О. М. Бойченка Лауреати обласної літературної премії ім.Є. Маланюка



Сторінка2/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.85 Mb.
1   2   3   4

Публікації про життя і творчість Бондаря В.В.

Україна. Президент (2005-; В.Ющенко).

Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня Незалежності України: Указ Президента від 20 серпня 2007 року № 715/2007 // Урядовий кур‘єр. -2007. -31 серпня. - С. 10-14; Офіційний вісник Президента України. -2007. -№ 24. - С. 21-59

Бабич В. Письменник-не професія, а стан душі/ В. Бабич // Народне слово. -2003. -22 березня. - С.1.

Барабаш С. Благословенний будь, Василю !/ С. Барабаш // Народне слово. -2004. -13 січня. - С.5

Барабаш С. Смарагдове різблення словом: Мала проза Василя Бондаря/ С. Барабаш // Народне слово. -2003. -4 січня. - С.3.

Василь Бондар – член спілки письменників //Народне слово.- 1995.- 25 травня. – С.1

Даценко В. Любов до матері та України не афішують: Відкритий лист письменникові, лауреатові обласної краєзнавчої премії імені В.Ястребова Василю Бондарю, авторові публікації "Бенефіс п‘ятої колони" (газета "Народне слово" від 9 жовтня 2008 року) // Народне слово. -2008. -23 жовтня. - С. 3

Корінь А. Джерело «святої води» : Про творчість П.Селецького, В.Бондаря, В.Вакулича //Кіровоградська правда. – 1993. – 6 лютого.- С.3

Куманський Б. Василь Бондар: Нам є що показати світові: Сьогодні - День української писемності і мови // Народне слово. -2004. -9 листопада. - С. 3

Куманський Б. "Часто знаходили мертвих дітей і дорослих у калачиках, під білою акацією...": Сьогодні - День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій // Народне слово. -2007. -24 листопада. - С. 1, 2

Лісниченко Ю. Повернені із небуття/ Ю. Лісниченко // Вечірня газета. -2006. -24 листопада. - С. 7

Марко В. Слово сили набирається/ В. Марко // Кур‘єр Кривбасу. -2004. -№ 177. - С. 204-207

Могилюк В. Смарагдові китиці у ..."святій воді": Дружні штрихи до портрета ювіляра // Вечірня газета. -2004. -16 січня. - С. 9: портр.

Найбільша радість – творчість : Василь Бондар «Одвідини» : Презентація книги //Кіровоградська правда. – 1994. – 29 грудня. – С.3.

Перші лауреати премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. -2003. -30 січня. - С.1; 1 лютого. – С.1

Погрібний В. Сім футів під кілем !: Василю Бондарю виповнилось 50 літ/ В. Погрібний // Кіровоградська правда. -2004. -20 січня. - С.3

Премія імені Дмитра Нитченка // Літературна Україна. -2007. -22 лютого. - С. 2; 17 травня. - С. 2

Рябий М. На святі Бондаревої прози/ М. Рябий // Літературна Україна. -2008. -4 вересня. - С. 5

Соколова В. Народження духовної істини (роздуми над новелою «9 днів» із збірки оповідань В.Бондаря «Одвідини») //Народне слово.- 2002. – 2 квітня.- С.3.

Стежина. Літературний часопис // Кіровоградська правда. -2007. -31 серпня. - С. 3

Суржок М. Освячена криниця: На здобуття премії імені Є.Маланюка // Народне слово. -2003. -9 січня. - С.4



Куценко Леонід Васильович

Куценко Леонід Васильович народився 16 лютого 1953 року в селі Вільхове Ульяновського району, Кіровоградської області в родині вчителів

Працював у школі, на будові. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту (1978). Був секретарем комітету комсомолу інституту, деканом філологічного факультету. З 1982 р. працював на кафедрі української літератури педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Автор книг «Музей І. Микитенка в Рівному» (1985), «Боян Степової Еллади» (1993), «Благословенні ви, сліди...» (1995), «Літературний словник Кіровоградщини» (1995), «До джерел історії краю» (у співавторстві з Н. Бокій та О.Брайченком, 1995), «Євангеліє чужих піль. Подорож до двох вигнанців» (разом з В. Панченком, 1996), «Ні, вже ніколи не покаюся...» Євген Маланюк: історія ісходу» (1997), «Євген Маланюк. Невичерпальність» (упорядкування, вступна стаття, примітки (997, 2001 - друге видання), «Час вчитися любити. Біблія на уроках літератури» (1999), «Так розчахнулося дерево родини...» (1999), «Як перший пелюсток весни...: Інтимна лірика Є. Маланюка. Три обраниці поетової музи» (2000), «Dominus Маланюк тло і постать» (2001; 2002 – друге видання), «Євген Маланюк: дорогами втрат і сподівань» (2002), «Князь Духу. Статті про життя і творчість Євгена Маланюка» (2003), «Маланюк Євген. Поезії з нотатників» (підготовка текстів, вступна стаття, упорядкування, примітки - 2003), «Дараган Юрій. Срібні сурми» (2003; 2004 – друге видання), «Крицеве слово» (2003), «Біографія поетичного рядка. (Антологія історій одного вірша)» (2004).

Леонід Куценко - літературознавець, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України (1998 р.), заслужений працівник народної освіти України, лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка (2002) та премії Фонду Воляників - Швабінських Фундації Українського Вільного Університету в США (2003).

Помер 22 грудня 2006 року.

Куценко Л.Євген Маланюк: дорогами втрат і сподівань. - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2002. - 84 с.
Прочитавши книгу літературних мандрівок місцями, пов'язаними з життям і творчістю українського письменника Євгена Маланюка у Чехії, США та Польщі, ви матимете змогу здійснити своєрідну подорож країнами й містами, у яких поет-вигнанець знаходив притулок; пізнати атмосферу, в якій йому доводилося жити й працювати; познайомитися з колом людей, з якими довелося зустрічатися письменникові.

В основі розповіді - безпосередні враження автора від відвіданих місць, багаті архівні матеріали, щоденникові записи письменника та спогади про нього.

Видання розраховане на широке коло читачів.

У книзі використані світлини з архіву поета в УВАН у США, особистого архіву О.Сембай-Галицької (США) і фотографії автора.


Куценко Л. Dominus Маланюк: тло і постать. Монографія.-Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2001. - 264 с.
Книга присвячена дослідженню витоків та еволюції творчої особистості видатного українського письменника Євгена Маланюка (1897-1968).

Для літературознавців, викладачів та студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, учителів.


Твори Куценка Л.В.
Куценко Л. Байка П.Гулака-Артемовського "Пан та собака": Національне в соціальному змісті твору/ Л. Куценко // Дивослово. -2003. -№ 8. - С.2-3

Куценко Л. Біографія поетичного рядка : Антологія історій одного вірша. Вип.1 / Леонід Куценко. -Кіровоград: Б.в., 2004. -38 с.

Куценко Л. «Благословенні ви, сліди…». – Кіровоград : Центр.-Укр.вид-во, 1995. – 103 с.

Куценко Л. Вивчення поезії "Пам‘яті Т.Осьмачки" Євгена Маланюка/ Л.Куценко // Дивослово. -2002. -№ 6. - С.46-47

Куценко Л. Відчути причетність до великої літератури // Народне слово. – 1993. – 29 травня. – С.3

Куценко Л. Він був господарем-творцем: (Євген Чикаленко у спогадах Євгена Маланюка)/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -15 вересня. - С. 3; 20 вересня. - С. 3

Куценко Л. Володимир Сосюра і Євген Маланюк: історія творчого діалогу/ Л.Куценко // Дивослово. -2007. -№ 1. - С. 49-53

Куценко Л. Дон Кіхот празької поетичної групи/ Л. Куценко; Микола Чирський // Березіль. -2005. -№ 10. - С. 133-145

Куценко Л. Євген Маланюк : дорогами втрат і сподівань / Леонід Куценко. -Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 2002. -83 с.

Куценко Л. Є.Маланюк: загадка двох геніїв: (Т.Шевченко і М.Гоголь)/ Л.Куценко // Березіль. -2001. -№ 9-10. - С.174-176

Куценко Л. Євген Маланюк про велич і трагедію Франка/ Л. Куценко // Березіль. -2004. -№ 10. - С. 172-179

Куценко Л. Євген Маланюк французькою/ Л. Куценко // Всесвіт. -2005. -№ 1-2. - С. 145-147

Куценко Л. Заселення краю у ХVІІІ столітті та проблеми сьогодення/ Л.Куценко // Народне слово. -2003. -17 липня. - С.3

Куценко Л. Златопільський етюд Павла Тичини/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -9 серпня. - С. 2

Куценко Л. І буде світ, як осінь пізня... // Вежа. -2002. -№ 12. - С.218-226

Куценко Л. І вічність на каміннях Праги ... : Біографічні нариси / Леонід Куценко. -Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006. -288 с.

Куценко Л. "И дом с окошком в сад": До 100-річчя Тарковського/ Л. Куценко // Новий Погляд. -2006. -12 жовтня.; 19 жовтня. - С. 6.; 26 жовтня. - С. 6

Куценко Л. І спомину непроминуча кара ... : Євген Маланюк : подорожі Україною 1926-1943 / Леонід Куценко. -Кіровоград : Спадщина, 2006. -69 с.

Куценко Л. Іван Франко і наш край: До 150-річчя від д.н. народження/ Л.Куценко // Народне слово. -2006. -27 липня. - С. 3

Куценко Л. Історія одного епіграфа // Дзвін. -2006. -№ 5-6. - С.161-162

Куценко Л. Кирило Емануель - Євгенові Маланюку: Листи з минулого/ Л.Куценко // Народне слово. -2003. -12 червня. - С. 3

Куценко Л. Князь духу : Статті про життя і творчість Євгена Маланюка / Леонід Куценко. -Кіровоград: Б.в., 2003. -183 с.

Куценко Л. Крицеве слово : літературний портрет Євгена Маланюка / Леонід Куценко. -2-е вид. -К.: Веселка, 2005. -22 с.

Куценко Л. Народу самостійні діти: "Перший український діяч м. Єлисавету"/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -20 січня. - С. 4; 25 січня. - С. 4; 27 січня. - С. 8

Куценко Л. Народу самостійні діти: 2. Палкі обійми Росії/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -23 грудня. - С. 4

Куценко Л. Наталя Лівицька-Холодна : Нарис життя і творчості / Леонід Куценко. -Кіровоград : Спадщина, 2004. -101 с.

Куценко Л. "Не давав українцям забути про своє минуле, підносив їх дух і віру в майбутнє": Театру корифеїв -125 // Народне слово. -2006. -10 серпня. - С. 3

Куценко Л. «Ні, вже ніколи не покаюся…» : Є.Маланюк : Історія ісходу.- Кіровоград : Б.в., 1997. – 11 с.

Куценко Л. "О любе Сонечко світанне...": З нагоди 75-річчя Володимира Бровченка/ Л. Куценко // Народне слово. -2006. -1 червня. - С. 3

Куценко Л. "Перший поважний "роман"..": Юнацька лірика Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Дивослово. -2000. -№ 12. - С.11-14.

Куценко Л. Пісня як джерело історії/ Л. Куценко // Бокій Н., Брайченко О., Куценко Л. До джерел рідного краю. -Кіровоград, 1994. - С.119-138

Куценко Л. "Село узяв за горло 33 рік..."/ Л. Куценко // Народне слово. -2006. -11 квітня. - С. 3

Куценко Л. Сербські мотиви в українській народній пісні: На зустріч фестивалю національних культур // Народне слово. -2004. -7 жовтня. - С.4

Куценко Л. Стежками хутора "Надія" : нарис / Леонід Куценко ; післямова В.Панченка. -Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2007. -47 с.

Куценко Л. Сторінками робочих зошитів Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -22 листопада. - С. 3

Куценко Л. «Так розчахнулось дерево родини…» : Штрихи до сімейної драми Маланюків. Листи поета до сина. – Кіровоград : Б.в., 1999. – 27 с.

Куценко Л. «Ти мене, Вкраїно, не забудеш…» : Про Л.Чернова // Степ. – 1993. - № 1. – С.51-54

Куценко Л. Хай зашумить на хуторі "Надія" явір Миколи Вороного: До театрального свята "Вересневі самоцвіти"/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -23 вересня. - С. 4

Куценко Л.В. Час вчитися любити : Біблія на уроках літератури : Навчальний посібник . – Кіровоград : Степова Елада, 1999. – 55 с.

Куценко Л. Час перейнятися поетовим болем/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -11 лютого. - С.3.

Куценко Л. Ще раз про "гріхопаденіє" Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Всесвіт. -2000. -№ 7-8. - С.156-158

Куценко Л. Ще раз про користь "учення книжного"/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -7 березня. - С.3

Куценко Л. Юрій Драган : феномен українського поета/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -16 жовтня. - С.3

Куценко Л. "Я - з колишнього Дикого поля"/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -9 грудня. - С. 4

Куценко Л. "Я завжди зостанусь... - українцем": Срібні сурми поета Юрія Дарагана/ Л. Куценко // Кіровоградська правда. -2004. -8 червня. - С. 3

Куценко Л. Як забути очей аравійські зерна...: Любовна лірика Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Дивослово. -2000. -№ 6. - С.4-7

Куценко Л. "Як перший пелюсток весни..." : Інтимна лірика Є.Маланюка. Три обраниці поетової музи / Леонід Куценко. -Кіровоград: ДЛАУ, 2000. -38 с.

Куценко Л. Dominus Маланюк : тло і постать : Монографія / Леонід Куценко. -Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 2001. -263 с.

Дараган Ю.Ю. Срібні сурми : Поезії / Ю.Ю. Дараган ; Біограф. нарис, упоряд. та прим. Л.Куценка . -Кіровоград : Спадщина, 2003. -103 с.
Публікації про життя і творчість Куценка Л.В.
Барабаш С. Особистість і час : взаємооприявлення/ С. Барабаш // Вечірня газета. -2003. -21 лютого. - С.10.

Барабан Є. Літературознавчий набуток Леоніда Куценка/ Є. Барабан // Кур‘єр Кривбасу. -2006. -№ 195. - С. 172-175

Баран Є. Мінорний лист : Світлій пам'яті Леоніда Куценка/ Є. Баран // Літературна Україна. -2007. -1 лютого. - С. 7

Бондар В. Народу самосійний. Спогад: Рік тому, 22 грудня, загинув науковець і письменник Леонід Куценко/ В. Бондар // Народне слово. -2007. -20 грудня. - С. 3

Бондар В.В. Три крапки як ознака невичерпальності: Леонідові Куценку-50!/ В. Бондар // Народне слово. -2003. -15 лютого. - С.2; Літературна Україна. -2003. -6 березня. - С.5

Гладир Ю. Слово про Леоніда Куценка/ Ю. Гладир // Народне слово. -2007. -30 січня. - С. 3

Гурбанська А. Час і сердце Леоніда Куценка/ А. Гурбанська // Народне слово. -2008. -14 лютого. - С. 3

Іванко А. Книга про "незнищенний ген родової пам‘яті"/ А. Іванко // Народне слово. -2005. -17 травня. - С. 3

Колісник С. По кому подзвін: 15 лютого Леоніду Куценку виповнилося б 54 роки // Освітянське слово. -2007. -лютий. - С. 2

Куманський Б. Людина, яка зреалізувала себе повністю: Відбулися літературно-краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Леоніда Куценка/ Б. Куманський // Народне слово. -2008. -19 лютого. - С. 1, 2

Куманський Б. Непогасна свічка Леоніда Куценка/ Б. Куманський // Народне слово. -2007. -25 грудня. - С. 1, 3

Леонід Куценко – член спілки письменників //Народне слово. – 1998. – 1 жовтня. – С.1

Лісниченко Ю. Не любити настільки душевну людину було неможливо // Вечірня газета. -2008. -11 січня. - С. 6

Лісняк К. Запрошення на куценківські читання/ К. Лісняк // Народне слово. -2007. -13 грудня. - С. 3

Марко В. Книжка без автографа.../ В. Марко // Народне слово. -2007. -20 грудня. - С. 3

На вшанування його пам‘яті // Народне слово. -2007. -20 лютого. - С. 3

Обірвалось життя науковця, письменника, громадянина // Народне слово. -2006. -26 грудня. - С. 1-2

Орел С. "Фантастично! Термоядерно!"/ С. Орел // Вечірня газета. -2008. -15 лютого. - С. 2

Орел С. Dominus Маланюк і Dominus Куценко/ С. Орел // Вечірня газета. -2007. -9 лютого. - С. 6-7

Панченко В. Шокова терапія від Євгена Маланюка/ В. Панченко // Народне слово. -2008. -18 березня. - С. 3

Перші лауреати премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. -2003. -30 січня. - С.1; 1 лютого.- С.1

Погрібний В. Бенефіс Леоніда Куценка // Кіровоградська правда. -2003. -22 листопада. - С. 4

Погрібний В. З горна Леоніда Куценка // Кіровоградська правда. -2005. -6 вересня. - С. 3

Полулях І. Останній Дон Кіхот // Кіровоградська правда. -2007. -29 грудня. - С. 13

Стасюк О. Висока зоря сільського хлопця: Леонід Куценко мріяв стати археологом // Кіровоградська правда. -2004. -3 серпня. - С. 3

Суржок М.Освячена криниця: На здобуття премії імені Є.Маланюка // Народне слово. -2003. -9 січня. - С.4

Чому так рано... : Про Л.В.Куценка // Вечірня газета. -2006. -29 грудня.- С. 4
2003 рік

Селецький Петро Іванович

Селецький Петро Іванович народився 31 липня 1956 року в с. Шляхова на Кіровоградщині. Закінчив технічний вуз. З 1978 року – на газетній роботі, якій віддав понад чверть століття. Нині – працівник прес-служби Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Мешкає в м. Києві.

Перші вірші опублікував 1974 року, а з середини 80-х років його ім’я почало регулярно з’являтися на сторінках колективних літературних видань, у журналах та альманахах Києва, Дніпропетровська, Харкова, Львова.

1990 року разом із Петром Біливодою та Миколою Будлянським у серії "Перша книга поета" столичного "Радпису" видав збірку "Трилисник". Є також автором окремих поетичних книг "Сліди багать" (1993), "Місто без імені"(1994), "Заклання ночі" (1995), "Магічні кола днів" (2000), "Осінній звір" (2002).

Член Національної Спілки письменників України з 1993 року. Переможець Міжнародної літературної премії "Гранослов" (1992 рік), лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка 2003 року.
Селецький П. Осінній звір. - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2002. - 204 с.
Ця збірка, шоста у доробку автора, найбільш повно презентує його творчість. «Осінній звір» — це книга-метафора, книга – фантом, своєрідне породження і відбиток «світу високих напруг і окрас», сповнена живих струмів буття і почувань людини, приреченої жити на зламі тисячоліть.


ОСІННІЙ ЗВІР

Яка ця втома легкоступа,

Яка вогниста тиша ця!

Ось маєш: днів безликих купа -

Для тиші нашої дрівця...

Очима стомленого звіра

Дивлюсь і я на ліс рудий...

Яка ж скрипуча недовіра

У голосі твоїх надій!

Яка природна й певна міра,

Яких осяянь полини

В очах твоїх, відлунко щира,

Вже тліють нині, восени!

Як щемно сяє злотом кута

Ліщина в гущі між дерев!

Як просто нам з тобою бути,

Забувши давнє і старе...

Снується осені ворсиння

Сяйливим смутком таїни.

Ти знай: це я, твій звір осінній,

Твій друг і спільник восени.
***

СІЛЬ

Осінь багрянородна,

Жухла трава й бур'ян...

Як це неблагородно —

Сіль до сердечних ран!

Кинеш по місту оком,

Станеш і ти таким:

Грандом, знавцем, пророком...

Тільки для неї — ким?

Станеш для неї, може,

Тінню... Вона простить,

Правда, від слів порожніх

Більше не захистить.

Станеш для неї, друже,

Спогадом (наче лист),

Станеш за склом байдужим

Фото старим колись.

Мужем чужим бездарно

Станеш — солодкий бран!...

Нащо ж ти так, мій гарний —

Сіль до сердечних ран?!
***

Безлюдний ліс. Аполітична тиша.

Осіння рівновага ста причин.

Важенне листя на гіллі зависло,

Як привид згоди... Перебудьмо це.

Хоч день удвох побудьмо несуєтно,

Задивлені в прозору й певну мить!

Коли ж пастух небесний злегка цвьохне

На цей табун золочений, зітхнім

Хіба за тим, що найніжніший дотик

Забудеться в осінніх лабіринтах,

Розчиниться в лавинному потоці,

Породить сум за тим, чого нема...

О, де ти, де, вчорашнє розуміння,

Що ми чужі, мов кремінь і сльоза?!

***


Однаково медузі, де мій рай —

Вона танцює з хвилею у парі.

Дельфінові і чайці на Скутарі

Однаково, де наш маленький рай.

Крадеться вечір тихо, як бабай.

Сипкий пісок ворушиться від бризу.

Поволі догорає купка хмизу,

Як наша мрія про щасливий край...

Аж голос моря, мов чарівний полоз,

Ковтає нас, мов дві малі зорі,

О тій предивній лагідній порі,

Коли вже пізно каятися в чомусь.



ОСТРІВ ЛЕЛЕЧИН

Десь між тисячі тисяч відречень,

Як між вутлих уяв-островів,

Є омріяний Острів Лелечин,

Є небачений острів жалів.

Це — як здогад щасливий. Неначе

Сон дитячий... І доки я є,

Це — як зірка у Всесвіті значень...

Як ім'я вересневе твоє.

***


Де зацвітання, в'янення й стлівання

Непевних слів гартує впертий дух.

Кажу тобі: забудь старі питання.

Не сподівайся! Все було востаннє.

Це осінь, так! Це зцілення від скрух.

Це тихі води змерхлої бравади.

Вчорашній попіл. Учорашній страх.

Вчорашні зради і вчорашні вади.

Це просто осінь. Це осінній прах.

Це темні бруки. Це байдужі кроки

Крізь шал і шквал чиїхось розумінь.

Це наші сни... Це те, що бачить око,

Але душа зреклася вже... Амінь!

Це між камінь, на гальці прибережній

Забутий спомин. Підсвідомий слід.

Це все ще ми... Це те, що нам належить.

Це те, про що давно забути слід —

Мов яблука зимові, скласти долі

В старому домі забуття жалів

І геть піти неспішною ходою

В осінню тишу пусткою рудою,

Де тільки вчора Біль насподі тлів.



(Із збірки П.Селецького «Осінній звір»)

Твори Селецького П.І.
Селецький П. Вигнанці часу : Вірш //Кіровоградська правда. – 2000. – 21 березня. – С.3

Селецький П. Він, той барвінок, був такий хрещатий : Вірші // Поезія-87. – Вип.2. – К., 1987. – С.132-136

Селецький П. Вірш/ П. Селецький // Народне слово. -1999. -22 травня. - С. 3

Селецький П. Вірші/ П. Селецький // Вечірня газета. -1993. -3 грудня. - С. 3; Поріг. – 1993. - № 2. – С.23

Селецький П.І. Заклання ночі : Вірші. – Кіровоград : Степ, 1995. – 63 с.

Селецький П. І. Місто без імені : Вірші. – К. Укр. Письменник, 1994. – 71 с.

Селецький П. На цій планеті : Вірші // Дніпро. – 1988. – № 1 . – С.50-51

Селецький П. Невідомий : Вірш // Кіровоградська правда. – 1985. – 9 лютого. – С.3

Селецький П. Невтолимість : Вірші //Кіровоградська правда. – 1987. – 6 грудня. – С.3

Селецький П. Неонова риба (Цикли) //Вежа. – 1995. - № 1.- С. 28-32

Селецький П.І. Осінній звір : Вірші та поеми / П.І. Селецький. -Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 2002. -203 с.

Селецький П. Осягнення: Вірші/ П. Селецький // Народне слово. -2005. -16 квітня. - С. 3

Селецький П. та ін. Свята вода : поезії, оповідання / П.Селецький, В.Бондар, В.Вакулич . – Кіровоград : Вечірня газета, 1993. – 72 с.

Селецький П. Сліди багать : Сакраментальні вірші . – Кіровоград : Обласне літературне об’єднання «Степ», 1993. – 31 с.

Селецький П. Стали ми комсомолом : Вірш //Молодй комунар. – 1984. – 7 листопада. – С.1

Селецький П. Там дикі балки. Їм нема пуття: Вірш/ П. Селецький // Кіровоградська правда. -2002. -21 травня. - С.3

Селецький П. У часи повертань: Поезії/ П. Селецький // Кіровоградська правда. -2002. -14 травня. - С.3.; Народне слово. -2003. -2 серпня. - С. 3

Селецький П. Хорошого повинно буть потроху : Вірш // Кіровоградська правда. – 2001. – 22 травня. – С.3

Селецький П. Цього року вродило і на літературній ниві : до виходу літературного альманаху «Степ» // Народне слово. – 1993. – 12 жовтня. – С.3

Селецький П. "Ще для розпачу рано...": Поезія/ П. Селецький // Київ. -2008. -№ 1. - С. 132-140


Публікації про життя і творчість Селецького П.І.
Барабаш С. Про "Осіннього звіра " Петра Селецького і не тільки ...: На здобуття обласної літературної премії імені Є. Маланюка/ С. Барабаш // Кіровоградська правда. -2004. -13 січня. - С.3

Барабаш С. «…Чи листок мій шелесне кому ?» : Літературна критика П.Селецького //Степ. – 1993. - № 1.- С.73-75

Барабаш С. «Ще маю мить піймати смисл у слові…» : Про нову збірку П.Селецького «Місто без імені» //Народне слово. – 1994. – 29 грудня. – С.3

Визначено лауреатів обласної літературної премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. -2004. -15 січня. - С.1

Гончаренко В. Вогонь калини і зорі : До виходу книги П.Селецького «Незгасний вогонь» //Кіровоградська правда. – 1988. – 11 вересня.- С.3

Гончаренко В. Триптих зболілої душі : Нова книга П.Селецького «Заклання ночі» //Вечірня газета.- 1996. – 31 травня. – С.5

Корінь А. Джерело «святої води» : Про творчість П.Селецького, В.Бондаря, В.Вакулича //Кіровоградська правда. – 1993. – 6 лютого.- С.3

Корінь А. Портрет на фоні нової книги : Про книгу П.Селецького «Місто без імені» //Кіровоградська правда. – 1994. – 29 грудня.-С.3

Корінь А. «У сяйві слова, зрослого зі спраги» : Презентація книги П.Селецького //Вечірня газета. – 1996. – 12 листопада. – С.8

Кримський А. Повернення на кола:Пое про поета [про творчість Петра Селецького]//Кіровоградська правда.- 2001.- 22 травня .- С.3

Куманський Б. Премії імені поета-земляка вручено/ Б. Куманський // Народне слово. -2004. -3 лютого. - С. 1

Орел С. Рецепт від національного недокрів‘я - у творах Маланюка/ С. Орел // Вечірня газета. -2004. -6 лютого. - С.5

Шевченко Г. Петро Селецький : "Вічна дорога до себе"/ Г. Шевченко // Кіровоградська правда. -2006. -10 серпня. - С. 3

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка