Нехворощанська загальноосвітня школа I-III ступенів



Скачати 164.82 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір164.82 Kb.


Нехворощанська загальноосвітня школа I-III ступенів

Новосанжарського району

Полтавської області

Автор: учитель російської та

української мови й літератури



Нехворощанської

загальноосвітньої школи

I-III ступенів

Солодовник Тетяна Іванівна

2011 рік
Тема: Серйозне й смішне у повісті Івана Андрусяка

«Вісім днів із життя Бурундука ».


Мета: Поглибити знання учнів про творчість Івана Андрусяка, вдосконалювати вміння читати уважно і вдумливо, розвивати творче осмислення прочитаного, удосконалювати вміння самостійно опрацьовувати додатковий літературний матеріал;

формувати в учнів уміння будувати зв’язні висловлювання, розвивати логічне, критичне, асоціативне мислення;

виховувати ввічливість, порядність, любов до прекрасного, інтерес до книжки, до сучасних українських авторів.
Обладнання: стенд «Іван Андрусяк», виставка книжок Івана Андрусяка для дітей, виставка ілюстрацій до творів письменника, комп’ютер, тексти повісті «Вісім днів із життя Бурундука ».
Тип уроку: урок позакласного читання.


Епіграф: Найголовніше в житті –

мати чітку мету і йти до неї,

не зважаючи ні на що.

Іван Андрусяк
Хід уроку
І. Організаційний момент

ІІ. Хвилинка психологічного настрою на урок.

Гра «Зіпсований телефон»(Вчитель говорить на вухо дитині фразу «Посміхайся й будь активним на уроці», а той передає іншому. Останній учень озвучує почуте. Ця фраза є на дошці як девіз уроку).


IІІ. Основний зміст уроку


  1. Слово вчителя:

Сьогоднішній наш урок позакласного читання буде присвячений такій темі:

«Серйозне й смішне у повісті Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурунду-ка». Метою нашого уроку буде: дізнатися більше про письменника; спробу-вати зануритися у світ його образів та думок; з'ясувати основні проблеми, які піднімає письменник та проаналізувати художні засоби, якими він реалізовує їх; навчитися висловлювати свою думку й аргументувати її; також бути уваж-ними і поважати людей, які знаходяться поряд з нами. ». А ще вам треба подумати над проблемним запитанням: «Як досягти поставленої мети?» У кінці уроку обговоримо ваші міркування.


Отже, перше слово я надаю літературознавцям, які познайомлять нас з життям і творчістю Івана Андрусяка.


2. Виступи літературознавців:
Учень: Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець на Гуцульщині (Косівський район Івано-Франківської області).
Учень: Вищу філологічну освіту отримав в Івано-Франківському державному педагогічному інституті ім. В.С. Стефаника, а управлінську – в Українській академії державного управління при Президентові України та The University

of North London.


Учень: Мешкає в Києві, працює редактором і журналістом. Лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» і премії «Благовіст». Учасник численних антологій і поетичних фестивалів. Тексти перекладалися англійською, німецькою, польською та вірменською мовами.
Учень: Іва́н Миха́йлович Андруся́к — поет, прозаїк, літературний критик, перекладач, редактор дитячого видавництва «Грані-Т».
Учень: Іван Андрусяк - поет-дев'яностник, учасник поетичного угруповання "Нова дегенерація". З 2005, після народження наймолодшої доньки Стефи, починає писати книжки для дітей».В часописах, альманахах і антологіях друкуються вірші, які згодом увійшли до книжки «М’яке і пухнасте» (2010); а 2007 року виходить друком повість-казка для дошкільнят і молодших школярів «Стефа і її Ча́калка».

Учень: Сьогодні Іван Андрусяк - один із провідних авторів сучасної української дитячої прози. Зокрема на його совісті - аж три дитячі абетки. Тобто всі 33 літери алфавіту він може пригадати спритніше за будь-якого співрозмовника.
Учень: В якості редактора, літературного редактора, упорядника, перекладача, автора передмов чи післямов тощо брав участь у підготовці до друку близько 70 книжок.
Учень: Співпрацює в журналах «Книжковий огляд», «Книжник-review», «Книжковий клуб плюс»; газети «Дзеркало тижня», «Без цензури», «Україна молода», «Народне слово» та ін.; інтернет-виданнях «Діалог»; низці видавництв. Постійний автор літературних часописів «Кур’єр Кривбасу», «Сучасність», «Березіль», «Слово і час», «Кальміюс»; член редколегії часопису «Кальміюс». Лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» і премії «Благовіст».
Учень: Має сім’ю: дружину Катерину Борисенко (літературознавець, поет, перекладач), сина Івана, дочок Єлизавету і Стефанію.
3. Бліц-інтерв'ю «5 запитань Івану Андрусяку »

Учень:

Чому ви почали писати для дітей?
Іван Андрусяк:
Це почалося після того, як народилася моя найменша донечка Стефа – тепер їй уже скоро шість. То були такі собі домашні приколи – жартівливий поетичний «супровід» її перших слів, перших кроків:
Принесу сестричці кицю,

будем разом гладити –

лиш скажи мені, сестричко,

як іти й не падати…


Відтак я побачив, що мої старші діти і їхні друзі дуже прихильно на це реагують, тож вирішив дещо оприлюднити. І якраз тоді Леся Воронина запропонувала мені дати кілька текстів для «Соняшника» (то був найкращий український дитячий журнал; на жаль, зараз такого немає). Ну, я і «втягнувся», і писання для дітей мене все дужче почало захоплювати…
Учень:

Що ви вважаєте найважливішим у дитячій книзі?
Іван Андрусяк:
Усе! В дитячій книзі не може бути нічого неважливого – ідеться ж бо про дітей!Та все ж най-най-найважливіше – щоби вона була написана, намальована, відредаґована, відкоректована, зверстана, видрукувана, зшита – одне слово, геть усе, що з нею робиться, робилося б ІЗ ЛЮБОВ’Ю!!!
Учень:

Чи читаєте ви дитячі книги?
Іван Андрусяк:
Безперечно! Незважаючи навіть на те, що я працюю випусковим редактором дитячого видавництва, і читати дитячі книжки є моїм службовим обов’язком, – я все одно їх читаю і поза роботою! Бо цікаво…
Учень:

Творчість кого з українських авторів вам імпонує?
Іван Андрусяк:

Найдужче я люблю «смаковиту» поезію – і дитячу, і дорослу. Якщо мовиться про дитячі тексти, то це насамперед поезії Романа Скиби, «Неслухняники» Сергія Пантюка, «Тьотя Бегемотя» Юрія Бедрика …А щодо прози, то тут поза конкуренцією Леся Воронина – я вважаю її, разом із патріархом Всеволодом Нестайком, найкращими сучасними українськими дитячими письменниками. І ще з мого покоління – Марину Павленко.


Учень:

Що вас стимулює та надихає до творчості?
Іван Андрусяк:
Любов. І батьківська, і в значенні «кохання», і природна людська любов до світу, який нас оточує, – до кожної билинки, листочка, пташки… Останнє насправді дуже важливе для людини – жити в єдності з природою…

4. Закріплення почутого шляхом гри «Мікрофон»
Дати відповідь на запитання:

  • Коли і де народився Іван Андрусяк?

  • Де він навчався?

  • Коли почав писати для дітей?

  • Що він писав?

  • Які твори Іва́на Миха́йловича Андруся́ка ви знаєте?


Учитель:

Я дякую літературознавцям за розповідь. І хочу надати слово критикам, які підготували презентацію книги. Будь ласка.


5. Виступи критиків:

Учень: Сьогодні ми хочемо запропонувати вашій увазі чудову повість сучас-ного українського письменника Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурун-дука», в якій ви можете знайти розповідь про вісім днів із життя вашого однолітка Івана Бондарука. Письменник описує ці сцени з гумором, проте головну увагу концентрує на дитячій психології, наголошуючи на тому, що тільки завдяки власним зусиллям можна досягти омріяної мети.
Учень: Головний герой повісті - хлопець Івась отримав прізвисько Бурундук за те, що був товстеньким і щокастим, та й прізвище мав Бондарук.

Хлопець гарно навчається, йому легко даються точні науки, він любить історію, мову, літературу та от із фізкультурою має проблеми. Тому у Івася є мрія : «Забити команді Іванюка п’ять голів! Залізти догори ногами по тому клятому канату аж під стелю! Перестрибнути через дурного козла з переворотом у повітрі! Бодай хоч загриміти в кабінет директора з якимось особливо екзотичним порушенням», одним словом, - « здійснити якийсь подвиг». Цей твір дуже цікавий і захопливий. Добрий настрій усім, хто прочитає, забезпечено.


Учень: За жанром цей твір є повістю, оскільки він має всі притаманні йому особливості:

прозова форма;

невеликий обсяг;

невелика кількість дійових осіб;

зображується невеликий проміжок часу - 8 днів;

розповідний характер.


Учень:

Якщо вас зацікавила ця книга, ви можете з нею ознайомитися на сайті:

http://dyskurs.narod.ru/child.html Іван Андрусяк для дітей .

Учитель:
Я дякую критикам за цікаву інформацію. А тепер я хочу надати слово дос-лідникові, який вивчав докладно питання, якими засобами Іван Андрусяк

зображує у повісті серйозне й смішне.


Учень:
Я виступаю від імені групи науковців, які досліджували, як у повісті зображено серйозне і смішне. Ми з'ясували, що головна думка твору висвітлюється через образ головного героя - хлопця Івася Бондарука, від якого й ведеться розповідь. Цікаво, що письменник не дає прямої авторської характеристики, а змушує читачів самостійно зробити висновок. Уже початок повісті інтригує: «Усе, що я тобі розкажу, хай буде нашою таємницею. І ти пообіцяй – ні, тут же, одразу мені пообіцяй, що це зали-шиться між нами і що ти не будеш дуже сміятися…». Але тут же додає: «А взагалі, смійся собі, на здоров’я, скільки завгодно,– я, правду кажучи, тепер уже й сам ледве стримуюся, щоб не розреготатись, – але не насміхайся! Ну, бо кому приємно, коли з нього насміхаються» .Герой сам так описує себе: «Ну, та чого гріха таїти – я таки трохи товстенький. Щокастий, як каже мама…». Ну справді, бурундучок.

Особливо хочеться сказати за мову головного героя. Вона пересипана стійкими словосполученнями та порівняннями, що постійно викликає посмішку. ( «…Смійся собі, на здоров’я, скільки завгодно,…але не насмі-хайся», «чого гріха таїти», «це понад мої сили!», «було б непереливки», «треба клепку мати», «краса – вона скрізь краса», «Лялечка, а не пас!», «Та їй до футболу, як свині до… нашої морської свинки! Аж ні – приперлася, баньки повитріщала…», «носа повісив», «усі ґулі на мене», «бабусине подвір’я я знав як свої п’ять пальців», «…Якщо ж заговорив, то все – пиши пропало…», «нічого з цього мені не світить», «щоби прогриміти на всю школу й стати бодай героєм дня…», «пролити сім пудів солі», «а життя тим часом котилося мимо, як м’яч повз ворота… Ні, треба брати його за зябра, доки не пізно!», «найкра-щі мрії розбиваються об дрібну банальщину!», «усе як не в людей…», « будинок на вуха б став», «мов миша, я прослизнув у клас», « летів як скажений», « це для мене темний ліс», «стрельнув очима», «все в мені похололо», «утрачаючи терпець», «голова репнула б, як перестиглий кавун!», « завтра все як рукою зніме…», «земля вперто не бажала розверзатися під моїми ногами й ховати мене від ганьби» , «я мусив старанно ліпити на своєму обличчі страшенно привітну міну», «жив із чортом під пахвою», «за все в житті платити».

Завдяки цим перлам твір читається легко, з великою цікавістю.
6. Визначення емоційних вражень від прочитаного ( метод «Прес», прийом «Незакінчене речення» ).
Читаючи твір, я…

Відчував…

Захоплювався…

Думав…


Не розумів, тому що...

7. Бліц – опитування ( запитання складені групою « Уважні читачі»).
1. Як звали тата головного героя? ( Іван Іванович Бондарук).

Які відносини були в Івася з однокласниками? («… мене не дуже люблять у класі, вважаючи зау́чком…»).

2. Як називає Івась лазіння по канату? (Капосна штука)

3.Яке прізвисько було у класного керівника Івася? Чому? ( Коза. Дівоче прізвище було Козинюк, тому так і прозвали).

4.У кого було прізвисько Рибка? Чому? ( У вчительки фізкультури, бо в неї був розряд по плаванню).

5. Як звали учительку фізкультури? (Емілія Миколаївна).

6.Хто був найкращим футболіст у класі? ( Іванюк).

7.Що попросив Івась у Іванюка за те, що дасть йому списати контрольну по алгебрі? ( Щоб той взяв його у команду).

8.Яка оказія трапилася з Івасем на футбольному полі? ( Він пальнув мимо м’яча).

9. Кого звинувачував Івась у тому, що він не забив гол? ( Задерихвістку, дівчинку з паралельного класу, яка йому подобалася.«…Та їй до футболу, як свині до… нашої морської свинки! Аж ні – приперлася, баньки повитріщала, кісочки в різні боки старчать, і бантики на них жовтень-кі, мов прапорці… Як тут..»).

10. Чому хлопчик вважає себе нездарою? («Нездара я – навіть порушувати не вмію так, щоби прогриміти на всю школу й стати бодай героєм дня, якщо не взагалі героєм… От виросту таким «лопухом»…»).

11. Яка вада була у Люби. За словами Івася? ( Вона- дівчинка).

12. Розкажіть, як Івась замовляв у лелек братика. ( Зателефонував із телефону в татовому кабінеті до його начальства, думаючи, що говорить з лелеками).

13. Чого боявся тато, а в чому був справжній ас? ( Боявся висоти, а « …у всьому, що стосується комп’ютерів, … –справжній ас.» ).

14. Яку книгу прихопив Івась з собою до бабусі? ( «Айвенго» Вальтера Скотта).

15.Як звали бабусину козу? ( Манька).

16. Що незвичайного знайшов Івась у курнику? ( Маленьке яйце)

17. Що розповіла бабуся про маленьке яйце? (Це « не просто собі яєчко, а особливе. Його зніщєм називають, або ще зноском, і курка несе його останнім, коли вже всі яйця знесла, тільки воно лишилося…Так от, старі люди кажуть, що з того зніща можна вивести, прости Господи, дідька.

Маленького такого, домашнього – його ще антипком або хованцем нази-вають…», «…А коли людина виводить, то він нібито людині на цьому світі у всьому допомагає – а вже що буде на тому світі, то хіба Бог святий зна…» )

18. Чого не любить антипко? ( Солі).

19. Як вивести антипка? («… Казали старі люди, що треба отаке зніщє сім днів під лівою пахвою носити– вигрівати. А головне: ні до кого за ці сім днів і словом не обмовитись. Якщо ж заговорив, то все – пиши пропало…»).

20. Чи вірить хлопчик розповідям бабусі? ( І так, і ні. «..Та ні, це ж казка… В житті так не буває, щоби сім днів помовчав, висидів собі антипка і всі проб-леми вирішив. У житті треба тренуватися, пролити сім пудів солі, докласти всіх зусиль – і аж тоді буде за це нагорода у вигляді хай бездарненького, хай сякого-такого, хай геть нікудишнього, та все ж справжнього гола. Нудна, скажу тобі, штука – це життя! Хоча – чому, власне кажучи, не буває? Хіба я

пробував? Ні – я скнів за підручниками (правду кажучи, все навпаки, вчитись мені подобається, – та нехай буде«скнів», так красивіше), а життя тим часом котилося мимо, як м’яч повз ворота…Ні, треба брати його за зябра, доки не пізно…»)

21. Для чого Іванкові потрібен чортик? ( Щоб допоміг йому «… Забити команді Іванюка п’ять голів! Залізти догори ногами по тому клятому канату аж під стелю!Перестрибнути через дурного козла з переворотом у повітрі! Бодай хоч загриміти в кабінет директора з якимось особливо екзотичним порушенням…», одним словом, прославитись.)

22. Розкажіть, як Івась « висиджував» чортика?

23. Що придумав Івась, щоб не розмовляти у школі? ( Прикинувся, що в нього болить зуб).

24. Якого слова ніхто, крім Івася, не міг перекласти на уроці англійської мови? ( Слюсар).

25. Ким працювала мама Оленки Знайко? ( Медсестрою).

26. На яку річ відкладав гроші Івась у копилку? (На нову мобілку, з радіо і

плеєром).

27. Скільки пачок морозива з’їв Івась, щоб захворіти ангіною? «…першу пачку з’їв із задоволенням, другу сяк-так, третю заледве, четвертою давився, а п’яту так і не зміг проковтнути – половину віддав голубам…»).

28. Хто в школі першим розкрив таємницю Іванка? (Оленка Знайко. Їй розказав менший братик Максим, якому в дитсадку під великим секретом розповіла Люба, сестричка Іванка).

30. Що трапилось з Іванком, коли однокласники навалились на нього, щоб дізнатьсь, що у нього під лівою пахвою? ( У нього випав останній корінний молочний зуб).

31 .Куди Іван викинув яйце? ( В унітаз).

32 .До кого звертається хлопчик в час розпуки? («Янголе-охоронцю, не сердься на мене! Я багато хотів – лиш не знав, якою ціною…»)

33. Яка тваринка жила вдома у Бондаруків? ( Морська свинка).

34. У яку пору року відбуваються події, описані в повісті? ( Кінець жовтня).

35. Чи був у Івася вірний друг? (Ні. «…Ось якби був у мене надійний друг, якому можна було б відкритись, – він би мені допомагав. А так… Кому я відкриюсь? І в який спосіб? Ото ж бо й воно…»)

36. Що дивного трапляється з Іванком у восьмий день? ( Першою в школі він зустрічає Задерихвістку, «Підійшла, хіхікнула.– А ти, виявляється, приколь-ний, Іване, – каже. – Я, хі-хі, й не думала…», Іванюк сам запросив його бути правим захисником у команді: «… Сьогодні на фізкультурі граємо проти сьомого «Б». Ти в команді! Правим захисником. І подав руку…»).

37. Для чого Івасеві необхідно було здійснити подвиг? ( Щоб його помітили,

на нього звернули увагу).

38. Чи досягає Івась поставленої мети? ( Так. На нього нарешті звернули увагу).

39. Як ви гадаєте, це антипко допоміг Івасеві? ( Ні. Хлопчик сам досяг бажаного).

8. Заповнення «анкети» твору» ( Група «Літературознавці» усно заповнювала другу графу. Перша графа заздалегідь записана на дошці. Представник групи захищає підготовлений варіант. Учні записують у зошити).


Автор

Іван Андрусяк

Назва

«Вісім днів із життя Бурундука »


Жанр

Повість

Тема

Розповідь про вісім днів із життя хлопчика Іванка

Головний герой

Іван Бондарук

Другорядні герої

Мама, тато, бабуся, сестра Люба, Задерихвістка, однокласники: Іванюк, Олена Знайко; вчителі: Емілія Миколаївна ( учителька фізкультури), класна керів-ничка Любов Григорівна., Валерій Васи-льович ( учитель англійської мови)

Тварини

Морська свинка

Місце дії

Місто,село, школа

Ідея

Возвеличення доброти, розуміння, чуйності; засудження байдужості

Основна думка

Тільки завдяки власним зусиллям можна досягти омріяної мети

Проблематика

Добро і зло, батьки і діти, відповідальність за свої вчинки, дружби, першого кохання.


9. Рольова гра «Інтерв’ю». «Складові людського щастя».
Учитель:
Діти, пропоную вам рольову гру «Інтерв’ю». Учасники гри: кореспондент і учні класу. Тема інтерв’ю «Складові людського щастя».На уроці ми познайомилися з літературним героєм, який мріє бути щасливим. А як ви розумієте поняття «бути щасливим»? Чи співпадає ваше розуміння його із розумінням Івася?
Корреспондент:

У мене є завдання від редакції шкільної газети взяти інтерв’ю в учнів нашого класу. Сьогодні на уроці української літератури мене зацікавила тема, бо я теж людина і хочу бути щасливим.

- Що, на вашу думку, є найважливішими складовими людського щастя?

1 учень. Досягнення поставленої мети.

2 учень. Справжнє кохання, дружба, честь.

3 учень. Творити диво своїми руками.

4 учень. Та людина, яка приносить щастя іншим, сама щаслива.

5 учень. Відчуття того, що ти недаремно живеш на землі і несеш відповідальність за оточуючий світ.


Учитель:
Бачу, що ваше бачення щастя співпадає з розумінням Івася. Сподіваюсь, що ваші душі наповняться щастям від того, що ви маєте мрію, яка надихає на працю, на виховання у собі почуття любові, добра, людяності, формує у вас велике бажання стати Людиною.

IV. Підсумок уроку.

Учитель:

Життя людині дається лише раз, і варто його прожити достойно, не схиляю-чись під ударами долі. Але не завжди так буває. Тому тільки самовіддана, сильна духом особистість може перемогти життєві негаразди, тобто людина з високою мрією, що прагне здійснити її. Для справжніх мрійників немає перешкод, які б вони не подолали. Яскравим прикладом цього є герой повісті Івана Андрусяка.



1. Прийом « Я думаю так».
- Сьогодні ми відкрили для себе образ Івася. То який же він, Івась ?
(Розумний, чемний, добрий, працьовитий, шанобливий, кмітливий, цілеспрямований, допитливий, мрійливий , має почуття гумору, хороший син, внук, брат, любить природу( піклується про морську свинку ).
-Чи можуть речі бути водночас звичайними й чарівними ?
(Звичайні речі можуть стати чарівними у руках добрих, чуйних, щирих людей, які люблять своїх рідних, поважають ближніх).
- Як ви вважаєте, що дало вам вивчення цього твору?
(Вивчення повісті «Вісім днів із життя Бурундука» вчить бачити у буден-ному таємниче, відчувати добро і прагнути його, бути сильним духом та перемагати життєві негаразди, мати високу мету й вірити, що мрії здійснюються).

2. « Мікрофон».
На сьогоднішньому уроці я…

Чому навчила вас повість ?

Що ви зрозуміли на уроці ?

Як тепер ви розумієте епіграф до уроку ?

Як досягти поставленої мети?
Учитель:

Дитячі мрії…Банальні й небанальні, серйозні й несерйозні, реальні й не-реальні, досяжні й недосяжні. Але це дуже добре, коли у маленької людини є мета, до якої вона йде. Бо це значить, що вона живе повноцінним життям, приймає рішення, будує свої плани. Бажаю, щоб корабель вашої мрії допоміг вам піднятися через терни до зірок, щоб ваші мрії обов’язково стали прекрасною реальністю.


V. Оцінювання учнів та коментар оцінок.

VI. Домашнє завдання.

(на вибір учнів).




  • Створити рекламу до повісті Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука»;

  • написати твір – мініатюру «Моя заповітна мрія»;

  • скласти кросворд;

  • намалювати ілюстрації до твору;

  • написати листа до Івася Бондарука.


Джерела:

1. Вісім днів із життя Бурундука. Повість. // http://dyskurs.narod.ru/


2. Іван Андрусяк . Дещо про мене. // http://dyskurs.narod.ru/
3. Іван Андрусяк. Бліц-інтерв'ю «10 запитань»// http://www.grani- t.info/ukr/andrusjak1/


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка