«Нікопольська середня загальноосвітня школа І ііі ступенів №21» Затверджую: Директор школи О. В. Коник



Сторінка1/8
Дата конвертації26.02.2016
Розмір1.98 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
Комунальний заклад

«Нікопольська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 21»

Затверджую:

Директор школи

______________ О.В.Коник

«____» ____________ 2013 р.

План роботи

методичного об’єднання

класних керівників 1-4; 5-11 класів

на 2013 – 2014 навчальний рік


Голова МО

класних керівників

Громенко І.І.

м. Нікополь

2013р.

Искусство воспитания имеет ту особенность, что почти всем оно кажется делом знакомым и понятным и иным делом лёгким, - и тем понятнее и легче кажется оно, чем менее человек с ним знаком, теоретически или практически. Почти все признают, что воспитание требует терпения…

Но весьма немногие пришли к убеждению, что кроме терпения, врождённой способности и навыка

необходимы ещё и специальные знания.

К. Д. Ушинский


Структура виховної роботи школи
Для керування виховним процесом в школі створено методичне об'єднання класних керівників.
Методичне об'єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньошкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.
Загальне керівництво забезпечує заступник директора з виховної роботи – Громенко Ірина Іванівна.

І ВСТУП
Методичне об’єднання класних керівників комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 21»: проблеми, пошуки, рішення


У вихованні вся справа в тому, хто вихователь.

Д. Писарев

Ми живемо в неспокійний час – час великих роздумів та сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому: по-новому будувати процес навчання та виховання, по-новому шукати шляхи вирішення проблем. Результативність виховного процесу в значній мірі залежить від організації методичної роботи з класним керівником. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж іще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї? Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.

К.Д.Ушинський писав: «Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч-на-віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить в характер вихованців». Вдумуючись в ці слова переконуєшся в тому, що насправді саме від класного керівника залежить яким буде клас, яка думка в оточуючих складеться про вихованців. Приклад учителя у вихованні дітей важко переоцінити, тому не можна відривати професійну майстерність вихователя від його особистості. Перше і друге необхідно розглядати в їх нерозривній єдності віддаючи перевагу духовності і культурі педагога.

Концепція виховної роботи школи.

 

 



Національний аспект виховання.

 Національне виховання покликано зберегти систему поглядів, переконань, звичаїв, традицій культурно-історичної спадщини нації. Головними складовими національного аспекту виховання є громадське та патріотичне виховання.



Завданнями національного виховання є:

•  формування національних цінностей, світоглядних позицій, ідеалів українського народу засобами фольклору, етнографічних свят і вечорів;

•  виховання поваги до українських традицій, звичаїв, культури, державної мови;

•  залучення до виховного процесу батьків та родичів, представників громадськості;

•  дотримання народних звичаїв, обрядів.

 

Інтелектуальний аспект виховання.

 Метою інтелектуального виховання є розумовий розвиток

і формування провідних типів мислення учнів. Для підготовки учнів  до роботи в сучасному науково-техногенному світі в  вирішується комплекс завдань:

•  накопичення учнями фонду специфічних знань (термінологія, поняття, символи, закономірності) як бази для розумової діяльності;

•  оволодіння основними розумовими операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, систематизація);

•  формування інтелектуальних умінь (слухати й чути, дивитися й бачити, висловлювати думки, працювати з джерелами інформації);

•  виховування інтелігентності.

 

Морально-етичний аспект виховання

Морально-етичне виховання спрямоване на формування моральної зрілості особистості — потреб, мотивів і способів діяльності. Завданнями морально-етичного виховання в школі  є:

•  формування в учнів моральних цінностей, поглядів і переконань;

•  відновлення духовності через повернення моральних норм;

•  виховання моральних почуттів;

•  вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою та реалізувалися в будь-якій ситуації та умовах.

Морально-етичне виховання має забезпечити формування в учнів такої системи моральних цінностей:

•  абсолютно вічні цінності — загальнолюдські цінності, що мають універсальне значення та необмежену сферу застосування  (доброта, любов, чесність, гідність, справедливість);

•  національні цінності (патріотизм, почуття національної гідності, бережливе ставлення до рідної землі, історична пам'ять тощо);

•  громадянські цінності (права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, повага до закону);

•  цінності школяра (готовність захищати слабших, турбуватися про молодших тощо);

•  сімейні цінності—моральні основи життя сім'ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, вірності в коханні, піклування про дітей, любов до батьків, пам'ять про предків;

•  цінності особистого життя, які мають значення, насамперед, для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя (поміркованість та стриманість, працьовитість, добропорядність).

 
Правовий аспект виховання .



Метою правового виховання в школі  є формування громадянина України на конкретній історичній і національно-державній основі. Пріоритетними завданнями становлення громадянина є:

•  виховання у ліцеїстів поваги до Конституції, законів України, національної символіки;

•  виховання глибокого усвідомлення взаємозв'язку між правами людини та її громадською відповідальністю, що становить правову культуру особистості;

•  вивчення Конституції, прав і обов'язків громадян України, законів і норм співжиття у суспільстві.

 

Громадянський аспект виховання

Громадянське виховання — процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.



Громадянське виховання в школі включає такі складові:

• виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу;

• розвиток патріотизму учнів;

•  формування культури міжетнічних відносин;

•  виховання творчого ставлення до вирішення проблем Вітчизни;

•  формування правосвідомості учнів (усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до закону, державної влади);

•  формування культури поведінки;

• розвиток в учнів мотивації до праці.

 

Художньо-естетичний аспект виховання

Змістом художньо-естетичного виховання школярів  є формування в них загальної культури, естетичних навичок, тому його основні завдання:

• розвиток уміння відрізнити прекрасне в повсякденному житті, цінувати його у вчинках людей;

•  прищеплення любові до краси рідної природи, до витворів мистецтва, живопису, літератури та здібностей і талантів;

• забезпечення умов для їхньої творчої практичної діяльності;

•  оволодіння ліцеїстами цінностями та знаннями в галузі світового й народного мистецтва, музики, архітектури, усної народної творчості.

 

Фізичний аспект виховання

З метою забезпечення фізичного розвитку та комфортного самопочуття кожного учня у навчально-виховному процесі вирішуються такі завдання:

•  формування навичок подолання фізичної і психологічної втоми;

• створення умов для повноцінного відпочинку, формування вмінь відпочивати;

•  залучення учнів до занять фізкультурою та спортом;

• виховання свідомого ставлення до свого здоров'я і здоров'я оточуючих людей як вищої соціальної цінності;

•  формування гігієнічних навичок та навичок здорового способу життя, збереження і покращення фізичного й психічного здоров'я;

• удосконалення психічної підготовки учнів до активного життя;

• вироблення навичок фізичного самовдосконалення і самозагартування.

 


Екологічний аспект виховання

Метою екологічного виховання є формування екологічної культури вихованців  як форми регуляції взаємодії людини з природою. Вона досягається шляхом вирішення таких завдань:

• виховання розуміння сучасних проблем навколишнього середовища й усвідомлення їхньої актуальності для всього людства, своєї країни і рідного краю;

• формування почуття відповідальності за стан навколишнього середовища на національному і глобальному рівнях;

• розуміння цінності природи як національного багатства країни;

•  формування знань та вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток творчої і ділової активності при розв'язанні екологічних проблем, життєвих ситуацій;

• оволодіння учнями нормами екологічно грамотної поведінки;

•  залучення учнів до активної природоохоронної діяльності на основі набутих

 

 



Трудовий аспект виховання

Трудове виховання в ліцеї спрямоване на формування працелюбної особистості, цивілізованого господаря, який свідомо ставиться до праці як вищої цінності людини і суспільства в умовах ринкових відносин. Завданнями трудового виховання в школі є:

• формування в учнів розуміння загальних основ сучасного виробництва;

•  виховання свідомої життєвої потреби до трудової активності, ініціативи;

•  виховання дисциплінованості, організованості, бережливого ставлення до природних багатств.


Економічний аспект виховання

Метою економічного виховання учнів  є формування їхнього нового економічного мислення та свідомості, готовності діяти творчо, застосовувати отримані знання на практиці. Ця мета реалізується через виконання таких завдань:

• освоєння учнями через рольові ігри економічних ролей і позицій у сучасному світі;

•  озброєння учнів теоретичними знаннями, практичними вміннями культури праці, розвиток здібностей до певного виду діяльності;

• виховання особливих рис характеру: самоорганізації, лідерства, бережливості, ініціативності, діловитості, дисциплінованості, бачення перспективи;

• формування підприємницької компетентності та культури;

• вироблення чіткого уявлення про наукові закономірності ринкових відносин;

• виховання розумових потреб, формування здібності співвідносити власні потреби з матеріальними можливостями;

•  виховання свідомого ставлення до вибору майбутньої професії в умовах ринкових відносин;

• навчання партнерству, умінню працювати в колективі.


Мета організації роботи методичного об’єднаннясприяти професійному вдосконаленню особистості педагога, стимулювати творчість класного керівника, який веде пошуки шляхів збагачення і розвитку змісту, форм і методів виховної роботи.

Завдання виховної роботи в нашій школі в цілому й методичного об’єднання класних керівників зокрема регламентується концепцією виховної роботи й спрямовано на створення умов для розвитку й саморозвитку дитини.

В нашій школі всього 11 класів, тому працює методичне об’єднання класних керівників, до роботи залучаються вихователь групи подовженого дня, бібліотекар, керівник гуртка «Захисник Вітчизни». У своїй більшості вони беруть активну участь в роботі методичного об’єднання: виступають з повідомленнями, діляться досвідом практичної роботи, проводять відкриті години спілкування, здійснюють самооцінку й оцінювання роботи колег.

Всього класних керівників – 11

Вихователь ГПД - 1

Бібліотекар – 1

Керівник гуртка - 1


Якісний склад членів методичного об’єднання класних керівників:

вчитель без категорії - 1

вчитель-спеціаліст – 2

вчитель ІІ категорії – 0

вчитель І категорії – 4

вчитель вищої категорії – 5

зі званням «старший вчитель» – 1

зі званням «вчитель методист» - 1,

що свідчить про потужний методичний досвід й високий рівень професіоналізму членів методичного об’єднання.
Наше методичне об’єднання класних керівників обрало єдину виховну тему та мету, що пов’язана з науково-методичною проблемою школи й на своїх засіданнях обговорюватиме окремі її аспекти. Методичні зусилля класних керівників будуть спрямовані на реалізацією проблеми:
Взаємодія класних керівників, батьків і місцевої громади з питань виховання дітей та молоді.
Робота буде проводиться за двома напрямками. По-перше, озброєння класних керівників необхідними знаннями, уміннями та навичками. По-друге, формування особистості кожного учня.
З цією метою методичне об’єднання працює й будує свою роботу за такими напрямками:


  • Організація інформаційно-методичної допомоги класним керівникам;

  • Переорієнтація процесу взаємодії вчителів від репродуктивної діяльності до дослідницької;

  • Активізація творчої діяльності вчителів засобами використання нетрадиційних інтерактивних методів;

  • Створення інформаційно-педагогічного банку власних досягнень, популяризація передового педагогічного досвіду;

  • Розвиток інформаційної культури вчителів й впровадження використання інформаційних технологій у виховну роботу.

В якості основних форм роботи для реалізації даних задач визначені тематичні засідання методичного об’єднання; участь в роботі педагогічної ради й нарадах при директорові; огляд класних колективів; відкриті виховні заходи; звіти про роботу; співбесіди, знайомство з новинками методичної літератури тощо.

Своїм головним завданням вважаємо розвиток сучасного педагогічного мислення класного керівника, підвищення його мотивації на освіту, формування якостей інноваційної особистості.

Для якісної реалізації цих завдань створені програми розвитку особистості: «Обдаровані діти», «Правове виховання», проект «Формування ключових компетенцій учнів на основі використання методів продуктивного навчання та виховання в умовах вільного розвитку особистості», програма занять з класними керівниками-початківцями, комплексна виховна програма «Школа успіху» для учнів 1-9 класів.

На нинішньому етапі розвитку школи виникла нагальна потреба використовувати в роботі нові виховні технології. Відмовившись від традиційних засідань в роботі методичного об‘єднання, ми впроваджуємо інноваційні форми, методи, засоби і технології, які дають змогу активізувати особистісний потенціал класних керівників, створити умови для пошукової дослідницької діяльності.

Серед найпоширеніших й найефективніших форм можна виділити:


  • Тренінги;

  • Психолого-педагогічні консиліуми;

  • Ділові, рольові, симулятивні ігри;

  • Методичні сесії;

  • Конференції.

На засіданнях м/о обговорюватимуться конкретні питання з виховної роботи: «Лідерство: психологічні засади успіху», «Обдарованість: нові підходи до наболілих проблем», «Формування національно-історичної свідомості учнів», «Модернізація туристсько-краєзнавчої роботи», «Формування творчої особистості засобами етнопедагогіки», «Виховання – чому воно не може бути однаковим для всіх», «Взаємодії шкільного самоврядування з органами місцевої влади та громадськими організаціями щодо вирішення різних проблем життя школи та місцевої громади» тощо.

На нарадах при директорові розглянуться такі аспекти діяльності класних керівників, як:

  • Робота класних керівників в світлі сучасних вимог до навчально-виховного процесу;

  • Конструктивне партнерство школи й сім’ї;

  • Фізичний розвиток як показник здоров’я дітей та підлітків;

  • Розвиток демократизації та гуманізації навчально-виховного процесу; 

  • Об’єднання зусиль педагогічного та учнівського колективів, батьків, громад кості в різних питаннях проблем життя школи та місцевої громади; 

  • Формування позитивного іміджу школи та вироблення демократичного стилю управління навчальним закладом; 

  • Краєзнавство як основа патріотичного виховання тощо.

Важлива роль в організації практичної роботи класних керівників з навчання й виховання дітей належить методичним нарадам, що проводяться раз на місяць, а в разі потреби частіше.

У школі склалась добра традиція взаємодопомоги практичної й методичної, взаємовідвідування виховних заходів, спільне їх проведення, принциповий підхід до оцінювання роботи, зацікавленість класних керівників, вихователів та керівників гуртків у спільному обговоренні й реалізації проблем навчально-виховного процесу. У більшості випадків ця співпраця дає позитивні результати й на практиці, в тому числі й при проведенні відкритих виховних заходів, які крім інших мають на меті – удосконалення педагогічної майстерності.

Поглибленню знань класних керівників про методи виховної роботи, удосконаленню їхньої педагогічної майстерності, розповсюдженню позитивного досвіду й створенню нового досвіду з питань виховної роботи сприяє також робота з самоосвіти, взаємодопомога, а також колективні творчі справи в класних колективах та школі.

Відомо, що потребою будь-якої особистості є розвиток творчих здібностей. Методичне об’єднання організовуватиме реалізацію цієї проблеми через спільну продуктивну діяльність вчителя й учня. В нашій школі дидактична система закладу й система виховної роботи об’єднані. Поєднуючим початком є спільна форма виховних і навчальних процесів. Більшість КТС стали традиційними: «Що? Де? Коли?», «Євроклуб», «Вахта пам’яті», «Фестиваль народних традицій», «Пізнавальні ігри», «Школа має таланти», «Розумники й розумниці», «Спортивні змагання», «Останній герой» тощо. Планування життєдіяльності здійснюється в кілька етапів: на рік, місяць, на рівні кожної конкретної справи. Кожний з наступних етапів завжди є конкретизацією попереднього, а арсенал методів виховання нічим не обмежується.

Цілком зрозуміло, що повна реалізація мети передбачає не лише сформованість певного набору, а й психологічну готовність, практичний досвід. Тому в роботі методичного об’єднання значна роль відводиться роботі класних керівників, тренінгам з педагогічного проектування. Щоб успішно впроваджувати нововведення у роботу школи, найбільше уваги приділяємо підвищенню наукової компетентності та професіоналізму педагогів, керуючись висловом: «Передусім зміст методичної роботи з кадрами, а не стільки її форми, визначає її позитивний результат». Тому роботу постійно діючого психолого-педагогічного семінару орієнтуємо на практичне спрямування. Його мета: ознайомити колектив із найбільш важливою актуальною інформацією з питань педагогічної теорії, досягнень сучасної науки, підвищити методичну підготовку вчителів. Семінар дає можливість значно підвищити рівень науковості, вийти за межі особистої методичної підготовки, націлити вчителів  на вдосконалення знань, практичних навичок і вмінь, сприяє розвитку їх аналітичного мислення, спонукає до аналізу конкретних педагогічних ситуацій. На заняттях семінару поряд із питаннями теорії опрацьовуємо практичні завдання, зокрема з розв’язанням задач ситуативного характеру з питань виховання, дидактики, психології, відбувається широкий обмін досвідом слухачів із проблеми, що розглядається. Після інформаційного повідомлення часто організовуємо педагогічні дискусії. Семінарські заняття доповнюємо тематичними виставками основної та додаткової літератури, показом матеріалу з досвіду роботи.

З метою діагностики результатів постійно здійснюється педагогічний моніторинг, визначається рівень соціальної активності. З метою формування програми професійного й особистісного розвитку класного керівника, діагностики проблем, які виникають у класному колективі, проводимо тестування, опитування, що стає приводом для діалогу з педагогом, для учнівського емоційно-особистісного контакту з ним. Все це сприяє розвитку позитивної мотивації у педагогів, створенню атмосфери співробітництва в колективі.

Найбільшої уваги потребують у педагогічному колективі малодосвідчені класні керівники, яким особливо необхідна професійна і психологічна підтримка. Для молодих учителів створено «Програму для молодих та малодосвідчених класних керівників», де слухачі поглиблюють знання теоретичного матеріалу, знайомляться з методичними прийомами, оволодівають методами педагогічного дослідження, проводять ділові та рольові ігри. Стажування, наставництво, проведення декади наставника, тижня молодого вчителя також сприяє «входженню» молодого педагога в професію, створює оптимальні умови, щоб період адаптації на початкових стадіях педагогічної діяльності був найменш хворобливим.

Для того, щоб виховна система постійно самовідтворювалась і самовдосконалювалась в школі працює творча група «Впровадження інноваційних технологій у виховну роботу», до складу якої увійшли досвідчені й зацікавлені вчителі. Діяльність групи спрямована на розв’язання нестандартних проблем, моделювання певних виховних процесів. Заняття організовуються з обов’язковим врахуванням спільних інтересів до певних проблем. У процесі діяльності творчої групи кабінет виховної роботи поповнюється новим методичним матеріалом, розробляються моделі виховних заходів із використанням нових педагогічних технологій, а спільна робота сприяє взаємному збагаченню, взаємодопомозі, взаємоконтролю.

Протягом навчального року працює методичний куточок «Класному керівнику», де представлені різноманітні теоретичні й практичні матеріали з питань виховної роботи. З питань планування, тематики годин спілкування, батьківських зборів, підготовки КТС, аналізу роботи, взаємодії з класним колективом, ведення документації, критеріям оцінки діяльності класних керівників підготовлені методичні рекомендації. З деяких питань проводяться індивідуальні бесіди й консультації з усіма класними керівниками. В школі за участю класних керівників створена достатня методична база для підвищення теоретичного й практичного рівня, що включає у себе посібники з теорії й практики виховної роботи з учнями, батьками, громадськістю, аудіо, відео, мультимедійні матеріали, а також матеріали «З досвіду виховної роботи». Ведеться підписка на журнали «Освіта України», «Все для вчителя», «Методична скарбничка».

Аналіз результативності всіх форм методичної роботи, перехід до особистісно зорієнтованої моделі виховання інноваційної особистості свідчать про активізацію пошуків шляхів та дієвість заходів, спрямованих на удосконалення виховної системи, розвиток особистості як вихованця так і класного керівника, вдосконалення майстерності педагогів як вихователів.



Всім радіє школа і не приховує секретів своїх досягнень.
«Ми знаємо, що ми знаємо, і готові поділитися з другом!»
ІІ РОЗДІЛ
Проблема,

над якою працює шкільне методичне об'єднання класних керівників:
Взаємодія педагогів, батьків і місцевої громади з питань виховання дітей та молоді.


Мета:
Формування професійного співтовариства класних керівників, здатних на засадах інтеграції, застосуванні сучасних виховних технологій та співпраці з батьківською і місцевою громадськістю забезпечувати новий рівень виховання.

Кредо:

Якщо хочеш змінити світ на краще, зберегти його чисту красу, незайману святість, починай це робити із себе не завтра, а сьогодні, з цієї хвилини.

Формули успіху:


  • Найкращий засіб допомогти собі самому – це допомагати ще комусь

  • Дітей не потрібно виховувати, з ними потрібно товаришувати

  • Людина стає тим, хто він є, завдяки справі, яку робить

  • Чим більше віддаю себе дітям, тим більше від них одержую

  • Хто не дивиться вперед – залишається позаду

  • Кожна дитина – таланту перлина

  • Любіть те, що ви робите й робіть те, що ви любите

  • Щоб мати право навчати, треба постійно вчитися самому

  • Штурмуйте кожну проблему з ентузіазмом… наче від цього залежить ваше життя


  1. Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:




  • підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників з питань психології та педагогіки виховної роботи. Організація програмно-методичного супроводу виховної роботи в класі, школі, що сприяє удосконаленню й підвищенню ефективності виховної роботи в школі;

  • інформування про нормативно-правову базу, що регулює роботу класних керівників, вчителів в рамках модернізації виховання;

  • забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання й соціалізації учнів;

  • формування мотивації педагогів з метою удосконалення професійної компетентності;

  • озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знаннями сучасних форм і методів роботи;

  • координація планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів в класних колективах; всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі  виявлення її задатків та здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення потреб і інтересів;

  • сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи класних керівників;

  • оцінювання виховної роботи членів педагогічного колективу;

  • вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду роботи класних керівників.


  1. Функції шкільного методичного об'єднання класних керівників:




  • аналітико-прогностична функція, що виражається в здійсненні аналізу якості надання виховних послуг, розробці методик й інструментарію виявлення результативності й прогнозування, а також їхнього подальшого вмісту за напрямками виховної роботи;

  • організаційно-координуюча функція, що забезпечує планування й організацію роботи методичного об’єднання класних керівників;

  • інформаційна функція, що виражається в інформуванні педагогічних працівників школи з питань виховної роботи; 

  • методична функція, забезпечує створення організаційно-педагогічних умов з метою вдосконалення професійної компетентності членів методичного об’єднання.


  1. Документація шкільного методичного об'єднання класних керівників:




  • список членів методичного об'єднання;

  • річний план роботи методичного об'єднання;

  • протоколи засідань методичного об'єднання;

  • аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів, тематичного адміністративного контролю (копії довідок, наказів).


  1. Змістом діяльності методичного об’єднання класних керівників є:

1. Планування й організація роботи методичного об’єднання класних керівників:



  • розробка й затвердження планів виховної роботи, циклограм діяльності класних керівників, програм індивідуального розвитку;

  • розробка методичного супроводу виховного процесу;

  • визначення й затвердження тематики роботи творчих груп класних керівників;

  • розробка методик та технік й інструментарію виявлення результативності виховної роботи за усіма її напрямками.

2. Створення організаційно-педагогічних умов для удосконалення професійної компетентності членів методичного об’єднання:

  • надання адресної методичної допомоги (групові, індивідуальні консультації, наставництво, практика стажистів).

3. Здійснення аналізу якості здійснення виховних послуг за напрямками:

  • стан виховання в процесі навчання;

  • створення додаткового простору для самореалізації особистості у позаурочний час;

  • науково-методичне забезпечення виховного процесу;

  • формування виховної системи школи;

  • організація соціально-профілактичної роботи;

  • моніторинг рівня вихованості учнів.

4. Систематизація, узагальнення й пропаганда передового педагогічного досвіду:

  • організація методичних виставок;

  • розробка методичних рекомендацій з пріоритетних напрямків роботи;

  • підготовка творчих звітів, майстер-класів, педагогічних марафонів;

  • педагогічні читання;

  • семінари, тренінги, конференції.

5. Організація позаурочної діяльності.
ІІІ РОЗДІЛ
П Л А Н

роботи

методичного об’єднання класних керівників

на 2013-2014 навчальний рік
«Учитель, будь солнцем, излучающим

человеческое тепло, будь почвой,богатой

ферментами человеческих чувств, и сей

знания не только в памяти и сознании

твоих учеников, но и в душах и сердцах».
                  Ш. Амонашвили


  1. Аналіз роботи методичного об’єднання класних керівників

за 2012 - 2013 навчальний рік
Новій Україні потрібна нова школа, а новій школі - новий вчитель, який поєднує в собі високу духовність і педагогічну майстерність, що формується і вдосконалюється протягом практичної роботи в школі. Фахівці з виховної роботи оволодівають «педагогічною технікою» і «технологією виховання», посилаючись на відомі слова А.С.Макаренка, що майстерність вихователя не мистецтво, а спеціальність, якій треба навчатись. Наявності професійних знань, педагогічних навичок і вмінь, занадто мало, щоб вчитель міг дійсно заволодіти серцями своїх вихованців і повсякденно впливати на їхню діяльність і поведінку, на їхнє самовиховання. Щоб це відбулося йому потрібно бути яскравою особистістю. В цьому і полягає головна специфіка педагогічної праці.

В минулому навчальному році методичне об’єднання класних керівників працювало над такою проблемою:



«Творче вирішення проблем через використання сучасних інноваційних технологій»

та розв’язувало наступні задачі:



  1. підвищення теоретичного й методичного рівня підготовки класних керівників з питань психології й педагогіки виховної роботи;

  2. удосконалення діяльності класного керівника з питань підвищення ефективності розвитку творчих можливостей учнів, забезпечення їхньої успішності у творчій діяльності;

  3. з’ясування слабких сторін діяльності класного керівника й допомога в організації системи профілактичної роботи з учнями.

Основним завданням, над яким працювало методичне об’єднання в 2012 - 2013 навчальному році, було всебічне підвищення компетенції й професійної майстерності кожного класного керівника, підвищення його творчого потенціалу, підвищення якості й ефективності системи виховної роботи класу, школи. Для організації поставленої задачі були проведені теоретичні й практичні семінари, засідання методичного об’єднання класних керівників.

Колективна методична робота дозволила класним керівникам оволодіти різними виховними засобами, що сприяють максимальній реалізації педагогічних можливостей в розвитку індивідуальних якостей особистості.

Під час взаємовідвідувань позакласних заходів, при організації відкритих годин спілкування, колективних творчих справ класні керівники вчились аналізувати свою роботу, правильно оцінювати її результати, виправляти недоліки.

Упродовж 2012 - 2013 навчального року були проведені семінарські заняття для класних керівників 1 - 11 класів: «Організація системи профілактики правопорушень серед дітей та підлітків на основі гуманізації школи», «Формування творчої особистості засобами етнопедагогіки», «Діагностика – психолого-педагогічний ключ до розуміння особистості учня і спосіб вироблення моделі роботи з кожним конкретним колективом школярів», «Формування в учнів культури поведінки та спілкування, навчання їх способів розв’язання конфліктів».

На першому засіданні м/о класних керівників була розглянута нормативно-правова база як основа діяльності класного керівника, надані рекомендації з питань планування й організації діяльності учнів.

Методична робота з класними керівниками проводилась у формі круглих столів, дискусій, практикумів, тренінгів, що дозволило досягти більш точної, конкретної роботи в удосконаленні діяльності. Адже вчителі не лише вчились і приймали інформацію, а й були активними учасниками.

«Виховання – велика справа: ним вирішується доля людини». Ці слова В.Г.Белінського добре відомі, вони не втрачають своєї актуальності й набувають ще більшої значущості в наш час. Адже, дійсно, сьогодні як ніколи раніше доля людини залежить від того, як він вихований.

Ключовою фігурою в цьому процесі залишається класний керівник. Саме від його особистості залежать зміни, творчий підхід, плідність діяльності у становленні системи виховної роботи, що спирається на духовно-моральні цінності суспільства, етичні норми, культуру, поведінку, принципи співжиття у соціумі.

Удосконалюючи систему виховної роботи школи ми відчули необхідність нових підходів до формування духовно-моральних якостей особистості, докорінного переосмислення парадигми виховання, оновлення якісних характеристик учня, власних компетенцій на основі гуманізації його життєдіяльності.

Аналізуючи самооцінку роботи класного керівника, знову ж таки переконались у тому, що сьогодні дуже складно говорити про систему виховної роботи, оскільки кожен із класних керівників намагається відшукати свої шляхи вирішення здавалося одних і тих же завдань. І чим вища майстерність класного керівника, тим результативнішим є процес виховання: менше конфліктів, більше доброти і взаєморозуміння у взаєминах між педагогом і його вихованцями. Помітно впроваджуються нові форми роботи, прагнення йти в ногу з часом. Працювати й творити в інтересах дитини задля дитини.

Разом з тим в практиці роботи м/о класних керівників є й невирішені проблеми, основними з яких є:


  1. питання організації й керівництва процесом самовиховання школярів недостатньо широко висвітлювались в ході роботи;

  2. недостатньо уваги приділялось питанням методики роботи з батьками з профорієнтації, спільної діяльності школи й родини у формуванні особистості дитини;

  3. недостатнє використання можливостей дитячих громадських організацій, використання різноманітних інтерактивних ігор, що сприяють набуттю досвіду відповідальної й безпечної поведінки.

При проведені діагностичного опитування членів м/о з метою виявлення проблем в роботі класні керівники визначили утруднення з таких питань, як педагогічне керівництво та організація дієвого самоврядування, методика створення виховної системи в класному колективі, єдність вимог школи і сім’ї, створення та впровадження проектних технологій у виховну роботу, діагностика інтересів у виховному процесі.

На підставі аналізу методичної роботи в школі методична тема на наступний рік буде:


Взаємодія педагогів, батьків і місцевої громади з питань виховання дітей та молоді.
Враховуючи набутий позитивний досвід в діяльності методичного об’єднання, відмічені недоліки, враховуючи проблему, над якою працює педагогічний колектив, методичне об’єднання класних керівників ставить перед собою задачі на 2013– 2014 навчальний рік:

  1. підвищення теоретичного рівня класних керівників з питань морально-духовного виховання й вмінь застосовувати одержані знання в практичній діяльності, вдосконалення якості й форм роботи з громадянського виховання;

  2. формування інформаційного банку, необхідного для керування виховним процесом, реалізація творчих здібностей класних керівників й узагальнення передового педагогічного досвіду через організацію відкритих заходів виховного характеру, обмін досвідом;

  3. сприяння становленню й розвитку органів учнівського самоврядування, забезпечення єдиного принципового підходу до виховання й соціалізації учнів;

  4. координація зусиль класних керівників й батьківської громадськості на організацію спільної роботи з профорієнтації учнів.

Комплексний підхід у виховній роботі необхідно спрямувати на єдність впливів на свідомість, почуття, поведінку учня, тобто на всі сторони особистості: інтелектуальну, емоційну, вольову і практичну; продовжити роботу з впровадження комплексної виховної програми. Що дасть, в свою чергу, можливість забезпечити органічну єдність навчальної та позаурочної виховної діяльності учнів, зосередити зусилля не на хаотичному нагромадженні виховних заходів, а на тому, щоб підтримати, розвинути в учневі кращі моральні якості, духовні та громадянські цінності.

Шляхи розв’язання проблеми:

  1. через підвищення потенційних творчих можливостей класних керівників;

  2. через впровадження інноваційних технологій в їх діяльність;

  3. шляхом підвищення методичної компетенції класних керівників в роботі з класними колективами.


Методичне об’єднання класних керівників
Учень – об’єкт навчально-виховного процесу та суспільства


  1. Список членів методичного об’єднання класних керівників






п\п

Прізвище ім’я по батькові

класного керівника

Клас

Стаж роботи класним керівник

Категорія

Проблемні питання, над якими

працюють класні керівники та вчителі-предметники



Медведєва

Наталя


Олександрівна

1




І

категорія








Чуприна

Клавдія


Григорівна

2




Вчитель методист






Гуторова

Інна


Василівна

3




Вища категорія






Бокій

Наталя


Володимирівна

4




Вища категорія






Спірічева

Євгенія


Володимирівна

5




І

категорія








Шликова

Вікторія


Володимирівна

6




Спеціаліст






Наслєдова

Лідія


Володимирівна

7




Старший вчитель






Пахомова

Наталя


Олександрівна

8




І

категорія








Ізюмцева

Лариса


Вікторівна

9




Без

категорії








Чорна

Олена


Євгенівна

10




Спеціаліст






Зуєва

Ірина


Євгенівна

11




Вища категорія






Полтавець

Любов


Петрівна

Вихователь ГПД




Вища категорія






Гриценко

Наталя


Павлівна

Бібліотекар




І

категорія








Левченков

Віктор


Володимирович

Керівник гуртка




Вища категорія






Класні керівники

11

вчитель без категорії

1

Вихователь ГПД

1

вчитель-спеціаліст

2

Бібліотекар

1

вчитель ІІ категорії

0

Керівник гуртка

1

вчитель І категорії

4







вчитель вищої категорії

5







зі званням «старший вчитель»

1







зі званням «вчитель методист»

1
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка