Навчальному році. І. Навчальний 2011-2012



Скачати 334.49 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір334.49 Kb.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З МАТЕМАТИКИ В 5-11 КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ в 2011-2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ.



І. Навчальний 2011-2012 р. – рік нових надій та очікувань, має певні особливості, різниться від попереднього 2009-2010 навч. року не тільки мережею класів, різноманітністю робочих навчальних планів шкіл, потенційними можливостями педколективів, а й необхідністю перегляду підходів до організації навчально-виховного процесу відповідно до державних вимог щодо підвищення якості природничо – математичної освіти .

Удосконалення навчально – виховного процесу через орієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, розвиток вмінь застосовувати набуті теоретичні знання до розв’язання завдань прикладного характеру, задач життєвого спрямування є нинішніми пріоритетами. Сучасна молода людина змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

Важливо виховати людину, здатну до правдивої самооцінки своїх можливостей , що в першу чергу досягається через об’єктивність оцінювання навчальних досягнень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

контролюючавизначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

діагностико – коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

стимулювально – мотиваційнаформує позитивні мотиви на навчання;

виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності».

В роботі з класним журналом необхідно керуватися Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11 класів загальноосвітніх закладів (Ізмону, № 16-17, 2008 р.),

Варто зазначити, щo з 2008-2009 н. р. тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів і не підлягає коригуванню. Семестрова оцінка виставляється на підставі тематичних оцінок, при цьому має враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмету протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність, а також підлягає коригуванню. Річна оцінка здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок і не підлягає коригуванню.

ІІ. Витяг з методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України на 2011-2012 навчальний рік щодо предметів математичного циклу



(повний текст рекомендацій читайте на сайті міністерства).

Шкільний курс математики у 2011-2012 навчальному році у 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика", видавництво "Навчальна книга", Київ, 2003 р. та у науково-методичному журналі «Математика в школі»( №4 2002 р., №6,7 2004 р., №6 2005 р.)

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 11-х класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в Інформаційному збірнику МОН

№ 13-14 2005 - 2007 р. р., та у журналі "Математика в школі"

(№6 //2005 - 2007 р. р.).

Навчання математики в 5 - 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику "Програми для загально-освітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи", видавництво "Перун", Київ. 2005р., у науково-методичному журналі "Математика в школі" (№2, 2006 р.), «Математичній газеті» (№№9,10, 2009 р.).

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5 - 9 класах подано в Інформаційних збірниках МОН №13-14 2005-2009 р. р. , у журналі «Математика в школі» (№6 2005-2009 р. р.) та у «Математичній газеті» №6,7 2006-2009 р. р.

У старшій школі вивчення математики диференціюється за чотирма рівнями: рівнем стандарту, академічним, профільним та рівнем поглибленого вивчення математики. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма.



Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов'язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов'язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

Програма профільного рівня передбачає вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов'язану з математикою або її застосуваннями.

Програма поглибленого вивчення математики розрахована на вивчення математики у 8-11 класах, та передбачає поглиблене вивчення предмету.

Таблиця розподілу годин на вивчення МАТЕМАТИКИ за різними рівнями змісту освіти

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах



Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

Рівень

Поглибленвивченн.



10

11

10

11

10

11

10

11

Математика

3

3

-

-

-

-

-

-

Алгебра та початки аналізу







2

3

5

5

5



5


Геометрія

-

-

2

2

4

4

4

4


В класах суспільно-гуманітарного напряму (крім економічного профілю), філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю вивчається предмет «Математика» за програмою рівня стандарту.

В класах природничо-математичного напряму (крім фізико-математичного і математичного профілів), універса-льного, економічного та інформаційно-технологічного профілів вивчається два предмета «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою академічного рівня.

В класах фізико-математичного та математичного профілів вивчається два предмета «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня.

Учні класів з поглибленим вивченням математики продовжують вивчення двох предметів «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою поглибленого рівня.

У класах відповідних профілів, замість предмета «Математика» можуть вивчатися окремі курси - «Алгебра та початки аналізу» (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі) і «Геометрія» (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень вії класі) за рахунок часу, відведеного на профільне і поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів

Зауважимо, що рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Водночас, учні класів фізичного, економічного та інформаційно-технологічного профілів можуть вивчати предмети «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня.

logo_tr.jpg

Навчально-методичне забезпечення

вивчення математики у 10-х класах

Навчання математики у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за новими підручниками:



Рівень стандарту: «Математика. 10 клас» (автори О. М. Афанасьєва, Я. С. Бродський, О. Л. Павлов, А. К. Сліпенко) видавництва «Навчальна книга - Богдан»; "Математика. 10 клас" (автори М.І. Бурда, Т.В. Колесник, Ю.І. Мальований, Н.А. Тарасенкова) видавництва "Зодіак - ЕКСГ; "Математика. 10 клас" (автори Бевз Г.П. і Бевз В.Г.) видавництва "Зодіак - ЕКСГ.

Академічний рівень: «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автор Є.П.Нелін) видавництва «Гімназія»; «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автори А.Г.Мерзляк, Д.А.Номировський, В.Б.Полонський, М.С. Якір) видавництва "Гімназія"; "Геометрія. 10 клас" (автори Бурда М.І., Тарасенкова Н.А.) видавництва "Зодіак -ЕКО".

Профільний рівень: : «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автор Є.П.Нелін) видавництва «Гімназія»; «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автори А.Г.Мерзляк, Д.А.Номировський, В.Б.Полонський, М.С. Якір) видавництва "Гімназія"; «Геометрія. 10 клас» (автор Г.П.Бевз, В.Г.Бевз, Н.Г.Владімірова, В.М.Владіміров) видавництва «Ґенеза».

Поглиблений рівень: «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автори А.Г.Мерзляк, Д.А.Номировський, В.Б.Полонський, М.С.Якір) видавництва "Гімназія"; «Геометрія. 10 клас» (ав тор Г.П.Бевз, В.Г.бевз, Н.Г.Владімірова, В.М.Владіміров) видавництва «Ґенеза».

Інструктивно-методичні  рекомендації

щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах

у 2011-2012 навчальному році
    У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти в освітній галузі «Природознавство» зазначено, що фізика та астрономія є базовими компонентами природничо-наукової освіти. Навчання фізики та астрономії в сучасній школі є основою для формування в учнів сучасного наукового світогляду, розуміння значення основних фізичних та астрономічних понять і законів для вирішення практичних потреб суспільства та створення новітніх технологій, розвитку інтелектуальних здібностей і пізнавальних інтересів школярів.  

Особливості вивчення фізики у 10-х  класах загальноосвітніх  навчальних закладів 

    Особливістю реалізації нового змісту фізичної освіти відповідно до Державного стандарту є те, що його побудова базується на двох концентрах.

    Курс  фізики основної школи продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, вивчених в пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій.

     Оволодіння  учнями навичками експериментальної  діяльності в основній школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою.

     У 10-му класі розпочинається вивчення другого концентру. У старшій школі продовжується вивчення фізики на рівні засвоєння основ фундаментальних фізичних теорій — класичної та релятивістської механіки, молекулярно-кінетичної теорії та термодинаміки, електродинаміки, квантової та ядерної фізики. Відмінністю навчання фізики в основній та старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування отриманих знань для розв’язання теоретичних та експериментальних завдань.

      З метою створення умов для урахування життєвих та пізнавальних потреб учнів навчання в старшій школі ґрунтується на засадах профільної освіти.

      Навчання  фізики здійснюватиметься відповідно до змісту, який закладено в навчальних програмах трьох рівнів: рівні стандарту, академічному та профільному рівнях. Зміст навчальної програми рівня стандарту спрямовано на вивчення фізики як елементу загальнолюдської культури, на формування світоглядних уявлень про картину світу. На академічному рівні закладаються основи системних фізичних знань, достатніх для продовження навчання за напрямами, де потрібна відповідна фахова підготовка. Навчання фізики на профільному рівні ставить на меті формування в учнів фундаментальних знань та навичок, які будуть запорукою успішного подальшого навчання у вищих навчальних закладах, пов’язаних з обранням майбутніх професій у галузі науки, техніки і технологій.

Навчально-методичне  забезпечення вивчення фізики в 10-х класах

загальноосвітніх  навчальних закладів 

    За  результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі п’ять підручників з фізики відповідно до рівнів навчання в старшій школі.  

    Рівень  стандарту

    Підручник «Фізика. 10 клас» (автори: Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко,  


В.Ф. Савченко)
спрямований на реалізацію змісту навчальної програми рівня стандарту. Цей підручник відповідає дидактичним принципам науковості, доступності та системності навчання. Він містить п’ять розділів, кожний з яких починається висвітленням основних питань, що вивчатимуться у цьому розділі. Матеріал підручника структуровано за ступенем важливості: що саме потрібно знати і запам’ятати (основні закономірності перебігу фізичних явищ і процесів). Кожний параграф містить основний теоретичний матеріал, цікаві факти за вивченою темою, замальовки з біографій учених-фізиків, а також рубрику «Важливо знати, запам’ятати».

     Частина матеріалу, що подана для додаткового  читання (її виділено піктограмою), необхідна  для учнів, які хочуть глибше опанувати шкільний курс фізики, зокрема для тих, хто обиратиме фізику під час зовнішнього незалежного оцінювання.  

    Підручник «Фізика. 10 клас» (автори: Л. Е. Генденштейн, І. Ю. Ненашев) видавництва «Гімназія» призначено для вивчення фізики в 10-му класі за рівнем стандарту.

   Автори прагнули подати фізику як живу науку, що є частиною загальної культури: наведено багато прикладів виявлення та застосування фізичних законів у навколишньому  житті, відомостей з історії  фізичних відкриттів, подано ілюстрований опис фізичних дослідів.

       Чітка структура підручника полегшує  розуміння навчального матеріалу.  У тексті виділено головне,  а в кінці параграфів і розділів  зібрано  висновки  для  узагальнення,  повторення  та  конспекту учня.

       Виклад навчального матеріалу у підручнику ведеться у формі діалогу: багато розділів починаються із запитань, відповіді на які можна знайти є цих розділах.

       Один  параграф  підручника  розраховано   приблизно  на  один навчальний  тиждень.   

     Підручник “Фізика” для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори В.Д. Сиротюк, В.І. Баштовий) видавництва “Освіта” є логічним продовженням серії підручників для учнів 8-9 класів цих авторів. Теоретичний матеріал розділів подано згідно з навчальною програмою рівня стандарту забезпечує розуміння та пояснення відповідних процесів і явищ, законів і теорій. Достатня кількість різнорівневих завдань і задач, зокрема й творчого характеру, лабораторних і практичних робіт дасть змогу закріпити знання, набути вмінь аналізувати, простежувати логічну послідовність і зв’язки у перебігу фізичних явищ. 

    Академічний рівень

    Підручник «Фізика. 10 клас» (автори Ф.Я. Божинова, В.Г. Бар’яхтар) за навчальною програмою академічного рівня продовжує серію підручників з фізики для основної школи, які вийшли друком у видавництві «Ранок».

    Кожен параграф цього підручника починається мотивувальним вступом зі зверненням до учнів, у якому пропонується дослідити певне явище, ознайомитися з фізичним підґрунтям відомих процесів тощо. Кожен параграф складається з декількох смислових блоків, назви яких слугують орієнтирами для учнів і сприяють покроковому усвідомленню всього змісту параграфа. Навчальний матеріал подано за єдиною логічною схемою, яка відповідає послідовності етапів фізичних досліджень: знання → спостереження → теоретичні дослідження → гіпотеза → експеримент → нові знання → застосування на практиці.

      Контрольні запитання та вправи, які вміщено наприкінці кожного параграфа, забезпечують необхідний мінімум для здійснення не тільки диференційованого, а й особистісно орієнтованого навчання. З метою структурування вивченого матеріалу наведено узагальнювальні схеми та тестові завдання для самоперевірки, які запропоновані наприкінці кожного розділу. Це дозволяє поліпшити продуктивність повторення, надає учневі можливість перевірити власний рівень засвоєння матеріалу, здійснити його корекцію.

      Енциклопедична  сторінка, якою завершується кожний розділ, знайомить учнів із впливом фізичних досліджень на розвиток різних галузей  науки і техніки.

    До  підручника готується навчально-методичний комплект, до якого будуть входити збірник задач, зошит для лабораторних робіт та посібник для вчителя.  

    Профільний  рівень

    Підручник «Фізика. 10 клас» (автори Т.М. Засєкіна, М.В. Головко) призначено для учнів, які навчатимуться в класах фізико-математичного напряму.

    Підручник розпочинається параграфами, присвяченими історії фізики як науки, методам наукового пізнання. Основний акцент у цих матеріалах зроблено на узагальнення математичних знань, введенню початків математичного аналізу, необхідних для пояснення фізичних понять і законів.

    Одним із важливих методів, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, є розв’язання задач, тому в підручнику надано приклади та алгоритми розв’язання різних типів фізичних задач. Вправи до підручника містять задачі та запитання різних рівнів складності.

    Підручник також пропонує цікаві факти, біографії вчених, додатковий матеріал для читання, який викличе інтерес до вивчення фізики. Після кожного розділу все головне, що було викладено в ньому, у сконцентрованому вигляді висвітлено в рубриці «Найголовніше в розділі». Вона допоможе учням за короткий час повторити, систематизувати й узагальнити вивчене.  
Програмно-нормативні засади навчання фізики в

загальноосвітніх  навчальних закладів 

     Розподіл навчальних годин між предметами здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які визначено в листах Міністерства освіти і науки від 05.03.10 №1/9-143 та від 10.08.2010  №1/9-543. У таблиці, що наведена нижче, подано кількість годин та перелік навчальних програм, за якими здійснюватиметься навчання фізики в 7-11 класах. 



Клас

Кількість годин на тиждень

Видання, де розміщено навчальну  програму

7

1 год

Фізика. - К.; Ірпінь: Перун, 2005

8

2 год

9

2 год

8 класи з поглибленим вивченням фізики

4 год

   1. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. - К: Вікторія, 2009 – с. 41-71.

  2. Журнал “Фізика та астрономія в школі” - 2010. - №3-4

  3. Журнал “Фізика в школах України” (видавнича група «Основа») - 2009. - №2

  4. Газета «Фізика. Шкільний світ» - 2009. - №23.



9 класи з поглибленим вивченням фізики

4 год

10

Рівень стандарту

2 год

  1. Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія. 10-12 класи. - Х: Видавнича група «Основа», 2010.

  2. Журнал “Фізика та астрономія  в школі” (видавництво «Педагогічна преса») - 2010. - №2.*

  3. Журнал “Фізика в школах України” (видавнича група «Основа») - 2009. - №19.*

  4. Газета «Фізика. Шкільний світ» - 2010. - №10.*



Академічний рівень

3 год

Профільний  рівень

6 год

11

художньо-естетичний, філологічний, суспільно-гуманітарний, спортивний профілі

(рівень А)



2 год

   1. Фізика. 7-11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. - К: Шкільний світ, 2001.

   2. Програми для профільного навчання. Фізика. 10-11 класи. - К: Педагогічна  преса, 2004.

   3. Програми для профільного навчання. 11 клас. - Журнал “Фізика та астрономія в школі” (видавництво «Педагогічна преса») - 2004. - № 6.


універсальний, технологічний профілі (рівень В)

3,5 год

природничий профіль

4 год

фізико-математичний профіль

5 год

спеціалізовані  класи з поглибленим  вивченням фізики (рівень С)

7 год

      Кількість годин на подовження часу опанування змісту обраної програми навчальними  закладами може бути збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану.

     Навчальну програму для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики, що передбачає вивчення предмета по 4 години на тиждень, можна використовувати й у загальноосвітніх навчальних закладах, у робочих планах яких на навчання фізики відведено меншу кількість годин.

     Навчальні програми з фізики, які видруковано у збірнику програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів видавничою групою «Основа» (2010 рік), адаптовано з урахуванням того, що навчання в старшій школі триватиме два роки. Так, вивчення фізики у 10-х класах на всіх рівнях навчання буде завершуватися темами щодо основ молекулярної фізики та термодинаміки.

     У зв’язку із зазначеним змінюється розподіл годин, які відводяться на вивчення тем у навчальних програмах академічного та профільного рівнів. У таблиці наведено кількість годин, яка пропонується на вивчення окремих розділів у 10-му класі за названими рівнями навчання, для складання календарного планування навчального матеріалу. 

     Оновлені  навчальні програми для старшої  школи розміщено на сайті МОН (www.mon.gov.ua) у розділі «Дошкільна та загальна середня освіта» у рубриці «Навчальні програми».  Звертаємо увагу, що деякі питання програмам, наприклад «Скалярні і векторні величини», «Графіки функцій та правила їх побудови», лабораторна робота «Дослідження руху тіла по колу» тощо, наведено у дужках. На розсуд учителя ці теми (лабораторні роботи) можна винести на оглядове  або самостійне опрацювання, домашнє виконання.

     Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути зміненою вчителем.

     Оскільки  в 7-му класі на навчання фізики відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами: по 1 годині на тиждень протягом навчального року або по 2 години на тиждень протягом одного семестру. Другий варіант є більш привабливий, оскільки підвищується ефективність уроків фізики.

     Календарне  планування начального матеріалу вчителі  можуть здійснювати безпосередньо  в текстах робочих навчальних програм або видруковувати на окремих аркушах. Розробка поурочних планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.

     При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних робіт можна об’єднати в одну. Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання.

    У навчальних програмах наведено перелік робіт фізичного практикуму, тематика якого є орієнтовною. Учителем визначається тривалість робіт фізичного практикуму - 1 або 2 години. Години, що відведено на фізичний практикум, можна розділяти на частини і проводити роботи в різних семестрах, а також включати ці роботи в перелік експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка оцінюється, визначається вчителем залежно від їх тривалості та складності. З метою узагальнення експериментальних методів пізнання і дослідницьких навичок бажано проводити підсумкові заняття, оцінюючи рівень знань та умінь учнів та, як правило, виставляти тематичну оцінку.

      У вступній частині експериментальних занять учителеві слід привернути увагу учнів на техніку проведення експерименту та дотримання правил безпечної поведінки, уміння планувати й подавати результати дослідження, розрахунок похибок вимірювання, підготовку висновків щодо проведеної роботи.

     Звертаємо увагу, на обов'язкове виконання вимог  наказу Міністерства освіти і науки  України від 18.04.2006  № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:



  • первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики, який проводяться  на першому  уроці навчального року. Запис  про проведення цього інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності; у класному журналі не реєструється;

  • первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком  кожної лабораторної роботи, роботи  фізичного практикуму, який реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст уроку», де робиться запис: «Інструктаж з БЖД» (без зазначення номера інструкції);

  • позаплановий інструктаж із безпеки  життєдіяльності у разі порушення  учнями вимог нормативно-правових  актів з охорони  праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів;

  • цільовий інструктаж із безпеки  життєдіяльності з  учнями  у разі організації позанавчальних  заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

      Журнал  реєстрації інструктажів із безпеки  життєдіяльності, який зберігається в  кабінеті фізики, може бути на друкованій основі або оформлений на окремих аркушах. Сторінки журналу повинні бути понумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Нижче надано структуру журналу реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності .

рисунок1.png

Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики

у 2011/12 навчальному році

Шкільний курс інформатики в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься відповідно до Інструктивно-методичного листа про вивчення інформатики у 2008/09 навчальному році (лист МОН від 07.07.08 №1/9-433) за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика», видавництва «Прем'єр», Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі «Комп'ютер у школі та сім'ї», 2003, 2004 р. р., «Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профітів», надрукованою у науково-методичному журналі «Комп'ютер у школі та сім'ї», №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №4-5, 2006 р. та №2-3, 2008 р.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано у «Інформаційному збірнику МОН» №№5, 14-15, 2003 р., №№13-14, 2004, 2005 р.р. та у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах». №1 та №4-5 за 2006 р., №1, 2007 р., №2-3, 2008 р.

Поглиблене вивчення інформатики

Відповідно до листа МОН від 20.02.2009 року №1/9-120 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2009/10 навчальний рік» робочі навчальні плани для 9 класів з поглибленим вивченням інформатики ж складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом ** МОН України від 18.02.2008 р. № 99 або для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів - За Типовими навчальними планами 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОЇ І України від 05.02.2009 р. № 66 (додаток 22).

Навчальний час на поглиблене вивчення інформатики у 9 класах (із розрахунку 3 години на тиждень) може формуватися згідно з приміткою до додатку № 22 наказу МОН № 66 від 05.02.2009 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 р. №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи», де зазначено, що «до 15% часу інваріантної складової може перерозподілятись між навчальними предметами».

Вивчення інформатики у 9 класах з поглибленим вивченням інформатики відбуватиметься за програмою поглибленого вивчення інформатики для 8-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт.: Караванова Т.П., Костюков В.П.), видрукованою у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» №2-3, 2008 рік та розміщеній на сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua)

Характерною особливістю структури цієї навчальної програми є те, що вона складається з двох паралельних змістовних ліній: сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та основ алгоритмізації та програмування (ОАП). Обидві ці лінії тематично взаємопов'язані і послідовно узгоджені.

Слід також зазначити, що обидві змістовні лінії збалансовані за часом їх викладання, тобто на викладання курсів ІКТ та ОАП відводиться однакова сумарна кількість годин.

Однією з ідей, покладених у розробку програми, є стимулювання самостійної роботи учнів шляхом виконання власних проектів протягом вивчення всіх розділів і тем курсу.

Програмою поглибленого вивчення інформатики передбачено розширення і поглиблення змісту розділу алгоритмізації та програмування, вивчення якого починається з 8 класу. Саме це дасть можливість вчасно здійснювати ґрунтовну та якісну підготовку учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах, науково-практичних конференціях, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт різного рівня.

Окремо слід зазначити відмінність між практичними та лабораторними роботами, що передбачені у програмі.

Практична робота може виконуватися учнями як індивідуально, так і в групах, відповідно до обраної вчителем методики. її виконання передбачає реалізацію конкретного, однакового для всіх учнів, завдання протягом нетривалого часу на уроці, яке призначене для поточного закріплення нового матеріалу, вироблення практичних навичок.

У свою чергу лабораторні роботи рекомендуються для самостійного виконання за індивідуальними завданнями. Вони передбачають ведення дослідження у зошиті з окремої теми кожної лабораторної роботи із зазначенням постановки задачі, опису розробленого алгоритму, підібраних власних тестів, результатів тестування, аналітичного дослідження отриманих результатів, порівняння з результатами інших альтернативних методів розв'язання поставленої задачі (наприклад, методи сортування), узагальнюючих висновків. Результатом виконання лабораторної роботи є захист її учнем. Захист лабораторної роботи, на вибір вчителя, може бути проведено індивідуально з окремими учнями, або у груповому інтерактивному режимі. У | програмі лабораторні роботи передбачено лише з тих тем, які дозволяють учням провести відповідну дослідницьку роботу.

У змістовній лінії ІКТ по завершенні кожної теми передбачається розроблення учнями власних мініпроектів, якими поповнюються власні бібліотеки навчальних завдань. Подібна бібліотека навчальних програм створюється учнями і під час вивчення основ алгоритмізації та програмування. Після закінчення всього курсу поглибленого вивчення інформатики ці наробки використовуються учнями під час роботи над підсумковим проектом. Теми такого глобального проекту пропонуються самими учнями та узгоджуються з вчителем, .або ж є результатом співпраці з іншими вчителями-предметниками.

До рекомендацій щодо впровадження даної програми поглибленого вивчення інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах слід також віднести і можливість залучення декількох вчителів для викладання окремих змістовних ліній курсу або навіть окремих його розділів.

У 10-11 класах з поглибленим вивченням математики та інформатики курс інформатики може вивчатися за такими програмами:



  • «Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи» з розрахунку 4 години на тиждень;

  • «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи («Прем'єр», Запоріжжя, 2003р.) з розрахунку 2 години на тиждень у 9 класах і 4 години на тиждень у 10-11 класах.

Допрофільна підготовка з інформатики

  • У спеціалізованих школах (класах), гімназіях, ліцеях, колегіумах, зокрема з поглибленим вивченням курсу інформатики, години варіативної частини робочого навчального плану та навчально-виробничої практики можуть використовуватися для вивчення курсів за вибором професійного спрямування, курсу інформатики у 7-9 класах, пропедевтичного курсу у 2-8 класах за авторськими програмами з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.

  • Експериментальний навчальний курс "Основи інформатики, 7-9 класи» (автори: В.В.Володін, І.Л. Володіна, Ю.О. Дорошенко, Ю.О. Столяров) розрахований на вивчення у 7, 8 та 9 класах 12-річної школи протягом 35 годин (1 година на тиждень) або 70 годин (2 години на тиждень). Пропоновані авторські навчальні курси є двонапрямленими і складаються з двох змістово-процесуальних частин: комп'ютерні технології та комп'ютерні науки, які можуть вивчатися як незалежно одна від одної, так і взаємоузгоджено, з певним тематичним чергуванням.

  • Курси вивчення інформатики у 7 та 8 класах складаються із змістових модулів, кожен з яких містить 2-3 теми. Вивчення тематичних розділів пропонується завершувати виконанням індивідуального або групового творчого завдання (мініпроекту), що може виконуватися як на уроках інформатики, так і на уроках з інших навчальних предметів чи у позаурочний час. Така організація роботи дозволить розширити можливості щодо формування в учнів основних умінь і навичок, продемонструє зв'язок інформатики з іншими дисциплінами, підвищуватиме мотивацію учня щодо успішності свого навчання та сприятиме формуванню творчого ставлення учня до власної навчально-пізнавальної діяльності. Виконання проектних завдань бажано закінчувати публічним захистом, де кожен учень (група) звітуватимуть про виконану роботу та презентуватимуть її результати.

  • Курс «Основи інформатики. 9 клас» складається з 9 тем, з частиною яких учні працювали протягом двох минулих років вивчення курсу, проте курс містить і нові для учнів теми. Але нові теми тісно взаємопов'язані з іншими вже опрацьованими темами курсу, що створює базу для успішного їх засвоєння. Остання тема курсу є підсумовуючою, що допомагає учням зробити власні висновки та узагальнення про роль та місце інформатики в сучасному інформаційному суспільстві.

  • Основними напрямками побудови змісту курсу за вищеназваними навчальними програмами є такі:

  • Теоретичний (інформаційний). Передбачає формування в учнів єдиної інформаційної картини світу, цілісного уявлення про інформацію, засоби її отримання, обробки, зберігання, передавання.

  • Технологічний (комп'ютерні технології). Передбачає формування в учнів базових умінь і навичок роботи на комп'ютері. При вивченні курсу відбувається знайомство з принципами застосування комп'ютерних технологій у повсякденному житті та з сучасними програмними продуктами.

  • Алгоритмічний. Передбачає формування навичок постановки, формалізації та розв'язування алгоритмічних задач, створення алгоритмічних моделей, знайомство з різними середовищами програмування.

  • Дослідницький. Передбачає формування творчого ставлення учнів до власної навчально-пізнавальної діяльності, уявлень про можливості використання комп'ютерів, інформаційних технологій та комп'ютерних наук у процесі вивчення інших навчальних предметів і проведенні власної пошукової та дослідницької діяльності.

  • Під час викладання інформатики в 7-9 класах авторами курсу пропонується чергувати вивчення окремих тем з розділу комп'ютерних технологій з темами розділу комп'ютерних наук.

  • Велику частину навчального часу планується відвести для формування умінь і навичок шляхом виконання практичних завдань на комп'ютері. Усі пропоновані авторською програмою практичні роботи носять навчальний характер, оскільки при їх виконанні учні продовжують отримувати теоретичні знання, а також формують уміння та відповідні практичні навички. Час виконання практичних робіт у різних темах та класах курсу є різним. Він визначається як змістом самої роботи, так і рівнем як кожного учня, так і класу, у якому навчається учень.

  • Експериментально-дослідні роботи, включені до програм 8 та 9 класів, не є обов'язковими до виконання (їх бажано виконувати при роботі з курсом із розрахунку 70 годин). Проте саме робота з цим видом завдань виконує розвивальну функцію навчання інформатики та стимулює творчу свідому роботу учня.

  • Звертаємо увагу на те, що навчання за програмою «Основи інформатики. 9 клас» можлива тільки для учнів, які пройшли навчання за програмами для 7-8 класів.

  • Структури навчальних посібників «Основи інформатики, 7 клас» (автори: І.Л. Володіна, В.В. Володін, Ю.О. Дорошенко, Ю.О. Столяров), «Основи інформатики, 8 клас» та нового навчального посібника «Основи інформатики, 9 клас» повною мірою відповідають авторським навчальним програмам відповідного курсу.

  • Усі навчальні посібники є частиною навчального комплекту, до складу якого крім них входять робочі зошити, набір комп'ютерних матеріалів для виконання навчально-трену-вальних, практичних та експериментально-дослідних завдань, набір комп'ютерних презентацій для підготовки та проведення мультимедійних уроків, набір комп'ютерних тестів, календарне планування для різних варіантів роботи з курсом. Матеріали, необхідні для організації роботи з курсом, представлені на сайті авторів www.svitinfo.com/book

  • Новий навчальний посібник «Основи інформатики, 9 клас» повною мірою відповідає авторській навчальній програмі курсу і складається з 8 розділів. Родзинкою даного посібника є те, що велика частина навчального матеріалу представлена в кількох різних варіантах викладення, що дозволяє використовувати даний посібник у класах з різним рівнем підготовки учнів та в класах різного допрофільного спрямування, оскільки вчитель разом з учнями може обрати прийнятний для кожного учасника навчального процесу варіант вивчення даної теми.

2lex_it_2050_ru.jpg

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках трудового навчання

Сучасне інформаційне суспільство  має такі особливості:

·  обсяг знань, що породжується у світі, подвоюється кожні два-три роки;

·  щодня у світі публікується 7000 наукових і технічних статей;

·  обсяг інформації, що пересилається через штучні супутники Землі протягом двох тижнів, достатній для заповнення 19 млн. томів;

·  у індустріально розвинутих країнах учні під час навчання в середній школі одержують більше інформації, ніж їхні бабусі й дідусі за все життя;

·   у наступні три десятиліття відбудеться стільки ж змін, скільки їх було за останні триста десятиріч.

Тому від освіти вимагається не лише нових умінь і знань для учнів, але й урахування цих особливостей. Потрібно підготувати школяра до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у ЗНЗ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. На це націлює Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» №1497/2005, рішення колегії МОН України від 21.03.2008 р, наказ МОН України від 24.03.2009 р. №54"Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень - 1 комп'ютер" на базі шкільних нетбуків". Тому методична проблема, над якою працює вчитель трудового навчання Миронівського навчально-виховного комплексу Корольов Вадим Борисович, - «Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з трудового навчання».

 Використання інформаційно-комунікаційних технологій  на уроках трудового навчання.

Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних інформаційних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стояти осторонь цієї справи. Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп'ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування.За допомогою комп'ютера як засобу навчання, на думку  КорольоваВ.Б.,  можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ютер учитель використовує  для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Інформаційно-комунікаційні технології  спрямовані на те, щоб дати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчальних засобів.

До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчаннявідносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу навчання).



І.Інтернет - це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання. Вадим Борисович використовує інформаційні ресурси Інтернет за наступними напрямками:

• самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн.

•Підготовка конспектів і дидактичних матеріалів. Підготовка атестаційних матеріалів.

•Позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завданнях.

•Використання безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо.

• Тестування знань учнів з певних розділів курсу.

У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.

2.Мультимедійні програмні засоби дозволяють учителю поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби Вадим Борисович використовує для  імітації складних  реальних процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів, демонструє фрагменти передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо. Використовує готові мультимедійні засоби, а також створює власні додатки до уроків трудового навчання.

3. Офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій електронні таблиці тощо (тобто те, що входить в пакет програм комп'ютера) Вадим Борисович використовує для підготовки навчально-методичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання учнями результатів виконання завдань в електронній формі.

4.Електронні підручники та посібники, системи дистанційного навчання є корисними для організації дистанційної форми навчання та електронної методичної підтримки навчання у класі.

Роль інформаційно-комунікаційних технологій  у навчально-виховному процесі:

• інформаційно-комунікаційні технології формують вміння працювати з інформацією, розвивають комунікативні здібності, тобто виховують особистість «інформаційного суспільства», поліпшується якість навчання за допомогою більш повного використання доступної інформації, причому комп'ютер виступає в ролі засобу, а не суб'єкта навчальної діяльності, він помічник педагогу, а не його заміна.



• За рахунок використання комп'ютерних технологій на уроках надається можливість використання додаткового матеріалу, підвищується ступінь наочності, посилюється мотивація навчання і, як наслідок -підвищується інтерес до предмета, в тому числі і за рахунок привабливості комп'ютерної техніки.

• Все це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів. У психологічних дослідженнях зазначається, що інформаційно-комунікаційні технології впливають на формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів, що комп'ютерна візуалізація навчальної інформації має суттєвий вплив на формування уявлень, які займають центральне місце в образному мисленні, а образність уявлень тих чи інших явищ і процесів в пам'яті збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому розумінню.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка