Новоолександрівська зош-дитсадок І-ІІІ ст вчителя початкових класів «Формування комунікативної компетентності учнів початкових класів»



Сторінка1/6
Дата конвертації03.03.2016
Розмір1.25 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Новоолександрівська ЗОШ-дитсадок І-ІІІ ст.


вчителя початкових класів






«Формування комунікативної компетентності

учнів початкових класів»

2012 рік

Сучасна школа — це школа швидкого і гнучкого реагування на стрімкі, динамічні, а інколи й драматичні зміни в суспільстві.

Сьогодні школа має допомогти дитині вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми.

Формування компетентності учнів — найактуальніша проблема сучасної школи. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя. Школа має стати не підготовчим етапом до життя, а самим життям; сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя гармонізації і гуманізації взаємин між учнями і педагогами, школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомлення вибору особистістю життєвого шляху.

Основним завданням школи сьогодні є сформування у випускника якості конкурентноспроможного працівника на ринку праці.

Рада Європи визначила п'ять ключових видів компетенцій, якими має озброїти учнів оновлена школа — школа життєтворчості:



  1. Політичні і соціальні.

  2. Компетенції, пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві.

  3. Комунікативні.

  4. Інформаційні.

  5. Здатність учитися протягом усього життя.

Людині, яка прагне досягти успіху в сучасному світі, необхідно мати здатності:

  • швидко діяти в нестандартних ситуаціях;

  • учитися протягом усього життя;

  • працювати в сучасних інформаційних системах;

  • вступати в комунікацію.

Сучасна школа має зосередити зусилля на:

  • оволодінні учнями «мистецтвом жити», технологіями життєвого успіху, умінням жити і контактувати з людьми, аналізувати свою життєздатність;

  • розвитку вміння управляти собою, ставити мету, визначати сенс життя, уміння попереджувати і розв'язувати конфлікти;

  • здійсненні допомоги в самопізнанні;

• стимулюванні процесу духовного самовдосконалення, самовиховання; потреби допомагати іншим людям.

Компетентність — специфічна здатність, яка дає змогу активно розв'язувати проблеми, що виникають у реальних ситуаціях життя. Вона формується в процесі навчання і виховання не лише в школі, а й під впливом сім'ї, друзів, роботи, соціуму, культури тощо. Тому реалізація компетентнісного підходу залежить від освітньо-культурної ситуації, у якій живе і розвивається школяр.

У «Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» основними видами компетентностей, яких потребує сучасне життя, є:


  • соціальні;

  • полікультурні;

  • комунікативні;

  • інформаційні;

  • творчої діяльності;

  • саморозвитку та самоосвіти.

Велику увагу розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів приділяли та приділяють відомі науковці та педагоги. Зокрема, JI. С. Виготський зазначав, що цінність діалогічної конструкції у її природності щодо емоцій, жестів, коротких та швидких відповідей, а монологічної — у художній забарвленості, лексичному, синтаксичному збагаченні, вияві особистого бачення. М. С. Вашуленком визначено етапи породження зв’язного висловлювання. «Мовна особистість, — підкреслює М. С. Вашуленко, — це людина, яку розглядаємо з точки зору її готовності виконувати мовленнєві дії, той, хто привласнює мову, для того мова є мовленням. Мовна особистість характеризується не лише тим, що вона знає про мову, а й тим, як вона її може використовувати».

Початкова освіта як складова загальної середньої освіти спрямована на всебічний розвиток молодших школярів і повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної діяльності «через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя... Діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці в різних видах діяльності, са­мовираження в творчих видах завдань» (Державний стандарт початкової загальної освіти).

Саме в початковій школі відбувається становлення основ життєвої компетентності особистості, базових життєвих компетенцій.

Можна визначити такі завдання, що стоять перед початковою школою в роботі над формуванням життєвих компетенцій:



  • діагностика особистості учня, виховного потенціалу та стосунків у його сім'ї;

  • адаптація учня до шкільного середовища, розвиток його позитивних якостей та корекція вад;

  • визначення компетенції індивідуальної навчально-виховної програми учня і концепції індивідуальної життєвої програми, здатностей і мотивів, перших життєвих задумів;

  • засвоєння учнями (самостійне, творче) основних елементарних шкільних знань, умінь, навичок.

Розвиток життєтворчої компетенції учня протягом його навчання в 1—4-х класах передбачає формування в нього здатностей планувати свій час, прогнозувати та діагностувати певні життєві ситуації, проектувати варіанти їхнього розв'язання. Основним елементом життєтворчої компетенції, який потрібно сформувати в цей період, є ціннісне ставлення дитини до власної життєдіяльності. Воно включає розуміння дитиною своїх учинків, їх впливу на її життя.

Умови набуття особистістю життєвої компетентності:

•нормальний психічний розвиток особистості;

•сприятливі соціальні умови;

•наявність спеціальних знань;

•життєвий досвід;

•здатність до життєтворчості.

Сучасна школа повинна не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, а й сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, адаптуватися до умов життя, тобто бути людиною компетентною.

Саме в початковій школі відбувається становлення основ життєвої компетентності особистості, базових життєвих компетенцій.

Учні повинні набути таких умінь:



  • організовувати й оцінювати власне навчання;

  • презентувати власну думку й уважно ставитися до поглядів інших людей;

  • досконало володіти рідною мовою;

  • уміти виступати публічно;

  • розв’язувати проблеми творчо;

  • віднаходити інформацію з різних джерел;

  • мислити критично і творчо.

  • Сучасний зміст початкової мовної освіти, визначений Державним стандартом, окреслює провідною, з чотирьох визначених, мовленнєву лінію. Такий підхід аргументує актуальність навчання спілкуванню з акцентом на формування мовленнєвих, зокрема комунікативних, умінь учнів, яке ускладнене через:

  • — бідність мовлення учнів та низькою культурою спілкування на фоні багатства і краси української мови;

  • — недостатність використання материнської мови, малих фольклорних жанрів у розвитку навичок говоріння малюка;

  • — обмеженість родинного спілкування з дитиною;

  • — домінування мовлення вчителя на уроках;

  • — заміну живого спілкування з дитиною ЗМІ та інформаційними технологіями.

Провідною ідеєю досвіду є створення умов для формування і розвитку комунікативної компетентності й творчих здібностей учнів.

Я переконана, що дитина має право бути співавтором уроку. Навчити дітей вільно висловлювати свої думки й відчуття (усно і письмово) можна лише тоді, якщо:



  • постійно активізувати їх мислення;

  • так організувати діяльність учнівського колективу, щоб він осмислено, творчо й активно пізнавав навчальний матеріал.

Я намагаюся перебувати в постійному пошуку форм і методів, які б допомагали школярам навчатись учитися, сприяли розвитку, самопізнанню, становленню дитини. Мої професійні вміння спрямовані не лише на контроль знань та вмінь школярів, а на діагностику їх діяльності й розвитку.

Максимально ефективною, на мою думку, є інтерактивна модель уроку, що дає змогу інтенсифікувати процес навчання, забезпечити особистісно орієнтований підхід, змоделювати життєві ситуації, створити атмосферу співпраці, творчих взаємин у навчанні. Робота з розв’язання проблеми дає змогу проводити нетрадиційні уроки (ділові ігри, творчі звіти, конкурси, інтегровані уроки).

У своїй діяльності я намагаюсь застосовувати інформаційно-комунікативні технології, пропоную учням питання, які заставляють їх думати, творити, дозволяю їм вирішувати проблемні ситуації.
Діагностика,

Починати роботу з формування в учнів життєвої компетентності варто з діагностування.

- Діагностичні вправи спрямовані на відстеження педагогом рівня особистісного зростання дитини в усіх сферах життєдіяльності. їх можна використовувати у формі співбесід, самодіагностики тощо.

Наприклад.



Завдання 1

Сфера життєтворчості «Моя життєва програма». Напрямок «Мої життєві перспективи».


Запитання учням:

  • Як ти розумієш вислів «доросла людина»?

  • Чи хочеш ти бути дорослою людиною? Чому?

Завдання 2.

Сфера життєтворчості «Я — людина». Напрямок «Я — особистість».

У кожної людини бувають випадки, коли вона опиняється в скрутному становищі і не знає, як їй діяти.

Запитання учням:


  • А в тебе були такі випадки? Згадай та опиши їх.

  • Чому іноді складно вибрати, який вчинок правильний?

Установка вихователя:

  • віра в дитину;

  • демократичність;

  • підкреслювати краще;

- не принижувати гідність дитини;

- ситуація успіху.



У своїй роботі намагаюся реалізувати мовний кодекс, який заповідав В. О. Сухомлинський: формування вже зі шкільної лави мовної особистості з високою емоційно-мовленнєвою культурою.

Переконана, розвиток мовної особистості може забезпечити тільки комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення мови, який передбачає співвідношення різних видів мовленнєвої діяльності — аудіювання, говоріння, читання, письма.

Організовую комунікативно-діяльнісне навчання на основі принципів:


  • системності;

  • індивідуалізації;

  • співробітництва;

  • комунікативної спрямованості;

  • мовленнєво-розумової активності;

  • послідовності;

  • функціональності;

  • перспективності;

  • модернізації мовної освіти на основі компетентнісного підходу.

Пріоритетними напрямками моєї педагогічної діяльності є:

  • застосування інноваційних технологій;

  • пошук раціональних шляхів сприяння розвитку дитини;

  • формування в учнів умінь практично застосовувати набуті знання;

  • використання традицій народної педагогіки;

  • співпраця з батьками;

  • співпраця з педагогами школи, міста.

  • З метою оптимізації педагогічної діяльності я розробила програму дослідження , склала дидактичну характеристику говоріння (додаток 1).




  • Провідні ідеї відомих науковців, педагогів та психологів допомогли мені узагальнити дидактичні умови розвитку говоріння, в основу яких покладено:

  • зразкове мовлення педагогів, батьків;

  • забезпечення рівномірності у формуванні всіх видні мовленнєвої діяльності (слухання-розуміння, говоріння, читання, письма);

  • підтримання активності школяра засобами діяльнішого підходу в навчанні та вихованні;

  • індивідуальний підхід до дітей, що відчувають комунікативні труднощі та мовленнєво обдарованих учнів;

  • активне використання навчально-методичного комплексу з рідної мови;

  • системний, поступальний розвиток мовлення; — використання позаурочної мовленнєвої діяльності школярів;

  • оптимізація умов навчального середовища тощо.

Переконана, що розвиток комунікативних умінь школярі її слід розпочинати з розвитку власних мовленнєвих можливостей педагога. Зокрема, у публічних монологах опираюся на план, добираючи такі мовні засоби, що одночасно є простими і впливовими. У творах, призначених для аудіювального сприймання дітьми, обов’язково попередньо відпрацьовую звукові засоби виразності, міміку, жести. Дбаю також про ріст загальної обізнаності. З цією метою постійно підвищую кваліфікаційний рівень.

У стосунках з вихованцями повсякчас проявляю коректність, доброзичливість, всіляко уникаю категоричних тверджень, а для розв’язання суперечливих ситуацій залучаю довідники, словники, фахівців.

Для підтримання дитячої активності, а, отже, іі розвитку говоріння, використовую проектувальну технологію, всі етапи якої створюють ситуації для спілкування школярів, викликають потребу мовленнєвої діяльності. Спочатку діти потребують значної педагогічної допомоги, їм легше працювати в групі, а з часом впевненіше беруться за індивідуальні проекти — «доростають» до індивідуального монологу-представлення. Заохочую проектувальну діяльність школярів: проводжу конкурси в рамках предметних тижнів, поповнюючи постійно діючі шкільні виставки дитячих проектів.

Вже з першого класу застосовую інтерактивні технології, які сприяють взаємонавчанню дітей. Найперше привчаю учнів дотримуватись правил поведінки при роботі в парі та групі. Практикую заповнення школярами карток самооцінки. Застосування методів кооперативного навчання забезпечує:



  • розвиток уміння налагоджувати зворотній зв’язок — розподіл і виконання ролей, приймання спільного рішення;

  • готовність публічного словесного представлення результату;

  • формування уміння оцінювати мовленнєві одиниці, вдосконалювати їх.

Використовую технологію розвитку критичного мислення: включаю школярів у творчу мовленнєву діяльність до ознайомлення зі змістом твору; даю можливість вихованцям збагатити уяву версіями однокласників та автора; забезпечую залучення в навчальну діяльність всіх, без винятку, дітей; закладаю у свідомість школяра алгоритм роздумів над прочитаним.

Провідне значення з розвитку говоріння відводжу активному використанню можливостей навчально-методичного комплексу уроків рідної мови. Вже на уроках навчання грамоти за матеріалами букваря розвиваю уміння:



  • переказувати сюжетні тексти;

  • інсценізувати тексти, що містять діалоги;

  • підбирати заголовок;

  • формулювати запитання;

  • виразно читати напам’ять вірші.

На уроках, де відводиться 20 хвилин на розвиток зв’язного мовлення, вчу дітей:

— складати зв’язне висловлювання, рухаючись від частин до цілого;



  • створювати міні-твори за аналогією — калькуванням.

У 2-4 класах прямим завданням уроків української мови є удосконалення говоріння. На них:

— сповна використовую понятійний, розвивальний, практичний ресурси підручника з рідної мови;

— застосовую мультимедійні засоби.

Розвиваючи зв’язне мовлення, підтримую впевненість дітей у власні можливості — створення у співпраці плану, і синонімічних рядів; добір художніх засобів виразності; узгодження часових форм дієслів; користування алгоритмами, словниками; консультації з однокласниками та вчителем.

На уроках читання мовленнєвий розвиток будую зі складових, визначених сучасним дидактом О. Я. Савченко. Працюю над створенням банку аудіозаписів програмових авторів у виконанні керівника гуртка декламаторського мистецтва. Починаючи з 2 класу, практикую проведення уроків-діалогів. У 3, 4 класах, окрім відомих вправ з розвитку говоріння, я запровадила систему завдань з формування діалогічного мовлення за підручником «Читанка», поповнивши відомі типи діалогів власними. Завдання спрямовані на удосконалення навички читання, сприяння розвитку літературознавчої компетенції, поступове формування основних діалогічних умінь:

— починати діалог;

— реагувати на вислів;

— підтримувати розмову;

— розмірковувати;

— стимулювати до бесіди співрозмовника;

— оцінювати та коригувати діалогічну конструкцію.

Усвідомлюючи свою роль у формуванні культури спілкування, реалізовую програму курсу «Риторика», яка допомагає вирішувати такі педагогічні завдання:



  • розвиваю в своїх учнів мовні, інтелектуальні і пізнавальні здібності;

  • виховую в них бажання до подальшого самовдосконалення у галузі говоріння;

  • прищеплюю культуру спілкування;

  • формую уміння переносу знань і навичок у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності — розвиваю креативне мислення;

  • заохочую давати оцінку певним явищам та діям;

  • стимулюю дитячу зацікавленість темами, що наближають навчальне спілкування до реальних умов.

За 32 роки роботи у школі впевнилась, що виховні заходи досягають мети за умови їх лінгвістичного забезпечення високоморальними художніми творами, перлинами народної творчості.

Таким чином:



  • прилучаю школярів до живого нормативного мовлення;

  • створюю природні мовленнєві ситуації обміну враженнями;

  • вчу насолоджуватись мелодикою рідного слова.

Вважаю, що необхідною умовою реалізації мовленнєвого потенціалу дітей є батьківська дієвість, яку я підтримую комплексно:

  • педагогічна просвіта;

— знайомство з кращими зразками дитячої мовленнєвої діяльності:

— залучення до проведення годин спілкування, нестандартних уроків, свят, екскурсій;

— відвідування як відкритих, так і робочих уроків.

Тісна співпраця з батьками дає можливість реалізувати їхні комунікативні можливості — професійні, творчі, ораторські, — а також виявити досягнення та проблеми дитини-мовця, накреслити шляхи її розвитку.

Я.Корчак писав: «Все сучасне виховання, спрямоване на те, щоб дитина була зручною, послідовно, крок за кроком, прагне приспати, пригнітити, знищити усе, що є волею і свободою дитини, стійкістю її духу, силою її вимог. Ввічлива, слухняна, хороша, зручна, але й гадки не має про те, що стане безвольною і життєво безпорадною». Цей вислів має спонукати вчителів і вихователів переглянути підходи до роботи у формуванні життєвих компетентностей дитини.

Учитель має бути оптимістом в ставленні до дитини. Тому кожний день з дитиною йому необхідно починати радістю, закінчувати—миром.

Необхідно, щоб кожний етап уроку, форма і метод відповідали певній меті. Учні мають брати участь у мотивації навчальної діяльності.

Оскільки неуважність учителя до запитань учнів може стати наслідком зникнення в дитини запитань взагалі, викликати інфантилізм до життя. Тому вчителю слід працювати над розвитком мислення учнів, а не механічного запам'ятовування, давати відповіді на ті запитання, які дитина ставить, а не лише на ті, що записані в плані-конспекті уроку.

Для створення ситуації, що впливає на формування життєтворчості учня, я використовую:


  • динамічний план уроку та його структуру, яка може змінюватись у процесі роботи;

  • спецкурс «Риторика», «Розвивай здібності», «Позакласне читання та енциклопедична хвилина», «Логіка»;

  • завдання логічного характеру на традиційних уроках;

  • мотивацію навчання;

  • спільне з учнями планування уроків, позаурочних заходів, проектів;

  • проведення інтелектуальних ігор, свят, змагань, що вимагають від учасників не лише знання програмового матеріалу, а й вміння ним користуватися, шукати різні шляхи розв'язання поставленої проблеми.

Ефективними на уроках є такі види вправ: переказ прочитаного, стислий і поширений опис добре відомих предметів, продовження розповіді, поширення речень, словесне малювання картин, складання казок, невеличких оповідань, розповідей на вільну тему. Уроки націлені на те, щоб учні вміли оперувати здобутими знаннями, використовувати їх на різних рівнях власного життя.

Робота над проблемою дає можливість:



  • підвищити якість засвоєння програмного матеріалу;

  • використовувати нетрадиційні форми роботи, не як самоціль, а як спосіб досягнення навчальної мети уроку;

  • використовувати такі методи навчання як метод проектів, діалог, створення проблемних ситуацій;

  • використовувати рольові ігри;

  • дає можливість дітям проявити свої здібності на уроці.

  • створити на уроці атмосферу співпраці;

  • підвищувати самостійність учнів.

Запроваджуючи систему сприяння розвитку говоріння, я зіткнулася з багатьма проблемами. У вищевикладеному матеріалі проілюстровано підходи до розв’язання окремих з них. Однак, актуальним для мене лишилося запитання про те, яким чином подолати зниження мовленнєвої пильності школярів в позаурочному спілкуванні. Розумію, злободенність цієї проблеми потребує пошуку педагогом ефективних форм сприяння формуванню внутрішньої мотивації до активного використання рідної мови.

Маю честь бути педагогом у час, який поряд з нормативністю надає широкі можливості для творчості, варіативності, демократичності. Сьогодні задовільнено попит школи на методичну літературу, посібники, наочні матеріали. Але, на жаль, малі напрацювання у створенні програмних продуктів для дітей віком 6-10 років, таких, як «Природознавство. 3, 4 клас», що, окрім наукового змісту, містить конструктор уроку. Впевнена: слід пам’ятати, що розв’язання проблеми починається з її з’ясування...




Урок-діалог з українського читання в 2 класі

Воля — найдорожче!

«Жаль, але не дуже, плакала б, та не хочеться»

Іван Сенченко

Предмет. Українське читання.

Тема. Воля — найдорожче! «Жаль, але не дуже, плакала б та не хочеться» Іван Сенченко.

Мета. Прищеплювати уміння працювати з текстом: удосконалювати навички правильного, виразного читання, уміння виділяти головну думку прочитаного, формувати запитання за змістом прочитаного тексту.

Удосконалювати розвиток мовленнєвого апарату і вимови.

Розвивати аналітико-синтетичні уміння: висловлювати оцінні судження; читати в особах діалог, даний у творі; навички самоконтролю.

Розвивати уяву та фантазію. Збагачувати активний словник учнів.

Виховувати бережливе ставлення до природи — до птахів. Сприяти формуванню етики мовленнєвого спілкування.

Обладнання. Мультимедійні засоби навчання: фрагмент комп’ютерної гри «ІІетрикові острови» — загадки; фрагмент комп’ютерної гри «Тренажер грамотності» — текст «Годівниця», індивідуальні картки, складові алгоритми, запис на дошці, індивідуальні сигнали, казковий герой (м’яка іграшка) — Мудра Сова.

Тип уроку. Комбінований.

Урок-діалог:


  1. робота учнів у парах;

  2. навчання умінню задавати запитання один одному, автору за прочитаним;

  3. визначення діалогу в тексті, читання його в особах;

  4. інсценізування діалогу.

Методи мовленнєвого розвитку. Вправляння, пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий, дослідницький.

Хід уроку

  1. Організаційна частина

  2. Визначення завдань, девізу уроку

Дорогі діти!

Сьогодні ви маєте змогу

Присвятити свої сили

УРОКУ-ДІАЛОГУ — напис на сонечку

Будем вчитись:

ГОВОРИТИ — ОХОЧЕ, — написи на промінчиках

ЗАПИТУВАТИ — ТОЧНО,

Час від часу сусідові

ПОГЛЯДАТИ В ОЧІ.



Діти повторюють другу строфу з рухами:

потискують один одному руку,

наказують вказівним пальчиком;

доброзичливо заглядають в очі.

У кінці уроку ми визначимо, яким вдався наш урок:

Корисним чи Даремним

Корисним ми зможемо його назвати, якщо:

  • проведемо мовну розминку ;

  • повторимо вивчене на попередньому уроці;

  • вчитимемось правильно, виразно читати нові вірші;

  • визначимо головну думку творів;

  • збагатимо мовлення новими словами;

  • говоритимемо зрозуміло, зв’язно, виразно.

    1. Мовна розминка

3.1. Розгадування загадок

— Хто нам допомагатиме, ви дізнаєтесь, розгадавши загадки. (Фрагмент комп’ютерної гри «Петрикові острови»: загадки.) Про яких птахів йшлося в загадках? (Ластівку, півня, сову.) Хтось з них хоче нам допомагати. Хто?



М_др_ С_

Фонетична зарядка

Наша помічниця цікавиться, як ви умієте співати по-пташиному.



  • як співає зозуля?

  • каркає ворона?

  • співає півень?

  • тьохкає соловей?

  • співає синичка? (Тінь-тінь)

Розчитування

а) читання в парах складів з алгоритмічних таблиць

З таблиці, що у вас на партах, прочитайте в парі почергово восьми и ряд складів.



(Перевірка трьох пар).

б) читання стовпчиків слів

Мудра Сова пропонує вам прочитати стовпчики слів:

Сойка сова голуб

снігур дятел півень

синиця ворона ворона

горобець шишкар омелюх

До якої групи належать всі ці назви?

Хто зайвий? Чому?

Прочитаємо всі слова на одному диханні.

3.2. Замір швидкості читання

— Діти, Сова уже помітила, що ви багато знаєте про пташок, любите їх, тому що за вікном класу розміщена годівниця. Які пташки прилітають до неї поживитися?

— Чим ви їх підгодовуєте?

— Мудра Сова каже, що наш проект «Кожну крихту збережем» дуже корисний. Але годівниць має бути якомога більше. Ви можете і біля свого будинку розмістити «їдальні для пташок». Як виготовити найпростішу годівницю, ви дізнаєтесь з тексту «Годівниця». А ще цей текст допоможе перевірити швидкість та уважність вашого читання. Дістаньте з конвертів текст. Приготуйте олівець. По моїй команді починайте напівголосно читати. Коли я скажу: «Стоп!», помітите відмітку у тому місці, до якого дочитали. А потім перевіримо, чи уважно ми читали?



г) індивідуальна робота (під час перевірки слухаю читання одного учня, інші діти читають самостійно)

На кінець першого семестру швидкість вашого читання повинна становити 25-40 слів. У цьому тексті 48 слів. Знайдіть слово «мріють» — це 46 слово. Отож, той, хто дочитав до кінця тексту, перевищив норму швидкості читання, поаплодуйте собі. Хто дочитав до кінця тексту, вклався у норму швидкості читання. Поаплодуйте і ви. Хто не дочитав останній рядочок — теж можуть бути собою задоволені, подаруйте собі аплодисменти. Ну, а той, хто не дочитав до останнього рядочка, не засмучуйтеся. У вас все ще попереду. Якщо подружитеся з книгами й щодня читатимете їх своїм рідним або улюбленій іграшці, то швидше з цим упораєтесь. Давайте, діти, покажемо, що ми віримо в сили однокласників, яким треба швидше читати: поаплодуємо їм всі разом.



  • Тепер перевіримо, чи уважно ви читали. «Поголосуємо» сигналами: ось у нас з Совунею 2 годівниці (картонна та пластикова): перша з зеленою позначкою, друга — з червоною. Хто зрозумів, що у тексті йшлося про годівницю з зеленою позначкою, покажіть зелений сигнал, а, якщо йшлося про ту, що з червоною позначкою, покажіть червоний.

(Звертаю увагу на рішення учня, у якого перевіряла замір швидкості та правильності читання).

Хто бажає відстояти свою думку, опираючись на схему:

Я вважаю, що...

Тому, що...

Отже,...


  • Сова бажає усім дітям читати уважно, вдумливо.

(Бальне оцінювання учня, з якого індивідуально приймала замір).

3.3. Вправляння у виразному читанні тексту «буксиром» (За текстом «Годівниця» з диску «Тренажер грамотності).

  • Діти, зараз ми з Совою пропонуємо вам повчитися читати цей текст виразно. Спочатку послухайте його у виконанні диктора. Зверніть увагу на які слова він ставить логічний наголос.

  • На які слова падав логічний наголос?

  • Спробуємо читати «буксиром» за диктором наслідуючи його інтонацію, логічні наголоси, паузи.

4. Перевірка домашнього завдання

Ви старалися під час мовної розминки. Тому ми з Совою сподіваємось, що ви зможете отримати високі бали за домашнє завдання.

Що було задано додому?

Вчитися виразно читати вірш Ліни Костенко «Перекинута шпаківня».

За бажанням діти могли намалювати малюнок до твору і підготувати монолог-представлення малюнка.

За бажанням учні у парі могли створити діалог дітей, які вирішили допомогти шпачиній сім’ї.

— Доки ми перевірятимемо усні завдання, 4 учнів будуть вирішувати тестові завдання за твором «Перекинута шпаківня».


  1. Читання дітьми твору

Додаткові запитання:

— Зачитай, хто перекинув шпаківню?

— Закінчи речення: «Явір — це...».

— Чому шпаченята були безпорадні?

— Який вірш Ліни Костенко ми нещодавно вивчали?


  1. Представлення дітьми малюнків

  2. Представлення діалогів

  3. Підсумок перевірки

Мудрій Сові дуже сподобалось виразне читання __________, малюнок та монолог _________, діалог, який представили _______________ .

5. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми уроку

5.1. Бесіда

— Діти, який розділ ми вивчаємо?



(«Нема без кореня рослини, а нас, людей, — без Батьківщини».)

— Які теми у цьому розділі ми вже вивчили?



(«Що таке Батьківщина», «Рідна домівка, рідна сім’я — тут виросте доля моя».)

— Яку тему ще вчимо?



(«Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю».)

— Твори яких жанрів ми опрацювали у цій темі?



(Вірші, оповідання.)

— Сьогодні ми продовжуємо вивчати розділ «Нема без кореня рослини, а нас, людей, — без Батьківщини» та тему «Буду я природі другомм: милуюся, оберігаю, прикрашаю».

А тему сьогоднішнього уроку ви дізнаєтеся, якщо дасте відповідь Мудрій Сові:

— Що найдорожче для птахів?



«Мозковий штурм»

  • А як ви розумієте значення слова «воля»?

  • Дармасюк Таня напередодні отримала завдання з’ясувати за тлумачним словником значення слова «воля». Послухаємо інформацію Тетяни.

  • Діти, то якими іншими словами можна замінити слово «воля»? (Свобода, незалежність)

  1. Перегляд відеосюжету

  • Мудра Сова пропонує нам подивитись відеосюжет, як живеться пташкам на волі.

  • Яких пташок бачили у записі?

  • Як поводяться пташки на волі?

  • Як вони співають на волі?

  • Чи було б їм стільки простору в клітці?

  • Чи так само вони співали б?

  1. Повідомлення теми уроку

  • Тема сьогоднішнього уроку «Воля — це найдорожче». Ми познайомимось з твором Івана Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

6. Робота з новим матеріалом

  1. Біографічні відомості про Івана Сенченка

Підготувати біографічні відомості про І. Сенченка я попросила Лізу Щербак, а представити книжки з творами І. Сенченка — Юлю Петренко.

Послухаймо дівчаток.



(Відбувається заслуховування, оцінення).

  1. Диференційована підготовка до сприймання тексту

  • Перш, ніж читати новий твір, Мудра Сова пропонує вам у парах дружно виконати підготовчі завдання. Ці завдання розміщені на аркуші з пташечкою.

Про завершення роботи повідомте зеленим сигналом, про проблеми — червоним.

1 ряд

2 ряд

3 ряд

Складіть власну історію про Юрчика та Синичку

і иничку


До поданих слів запишіть близькі за значенням слова, користуйтеся довідкою:

Оздобив —

Позира —

паморозь —

мжичка —

брязькотельця —



(° Дрібний дощ,

° білий морозяний наліт,

° поглядає,

° прикрасив,

° предмети, що дзеленьчать)

Упорядкуйте букви в виділеному слові, дізнайтеся, що означають такі вислови:

Носа верне — так кажуть, коли щось не подобається.

Очей не відірве — так кажуть, коли хтось дуже уважно дивиться.

6.3. Первинне сприймання тексту

— Діти, ми вже пояснили слова, вирази, які зустрічаються у новому творі, придумали власні історії про Юрчика та Синичку. Сова каже, що їй цікаво почути твір Івана Сенченка, а вам? Зараз я читатиму, а ви слухайте уважно і розкажете, які почуття у вас виникли під час сприймання твору.



а) виразне читання вчителя

(Користуючись таблицею почуттів, що вміщена в алгоритмічній лінійці у вас на парті, розкажіть: які почуття у вас виникали під час слухання тексту?)

б) з’ясування розуміння фактичного змісту твору

(Чи уважно ви слухали твір ми з Совунею зараз перевіримо з домогою фізхвилинки «Присідай-скачи». Слухайте речення, які я читатиму. Якщо почуєте речення, яке підходить до змісту твору, ви з ним погоджуєтесь — присідаєте. Якщо речення не відповідає змісту твору, ви не погоджуєтеся — стрибаєте).

  • Синичка влетіла до хлопчика у відчинену кватирку (стрибають);

  • Хлопчик упіймав синичку (присідають);

  • Юрчик посадив пташку у клітку (присідають);

  • Хлопчик був неуважний до пташки (стрибають);

  • Синичці подобалась прикрашена клітка (стрибають);

  • Синичці подобались мжичка, паморозь, листячко за вікном (присідають);

  • Синичка вирішила до весни перебути у хлопчика (стрибають);

  • Юрчик випустив синичку на волю (присідають);

  • На прощання синичка сказала, що їй дуже жаль прощатися з гарною кліткою (стрибають);

  • На прощання синичка сказала: «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться» (присідають).

  • Сові дуже сподобалась фізхвилинка «Присідай-скачи», вона спробує у лісовій школі запровадити таку вправу.

  1. Самостійне читання твору, формування запитань

  • Прочитайте твір самостійно, складіть запитання для однокласників за змістом твору.

(Діти читають самостійно. Ставлять однокласникам запитання. Оцінюють: «Правильно», «Неправильно».)

  • Діти, а якби у вас була можливість зустрітися з Іваном Сенченком, про що б ви його запитали?

  • А якщо автор вас запитав би:

  • До якого жанру належить цей твір?

  • Чому?

  • Чи можна цю казку назвати народною?

  • А яка це казка?

  1. Читання вголос

  • А зараз Сова пропонує вам навчитися читати цей твір вголос.

а) читання «луною» слів, розміщених у підручнику після тексту;

б) підготовка до правильного та виразного читання:

Ми намагатимемось читати:



Правильно

Виразно

Правильно наголошуй

Вдихай на початку речення

Не повторюй склади

Роби паузи на розділових знаках

Дочитуй кожне слово

Змінюй силу голосу:

↓— перед крапкою;

↑— логічні наголоси,

перед знаком питання;

→ — у окличному реченні





Інтонація:

— Діти, Сова трішки стомилася і просить вашого дозволу відпочи- іп на наших партах. Дозволяєте? Ви будете читати казку «ланцюж- мім по одному реченню. Сова відпочиватиме біля того, хто прочини: правильно та виразно.

в) читання вголос (вчитель ходить між рядами і садовить Сову біля дитини, яка прочитала правильно та виразно, в інших випадках діти пояснюють: чому Сова не «відпочиває» біля котрогось учня.)

6.6. Вибіркове читання

Розгляньте малюнок. Сові цікаво, хто з вас відшукає речення, яке відповідає малюнку? (Байдуже! Не хочу в клітці, хочу в ліс!)

— Чи відповідає вигляд клітки на малюнку тій клітці, що описана н тексті?

— Зачитайте сові, як Юрчик прикрасив клітку.

— Які слова виражають головну думку твору?

— Яким словом розпочинається розмова хлопчика з пташкою?

6.7. Вправляння у виразному читанні діалогу

— А як називається розмова двох персонажів?

— Ми з Совою пропонуємо вам попрацювати в парах:



  • розподіліть ролі Юрчика та Синички;

  • повправляйтеся у виразному читанні діалогу, випускаючи слова ангора.

а) читання в парах;

б) читання вголос (1-2 пари);

и) оцінювання.

7. Творче застосування знань

7.1. «Спрощене судове слухання»

— Діти яким персонажем можна назвати Юрчика: позитивним чи штативним? Спробуємо з’ясувати це з допомогою «Спрощеного судового слухання». Діти з першого ряду виконуватимуть роль «Позивачів», ви повинні назвати негативні вчинки Юрчика. Діти з другого ряду виконуватимуть роль «Адвокатів», ви повинні назвати позитивні вчинки хлопчика. Діти з третього ряду виконуватимуть роль «суддів», вислухавши всі звинувачення, виправдання, ви повинні вирішити: Юрчик — це позитивний персонаж чи негативний.



(Виступають «позивачі», «адвокати»).

  • А тепер «судді», вислухавши звинувачення, виправдання, мусять ухвалити рішення: Юрчик — це позитивний герой чи негативний. Та сказати хлопчику пораду на майбутнє.

  • «Проголосуємо ніжками». Шановні «судді», хто вважає, що Юрчик позитивний герой, вийдіть на ліву сторону класу, а хто вважає, що він — негативний герой, вийдіть на праву сторону класу.

  • Хто бажає пояснити своє рішення і дати пораду Юрчику на майбутнє?

    1. Підсумок уроку

На початку уроку ми домовилися, що визначимо яким вийшов наш урок? Хто бажає оцінити, вдалий наш урок, чи даремний, чому? Що вдалося найкраще? Що не вдавалося? Отож, нам і надалі потрібно...

    1. Домашнє завдання

  • Мудра Сова дає вам таке завдання: вчитися читати казку виразно, відповідати на запитання вміщені в підручнику після казки. Хто має бажання, може підготувати інсценізацію діалогу, вміщеного у казці.

Сова просить, щоб ви і на уроці, й на перерві спілкувалися з девізом:

ГОВОРИТИ — ОХОЧЕ, потискують один одному руку

ЗАПИТУВАТИ — ТОЧНО, наказують вказівним пальчиком

Час від часу сусідові доброзичливо дивляться в очі.

ПОГЛЯДАТИ В ОЧІ.

Сові час відлітати. До побачення.


З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

В 2 КЛАСІ



  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка