затишок, сімейне тепло;

  2. вирішення квартирного питання, фінансового благополуччя – матеріального достатку;

  3. тільки одного – скоріше порішити з самотністю.

  1. Що, з Вашої точки зору, повинна закріплювати сім’я?

  1. гармонія почуттів, взаєморозуміння; В) матеріальні блага; С) інтимне життя.

  1. Чи припускаєте Ви взяти на себе більшу частину сімейних обов’язків?

А) зовсім ні, не збираюсь погрузнути в сімейних клопотах;

В) вважаю, що потрібно з самого початку розподілити і чітко визначити сімейні функції кожного ;

С) звісно, що так, вважаю це своїм подружнім обов’язком.


  1. Чи плануєте Ви в майбутньому займатися кухонними справами?

  1. обов’язково буду оволодівати кулінарним мистецтвом;

  2. гадаю, що для мене це занадто, не бажаю робити з себе «раба свого шлунку»;

  3. іноді треба дозволяти собі домашню кухню, хоча можна обійтися напівфабрикатами.

  1. Якщо Ви сперечаєтеся, чи завжди Ви готові поступитися першим?

  1. дуже рідко вважаю себе винним;

  2. здебільшого прагну першою (им) залагодити конфлікт;

  3. найчастіше аналізую ситуацію, причини непорозуміння і, хоч не зразу, але уладнаю справу.

  1. Чи повинна жінка працювати, якщо в неї маленькі діти, а чоловік цілком спроможний забезпечити сім’ю?

А) ні, не повинна;

В) так, якщо дитина ходить до ясел або дитячого садка;



С) так, якщо допомагають інші члени сім’ї.

  1. Яку допомогу повинні надавати подружжю батьки?

А) ніякої; В) матеріальну – в міру потреби; С) у догляді за дитиною.

9. Хто повинен відповідати про матеріальний добробут в сім’ї?

  1. головним чином, чоловік;

  2. обоє однаковою мірою;

  3. головним чином, жінка.

  1. Чи хочете Ви мати дітей?

  1. щонайменше – двох; В) ні; С) за умови, що їх буде хотіти чоловік (жінка).

  1. Чи будуть у Вас таємниці від майбутнього чоловіка (жінки) ?

  1. ніяких; В) деякі; С) є речі, які не можна з ним обговорювати.


Оцінювання.

Підрахунок набраних балів:


Питання

А

В

С

Питання

А

В

С

1

2

3

1

7

2

1

3

2

3

1

2

8

1

2

3

3

3

2

1

9

3

2

1

4

1

2

3

10

3

1

2

5

3

1

2

11

3

2

1

6

1

3

2















До 15 балів: Можливо з часом ви зміните багато поглядів на подружнє життя, але поки що ви не готові до нього, оскільки ваш шлюб буде сповнений конфліктів, ви не зможете пристосуватися до майбутнього чоловіка ( дружини). Насамперед навчіться бути терплячим, час від часу поступатися партнеру. Для вас головне не внутрішній світ , а зовнішність та матеріальний достаток. Ви більше любите і бережете себе, а справжні глибокі почуття до вашої половини вас обходять.

15 – 25 балів : Якщо ви збираєтесь одружитися, то рішення може бути трохи поспішним. Можливо вам ще не достає життєвого досвіду, впевненості в собі. Приділивши більше уваги самоконтролю, відповідальності за себе і за свою другу половину, ви б могли стати хорошим чоловіком (дружиною). У вас є прагнення до гармонії сімейного життя, потрібно тільки набратися терпіння – дорога до сімейного щастя не проста.

25 і більше – Щасливою буде та людина, з якою ви пов’яжете свою майбутню долю. Ви достатньо мудрі, поважаєте інтереси партнера, зберігаючи водночас свою незалежність. Ви відкриті, некорисливі. Ваше ставлення до подружнього життя дуже серйозне і відповідальне .Ваші щирі почуття будуть запорукою щасливого сімейного життя.
Чернігівський юридичний коледж Державної пенітенціарної служби України

Єрмак С.М., начальник циклу педагогіки та психології, кандидат педагогічних наук, доцент

Мірошниченко О.М., старший викладач циклу педагогіки та психології, кандидат психологічних наук

Організація СІМЕЙНО-РОДИННОГО ВИХОВАННЯ КУРСАНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Викладачі коледжу в межах роботи кураторів навчальних груп проводять виховні заходи, під час яких приділяють увагу формуванню сімейних цінностей у курсантської молоді. Стало традицією організовувати в коледжі заходи до «Дня матері», «Міжнародного дня сім’ї», «Дня молодіжних та дитячих громадських організацій», «Дня захисту дітей».

Провідною метою роботи спрямованої на сімейне виховання є ознайомлення курсантської молоді: з основними функціями сім’ї, її видами, особливостями розподілу ролей в сім’ї, відповідальністю за виховання дітей, сімейними традиціями, законодавством в сфері сімейних відносин, духовними цінностями родини.

Основними завданнями зазначених заходів є:



  1. Інформування про функції сім’ї та родинні відносини.

  2. Розвиток уявлень про сімейні стосунки та ролі які виконує подружжя у сучасному суспільстві.

  3. Організація тренінгових занять спрямованих на вирішення сімейних конфліктів конструктивним способом.

  4. Ознайомлення з основами виховання дитини у родинному колі.

  5. Формування психологічної готовності курсантів до сімейного життя.

План

заходів з підготовки курсантів до сімейного життя і відповідального батьківства

Дата проведення

Назва заходу

Відповідальний за проведення заходу

До 13.05.

Науково-практичний семінар на тему: «Особливості міжособистісних відносин між курсантами».

Напрямки роботи:



  1. Гендерні аспекти міжособистісних відносин.

  2. Моральні основи взаємовідносин серед курсантів різної статі.

  3. Про товариство і дружбу .

  4. Любов як вище людське почуття.

  5. Здоров’я подружжя і майбутніх поколінь.

Викладачі циклу педагогіки та психології, курсові офіцери.

До 15.05.

Соціально-психологічний тренінг на тему: «Криза першого року сімейного життя».

Тренінг навичок позитивного спілкування, конструктивної поведінки молодого подружжя в конфліктній ситуації.



Мета: Отримання навичок конструктивної взаємодії сім’ї першого року подружнього життя.

Викладачі циклу педагогіки та психології, старший психолог відділу по роботі з особовим складом Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України




  • Мозковий штурм: «Для чого потрібна родина»;

  • Тестування та рефлексія: «Особливості психологічної сумісності молодої сім’ї»;

  • Рольова гра: «Будні подружнього життя»;

Групова вправа: «Запобігання домашньої сварки».




До 20.05.

Круглий стіл на тему:

«Сім’я у світі духовних та культурних традицій суспільства».

Теми виступів:


  • Розуміння сім’ї у різних культурах.

  • Моральні норми шлюбу у християнській культурі. Обряд «Вінчання»

  • Правові основи шлюбу і сім’ї. Сімейне право.

  • Соціальний статус сім’ї у сучасному суспільстві.

Викладачі циклу педагогіки та психології, духовний куратор коледжу, настоятель храму Архістратига Михайла – отець Іоанн, представники молодіжної громадської організації «Центр материнських ініціатив «Біла парасолька».

До 01.06..

Конкурс курсантських плакатів до Міжнародного дня захисту дітей на тему: «Сім’я одвічна цінність»

Куратори навчальних груп.


Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г.С. Протасевича

Шляніна А.В.

Сімейно-родинне виховання студентів
З метою формування і розвитку моральних цінностей у студентів у навчальній групі коледжу проводяться виховні години за тематикою, яка була б цікавою та корисною для молоді, сприяла б підготовці студентів до створення щасливої сім’ї та відповідального батьківства. Такими темами є: «Жити по - совісті», «Культура спілкування», «Що таке шляхетність?», «Моральний закон», «Шануй батька й матір», «Не вбивай», «Не кради», «Заздрість», «Толерантність у людських відносинах», «Життя-найцінніший дар на землі», «Стрес і здоров’я», «Закоханість і кохання», «Підготовка до шлюбу», «Громадянський шлюб», «Шлюбний договір», «Велика сила кохання в житті видатних людей», «Діти, батьки і мода», «Людина і гроші», «Не чини перелюбу», «Егоїзм», «Роль чоловіка і батька в сім’ї», «Дівчина. Жінка. Мати», «Секрети щасливого шлюбу», «Студентська сім’я», «Розлучення: за і проти», «Аборт та його наслідки», «Здорові батьки - здорові діти», «Погані та шкідливі звички», «Гендерні відносини» «Праця-найвеличніша краса», «Людина і гроші» тощо.

На виховних годинах обговорюються результати попереднього анкетування певної тематики, яке куратор групи проводить серед студентів. Як правило – це відкриті анонімні анкети, які передбачають довільну відповідь на поставлені запитання, яких не більше 5-7. Крім того, на цих заходах доцільним є використання відео сюжетів, соціальних реклам, мультимедійних презентацій.

Вчитись будувати щасливу сім’ю можна на прикладі побудови стосунків у навчальному колективі, в якому перебувають молоді люди із певним характером, звичками, темпераментом та поглядами. Функція куратора – об’єднати всіх в один дружній колектив, створити позитивний мікроклімат, навчити всіх бути відповідальними та уміти гальмувати свої негативні дії або вчинки. Тому розгляд теми толерантності людських відносин є особливо важливою. На початку обговорення я пояснюю якою великою є потреба мирного співіснування всіх мешканців різноманітного і суперечливого сучасного суспільства. Після чого ми аналізуємо результати попереднього анкетування:


  1. Хто і як із студентів вносить позитив в мікроклімат групи?

  2. Хто і як із студентів вносить негатив в мікроклімат групи? (Прізвища таких студентів я не оголошую, а проводжу з ними індивідуальну бесіду по виявленню проблем і шляхів їх подолання)

  3. Як покращити дружні стосунки в групі?

  4. Що ти для цього робиш (будеш робити)? При мудрому керівництві куратора спостерігаються позитивні зміни в стосунках студентського колективу.

Перед обговоренням тем, спрямованих на виховання гармонійних сімейних відносин та перед батьківськими зборами я проводжу наступне анкетування:

  1. Хто в сім’ї займається твоїм вихованням?

  2. Як ти оцінюєш своє виховання в сім’ї?

  3. Які стосунки у тебе з батьками?

  4. Яких помилок ти будеш уникати при вихованні своїх власних дітей?

  5. Який найкращий день (подія) були у твоєму житті, що пов’язані із сім’єю?

  6. За які вчинки тобі було соромно перед батьками?

Відповіді на ці та інші питання дають можливість побачити, хоча б приблизно, картину сімейних відносин, допомагають спільно сформувати модель щасливої сім’ї, виявити помилки та коректувати свої сімейні відносини.

Під час батьківських зборів я обговорюю з батьками відповіді на ці та інші питання. Щирість та відвертість студентів допомагає батькам відчути сигнали певних проблем, що існують в їх сім’ях.

У спілкуванні я намагаюсь постійно нагадувати студентам про велику роль батьків у їхньому житті, про їх турботу та любов до своїх дітей. Особливі слова вдячності своїм батькам я пропоную студентам сказати після завершення навчального року. Так, в листах куратора до батьків із підсумками навчання за семестр, студенти додають особисте до них звернення: Дорогі мої батьки! Дякую вам за можливість навчання, вашу підтримку, допомогу і любов!!! Сподіваюсь виправдати ваші сподівання протягом наступних років навчання і всього свого життя! З любов’ю….

Якщо молодь проявляє всі свої найкращі якості до своїх батьків, тим самим вона програмує свої майбутні відносини зі своїми власними дітьми.

На виховній годині, присвяченій Жіночому святу 8 березня, ми обговорюємо призначення і роль жінки в сім’ї і суспільстві. Студентів я розподіляю на 3-4 групи. Завданням кожної групи є представлення свого бачення образу жінки і матері, складовими якого можуть бути риси характеру рідних та близьких жінок. Супроводжують обговорення відео сюжети : «Мами вас чекають», пісні про батьків (Фактор-2 «Родители»), соціальні реклами «Відносини дітей і батьків», «Аборт», «Не вбивай мене, мама» та інші. Посилює виховну роботу куратора перегляд та обговорення вистав, кінофільмів, художніх виставок, поетичних вечорів тощо.

Тему любові, сімейних стосунків чудово розкривають актори Житомирського драматичного театру. Так, вистава «Божі тварі» демонструє проблеми в стосунках між людьми, гріховність позашлюбних відносин, аборту на фоні чистих почуттів тварин, які здатні на самопожертву заради щастя людини. Вистава «Втеча з реальності» застерігає молодь від руйнування свого життя та сімейного ладу наркотичним дурманом.

В навчальному закладі студенти також залучаються до участі у різних міні-виставах морального спрямування. Напередодні Нового Року, Різдва Христового, свята випуску учнів молодшої школи, іменин дошкільнят студенти коледжу відвідують дітей Житомирського інтернату №4.. Зустрічі з такими дітьми, в очах яких сум і надія, є аспектом практичного виховання студентської молоді, яка повинна відповідально ставитись до планування і створення своєї сім’ї, народження і виховання дітей. Це є приводом і для того, щоб оцінити переваги свого щасливого життя в родині і дарувати більше уваги, тепла і любові своїм батькам. А також спонукає відкрити свої серця для благодійності, яка має бути притаманною для кожної небайдужої людини.
Путивльський педагогічний коледж імені С.В.Руднєва

Азаренко Ю.П., вихователь гуртожитку

Колтунова Н.В., вихователь гуртожитку
Організація виховної роботи в гуртожитку щодо підготовки студентів до сімейного життя і відповідального батьківства
Підготовка молоді до сімейного життя в гуртожитку є одним із пріоритетних напрямів діяльності коледжу.

Створення сім’ї – відповідальний крок. Сімейне законодавство чітко визначає права та обов’язки подружжя. Для ознайомлення з цими нормативно-правовими документами в гуртожитку створено куточок правової освіти, де розміщено: «Сімейний кодекс України», Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» тощо.

З метою підготовки молоді до сімейного життя ті відповідального батьківства у гуртожитку проводяться:

- засідання дискусійного клубу, які сприяють підвищення інтересу студентів до основ сімейної етики, вивчення рівня орієнтування вихованців з питань щодо сімейного виховання тощо;

- Інтернет-конференції, завданнями яких є обговорення актуальних проблем сімейного життя, виховання дітей та інш. Ця форма забезпечує можливість організації дистанційного спілкування наших студентів з фахівцями з відповідних питань; оперативний обмін інформацією для вироблення спільної стратегії у роботі. Також це швидке отримання консультацій з проблемних питань.

- колективні презентації, під час яких творчі групи студентів складають проекти, наприклад: «Я – хороша мама». Метою проекту є допомога майбутнім мамам усвідомити вплив різних проявів їхньої поведінки на розвиток дитини; зближення майбутньої мами з немовлям ще до його народження, навчання догляду за дитиною. Завдання проекту: формування відповідального батьківства у молоді, запобігання соціальному сирітству; пропаганда здорового способу життя.

- тренінги «Сімейне право», «Рівні права та можливості жінок і чоловіків»;

- мозковий штурм з питань «Що таке сім’я?», «Для чого люди одружуються?», «Які функції сім’ї?».

Важлива роль у підготовці молоді до сімейного життя відводиться статевому вихованню. Підліткам прищеплюємо повагу до представників протилежної статі, особливо до жіночої, щоб юнак бачив у ній дівчинку, подругу, майбутню дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать. Самоповага й повага до протилежної статі є тим моральним гальмом, яке регулює взаємини між статями. Найінтенсивнішу виховну роботу проводимо з першокурсниками, коли дівчата статево дозрівають швидше і спостерігається розрив у стосунках хлопців і дівчат, що може позначитися на ставленні до протилежної статі в майбутньому.

Виняткове значення у статевому вихованні має формування у хлопців і дівчат сором’язливості, почуття відповідальності за свої дії. Вони мають усвідомити, що статеві зв’язки без справжнього почуття є вульгаризацією статевих бажань, що позбавляє людину високого і прекрасного почуття. Легковажне статеве життя може стати причиною трагедій майбутньої сім’ї.

У гуртожитку проводяться виховні заходи, покликані ознайомити студентів із міжстатевими відносинами (бесіди, лекції, диспути, конференції, вечори запитань та відповідей та ін.), формувати правильну поведінку в міжстатевому спілкуванні, виконання властивої статевої ролі в суспільстві. Ми зосереджуємось на морально-психологічних питаннях, розв’язання яких сприяло б формуванню правильних взаємин між статями, унеможливлювало статеву розпусту, закладало підвалини міцної сім’ї в майбутньому. Для цього необхідно виховувати в учнів повагу до себе, чоловічу та жіночу гідність.

Серед актуальних проблем становлення сім’ї особливо важливими є питання, пов’язані з підготовкою молоді до батьківства.

Тому стало актуальним використання у навчально-виховному процесі програми «Відповідальне ставлення до батьківства як важлива умова виконання батьківських функцій», яка включає: інформацію про батьківство, його складові, права дітей, права та обов’язки батьків, про наслідки безвідповідальної поведінки батьків, про ролі батька і матері у вихованні дитини, про вікові та психолого-педагогічні особливості дитини, методи та стилі виховання, шляхи спілкування, інформацію стосовно традицій сімейного виховання у народній педагогіці. Реалізація програми включає проведення дискусій із запрошенням психологів, соціальних педагогів, юристів, медичних працівників за такими темами: «Ролі батька і матері у вихованні дитини: відмінності, переваги, права», «Очікування дитини: страхи чи сподівання батьків», «Народження дитини - власний внесок в існування світу» та інші.

Також використовуються такі цікаві форми роботи, як сімейна скринька та аукціон ідей родинної педагогіки. Сімейна скринька передбачає добірку матеріалів з досвіду сімейного виховання, наприклад, опис традицій, сімейних свят, щоденник матері, опис складних ситуацій з варіантами їхнього вирішення. Аукціон ідей родинної педагогіки - це своєрідний обмін досвідом, який здійснюється на зборах групи молодих подружніх пар через презентацію родинної педагогіки (закони, правила, традиції, методи виховання). Підготовка доповіді супроводжується спільним малюванням подружжями життя сім’ї на безлюдному острові, передбачає визначення мети, правил, традицій сім’ї, найближчих завдань, характеристику сім’ї загалом та окремих її членів. Найкращі ідеї визначаються за критеріями простоти, оригінальності, відповідності партнерській сім’ї.

Проводиться тренінг «Відповідальне батьківство» розроблений у відповідності до сутнісних та структурних характеристик відповідального ставлення до батьківства. Метою тренінгу є ознайомлення учасників із сучасними поглядами на батьківство та сприяти формуванню відповідального ставлення до батьківства у молодих подружжів. Розробляємо та проводимо відеолекторії з таких тем: «Збереження репродуктивного здоров’я», «Вплив паління та алкоголю на внутрішньоутробний розвиток дитини». Після перегляду визначаємо проблемні моменти, знаходимо шляхи їх вирішення та обговорюємо дії, які можуть попередити виникнення цих проблем.

Паралельно відбувається загальносоціальна, моральна, психологічна, правова та господарсько-економічна підготовка молоді до сімейного життя. Кожен з цих видів підготовки передбачає ознайомлення студентів з певними питаннями.


Література:

1. Алексеєнко Т. Про нові підходи до сімейного виховання / Т.Алексеєнко // Шлях освіти. – 1997. - № 2. – С.34-46.

2. Бондаровская В. Психологическая поддержка семьи. Материалы к тренингу. – К.: «Розрада», 2000. – 286 с.

3. Виховна робота в технікумах та коледжах / Випуск 9-10. – 2011.

4. Лесгафт П.Ф. Семейное воспитание ребенка и его значение. – М.: Педагогика, 1991. – 175 с.

5. Качан В.С. Вихователю про сексологію. – М., 1991.

6. Колесов Д.В. Бесіди про статеве виховання. – М., 1976.

7. Кондратюк В.В. Вивчення методів сімейного виховання. – Нач.шк. – 1993. - № 1. – С.70.

8. Коп І.С. Вступ до сексології. – М., 1989.

9. Ходаков Н.М. молодому подружжю. – М., 1992.

10. Шибаєва А.І. Батькам про статеве виховання. – М., 1989.

Борщівський агротехнічний коледж (Тернопільська обл.)

Корольчук Н. М., спеціаліст вищої категорії, вихователь-методист гуртожитку №2 коледжу

Основні напрями виховної роботи вихователя гуртожитку з батьками студентів

Важливою складовою навчально-виховного процесу Борщівського агротехнічного коледжу є організація роботи з батьками, сім’ями студентів. За нових умов суспільного, освітнього й технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім’ї за навчання і виховання молодої людини. Саме батьки чи особи, які їх замінюють, зобов’язані дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних нахилів, зміцнення фізичного здоров’я, здобуття загальної середньої освіти.

Якщо відомо, що сім’я не є ізольованим мікросередовищем: багатоканальні зв’язки з’єднують її з суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важливе місце тут належить навчальному закладу, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику „студент – батьки – вихователь».

Організація роботи з батьками студентів у коледжі здійснюється за напрямами:



  • вивчення сімей студентів, їхнього виховного потенціалу;

  • залучення батьків у навчально-виховний процес;

  • формування педагогічної культури сучасної сім’ї та допомога батькам у їхній психолого-педагогічній самоосвіті;

  • корекція виховної діяльності родини із різним типом сімейного неблагополуччя.

Розглянемо перший аспект роботи із сім’ями в коледжі.

Робота вихователя розпочинається із вивчення сім’ї з погляду виконання нею своєї виховної функції з метою встановлення неформальних взаємин між педагогами і батьками, створення бази співпраці щодо виховання студента, визначення умов і чинників, які сприятимуть ефективній співдії сім’ї та навчального закладу.

В процесі вивчення виховного потенціалу сім’ї – це відвідування сім’ї студента, листування з батьками, запрошення батьків до коледжу, а також ознайомлення з побутовими умовами життя студента сприяє уявленню про характер, інтереси, нахили студента. Листування з батьками використовується для встановлення тісного контакту з батьками студента. Зміст листів може бути присвячений різним темам: подяки, привітання, запитання, відповіді. Головною формою роботи з батьками є батьківські збори, де згуртовується колектив батьків, формується загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності групи, в якій навчаються їх діти.

Як правило, виникають труднощі у вихованні студентів із дисфункційних сімей (де батьки зловживають алкоголем, наркотиками, перебувають у місцях позбавлення волі, не займаються вихованням,спонукають своїх дітей до девіантної поведінки). Виховна робота з такими родинами не завжди веде до бажаних наслідків. В окремих випадках доцільним буде клопотання про ізоляцію молодої людини, позбавлення батьківських прав. До роботи з такими сім’ями слід залучати правоохоронні органи, громадськість.

Пріоритетним аспектом в організації роботи коледжу з батьками є організація педагогічного всеобучу з метою формування їх педагогічної культури. Зміст роботи з формування педагогічної культури батьків можна визначити як спеціально організовану діяльність з надання допомоги сучасній сім’ї у виконанні нею виховної функції. Методологічним підґрунтям цієї педагогічної діяльності є право кожної дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічного розвитку і сімейного добробуту.

Найдоцільнішою формою педагогічного всеобучу батьків вважається поза аудиторна робота, за якої педагог відходить від традиційного монологу (лекції, бесіди), поєднує індивідуальну роботу із групами батьків, педагогічне спілкування з окремими членами родини, залучає психолого-педагогічне консультування членів родин із питань навчання і виховання їх дітей.

Серед великого розмаїття організаційних форм педагогічного всеобучу батьків у Борщівському агротехнічному коледжі. Доцільно виділити такі:


  • колективні: лекції, конференції (з обміну досвіду родинного виховання), диспути, дискусії, «круглі столи», вечори запитань і відповідей, дні взаємних претензій, дні відкритих дверей, кінолекторії;

  • індивідуальні та групові: консультації з проблем сімейно-родинного виховання, бесіди, відвідування сімей, листування, зустрічі з батьками;

  • диференційовані: вечори сімейних традицій, виставки декоративно-прикладної творчості, родинних альбомів, випуск тематичних газет.

Значної уваги заслуговує створення консультативних пунктів з питань виховання юнаків і дівчат, із залученням до роботи в них педагогічних кадрів вищої кваліфікації, психолога, працівників правоохоронних органів, соціальних педагогів, лікарів-дієтологів та інших спеціалістів, від яких батьки могли б отримати компетентні консультації з хвилюючих їх питань.

Допомагає у роботі «Щоденник спостережень сім’ї студентів», у якому час від часу ведуться короткі записи. На основі систематизації одержаних даних складається „Педагогічний паспорт сім’ї», у якому підкреслити найхарактерніші для кожної конкретної сім’ї відомості, форма якого цілком довільна. «Педагогічний паспорт сім’ї» поновлюється, доповнюється впродовж усього періоду навчання юнаків і дівчат.

«Дух», атмосфера сім’ї припускає любовне, добре, дбайливе, уважне ставлення один до одного всіх членів родини. Тут не місце нервовим зривам, як часто буває. Тому перше й основне в сімейних відносинах – оптимістична й доброзичлива атмосфера. Щоб попередити конфлікт у сім’ї, потрібно добре знати один одного. Потрібно навчитися знімати напругу, поганий настрій.

Ми рекомендуємо батькам основні правила сімейної етики:



  • неприпустимо з’ясовувати сімейні стосунки у присутності дітей;

  • жодних зауважень при сторонніх, це сильно зачіпає самолюбство дітей;

  • сімейне кредо: «Ми розберемося самі!» І не дозволяйте втручатися ні батькам, ні дітям у ваші сімейні справи;

  • не конфліктуйте через дрібниці;

  • вмійте поступитися. Поступливість – одна з важливих умов сімейних стосунків.

Досконале вивчення сімей студентів забезпечується застосуванням комплексу різноманітних методів: система характеристик, письмове опитування, анкетування, метод спостереження і прямого вивчення сім’ї, творчі роботи студентів. Вивчення сімей студентів допомагає вихователеві отримати узагальнені дані про атмосферу в сім’ї, характер сімейного виховання і взаємини в кожній конкретній родині.

Підсумки й аналіз вивчення сім’ї здійснюються вихователем систематично. За результатами психолого-педагогічних досліджень застосовуються відповідні форми і методи роботи, планується зміст педагогічного всеобучу батьків, визначаються сім’ї, які потребують педагогічної допомоги та корекції у вихованні студентів. Крім того, практичний психолог допомагає педагогам і батькам знайти вихід з конфліктної ситуації, оволодіти навичками та прийомами міжособистісного спілкування.



Програма вивчення сім’ї студента.

  1. Прізвище, ім’я студента.

  2. Адреса.

  3. Тип сім’ї: повна проста (батьки, діти), повна складна (батьки, діти,бабуся, дідусь), повна, але один із батьків нерідний, неповна.

  4. Скільки років існує сім’я.

  5. Кількість дітей.

  6. Житлові й матеріальні умови.

  7. Характеристика сім’ї за віком: вік дорослих членів сім’ї, вік дітей.

  8. Де і ким працюють батьки.

  9. Освіта дорослих членів сім’ї.

  10. Культурний рівень батьків: наявність домашньої бібліотеки; читання періодичної преси; читання педагогічної літератури; відвідування осередків культури.

  11. Сімейна атмосфера: доброзичлива; дружелюбна; нестійка; байдужа; гнітюча, недоброзичлива.

  12. Хто з батьків більше приділяє уваги дітям.

  13. Система виховного впливу:

  • узгодженість усіх членів сім’ї у питаннях виховання дитини;

  • відсутність чи наявність конфліктів щодо виховання дітей;

  • відсутність виховання як системи цілеспрямованого впливу.

  1. Рівень (відсутність) інтересу і бажання поповнювати свої психолого-педагогічні знання.

Орієнтовна схема аналізу особливостей і недоліків сімейного виховання.

  1. Загальна характеристика сім’ї.

        1. Склад сім’ї: повна, формально повна, неповна.

        2. Характеристика сім’ї: гармонійна, проблемна (конфліктна, антипедагогічна, асоціальна, аморальна).

        3. Типовий стан сім’ї: емоційний комфорт, тривожність, емоційно-психологічний дискомфорт і нервово-психічне напруження.

        4. Стиль сімейного виховання: ліберальний, демократичний, авторитарний, нестійкий.

        5. Порушення сімейного виховання: домінуюча гіперпротекція, потураюча гіперпротекція, гіперпротекція, емоційне відкидання, жорстока поведінка.

        6. Ставлення до коледжу: підтримують тісний зв’язок, зв’язки мають випадковий характер, батьки уникають контактів, протидіють вихованню в коледжі.

II. Особливості сімейного виховання.

  1. Батьки створюють умови для правильного розвитку дитини:

    • нормальні житлово-побутові умови в гуртожитку;

    • організація місця для занять;

    • контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму.

  2. Батьки надають допомогу в навчанні, організації домашньої навчальної праці.

  3. Батьки виконують рекомендації педагогів коледжу, вихователів, практичного психолога щодо виховання дітей.

  4. Батьки бачать недоліки у вихованні своїх дітей.

  5. Сім’я допомагає педагогу в організації навчально-виховної роботи.

  6. Батьки справляються із вихованням дитини.

  1. Недоліки сімейного виховання (назвати).

1.Причини недоліків (відповідне підкреслити):

- неблагополуччя сім’ї (мікроклімат, здоров’я);

- відсутність єдиних вимог;

- незнання психологічних особливостей своєї дитини;

- низький освітній, культурний, психолого-педагогічний рівень батьків;

- використання антипедагогічних заходів впливу;

- невиконання рекомендацій педагога;

- інші причини (вказати які).



Взаємодія вихователя і батьків студентів, що проживають в гуртожитку.

У практичній роботі з батьками колектив вихователів гуртожитку використовує колективні й індивідуальні форми взаємодії. Причому, в тому й іншому випадку, реалізуються як традиційні, так і нетрадиційні форми роботи.

Традиційні форми роботи з батьками: батьківські збори; загальноколеджівські коференції; індивідуальні консультації педагога; відвідування вдома.

Рекомендації з проведення батьківських зборів.



    1. Батьківські збори мають просвіщати батьків, а не констатувати помилки і невдачі студентів у навчанні.

    2. Збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер: аналіз ситуацій, тренінги, дискусії.

    3. Збори, не місце для обговорення та осуду студентів.

Батьківські збори проводяться у коледжі раз на семестр, за необхідності їх можна проводити і частіше. На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення студентів, їхні можливості. Розмова на зборах має йти не про бали, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній і моральній мотиваціям.

Загальноколеджівські батьківські збори проводяться, як правило, не більше двох разів на рік. Тематика таких зборів – це звіт роботи коледжу за визначений період часу. Наприклад, навчальний заклад пройшов атестацію і хоче ознайомити батьків з досягнутими результатами.

Загальноколеджівські батьківські збори можна використовувати для демонстрації позитивного досвіду виховання в родині. Так, наприкінці навчального року можливе нагородження родин з позитивним досвідом виховання дітей.

Батьківські конференції мають велике значення в системі виховної роботи коледжу. Вони повинні готуватися дуже ретельно, з обов’язковою участю психологів, соціального педагога. Їхнім завданням є, зокрема, проведення соціальних і психологічних досліджень з проблеми конференції та їх аналіз.

Індивідуальні консультації – одна з найважливіших форм взаємодії вихователя з родиною. Особливо вона необхідна, вихователь проводить перше знайомство з групою. Для того, щоб перебороти занепокоєння батьків, острах розмов про юнака, необхідно проводити індивідуальні консультації-співбесіди з батьками. Готуючись до консультації, необхідно визначити ряд питань, що допоможуть плануванню виховної роботи з групою.

У виховному арсеналі вихователя має велике значення бесіда. Її найкраще використовувати з метою попередження конфліктних ситуацій, для налагодження взаємин між батьками і студентами, між окремими педагогами і родиною.

Нетрадиційні форми роботи з батьками: тематичні консультації; батьківські читання; батьківські вечори.

Для того, щоб тематична консультація відбулася, батьки повинні бути переконані в тому, що ця проблема їх стосується і потребує невідкладного вирішення. У тематичній консультації повинні брати участь: педагог, психолог, представник правоохоронних органів.



Батьківські тренінги – це активна форма роботи з батьками, що хочуть змінити свою взаємодію з власною дитиною, зробити її більш відкритою і довірливою. У батьківських тренінгах повинні брати участь двоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає і результати не змушують себе чекати. Тренінг проводиться із групою, що складається із 12-15осіб. Щоб тренінг був результативним, він має складатися з 5-8 занять. Він проводиться практичним психологом коледжу, що дає можливість батькам на час відчути себе дитиною, пережити емоційно ще раз дитячі враження.

Батьківські ринги – одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання вибирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає а лише підтримує думки родин оплесками. Експертами в батьківських рингах виступають студенти групи, визначаючи, яка родина у відповідях на запитання була ближчою до правильного трактування відповіді.

І традиційні, і нетрадиційні методи і форми взаємодії вихователя і батьків студентів мають одну загальну мету – щастя юної особистості, що входить у сучасне культурне життя.



1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка