Нтц «Інтернет-сервіс» проект «Освітня мережа Хмельницької області»



Сторінка1/9
Дата конвертації17.03.2016
Розмір1.76 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

НТЦ «Інтернет-сервіс»





ПРОЕКТ
«Освітня мережа Хмельницької області»

Розробник ТОВ «НТЦ Інтернет-сервіс»

Директор ___________ Боневич Я.С.
Погоджено

Хмельницький, 2006

ЗМІСТ


  1. Загальна частина

    1. Актуальність та проблеми проекту

    2. Очікувані результати проекту

    3. Організації-партнери, співвиконавці проекту

    4. Мета та завдання проекту

    5. Технологія досягнення цілей

      1. Інформаційне забезпечення освітнього процесу

      2. Технології дистанційної освіти

      3. Забезпечення адміністративного документообігу у мережі

  2. Варіанти технічних рішень мережі

    1. Загальна архітектура освітньої мережі

    2. Технічне рішення мережі Обл. УНіО

    3. Типова мережа районного відділу освіти

    4. Технологія об’єднання віддалених локальних мереж

    5. Типова шкільна мережа

    6. Розробка технічних рішень з’єднання локальних мереж

      1. ADSL – технологія

      2. Технології радіозв’язку

      3. Модеми для виділених ліній

      4. Технологія Ethernet

    7. Вибір серверної операційної системи

    8. Вибір провайдера послуг Інтернет

  3. План-робіт побудови мережі

    1. Календарний план робіт

    2. Типовий план робіт на певному об’єкті

  4. Перспективний план розвитку мережі

    1. Впровадження внутрішнього телефонного зв’язку у освітній мережі Хмельницької області

    2. Впровадження системи відео конференцій

    3. Впровадження системи відео спостереження

    4. Впровадження системи захисту/ шифрування даних

    5. Розбудова власних каналів зв’язку

  5. Додатки

Додаток 1. Стан комп’ютеризації шкіл Хмельницької області

Додаток 2.



ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Актуальність та проблеми проекту


Нові iнформацiйнi технологiї наприкiнцi ХХ столiття стають не тiльки головною рушiйною силою прогресу, засобом спiлкування мiж державами, компанiями, унiверситетами стали потужним засобом навчання. Iснує безлiч можливостей використання нових iнформацiйних технологiй в навчальних процесах - вiд самостiйного складання програм, створення своїх сторiнок у просторi Internet, дистанцiйного навчання до поринання в свiт найкращих музейних колекцiй, бібліотек. Тому значення комп’ютерних та телекомунікаційних технологій для освіти важко переоцінити.

В цьому контекстi можна говорити як найменше про три напрямки застосування інформаційних технологій:

1) розвиток загальних здiбностей дитини за допомогою iнформацiйно-технологiчної пiдтримки iнтелектуальної дiяльностi людини;

2) розвиток спецiальних здiбностей, якi є специфiчними для дiяльностi фахiвцiв різноманітних технологiй;

3) запобiгання негативному впливу iнформацiйних технологiй на психiку i взагалi на здоров’я дитини. Створення особливої культури виживання в умовах широкого застосування новiтнiх iнформацiйних технологiях.

Як відомо, здібності дитини розвиваються тим краще, чим більше її можливості отримання різноманітного сенсорного досвіду, знайомства з кращими досягненнями світової культури, моделювання наслідків реалізації своїх ідей, тощо. Всі ми досить добре знаємо, скільки втрачають обдаровані діти, коли вони не мають можливості користуватися бібліотеками, не ходять до музеїв, не бувають в опері, не навчаються з такими технологіями, які є кращим надбанням людства. І коли так дитина нарешті, наприклад, вступаючи до університету, потрапляє у велике місто, в культурне середовище, їй треба надолужувати ці втрати, іноді на це витрачається ціле життя. Втрачає не тільки конкретна обдарована людина, а й все людство.

Отже найбільшим надбанням людства від застосування інформаційних технологій є наближення найкращих досягнень світової науки та культури до кожної пересічної людини.

Нові інформаційні технології надають фантастичні можливості вчителям та батькам у розвитку загальних здібностей дітей з використанням всього арсеналу досягнень світової культури. Мається на увазі, що є багато комп’ютерних енциклопедій, баз даних, досконалих учбових програм, ілюстрованих компьютерних книжок, учбових ігор, що розвивають здібності дитини.

В Хмельницькій області поширюється тенденція до використання у навчально-виховному процесі інформаційних і телекомунікаційних технологій, інформатизації навчальних закладів.

Станом на 01.07.2006 р. 401(84,2%) загальноосвітні навчальні заклади


І-ІІІ ст. оснащені навчальними комп’ютерними комплексами (додаток 1).

До мережі Інтернет підключено 278 (58,4%) загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. (додаток 2).

В той же час аналіз стану комп’ютеризації закладів освіти області свідчить про недостатній рівень інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, а саме:


  • у 75 (15,8%) загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ст. відсутні навчальні комп’ютерні комплекси (додаток 1);

  • лише 11 (3,1%) загальноосвітніх шкіл І-ІІ ст. та 2 (0,9%) загальноосвітніх шкіл І ст. оснащені навчальними комп’ютерними комплексами (додаток 1);

  • у 12 (66,7%) школах-інтернатах, 49 (96%) позашкільних навчальних закладах відсутні навчальні комп’ютерні комплекси (додаток 1);

  • у 80 (22,8%) загальноосвітніх школах І-ІІ ст. та 181 (79,4%) загальноосвітній школі І ст. взагалі відсутня комп’ютерна техніка (додаток 1);

  • не забезпечено ефективне використання інформаційних, зокрема, мультимедійних, та електронних засобів навчання;

  • рівень комп’ютерного оснащення загальноосвітніх навчальних закладів не забезпечує у повній мірі доступу вчителів та учнів до глобальної мережі Інтернет, що не дає можливості використовувати у навчальному процесі вітчизняні і зарубіжні бази даних знань, і вивчати сучасні телекомунікаційні технології;

  • не створено комп’ютерну освітню мережу області, що не дозволяє здійснювати управлінську діяльність в галузі освіти на якісно новому рівні.

У відповідності до обласної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 роки розробленої на виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» від 4.07.2005 р. №1013, постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. №1153 «Про затвердження Державної програми Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.06.2006 р.№113-р «Про заслуховування керівників Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань інформатизації навчальних закладів» розроблено даний проект побудови Хмельницької обласної освітньої мережі (надалі - проект).



Головною метою проекту є створення умов для підготовки підростаючого покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, підвищення якості, доступності та ефективності освіти.
Завданнями мережі є :

  • забезпечення ефективності використання інформаційних, зокрема розподілених мультимедійних та електронних засобів навчання, створення мережі інформаційного забезпечення сфери освіти, запровадження інтерактивних методів навчання;

  • створення умов для формування інформаційної культури учнів, як невід'ємної складової загальної культури кожної людини і суспільства в цілому;

  • рівнева і профільна диференціація навчально-виховного процесу з метою якомога повнішого розвитку нахилів і здібностей дітей, задоволення їх запитів і потреб, розкриття їх творчого потенціалу;

  • удосконалення управління освітою (Забезпечення адміністративного документообігу).


Мета розбудови освітньої мережі:


  • оснащення закладів освіти сучасними засобами мережних інформаційних технологій;

  • удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

  • інформатизація навчально-виховного процесу, використання у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін педагогічних програмних засобів на базі сучасних комп'ютерів, телекомунікаційних мереж тощо;

  • подальше удосконалення навчання інформатики.


Інноваційність проекту
Створення та об’єднання такої кількості робочих місць в межах цілої області робить даний проект унікальним як на теренах України, так і СНД.
Унікальність проекту зумовлена:

  1. значним територіальним розрідженням робочих місць;

  2. поєднання різноманітних технологічних рішень при створенні єдиної мережі.

Інноваційність проекту полягає в:

  1. оперативному запровадженні найновішого програмного забезпечення;

  2. створенні баз даних та забезпеченні доступу до них широкого кола користувачів, що збільшить ефективність їх використання, підвищить рівень якості освіти учнів;

  3. переході на світовий рівень інформаційної культури вчителів;

  4. підвищенні ефективності управлінської діяльності як керівників галузі, так і керівників навчальних закладів.

  5. упровадженні сучасних ІКТ в управління галуззю.

Американський соціолог-футуролог Елвін Тоффлер у своїй книзі „Третя хвиля” (Toffler A., The third wave.) ще у 80-тих роках ХХ століття визначив три хвилі розвитку суспільства: перша – хвиля революції сільського господарства; друга – промисловий переворот; третя (сучасний стан) – революція інформаційних комунікаційних технологій, які пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією.

Сучасний стан суспільства можна охарактеризувати не тільки як інформаційний, а як і мережевий.


  • За даними компанії Nielsen//NetRatings Inc. у порівнянні з іншими країнами світу стан розповсюдження Інтернет та інших інформаційних технологій Україна знаходиться на 82 місці у світі.

  • П’ятірку лідерів по цим показникам становлять Сінгапур, Ісландія, Фінляндія, Данія та США. Японія знаходиться на 8-му місці, ФРГ – на 14-му, Франція – на 20-му місці. Серед країн, які входили до складу СРСР, лідирують країни Прибалтики: Естонія, Литва та Латвія, які займають відповідно 25, 43 та 56 місце у списку. Далі йде Росія – 62 місце. По ступінню розповсюдження інформаційних технологій Росія випереджує Польщу та Болгарію (72 та 73 місця)

  • Компанія Nielsen//NetRatings Inc. визначає, що найбільший рівень „інтернетизації” демонструє Швейцарія, де Інтернет використовують 62% населення, далі йдуть Австралія - 50%, Нідерланди - 47%,

Франція - 37%, Великобританія - 36% та Німеччина - 34%.


Рис.1.1. Географія користувачів

глобальної мережі Інтернет



Рис.1.2. Країни-лідери по кількості користувачів

Інтернет


Рис.1.3. Інтернет по регіонах України
Освіта набуває глобалізаційних ознак, тобто набуває таких елементів що є однаковими, універсальними для різних віддалених регіонів світу. Це призводить до появи універсальних високоякісних освітніх ресурсів. Як приклад можуть бути наведені наступні:


  • EUDISED – European Documentation and Information System for Education – Європейська система з документації та інформації в освіті, http://www.einsgem.org/

  • GSN(GlobalSchoolNetFoundation) - Фундація глобальної шкільної мережі http://www.globalschoolnet.org/index.html

спрямована на налагодження зв’язків між школами, бізнесом, громадою у світовому просторі для проведення спільної освітньої, наукової та культурної діяльності. .

  • Айорн” (“iEARN”) - International Education and Resource Network) -

Міжнародна освітня та ресурсна глобальна мережа http://www.iearn.org.ua/index.html

Спрямована на проведення спільних міжнародних та національних телекомунікаційних проектів за різними напрямами.



  • EURYDICE (The Educational Information Network in the European Community) – Освітянська інформаційна мережа Європейського Співтовариства http://www.eurydice.org/

  • CEDEFOP (European Centre for the Development of Vocational Training) - Європейський центр з розвитку професійної підготовки http://www.cedefop.gr – спрямована на питання розвитку професійної освіти та підготовки у країнах Європи.

  • ETV (European Training Village) - Європейський підготовчий табір http://www.trainingvillage.gr/ - інтерактивна база для всіх, хто займається професійною освітою та підготовкою.

  • ENIC Network (European Network of National Information Centres) - Європейська мережа національних інформаційних центрів http://www.enic-naric.net/ Мета - визнання дипломів та терміну навчання у країнах Європейської співдружності, Центральної , Східної Європи, сприяння співпраці між Національними інформаційними центрами вищої освіти зарубіжних країн.

  • GINIE (Global Information Networks in Education) – Глобальні Інформаційні мережі в освіті.

http://www.ginie.org/about/sponsors.html - проведення довгострокових програм, пов’язаних з дослідженнями та технічною підтримкою освіти для гуманітарного розвитку націй у період конфліктних ситуацій. Робоча мова – англійська.

  • GLORIAD (Global Ring Network for Advanced Applications Development) http://www.gloriad.org/gloriad/index.html– Глобальна кільцева комп’ютерна мережа проведення спільних наукових освітянських проектів, співробітництво між країнами світу в сфері освіти.

  • LРосійський загальноосвітній портал – http://www.school.edu.ru;

  • Спільнота освітніх мереж (CLN) Community Learning Network - http://www.cln.org/index.html. Робоча мова – англійська.

  • Сервер для вчителів http://corporate.classroom.com. Робоча мова – англійська.

  • Вебсайт освітніх програм НАСА (NASA Education-Освіта NASA) http://education.nasa.gov/home/index.html Робоча мова – англійська.

  • Російська Федерація “Інтернет - освіта» http://www.fio.ru/

  • Інтернет - портал для вивчаючих англійську мову http://english4u.dp.ua Робоча мова – російська.

  • літературна Інтернет бібліотека школяра http://www.litbook.by.ru. Робоча мова – російська.

  • Українська освітня мережа (Educational Network Ukraine) http://www.ednu.kiev.ua

Додатково див.Додаток ___________.

Рис.1.4. Цілі побудови освітньої мережі доступу до Інтернет



    1. Очікувані результати проекту

Розкриємо більш детально цілі доступу до Інтернет освітніх закладів області елементи котрих розкрито на мал. 1:

Доступ до освітніх інформаційних ресурсів включає у себе доступ до:


  1. Мережевих бібліотек

  2. Освітніх баз даних

  3. Професійних лекційних курсів


Рис.1.5. Адміністративний документообіг.

У завершеному вигляді проект має досягти наступних практичних результатів:

1. Під’єднання всіх міських та сільських навчальних закладів районів області до мережі Інтернет та до локальної мережі районного відділу освіти.

2. Формування локальних мереж районних відділів освіти Хмельницької області.

3. Об’єднання всіх навчальних закладів обласного центру через комп’ютерну розподільчу мережу Обласного управління у справах освіти і науки.

4 Формування серверів документообігу Обл. УНіО та Рай.УНіО. Створення і виробленя сучасних технологій між Обл.УНіО та Рай.УНіО та структурних підрозділів.

5. Формування умов для впровадження систем дистанційної освіти у структурі Обл.УНіО .



    1. Організації-партнери, співвиконавці проекту

Замовники:

  1. Обласне Управління у справах освіти і науки.

  2. Районні відділи управління освіти.

  3. Хмельницький обласний інститут удосконалення вчителів – методологічне забезпечення.

  4. Хмельницький національний університет – програмне забезпечення.

Виконавці:



  1. ТОВ «НТЦ «Інтернет-сервіс»:

Передпроектне дослідження та написання проекту

Вироблення мережних технологій

Монтажні та налагоджувальні роботи

Технічне обслуговування збудованого об’єкту.



    1. Мета та завдання проекту

Мета проекту – створення єдиної Хмельницької обласної освітньої інформаційної мережі, розробка та запровадження інформаційно-комп’ютерних технологій в навчально-виховний процес та в систему управління освітніми установами відповідно до вимог реформування освіти, інтеграція навчальних закладів у світову інформаційну систему.
Завдання, які ставить перед собою проект:

  • створення єдиної Хмельницької обласної освітньої інформаційної мережі;

  • створення ефективної системи управління місцевими закладами освіти;

  • впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес закладів освіти міста;

  • інтеграція навчальних закладів у світову інформаційну систему;

  • підвищення кваліфікації викладачів міста в галузі інформаційно-комп’ютерних технологій;

  • підвищення рівня управлінської компетенції та організації праці керівників навчальних закладів.




    1. Технологія досягнення цілей

1.5.1 Інформаційне забезпечення освітнього процесу

Доступ до всесвітньої мережі Інтернет дозволить підвищити інформаційну наповненість освітнього процесу. Забезпечити доступ кожного учня до ресурсів всесвітньої мережі – важливе завдання, для вирішення якого будуються локальні мережі районних управлінь обласного управління у справах освіти і науки.

Застосування освітніх ресурсів із Інтернет буде позитивно впливати на такі параметри освітнього процесу як:


  • Актуальність матеріалу, який викладається,

  • Доступність рідкісних інформаційних джерел,

  • Можливість спілкування з іншими учасниками освітнього процесу незалежно від їх місцезнаходження.

Другою важливою складовою освітнього рпоцесу є його адміністрування. Підвищення якості інформаційної підтримки рішень адміністрації дозволить покращити освітній процес.

1.5.2. Технології дистанційної освіти

Дистанційне навчання

Запропонований проект освітньої мережі дозволяє реалізувати дистанційне навчання - сукупність педагогічних технологій, що базуються на принципах відкритого і комп’ютерного навчання та активних методах навчання у спілкуванні в інформаційному освітньому просторі, для організації освіти користувачів, розподілених у просторі та часі.



  • Розвиток освітньої системи в Україні повинен призвести до:
    появи нових можливостей для оновлення змісту навчання та методів викладання дисциплін і розповсюдження знань;

  • розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості її одержання для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не може навчатись у вищих навчальних закладах за традиційними формами внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів тощо;
    реалізації системи безперервної освіти "через все життя", включаючи середню, довузівську, вищу та післядипломну;

  • індивідуалізації навчання при масовості освіти.

Для досягнення зазначених результатів необхідно швидкими темпами розвивати дистанційну освіту, запровадження якої в Україні передбачено Національною програмою інформатизації.

Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання.

Інформаційні технології дистанційного навчання - це технології створення, передачі і збереження навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою телекомунікаційного зв’язку.

Незначна за часом та обсягом частина навчального процесу дистанційної освіти може здійснюватись заочною формою (складання іспитів, практичні, лабораторні роботи тощо). Кількісні та змістовні показники цієї частини залежать від напрямку підготовки (спеціальності) та етапу розвитку дистанційної освіти і визначатимуться нормативними документами Міністерства освіти і науки України.


Технології дистанційного навчання можуть використовуватись не тільки в дистанційній освіті, а й в інших формах навчання: очній, заочній, екстернаті; крім того - в окремих дисциплінах або блоках дисциплін, що призначені для підвищення освітнього рівня чи кваліфікації окремих осіб та (або) груп слухачів.

Стан розвитку дистанційної освіти в Україні на сьогоднішній день не відповідає вимогам до інформаційного суспільства, що прагне інтегруватись у європейську і світову спільноту. По-перше, Україна відстає від розвинутих країн в застосуванні технологій дистанційного навчання при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації фахівців різних галузей і рівнів. По-друге, має місце суттєве відставання телекомунікаційних мереж передачі даних, які відзначаються недостатньою пропускною спроможністю, надійністю зв’язку та його низькою якістю. По-третє, в Україні відсутня нормативно-правова база, яка б регламентувала і забезпечувала діяльність навчальних закладів у напрямку впровадження дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання з очною, заочною та екстернатом.

Незважаючи на зазначені проблеми, кількість студентів та слухачів, що здатні і бажають навчатись за дистанційними технологіями, вже зараз досить велика і зростає дуже швидко.

З метою розробки технологій дистанційного навчання та застосування їх в освітньому процесі Міністерством освіти і науки України створено Український центр дистанційної освіти.

Певні кроки у розвитку та впровадженні дистанційних технологій у навчальний процес зроблені у багатьох навчальних закладах, організаціях та установах України, де накопичені науково-методичний, кадровий та виробничий потенціал, інформаційні ресурси та технології, існує телекомунікаційна інфраструктура. Але переважна більшість навчальних закладів, організацій та установ, які використовують або намагаються використовувати технології дистанційного навчання, потребують об’єднання їх зусиль та зусиль державних інституцій щодо: прискорення цього процесу; координації дій, нормативно-правової захищеності; надання дистанційній освіті статусу рівноцінної з очною, заочною, екстернатом форми навчання; зменшення інтелектуальних, матеріальних та фінансових витрат на впровадження і розвиток дистанційної освіти.

Для забезпечення зазначених потреб, а також системності, комплексності і узгодженості дій у реформуванні освітньої системи у напрямку встановлення дистанційної освіти необхідна державна підтримка - створення, впровадження і розвиток національної системи дистанційної освіти в Україні (СДО), яка стане частиною освітньої системи України та буде інтегруватись в Європейський та світовий освітній простір. При цьому СДО забезпечує функціонування дистанційної освіти як рівноцінної форми навчання з видачею державних документів, а також дистанційного навчання за окремими курсами чи блоками курсів – з видачею свідоцтв (сертифікатів) відповідних навчальних закладів системи дистанційної освіти.
Формування СДО повинно базуватися на системному підході та програмно-цільовому методі, що реалізуються шляхом виконання Програми створення системи дистанційної освіти в Україні.

Соціальне значення СДО полягає у можливості позитивного впливу на вирішення таких проблем як:



  • підвищення рівня освіченості суспільства і якості освіти;

  • реалізація потреб населення в освітніх послугах;

  • підвищення соціальної і професійної мобільності населення, активності;

  • збереження та поновлення знань, кадрового і матеріально-технічного потенціалу, що накопичені вітчизняною системою освіти;

  • формування єдиного освітнього простору в рамках усього світового співтовариства.

Розбудова дистанційної освіти в області забезпечить:

  • розширення кола споживачів освітніх послуг, у тому числі у важкодоступних районах, віддалених від наукових і культурних центрів;

  • підвищення якості навчання слухачів, студентів і школярів незалежно від їхнього місцезнаходження;

  • створення додаткових робочих місць;

  • створення спеціальних курсів ДО, які спрямовані на підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів;

Як приклади вдалих систем дистанційної освіти можуть бути наведені наступні європейські ресурси:



  • Віртуальні школи (Virtual School for the Gifted, Rocky View Virtual School, Academy Virtual School)

  • Онлайнові дистанційні курси для позашкільного навчання

  • Сайти та портали (SchoolNet Global, eSchoolnet.org, www.bbc.co.uk/schools, www.eun.org/portal/index.htm)

  • Онлайн бібліотеки (проекти Digital Libraries in Education – DLE)

Перерахунок найрозповсюдженіших тенології реалізації дистанційного навчання:



  • Відеотехнології. А саме: двостороннє відео з двостороннім аудіо, одностороннє відео з прямим передаванням в ефір, одностороннє відео на основі попередніх записів, що може передаватися через телетрансляцію та кабельне телебачення.

  • Аудіотехнології, що включають двосторонні аудіотрансмісії (аудіовідеоконференції) та односторонні аудіотрансмісії (наприклад, радіомовлення, попередні записи на аудіо плівках тощо).

  • Інтернет-технології: синхронне навчання через комп’ютер (у режимі онлайн за допомогою інтерактивних чатів або відео конференцій) та асинхронне навчання через комп’ютер (за допомогою електронної пошти та інших ресурсів)

  • Інші технології: CD-ROM, змішані пакети програм та розгалужені системи.

Серед перерахованих особливе місце займають Інтернет-технології.



Дистанційне навчання - це спосіб навчання на відстані, при якому викладач і студенти фізично перебувають у різних місцях. Історично, дистанційне навчання означало заочне навчання. Однак сьогодні - це засіб навчання, що використовує аудіо, відео та комп'ютерні канали зв'язку.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка