Навчання лексичного матеріалу



Скачати 177.18 Kb.
Дата конвертації23.03.2016
Розмір177.18 Kb.

Лекція №

Тема: Навчання лексичного матеріалу

Мета: визначити завдання навчання лексики , ознайомити з термінами «лексика», «типи лексичних одиниць», «семантизація», пояснити способи семантизації нових лексичних одиниць та проаналізувати алгоритм роботи з вивчення нових лексичних одиниць .

План

1. Зміст навчання лексики:

а) лексичний матеріал;

б) лексичні навички.

2. Робота з лексичним матеріалом:

а) етапи роботи;

б) способи семантизації;

в) автоматизація дій учнів з новими лексичними

одиницями.

Завдання для самоконтролю

1. Що таке лексика?

2. Що означає вивчити лексичну одиницю?

3. До якого типу відносяться такі ЛО: go in for, apple, can`t stand, desk, It goes without saying, It rains cats and dogs, ground floor.

4. Що таке семантизація?

5. Назвати способи семантизації.

6. В чому відмінність між перекладом і словесним тлумаченням рідною мовою?

7. Запропонуйте способи семантизації таких ЛО: milk, aunt, grandparents, lunch, forest, tomato, city, institute.

8. Продемонструвати можливості використання інноваційних технологій при вивченні нових ЛО. (на прикладі 5 ЛО)

9. На якому етапі вивчення нових ЛО здійснюється семантизація?

Список рекомендованої літератури

1. Вишневський О.І. Довідник вчителя іноземної мови. – К.: Радян.шк., 1982. – С. 35-44

2. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Кислая С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1976.– К.: Вища школа, 1984. – С. 195-217

3. Лексичні рольові ігри. English №5, 2010

4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/ кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – С. 92-105.

5.  Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник/ Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. – М.: Высш. шк, 1982. – С. 194-212.

6 . Навчання лексики дітей молодшого шкільного віку. English №39, 2011


7. Навчання лексики за комунікативною методикою. Англійська мова та література №4, 2009

8. Навчання лексики на основі ігрового методу. English 27, 2011

9.Общая методика обучения иностранным языкам: Хрестоматия/ Сост. А.А. Леонтьев. – М.: Рус. язык, 1991. – С. 327-348.

10. Особливості навчання лексики на початковому етапі. Іноземні мови в навчальних закладах №2, 2009

11. Панова Л.С. Обучение иностранному языку в школе: Пособие для учителей. – К.: Рад. шк., 1989. – С. 42-56

12. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М., 1991. – С. 89-101.

13.  Роман С.В., Коломінова О.О. Виховний потенціал предмета «Англійська мова» у початковій школі // Іноземні мови. – 2002. – №4. – С. 52–56.
14. Формування потенційного словникового запасу. English 27, 2011

15. Develop Vocabulary. English №39, 2011

1. Зміст навчання лексики в початковій школі

Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою - з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкування. Отже, лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід'ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.



Зміст навчання лексики

Лексичний матеріал

Лексичні навички

■ активний лексичний
мінімум,

■ пасивний лексичний


мінімум,

■ потенціальний словник




■ репродуктивні (говоріння, письмо);

■ рецептивні (аудіювання, читання);

■ навички обґрунтованої здогадки про значення лексичних одиниць потенціального словника;

■ навички користування різними видами словників.



а) Умови навчання в середніх навчальних закладах і насамперед недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу.

У шкільному лексичному мінімумі розрізняють активний мінімум і пасивний мінімум.



Шкільний лексичний мінімум

Активний лексичний мінімум

- це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися:



Пасивний лексичний мінімум

- це та лексика, яка потрібна учням для



■ для вираження власних думок в усній (говоріння) чи письмовій (письмо) формах;

■ для розуміння чужих думок, сприйнятих в усній (аудіювання) чи письмовій (читання) формах.



■ для розуміння чужих думок, сприйнятих в усній (аудіювання) чи письмовій (читання) формах.

Відбір лексичних мінімумів проводиться укладачами програм та авторами підручників, які визначають кількість ЛО та їх належність до активного та пасивного мінімуму. Вчитель має справу лише з результатами відбору, працюючи згідно з вимогами чинної програми та з певним підручником.

Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця (ЛО), яка може бути не лише словом, але й сталим словосполученням і навіть так званим "готовим реченням" (тобто таким, яке не змінюється у мовлення).

Приклад: desk, by no means, It rains cats and dogs.

Сторони ЛО:


  • семантична;

  • фонетична;

  • граматична;

  • графічна

Основними критеріями відбору лексичних мінімумів є:

  • сполучуваність, тобто здатність ЛО поєднуватися з іншими одиницями у мовленні;

  • семантична цінність, тобто висловлювання за допомогою ЛО важливих понять з різних сфер людської діяльності, у тому числі й тих, що визначені програмою і представлені в конкретному підручнику;

  • стилістична необмеженість (перевага не надається жодному з стилів мовлення).

Інші критерії:

  • частотність,

  • багатозначність,

  • словотворча та стройова здатності.

Чим вищі показники слова за цими критеріями, тим цінніші вони для процесу навчання іноземної мови і тим скоріше вони мають бути включені до словника-мінімуму.

Активний і пасивний словниковий запас утворюють так званий наявний або реальний словник, який служить основою для формування потенціального словника, який складають ті незнайомі слова, про значення яких читач /слухач може здогадатися, зустрівшись з ними при читанні / аудіюванні.



Шкільний словниковий запас

Реальний словник

Потенціальний словник

Активний

лексичний

мінімум


Пасивний

лексичний

мінімум


Незнайомі лексичні одиниці, про значення яких учень може здогадатись при читанні та/або аудіюванні:

■ інтернаціональні слова (film, constitution, class),

■ складні та похідні слова, які складаються з відомих учням компонентів (readreader, write- writer),

■ конвертовані слова (export – to export),

■ нові значення відомих багатозначних слів (go),

■ слова, про значення яких можна здогадатися з контексту.



б) Центральною ланкою в роботі над засвоєнням лексичного матеріалу є формування лексичних навичок. За визначенням С.Ф. Шатілова, “лексичні мовленнєві навички – це навички інтуїтивно-правильного утворення, вживання і розуміння іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв’язків між слухо-мовленнєвомоторною і графічною формами слова і його значенням, а також зв’язків між словами іноземної мови”.

Лексична правильність мовлення визначається сталістю лексичних мовленнєвих навичок.



Види навичок. Беручи до уваги різні пласти лексичного матеріалу та рецептивний чи продуктивний характер відповідного виду МД, необхідно сформувати такі види навичок:

  • репродуктивні лексичні навички, тобто навички правильного вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуацією спілкування і метою комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями:

    • виклик ЛО з довготривалої пам’яті,

    • зовнішньо мовленнєве відтворення ЛО у потоці мовлення;

    • миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності;

  • рецептивні лексичні навички, тобто навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні,

  • навички обґрунтованої здогадки про значення ЛО, що відносяться до потенційного словника при читанні та аудіюванні;

  • навички користування різними видами словників (двомовних, одномовних, фразеологічних, тематичних, країнознавчих).

ІІ а) Етапи навчання лексичного матеріалу:

  1. Етап ознайомлення учнів з новими ЛО - семантизація

  2. Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО, де розрізняють:

а) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази/речення;

б) автоматизацію на понадфразовому рівні - діалогічної або монологічної єдності.



  1. Удосконалення дій учнів з ЛО.

  2. Ситуативне вживання засвоєних ЛО при висловлюванні своїх думок в усній формі (говоріння) та письмовій формі (письмо), контекстне розуміння ЛО при читанні та аудіюванні.

Таким чином, ми маємо справу з мовленнєвими вміннями, які ґрунтуються на навичках, в тому числі і лексичних.

Етапи формування репродуктивної лексичної навички

/. Ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями (ЛО)

Цілі: семантизувати нові ЛО, продемонструвати звукову, графічну і граматичну форми нових ЛО

Зміст етапу:

  1. Введення вчителем нових ЛО (в реченні, ситуації, розповіді тощо)

  2. Перевірка розуміння значення нових ЛО (відповіді на запитання вчителя)

  3. Фонетичне опрацювання нових ЛО (вправи в імітації)

  4. Демонстрація графічної і граматичної форм нових ЛО (транскрипція, особливості вживання у множині)

//. Автоматизація дій учнів з новими ЛО на рівні фрази

Мета - навчити учнів вживати нові ЛО на рівні речення

Зміст етапу:

Виконання учнями рецептивно-репродуктивних умовно-мовленнєвих вправ

  • в імітації зразка мовлення,

  • у підстановці до зразка мовлення,

  • у трансформації зразка мовлення,

  • у завершенні зразка мовлення,

  • у розширенні зразка мовлення,

  • відповіді на запитання,

  • самостійне вживання нових ЛО.

///. Автоматизація дій учнів з новими ЛО на рівні понадфразової єдності

Мета - навчити учнів вживати нові ЛО в коротких висловлюваннях монологічного і діалогічного характеру

Зміст етапу:

Виконання учнями рецептивно-репродуктивних умовно-мовленнєвих вправ

  • в об'єднанні зразків мовлення у мікромонолозі,

  • в об'єднанні зразків мовлення у мікродіалозі.

б) Ознайомлення з новими ЛО починається з семантизації, тобто розкриття значення нових ЛО. Вони поділяються на перекладні та безперекладні.

Способи семантизації

Перекладні способи

Безперекладні способи

■ однослівний переклад,

■ багатослівний переклад,

■ пофразовий переклад (в інтенсивних методах навчання),

■ тлумачення /пояснення/ значення рідною


мовою,

■ дефініція /визначення/ рідною мовою.



■ наочна семантизація (демонстрація предметів, малюнків, діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо),

■ мовна семантизація:



  • контекст,

  • антоніми, синоніми,

■ дефініція іноземною мовою,

■ тлумачення значення іноземною мовою.



Семантизація розглядається як процес розкриття значення іншомовних слів й їхнє запам'ятовування, а автоматизація – як процес використання слів у говорінні з метою оволодіння ними.

Називаючи шість найпоширеніших способів семантизації, слід зазначити, що їхній вибір залежить від особливостей самого слова, характерних рис групи учнів, а також від лінгвістичної й професійної компетенції вчителі.



Використання наочності

У молодших класах, коли тільки починається нагромадження активного словника й учні ще слабо володіють усним мовленням, читанням, вимовою, графікою англійської мови, ознайомлення зі словами в процесі бесіди й слухання зв'язної мови дається важко; слова можливо повідомляти лише в окремих фразах, і тільки після їхнього відпрацьовування як лексичних одиниць, які наповнюють моделі, стає можливим використати їх у зв'язній мові. На цьому етапі переважають прийоми розкриття слів, у яких основна роль належить вчителю; учитель повинен викликати у свідомості учня потрібне поняття – для цього він може використати наочність. За останні роки знову стає актуальною проблема наочності при навчанні іноземним мовам. Це пояснює багатьма причинами.


Істотно розширилася область наочності й ускладнився її інвентар. Колись наочність у навчанні іноземним мовам носила майже винятково предметний характер, наприклад, вводячи нове слово, показували позначуваний ним предмет або його зображення. Принцип наочності розглядається не як допоміжний, а як один з основних принципів у навчанні іноземної мови, тому що наочність так само не відділена від навчання іноземної мови, як мова не відділена від реальності. Вводячи слова іноземної мови, не можна внести в школу всі ті предмети, які називаються цими словами. Особливо інтенсивно й продуктивно наочність застосовується при навчанні лексиці іноземної мови. Вона дуже бажана, дає гарні результати. Наочність збільшує ефективність навчання, допомагає учневі засвоювати мову більш осмислено й з більшим інтересом. Значення наочності бачать зараз у тому, що вона мобілізує психічну активність учнів, викликає інтерес до занять іноземною мовою, розширює обсяг засвоюваного матеріалу, знижує втому, тренує творчу уяву, мобілізує волю, полегшує весь процес навчання. У практиці навчання лексиці має місце комбінування різних видів наочності. Як відомо, наочність буває різна. Уже Ян Амос Коменський розрізняв наочність предметну й образну. Можна використати предметну наочність, тобто ті предмети, які перебувають в класі або можуть бути у вчителя й учнів. Можна залучити образотворчу наочність і наочність дією, звукову й контекстуальну. Критеріями для вибору певного виду наочності є: доступність, простота й доцільність. Чи треба неодмінно купувати іграшкові меблі, малювати мудрі картинки з ручками й пеналами, стелею й підлогою, якщо можна показати якщо не пальцем, то простим рухом руки. Часто замість того, щоб зобразити дієслово дією, учитель намагається знайти малювати картину, де, як правило, різні персонажі виконують різні дії. Це не завжди ефективно, тому що зображені дії можна назвати різними словами, що приведе до плутанини.
При використанні образотворчої наочності, або, простіше, картинок, треба бути впевненим в однозначності трактування. Так, якщо ви хочете ввести слово «дерево» за допомогою картинки, то це не може бути береза або дуб, ялинка або клен. Дерево на картинці повинне бути збірним образом, без індивідуальних ознак того або іншого виду точно так само як картинка з папугою або горобцем не може бути використана для семантизації слова «птах». Використовуючи образотворчу наочність, вчитель повинен переконатися в тому, що пропонована картинка добре видна всім учням, що вона естетично виконана; інакше кажучи, медичною мовою, вона не стільки лікує, скільки калічить. Тому сьогодні на уроках багато вчителів переходять на використання відеонаочності, де сполучаються дія й звук, наочність предметна й ситуативна, де за допомогою стопкадру можна наочно виділити той момент, предмет, вираження почуття й т.д., які необхідно семантизутами.
Для оптимізації навчання лексиці може використовуватися символічне зображення слів і навіть словосполучень, що сприяє швидкому й міцному запам'ятовуванню матеріалу. Є.І. Пасов робить висновок про те, що повинна спостерігатися якась пропорція між роботою пам'яті й мислення в молодшого школяра. Якщо використовуються різні прийоми запам'ятовування лексичного матеріалу – довільні й мимовільні, механічні й логічні, безпосередні й опосередковані (символи, знаки, жести, опорні сигнали й т.д.) розвиваються інтелектуальні функції аналізу й синтезу, формуються мовні узагальнення, виділяються мовні абстракції у вигляді знаків, схем, правил, тобто вдосконалюється мислення дитини. У першу чергу виявляється показник розвитку наочно-образного мислення, що найбільше інтенсивно розвивається в цьому віці. З метою планування висловлення для вираження комунікативного наміру мовця використовуються персоніфіковані й художні символи. Приклади персоніфікованих символів:
 SHAPE  \* MERGEFORMAT http://ua-referat.com/dopb442206.zip
Часто на заняттях для кращого запам'ятовування й виникнення стійких асоціацій використовується так зване кодування й диференціація лексики за семантичною ознакою. Так все зимове, холодне можна позначити сніжинкою, а вся літнє, жарке – сонцем (художні символи).










  Використання наочності в цьому випадку не виключає, а припускає активну розумову діяльність учнів, у складі якої лежить єдність аналітичної й синтетичної форм мислення. Подібного роду символічна наочність допомагає дитині досить швидко згадати заучені фрази й невеликі речення й грамотно використати їх у мові

Семантизація за допомогою синонімів/антонімів

Знаючи слово «beautiful» («гарний»), учні можуть легко догадатися про значення слова «ugly» («потворний, негарний»), якщо їм зрозуміло, що таке антонім. Правда, тут є одна складність. У мові рідко зустрічаються повні синоніми. Як правило, кожний із синонімів має певний відтінок значення


Семантизація з використанням відомих способів словотвору

Цей спосіб семантизації дозволяє ввести слово в певну парадигму, що сприяє встановленню більш міцних парадигматичних зв'язків даного слова, а так само повторенню вже вивчених слів, які входять у цю категорію. Тут маються на увазі:


1) суфіксально-префіксальний спосіб словотвору,
2) словоскладання,
3) конверсія.
Простий переклад

Можна просто перевести слово, що також цілком виправдано, якщо надалі передбачається активне тренування даного слова в різних контекстах або дане слово не представляє великого інтересу з погляду перерахованих способів семантизації, якщо за допомогою перекладу ми найбільш точно передаємо значення даного слова. Переклад нечасто використається на молодшому етапі навчання в школі. Іноді потрібен не просто переклад, а переведення-тлумачення. Це особливо необхідно при семантизації безеквівалентної лексики, а також лексики з певним фоновим значенням.


Можна не переводити слово самому, а попросити одного або всіх учнів знайти слово в словнику/різних словниках, включаючи одно- і двомовні словники, словники синонімів і т.д., організувавши конкурс на швидкість і правильність перекладу. Такий спосіб особливо гарно застосовується в класі, де учні не знайомі з різними типами словників, ще погано орієнтуються в системі їхньої побудови, не вміють працювати з алфавітом, не розуміють, що те саме слово може мати кілька значень переклад залежить від контексту. За допомогою цього способу ми можемо вирішити кілька найважливіших завдань навчання іноземній мові, а головне, при його постійному й спрямованому використанні ми зможемо сформувати навичку самостійної роботи, зробити наших учнів згодом незалежними користувачам змістити акцент із «учити» на «учитися». Але у свій час ще П. Хекболдт говорив про те, що роль вибору способу семантизації методистами сильно перебільшена. Набагато важливіше те, як це слово буде спрацьовуватися й у які контексти нам вдасться його включити. Саме від характеру тренування залежить сила запам'ятовування слова. Наприклад, прислів'я й приказки – це благодатний матеріал, використовуваний у навчанні. Важко відшукати курс англійської мови, який би обходився без їхньої допомоги.

Однак найскладнішим для вчителя й найважливішим для практичного оволодіння мовою можна назвати такий спосіб семантизації, як розвиток мовного здогаду через контекст.


Прийоми тут можуть бути самими різними від дефініції іноземною мовою до складання невеликих образних і зрозумілих ситуацій з використанням нових слів. Але, як і при використанні наочності, тут, також важливо, щоб контекст вживання слова був «прозорим», тобто однозначним, зрозумілим або легко виведеним. Якщо цього досягти з даними словами не можливо, то треба або відмовитися від цього способу семантизації або спробувати з'єднати його з іншими.

Обираючи спосіб семантизації необхідно брати до уваги особливості самого слова, його форми, сполучуваності з іншими словами, збігу або розбіжності з рідною мовою, а також належність слова до активного чи пасивного мінімуму, ступінь навчання (початковий, середній, старший), вікові особливості та мовну підготовку учнів.



в) Автоматизація дій учнів з новими ЛО

  • активного словника.

Система вправ:

  • імітація ЗМ;

  • лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;

  • підстановка у ЗМ;

  • розширення ЗМ;

  • відповіді на інші запитань;

  • самостійне вживання ЛО у фразі/речення;

  • об'єднання ЗМ у понадфразові єдності - діалогічну та монологічну.

Некомунікативні вправи:

а)на засвоєння форми і значення ЛО:

  • повторення слів, словосполучень і мовленнєвих кліше за вчителем/диктором з виділенням наголосу, важкого звука, звукосполучення;

  • згадування і називання слів з певною орфограмою, афіксом тощо;

  • групування слів за різними формальними ознаками: словотворчими компонентами, частинами мови тощо;

  • розташування слів у алфавітному порядку;

  • згадування та називання усіх видових понять при називання родового поняття;

  • вибір з ряду слів того слова, що відповідає (не відповідає) даній темі;

  • заповнення пропусків у реченнях відповідними словами;

  • називання слова зо його дефініцією або зображенням;

  • вибір синоніма /антоніма/еквівалента рідною мовою.

б)на засвоєння сполучуваності слів:

  • складання словосполучень з окремих слів;

  • розширення речення за рахунок означень до виділених іменників. Додатків до дієслів-присудків тощо;

  • називання іменників, які можуть вживатися з певним дієсловом, прикметників – з даним іменником;

  • вилучення з ряду слів слова, яке не поєднується з ключовим словом;

  • знаходження еквівалентів у рідній мові до даних сталих словосполучень іноземної мови.

  • Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенціального словників.

Некомунікативні:

  • заповнення пропусків у тексті при читанні, що розвиває здатність до прогнозування;

  • співвіднесення багатозначного слова у даному контексті з його еквівалентами в рідній мові;

  • вибір значення багатозначного слова, наявного у контексті, з кількох даних значень;

  • визначення значення підкресленого багатозначного слова у даному контексті за словником;

  • визначення значення фразеологізму за словником;

  • вибір ключових слів у реченні/абзаці;

  • знаходження у тексті інтернаціоналізмів;

  • визначення значень незнайомих слів за їх компонентами;

  • визначення значення похідних слова, утворених від відомих коренів за допомогою відомих афіксів;

  • визначення нових значень багатозначних слів за контекстом;

  • здогадка про значення незнайомого слова за контекстом.

На різних ступенях навчання застосовуються різні лексично спрямовані вправи.

На початковому ступені переважають усні безперекладні умовно-комунікативні вправи, що виконуються в класі під керівництвом вчителя з широким застосуванням хорових форм роботи, лексичних ігор, зображального і предметного унаочнення. Певна частина вправ має виконуватись письмово як в класі, так і вдома.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка