Нститут педагогічної освіти І освіти дорослих академії педагогічних наук україни на правах рукопису гордієнко майя григорівна



Сторінка1/2
Дата конвертації26.03.2016
Розмір0.75 Mb.
  1   2




Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html






ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису



ГОРДІЄНКО МАЙЯ ГРИГОРІВНА

УДК 378.147.111:821:007.2



Формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів
Спеціальність : 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник : Сігаєва Лариса Євгеніївна,

кандидат педагогічних наук,


старший науковий співробітник
КИЇВ-2008




ЗМІСТ




ВСТУП






5

РОЗДІЛ 1

Теоретичні засади формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів




1.1. Характеристика базових понять дослідження

19

1.2. Проблема професійної підготовки майбутніх інженерів у педагогічній теорії

39


1.3. Самостійна робота з іноземною фаховою літературою у професійній підготовці майбутніх фахівців

57


Висновки до розділу 1

77

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ІНОЗЕМНОЮ ФАХОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ




2.1. Сучасний стан сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у студентів вищих технічних навчальних закладів III – IV рівнів акредитації

80


2.2. Особливості формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів

99


2.3. Відбір змісту самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою

118


Висновки до розділу 2

136

РОЗДІЛ 3

ПРОЕКТУВАННЯ Й ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів




3.1. Проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів

139


3.2. Експериментальна перевірка ефективності формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх фахівців:

3.2.1. Етапи та методика проведення експериментальної роботи

3.2.2. Аналіз результатів педагогічного експерименту


159


159

165


Висновки до розділу 3

183

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

185

ДОДАТКИ

192

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

243


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
СРС – самостійна робота студентів;

ІФЛ – іноземна фахова література;

СР з ІФЛ – самостійна робота з іноземною фаховою літературою;

ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника;

ОПП – освітньо-професійна програма;

ІМПС – іноземна мова за професійним спрямуванням.



ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. Соціально-економічний розвиток України, євроінтеграційні процеси, інформатизація нашого суспільства зумовлюють нові вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців.

Вища технічна освіта в Україні має забезпечити сьогодні підготовку конкурентоспроможного фахівця, здатного використовувати і створювати сучасні технології, що прискорюють науково-технічний розвиток нашої країни. Приєднання України до Болонського процесу стало поштовхом до переосмислення змісту і структури вищої технічної освіти, забезпечення її гнучкості, створення умов для формування фахівця, здатного до самостійної діяльності, спрямованої на здобуття високого професіоналізму.

Вихідні концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою, зокрема інженерних спеціальностей, викладено у Законах України «Про освіту» (1996), «Про вищу освіту» (2001), а також у Національній доктрині розвитку освіти (2002), Стратегії забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року.

Пріоритетним завданням сучасної інженерної освіти є оволодіння майбутнім фахівцем комплексом знань, умінь і навичок, необхідних для активного творчого професійного розвитку, неперервного самовдосконалення та навчання упродовж трудової діяльності. Іншим важливим завданням професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків є не стільки набуття ними готових знань, скільки оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності.

В умовах прискорених темпів накопичення та одночасного старіння професійно значущої інформації, оволодіння уміннями й навичками самостійної роботи надає можливість майбутньому фахівцеві бути постійно поінформованим щодо новітніх технологій в його професійній сфері, озброює досягненнями світової науки і практики.

Водночас професійно компетентні інженери-електромеханіки мають вирішувати нагальну загальнодержавну проблему енергоресурсозбереження за допомогою використання різних технологій керування, що забезпечують необхідними режимами функціонування електромеханічні комплекси. Ці технології реалізуються різноманітними перетворювачами, пристроями плавного пуску, мікропроцесорного керування тощо, значна кількість яких виробляється зарубіжними компаніями. Щоб вивчити та використати кращий зарубіжний досвід щодо новітніх розробок, майбутній інженер-електромеханік повинен уміти самостійно знайти потрібну інформацію, прочитати її іноземною мовою, тобто володіти уміннями й навичками самостійної роботи з іноземною фаховою літературою.

За цих умов особливого значення набуває проблема формування умінь і навичок самостійної роботи у майбутніх інженерів з метою забезпечення їх адаптації, самореалізації та самоосвіти в сучасних умовах інформаційного суспільства та інтеграції до світового співтовариства.

Разом з тим, існують певні суперечності, що негативно впливають на ефективність формування означених умінь і навичок, а саме: зміст навчальних матеріалів для самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою не повною мірою відповідає професійним потребам майбутніх інженерів; навчальна дисципліна «Іноземна мова» відноситься до блоку дисциплін професійно орієнтованої гуманітарної та природничо-наукової підготовки і вивчається на першому – третьому курсах, а «Іноземна мова за професійним спрямуванням» – на п’ятому курсі, тоді як базова інженерна підготовка розпочинається на третьому курсі, а необхідність у самостійній роботі з іноземною фаховою літературою найбільшою мірою виникає на четвертому та п’ятому курсах під час написання курсових та дипломних робіт із спеціальності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань професійної підготовки майбутніх інженерів дає підстави стверджувати, що нині ця підготовка має бути неперервною, особистісно орієнтованою, побудованою на засадах інтегративності й технологізації навчального процесу, розвитку самостійності й творчості особистості.

Актуальність проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців підтверджується висновками багатьох вітчизняних вчених: А. М. Алексюк, С. У. Гончаренко, Р. С. Гуревич, І. А. Зязюн, Г. О. Козлакова, І. М. Козловська, Н. Г. Ничкало, О. М. Пєхота, Л. П. Пуховська, В. В. Рибалка, О. Г. Романовський, В. А. Семиченко, С. О. Сисоєва та ін.

У наукових дослідженнях розглядаються різні аспекти професійної підготовки майбутніх інженерів: підготовка до управлінської діяльності (О. Г. Романовський), підготовка майбутніх фахівців з комп’ютеризованих систем (Г. О. Козлакова), зміст і форми організації підготовки бакалаврів інженерів (Н. М. Бідюк), зміст психолого-педагогічної підготовки інженерів машинобудівного профілю (М. В. Фоміна), формування умінь самостійної роботи у майбутнього інженера засобами ігрових форм (І. В. Хом’юк), нові технології загальнонаукової підготовки (Е. В. Лузик), теоретичні й методичні основи дистанційного навчання (П. В. Стефаненко), теоретичні й методичні основи навчання методів аналізу і синтезу механізмів і машин (П. А. Яковишин).

Різні аспекти організації самостійної роботи студентів розглядалися багатьма вітчизняними дослідниками, а саме: проблема формування пізнавальної самостійності студентів педагогічного училища (Г. С. Адамів), набуття досвіду самостійної діяльності студентів у сільськогосподарських школах (Л. Л. Головко), організація самостійної роботи студентів сільськогосподарських технікумів (Н. С. Журавська), організація самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту (С. Г. Заскалєта), теоретичні засади організації самостійної роботи студентів (В. А. Козаков), формування самостійної навчально-пізнавальної діяльності курсантів вищих військових навчальних закладів у процесі вивчення іноземної мови (В. Р. Мичковська), індивідуально-типологічні та дидактичні чинники результативності самостійної роботи студентів економічних університетів (Г. М. Романова), організація самостійної роботи з іноземної мови студентів вищих економічних навчальних закладів (М. І. Смирнова), теорія і практика самостійної пізнавальної діяльності (М. М. Солдатенко), організація самостійної роботи на основі індивідуально орієнтованого підходу (І. А. Шайдур), організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів (І. М. Шимко), організація самостійної роботи студентів технічного коледжу (А. Я. Цюприк) та інші.

На основі вивчення наукових результатів зроблено висновок, що проблема формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів досліджена недостатньо як на теоретичному, так і методичному рівнях, що гальмує використання прогресивних ідей зарубіжного досвіду у вітчизняній практиці.

Враховуючи актуальність означеної проблеми, її недостатню теоретичну розробленість і практичне впровадження, об’єктивну потребу і соціальне значення якісної професійної підготовки майбутнього інженера, темою нашого дослідження було обрано: «Формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів».



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України з теми «Психолого-педагогічні основи особистісного підходу до впровадження педагогічних технологій у професійних закладах освіти» (РK № 0102U000401) і плану наукової роботи Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського з теми «Розробка методичного та метрологічного забезпечення для комп’ютеризованих електромеханічних комплексів, впровадження в навчальний процес та дослідницьку практику» (РK № 0103U003993).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України 29 травня 2003 р. (протокол № 8) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 17 червня 2003 р. (протокол № 6).



Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх інженерів в умовах вищих технічних навчальних закладів III – IV рівнів акредитації.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів-електромеханіків у процесі їх професійної підготовки.

Мета дослідження: здійснити цілісний науковий аналіз проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків у вищих технічних навчальних закладах; розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність застосування авторської технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків; розробити методичні рекомендації щодо формування означених умінь і навичок.

Концептуальна ідея дослідження. В умовах модернізації вищої освіти в Україні, інтеграції нашої держави до Європейського співтовариства важливим є забезпечення формування професійної компетентності майбутніх фахівців, яка містить у собі інтелектуальні здібності, особистісні якості, соціальні й професійні вміння та навички. Підвищенню фахового рівня майбутнього інженера-електромеханіка, неперервності його особистісного розвитку та професійного становлення сприяє сформоване і розвинуте вміння самостійно й кваліфіковано працювати з іноземною фаховою літературою, що досягається за умов раціонального поєднання самостійної роботи з іноземною фаховою літературою та спеціальних дисциплін. Вирішення означеної проблеми передбачає розробку і теоретичне обґрунтування структури і змісту технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів-електромеханіків набуває ефективності за умов:

  • обґрунтування положення щодо професійної спрямованості самостійної роботи з іноземною фаховою літературою як складової професійної компетентності майбутнього інженера-електромеханіка;

  • неперервності самостійної роботи студентів з іноземною фаховою літературою упродовж усього періоду навчання у вищому технічному навчальному закладі;

  • відбору змісту самостійної роботи з іноземною фаховою літературою для професійної підготовки майбутніх інженерів відповідно до дидактичних принципів відбору й структурування змісту навчального матеріалу та урахування професійної компетентності майбутнього інженера-електромеханіка;

  • застосування інформаційних технологій у самостійній роботі студентів з іноземною фаховою літературою.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

  1. З урахуванням професійної компетентності визначити особливості формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів за напрямом підготовки «Електромеханіка» у вищих технічних навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації.

  2. Визначити педагогічні умови ефективності самостійної роботи майбутніх інженерів з іноземною фаховою літературою під час їх професійної підготовки.

  3. Теоретично обґрунтувати принципи відбору та структурування змісту навчального матеріалу для самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у професійній підготовці майбутніх інженерів.

  4. З урахуванням особливостей професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків обґрунтувати етапи проектування технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків.

  5. Розробити та експериментально перевірити авторську технологію формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків.

  6. Розробити навчально-методичні матеріали щодо формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою під час професійної підготовки майбутніх інженерів-електромеханіків у вищих технічних навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять провідні філософські, психолого-педагогічні ідеї, а також теоретико-методологічні положення сучасної педагогічної науки щодо неперервної професійної освіти (С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, Н. Г. Ничкало та ін.); професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах (А. М. Алексюк, В. Г. Кремень, Г. С. Костюк, В. А. Семиченко, П. В. Стефаненко, Н. Ф. Тализіна та ін.), професійної підготовки фахівців у вищих технічних навчальних закладах (О. Г. Романовський, Г. О. Козлакова та ін.); організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах (В. А. Козаков, М. М. Солдатенко та ін.); компетентнісного підходу у професійній підготовці фахівців (І. О. Зимня, В. Ю. Стрельніков та ін.); упровадження інноваційних педагогічних технологій у професійну підготовку фахівців (В. П. Безпалько, С. О. Сисоєва та ін.); інтеграції (І. М. Козловська, Я. М. Собко та ін.); особистісно орієнтованого підходу у професійній підготовці фахівців та педагогіки творчості (О. М. Пєхота, В. В. Рибалка, С. О. Сисоєва та ін.); розвитку освіти дорослих (С. І. Болтівець, В. І. Луговий, Н. Г. Протасова, В. І. Пуцов, Л. Є. Сігаєва та ін.); застосування інформаційних технологій у навчальному процесі вищих навчальних закладів (В. Ю. Биков, Р. С. Гуревич, В. М. Монахов та ін.).

У ході дослідження було проаналізовано нормативно-законодавчу базу з організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, а саме: Закони України «Про освіту», «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (проект), Національну доктрину розвитку освіти, Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 – 2005 роки, План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року, Програму розвитку освіти в Україні на 2005 – 2010 роки (проект), проект Закону України «Про освіту дорослих» (про освіту впродовж життя).



Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані загальнонаукові методи: а) теоретичні – системно-структурний (класифікація, систематизація), ретроспективний аналіз, порівняння та узагальнення, праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи, аналіз документів), які застосовувалися для здійснення цілісного теоретичного аналізу стану проблеми дослідження професійної підготовки майбутніх інженерів, для порівняння та узагальнення теоретичних положень і висновків дисертації; б) емпіричні – методи анкетування, тестування, узагальнення педагогічного досвіду, педагогічного спостереження, самоспостереження, опитування, статистичної обробки одержаних даних з метою аналізу стану сформованості умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів; дослідно-експериментальної перевірки результатів упровадження розробленої технології формування умінь і навичок самостійної роботи з іноземною фаховою літературою у майбутніх інженерів.

Результати педагогічного експерименту оброблялися за допомогою методів математичної статистики, універсального статистичного пакета STATGRAPHICS Centurion.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка