Навчально-методичний посібник За загальною редакцією доктора історичних наук, професора О. А. Удода Суми Сумський державний університет



Сторінка16/22
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.24 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   22
Тематика організації і проведення консультацій для батьків.

  1. Студент не хоче вчитися. Як йому допомогти?

  2. Єдина дитина в родині. Шляхи подолання труднощів у вихованні.

  3. Покарання. Яким воно повинно бути.

  4. Тривожність дітей. До чого вона може привести?

  5. Брутальність і нерозуміння в родині.

  6. Друзі ваших дітей.

  7. Декілька поколінь під одним дахом. Проблеми спілкування.

Анкети для батьків

1. «Як ви оцінюєте свої педагогічні здібності?»

2. «Батьки як вихователі»

3. «Чи знаєте ви своїх дітей?»

4. «Як ви забезпечуєте умови для навчання дітей вдома?»

5. «Чи достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?»

6. «Як ви співпрацюєте із педагогічним колективом, у якому навчається ваша дитина?»

Орієнтовна тематика проведення батьківських зборів

Наведені нижче опитувальники дозволять вихователю мати достатньо нформації, щоб конкретніше і ефективніше вести виховну роботу.


«ЯК ВИ ОЦІНЮЄТЕ СВОЇ ПЕДАГОГІЧНІ ЗДІБНОСТІ»

1. Чи вважаєте ви, що достатньо володієте основами педагогіки?

А. Володію. Б. Не володію. В. Не можу відповісти.



2. Чи повинні ви вивчати основи педагогіки?

А. Обов’язково. Б. Не обов’язково. В. Не задумувався.



3. Чи задовольняє вас робота куратора вашої дитини?

А.Задовольняє. Б.Не задовольняє. В. Не можу відповісти.



4. В яких заходах разом з дітьми ви брали участь?

А. В організації екскурсій. В. У проведенні виховних годин.

Б. В організації вечорів. Г. В інших заходах.

5. Чи хочете ви, щоб ваша дитина мала ту ж професію, що й ви?

А. Хотів би. Б. Не хотів би. В. Не можу відповісти.



6. Хто, на ваш погляд, має на ваших дітей вирішальний вплив?

А. Мати. Г. Товариші.

Б. Батько. Д. Не можу відповісти.

В. Викладач



7. Де після закінчення коледжу ваша дитина буде навчатись?

А. У ВНЗ. Б. Піде у армію. В. Ніде.



8. Чи діляться з вами своїми планами та думками ваші діти?

А. Завжди. Б. Не завжди. В. Не довіряють. Г. Не можу відповісти.



9. Як ви проводите спільно з дітьми вільний час?

А. Відвідуєте кіно, театр. В. Займаєтесь спортом.

Б. Читаєте і обговорюєте молодіжну пресу. Г. Просто гуляєте.

«БАТЬКИ ЯК ВИХОВАТЕЛІ»

1. Як ви розумієте вислів «батьківський обов’язок»

2. Чи можна вважати благополучною сім’ю, в якій вихованням дітей займається лише хтось один із батьків?

3. Скільки часу протягом тижня ви проводите разом з дитиною?

4. Які традиції вашої сім’ї

5. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім’ї, стосунки між дорослими і дітьми?

6. Як позначається на дітях дефіцит батьківської любові?

7. Чи часто ви спілкуєтеся зі своїми дітьми?

8. Чи зважаєте ви на смаки та уподобання своїх дітей?

9. Як змінюєте ви стиль стосунків із дітьми в міру їх підростання?

10. Чи користуєтесь ви у дітей авторитетом? Як ви утверджуєте свій авторитет?

«ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ СВОЇХ ДІТЕЙ?»

1. Чим особливо цікавиться ваша дитина?

2. Який улюблений предмет вашої дитини?

3. Хто є улюбленим викладачем вашої дитини?

4. Яку останню книгу прочитала ваша дитина?

5. В які ігри любить грати ваша дитина?

6. Де виконує домашні завдання ваша дитина?

7. З ким із студентів групи дружить ваша дитина? Що знаєте ви про сім’ї її друзів?

8. Де, коли і як проводить свій час разом із друзями ваша дитина після занять у коледжі?

9. Які клуби, гуртки, секції відвідує ваша дитина?

10. Які телепередачі любить ваша дитина

11. Як ви можете допомогти своїй дитині у навчанні?



«ЧИ ДОСТАТНЬО ВИ ЦІКАВИТЕСЯ СВОЇМИ ДІТЬМИ?»

1. Чим цікавиться ваша дитина?

2. В якому віці вона навчилась читати і писати?

3. Якому заняттю надає перевагу?

4. Як часто дитина ставить вам запитання?

5. На які теми любить фантазувати ваша дитина?

6. Чи можете ви навести приклад вирішення вашою дитиною якихось проблем?

7. Чи звертається до вас ваша дитина за допомогою при виконанні завдань та вирішенні проблем?

8. Чи вважаєте Ви, що у вашої дитини є особливі здібності до певного виду діяльності? У чому вони проявляються?

9. Коли саме було виявлено ці здібності?



«ЯК ВИ СПІВПРАЦЮЄТЕ ІЗ ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ, У ЯКОМУ НАВЧАЄТЬСЯ ВАША ДИТИНА?»

1. Яку інформацію ви хотіли б отримати на батьківських зборах?

2. Які питання виховання вас особливо хвилюють?

3. Яку пресу ви читаєте?

4. Чим ви можете допомогти куратору в роботі з студентами?

5. На що слід звернути особливу увагу вихователю в роботі з вашою дитиною?


СЦЕНАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

«ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ У СІМ’Ї, МОРАЛЬНИЙ ЗМІСТ ЇЇ ПРАЦІ»

Мета. Ознайомити батьків з важливістю залучати студентів до праці. Розкрити роль сім’ї в організації праці молоді. Обговорити і вирішити педагогічні задачі, що стосуються даної теми.

Обладнання. Виставка книг на дану тему. Висловлю­вання видатних людей. Виставка учнівських робіт.

Саме сімейна трудова підготовка має найважливіше значення для майбутньої кваліфікації людини. Та молода людина, яка одержала в сім’ї правильне виховання, в подаль­шому з великим успіхом може проходити свою спеціаль­ну підготовку.



Форма проведення: Батьківські збори.

Хід зборів

І. Висвітлення теми і питань, які виносяться для обго­ворення з батьками.

Праця — великий творець людської особистості, дійсного духовного багатства, моральної чистоти, і всі ви, батьки, прагнете до того, щоб ваша дитина була працелюбною, доброю. А як же цього добитися? На ці і ряд інших питань ми спробуємо дати відповідь разом. Видатний педагог А.С. Макаренко розробив цілу систему трудового виховання в сім’ї. Він вважав, що особливо важливою для трудового виховання в сім’ї є участь дитини в господарських справах, яка виховує чесність, дбайливість, колективізм, привчає її рахуватися з інтересами інших людей. Посильна дитяча праця розвиває бережливість, свідомість, відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом і планувати свою роботу.

А.С. Макаренко радив батькам дотримуватися певних принципів трудового виховання:

1. Трудове виховання в сім’ї повинно передбачати підготовку повноцінного громадянина, здатного брати участь у суспільній праці.

2. Праця в сім’ї не повинна бути важкою, при­мусовою. Вона мусить бути творчою.

3. Виховання працелюбства у дітей потрібно поєдну­вати з моральним вихованням, з гуманним ставленням до людей.

4. У трудовому вихованні дітей слід виходити з того, що в праці дитина розвивається не тільки фізично, а й духовно.

Велику увагу трудовому навчанню дітей приділяв В.О. Сухомлинський. Працю молодої людини педагог розглядав у нерозривній єдності з вихованням високих моральних псчуттів до батьків та інших дорослих людей. І якщо батьки хочуть, щоб їхні діти виростали справжніми людьми, вони по­винні забути про легке безтурботне дитинство для них. Життя юнаків не мислиме без праці, без фізичної і духов­ної напруги. «Життя тисячу разів переконувало мене в тому, що справжнє щастя дістається тому, хто починає своє трудове життя одночасно з початком навчання у школі. Не гра в працю, а саме справжнє трудове життя» [В.О. Сухомлинський].

В процесі заходу рекомендується обговорити види робіт які є шкідливими для дітей. Найгірші форми дитячої праці - робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному психічному здоров’ю дитини, загрожувати її безпеці.

- усі форми рабства або практика, подібна до рабства, як наприклад, продаж дітей або торгівля ними, боргова кабала та кріпосна залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, в тому числі примусове чи обов’язкове вербування дітей для пі використання в збройних конфліктах;

- використання, вербування або пропонування дитини для заняття проституцією, для виробництва порнографічної продукції;

- використання, вербування або пропонування дитини для заняття протиправною діяльністю, в тому числі для виробництва або продажу наркотиків, як вони визначені у відповідних міжнародних договорах;

- праця, яка за своїм характером або умовам, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров’ю, безпеці або моральності дітей; такі види робіт визначаються національну законодавством або компетентним органом.

Дитяча праця – робота дітей, що має таку природу чи інтенсивність, які заважають навчанню дітей або зашкоджують їхньому здоров’ю та розвитку. Така праця може завдати дітям непоправної шкоди суперечить нормам міжнародного права і українському національному законодавству.

Пропонується також обговорити на зборах такі питання: «Міжнародні стандарти з питань дитячої праці»; «Законодавство України та його відповідальність Конвенції МОП №№138, 182»; «Негативний вплив незаконних форм праці на здоров’я дітей»; «Яка різниця між трудовим вихованням та експлуатацією праці дітей?»; «Освіта як альтернатива дитячій праці»; «Трудові права неповнолітніх».

Хмельницький торговельно-економічний коледж КНТЕУ

Трішкіна Н.І., Язвинська Г.Ю.

ВИХОВНА РОБОТА В ГУРТОЖИТКУ З ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

Підготовка молоді до сімейного життя є нагальною потребою сьогодення, і тому посідає важливе місце в системі виховання підростаючого покоління. Стабільна сім’я може бути створена при певні готовності молодих людей до шлюбу та сімейного життя, яка передбачає: формування вміння правильно будувати внутрішньо сімейні стосунки, морально-психологічний клімат в сім’ї, підвищення відповідального батьківства на основі здорового способу життя та психологічної компетентності щодо особливостей взаємин у сім’ї.

З метою підготовки молоді до сімейного життя в гуртожитку коледжа, в якому мешкають тільки дівчата, проводяться факультативні заняття з теми „Етика та психологія сімейного життя». Під час занять вивчаються теоретичні питання про сім’ю і шлюб, розглядаються різні життєві ситуації, вчиться знаходити вихід із складних сімейних обставин. Дівчатам надається можливість, уявити свій майбутній шлюб, обдумати всі сторони сімейного життя, перевірити себе на готовність до цього важливого кроку.

Також в гуртожитку працює клуб за напрямами:



  1. Господарочка (надаємо корисні поради щодо ведення домашнього господарства, створення естетичного затишку в оселі, вчимо смачно куховарити).

  2. Умілі руки (майбутні господині діляться досвідом з вишивання, плетіння макраме, в’язання, виготовлення виробів з бісеру та різних природних матеріалів).

  3. Стиль і манери сучасної жінки. (навчаємо культурно поводитися в різних життєвих ситуаціях, надаємо інформацію про стилі одягу, взуття та їхнього доречного використання).

Результатом цих занять стає щорічний конкурс «Нумо, дівчата», який проводиться в кінці навчального року. Крім того, регулярно проводяться бесіди, дискусії, круглі столи, диспути, вікторини на теми «Взаємовідносини юнаків і дівчат», «Між нами, дівчатами», «Ранні статеві стосунки», «Готовність молоді до шлюбу», «Гармонійні стосунки в сім’ї», «Поговоримо відверто», конкурс-гра: «Попередження конфліктних і стресових ситуацій» та інші, під час яких виявляємо бачення дівчат різних життєвих ситуацій, корегуємо хибні погляди на сімейне життя, даємо поради та консультації, спонукаємо до відвертості.

Під час проведення заходів особлива увага приділяється формуванню у дівчат сімейних цінностей, почуття відповідальності за свої вчинки, народження, виховання дітей та інш. Також наголошується на тому, що майбутня дружина, берегиня сімейного вогнища має бути вихованою, слідкувати за своїм зовнішнім виглядом, манерою поведінки, вміти гарно готувати, знати та запроваджувати традиції українського народу, бути стриманою та вміло вирішувати конфліктні ситуації. Приділяється значення важливості освіти в житті жінки, кар’єрних здобутків та матеріального забезпечення.

При підготовці виховного заходу використовується широке коло джерел наукової літератури вітчизняних та зарубіжних авторів, огляд періодики, популярні телепередачі. Влаштовуються зустрічі з провідними фахівцями у галузі психології, медицини, юриспруденції та інш.

З метою формування здорового способу життя у дівчат проводяться наступні виховні заходи: тижні профілактики шкідливих звичок (зустрічі з фахівцями, бесіди, дискусії і т. д.); конференції, круглі столи, семінари-тренінги «Обери життя», «Формування здорового способу життя студентської молоді в сучасних умовах», «Здоров’я і краса» та інші. Крім того, підготовлено цикл інформаційних бюлетенів: «Україна та СНІД», «Вибір на користь здоров’я, або життя без наркотиків», «Куріння – задоволення чи вирок?», «Алкоголь – руйнівник людських доль, зупинимо його разом», а також розповсюджено серед молоді міста попереджувальна листівка: «Ви ще палите, вживаєте алкоголь, наркотики? Тоді ми йдемо до вас» (Проблеми, Безпліддя, СНІД, Рак, Смерть).

Підсумовуючи вищесказане, ми бачимо, що підготовка студентів до сімейного життя, посідає важливу роль в організації виховної роботи в гуртожитку. Над цим питанням потрібно і надалі працювати, вдосконалювати методи роботи, шукати нові шляхи для досягнення мети.
Конотопський політехнічний технікум Конотопського інституту Сумського державного університету

Гулєва О. В., психолог

Інформаційно-просвітницька робота психолога з Батьками щодо запобігання насильства у сім’ї

Заходи щодо запобігання насильства в сім’ях з ознаками насильницьких методів виховання є складовою частиною програми, спрямованої на попередження суїцидальної поведінки. Сім’ї даної категорії є групою ризику стосовно проблеми суїцидів, бо виховання з ознаками насилля негативно впливає на психіку підлітка, а це підриває його адаптивність до життя. В таких сім’ях має місце корекція стилів батьківського виховання, цілеспрямована робота щодо формування ефективних способів взаємодії з підлітками на основі нових знань та зміни існуючих стереотипів.

У роботі щодо попередження насильства запланований діагностичний та інформаційно-просвітницький блок з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Основними методами просвітницької роботи з батьками є виступи на батьківських зборах, індивідуальні консультації, тренінги. Як показує практика, ця категорія батьків не готова до обговорення даних питань. Це зазвичай проявляється в активному запереченні фактів насилля, відмові на пропозицію відвідати консультацію фахівців, агресивності, зверхності та підвищенні конфліктності у спілкуванні з педагогічними працівниками.

Звичайно це зводить до мінімуму ефективність роботи і навіть після ретельно спланованої та проведеної профілактичної та відновлювальної роботи підліток повертається в сім’ю, де нічого не змінилося. Але залишитися осторонь, коли наслідки насилля заходять далеко, і дитина страждає, - педагогічний злочин.

У практиці вирішення даних питань на адміністративному рівні – інформування служби міськвиконкому у справах дітей щодо вирішення питання з батьками.

А завдання психологічної служби – знайти методи, які сприятимуть потраплянню та максимальному засвоєнню нових знань щодо наслідків психологічного та фізичного насилля. Це є основою змін у світогляді батьків.

У цьому році психологічною службою був розроблений буклет-пам’ятка для батьків «Попередження насильства в сім’ї» (додаток), де розміщена інформація про наслідки жорстокого поводження, ознаки нездорових сімейних відносин та практичні поради щодо опанування емоціями.

При використанні пам’ятки:

- знижується критичність сприйняття інформації батьками (це не говорить особа, до якого немає симпатії чи довіри);

- економія часу батьків, особливо коли це ВНЗ, де існує судження про непотрібність цікавитись справами підлітка, бо він дорослий (інколи упереджене, вороже ставлення до навчального закладу);

- максимальна адаптація інформації до людей, що не мають спеціальних педагогічних знань;

- забезпечує право клієнта психологічної служби на анонімність;

- надає роботі з профілактики насильства в сім’ї максимальної адресності (використовується там, де безпосередньо виникає потреба);

- це вихід з «тупика бездіяльності»;

- забезпечує надходження інформації, коли батьки уникають співпраці з навчальним закладом.






ІV. Виховні заходи
Борзнянський державний сільськогосподарський технікум

Ступаченко О.М., викладач облікових дисциплін, спеціаліст вищої категорії

Кішман В.В., викладач економічних дисциплін, спеціаліст вищої категорії

Ляшиченко Л.І., викладач економічних дисциплін, спеціаліст першої категорії

Каплій Н.П., викладач облікових дисциплін, спеціаліст першої категорії

ВИХОВНА ГОДИНА «БЕЗ СІМ’Ї НЕМАЄ ЩАСТЯ НА ЗЕМЛІ»

Мета: Виховання поваги до сім’ї, родини, матері, як берегині роду, почуття відповідальності за своїх дітей.

Кімната прибрано святково, з елементами символіки українського народу

Викладач «Без сім’ї немає щастя на землі», – наголошує народне українське прислів’я. Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому простому, на перший погляд, вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням допомогти й розрадити. Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила, братова підтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою людина без усього цього? Яких би життєвих перипетій не зазнавала людина, які б перешкоди не долала, як би не страждала – завжди вона знаходить прихисток і розраду в сім’ї, де її підтримують, розуміють, жаліють.

Ведучий 1: Українці завжди дуже високо цінували сімейний затишок, сімейні цінності й традиції. Культ батька-матері й щасливої родини, де панує злагода, властивий нашій народній педагогіці споконвіку, бо лише сім’я може захистити людину в такому непередбачуваному й жорстокому світі.

Ведучий 2: Чим же захищає сім’я, чим вона сильна? Передусім любов’ю. Лише найближчі, найрідніші люди – батько й мати, брати й сестри, дідусь і бабуся – завжди доброзичливі, ласкаві й чуйні, що б ти не вчинив і як би не завинив. У серці цих людей ніколи не буде зла й зневаги до тебе, бо ти – його частинка.

Ведучий 1:

Ніч. Тиша. В тихім шелесті трав Адам у Єви запитав:

-Кохана, люба, мила, чарівна, Скажи мені єдина,

Хто буде дарувати життя. А потім доглядати дитя? -Я

-Варити, прати, прибирати, Сімейне вогнище оберігати? -Я

- Постійно радість дарувати, Усіх теплом обігрівати? -Я

-А ти мій милий ,неповторний, Скажи мені, єдиний,

Хто буде рід наш берегти, І множить покоління? -Я

- Хто дбатиме усе життя Про щасливе майбуття? -Я

- Кохати буде до забуття, І поруч буде все життя? -Я

І так сім раз звучало я, я, Я. Ось так створилася сім’я.

Ведучий 2:

Сім’я-це пристань і гавань

Сюди повертаємось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань -

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають

Куди б ти не їхав, не йшов

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім

Хай тато маму кохає

Хай щастя не зраджує їм.



Доповідач 1:

Сім’я – це об’єднання людей, зв’язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, об’єднання, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості.

За часів стародавньої Русі та в період середньовіччя (XV-XVI ст.) на території України існувала велика патріархальна сім’я, або домашня община.

Уклад і побут общини трималися безперечною владою глави сім’ї – батька, мати управляла суто жіночими справами.

За розпорядком господарських робіт в українській селянській родині стежив батько. Він щодня за вечерею підсумовував, що було зроблено протягом дня, та давав завдання кожному члену сім’ї на завтра. Воля батька в селянських родинах була законом.

Робочий день починався дуже рано; влітку – о четвертій-п’ятій годині, взимку – о п’ятій-шостій. Швиденько поснідавши, усі, хто міг працювати, відправлялися в поле. В такому разі знов до купи сім’я збиралася тільки пізно ввечері. Після вечері готувалися до наступного дня, лагодили реманент, оглядали худобу.

Взимку роботи було менше. Правда, не для всіх. Жінки і взимку вставали дуже рано, поралися в хаті й по господарству, пряли, ткали, лагодили одяг, шили й вишивали сорочки.

У сім’ї існував раз назавжди встановлений розподіл діла на «чоловіче», «жіноче»,, і «спільне». Жінка садила, доглядала й обробляла город, збирала з нього й переробляла врожай, готувала страву, обробляла льон і коноплі, пряла, ткала, шила сорочки, доглядала за птицею, коровою, свиньми. Крім того, вона піклувалася про чоловіка й дітей, прала одяг, прибирала житло. В обов’язок чоловіка входила робота на полі, виготовлення й лагодження сільськогосподарського реманенту, заготівля палива й будівельних матеріалів, догляд за робочою худобою. Спільно подружжя збирало врожай на полі (чоловік косив, а жінка в’язала ). Жінка мала допомагати чоловікові в усьому, однак чоловік вважав для себе негожим виконувати якусь жіночу роботу й майже ніколи за неї не брався.

Жінка під час поділу майна не мала права на одержання спадщини не тільки на землю, а й на рухоме майно і цілком залежала від батька, чоловіка, братів. Тільки в разі, коли сім’я не мала в своєму складі спадкоємців чоловічої статі, майно ділилося між дочками також порівну.

Майнові відносини в українській селянській родині відзначалися своєрідністю. Наприклад, крім загального майна, яким розпоряджався глава сімейства, кожний член його мав право на особисте майно, яке міг придбати на власні кошти. Це однаковою мірою стосувалося й жінок (матері, дочки) і чоловіків. Незалежно від цього в сім’ї жінці належало її придане, яким, окрім неї, ніхто не міг розпоряджатися. Українське придане мало свою особливість. По можливості до нього включалися земельний наділ, що звався «материзною», яка ніколи не входила в загальнородинне майно, не ділилася між окремими членами сім’ї, а передавалася у спадщину, і тільки по жіночій лінії.

Своєрідність майнових відносин позначалась і на подружніх взаєминах, які в українській родині, як правило, відзначались згодою. Нерідко траплялось і так, що жінка всупереч звичаєвому праву була номінальним головою родини, відіграючи в ній першорядну роль. Недаремно казали: «Чоловік за один кут хату тримає, а жінка – за три».

Відносна незалежність української жінки пов’язана з тією традицією, яка склалася через вимушену відсутність чоловіків. Адже в Україні довгий час тривала визвольна боротьба, йшло формування козацтва – все це відволікало чоловіків від домівок. За цих обставин жінка брала на себе всі функції забезпечення життєдіяльності сім’ї.

Дочки після одруження вони переходили в «чужий рід», в чужу сім’ю, і звичаєве право часто не передбачало для них будь-якої частки загальносімейного добра.

Відносини між окремими членами в різних сім’ях були неоднаковими. У молодих сім’ях, що складалися здебільшого з батьків і малих дітей, взаємовідносини між чоловіком і жінкою будувались на більш рівноправних засадах. При спільному житті молодого подружжя з батьками родинні взаємини складалися інакше. На кожному кроці доводилось рахуватися з батьками, підкорятися їх волі, вельми шанувати батька й залежати від нього як глави сім’ї. Що ж до невістки, то вона й думати не сміла про якусь самостійність і в усьому мусила коритися свекрусі.

Відстоюючи честь сім’ї, роду, односельчани засуджували недбайливість, пияцтво, гультяйство, неповагу до своїх сімейних обов’язків. Ганьба і зневага діставалися на долю того чоловіка або тієї жінки, які допустилися зради в подружньому житті. Особливо це стосувалося жінки. Суворо карав народний звичай і за «перелюбство». Дівчину, що народила дитину поза шлюбом кожен міг скривдити, насміятися з неї. Не мало горя і зневаги терпіла й сім’я дівчини. Нерідко під тягарем людського осуду батьки виганяли молоду матір з рідної хати.

В українській сім’ї дітям прищеплювали слухняність, повагу до батьків і старших взагалі. За звичаєм діти, навіть дорослі, до батька й матері звертались на «ви».



Доповідач 2:

Все прекрасне на землi – вiд свiтла сонця, вiд кохання жiнки, вiд молока матерi.

Суворими шляхами йшла наша Вiтчизна до сьогоднiшньої свободи i незалежностi.

Гордi мужi Київської Русi, князi та воїни, вiдважнi запорозькi лицарi заступали шляхи ворогам, воювали, боронили свiй рiдний край.

А жiнки тим часом оберiгали домашнє вогнище, народжували дiтей, омивалирани чоловiкiв-воїнiв, молили Бога.

Жiнка продовжувала рiд людський.

Наче зiткана з сонячного промiння, встає перед нами на путивльському валу Ярославна, заклинаючи сили природи допомогти її коханому князевi та воїнам, яких вiн повiв на битву за Русь.

Вiрно чекає свого чоловiка-козака Горпина Чурай, i гiрко оплакує його героїчну смерть. Символом творчостi та вiрностi стає їхня дочка Маруся.

Чарує нас своєю красою, нiжнiстю i поетичнiстю Наталка Полтавка Котляревського.

Кохання надихало людей на подвиги i творчiсть. Образ коханої жiнки оспiвували усi митцi. У кожного своя кохана, але всi разом створюють узагальнений iдеал української жiнки: нiжної i вiрної, чесної трудiвницi, надiйної жiнки-Берегинi, що зберiгає в домi тепло.

Свiт завжди благословляє

i сонце, що встає, i серце, що кохає (В. Симоненко)



Доповідач 3:

Коли б Бог призначив жінку бути володаркою чоловіка, він створив би її з голови, якби – рабинею, то створив би з ноги; але оскільки він призначив їй бути подругою чоловікові, тому й створив її з ребра (Аврелій Августин).

Минуло декілька днів після одруження, і ви розумієте, що обручка на пальці та штамп у паспорті – це лише формальності шлюбу. Адже на ваших плечах лежить відповідальність перед вашою сім’єю. І навіть якщо наразі вас лише двоє, то ви вже не просто живете разом, а творите єдине спільне майбутнє.

Із часів сивої давнини саме жінку вважали берегинею сімейного вогнища. Мабуть, давня теорія неодноразово перевірена часом, інакше б вона не дійшла до нас у своїй історичній недоторканості. Напевно, на підсвідомому рівні ми, жінки, відчуваємо, коли слід помовчати, замість того, щоб звинувачувати коханого; коли – самій виконати те, про що просили його останні три дні…

Таке сімейне життя – переплетіння вчинків і вибачень, компромісів і прохань, іноді звинувачень та розчарувань. Проте ключі від фортеці кохання після весілля у ваших руках, тому саме вам вирішувати, як довго вона зберігатиме свою непорушність і міцність.

Бути ідеальною дружиною зовсім непросто. Часом у вас справді бракуватиме терпіння та опускатимуться руки, але ж у житті ніщо не дається легко. З часом ви звикнете до певних правил та типових ситуацій, і жодні форс-мажорні обставини не виведуть вас із рівноваги. Отож, у сімейному житті жінка має дотримуватися таких постулатів.

1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка