Навчання інформатики



Сторінка15/21
Дата конвертації08.03.2016
Розмір4.67 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21

4.3. Особливості вивчення поняття операційної системи

Ця тема є дуже важливою незалежно від того, як автори методичної системи навчання інформатики в школі формулюють кінцеві цілі вивчення цього предмета - користувацькі, програмістські чи спеціалізовані за відповідними профілями. Вона, також має вагоме світоглядне значення, але глибина ознайомлення з основними поняттями при її вивченні залежить від завдань, які ставляться розробником методичної системи. При цьому важливо навчити учнів не конкретних команд окремо взятої операційної системи, а принципів роботи з операційною системою та її призначенням, оскільки ринок роботодавців, пов'язаний з інформаційними технологіями, змінюється достатньо швидко, а завдання сучасного курсу інформатики полягає не б наданні репродуктивних знань та практичних навичок роботи з конкретними програмними продуктами, а у формуванні вмінь орієнтування в можливостях використання різних операційних систем з подальшим самостійним вивченням особливостей будь-якої конкретної.

Основна мета вивчення цієї теми: сформувати уявлення про операційну систему як набір програм, призначених для виконання певних конкретних функцій управління апаратними і програмними засобами інформаційної системи, і висновок про те, шо працювати з сучасною інформаційною системою без операційної системи неможливо.

При вивченні операційної системи одним із основних є поняття файлу, яке можна означити за допомогою виділення суттєвих ознак:



  1. Це цілісна пойменована сукупність повідомлень, яка розглядається як єдине ціле. Така сукупність може містити одне єдине повідомлення або навіть бути порожньою, тобто не містити жодного повідомлення.

  1. Повідомлення можуть містити текстові, графічні, звукові дані.

  1. Повідомлення повинні бути закодовані певним чином для того, щоб при необхідності їх можна було ввести до запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера та опрацьовувати за допомогою нього.

  2. Повідомлення можуть зберігатися в зовнішній пам'яті комп'ютера або опрацьовуватися в оперативній пам'яті.

  1. Така сукупність повідомлень - єдине ціле.

  2. Один набір повідомлень не пов'язаний з іншим набором.

  3. Кожна сукупність (набір) повідомлень має свою назву.

  1. Файл - найменша одиниця обміну даними між запам'ятовуючими пристроями і може бути прочитаний, записаний чи переписаний окремо від інших файлів як окремий запис.

Отже описове означення поняття як підсумок так виділених суттєвих ознак може мати такий вигляд: файл - сукупність повідомлень, які можуть зберігатися та опрацьовуватися за допомогою комп'ютера як єдине ціле окремо від інших подібних сукупностей.

До особливостей методики вивчення операційної системи слід віднести вивчення принципів роботи користувача з будь-якою операційною системою (незалежно від інтерфейсу), які "перевіряються" демонстраційною роботою з конкретною операційною системою; при цьому використовується метод демонстраційних прикладів та застосовуються індуктивні методи, які базуються на активізації асоціативного мислення.

Повне формальне означення операційної системи с важким для розуміння учнями, тому доцільно на першому етапі ознайомити їх з призначенням ОС, а на наступних - більш детально вивчати її характеристики та набір вказівок.

Поняття операційної системи складне та абстрактне, тому при його формуванні слід спиратися на асоціації та конкретні добре знайомі учням приклади управління деякою системою. Слід за допомогою порівняння та системи запитань узагальнити суттєві ознаки функцій людини, яка управляє роботою деякої системи -фірми, банку, школи, готелю, перукарні тощо, та, використовуючи аналогії, перейти до конструктивного означення поняття операційної системи.

Для того, щоб на інтуїтивному рівні сформувати у учнів поняття про основні складові операційної системи (файлову систему, драйвери зовнішніх пристроїв, процесор вказівок), слід за допомогою відповідних запитань описати їх на прикладі системи управління готелем. Тобто спочатку слід уточнити, які саме операції стосовно управління готелем виконує адміністрація, як це зроблено в посібнику [209]:

Для формування поняття файлової системи доцільно скористатися порівнянням: Якщо припустити, що готель - це запам'ятовуючий простір комп'ютера, а "мешканці готелю" - файли, що зберігаються в запам'ятовуючому просторі, то "адміністрація" - операційна система повинна мати можливість "поселяти", "переселяти", "виселяти", "підселяти мешканців готелю". Таким чином операційна система повинна мати складову (програму чи набір програм), яка б забезпечувала виконання всіх необхідних операцій з файлами: створення, збереження, перейменування, копіювання, вилучення тощо.

Для формування поняття драйверів зовнішніх пристроїв доцільно скористатися порівнянням, можливість адміністрації готелю у особливих випадках (пожежа, прорив труби, гостре захворювання мешканця) викликати на допомогу зовнішні відносно готелю функціональні служби (пожежну машину, машину для ремонту тепломережі або водопостачання, швидку медичну допомогу тощо). Тобто адміністрація повинна мати можливість викликати такі служби і ставити перед ними відповідні завдання. Аналогічно до складу операційної системи повинні входити спеціальні програми для управління зовнішніми пристроями, такими як принтер, сканер, модем, дисковод, дисплей, клавіатура тощо.

Для формування поняття командного процесора доцільно скористатися порівнянням: спроможність адміністрації розуміти мову мешканців (користувачів) готелю та вміння інтерпретувати її у відповідні управляючі завдання стосовно функціонування готелю. Аналогічно операційна система повинна мати спеціальні програми для перекладання на машинну мову вказівок користувача, які можуть ним вводитися з клавіатури. При цьому такі вказівки повинні складатися за певними правилами.

Кожна операційна система має свій набір вказівок І для того, щоб управляти комп'ютером, користувачеві необхідно знати основні з них. Методику ознайомлення з командами операційної системи відображено в [189, 209].

Важливим є ознайомлення з поняттям інтерфейсу користувача. Інтерфейс - це сукупність засобів, за допомогою яких користувач може управляти роботою відповідного середовища, що має певні функції.

Командний інтерфейс - найпростіший. Він забезпечує подання на екран системного запрошення для введення команд.

WlMP-інтерфейс розшифровується як Windows (вікно), Image (образ), Menu (меню), Pointer (вказівник). На екрані висвітлюється вікно, яке містить графічні образи, що відповідають певним програмам і меню послуг. Для звернення до одного з них використовується вказівник мишки.

SILK-інтерфейс розшифровується як - Spich (розмова), Image (образ), Language (мова), Knowledge (знання). На екрані при використанні SILK-інтерфейсу за відповідною вказівкою голосом відбувається переміщення від одних пошукових образів до інших за змістовими семантичними зв'язками.

В основі методики ознайомлення з ОС Windows 9x чи Linux лежить "об'єктний" підхід, який полягає в тому, що: • операційна система працює з об'єктами, призначення яких - зберігання інформації в комп'ютері; такими об'єктами с файли, папки та диски;



  • об'єкти подаються в операційній системі в різному вигляді (значки та вікна);

  • з файлами та папками незалежно від їх зовнішнього подання в середовищі операційної системи, що може мати різний інтерфейс, можна виконувати певні операції;

  • для виконання означених функціями операційної системи дій з об'єктами існують відповідні правила - вони однотипні і в різних інтерфейсах можуть організовуватися по-різному;

  • всі операції виконуються з об'єктами, що у відкритому стані являють собою вікна, які на екрані дисплею відображаються у вигляді прямокутників, що містять певний набір елементів для введення інформації з клавіатури чи запам'ятовуючих пристроїв та управління об'єктами;

  • правила роботи з різними вікнами одного типу єдині.

Об'єкти, з якими працює операційна система з WIMP-інтерфейсом, у звичайному неактивному стані представляються за допомогою значків з відповідними назвами. Значки, можна виділяти, переміщувати, змінювати їх розміри та назви. Кожний об'єкт операційної системи має свої властивості, з ним можна виконувати деякі операції. Набір операцій може змінюватися залежно від типу і стану об: єкта. Вони також можуть бути доступними чи недоступними. Перелік основних дій, які дозволяється виконувати з виділеним об'єктом, можна викликати на екран у вигляді меню, яке називається контекстним. Вміння виділяти об'єкти та викликати їх контекстні меню є одним з найважливіших вмінь, необхідних для ефективної роботи з операційною системою (Windows, Linux) та з прикладними програмами, які працюють під її управлінням.

Завдання вчителя на першому етапі ознайомлення з операційною системою полягає в навчанні учнів знаходити об'єкти, виділяти їх, викликати контекстні меню, відрізняти виділені об'єкти від невиділених, доступні вказівки від недоступних, вибирати за допомогою лівої кнопки мишки об'єкт, вказівку, елемент.

При розгляді властивостей будь-якого вікна операційної системи виникає потреба пояснити учням основні елементи та правила роботи з різними типами вікон: програмних, прикладних, допоміжних, Інформаційних (Рис. 4.3.1/

Спочатку доцільно навчити учнів виконувати основні дії з вікнами: відкривати, закривати, відновлювати, розкривати на повний екран, переміщувати, змінювати розміри, робити активним.

Починати навчати учнів виконувати дії з файлами та лапками краще не за допомогою спеціальної програми типу Провідник в операційній системі Windows, а за допомогою контекстного меню на робочому столі. Це дасть можливість, по-перше, привчити учнів в будь-яких випадках при роботі з об'єктами використовувати контекстне меню, по-друге, продемонструє різні способи створення, копіювання, перейменовування та вилучення файлів. Далі доцільно пояснити призначення кнопки Пуск та розглянути правила виклику на виконання програм та документів, навчити учнів правильно закінчувати роботу з операційною системою.

Принциповим і важливим є навчання правил роботи з кожним із типів вікон. Допоміжні вікна є найбільш складними для вивчення через значну кількість різних елементів інтерфейсу, які там можуть зустрічатися. З іншого боку уміння та навички роботи з ними, сформовані в учнів принципи використання їх елементів дають можливість в подальшому достатньо легко опанувати правила роботи та можливості використання прикладних програм, що працюють під управлінням операційної системи. Саме тому доцільно окремо зупинитися на призначенні та правилах роботи з основними елементами допоміжних вікон.

Для прикладів роботи з допоміжним вікном можна запропонувати учням розглянути вікна, за допомогою яких можна

змінювати різні властивості робочого стола, та знайти на них основні елементи таких вікон, визначити правила роботи та відпрацювати базові вміння роботи з ними. Значну допомогу надають орієнтувальні основи дій, які являють собою таблиці з відповідними схемами і правилами [208,209].

виконуючи систему вправ на змін}' оснобнріх параметрів програмних та допоміжних вікон, які викликаються із розділу Властивості контекстного меню робочого стола, учні захоплюються роботою в середовищі операційної системи, закріплюють вміння та навички і. як показує практика, в майбутньому легко опановують та засвоюють правила роботи при переході до інших систем та середовищ, які працюють під управлінням операційної системи.

Важливо відмітити та відпрацювати за допомогою доцільної системи вправ та демонстраційних прикладів в середовищі спеціально створеної програми ОС Windows - Провідник (інтерфейс якої може бути різним, але принципи лишаються незмінними) -основні дії з об'єктами.

Особлива увага приділяється типам файлів та запуску потрібних програм на виконання (за допомогою програми Провідник або іншим способом). Далі можна поступово пояснити призначення кнопок інструментального меню, а потім загальне призначення основних вказівок основного меню програми Провідник.

Принципово важливим є питання навчання учнів пошуку інформації при вивченні операційної системи. Часто методисти і вчителі не звертають достатньої уваги на це питання, чим припускаються серйозних методичних помилок, оскільки сьогодні уміння людини успішно виконувати якісний інформаційний пошук набувають все більшого значення. Саме тому одним з основних завдань шкільного курсу інформатики є завдання сформувати в учнів вміння та навички пошуку потрібної інформації.

Практика свідчить, що для вирішення поставлених завдань при вивченні основних розділів шкільного курсу інформатики необхідно систематично і послідовно звертати особливу увагу на створення простих та складених запитів у різних середовищах для пошуку потрібної інформації.

Важливо також на перших уроках вивчення конкретної операційної системи ознайомити з правилами роботи з довідковою інформацією цієї операційної системи та навчити вчасно звергатися до її послуг.

Одним з основних елементів інформаційної" культури учнів є вміння шукати потрібну інформацію за різними її ознаками. Саме тому слід акцентувати увагу на правилах пошуку файлів і папок в комп'ютері.

При цьому вправи для закріплення слід добирати двох типів;

].Знайти за допомогою "довідки" інформацію про конкретне поняття,

2.3найти місце знаходження файлу за ім'ям, розміром, вмістом тексту, датою та часом останньої зміни, типом, обсягом.

Спочатку необхідно пропонувати здійснювати пошук файлів за однією із ознак (кожний раз різною), потім можна розглянути сукупність параметрів для пошуку. Обов'язково при цьому слід звертати увагу учнів на використання логічних операцій і та або.

До переліку знань та вмінь, які розкривають поняття комп'ютерної грамотності людини, необхідно віднести вміння здійснювати пошук інформації, використовуючи різні програмні засоби, програми загального та спеціального призначення для опрацювання інформації різного типу.

Аналіз прикладного програмного забезпечення, яке за програмою шкільного курсу інформатики використовується на уроках, дозволяє зробити висновок, що застосування спеціальної системи методичних прийомів та методів при вивченні програмного забезпечення дає можливість сформувати у учнів основні правила пошуку інформації в різних програмах, опанувати різними мовами запитів від запитів до операційної системи до спеціальних запитів, які використовуються на пошукових машинах глобальної мережі Інтернет.

Кожне з середовищ, основні функції і можливості використання яких вивчаються за шкільною програмою з інформатики, містить однакові вказівки щодо організації пошуку даних і програм (табл. 3.3.1), а значить, І методичні прийоми можуть і повинні бути схожими [197].




п/п

Тема

Вказівка Знайти

Підтримка пошуку в базі даних

1.

Операційна система

Пошук файлів, каталогів за різними їх ознаками та пошук довідкової інформації.




2.

Графічний редактор

Пошук графічних файлів та текстової інформації.




3.

Текстовий редактор

1. Пошук текстових файлів за різними ознаками.

2. Пошук в тексті символів з різними характеристиками.

3. Пошук довідкової інформації.





4

Електронні

таблиці


І. Пошук файлів з електронними, таблицями за різними ознаками.

2. Пошук в стовпчиках та рядках символів з різними характеристиками

3. Пошук довідкової інформації.


1. Добір даних за допомогою засобу Автофільтр.

2. Добір даних за допомогою розширеного фільтра.

3. Використання запитів мови SQL.

4. Використання мови веб-запитів



5

Системи управління базами даних

1. Пошук файлів бази даних за різкими ознаками.

2. Пошук в базі даних записів за зразком.

3. Пошук довідкової інформації.


1. Добір записів за допомогою чотирьох видів фільтрів.

2. Створення запитів для пошуку та добору даних із бази даних.

3. Використання запитів мови SQL.

4. Використання мови веб- залитів.



6.

Глобальна мережа Інтернет

1.Пошук адресата в системі e-mail. Пошук адресата в адресній книзі.

2.Пошук веб-сторінки за її адресою.

3. Пошук інформації на гі перте кет овій сторінці.

4. Пошук тематичної веб-сторінки на пошукових тематичних каталогах.

5.Пошук потрібної веб-сторінки на пошукових машинах за допомогою спеціальної мови запитів (простих та складених).

6.Пошук потрібної телеконференції. Пошук інформації на відповідній тематичній телеконференції.

7.Пошук потрібного файла на спеціальних серверах.

8.Пошук довідкової інформації.


Навчання систематичного пошуку та добору інформації з бази даних починається з операційної системи, текстового редактора та табличного процесора, розширюється при вивченні систем управління базами даних і закінчується при вивченні інформаційно-пошукових систем та послуг глобальної мережі Інтернет. Саме тому особливої уваги потребують питання методики вивчення мови запитів у цих середовищах; операційна система, текстовий редактор, електронні таблиці та системи управління базами даних.

Сформулюємо вимоги до навчального пошуку і навчальної пошукової системи.


  1. Мета навчального пошуку - навчити учнів шукати потрібну інформацію. При професійному пошуку метою є отримання інформації, а при навчальному - навчання процесу і логіки пошуку, порівняння прогнозу і реальних результатів.

  2. Пошукова система, в якій проводиться навчальний пошук, повинна забезпечувати отримання результатів за короткий час, учень не повинен довго чекати відповіді біля комп'ютера, крім того час, що відводиться на роботу з комп'ютером, досить обмежений. Відомо, що якщо час очікування відповіді при розв'язуванні задач за допомогою комп'ютера більший, ніж 3-4 секунди, то інтерес учнів до роботи з комп'ютером і до навчання взагалі суттєво знижується.

3. Пошуковий масив, тобто сукупність даних, серед яких виконується пошук інформації, повинен бути доступним для огляду учнів. Ця вимога пов'язана з необхідністю об'єктивної оцінки якості результатів пошуку.

З методичної точки зору хорошим навчальним пошуковим масивом може бути, наприклад, введений до комп'ютера текст, зміст якого відомий учням.



  1. Пошуковий масив при початковому ознайомленні з процесом пошуку інформації, як правило, повинен бути текстовим файлом, який дозволив би учням зрозуміти питання морфології тарелевантності.

  2. Пошукова система, що добирається для ознайомлення учнів з поняттям пошуку інформації, не повинна виконувати деякі дії за замовчуванням, без відома і санкції користувача-учня. Професійні пошукові системи можуть «без додаткових запитань» модифікувати запит, наприклад, доповнюючи ключові слова варіантами їх слово форм. У навчальному пошуку перелік словоформ і особливо побудова рядів асоціацій мають самостійну цінність для розвитку числення і мови учня. Слід зазначити, що доповнення запиту не тільки за словоформами, а насамперед за рядами синонімів і особливо за ланцюжками асоціацій є саме по собі потужним засобом уточнення інформаційної потреби учнів.

  3. У середовищі, яке вибирається за пошуковий масив, повинно бути забезпечене використання логічних операцій за ключовими словами - AND, OR, NOT. Загальновідома погана масштабність пошуку при використанні логічних операцій (різке звуження пошукупри введенні операції AND і, навпаки, розширення при використанні операції OR) не повинна вести до відмови від них. Адже фактичносиноніми при запиті все одно пов'язані через OR, а окремі ключі - через AND.

Отже, навчальний пошук повинен виконуватися швидко, над текстом помірного обсягу, зміст якого відомий учням, з запитом, що задасться явно і повністю з урахуванням логіки тверджень

Основи роботи з дисками

За шкільною програмою передбачається, що після вивчення теми "Основи роботи з дисками" учні повинні знати правила збереження повідомлень на диску, форматування дисків; поняття про діагностику диска та відновлення вмісту диска; правила записування та зчитування інформації з дискет; поняття про комп'ютерний вірус; призначення антивірусних програм та їх основні характеристики; правила профілактики та "боротьби" з комп'ютерними вірусами; поняття про архівований файл, правила та можливості використання програм - архіваторів.

Доцільно пояснити учням крім основних характеристик дисків принципи поділу диску на доріжки і сектори, спираючись на аналогію поділу множини місць на стадіоні, в цирку, в театрі на сектори, ряди та місця. Учні повинні зрозуміти, що диск поділясгься так для зручності його використання та здійснення швидкого пошуку потрібної інформації на ньому.

Евристична бесіда з постановкою пошукових питань вчителя типу "Уявіть собі, що стадіон не має ніякої організації місць для уболівальників. Чи зручно їм розташовуватися на такому стадіоні? Чи можливо швидко знайти потрібну людину серед такого загалу? та ін." зробить пояснення суто технічного достатньо абстрактного матеріалу з одного боку цікавим, а з іншого - зрозумілим.

Такий прийом дозволить підвести учнів до висновку, що всі дані, що зберігаються на диску, повинні мати свою адресу. Для того, щоб у кожного файлу на диску була конкретна адреса місця його збереження, диск ділиться на доріжки, а доріжки, в свою чергу, діляться на сектори.

При розміщенні на диску файлів з різними типами повідомлень фіксуються дані про місце їх розташування (номери доріжок, секторів), що дає змогу практично відразу при необхідності знайти потрібний файл.

Можна порівняти відповідну організацію місць на стадіоні, де адресація місць використовується для зручного та впорядкованого розміщення людей:

Важливо щоб учні зрозуміли, що кожний новий диск чи дискета для того, щоб ними можна було користуватися, повинен бути спеціальним чином підготовлений до роботи. Такий процес підготовки диску до роботи, який називають форматуванням диску, складається Із вилучення з диску наявного там вмісту, .поділу диску на сектори та доріжки для збереження повідомлень, записування деякої спеціальної інформації, яку ОС буде використовувати при роботі з цим диском. Форматування призводить до повного вилучення всіх даних з дискети чи диску.

При записуванні та зчитуванні інформації з диску на ньому можуть з'являтися фізичні дефекти іш логічні помилки. Фізичні дефекти виникають при ушкодженні поверхні жорсткого чи гнучкого диску. Логічні помилки виникають в результаті неправильного завершення роботи з операційною системою чи окремими програмами, при випадковому зникненні напруги в мережі тощо.

Використовуючи аналогію та спираючись на асоціативне мислення учнів, можна так пояснити сутність логічних помилок, коли з даними, що зберігаються на диску, відсутній зв'язок. При запускові штучного супутника в космос ним здійснюється управління з Землі. Якщо ж зв'язок з супутником в силу різних причин загублений, то керувати ним стане неможливо. Аналогічно, якщо операційною системою через деякі причини загублено зв'язок з повідомленнями, що зберігаються на диску, то і управління ними буде недоступним. При цьому всі повідомлення повністю лишаються на диску, але їх не можна ні прочитати, ні переписати до іншого місця.

Несвоєчасна ліквідація таких логічних помилок призводить до виходу операційної системи з ладу і вимагає її переустановлення.

Іншим характерним прикладом логічної помилки є випадок, коли навпаки, з одними і тими ж даними на диску одночасно зв'язані ("претендують" на зв'язок) кілька управляючих вказівок. Для розуміння того, що відбувається, можна порівняти описану ситуацію з аналогічною, коли на загублену річ, наприклад, гаманець, одночасно претендують багато осіб.

Наведення таких прикладів дозволяє учням зрозуміти сутність логічних помилок та їх появи.

Для перевірки дисків на наявність логічних і фізичних помилок, автоматичного виправлення логічних помилок (якщо це можливо) існує спеціальна вказівка операційної системи - сканування диску.

Після демонстрації процесу сканування жорсткого диску доцільно пояснити поняття дефрагментації диску - особливо важливу вказівку операційної системи з точки зору формування та демонстрації розміщення інформації в пам'яті комп'ютера.

Великі файли займають на диску кілька кластерів. Якщо запис файлу виконується на чистий диск або незаповнений диск, з якого файли ще не вилучались, то кластери, до яких записується файл, вибираються операційною системою підряд. Якщо диск заповнений, то на ньому може не знайтись суцільного поля, якого буде достатньо для розміщення файлу. Однак, файл може бути записаний на диск, якщо загальний обсяг вільного місця на ньому, достатній, тобто на диску є кілька дрібних полів, сумарний розмір яких достатній для збереження певного файлу. В цьому випадку файл записується на диск у вигляді кількох фрагментів. Процес поділу файлу на невеликі фрагменти при запису на диск називається фрагментацією. Якщо на диску багато фрагментованих файлів, робота комп'ютера сповільнюється, оскільки пошук кластерів, в яких зберігаються файли, та збирання окремих частин файлу, вимагає часу. Перерозміщення файлів на диску, при якому зони розташовуються в неперервних суцільних полях дискового простору, називається дефрагментацією.

Практика свідчить, що виконання операції дефрагментації в середовищі операційної системи, є наочним і корисним для учнів. При виконанні дефрагментації диску, наприклад, в середовищі операційної системи Windows, учні мають змогу побачити вміст кластерів, операцію копіювання інформації із різних кластерів та переміщування її до інших, розташованих поруч. При цьому учні можуть побачити зіпсовані кластери та кластери, інформацію з яких не слід переміщувати до іншого місця на диску, оскільки ця інформація є службовою.

Ця тема передбачає ознайомлення з поняттям комп'ютерного вірусу та анти вірусної програми.

Вивчення комп'ютерних вірусів викликає у учнів особливу зацікавленість.

Основним методом при вивченні матеріалу є частково-пошуковий на базі проведення аналогії біологічного та комп'ютерного вірусів, знаходження спільного та відмінного між ними.

Саме такий підхід дозволяє учням самостійно під керівництвом вчителя знайти суттєві ознаки поняття "вірус" - це спеціальна програма в машинних кодах, яка "може:' створювати свої копії (необов'язково повністю співпадаючи з оригіналом) та упроваджувати їх без відома користувача в різні об'єкти/ресурси комп'ютерних мереж, систем, до кодів інших програм, готових до виконання, і в такий спосіб заражає ці програми. При цьому копії зберігають "спроможність" подальшого розповсюдження.

Така програма може автоматично поза бажанням користувача приєднуватися до інших програм ("заражаючи" їх) та при запускові останніх виконувати різні небажані дії: псування файлів та каталогів, спотворення результатів обчислень, засмічення або стирання інформації в пам'яті, створення перешкод в роботі комп'ютера.

Виконання заражених програм автоматично викликає активізацію вірусу, що призводить до зараження нових програм. Вірус поширюється досить швидко.

Програми-віруси називаються так через те, що за способом поведінки вони нагадують біологічні віруси, які постійно розмножуються і заражають живий організм.

Важливо, щоб учні зрозуміли, як віруси можуть себе проявляти

Основна мета вивчення цього матеріалу полягає не лише у вивченні поняття комп'ютерного вірусу, а в застереженні учнів від неуважної роботи з дисками та зараження інформації та комп'ютера відповідними вірусами, а також навчити їх запускати та користуватися антивірусними програмами.

Важливо, щоб учні засвоїли, що одним із основних методів боротьби з вірусами є своєчасна профілактика. Комп'ютерна профілактика складається Із набору правил, дотримання яких значно знижує ймовірність зараження вірусом і втрати даних.

Далі слід пояснити призначення антивірусних програм та основні загальні принципи їх роботи. Причому спочатку зовсім не обов'язково демонструвати роботу конкретної антивірусної програми, головне розуміння того, що можна зробити за допомогою такої програми. Якщо учні розуміють призначення цих програм, то цього достатньо для опанування роботою будь-якої антивірусної програми. Вчитель обов'язково повинен зауважити, що кожного дня, на жаль, створюються нові комп'ютерні віруси, а це спонукує створення нових версій існуючих антивірусних програм та нових антивірусних програм, тому при практичній повсякденній роботі з комп'ютером важливо постійно поновлювати такі антивірусні програми.

При самостійному ознайомленні учнів з конкретними антивірусними програмами вчителю доцільно запропонувати визначити, які вказівки чи параметри програми дозволяють виконувати виділені в запропонованій для узагальнення схемі дії або змінити встановлені характеристики. При можливості також доцільно запропонувати завдання для самостійної проектної роботи учнів - скласти порівняльну таблицю конкретних характеристик та властивостей різних антивірусних програм. Такі вправи дозволяють не тільки вивчати на уроках інформатики окремі вказівки окремо взятої програми, а навчати учнів вчитися, в цьому конкретному випадку вчитися опановувати нові антивірусні програми. Це надасть можливість учням в майбутньому швидко ознайомитись з інтерфейсом нової антивірусної програми та застосовувати її в конкретних ситуаціях.

Процес архівування даних є важливим не тільки з точки зору практичної значущості, а й з теоретичної та світоглядної. Важливо, щоб учні при ознайомленні з матеріалом одержали відповіді на такі питання:


  • в яких випадках при роботі з програмами та даними використовується процес архівування;

  • що лежить в основі процесу архівування даних;

  • в чому полягає призначення програм - архіваторів.

Мотивацію введення поняття архівного файлу та процесу архівування даних доцільно проводити за допомогою дедуктивної бесіди, в якій учні повинні приймати активну участь.

З одного боку стискати дані необхідно для зменшення простору на зовнішніх носіях інформації для їх збереження та прискорення передавання повідомлень та програм з одного комп'ютера до іншого. З іншого боку - ушкодження пристроїв комп'ютера може привести до втрати даних. їх відновлення може зайняти багато часу і зусиль. Саме для уникнення таких ситуацій доцільно завжди виконувати резервне копіювання важливої інформації, яку при необхідності можна швидко поновити.

Тому всі програми стиснення інформації можна поділити на дві групи - програми резервного копіювання та програми - архіватори.

Саме для вирішення вказаних двох основних проблем стосовно зберігання та передавання даних, що виникають при практичній роботі з програмами і даними, і були створені спеціальні програми резервного копіювання та програми-архіватори.

Учні повинні усвідомити поняття стиснення кодів повідомлень. Під стисненням розуміють таке кодування інформації, при якому закодований варіант займає менше дискової пам'яті, ніж вихідний (якщо це можливо). Процес стиснення з наступним записуванням на зовнішні носії називають архівуванням, а результат - архівом (чи архівним файлом). Тут доречно звернути увагу на те, що хоч код архівованих даних (повідомлень) набагато скорочується, інформація, яку вони несуть, при цьому не втрачається.

Необхідно пояснити учням, що в основі роботи програм-архіваторів лежить процедура пошуку та перекодування однакових фрагментів вмісту файлу.

Наприклад, розглянемо одну із можливих таких процедур. Нехай є файл, який містить багато однотипних слів: комп'ютер, комп'ютера, комп'ютерна, комп'ютеризація тощо. Якщо сполучення 9 букв "комп'ютер" замінити простою буквенною комбінацією "чц", то розглянута система слів перетвориться в систему: "чц", "чца", "чцна", "чцізація" тощо. При такий заміні довжина тексту зменшується.

При поясненні основного призначення будь-якої програми-архіватора можна спиратися на асоціативне мислення учнів та розглянута такий приклад.

Припустимо, що портфель - аналог архіву, тоді папери в ньому - запаковані файли. Необхідність перенесення даних з одного місця до іншого пояснює використання портфелю. Для їх перенесення в стислому вигляді перш за все слід створити архів -взяти портфеля, при цьому слід вказати місце його знаходження (диск та потрібну папку) та надати йому ім'я (норгфелів може існувати багато).

Після пояснення принципів роботи будь-якої програми архіватора, з'ясування атгоритму створення архіву та його доповнення, розпаковування архіву, необхідно практично ознайомити учнів з правилами роботи з однією з програм-ахіваторів [199,209].


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка