Навчання інформатики



Сторінка12/21
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.67 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21

3.3. Концепція методичної підготовки майбутніх вчителів інформатики

Враховуючи сучасний рівень інформатизації навчального процесу, вчитель інформатики виступає в школі як:



  • вчитель предметник;

  • розробник педагогічних програмних засобів і консультант із їх застосування при навчанні інших предметів;

  • організатор впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчальний процес школи;

університетах, і їх зміст визначається інваріантною компонентою

кваліфікаційної характеристики вчителя.

Спеціальна підготовка вчителя інформатики повинна забезпечити знання, вміння і навички, що стосуються поняття інформації та інформаційних процесів, основ алгоритмізації та програмування, апаратного і програмного забезпечення, шкільного курсу та телекомунікацій.

З урахуванням сказаного до основних розділів фундаментальної підготовки в галузі інформатики для майбутніх вчителів інформатики слід віднести: алгоритми, введення в програмування, структури даних, технологія розробки програмного забезпечення, архітектура ЕОМ, парадигми програмування (функціональне, продукційне, хорновське, об'єктно-орієнтоване), комп'ютерна графіка, побудова компіляторів, операційні системи, бази даних, інформаційний пошук, штучний інтелект, аналіз і моделювання систем, дискретна математика, теоретичне програмування.

Згідно з теорією неперервної освіти методична підготовка у вищому педагогічному навчальному закладі розглядається як прикладна професійна складова системи професійної педагогічної освіти. Термін підготовка в тлумачному словнику СІ.Ожегова і Н.Ю.Шведової трактується як навчання, формування необхідних знань для чого-небудь і як запас знань, отриманий ким-небудь [214, С.550]. Іншими словами, підготовка - процес {результат навчання.

Методична підготовка покликана дати можливість майбутньому вчителеві оволодіти методикою навчання інформатики та методикою ефективного використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

Курс методики навчання інформатики є одним з ведучих курсів професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, основна мета навчання якого полягає у формуванні методичної культури майбутнього вчителя інформатики.

Під методичною культурою вчителя інформатики будемо розуміти рівень сформованості і розвитку діяльності вчителя, яка базується на сформованості загальних і конкретних методичних вмінь, що спираються на знання і навички, надбані при вивченні інформатики, філософії, педагогіки, психології, методики навчання математики (фізики), інформатики, і пов'язані з навчанням інформатики в системі освіти.



Для досягнення поставленої мети , (формування методичної культури вчителя інформатики) необхідно вирішити такі завдання:

  • розкрити значення інформатики в загальній і професійній освіті, психолого-педагогічні аспекти засвоєння предмета, зв'язок шкільного курсу інформатики з інформатикою як наукою і найважливішими галузями її застосування за умов реалізації ідей сучасної парадигми освіти і завдань неперервної освіти;

  • розкрити значення інформаційної культури в загальній і професійній освіті людини, вплив засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на науково-технічній і соціально-економічний розвиток суспільства, з'ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння предмета, взаємозв'язки шкільного курсу інформатики з іншими навчальними предметами, науково-технічними досягненнями в галузях різних наук, зокрема інформатики;

  • показати практичну значимість методів і засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, можливості їх застосування до розв'язування найрізноманітніших гуманітарних, технічних і наукових проблем;

  • забезпечити ґрунтовне вивчення студентами змісту державного освітнього стандарту, шкільних програм, підручників, навчальних і методичних посібників з інформатики, розуміння закладених у них методичних ідей:

  • орієнтувати студентів у можливостях навчання інформатики для різних вікових груп учнів для того, щоб майбутні вчителі розуміли, як повинен змінюватися зміст і методика навчання, і могли застосовувати ці знання в практичній роботі;

  • виховати у майбутніх учителів творчий підхід до розв'язування проблем навчання інформатики, формувати уміння і навички для самостійного аналізу процесу навчання, дослідження методичних проблем і психолого-педагогічних ситуацій;

  • розвинути здатність і відчуття необхідності до постійної самоосвітні самовдосконалення, наукового пошуку шляхів удосконалення процесу навчання інформатики;

  • створити сприятливі умови для розвитку прагнення до наукового пошуку шляхів удосконалювання своєї роботи, формування елементів інформаційної культури учнів, активізації їх пізнавальної діяльності, творчої активності, самостійного дослідницького характеру пошуку нових знань. З цією точки зору важливого значення набуває організація самостійної роботи студентів, їх участь у науково-дослідній роботі кафедр, самостійні дослідження у вигляді рефератів, курсових і дипломних робіт, участь у проектній діяльності, госпдоговірних науково-дослідних роботах, пропаганда серед населення сучасних засобів і методів збирання, зберігання, опрацювання, передавання, подання, використання інформації, роз'яснення їх впливу на розвиток інформаційного суспільства;

  • сформувати підхід до профільної і рівневої диференціації навчання, що висуває нові вимоги до навчання інформатики:

  • підготувати вчителя до організації різних форм позакласної роботи, в тому числі підготовки і проведення олімпіад, участі в телекомунікаційних проектах;

  • сформувати вміння щодо аналізу шкільного курсу інформатики та методики його навчання;

  • надати знання і сформувати вміння, пов'язані з процесом проектування та побудови навчального предмета в середніх загальноосвітніх закладах освіти;

  • забезпечити знання та вміння майбутніх вчителів щодо тематичного планування; розроблення методики проведення уроків різних типів; використання в освітніх цілях послуг глобальної мережі Інтернет; оцінювання результатів навчання з інформатики за умов 12-бальної системи оцінювання; добору, аналізу та навчання профільних курсів інформатики відповідно до навчальних завдань конкретного навчального закладу освіти.

При доборі змісту курсу методики навчання інформатики слід виходити з наступного:

  1. Викладач в процесі навчання курсу методики навчання інформатики може сконструювати власну концепцію шкільного курсу інформатики, яка включає визначення цілей курсу, добір змісту та засобів навчання, які є в наявності, а потім детально зупинитися на тому, в яких формах і за допомогою яких методів навчання ця концепція може бути реалізована. Зрозуміло, що такий курс повинен будуватися в рамках вимог державного освітнього стандарту.

  2. Викладач може обрати ту або іншу існуючу концепцію шкільного курсу інформатики та методики його навчання.

  3. У курсі методики навчання інформатики можна спробувати досить повно описати переваги і недоліки існуючих концепцій шкільної інформатики, з тим щоб згодом майбутній вчитель міг самостійно відшукати найкращі шляхи вирішення проблем, шо виникають при навчанні інформатики в школі.

Кожний із зазначених шляхів має право на існування в реальній освітній практиці, що в свою чергу означає, що методична підготовка вчителя інформатики повинна враховувати необхідність формування у студентів знань і вмінь, необхідних для реалізації кожного напряму. На основі загальної концепції вдосконалення підготовки вчителя можна сформулювати такі основні напрями вдосконалення структури і змісту методичної підготовки вчителів інформатики:

  • орієнтація в створенні програм методичної підготовки викладача на науково обґрунтовану модель педагогічної діяльності вчителя інформатики;

  • обґрунтована зміна «питомої ваги» окремих компонентів структури професійної підготовки вчителя інформатики в напрямі посилення методичної підготовки;

  • модернізація програм методичної підготовки відповідно до вимог більш адекватного відображення в їх змісті сучасних тенденцій розвитку методичної системи навчання інформатики в школі, задач інформатизації освіти загалом;

  • розвиток і доповнення змісту окремих тем програми «Методика навчання інформатики» елементами методичної системи навчання, які практично не відображені в діючих програмах цього курсу;

  • неперервність системи навчання фахівця, підвищення ролі самоосвіти, що особливо актуально для вчителів інформатики у зв'язку з великим динамізмом зміни змісту предмета інформатики в школі, постійним розширенням сфери застосування комп'ютерів та засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;

  • забезпечення гнучкості системи підготовка, тобто, забезпечення диференціації і варіативності навчання залежно від різних чинників, максимально можливої орієнтації на індивідуальні здібності студентів;

  • відкритість системи для впровадження з одного боку нових педагогічних технологій і з іншого вдосконалення існуючих модулів навчання.

Вивчення курсу "Використання обчислювальної техніки в навчальному процесі" має на меті виявити всі можливі напрями використання комп'ютера в школі: як предмета вивчення, як ефективного засобу навчання, як інструмента організації і контролю навчально-виховного процесу, як знаряддя автоматизації управлінських функцій

Вивчення можливостей використання інформаційно-комунікаційних технологій в контексті професійної діяльності припускає більш міцне закріплення одержуваних знань, оскільки навчальна інформація з інформаційно-комунікаційних технологій постійно "приміряється до дії", до конкретних потреб майбутньої роботи і припускає: оволодіння методологією створення різних програмних засобів і методиками їх практичного використання, тобто:

а) знання теоретичних основ будови програмних засобів: від найпростіших навчальних програм до інтелектуальних навчальних систем (систем, що базуються на знаннях);

б) вміння створити за методикою, якої навчився, власну технологію програмних засобів, а також уміння використовувати готовий програмний засіб на практиці;

в) уміння провести аналіз програмного засобу на дидактичну корисність, на відповідність навчальним цілям і обраним методам класичного навчання;

г) уміння адаптувати програмний засіб до реальних потреб навчального процесу конкретного учня (чи їх групи);

д) уміння спроектувати з кількох програмних засобів дидактично гнучкий, педагогічно коректний, ефективний урок, придатний для підвищення пізнавальної активності учнів, забезпечення високої якості засвоєння навчального матеріалу.

3.4. Цілі методичної підготовки вчителя інформатики

До системи, яка забезпечує методичну підготовку майбутніх вчителів інформатики, входять курси „Методика навчання інформатики", „Використання обчислювальної техніки в навчальному процесі" та спеціальні курси і спеціальні лабораторні практикуми для здійснення диференційованого навчання інформатики в школі, організація та проведення педагогічної практики.

Програма курсу методики навчання інформатики орієнтована на спільну діяльність вчителя і учнів, а не лише діяльність вчителя. Це обумовлено тим, що зміст вузівських курсів формується як відображення системи відповідної науки.

Останнім часом в методичній науці спостерігається тенденція формування методики навчання інформатики в рамках гуманістичної стратегії навчання.. Утворюється нова методична система навчання інформатики, яка і повинна стати предметом вивчення в системі методичної підготовки майбутнього вчителя.

Зрозуміло, що методична підготовка вчителя інформатики повинна найбільш повно враховувати специфіку його вчительської діяльності, щоб досягти прогнозованих результатів навчання.

3.4.1. Цілі навчання спеціаліста

З введенням ступеневої освіти виникає проблема підготовки фахівців на рівнях спеціаліста і магістра освіти. Дотримуючись закону про вищу освіту [85] та спираючись на галузевий стандарт [26] визначимо цілі методичної підготовки фахівців з інформатики.



Методична підготовка спеціаліста повинна забезпечити комплекс знань, умінь і навичок, необхідних для ефективного використання комп'ютера в навчально-виховному процесі і управлінні навчанням. До цієї групи знань, умінь і навичок відносяться:

  • знання змісту і методики навчання шкільного курсу інформатики;

  • знання і уміння використати в навчанні основні програмні системи(системи опрацювання файлів, бази даних, інформаційно-пошукові системи, системи клієнт-серверної архітектури, електронні таблиці, редактори текстів і графіки, засоби підготовки презентацій, статистичне опрацювання числових даних і т.п.);

  • знання і уміння, необхідні для створення в школі бібліотеки педагогічних програмних засобів і підтримки цієї бібліотеки в робочому стані;

  • уміння оцінювати педагогічні програмні засоби і результати навчання з їх використанням.

Таким чином, в центрі уваги - базовий курс шкільної інформатики, його зміст, методика навчання різних розділів курсу, враховуючи профільне навчання та пропедевтику цього курсу в початковій школі, склад і методика використання в навчанні програмного забезпечення курсу шкільної інформатики. Тому матеріал курсу "Методика навчання інформатики" повинен бути побудований таким чином, щоб студенти глибоко знали та розуміли одну з провідних концепцій навчання інформатики, могли орієнтуватися в різних підходах до навчання інформатики з урахуванням того, що методична система навчання шкільної інформатики безумовно буде зазнавати певних змін, та мали уявлення про побудову і проектування методичної системи курсу за умов постійного розвитку науки інформатики,

  • З урахуванням висловленого вивчення курс методики навчання інформатики спеціаліста освіти повинно забезпечити

  • орієнтування студентів в можливостях навчання інформатики учнів різних вікових груп і зокрема учнів середніх класів, щоб майбутні вчителя розуміли, як повинна змінюватися методика навчання в залежності від особливостей навчального процесу, спрямування навчання, віку дітей, і могли застосовувати ці знання в практичній роботі;

  • формування знань і вмінь, необхідних для розуміння підходів до профільної і рівневої диференціації навчання, що ставить нові вимоги до навчання інформатики: підготовка учнів, які спеціалізуються в гуманітарних науках, повинна бути іншою, ніж учнів, що спеціалізуються в природничих науках. Поява ж спеціалізацій, пов'язаних з математикою і інформатикою, ставить питання про поглиблене вивчення інформатики в школі;

  • формування у майбутнього вчителя вмінь організовувати різні види позакласної роботи. Інформатика викликає великий інтерес у школярів, і в школі завжди знайдуться учні, бажаючі отримати більш глибокі знання, не обмежені тільки рамками навчального процесу.

Спираючись на викладену теорію побудови навчального предмета та концепцію методичної підготовки вчителя інформатики, можна зробити висновок, що спеціаліст (вчитель інформатики) повинен знати особливості державного підходу до шкільного курсу інформатики за умов впровадження базового і профільного навчання і методики його навчання та вміти "будувати" навчальний предмет як систему, що має структуру аналогічну до структури методичної системи навчання інформатики, поданої на рис. 3.4.1.

Неможливо передбачити все різноманіття можливих форм використання комп'ютера в навчальному процесі, тому підготовка студента у вищому1 педагогічному навчальному закладі повинна буїв достатня для здійснення будь-якої корекції процесу навчання, а це означає, що предметна підготовка вчителя повинна стати настільки глибокою, широкою і надійною, щоб забезпечити інтеграцію змінюваних змісту і методів навчання залежно від ф°Рм використання комп'ютера і інформаційно-комунікаційних технологій та відповідного програмного забезпечення.



Рис. 3.4.1.

Таким чином, вчитель, маючи певний рівень фундаментальної підготовки в галузі інформатики та математики, володіючи знаннями про різні підходи до навчання інформатики в школі та вміння результативно впроваджувати один з них, може досліджувати питання створення свого навчального предмета, принципи побудови якого засновані на реалізації методичної системи навчання Інформатики, а одним із основних завдань вивчення курсу методики навчання інформатики є формування уявлень, знань та вмінь, необхідних для аналізу та створення подібних систем або окремих її складових.

3.4.2. Цілі навчання магістра

Впровадження комп'ютерів в навчально-виховний процес переслідує мету підвищити ефективність цього процесу, яка може оцінюватися за трьома основними критеріями: поліпшення якості навчання, інтенсифікація навчального процесу і активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів і вчителів, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького характеру, повне розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів, задоволення їх запитів відповідно до нахилів і здібностей [251]. Це і є той кінцевий результат, який повинен бути отриманий внаслідок інформатизації навчального процесу. Для цього в педагогічних вузах необхідно готувати фахівців з новою кваліфікацією магістр освіти, на якого доцільно покладати функції заступника директора використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.

Кваліфікаційні вимоги до підготовки магістрів освіти визначаються виходячи з тих основних функцій, які буде виконувати цей фахівець. Можна вказати дві основні сфери діяльності магістра освіти: організатор комп'ютерно-орієнтованого навчання з інформатики і з інших шкільних предметів і організатор використання інформаційних технологій для управління процесом навчання. Далі будемо розглядати функції магістра освіти в галузі навчання інформатики.

Володіючи технологією проектування, конструювання, реалізації, аналізу і розвитку методичних систем навчання інформатики, магістр повинен виконувати функції "конструктора" методичних систем навчання інформатики, структуру яких подано на рис.3.4.2.

Таким чином магістр освіти повинен мати такі методичні знання, уміння і навички: проектування, конструювання і впровадження методичних систем навчання; добору змісту навчання; добору методів, засобів і форм навчання; розуміння загальних принципів комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання і здатність передавати свої знання іншим вчителям-предметникам, організуючі їх роботу щодо використання нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Зрозуміло, що динаміка розвитку процесу інформатизації суспільства вимагатиме внесення певних коректив в підготовку фахівців з інформатики. Це означає, що описана нами кваліфікаційна характеристика випускника-інформатика педагогічного університету, яка містить перелік методичних знань, умінь і навичок магістра освіти, "відкрита" для внесення змін, що визначаються соціальним замовленням суспільства.





3.5. Зміст навчання в системі методичної підготовки вчителя

До складу багатьох навчальних предметів входять основи різних галузей відповідної науки (наприклад, до складу математики -арифметика, алгебра, геометрія, до складу інформатики - теоретична інформатика, обчислювальна техніка, програмування, чисельні методи, інформаційні технології, комп'ютерні мережі та ін.)- Тому розрізнюють загальну методику навчального предмета І часткові методики. Однак складність питання, пов'язаного із змістом інформатики, вимагає первинного виділення розділів навчального предмета. Питання добору змісту таких розділів вивчаються у частковій методиці навчання інформатики. Виходячи з сказаного, методика навчання інформатики повинна включати два розділи: загальна методика, часткова методика.

Загальна методика навчання інформатики - це розділ методики навчання, що вивчає питання побудови методичних систем навчання інформатики і будови навчального предмета.

Часткова методика навчання інформатики - розділ методики навчання інформатики, що вивчає питання систематизації і структуризації змісту шкільного курсу інформатики, питання добору методів, засобів і форм навчання для конкретних фрагментів змісту навчання та конкретного навчального закладу



3.5.1. Зміст загальної методики навчання інформатики

У навчанні курсу "Методика навчання інформатики" можна успішно вирішувати задачі в галузі опанування часткових методик тільки на основі двоєдиності фундаментальної підготовки студента в галузі інформатики і вже сформованих (або хоч би розпочатих формуватися) його методичних поглядів. Теоретичні основи проектування системи методичної підготовки, подані в розділі 1, дозволяють дібрати зміст загальної методики навчання інформатики [208].

Загальна методика навчання інформатики. Предмет методики навчання інформатики і її місце в системі професійної підготовки вчителя інформатики. Інформатика як наука і як шкільний предмет. Дидактичні моделі і їх проектування. Елементи загальної теорії систем. Типи систем педагогічної діяльності. Поняття "методична система навчання". Поняття про побудову методичних систем навчання. Реалізація методичної системи навчання. Функціонування методичної системи навчання. Методична система навчання інформатики в середній загальноосвітній школі. Загальна характеристика основних компонентів методичної системи навчання (цілі, зміст навчання, методи, засоби і форми навчання). Ієрархія цілей при проектуванні методичних систем навчання. Цілі і завдання навчання інформатики в школі, педагогічні функції курсу інформатики (формування наукового світогляду, розвиток критичного мислення і здібностей учнів, підготовка школярів до життя і праці в інформаційному суспільстві, до продовження освіти). Поняття "комп'ютерна грамотність" і "інформаційна культура". Стандарт шкільної освіти з інформатики. Основні змістові лінії шкільного курсу інформатики. Вимоги до рівня знань, умінь і навичок, що визначені стандартом. Принципи добору змісту навчання. Структура навчання інформатики. Аналіз програми з курсу інформатики: зміст навчання, вимоги до знань і вмінь, зміст практичних робіт, міжпредметні та в нутрі предметні зв'язки. Принципи добору методів, форм і засобів навчання. Базовий курс шкільної інформатики. Методичне, дидактичне, наочне і програмне забезпечення шкільного курсу інформатики. Принципи дидактики і навчання інформатики. Формування пізнавального інтересу та розвиток критичного мислення учнів. Діяльнісний підхід у навчанні інформатики. Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики. Формування понять інформатики.

Методичний аналіз задач, які розв'язуються на уроках інформатики. Методика навчання учнів розв'язування задач на уроках інформатики. Обладнання шкільного кабінету інформатики. Вимоги до класу комп'ютерної техніки (технічні, ергономічні, санітарно-гігієнічні і інші). Санітарно-гігієнічні норми роботи на комп'ютері. Диференційоване навчання інформатики. Принципи диференціації змісту навчання: профільна і рівнева диференціація. Специфіка уроку інформатики. Методика проведення окремих етапів уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку. Організація і проведення різних типів уроку. Методика проведення нестандартних типів уроків інформатики. Шляхи підвищення ефективності уроків інформатики. Організація оцінювання результатів навчання інформатики. Види і форми перевірки результатів навчання в умовах 12-ти бальної системи оцінювання (поточна, тематична, підсумкова). Критерії оцінювання (рівні засвоєння: якісні характеристики знань і умінь). Комп'ютер як засіб для перевірки і оцінювання результатів навчання. Психолого-дидактичний аналіз помилок учнів, шляхи їх попередження і виправлення. Тести з інформатики.



3.5.2. Зміст часткової методики навчання інформатики

Основна мета вивчення курсу часткової методики - це з'ясування будови навчального предмета, яка на думку багатьох дидактів являє собою не що інше, як зміст навчання конкретного навчального предмету.

До будь-якого навчального предмета пред'являються наступні вимоги:


  • в навчальному предметі повинні бути досить повно подані основи сучасної науки, причому в доступній для учнів формі;

  • між різними розділами науки, які подані в навчальному предметі, повинні існувати певні взаємозв'язки, що забезпечує систематичне вивчення цих розділів.

Під змістом навчального предмета інформатики в школі розуміють елементи змісту основних розділів науки інформатики, включені до шкільного курсу, і розгляд концептуальних ліній навчання цих розділів. Слід зазначити, що зміст кожного розділу можна подати у вигляді деякої системи елементів, обраних для вивчення.

Зупинимося детальніше на змісті шкільного курсу інформатики.

Розв'язування задач на комп'ютері вимагає підвищення рівня строгості міркувань і точності обґрунтувань різноманітних тверджень

і висновків і зрештою підвищення наукового рівня процесу навчання. Важливо зазначити, що при вивченні інформатики і роботі на комп'ютері ці вимоги виникають не ззовні, з боку вчителя, а при роботі учня над задачею. Ще більш істотно те, що складена учнем програма або алгоритм побудови та зміни інформаційної моделі може бути перевірена за допомогою комп'ютера та відповідного програмного засобу, який забезпечує виконання програми чи послідовності дій для зміни інформаційної моделі буквально так, як вона написана, а не так, як можливо мав на увазі і хотів учень - автор. Зіставлення самим учнем ним задуманого з буквальною реалізацією цього задуманого - сильний дидактичний засіб, освітній ефект якого важко переоцінити.

Знання основ алгоритмізації і навички програмування, що формуються у учнів при вивченні курсу інформатики, створюють базу для широких математичних узагальнень, сприяють розвиткові дослідницьких навичок, розумових здібностей, творчості, активізують розумову діяльність школярів, розвивають їхнє критичне мислення.

Тому шкільний курс інформатики, незважаючи на цілком природний і логічний його користувацький ухил, повинен передбачати систематичне розкриття взаємозв'язків теоретичних і прикладних аспектів інформатики при вивченні питань курсу, ролі і значення інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному суспільстві, алгоритмізації, програмування.

Оскільки зміст шкільного курсу інформатики базується на п'яти фундаментальних поняттях: інформація, модель. алгоритм, комп'ютер, технології опрацювання інформації, об'єднаних особливостями сучасних технологій автоматичного опрацювання інформації, ця система понять задає обов'язковий для засвоєння учнями рівень теоретичних і практичних знань з інформатики.

У зв'язку з цим в шкільному курсі інформатики повинні бути виділені п'ять змістових ліній, що складають зміст комп'ютерної грамотності і інформаційної культури учнів:



  • поняття про інформацію та її властивості, про інформаційні процеси;

  • поняття про сучасні інформаційно-комунікаційні технології, застосування і роль інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному суспільстві;

  • поняття про модель, моделювання як метод пізнання, матеріальні і інформаційні моделі, основні типи інформаційних моделей, моделювання об'єктів і процесів, моделювання знань;

  • поняття про алгоритм, його властивості, засоби і методи опису алгоритмів, програми як форми подання алгоритму для комп'ютера; основи програмування однією з мов програмування;практичні навички роботи з комп'ютером;

  • поняття про архітектуру інформаційної системи, основні елементи І принципи дії комп'ютера та телекомунікаційних засобів.

Перша і друга група питань, що складають загальноосвітні основи інформаційної культури, пов'язана з вивченням поняття інформації, її видів та властивостей, різних інформаційних процесів та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Поняття інформації в курсі інформатики є одним із вихідних. На ньому базуються такі поняття інформатики, як знак, знакова система, мова, письмо, повідомлення, алгоритм, інтерпретація повідомлення, подання повідомлень, передавання повідомлень, шум, дезінформація та інші. Ознайомити учнів з поняттям інформації доцільно на перших уроках курсу. Це дозволить аргументовано розкрити зміст навчального предмета інформатики, ознайомитись з його завданнями. Основні методи вивчення цього матеріалу - індуктивний за логікою, за джерелами подання інформації - пояснювально-ілюстративний, за ступенем самостійності учнів - репродуктивний. Поняття інформації відноситься до основних і не визначається через простіші поняття.

Сфера застосування і роль комп'ютерної техніки в підвищенні ефективності діяльності людини повинні бути розкриті учням передусім в процесі практичного використання комп'ютерів для розв'язування різного роду задач в ряді навчальних предметів. При цьому необхідно, щоб сукупність цих задач охоплювала якомога ширші застосування комп'ютерів.

Необхідно показати учням переваги використання комп'ютера і його програмного забезпечення як засобів для дослідження різноманітних інформаційних моделей, що зустрічаються при вивченні курсів інформатики, математики, фізики, хімії, біології, для аналізу даних навчального експеримент}' і пошуку закономірностей при проведенні лабораторних робіт, дослідження цих закономірностей і формування відповідних висновків і узагальнень, побудови і аналізу математичних моделей все можливих фізичних, хімічних і інших процесів і явищ.

Потрібно підкреслити, що застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій як засобів активної дослідницької роботи учнів на уроках - внесок не тільки в формування інформаційної культури, але і в підвищення ефективності і якості навчання багатьох предметів. Важливим компонентом інформаційної культури є уміння використовувати пакети прикладних програм, що є в програмному забезпеченні комп'ютерів, для розв'язування конкретних задач з різних предметних галузей.

Лінія моделювання аналогічно до лінії інформації і інформаційних процесів відноситься до теоретичних основ базового курсу інформатики. Подальший розвиток загальноосвітнього і курсу інформатики повинен бути пов'язаний, насамперед, з поглибленням їх змістових ліній. Основними проблемами для розробників базового курсу є, по-перше, вичленування із обширної наукової галузі інформаційного моделювання тих базових знань і понять, які повинні увійти до загальноосвітнього шкільного предмета; по-друге - розробка методики навчання цих питань.

Четверта група питань по суті визначає алгоритмічну культуру учнів, знання основних елементів однієї з мов програмування і оволодіння елементарною технологією програмування цією мовою, навички роботи на комп'ютері.

Оволодіння основними елементами алгоритмічної культури - пропедевтика вивчення програмування. Слід зауважити, що програмування концентрує в собі все, що пов'язано з алгоритмічною культурою і є найбільш яскравим зразком практичної діяльності людей, в якій алгоритмізація є самою її суттю. В свою чергу, уміння програмувати - це найважливіший практичний результат формування комп'ютерної грамотності.

Для користувача (мається на увазі також і програмуючий користувач) це в основному вміння працювати з комп'ютером, тобто вміти підготувати комп'ютер до роботи, запускати на виконання потрібну програму, вводити до пам'яті дані, уміти їх опрацьовувати (коригувати, зберігати за допомогою різних програм, наприклад, текстових процесорів, електронних таблиць, баз даних і т.п.), працювати в конкретній системі програмування (вводити. налагоджувати і викопувати програму даною мовою програмування).

Остання група питань, що складають загальноосвітні основи комп'ютерної грамотності і Інформаційної культури, пов'язана з вивченням структури і принципів дії комп'ютера та телекомунікаційних засобів, функціонального призначення основних пристроїв, що є складовими інформаційної системи. Тут виділяють наступні компоненти:



  • структура інформаційної системи і функції її основних пристроїв;

  • фізичні основи і принципи дії основних складових комп'ютера та телекомунікаційних засобів.

Але, як правило, в шкільному курсі багато з вчителів Інформатики другий компонент не розглядають через складність навчального матеріалу для учнів.

Поняття про архітектуру комп'ютера (з урахуванням диференційованого профільного підходу до навчання школярів) повинно знайти подальший розвиток і конкретизацію для школярів, які в майбутньому можуть обрати професію, пов'язану з питаннями системного програмування і конструюванням комп'ютерів.

Але для останніх необхідно розглядати і питання фізичної будови комп'ютера, враховуючи разом з тим, що вивчення фізичних основ будови елементів комп'ютера може природно увійти до змісту курсу фізики.

Таким чином, зміст курсу інформатики повинен відповідати виділеним п'яти змістовим лініям, що характеризують основи інформаційної культури.

Однак, характерний в цей час підхід до навчання інформатики в школі, що полягає в ранньому використанні комп'ютера і широкому доступі до комп'ютерної техніки, часто зводить зміст шкільного курсу інформатики або до навчання вмикати комп'ютер, відшукувати потрібний файл чи програму і запускати її на виконання, вивчення клавіатури тощо, і в кращому разі вивчення елементів деякої мови програмування. А такі важливі питання, як, наприклад, формальна постановка задачі, побудова її інформаційної чи математичної моделі, розробка і аналіз алгоритмів тощо, залишаються маловивченими. Учневі відводиться роль не розробника алгоритмів, а користувача. або, швидше, оператора за комп'ютером. У деяких учнів після перших успіхів в роботі з комп'ютером з'являється оманливе відчуття, що вони знають інформатику. Як наслідок часто виникає деякий протест при спробі розшириш знання розглядом таких, наприклад, питань, як налагодження і тестування алгоритмів, доведення їх правильності, застосування різних формальних систем для запису алгоритмів

Тому спочатку потрібно вирішити два питання: визначити інформатику як науку і детально обговорити її місце в системі інших наук.

Розгляд другого питання в окресленому колі задач, що вирішуються нри вивченні інформатики, демонструє і значні можливості застосувань знань з інформатики, їх вагомий прикладний характер, показує зв'язки інформатики з іншими науками. А це вирішує відразу дві проблеми: забезпечення вчителя безліччю задач і базою для розробки методів їх розв'язування, які можуть бути використані при навчанні інших шкільних предметів.

Сучасний курс інформатики містить наступні розділи:



  • інформація та інформаційні процеси;

  • інформаційні системи;

  • операційні системи;

  • основи роботи з дисками;

  • прикладне програмне забезпечення навчального призначення;

  • прикладне програмне забезпечення загального призначення: засоби підготовки презентацій, текстовий редактор, графічний редактор, електронні таблиці, бази даних та системи управління базами даних;

  • глобальна мережа Інтернет;

  • основи алгоритмізації та програмування.

Таким чином, часткова методика навчання інформатики в частині стосовно змісту навчання повинна містити відповідні розділи, пов'язані із змістом і методикою навчання зазначених вище питань [199, 209-210].

Крім того, змісті часткової методики навчання інформатики можна подати як множину елементів змісту навчального предмета.

За елемент змісту навчального предмета приймають тему конкретного розділу навчальної дисципліни, тобто деяку частину змісту, що охоплює групу взаємозв'язаних питань, засвоєння яких сприяє формуванню певних понять і уявлень, розуміння законів і положень, що дозволяють перейти до вивчення наступної теми курсу.

Таким чином, часткова методика в частині методів, засобів і форм навчання це зведення принципів пошуку раціональної і ефективної (в деякому розумінні) відповідності між елементами змісту навчання і відповідними їм методами, засобами і формами навчання.


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка