Навчально-методичний посібник За загальною редакцією доктора історичних наук, професора О. А. Удода Суми Сумський державний університет



Сторінка21/22
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.24 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

ВЕДУЧА: Ось і створена нова сім’я, ширшим стало коло родичів, де з давніх-давен у народі побутують слова: свекруха, хто це? /мати чоловіка/; теща, хто це? / мати дружини/, а як звуть батьків дружини та чоловіка? /тесть та свекор/, а ким вони доводяться новонародженій дитині? /дідусями/ хто такий зять? /чоловік дочки/, а невістка? /дружина сина/. А якщо у молодят народжується дівчинка та хлопчик, ким вони один одному доводяться?/ братом та сестрою/ А чи добре коли в сім’ї багато дітей? /відповіді із залу/ Тож наклеїмо на дерево життя всю родину-сім’ю єдину!

Виконується пісня «Моя Сім’я»

ВЕДУЧА: В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Різні магічні знаки набували свого відображення в орнаменті українських вишиванок. Ці знаки символізували зображення землі й води, людей і тварин, птахів і рослин.

Вишиванка - символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті, любові, святості, оберіг. Народ ставився до вишиванки як до святині. В родинах вони зберігалися і передавалися з покоління в покоління, з роду в рід як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата, готуючи придане, вишивали своїм нареченим сорочки на знак вірності й кохання. Дівчата ж готували собі на весілля та до свята найкращі вбрання, вишиваючи нитками, сріблом, золотом, бісером, перлинами, коштовним камінням та іншім.

Для наших прабабусь і бабусь весільний рушник, вишиванка та коровай були не просто предметами, а знаками добра й сили, заступниками від нещасть - вони були оберегами.

Пісню про «ВИШИВАНКУ» вам заспіває ________. (Виконується пісня).

ВЕДУЧА: Символ домівки - родинне вогнище. Тому ми сьогодні запрошуємо дівчинку та хлопця розрізати стрічку та розпалити вогник єдиної сім’ї, якою ми живемо на рідній Україні. (Розрізають стрічку та запалюють вогник факела).

ВЕДУЧА: Бажаємо - щоб привітно родина стрічала, Вогнищем надії людей чарувала, Щоб традиції народні завжди оберігали, до джерел родинних молодь залучали.

А всім гостям і нашим друзям щире спасибі, що до нас завітали, що участь у конкурсах приймали, що мені допомагали і артистам аплодували. До побачення! До нових зустрічей! Та не забувайте своїх коренів!

ЛІТЕРАТУРА

1. Виховні заходи. Сценарії / Упоряд. О.В. Гноїнська. – Х.: Ранок-НТ, 2007.-320с.

2. Журнал «Виховна робота в навчальних закладах», 2010 р.- № 14

3. Журнал «Виховна робота в технікумах, коледжах», 2007 р. - № 6

4. Агапова И.А., Давыдова М.А. Мы – патриоты! Классные часы и внеклассные мероприятия: 1-11 классы. – М.: ВАКО, 2006.



5.  Щербань П. Концепція «Сім’я і родинне виховання» // Рідна школа. – 1996. – № 11-12. – С. 15-20.
Прилуцьке медичне училище (Чернігівська обл.)

Нестеренко А, викладач

Виховна година: «Родина, рід, які слова святі, вони потрібні кожному в житті…»


Мета. Ознайомити студентів з народними традиціями, формувати мораль молодої людини, сприяти її підготовці до майбутнього шлюбу та створення сім’ї, акцентувати увагу на сучасних підходах та уявленнях молодої людини про шлюб та сім’ю; виховувати почуття самосвідомості, цікавість до народних звичаїв та обрядів.

Матеріальне забезпечення. Декорації (інтер’єр української хати, піч), стіл, вишита скатертина та рушники, хустка, коровай, український народний жіночий та чоловічий одяг.

Хід виховної години

Ой вийди, сватечку, проти нас, Та засвіти свічечку, як у нас.

Та стулимо свічечки у руки, Та зведемо діточок докупи (З народної пісні)

Викладач : З давніх-давен сім’я для українців була найважливішою і неодмінною умовою життя кожної людини. Сім’я - це єдине місце, де тебе по-справжньому люблять і розуміють.

Все найкраще, що є на землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. Сім’я дає життя дитині. У ній немовля одержує перші враження про навколишній світ. Родина виступає як найближче і найбезпечніше середовище, у якому розвивається і виховується дитина з моменту її народження.

Завжди якось по –особливому, зворушливо, з великою теплотою згадується те родинне гніздо, з якого ми вийшли в широкий світ.

«Родина, рід, які слова свят! Вони потрібні кожному в житті...» – саме так звучить тема нашої виховної години.



Звучить запис пісні «Родина».

Ідеальною, за українським народознавством , вважається така сім’я, у якій взаємини між чоловіком і дружиною складаються на основі їхньої рівноправності, на засадах взаємного кохання, довіри й поваги, подружньої вірності, духовної спільності, співробітництва та взаємодопомоги у вихованні дітей. Про такі сім’ї в народі кажуть: «Живуть між собою, як пара голубів».

Традиційна українська родина є першою школою національного виховання, світлицею моральних чеснот, формування пошани до народних звичаїв, традицій.

Найкраща спілка - чоловік і жінка. Для чоловіків немає кращого друга і порадника, ніж його дружина. «Допоможи, Боже, нежонатому, а жонатому жінка допоможе», - хрестилися бабусі, жаліючи тих, хто живе без пари. Для жінки життя радісне з добрим чоловіком. Гарна сім’я ніколи не була обтяжливою, навпаки, сімейне коло, затишок домашнього вогнища - мета і вища сутність копіткого буття кожної українки.

Чоловік і дружина між собою - не розлий вода, вони - «одне діло, одне тіло, один дух». Самою матінкою природою закладено цей фундамент сімейної спілки, споконвічними космічними законами забезпечена її життєстверджуюча спрямованість.

Нам залишається на цьому фундаменті, за цими законами зводити стіни і дах. Їх міцність залежить, насамперед, від подружжя, від стосунків між ними й іншими членами родини. Родинна злагода і любов - це, за переконанням українців, основа міцної сім’ї.

«Взаємна злагода і любов створює в їхньому домашньому господарстві кращу гармонію і порядок, ніж влада і послух у нас», - писав про подружнє життя українців один мандрівник.

Студентка: «З ким вінчатися, з тим і кінчатися», - казали в давнину. Жінка має у всьому бути меншою за чоловіка, бо так приповів Бог. Жінка має гнутися за чоловіком як лоза, у долі і недолі любити його. Він мене взяв, значить мій, значить усе йому і я для нього. Жінка свого господаря своїми руками ліпить. На чоловікові один кут хати тримається, а на жінці - три.

Викладач: Створенню сім’ї передувало залицяння, а потім сватання. Хлопець, що вирішував одружитися, запрошував двох статечних, поважних чоловіків у старости. Вони брали з собою палиці (ознака повноважень і достойності), хлібину, дрібку солі і надвечір разом із парубком ішли до дому дівчини.

А зараз давайте відхилимо завісу часу та й заглянемо в українську світлицю, куди саме прийшли свати.



Інсценізація звичаю сватання.

Дійові особи: батько, мати, донька, перший сват, другий сват, наречений.

Чути стук у двері. Батько відчиняє двері, старости заходять у хату, молодий залишається стояти біля дверей.



Перший староста: Здорові будьте у вашій хаті.

Батько: А що ви за люди і звідки вас Бог приніс? Чи здалека ви, чи зблизька? Чи охотники які, чи може вольнії козаки?

Перший староста: Ми люди німецькі. Йдемо із землі турецької. Раз дома у нашій землі випала пороша. Я й кажу товаришу, що нам дивитися на погоду, ходімо лишень шукати звіриного сліду.

Другий староста: І пішли. Ходили, ходили і нічого не знайшли: аж — гульк! Назустріч нам іде молодий князь. Підніма угору плечі і говорить нам такі речі.

Перший староста: Ей ви, хлопці, добрі мисливці! Будьте ласкаві, покажіть дружбу мені. Трапилась мені куниця, красная дівиця. Не їм, не п’ю і не сплю од того часу, та все думаю, як її дістати. Поможіть її мені піймати.

Другий староста: От ми і пішли по слідах по всіх городах, а все куниці не знайшли. От як у це село ввійшли, тут знову випала пороша: ми вранці встали і таки на слід напали.

Перший староста: Вірно, що звір наш та пішов у двір ваш, а з двору в хату та й сів у кімнату. Тут і мусимо його поймати. Тут застряла наша куниця.

Другий староста: Оце ж нашому слову конець, а ви дайте ділу вінець: оддайте нашому князю куницю вашу красну дівицю. Кажіть же ділом, чи віддасте, чи нехай підросте?

Батько: То що, дочко, будемо робити?



Дочка в цей час підходила до печі і мовчки колупала її (на знак згоди).Батько звертався до старостів з традиційними словами.

Батько: Люди добрі! Хліб і сіль ми приймаємо, доброго слова не цураємось, а за те, щоб ви нас не лякали, що ми передержуємо куницю, красную дівицю, ми вас перев’яжемо..

Батько: ( звертається до дочки) Чуєш, дочко? Годі вже піч колупати, давай чим оцих молодців перев’язати. А може і рушників нема? Може, нічого не придбала? Не вміла ні прясти, ні шити.



Мати: Наша дочка про свій посаг дбала. З малих літ шила, вишивала і в неї є чим перев’язати старостів.

Молода виносила рушники і хустку. Рушники віддавала старостам, які ерев’язували один одного через плече, хустку затикала молодому за пояс.

Викладач: Але не завжди сватання закінчувалось так благополучно. Якщо дівчину не влаштовував наречений, то він отримував гарбуза. А чому саме гарбуза?

Студентка: Родина гарбузових характеризується заспокійливою дією на організм, зменшує статевий потяг, оздоровлює всі його функції. Ймовірно, юнак пригощався ним і інтерес його до дівчини пропадав. Це було не образливо, а тактовно і мудро.

Викладач: Незабаром після сватання наступало і саме весілля. А чи відомо вам, у який день і чому саме воно відбувалось?

Студентка: Весілля було в неділю, бо неділя - день любові і єдності Якщо молода дружина зачне в пошлюбну ніч, то при здоровій природі хлопчик має родитися у вівторок, а дівчинка в суботу. Вівторок - день ратая, творця і воїна. Субота - день клопотальника, домашньої господині.



Викладач: Наші предки надавали великого значення і місяцю, коли відбувалось весілля. З перлинами народної мудрості вас познайомить наша сваха Меланка.

Сваха Меланка.

-А що, любенькі мої, всі хочете знати, як бути щасливими в шлюбі, тож слухайте:

-Якщо вийдете заміж у січні - рано овдовієте.

-У лютому - будете жити з чоловіком у злагоді.

-У березені - житимете на чужій стороні.

-Квітень зробить ваше щастя перемінним.

-Травень попереджує, що доведеться пережити зраду.

-Червень - медовий місяць на все життя.

-Липень обіцяє спомин про життя кисло-солодкого присмаку.

-А хто обере серпень, тому чоловік буде і коханцем і другом.

-У вересні - на вас чекає тихе й спокійне життя.

-Жовтень попереджає, що на вас чекають труднощі.

-Листопад пропонує дуже багате життя.

-А в кого вистачить терпіння дочекатися грудня, тому зорі любові світитимуть з кожним роком все яскравіше.



Викладач: А чому саме на весіллі молоді обмінювались обручками? Що ви знаєте про цей звичай?

Студентка: Тому, що обручка - це оберіг, а оберіг може захистити свого господаря від будь-якої дії на його психіку, на душу, на емоційну сферу. Він може захистити від нав’язування чужої волі, зурочень, важких депресій. На відміну від інших магічних предметів, шлюбні обручки значно втрачають частину своєї чарівної сили, якщо мають вставки з каменів, навіть дорогоцінних. Шлюбні обручки треба носити постійно, не знімати навіть під час сну. Знята хоча б одним із подружжя обручка послаблює захисні сили, наскільки нерозривно злиті вони воєдино і відносяться до парних чудодійних предметів.

1 - й студент: За стародавнім українським звичаєм молодий повинен подарувати молодій плаття і взуття, щоб вона в його одязі за ним ішла. А молода дарує молодому сорочку.

2 - й студент: У день весілля дорогу, по якій буде іти молодий чи молода, замітають і миють чистою водою аж на вулицю.

3 - й студент: Проводжаючи до шлюбу, молодих посипають житом на довге і щасливе життя. Дорогу перед молодими переливають чистою водою.

4 - й студент: За весільним столом перед молодими ставлять новий посуд, з якого ще ніхто не їв і не пив. це їх перший сімейний обід і він повинен починатися з нової посуди.

5 - й студент: А також запалюють свічку, як символ їх домашнього вогнища, яку вони будуть запалювати в майбутньому на кожну річницю свого весілля.

Викладач: Народна мораль прославляє красу, любов і міцну сім’ю як запоруку щасливого життя.

Зараз я пропоную вам конкурс «Виправте прислів’я»(на родинну тематику).

З коханою наговорився - а не любиш, відчепись.

Хто серцем любить — коли в сім’ї лад.

Було б чим борщ оженити - як меду наївся.

Не потрібен і клад - та каші нема.

Якщо любиш, то женись - той словом голубить.

( Прислів’я даються для обох груп, присутніх на виховній годині) .



Їх правильний варіант.

З коханою наговорився — як меду наївся.

Хто серцем любить, той словом голубить.

Було б чим борщ оженити, та каші нема.

Не потрібен і клад, коли в сім’ї лад.

Якщо любиш - то женись, а не любиш - відчепись.



Викладач: До цього часу ми говорили з вами про народні звичаї та традиції, пов’язані з підготовкою до сімейного життя та шлюбу. А зараз я пропоную заповнити вам анкету про ваше особисте ставлення до сімейного життя та шлюбу.

Анкета

  1. Чи думаєте ви про своє майбутнє?

Дуже часто

Часто


Інколи

Ніколи


  1. Чи хотіли б ви бачити себе в майбутньому одруженою людиною?

Так Ні

  1. Чи вважаєте ви, що вдале одруження є гарантом щастя в житті?

Так Ні

  1. Що, на вашу думку, можна назвати щасливим життям?

Матеріальний достаток Наявність щасливої родини

  1. Яку сім’ю, по-вашому, можна вважати міцною?

Засновану на коханні

Засновану на відчутті обов’язку

Засновану заради дітей


  1. Чи обов’язкове кохання для шлюбу?

Так Ні

  1. Яке місце, на ваш погляд, займає дружина в сучасній сім’ї?

Рівноправне

Голова сім’ї

«Хатня робітниця»

Опора для чоловіка



  1. Яке місце, на ваш погляд, займає чоловік у сучасній сім’ї?

Рівноправне

Голова сім’ї

Відповідальний за матеріальне забезпечення родини

Опора для дружини



  1. Свою дружину (чоловіка) ви уявляєте тільки коханим, чи можливі компроміси?

Тільки коханим Не тільки коханим

  1. Що, на ваш погляд, найважливіше в сімейному житті?

Духовний потяг Побутові проблеми Сексуальні відносини

  1. Чи важливо, на ваш погляд, вивчати анатомію та фізіологію протилежної статі?

Так Ні

  1. У яких випадках сімейного життя знадобилися б ці знання?

Для розуміння психологічного стану партнера

Для використання слабких та сильних сторін партнера

Для статевих відносин


  1. Чи залежить щастя від статі людини?

Так Ні

  1. Якби вам випала нагода поміняти на деякий час стать, якими властивостями ви б скористалися?




  1. Чи уявляєте ви свою сім’ю з дітьми?

Так Ні

  1. Скільки дітей має бути в щасливій родині?

1 2 3 4 5 більше 5

  1. Який час ви вважаєте оптимальним для шлюбу?

До 20 років

20-25 років

25-30 років

Після З0 років



  1. Який період знайомства має бути до шлюбу?

До 6 місяців до року більше року

  1. Як ви вважаєте, коли треба починати статеве життя?

У 14-17років

у 17-20років

коли закохаєшся

коли вийдеш заміж (одружишся)



  1. Чи є народження дитини «суто жіночою» справою?

Так Ні

Викладач:

А зараз хотілося б познайомити вас з весільними та шлюбними традиціями різних країн та народів. «Екзотика», - вигукнете ви, а раптом кому-небудь із сучасних наречених згодиться наше «шлюбне досьє».



1-ша студентка: В іспанському місті Мальді з давніх-давен існує оригінальний звичай: у день весілля наречених підвішують догори ногами. Вони перебувають у такому стані до тих пір, поки не спроможуться обмінятись довгим поцілунком.

2-га студентка: У деяких племен бразильських індійців за дівчиною до цих пір збереглося право першою робити пропозицію. Дівчина приносить своєму обранцеві горщик з кашею. Якщо хлопець з’їсть кашу, то весіллю бути; не доїсть - просить часу на роздуми; відмовився від каші - відмовився від весілля.

3-тя студентка: На Нікобарських островах у Бенгальській затоці, якщо хлопець хоче одружитися, він стає рабом у сім’ї дівчини. Це добровільне рабство може тривати від шести місяців до одного року. За цей період дівчина повинна вирішити, хоче вона виходити за нього заміж, чи ні. У разі негативної відповіді хлопець повертався додому.

4-та студентка: У В’єтнамі, якщо хлопець не може заплатити за наречену викуп, то п’ять-шість років працює на її сім’ю. А на Філіппінах жених повинен платити за право відвідати наречену, за те, що йому дозволяється їсти і пити в її присутності, а також за щастя поспілкуватися з нею. Окрім того, жених окремо платить батькам нареченої за те, що виховали йому майбутню дружину.

5-та студентка: У турецьких селах зберігся звичай публічно голити жениха на вулиці перед будинком нареченої, щоб усі бачили, що в нього росте борода і що він справжній мужчина.

Викладач: Ви, напевно, чули, що деякі річниці весіль мають символічне значення, то ж давайте пригадаємо.

1-й студент: А чи відомо вам, що медовий місяць триває 20 днів, 5 годин, 16 секунд.

2-й студент: Один рік. Ситцеве весілля. Буденність уже ввійшла в життя молодят. У цей день дружина одягає ситцеве плаття, а подружжя дарує один одному ситцеві хусточки.

3-й студент: Два роки. Паперове. Дарують паперові подарунки - книги, серветки.

4-й студент: Три роки. Шкіряне. У цей день дарують вироби із шкіри.

1-й студент: 5 років. Дерев’яне. Друзі та знайомі дарують подружжю речі домашнього вжитку з дерева.

2 й студент: Шість років. Цинкове.

3-й студент: Сім років. Мідне. Подружжя обмінюється мідними монетами в знак запоруки майбутнього щастя.

4-й студент: Вісім років. Жерстяне. Дарують блискучі предмети.

1-й студент: Десять років. Трояндове. Запрошуються всі, хто був присутній при реєстрації шлюбу. Чоловік дарує дружині букет троянд.

2-й студент: 12 років. Нікелеве.

3-й студент: 15 років. Скляне. На знак того, що стосунки між чоловіком і дружиною повинні бути чистими як скло, дарують вироби з нього.

4-й студент: 20 років. Фарфорове. Дарують фарфоровий посуд.

1-й студент: 25 років. Срібне. Підтверджується, що сімейний союз благородний та стійкий як срібло. Поряд із золотою обручкою одягають срібну.

2-й студент: 30 років. Перлинне. Символізує те, що прожиті роки як перли нанизувались один за одним у намисто. Чоловік дарує дружині намисто з тридцяти перлин.

3-й студент: 35 років. Лляне. Подружжю дарують лляні речі домашнього вжитку.

4-й студент: 50 років. Золоте. У цей день золоті обручки замінюють новими, бо за піввіку золото стерлося. Потрібно дарувати золоті чи позолочені предмети і прикраси.

1-й студент: 60 років. Діамантове. Вже ніхто і ніщо не зможе розірвати цей шлюб, що вистояв перед бурями та грозами долі, як алмаз.

2-й студент: 65 років. Залізне. Мало хто знає, як святкують це та інші весілля, що йдуть за ним.

3-й студент: 70 років. Благородне.

4-й студент: 75 років. Коронне.

1-й студент: 100 років. Червоне.

Викладач :

Наша виховна година підходить до кінця. Я сподіваюся, що вам було цікаво, а це значить, що спільними зусиллями ми досягли поставленої мети.

Пам’ятайте, що ви йдете у широке життя із своєї сім’ї, від свого родовідного дерева. Саме вам вписувати нові рядки у сімейний літопис. То ж подбайте, поки не пізно, щоб ця ниточка, котра веде з давнини в сучасність, ніколи не перервалась. І нехай із року в рік, із століття в століття пишно розквітають крони ваших родових дерев, а коріння їх буде міцним і дужим від діда до прадіда, від батька до сина, від матері до дочки.
Донецький державний технікум економіки та хімічних технологій

Бойків Н.Ю., заступник директора з виховної роботи

Виховна година «Єдина родина»
Мета: виховувати у студентів глибокі почуття любові до своєї родини, сімейних цінностей; виховувати повагу до родинних традицій, звичаїв; виховувати естетичне ставлення до музичних творів і мистецтва в цілому.

Форма проведення: літературно-музична композиція.

Місце проведення: кабінет української мови та літератури.

Обладнання: родинні світлини студентів групи (формат А3), музичний центр.

Звучить пісня «Родина» Н.Яремчука. Виходять ведучі:

Ведучий: Дайте відповідь на питання: що для вас - сімейні цінності? Які вони в сучасному суспільстві? Чи змінились сімейні цінності з роками?

(Студенти групи відповідають на питання)

Ведуча: Отже, сімейні цінності - це те, що дійсно важливо, цінно, шановано усіма членами родини. Для більшості з нас сімейні цінності однакові: любов, батьківство, вірність, довіра, зв’язок з предками, будинок

Ведучий: Це те, без чого сім’ю і назвати-то сім’єю складно. Більше того - сама сім’я – це теж цінність.

Виходять читці. Читають вірш Лесі Вознюк «Молитва за сім`ю».

Читець 1: Я молю Тебе, Боже, за родину свою.

Хай ніщо не тривожить нашу щиру сім`ю.

Хай здорові всі будуть кожен день, кожен час.

Хай не заздрять нам люди, й не клянуть кожен раз.



Читець 2: Щиро дякую, Боже, за тепло у серцях.

Що образи спроможні забувати за так.

Що Ти дав розуміння і любов у сім`ї.

Дав нам віру й натхнення, і слова рятівні.

Що підтримуєм завжди, коли складно в душі

Один одного. Справді, то є дар у житті.



Читець 3: Я молю Тебе, Боже, омина хай біда

Нашу хату, і серце хай буде сповна

Розуміти щоденно один одного так

Ніби разом натхненно ми будуємо дах,

Нашу стріху від лиха, від злих язиків.

Й відчуваємо втіху від залізних прутів,

Що поставив навкруги, вберегти щоб від зла,

Обійшли щоб злі люди у сто верств від житла.



Читець 4: Я молю Тебе, Боже, за наш скромний дім,

За сім`ю найдорожчу у прихистку цім.

Дім то - сховище наше; ми - найкраща сім`я!

Об`єднай нас ще більше, й дай нам вічне життя!



Ведуча: Сім’я завжди була і буде тією гаванню, в якій затишно кожній людині. А чи квапляться сьогодні молоді люди створювати сім’ю?

Ведучий: За даними Європейської економічної комісії ООН, середній вік вступу до шлюбу у європейців - більше 30 років.

Ведуча: Це означає, що найбільш репродуктивний період життя людини проходить поза сім’єю, при значній кількості інтимних контактів. Як наслідок - аборти, або виникнення неповної сім’ї, де дитина виховується одним із батьків. У Швеції, приміром, таких більше 50%.

Ведучий: Нажаль, в нашій країні становище погіршується тим, що у нас несприятливі економічні умови, епідемії туберкульозу, ВІЛ, серцево-судинних та онкологічних захворювань. За прогнозом ООН до 2030 року населення України скоротиться до 40 мільйонів.

Ведуча: Серед сімейних цінностей, мабуть, головніші – це любов та повага. До матері, до батька, до братів та сестер, до бабусі та дідуся.

Ведучий: Мати. Вона є в кожної людини. До матері ми приходимо і з радістю, і з болем, до неї звертаємось навіть тоді, коли вже її немає на землі, бо знаємо, що навіть там, на небі, мати захистить нас.

Ведуча: Бережіть своїх матерів. Не соромтесь висловити мамі свою пошану, принести їй букет квітів не тільки у свята. Адже вона ваша Мати.

Звучить «Пісня про матір» Б. Олійника:

Ведучий: Батько. Хто хоч раз не звертався до нього за порадою! Мудрість, сила, щирість – це все про нього. І серед найбільших цінностей – єдність батька і дітей, їх взаємозв’язок, взаємоповага.
Читець 2:

І донині сниться татова криниця –

Викопав з сусідом на межі.

Серце болем крає, бо у ріднім краї

Не лишилось жодної душі.

Адже, як не дивно, та безперспективним

Виявилось татове село.

І людське коріння, як дрібне насіння,

По світах, мов вітром, рознесло.

Часто, для годиться, їжджу до криниці,

Тату й мамі низько поклонюсь.

Сяду, посумую, нишком поміркую,

Та води криничної нап’юсь.

І надія в серці потайки іскриться:

Час бо відродити вже село,

Доки не зміліла татова криниця,

Доки б’є фонтаном джерело.



(Віктор Геращенко)

Ведуча: До сімейних цінностей належить і шлюб. Сьогодні, нажаль, стає популярним так званий «цивільний шлюб». Молоді люди часто починають спільне життя, не беручі шлюб. Молоді пари живуть разом без легалізації стосунків та легко переходять з одного союзу до іншого.

Ведучий: Різниця між «цивільним» та офіційним шлюбами полягає у тому, що любов та відданість в другому з них є не тільки моральним, але і юридичним, і суспільним зобов’язанням, що укріплює сім’ю. Адже в разі укладання офіційного шлюбу на захист сім»ї стає суспільство. Тож і подружжя, і їхні батьки, а згодом і діти почуватимуться безпечніше.

Ведучий: Стаття 51 Конституції України стверджує, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Тож саме час державі ставати до роботи - захистити сім»ю.

Ведуча: У разі укладання шлюбу в церкві, на захист сім»ї від будь-яких негараздів - криз у стосунках подружжя, родичів, вікових криз чоловіка або жінки, тощо - стає Господь. Та й обітниця вірності, дана у Церкві, перед Божим образом сильніша, аніж та, що дана за келихом вина.

Ведуча: В Україні кількість шлюбів у 2-3 рази перевищує кількість розлучень. Європейська статистика дає приблизно таке ж співвідношення. Найміцнішими є сім’ї в Західній Україні, де традиції, звичаї та релігія значнішою мірою зберігають своє значення.

Ведучий: Розлучення є найбільш поширеним серед молоді у перші роки шлюбу. А це є свідченням того, що сімейним цінностям треба навчати, їх треба виховувати. Тим більше, що чимало молодих людей виховувалися в неповних сім’ях.

Ведуча: А як добре, коли в людини велика сім’я! Ось про таку велику родину – загадки Лесі Вознюк. Ті, хто перший відгадає загадку, отримає приз.

Читець 3:

Хитрі очі, дві косички.

У веснянках ніс та щічки.

Непосида невеличка

називається … (сестричка.)


Читець 4:

Сильний, добрий, справедливий,

біля нього ми щасливі.

Знає, вміє він багато.

Гордимось, бо це наш … (тато.)


Читець 3:

Ніжна, лагідна, рідненька,

як голубонька сивенька.

Нам би небо прихилили.

Це … наша мила. (бабуся)


Читець 4:

Він чимало літ прожив,

на повагу заслужив.

Для матусі він — татусь,

а для мене він — … (дідусь.)


Читець 3:

Пестить, ніжить, і голубить

розуміє, дуже любить.

Я до неї пригорнуся,

бо вона моя … (матуся).






Ведучий: Але кожна родина, велика чи маленька, повна чи неповна тримається на любові.

Ведуча: Коли немає любові – немає життя.

Читець 1: Дав Бог людині молодість, безсмертя, і сказав: «Живи, працюй, будь володарем Землі». Минув час. Прийшов Бог поглянути, як живе людина. Дивиться: над ставочком хатка чепурна, садочком вишневим обсаджена, за нею на ниві хліб золотий колоситься. Чоловік у полі працює, а дружина йому обід несе. І побачив Бог в очах у чоловіка дивне світло.

Читець 2: - Що це в очах у тебе, людино?

Читець 3: - Любов.

Читець 2: - Віддай мені її. Що хочеш проси за неї.

Читець 3: - Не можу. Вона мені за всі твої дарунки дорожча

Читець 1: Обурився Бог.

Читець 2: - Коли так, то будеш ти мені віддавати свою молодість і старітимеш з кожним днем.

Читець 1: Через деякий час повернувся вдруге. Бачить: сидять чоловік з дружиною біля хати і колиска коло них. І дивляться вони то на колиску, то один одному в очі. А в погляді - те саме незбагненне сяйво, тільки ще сильніше, ще яскравіше.

Читець 2: - Он як! Тоді заберу я в тебе найцінніше - безсмертя, і нехай кожна мить по краплині гасить твоє життя.

Читець 1: Втретє прийшов Бог до людини. Дивиться, сидить самотній згорблений дідусь, а в очах його світло таке ж непереможне і м’яке, і водночас нове.

Читець 2: - Що це в очах у тебе, людино?

Читець 3: - Це - пам’ять.

Читець 2: - Вибач, - мовив Бог, - тепер я бачу, що твоя любов цінніша за молодість і безсмертя

Ведуча: Тож бережіть свою родину! І хай вона буде щаслива! Хай з очей матері ллються лише сльози щастя, а батько не хмурить брови, а щасливо посміхається.

Ведуча: Хай довго живуть дідусь та бабуся!

Ведучий: Хай брати і сестри стануть кращими друзями!

Читець 4: Раз — турботлива матуся, два — до татка пригорнуся,

бабця — три, дідусь — чотири, п’ять — сестричку полічили.

Ось така моя родина: і привітна, і гостинна.

Звучить пісня О. Рудик – «Пісня про сім’ю»:

1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка