Новосад Катерина Анатоліївна



Скачати 154.79 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір154.79 Kb.
Новосад Катерина Анатоліївна,

класний керівник 6-А класу,

учитель української мови та літератури

Баштанської ЗОШ І–ІІІ ступенів

Баштанської районної ради

(урок для учнів 6 класу)


Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, продовжити ознайомлення учнів з національними символами України, формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів, розвивати вміння фантазувати, критично мислити, виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасного,виховувати патріотичні почуття.


Обладнання: карта України, глобус, Конституція України, національна символіка: герб, прапор, гімн, виставка дитячих малюнків «Мій рідний край», виставка народних оберегів: рушники, сорочки, серветки, українські віночки; аудіозапис українських пісень.

Хід уроку:




І.Організація класу до урок

(Учень розповідає вірш)

Ось дзвінок вже пролунав –

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Перший урок починаймо.

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Слово вчителя. Любі діти, шановні батьки та гості! Сьогодні школа знову гостинно відкрила двері усім своїм учням. Цей навчальний рік несе кожному з нас творчі відкриття й нові враження. А перший Урок Знань стане для нас початком шляху до цих відкриттів. Тепер ви шестикласники. Попереду – труднощі й перемоги, невдачі й успіхи. І я впевнена, що ви все зможете, адже ми добре з вами вивчили девіз нашого класу …

(У нас немає ти, у нас немає я, ми - єдиний клас , ми - одна сім’я!)

Тому разом ми подолаємо всі труднощі. Бо всі ми України рідної сім*я.

(Звучить 1-й куплет і приспів української пісні «Ми діти твої, Україно!», Н. Горбенко.)



Учень.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Земля, де виріс, — берегиня Душі твоєї, так і знай.

Найкращий в світі рідний край. Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський.

Учитель. -Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну)

- Прослухавши пісню та рядки з вірша , напевно, ви можете сказати про що буде йти мова на нашому уроці ? ( Про нашу Батьківщину –Україну).



Учитель. - Тож тема нашого першого уроку пов’язана з нашою країною. І звучить вона так: Україна- єдина країна.

Учитель. -А що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Вправа «Мікрофон». ( Учні висловлюють свої думки у мікрофон, який передають один одному по черзі ).

Учитель: Гаразд, враховуючи ваші очікування, на сьогоднішньому уроці ми спробуємо разом дослідити нашу Батьківщину з різних сторін.

IIІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Учитель. Діти, а що таке Батьківщина?

Учень 1. Батьківщина — це рідна земля, рідний край, де ми народилися. ЇЇ багатства — це хліб, цукор, сталь і вугілля, літаки й комп'ютери.

Учень 2. А ще тихі озера, калинові гаї, народні пісні, які співали наші діди, наша рідна мова.

Учень 3. Батьківщина — це безкрайні лани пшениці, вишневі садки, квітучі поля льону, білі хати. Це гори Карпати і шахти Донбасу.

Учень 4. Батьківщина — це розкішний вінок із рути, барвінку, це пам'ять про минуле і сучасне.

Учень 5. Батьківщина — це земля, де ми живемо, де жили наші предки.

Учень 1. Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт і верби над ставом, й калина. Моя Батьківщина — це мрії політ, Це рідна моя Україна!

Учень 2.

Моя Батьківщина — це наша сім'я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дід мій і я,

Всі рідні і друзів багато.

Учень 1.

Моя Батьківщина — це злагода й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

Учень 2. Моя Батьківщина — ліси і поля. Від них в нас і радість, і сила. Це та найсвятіша у світі земля, Що кожного з нас народила.

Учитель. Чому землю, на якій народились, люди люблять більше за все на світі і називають Батьківщиною?

Учень 3. Є багато країн на землі, В них — озера, річки і долини... Є країни великі й малі, Та найкраща завжди — Батьківщина! Є багато квіток запашних, Кожна квітка красу свою має, Та найкращі завжди поміж них Ті, що квітнуть у рідному краї. Є багато пташок голосних, Любі, милі нам співи пташині. Та завжди наймилішими з них Будуть ті, що у рідній країні. І тому найдорожчою нам Є і буде завжди щохвилини Серед інших країн лиш одна, — дорога нам усім Україна!

Учитель. Зараз ми нагадаємо про те, де знаходиться наша земля, яку має площу, з якими країнами межує та багато іншого. А допоможуть нам юні географи.

Учень - географ 1 . Ось погляньте на глобус. На ньому зображені океани і материки. На материках є багато різних держав і повсюди живуть люди. Людей на Землі багато, і вони відрізняються між собою за кольором шкіри, розрізом очей, говорять різними мовами, у кожного народу своя культура і свій побут, свої пісні, танці та звичаї.

І кожна людина має свою Батьківщину, яку любить понад усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона одна у кожного і дається йому від народження. А ми живемо в Україні, і ми всі разом — український народ.



Учень - географ 1 . А в якій частині світу розташована Україна?

(Відповіді дітей.)

Подивіться на глобус, ось — Україна. На глобусі вона маленька, тому краще перейдемо до географічної карти і знайдемо Україну.



Учень - географ 2.Проведення вікторини «Хто знає...»

• Назвіть столицю України! (Київ.)

• А найбільша річка, яка протікає по території України називається... (Дніпро.)

• А яка площа України? (603,7 тисячі км3.)

• А тепер назвіть найбільші міста України. (Харків. Дніпропетровськ, Донецьк...)

• Погляньтє уважно на карту. Тут є гори, як вони називаються? (Карпати.)

• Є степи, є багато лісів.

- А хто знає, скільки людей живе в Україні? (Біля 45 млн. осіб.)

• А тепер подивимось, з якими країнами межує наша Україна, і тобто з ким ми живемо по сусідству (Росія,Білорусь, Польща, Словаччини, Угорщина, Румунія, і Молдова).

Учень - географ 1 . Береги України омивають Чорне і Азовське моря. Велика наша Батьківщина, дивовижна її природа. Є в нас багато річок: Західний Буг, Дністер, Десна і сотні менших і зовсім маленьких річок. Є багато великих і маленьких озер з чистою, прозорою водою; тисячі джерел, які напувають ліси та луки. Природа України чудова, і потрібно її берегти.

Учитель. А тепер давайте подивимось слайди, на яких зображено природу рідного краю.

(Показ слайдів у супроводі українських пісень.)

Учитель. Подивіться на малюнки, які намалювали наші діти. На них зображене те, що припало до душі кожній дитині.

(На фоні мелодії.)

Учень .

Я люблю кожну квіточку в полі

І струмок, що до річки біжить.

І високі, до неба, тополі,

Й чисту-чисту у небі блакить.

Й журавлину осінню печаль.

Й споришеві стежки, що далеко

Розійшлись по землі в синю даль.

У долоньки свої й у серденько

Я промінчики сонця ловлю,

Україну мою, рідну неньку,

Я всією душею люблю!



Учитель .Діти! Перед вами невеличка тоненька книжка, на обкладинці якої написано «Конституція України». Про цю книгу нам розкажуть юні правознавці .

Учень – правознавець 1. Це Основний Закон нашої держави. Складається вона з 15-ти розділів. Конституція була прийнята 28 червня 1996 р. на п'ятій сесії Верховної Ради України.

Слово «Конституція» в перекладі з латинської мови означає устрій, установлення. Кожна держава має свою конституцію і вважає її головним документом. У цьому документі закладено правові засади держави — її суспільні й національні цінності життєво важливі права та свободи громадян. Конституція — це гордість країни, день її прийняття вважається великим святом.



Учень – правознавець 2. Саме в 20-й статті І розділу Конституції України записано: державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Національний прапор України — це синьо-жовтий прапор. Він має давнє походження. Поєднання двох кольорів зустрічалось на гербах і прапорах нашого народу не лише за часів козацької вольниці, а й набагато раніше — за княжої доби.



Учитель. Давайте поміркуємо над тим, чому саме ці два кольори вибрано для нашого прапора. Які асоціації викликає у вас жовтий колір?

(відповіді учнів.)

Учитель .Так, правильно. Жовтий колір — це колір пшеничної ниви, колір хліба-зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір — це також колір сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився 6 життєдайний хліб.

Блакитний — це символ чистого неба, у якому сяє жовтогаряче сонце! Блакитний — це колір життєдайної води, без якої не визрів би й не заколосився хліб, не було б життя на землі.

Так, жовтий — колір хліба, життя, а блакитний — колір неба, миру, джерельної води. Тому українці поєднали ці кольори у своєму національному прапорі.

Учень. Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака славні

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє — небо, жовте — жито.

Прапор свій обррігаєм,

Він — святиня, знають діти!

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки є народом

Працелюбним в Україні?


Учитель.

-Що ж означає слово «герб»?



Учень-історик. За тлумачним словником, означає символічний знак держави, міста, роду, особи, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах. Державний Герб України— офіційна емблема держави,

Є близько 40 версій походження тризуба. Згідно з однією з них, герб є уособленням . трьох природних сил; повітря, землі, води. Золотий тризуб на блакитному тлі як символ влади дуже давній знак. Він зустрічався ще за часів Київської Русі, зокрема на монетах київського князя Володимира, який жив більше тисячі років тому. Отже, нашому гербу — більше трьох тисяч років.



Учитель.

-Давайте поміркуємо, чому саме тризуб вважають гербом України? Можливо, тому, що число «три» завжди вважалося чарівним,. казковим. У казках ми часто зустрічаємо трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що розстеляються перед казковими героями. А ще в тризубі відображено триєдність життя. Це — батько, мати, дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов. Адже тато — найдужчий, мама — наймудріша, а дитя — це паросток їхньої любові. Усе це й відбито в тризубі — гербі України.



Учень . Слово «гімн» грецького походження (дослівний переклад «похвальна пісня»). Гімн України — це урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності, яку більше століття тому написали поет Павло Чубинський та композитор Михайло Вєрбицький. Слова гімну «Ще не вмерла України» були вперше надруковані в 1863 році. Вони сподобалися і припали до серця українцям. Люди навіть приписували пісню Т. Г. Шевченку. Гімн звучить на ознаменування сили, слави і могутності держави, Слухати гімн треба стоячи, мовчки, з гордо піднятою головою.

Учитель.

Є в народу України споконвічні народні або національні символи, з якими пов'язане все його життя. Пригадайте та назвіть ці символи і чим вони дорогі українцям?



(Відповіді дітей.)

Учитель. Так, ви молодці. Наші хлопці і дівчатка докладно розкажуть нам про народні символи українців.

Учень 1. Хліб — усьому голова. Хліб — символ життя. З давніх-давен : він у пошані в нашого народу. Яке щастя, яке добро, що він є на світі! Спочатку в землі, потім у борошні й, нарешті, на сто лі — зарум'янений, духмяний, вірний наш, годувальник, смачний хліб. Народжений і працею. Якби в нас було хліба стільки, що могли б ним прогодувати весь світ, ми все і одно сказали б: бережіть кожну скибочку хліба, кожний колосок, кожну зернину, бережіть не тому, що ми скупі, а тому, що і це наш хліб! «Як вродить жито, то будемо жити», — говорить народне прислів'я.

Учень 2.Важливу роль відіграє хліб в обрядах і звичаях українців. Він з людиною від народження і до смерті 3 хлібом ідуть на родини, хрестини, новосілля, сватання. З хлібом-сіллю зустрічають в Україні найпочесніших гостей. Він ознака гостинності українського народу. На його честь складено багато пісень, сповнених відданості й любові.

Учитель. А зараз ми з вами проведемо парад приказок про хліб. Починаемо!

Хліб нам батько!

Хліб — усьому голова!

Поки є хліб і вода, асе не біда!

Без хліба нема обіда.

Пустощами хліба не добудеш.

Земля годує людей, як мати дітей.

Що посієш, те й пожнеш.

Земля тарілка: що покладеш, те й візьмеш.

Не кожух гріє, а хліб.

Земля-годувальниця аж парує, та хліб людям дарує.

Поганого хліба немає, погано, як нема хліба.



Учень3 . У кінці греблі шумлять верби...

Дерево, що зацвітало першим, віддавна шанувалось в Україні. Окрім окраси і суму, що промовляє до самого серця, верба дарує нам багато корисного, лікує. Вона — ніби позначка води на землі. Тому й криницю копають завжди під вербою. На сухому місці це дерево не росте ніколи. «Де срібліє вербиця, там здорова водиця», — говорить народне прислів'я, бо це дерево є природним фільтром.

Українці здавна вважають вербу святим деревом і шанують його. На останню неділю перед Великоднем припадає Вербна неділя. Люди вірили в чудодійну силу живої верби, вона мала дати здоров'я й достаток. Верба — символ неперервності життя, символ України, гарна й ніжна, невибаглива і корисна.

Учень 4. При долині кущ калини...

Калина — найулюбленіша в Україні рослина. Кущ калини біля материнської хати — це не тільки окраса, а й наш духовний символ, наша спадщина. З давніх-давен вона відігравала значну роль у весільних обрядах; з неї плели прикраси, прикрашали світлиці, весільні столи, коровай.

«Без верби і калини нема України», — говорять у народі. Калина — символ нев'янучої краси, кохання, рідної землі, нашої України.

Учень 5. І тополю любили люди завжди. У своїх легендах і піснях оспівували її та порівнювали струнких дівчаток з тополею. А найголовніше, мабуть, це те, що на високих тополях мостили свої великі гнізда лелеки, улюблені, оспівані в піснях і в казках птахи. Вони ж і діток приносили у великі українські родини.

Учень 6. Криниця — це вічний символ життя. Бо без води не можна прожити. Українці завжди селились там, де була вода. Тому до криниць в українців особливе ставлення — вони скрізь — розмальовані, прикрашені, гарно оздоблені й зачинені, щоб вода була чистою і холодною. А ще біля криниці люди садили квіти, вербу і калину, ставили ослін, щоб посидіти та погомоніти. А в кожній криниці вода особлива, на смак не схожа на воду з інших криниць, хоч і кажуть, що вода не має смаку. А ще кажуть: «Не плюй у криницю, бо води доведеться напитись». Ось так!

Учитель А зараз дізнаємось ми про народні обереги. А що ж воно таке, народні обереги? Вам цікаво знати? Звичайно! Тоді слухайте юних народознавців.

Учень- народознавець 1. Народні обереги — це такі речі, які оберігали людину в далекій дорозі й кожного дня у побуті, бо вважалось, що зроблена добрими руками і з добрими думками, мала магічну силу, яка захищала людину в найвідповідальніші миті її життя.

Така річ оберігала від кулі на полі бою, від ворожіння, від лихого погляду. Ось що таке оберіг! А що ж було таким оберегом в українців?

Оберегами були вишиті рушники, сорочки, українські віночки.

Учень-народознавець 2. Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, із покоління в покоління.

Важко уявити і сучасну, і колишню хату в Україні без рушників. «Дім без рушників, як сім'я без дітей», — говорить народне прислів *я, їх вишивають для прикрашання оселі, для домашнього затишку, просто так для душі.

«Хай стелиться вам дорога рушниками!» — казали людині на щастя.

Учень - народознавець 3. Віночки з роду-віку були найкращою прикрасою дівчини ,обов'язковим атрибутом національного українського одягу. Український віночок — не просто окраса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. Уплітали у віночок багато квітів: деревій, барвінок, ружу, мальву, півонію, ромашку, любисток, калину. Усього в українському віночку — дванадцять квіточок, і кожна — лікар, оберіг від недобрих сил.

Учень.

Обереги мої українські.

Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Нам любов'ю серця зігрівають —

Доброта і тепло в них завжди.

Вони святість і відданість мають,

Захищають від лиха й біди.

Учитель. Настав час дізнатись про те, що в серці українського народу завжди була пісня – весела чи журлива, жартівлива чи сумна, але співали українці завжди. У пісні передавали свій настрій, свою любов до рідного краю, до своєї землі — рідної Батьківщини.

Учень . Яке це диво — українська народна пісня! Любов до рідного краю починається з маминої колискової. У ній — материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості. Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони мають чудову силу полонити людські серця, допомагати в праці, сповнювати радістю відпочинок, тамувати душевний біль, смуток, примножувати сили в боротьбі. Скільки зірок на небі, скільки квітів на землі, стільки й пісень в Україні.

III. Підсумки уроку

Учитель. Усе це — наша свята земля, рідна вона калина й усе, про що ми говорили, — і є нашою Батьківщиною, що зветься Україна. Тож любіть, шануйте, бережіть її та будьте гідними її синами та доньками.

Учень 1.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди!

Учень 2.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов’їну.

Учень 1.

Між братніх народів.

Мов садом рясним,

Сіяє вона над віками.

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами.



Учень 2.

Любіть у коханні, в труді і в бою,

Як пісню, що лине зорею,

Всім серцем любіть Україну свою, —

І вічні ми будемо з нею.

(Усі разом виконують пісню про Україну).


,




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка