Навчально-методичний посібник За загальною редакцією доктора історичних наук, професора О. А. Удода Суми Сумський державний університет



Сторінка17/22
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.24 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Постулат №1

Будьте несподіваною та загадковою. Жінка має бути неначе непрочитана книга. Поки поміж рядками залишається текст – вона продовжує причаровувати.



Постулат №2

Навчіться мати вигляд доглянутої завжди, навіть коли виносите сміття.



Постулат №3

Обравши вас своєю дружиною, чоловік хотів, щоб його супутниця життя завжди була прикладом для інших. Ви можете мати два червоні дипломи, проте, якщо не вмієте вести розмови «про все і ні про що» – вам не уславитися цікавою співрозмовницею у колі заздрісних неодружених колег. Хоча пам’ятайте, що жінці, яка вміє подобатися, – ніяк не уникнути пересудів.

Це, мабуть, виняток із правила, коли не слід прислухатися до думки громадськості. Погодьтеся, краще бути кокеткою, ніж плетухою.

Постулат №4

Будьте ніжною та уважною завжди, навіть якщо чоловік не відповідає вам тим самим. Рано чи пізно він змінить своє ставлення. Багато жінок страждають від браку уваги. Натомість чоловіки не вміють або ж соромляться бути лагідними.



Постулат №5

Умійте легко ставитися до грошей. Коли вони є – витрачайте обачливо, коли немає – не засмучуйтеся. Усі переживають сірі смуги в житті. Рано чи пізно і на вашій вулиці буде свято. Просто його треба дочекатися. Якщо ви наразі заробляєте більше, ніж чоловік, не ставте це собі в заслугу.



Постулат №6

Намагайтеся відразу зрозуміти різницю між чоловіком та жінкою як протилежними статями. Чоловікові не притаманно 24 години на добу насолоджуватися домашнім комфортом та спілкуванням з дітьми. Він не втрачатиме мови від чарівного заходу сонця чи ранкового співу солов’я. Тому не вимагайте від нього неможливого.



Постулат №7

Взаємини в сім’ї насамперед залежать від щоденної праці, а не від зміни обстановки (відпустки чи відпочинку на морі). Перекласти провину на плечі іншого – найлегше. Та кому буде від цього користь? Ви жінка, тому затямте, що відповідальність за те, наскільки вам обом буде комфортно щоранку прокидатися поряд, майже на 90% залежить саме від вас.



Постулат №8

Спробуйте знайти якомога більше позитивних рис характеру у друзів та колег свого коханого. Недаремно кажуть: скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. За жодних обставин у компанії знайомих не характеризуйте чоловіка з поганого боку.



Постулат №9

Іноді вам обом може не вдаватися щось, до чого ви давно прагнули. Не впадайте у відчай! Лише ретельна праця та наполегливість дають очікуваний результат. У жодному разі не знижуйте вимогливості до себе та коханого. Намагайтеся щоразу ставити для себе нову мету. Адже, коли досягаєте однієї вершини, неодмінно хочеться зійти й на іншу.



Постулат №10

У своєму сімейному спілкуванні позбудьтеся висловів на зразок: – Я тобі тисячу разів казала, що… – Скільки разів тобі повторювати. – Ти став дуже неуважним (байдужим, грубим, нудним). – Ти такий, як і твої батьки. – Усі люди (такі-то, так-то поводяться), а ти… – Про що ти тільки думаєш… – Невже важко запам’ятати, що… – Невже тобі незрозуміло, що…

Натомість щоразу повторюйте: – Ти у мене найрозумніший, найуважніший, най… – Мені так добре і легко з тобою. – Ти завжди розумієш мене з півслова. – Я така вдячна тобі за… – Молодець, що пам’ятав про те, що… – Ти найрідніша для мене людина. – Мені б нічого не вдалося без твоєї підтримки/розуміння/допомоги.

Постулат №11

Іноді, коли в обох хороший настрій, намагайтеся обговорити спільні претензії (спокійним тоном та в доброзичливій формі). Поясніть одне одному, чому так трапляється, щоб надалі не ображатися. Усі подружні суперечки можна залагодити, якщо ви намагатиметеся бути тактовними.

Ніколи в запалі не говоріть те, що накипіло. Зайве слово може надовго залишитись прихованою образою. Та й подумайте, якщо ви кохаєте одне одного, то навіщо так часто вдаватися до сварок та суперечок?!

Постулат №12

Коли народиться немовля, не звертайте свою увагу лише на нього. Адже коханий також потребує вашої прихильності. Не вимагайте від чоловіка активного прояву батьківських почуттів. Кожна жінка ще з дитинства прагне стати матір’ю, у протилежної статі батьківські почуття прокидаються набагато пізніше.

Деякі чоловіки й одружуються лише після сорока років, бо нарешті захотіли дитину. Це потрібно обов’язково враховувати в подружніх взаєминах. Не нарікайте, якщо чоловік мало цікавиться дитиною. У нього немає сентиментальних жіночих почуттів. На жаль…

Постулат №13

Щоб зберегти психологічне здоров’я сім’ї, важливо, щоб кожен із подружжя мав індивідуальність. Тому не завжди корисно увесь свій вільний час проводити разом удома. Гармонія полягає в тому, що кожен має власне захоплення та водночас є цікавим співрозмовником, добрим другом та коханою людиною.



Постулат №14

Щоб зберегти яскравим багаття сімейного вогнища, ви мусите мати мудрість царя Соломона. Адже впертість вашої другої половинки часом може зруйнувати ваші річні напрацювання. Навіть якщо у вас якісь негаразди – все можна спокійно обговорити чи звернутися за допомогою до фахівця.

У пригоді стануть вислови на зразок: «ти маєш рацію, але, можливо, ми спробуємо…», «пригадуєш, ти говорив… я теж гадаю, що це найкращий варіант»

Ведучий 1:

Чи не розповідали бабусі, як колись ставилися діти до батьків? Діти дуже слухалися батьків, їхнє слово для дітей було законом. Вони його ніколи не порушували. Вважалося великим гріхом образити батька чи матір, зверталися до батьків на ви.



Ведучий 2:

Мабуть, ой як важко було б мамі, якби поруч не було батька, якого ми любимо і поважаємо не менш від мами. Але життя наділяє мамі більше турбот. Недаремно каже народне прислів’я: «Жінка підтримує в хаті три стовпи, а чоловік четвертий». Багато прислів’їв склав народ про матір. Ось деякі з них:



Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько; Нема того краму, щоб купити маму; Матері не купити, не заслужити; Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - батькам кінець; Добре й ненці, коли дитина в славі; Мати однією рукою б’є, а другою гладить; Який кущ, така й калина; яка мати, така й дитина; На сонці добре сидіти, а коло мами добре жити.

Ведучий 1:

Про матір наш народ склав казки, легенди, пісні. Від них віє теплом, ніжністю і ласкою.


Захід завершується піснею «ЧОРНОБРИВЦІ»

Борзнянський державний сільськогосподарський технікум

Кішман В.В., викладач економічних дисциплін, спеціаліст вищої категорії

Ступаченко О.М., викладач облікових дисциплін, спеціаліст вищої категорії

Ляшиченко Л.І., викладач економічних дисциплін, спеціаліст першої категорії

Каплій Н.П., викладач облікових дисциплін, спеціаліст першої категорії
ВИХОВНИЙ ЗАХІД

«СІМЕЙНИЙ ЕТИКЕТ – ШЛЯХ ДО ЩАСТЯ РОДИНИ»
Мета: виховання культури сімейних відносин, почуття відповідальності за своїх близьких, створення здорового морально-психологічного клімату в сімї

Актова зала урочисто прибрана квітами, сімейними фотокартками на стіні.

На сцені напис:

Вся родина разом, так і душа на місці

Коли немає сім’ї, то і дому немає
Звучить пісня «Родина» Н. Яремчука

Ведучий 1:

Життя – це наче океан.

Сім’я – це корабель з вітрилом.

І лише той корабель допливе,

Де згода буде у родині.

Маяком буде Господь Бог.

Чи в бурю чи в ясну погоду,

Він допоможе вистоять в біді,

Поможе витіснить погорду.

І лиш зійти із цього корабля,

Залишити –є просто неможливим.

Кругом вода, немає берегів,

Весь час припливи і відливи.



(Наталя Муран)

Ведучий 2: Ви уже всі зрозуміли, що сьогоднішній виховний захід ми присвячуємо родині, сім’ї, етикету та культурі сімейних відносин.

Ведучий 1: Етикет (від фр. Etiquette - етикетка, напис) - норми і правила, що відображають уявлення про належну поведінку людей у суспільстві. У сучасному вигляді і значенні слово «етикет» було вперше вжито при дворі короля Франції Людовика ХIV - гостям були роздані картки (етикетки) з викладом того, як вони повинні поводитися; хоча певні зібрання норм і правил поведінки існували вже з найдавніших часів.

Сім’я - це така спільність людей, яка спирається на шлюбний союз, на родинні зв’язки, на різноманітні відносини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, між самими дітьми, між іншими членами сім’ї, які живуть разом і спільно ведуть господарство.

Ведучий 2: Отже, Ви зрозуміли, що сімейний етикет – це норми і правила, що відображають уявлення про належну поведінку членів родини у сім’ї.

Ведучий 1: Основними питаннями у родині є:

Що потрібно для щастя? Сварка, що робити? Сімейна розмова, як будувати відносини з батьками? Подружжя і діти. Наречена, свекруха, теща…



Ведучий 2: У сім’ї виконання основних вимог ввічливості обов’язково не менше, ніж поза домом. Той, хто дотримується ввічливість «на винос», а вдома грубий, найменше гідний поваги.

Слова: «дякую», «пробач», «будь ласка» в сімейному житті абсолютно необхідні, хоча й умовні.



Ведучий 1: Іноді дружина скаржиться (подрузі чи ще комусь), що чоловік звертається до неї: «Налий чаю» або «Здай пальто в хімчистку», не додаючи слова «будь ласка». Якщо мова йде про речі повсякденних, які, як правило, знаходяться в компетенції дружини, чоловік не обов’язково повинен кожного разу «просити». Ведучий 2: Якщо дружина щодня ставить на стіл перед чоловіком обід, він не зобов’язаний кожного разу за це дякувати. Або якщо чоловік завжди вдома подає жінці пальто, вона може і не вимовляти: «Спасибі». Але зате задоволення прохання: «Принеси, будь ласка, з ванної мій халат» - вимагає слова подяки.

Ведучий 1: Крім усього, не заважає пам’ятати: у спілкуванні між людьми велику роль відіграє інтонація. Коротке звернення: «Налий мені чаю» - може прозвучати тепло і мило, в той же час в обігу: «Дуже прошу, налий мені чаю» - може міститися категоричний наказ.

Ведучий 2: Буває, що чоловік і дружина вигадують одне для одного пестливі, зменшувальні імена. У цьому немає нічого поганого, якщо діалог відбудеться не в присутності третіх осіб. Звернення типу «Котик», «Малятко» допустимі на самоті, кажучи ж про свою «Малятко» з стороннім, краще сказати «моя дружина» або просто назвати її ім’я.

Ведучий 1: Рідко захоплює тещу звернення до неї зятя: «Бабуся». Вона ж не його бабуся! Це звернення, що виходить від дорослого чоловіка, прикро їй і старить її. Якщо в цій сім’ї не прищепилася форма звернення до батьків чоловіка або дружини «мама», «тато», цілком прийнятно звернення на ім’я та по батькові.

Ведучий 2: Родина — це соціальний осередок, і в ній виявляється все найголовніше з культури спілкування: повага до старших, чемне, коректне й послужливо-делікатне ставлення один до одного.

Існує важлива заповідь: «якщо ви не хочете, щоб діти повторювали ваші помилки, не припускайтеся або, принаймні, намагайтеся не припускатися цих помилок».

Батьки — вихідна модель для наслідування і взірець для дітей (за умови, що вони по-справжньому займаються вихованням дітей). Про виховання дітей у родині написано безліч книжок. Але нас цікавить один аспект — культура поведінки, гарні манери, етикет сімейних взаємин. Необхідність ознайомлювати з ними дітей і навчати їх правил поведінки ніхто не піддає сумніву. Проте кожен із батьків робить це на власний розсуд, мірою своїх сил і досвіду. Кажуть: «повторення — мати навчання». І справді, виховання ґрунтується на прикладі.



Ведучий 1: Не можна допускати, щоб молодші в сім’ї відчували потурання з боку батьків на шкоду старшим. Молодших слід виховувати у повазі до старших незалежно від того, хто це: дідусь, бабуся, старший брат або старша сестра. Шанобливе, чемне ставлення до старших зобов’язує молодших у всіх випадках прислухатися до їхньої думки. Якщо й ставитися до молодших дещо поблажливо, це необхідно робити тактовно, у жодному разі не ображаючи старших.

Ведучий 2: Проблема поваги до віку стосується не так батьків і матерів, як бабусь і дідусів, котрі споконвіку вважалися охоронцями сімейного вогнища. Цілком доречно згадати, як у давнину поважали батьків, вшановували старість. До старшого завжди виявляли особливу шану, він мав перевагу перед молодшими й у побуті, й за святковим столом, й на зборах під час обговорення важливих господарських справ.

Ведучий 1: Звідси і звичай синівської шанобливості до старших і одна з головних аксіом культури поведінки всіх народів — шанування старших. Хто знається на звичаях і обрядах Індії, Китаю, Японії, Середньої Азії, Кавказу, тому відомо, якою неосяжною є там суцільна повага до літніх людей.

Ведучий 2: Натомість повагу дітей потрібно заслужити, а це досягається тільки особистим прикладом. Старші мають бути тактовними, якнайсуворішим чином контролювати свою поведінку.

Ведучий 1: Підґрунтя етикету сімейних взаємин становить моральний принцип, який полягає в тому, що вдома не можна поводитися «як заманеться, бо це нікого не стосується». Навпаки, саме культура спілкування подружжя в сім’ї, їхня поведінка у побуті — головний критерій порядності й інтелігентності.

Звучить пісня «Доня, моя донечка» А. Свидюка

Студент 1: Родина — клітинка соціальної організації суспільства. Характер взаємин між чоловіком і дружиною визначає також культуру дітей. Чистий, охайний вигляд батьків — один із засобів збереження батьківського авторитету у дітей. Коли мати чи батько приводять дитину до дитячого садка або забирають її звідти, мають якомога ретельніше подбати про свій зовнішній вигляд. Уважне око дитини схильне до порівнянь. Уміння дітей усе бачити й чути, їхня спостережливість значно гостріші, ніж це здається батькам.

От чому діти об’єктом для наслідування обирають найближчих, улюблених, справедливих, працьовитих, найкращих серед усіх, кого вони знають. Від них нерідко можна почути: «Хочу бути такою, як мама!» або «Хочу бути таким, як тато!» Мірою дорослішання й розширення меж спілкування дитина зустрічає й інших людей, котрі стають предметом її ідеалізації, утім образ батька й матері залишається найдієвішим упродовж цілого життя дитини.



Студент 2: Існує таке правило: якщо хочете виховати дитину, виховуйте насамперед самих себе. Батько — еталон, ідеал в очах дитини. Одначе слід подбати про те, щоб показати дитині інших порядних людей, познайомитися з ними, розповісти про їхню працю та досягнення. Виховання починається з праці, причому праці будь-якої.

Допомога дітей у домашніх справах — це теж праця, проте вона не має бути предметом купівлі-продажу: «прибереш у кімнаті, тоді підеш у кіно». Замість обіцяти нагороду за працю краще похвалити дитину, наголосивши при цьому, що її допомога у домашніх справах була корисною і потрібною.

Проте всі виховні засоби виявляться марними, якщо діти помітять, що, приміром, батько цілком перекладає домашні справи на матір. Звісно, в розподілі домашніх обов’язків між членами родини немає загальних правил і законів, як їх немає в розумінні «суто жіночої» або «суто чоловічої» домашньої роботи. Але кожному члену родини треба мати свої обов’язки і пам’ятати про них.

Студент 3: У відносинах з батьками важливо пам’ятати: як ви зараз ставитеся до них, так, через роки, до вас будуть ставитися ваші діти, адже вони все бачать, запам’ятовують. Хоча, звичайно, перевагу батькам у всіх ситуаціях віддається незалежно від того, є у вас діти чи ні. На урочистостях за святковим столом їм поступаються саме почесне місце, в автомобілі батько й мати сідають позаду. Хоча тут може бути виняток, коли нестарий ще батько місцем ззаду поступається заміжній дочці. Поважайте та не забувайте своїх батьків.

Звучить пісня «Дорогие мои старики» І. Саруханова

Ведучий 1: Чоловік (як, втім, і жінка) домашню обстановку оцінює перш за все з точки зору того, яка в сім’ї панує атмосфера: злагоди і миру або нескінченних конфліктів і сварок. З’ясування стосунків стомлює сильніше самої важкої фізичної роботи. Тому, перш ніж затівати сварку, вирішіть для себе, наскільки вона доцільна, хоча доцільних сварок не існує. Починаючи з’ясування стосунків, подумайте про наслідки. Напевно вони не варті того, щоб посилювати конфлікт, що виник. У цьому випадку хтось із двох повинен поступитися. Справедливо стверджують: поступається той, хто мудріший. Як правило, перший «здається» чоловік перед натиском дружини. Але тут важливо пам’ятати: крок до примирення повинен супроводжуватися ніжними і ласкавими словами. Подібна прохання про прощення не принижує чоловіка, але піднімає його, адже він виявляє не слабкість, а мудрість і великодушність. Це важливо пам’ятати, особливо якщо врахувати, що в основі більшості нещасних шлюбів лежать дрібниці, дрібні сварки і образи. Поступаючись у дрібницях, ви зберігаєте головне - світ в родині.

Ведучий 2: Сварка нерідко закінчується жіночими сльозами, докорами, криком. Хоча дійсно, сльозами горю не допоможеш. Якщо конфлікт зайшов занадто далеко, слід вирішити його за столом переговорів, намагаючись, по можливості, як того вимагає етикет, зрозуміти іншу сторону. І майже напевно всі проблеми будуть вирішені, як не варті серйозної уваги. Адже «життя занадто коротке, щоб витрачати його на дрібниці», - говорив великий Дізраелі.

Ведучий 1: Зростання кількості розлучень в останні десятиліття, поряд з іншими причинами, зумовлене й тим, що люди не вміють будувати сімейні взаємовідносини.

Практика сімейного існування доводить, що для цілковитого щастя замало одного лише кохання, спільності інтересів і подібності характерів. Конче важливими в сімейному житті є інтелігентність (порозуміння) й уміння поводитися (культура поведінки).

Якщо хтось із подружжя має чуйну душу і почуття такту, сімейне життя складається щасливо. Подружнє кохання на певному етапі саме по собі замінює і такт, і добрі манери.

Проте брак культури поведінки згодом неодмінно позначається на сімейному житті.



Студент 4: Культура спілкування подружжя в родині залежить також від поваги до чоловічої й жіночої гідності. Інтелігентність — визначальна риса чоловічої гідності (це здатність бути другом жінці на виробництві, у громадській діяльності, у побуті та сім’ї). Виховання чоловічої гідності починається з раннього дитинства, із поваги спершу до матері, сестри, бабусі, потім до дівчини, дружини. У сім’ї хлопчик здобуває перший досвід моральної відповідальності за власні вчинки, наслідуючи свого батька.

Жіноча гідність охоплює чарівність, інтелігентність, доброту, доброзичливість, пестливість, ніжність, турботу про батька, брата, чоловіка, дітей, постійну готовність морально підтримати чоловіка, вміння не образити його людську гідність, щирість, вірність, взаємну довіру, почуття гумору. Розважлива жінка навіть у разі серйозної невдачі чоловіка знайде в собі сили, щоб підтримати його, підбадьорити і сповнити його надією.



Звучить народна пісня «Ой, мій милий вареничків хоче»

Ведучий 1: Кохання — інтимне і глибоке почуття. У стародавній міфології й поезії — це космічна сила, подібна до сили тяжіння. Природа наділила нас почуттями, обдарувала коханням, аби ми раділи красі й розмаїттю світу. Кохання — це хист, й оскільки таким хистом наділений далеко не кожен, то й кохати по-справжньому може далеко не кожен.

Шлюб, як правило, ґрунтується на коханні. Істинне людське кохання ґрунтується на взаємній повазі гідності, а не на забаганках почуттів і примхах серця. Мірилом гідності жінки є чоловік, якого вона кохає.



Ведучий 2: Етикет сімейних взаємин — це захист від егоїзму, індивідуалізму, черствості, сліпих ревнощів, це шлях до рівності, дружби, взаємоповаги. Рівність у коханні та дружбі — річ свята. Кохання неможливе без довіри (втім, так само, як і без ревнощів, мук і страждань). Однак ми заперечуємо ревнощі власника, котрий вважає дружину (чоловіка) своєю власністю. Кохання не має більшого ворога, ніж ревнощі, зумовлені браком довіри і поваги.

Ведучий 1: Ревнощі — це пристрасть, притаманна людям егоїстичним, морально незрілим. Немає більшого зла для заліза, ніж іржа, що народжується з нього самого: «Ревнощі — це іржа, це чудовисько, яке саме себе зачинає і саме себе народжує» (В.Шекспір). Ревнивці вдивляються у підзорну трубу, яка речі дрібні перетворює на великі, карликів — на велетнів, здогадки — на істину.

Ревнощі чужі для щирого кохання, вони виявляються у принизливих сценах, даючи вихід хворобливому самолюбству. У ревнощах більше непристойного, божевільного егоїзму, аніж кохання.



Ведучий 2: Ревнивці нещасливі удвічі: вони водночас мучителі й мученики, тирани й раби. Ревнощі затьмарюють їм усе, вони щомиті готові до сварок, що позначаються на взаєминах як у сім’ї та і поза її межами.

Утім, існують інші ревнощі: побоювання втратити своє щастя, втратити кохання, опинитися в очах коханої людини гіршим за інших.



Звучить пісня « С любимыми не расставайтесь» з кінофільму «Іронія долі…»

Ведучий 2: Ядром сімейної культури є визнання особистості іншої людини. Відносини у сім’ї повинні грунтуватися на взаємоповазі, справедливому розподілі праці, дотриманні інтересів усіх членів родини.

Ведучий 1: Численні подружжя конфліктують лише тому, що постійно переривають одне одного, не дають партнерові змоги висловитися до кінця. Треба заборонити собі переривати іншого.

Найдієвішим засобом у боротьбі з дратівливістю й образами є гумор. У Григорія Сковороди читаємо: «Дурну бундючність зустрічають по вигляду, випроводжають по сміху, а розумний жарт важливим позначається кінцем»



Ведучий 2: Сімейні стосунки передбачають подружню вірність. Сім’я — це фортеця, а подружня вірність — її мур. І хоч там що відбувається всередині фортеці, мур її має залишатися непорушним. Зберегти кохання куди складніше, ніж зруйнувати його.

Звучить пісня «Лебединая верность» С. Ротару

Студент 5: Що спонукає людину до створення сім’ї? Заради чого це здійснюється? Що означає психологічна сумісність у родині? Начебто все ясно: люди кохають одне одного, не можуть жити у розлуці. Чому люди сваряться? Кому потрібний конфлікт? Чому люди виснажують один одного упертістю? Відповіді дає аналіз причин:

- несхожість характерів та поглядів на життя;

- несприятливі побутові умови (вони не одразу створюються);

Студент 6: Нерідко джерелом сімейних конфліктів стає спільне проживання з батьками. Трапляється так, що в домі опиняються дві господині: дочка і мати, невістка та свекруха. При цьому, хто і які має права, як розподілити домашні обов’язки? Давати поради дуже важко. Проте існує низка правил. По-перше, право називатися «господинею» поширюється на обох жінок. Невістка (дочка), хоч і завантажена на роботі або вчиться, й тому майже не бере участі у веденні господарства, одначе також є «господинею». По-друге, свекруха (мати) через хворобу може зовсім не займатися хатнім господарством, однак і вона «господиня» — старша, почесна. В інтелігентних сім’ях свекрусі (матері) належить почесне місце за столом, з нею слід завжди радитися стосовно різних хатніх нововведень. Вона присутня на всіх сімейних урочистостях.

Свекруха (мати) може не брати участі у вечірках, на які збираються лише однолітки молодят або їхні товариші по роботі. І, такою самою мірою, коли приходять однолітки матері, свекрухи, молодим не обов’язково весь час сидіти в їхньому колі, хіба що мати спеціально прохатиме їх про це. Етикет сімейних взаємин, правила ввічливості потребують привітати гостя, котрий завітав до когось із родичів, але якщо ця людина мало знайома, інші члени сім’ї не мусять цілий вечір проводити у його товаристві.



Звучить українська народна пісня «Тещу в чоботи узуваю»
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка