О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 11 клас Перший семестр



Сторінка1/4
Дата конвертації03.03.2016
Розмір0.93 Mb.
  1   2   3   4


О.П.ГЛАЗОВА


РІДНА МОВА

ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

11 клас

Перший семестр

2003, 2008



ЗМІСТ


1

Вступ. Роль мови формуванні і самовираженні особистості

3

2

Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них

6

3

Речення, його граматична основа. Члени речення

10

4

Словосполучення та речення. Тематичне тестування

12

5

ЗМ. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види аудіювання. Навчальне аудіювання.

16

6

ЗМ. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види читання. Навчальне читання мовчки

36

7

ЗМ. Усний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням

49

8, 9.

ЗМ. Усний твір на морально-етичну тему

54

10.

Види простих речень

56

11

Види простих речень. Тематичне тестування.

59

12,13

ЗМ. Складання діалогів. Контрольне читання мовчки

61


ПЕРЕДМОВА
Посібник містить детальні поурочні плани для навчання рідної мови одинадцятикласників. Кожен урок структуровано згідно з його метою та завданнями. Посібник включає різні типи уроків, які охоплюють усі сторони навчально-виховного процесу: повторення, поглиблення і систематизацію засвоєних у попередніх класах знань, умінь та навичок, творче застосування їх на практиці, узагальнення, а також контроль і корекцію знань у процесі навчання. У кожному плані розкрито хід роботи, у якому відбито структуру уроку: зафіксовано кожен із його етапів, конкретизовано прийоми роботи, зміст питань та завдань для організації пізнавальної діяльності учнів, зміст навчальних проблем, перевірку та корекцію, зміст домашніх завдань тощо. Структура уроків, зміст і послідовність пропонованих методів і прийомів навчання відповідають рівневі пізнавальної активності та віковим особливостям учнів 11 класу.

До посібника включено детальні плани уроків розвитку зв’язного мовлення. Основним завданням таких уроків є вдосконалення необхідних учням текстотворчих умінь на основі засвоєних ними текстологічних знань. Умовно уроки розвитку зв’язного мовлення можна поділити на уроки закріплення таких мовленнєвознавчих понять, як спілкування, мовлення, ситуація спілкування, текст, монолог і діалог, типи, стилі і жанри мовлення, і уроки вдосконалення текстотворчих умінь у процесі роботи над переказами із творчим завданням, творами на суспільну і морально-етичну теми, а також у процесі підготовки школярів до виступу під час дискусії, розгорнутої відповіді на уроці (екзамені), доповіді, складання ділових паперів.

У посібнику є тести для тематичного контролю мовних знань і вмінь, тексти для диктантів, ситуативні вправи для створення діалогів, тексти для переказів та творчі завдання до них, теми творів, тексти для аудіювання та читання мовчки з тестовими запитаннями до них для оцінювання навчальних досягнень одинадцятикласників.

Кількість поданих у плані-конспекті кожного уроку вправ, а також обсяг дидактичного матеріалу свідомо збільшено, що дасть можливість учителю вибрати вправи та завдання, тексти і речення, які відповідатимуть рівневі підготовки та інтересам учнів кожного конкретного класу. Завдання найвищого рівня складності мають позначку ♦.

Номери сторінок, параграфів та вправ подано за підручником 1997 р. «Українська мова: Підручник для 10-11 класів шкіл з українською і російською мовами навчання» (О. М. Бєляєв, Л. М. Симоненкова, Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова).
УРОК № 1
Тема. Роль мови формуванні і самовираженні особистості.

Мета: обґрунтувати важливість значення мови, зокрема рідної, у формуванні духовного світу людини, а також як найважливішого засобу самовираження людської індивідуальності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
ХІД УРОКУ
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
Робота біля дошки.

Записати. Відповісти на питання: що потрібно, щоб грамотно, переконливо й цікаво говорити? Від яких особистісних рис залежить, на вашу думку, вміння чи невміння говорити? Яка роль мови у формуванні й самовираженні особистості?


Мова людини – це своєрідний лакмусовий папірець, який виявляє рівень її загальної культури, освіченості, внутрішньої інтелігентності. Плекання культури мови – це свідчення любові до рідного слова, поваги до свого народу і його багатовікових традицій.

(З довідника)


ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником.

Виконання вправи 1.


Пояснювальний диктант.

Пояснити значення виділених слів.


Уміння людини спілкуватися засобом слова зумовлюється загальною ерудицією, здібностями, самоосвітою, прагненням до самовдосконалення.
Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передусім духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні викладачі, політики, правники. Вміння говорити становить фундамент професіоналізму спеціаліста гуманітарного фаху. Проте й для представників професій, пов’язаних із технікою, це вміння є важливою професіограмою.
С л о в н и к.

Ерудиція – глибокі знання в певній галузі чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність, енциклопедизм. Інтелектуальний – який стосується інтелекту – здатності до мислення, особливо до його вищих, теоретичних рівнів. Професіограма – важливий показник здатності до певної професії, роду діяльності: набір необхідних і достатніх якостей особистості, її знань та вмінь.
Робота з підручником.

Виконання вправи 3.


ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
Прочитати (прослухати) речення.

Яким чином вдача людини показана в них через її мовлення? Наскільки переконливою є характеристика моральних якостей людини через її мовлення та рівень володіння мовою? Навести приклади з художньої літератури та реального життя.


Був він незбагненний і простий, був до спазм зворушливий і мудрий, кожне слово – викупане в сонці, кожне слово – сяяло, мов зірка… (Р.Кудлик). Ти вродливую мову свою зміг піднять до найвищих висот, щоб повірив у тебе народ… (Л. Забашта). Не залишав меча свого – пряме, правдиве й точне слово (Б. Дегтярьов). Він кожне слово, красне, первозданне, немов горішок, пробував на зуб (В. Кочевський). В нього слів новітніх навали - «примандюрилось, мордоворот…» Хтось – барвінок і руту вживає, його ж мова тверда, наче ДОТ (О. Ющенко).
Прочитати уривок із газетної публікації.

Чи згодні ви з висловленими в ньому думками? Чи можна російську мову в нинішній Україні вважати елітною? Чому? Назвати відомі вам мовні фантоми. До якого з них і чому вам, можливо, доводиться вдаватись? Якщо ви уникаєте спілкування за допомогою мовних фантомів, то з якої причини?


Мови живуть, умирають, постають з мертвих, перевтілюються, хворіють, воюють між собою, народжують мутантиків… Є елітні мови. Еліта – то більш-менш закрита частина суспільства. Важко досяжна, тому що забезпечена гарантованими засобами виживання. Еліти створюють власні мови. Це може бути й запозичена мова, скажімо, французька для еліти російського суспільства XІX ст., так званого вищого світу.

Мовні фантоми музикантів-лабухів створювали надійний мовний захист від вторгнення та зазіхань сторонніх на їхню завжди прибуткову діяльність або специфічний музичний інформаційний простір. Злодійська феня фактично не була мовою, а лише лексичним мутантом пануючої в суспільстві мови, що обслуговувала замкнену злодійську еліту (лексичний матеріал - це обсяг того, що я думаю про життя, синтаксис – це як я думаю про те життя). Фантастичне поширення фені в сучасному російськомовному соціуму є ознакою проникнення чималих прошарків соціуму в злодійську еліту. Тотальне панування злодійського жаргону означає тотальну криміналізацію суспільства.

(За Ю. Іллєнком)
С л о в н и к.

Еліта – люди, що виділяються серед інших своїм суспільним становищем, здібностями і т. ін., дріжджі суспільства, істеблішмент, вищий (фешенебельний) світ. Фантом – примара, ілюзія, модель чогось. Мовний фантом – засоби спілкування, використовувані певним прошарком суспільства. Жаргон – мова соціальної чи професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю специфічних слів і виразів, властивих цій групі, інша назва – сленг. Тотальний –всеосяжний, загальний.
Прочитати статтю з довідника.

Наскільки поширені жаргонізми в мовленні сучасних школярів? Як уживання жаргонізмів характеризує особистість? Висловити власне ставлення до поширення жаргону ЗМІ (засобами масової інформації), зокрема телебаченням. Навести приклади.


Жаргонізми – слова, що вживаються в жаргоні – соціальному діалекті мови, яким користуються люди, об’єднані спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією.

Жаргонізми використовуються для надання експресивного забарвлення назвам предметів та явищ, важливих для членів соціальної групи, що послуговується даним жаргоном, а також для встановлення й вираження духовної єдності між ними. Наприклад, бабки (гроші), тусівка (спілкування), на шару (задарма), наїжджати (мати претензії), прикид (одяг), прикол (щось особливе), шлангувати (прикидатися) – молодіжний жаргон.

(З довідника1)
Диктант із коментуванням.

Дати відповідь на запитання: яка роль у формуванні людської особистості належить рідній мові?


Не стліє слово в домовині, як це йому пророчили колись. Жага життя не вмерла в Україні, сини своєї мови не зреклись! Не відцураймося добра – своєї мови, бо загинем. Нема без неї ні Дніпра, нема без неї України (Б. Дегтярьов). Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? О Рідна мово солов’їна, до тебе лину звідусіль; моя ти мово українна, моя жаго, відрадо, біль! (П. Харченко). Мово славна і голосиста із глибокого джерела, ти, як вишня зеленолиста, розвивалася – й розцвіла. Вбрала полум’я килимове і слов’янських глаголиць в’язь. Слова лагідність з лона мови, у серця молоді вселяйсь! (В. Юхимович).
V. Підведення підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.

Вправа 4.


УРОК № 2
Тема. Словосполучення і речення, синтаксичні зв’язки в них.

Мета: поглибити та систематизувати знання школярів про синтаксичні одиниці, які є будівельним матеріалом для ССЦ, зосередивши увагу на відмінностях між словосполученням та реченням за роллю в мові, будовою та функцією; дати поняття про ССЦ, формувати вміння визначити його в тексті.

Тип уроку: комбінований урок (узагальнення та систематизація вивченого; вивчення нового матеріалу).

Обладнання: підручник.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою повторення і систематизації здобутих знань.
Робота з підручником.

Виконання вправи 213.


ІІІ. Систематизація раніше засвоєного матеріалу.
Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 103). Робота з таблицею «Словосполучення і речення» (с. 104).


Робота біля дошки.

Записати речення. Виділити в них словосполучення (усно). Дати відповідь на запитання: у чому полягає відмінність між словосполученням і реченням? Пояснити, чому не становлять словосполучення підмет і присудок, а також однорідні члени речення (вказати їх у реченнях). У виділених словосполученнях визначити головне й залежне слова, з’ясувати тип зв’язку між словами.


Нахиливсь крилом єдиним журавель понад криницю. Ранок виніс на долонях сонця теплу паляницю. Нахилилась на криницю із відерцем журавлиця і стоїть, у вирій не зліта (П. Харченко). За журавлиними ключами вже осінь заміта сліди. І синім маревом ночами пливуть тумани від води (П. Малєєв). І «курли» ще й досі над полями лине, проводжає осінь тугу журавлину… (Б. Дегтярьов).
Словниковий диктант.

У записаних словосполученнях виділити головне й залежне слова, вказати словосполучення поширені й непоширені, з’ясувати вид кожного за головним словом, визначити тип зв’язку між словами.

Осіння туга; золота пора; відлетіли у вирій; сумовите ячання; прощання з рідним краєм; закурликали протяжно; дуже високо; у захмаренім піднебессі; тужили відлітаючи; до наступної весни; вірність батьківщині; щедрі дарунки осені; прибрались ошатно; незрівнянна врода; несказанно прекрасні.
Розподільний диктант.

Словосполучення зі зв’язком узгодження, керування і прилягання записати в три колонки.
Неповторний краєвид; висловлення захоплення; неймовірно гарний; висловилися недвозначно; якнайвища оцінка; справжнісінька сенсація; стояли завмерши; знаменна подія; незабутнє враження; у центрі полотна; зачаровані колоритом; відгуки про пейзаж; не забулася відразу; на вершині слави; наперекір долі; освітлений яскраво; нестримно плине; працював захоплено.
Диктант із коментуванням.

Чи є запис текстом? Свою думку обґрунтувати.


1880 року у Санкт-Петербурзі було відкрито незвичайну виставку – виставку єдиної картини.

У затемненому залі демонструвалося нове полотно Архипа Куїнджі «Ніч на Дніпрі». З обох боків від картини було встановлено неяскраві лампи. У їхньому мерехтінні полотно видавалося вікном, розчиненим у чарівну українську ніч…

Жодна з виставок живопису не знала такого успіху. Натовп стояв біля входу, юрба заповнила сходи. Безперервно під’їжджали нові й нові екіпажі.

(З журналу)


ІV. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення вчителя.

Як будівельним матеріалом для речення є слова і словосполучення, так речення є будівельним матеріалом для ССЦ (складних синтаксичних цілих), із яких складається текст.

Речення в тексті не є рівноцінними. Серед них є такі, що відзначаються відносною самостійністю і несуть у собі найважливішу інформацію. Такі речення називають автосемантичними (самозначними). Інші допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст автосемантичного речення.

Такі групи речень утворюють складне синтаксичне ціле. Таким чином, ССЦ – це група речень, які об’єднані між собою тісним логічним і синтаксичним зв’язком і являють більш повний, порівняно з реченням, розвиток думки.

Як правило, автосемантичне речення ССЦ розміщене на початку. Проте бувають різні варіанти – з автосемантичним реченням в інших позиціях.

У ССЦ розкривається одна з мікротем тексту.

До складу зв’язних висловлювань поряд із ССЦ можуть входити й окремі речення. Такі речення цілком охоплюють повний обсяг інформації і не вимагають конкретизації.

(За В. Мельничайком)2


V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
У щойно записаному тексті (див. попередню вправу) визначити ССЦ, вказавши в кожному з них автосемантичне речення. Автосемантичні речення почленувати на словосполучення (усно).
Підсумкова бесіда.

  1. Що є будівельним матеріалом для речення?

  2. Із чого складається ССЦ?

  3. Яке речення називається автосемантичним?

  4. У якій позиції, як правило, знаходиться автосемантичне речення у ССЦ?

  5. Що таке речення?

  6. У чому полягає відмінність між реченням і словосполученням?

  7. Якими за будовою і видами бувають словосполучення? Наведіть приклади, за потреби скористайтеся таблицею на с. 104.

Диктант із коментуванням.



Виділене речення почленувати на словосполучення (усно). З’ясувати будову, вид вичленованих словосполучень, а також тип зв’язку між словами, що входять до їх складу. Пояснити, чи є записане висловлювання текстом, свою думку обґрунтувати. З’ясувати тему та головну думку тексту, в обох ССЦ визначити автосемантичні речення.
Місячне сяйво на полотнах Куїнджі було таким природним, що приголомшена публіка чудувалася: як це зроблено? Підозрювали підступ. До чого тільки не додумувались спантеличені шанувальники! Говорили про кольорові скельця, крізь які художник, малюючи, спостерігає природу. Фантазували про «місячні фарби»: проведи ними по полотну – враз засяють зорі!... Дехто поривався перевірити, чи ж не сховано за картиною джерела освітлення, чи ж не написано її на склі.

Художник реготав, хоч ці нісенітниці, безумовно, його дратували. Адже віртуозність Куїнджі була результатом не стільки вродженого відчуття кольору, скільки титанічної праці митця.

(З журналу)
Робота з підручником.


  1. Самостійне виконання вправи 220 (письмово).

  2. Усне виконання вправи 221.


VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання.

§ 11, вправа 219.



УРОК № 3
Тема. Речення, його граматична основа. Члени речення.

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про будову простих та складних речень, про поділ речень на двоскладні та односкладні, поширені та непоширені, повні та неповні.

Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; закріплення і систематизація здобутих знань).

Обладнання:підручник.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Повторення ключових питань теми.
Робота з підручником.

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу, поданого на с. 106 (одиниці синтаксису).

  2. Усне виконання вправи 223.

Самостійна робота.



Переписати заздалегідь записаний на дошці текст, членуючи його на речення та розставляючи розділові знаки. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Дати визначення головним членам речення.
Нехай ніхто не половинить твоїх замель не розтина бо ти єдина Україно бо ти всіх у нас одна і козаки й стрільці січові за тебе гинули в полях у небесах сузір’я Лева нам світить на Чумацький Шлях стражденна чаєчко-небого єдині два твої крила виходим нене у дорогу аби ти вільною була.

(Д. Чередниченко)


ІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

Робота з підручником.

Виконання вправи 233 (опрацювання таблиці).
ІV. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
Робота біля дошки.

Записати речення. У кожному визначити граматичні основи, вказати другорядні члени речення.
…Вільна Вкраїна з могили встає. Вона – моє щастя, безсмертя моє (Д.Павличко). Хочеться думати не про царство запічне. Хочеться думати про високе і вічне. Про незнищенність, наприклад, матерії, а не про звіти річні бухгалтерії (В. Баранов).
Робота з підручником.


  1. Усне виконання вправ 234, 235.

  2. Усне виконання вправи 237 (синтаксичний розбір речення).

Робота біля дошки.

Записати речення. Визначити в кожному граматичні основи. Пояснити, у чому полягає відмінність між реченням простими і складними, навести приклади. Вказати речення поширені й непоширені, двоскладні й односкладні. Вказати неповне речення.
Ніч прийшла. Зітхнули двері. Хата спить… (П. Харченко). Сонце. Осінь. І літа метелик. Може, це і є та благодать… (П. Вольвач). Зникли тіні, все поблідло. Промінь обрію сягнув (Б. Дегтярьов). Дерев столітніх видовжені душі кощаві руки в небо підняли (Л. Костенко). Останній вагон. Опустілий перон. У вікні – твій профіль холодний. Густішає дощ. Треба жити (П. Малєєв).
Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

У кожному з речень підкреслити граматичну основу та другорядні члени. Вказати слова, граматично не зв’язані з членами речення (звертання, вставні слова).


Хіба це не ми любувалися згарищами спалених козацьких церков? Хіба не ми скніємо з голоду серед щедрих ланів, не здатні прогодувати себе? Працьовиті, мов на плантаціях раби, і зацьковані, ніби індійці в резерваціях. Сонні на виборчих дільницях, ніби воли, й гонорові у шинку, немов гетьмани. Краю мій, степи твої неозорі, мов наша дурість! Через ту неозорість, мабуть, втратили ми рештки інстинкту самозбереження. А може, було б краще, якби ти була зовсім маленькою, моя батьківщино? Може б, тоді ми поціновували кожну грудочку твого чорнозему і кожну миттєвість своєї волі?

(Л. Степовичка)



V. Підведення підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання.

§ 12, вправа 227 (у кожному з речень підкреслити члени речення).



УРОК № 4
Тема. Словосполучення та речення. Тематичне тестування.

Мета: закріпити знання учнів про словосполучення, речення, синтаксичні зв’язки в них; з’ясувати рівень засвоєння вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам'ять, уміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований урок (закріплення вивченого; перевірка й облік здобутих знань, умінь та навичок).

Обладнання: підручник, тестові завдання.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
Бесіда.

  1. Що вивчає синтаксис?

  2. Що називається словосполученням? Наведіть приклади.

  3. Які сполучення слів не є словосполученнями? Наведіть приклади.

  4. Яке слово в словосполученні є головним? Залежним? Наведіть приклади.

  5. Яким типом зв’язку – сурядним чи підрядним – поєднуються слова в словосполученні?

  6. Які існують види підрядного зв’язку між словами в словосполученні? Наведіть приклади словосполучень зі зв’язком узгодження, керування, прилягання.

  7. Яке словосполучення називається простим? Складним?

  8. На якій підставі словосполучення поділяють на іменні, дієслівні, прислівникові? Наведіть приклади.

  9. Чим словосполучення відрізняється від речення?

10) Що називається реченням? Наведіть приклади.

11) Що становить граматичну основу речення?

12) Які є другорядні члени речення?
ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
Словниковий диктант.

Вказати словоформи, сполучення слів із сурядним зв’язком, предикативне словосполучення. У словосполученнях визначити вид зв’язку – узгодження, керування, прилягання. За потреби звернутися до підручника (с. 9).


Медвяний запах, запах осіннього листя, духмяно пахне, будемо милуватися, посеред лісу, розкішний і багатий, урочисто й радісно, гілля розкинулося, замилуватися незрівнянними краєвидом.
Попереджувальний диктант.

Почленувати речення на словосполучення (самостійно). В одному з речень самостійно підкреслити члени речення.


Йде панна Осінь золотава з маленьким келихом вогню (І. Драч). На цямру монастирської кринички схилила осінь грона горобин (Л.Костенко). Восени сонце раз блисне, а три дні кисне (Нар. творч.).
ІV. Перевірка самостійної роботи учнів.
V. Повідомлення способів перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок (інструктаж до тестування).
VІ. Проведення тестування3.

І варіант

1. Словосполучення – це:

а) мінімальна одиниця мови, що виражає поняття про предмети, процеси, явища дійсності, їх ознаки чи відношення;

б) сполучення двох або кількох самостійних слів, пов’язаних змістом та граматично; V

в) основна одиниця синтаксису, що є інтонаційно оформленим смисловим і граматичним цілим, яке виражає окрему завершену думку;

г) продукт мовленнєвого процесу, що характеризується тематичною завершеністю та цілісністю, відбиває ставлення автора до змісту висловлювання.

Скласти й записати словосполучення. Скласти й записати речення, до якого входить це словосполучення; підкреслити його.


2. Основна синтаксична одиниця, яка служить для мовленнєвого спілкування і є будівельним матеріалом для тексту, це:

а) слово;

б) словосполучення;

в) речення; V

г) складне синтаксичне ціле.

Скласти й записати речення (або записати приклад такої одиниці).


3) Дієслівними словосполученнями є такі:

а) серце матері, щире слово, хтось із нас, дві душі;

б) удвічі сильніше, набагато вимогливіше, вище сонця;

в) дивитися на сонце, малювати фарбами, співаючи тихо;V

г) дружнє коло, гарячий від вогню, троє учнів.

Скласти й записати дієслівне словосполучення (напр.: вслухатися в мелодію; чаруватися співом, милуючись красою) або прислівникове словосполучення (напр.: набагато голосніше; незрівнянно краще).



4. Граматичну основу речення становлять:

а) відношення змісту речення до дійсності;

б) предикативність та інтонація повідомлення; V

в) спосіб вираження смислових і граматичних зв’язків;

г) наявність емоцій мовця.

Скласти й записати речення, підкреслити в ньому головні члени.



5. Речення, що складається тільки з головних членів речення, це:

а) неповне речення;

б) односкладне речення;

в) непоширене речення; V

г) поширене речення.

Скласти й записати речення, що складається тільки з головних членів (напр.: Запанувала тиша. Вечір зачарував).


6. Неповним реченням є таке:

а) Золото і з попелу світиться (Нар. творч.);

б) Кисла яблуня солодке яблуко не зродить (Нар. творч.);

в) З перехвалених груш – квасний узвар (Нар. творч.); V

г) Світ розуму вчить (Нар. творч.).

Скласти й записати неповне речення (напр.: Дорога – від порога. У ремісника золота рука. Не всі кури одної натури (Нар. творч.)


ІІ варіант


  1. Словосполучення складається:

а) з синтаксично рівноправних слів;

б) з головного і залежного слова; V

в) з повнозначного і службового слова;

г) з окремих реплік.

Скласти й записати словосполучення, головне слово підкреслити,

поставити питання від головного слова до залежного.




  1. Керування – це такий тип синтаксичного зв’язку між словами у словосполученні, коли:

а) форма залежного слова уподібнюється формі головного;

б) залежне слово пов’язане з головним тільки за смислом;

в) головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми;

г) слова є синтаксично рівноправними.

Скласти й записати словосполучення, між словами якого існує зв'язок керування (напр.: подякувати братові, пам’ятник Іванові Франку).


  1. Поширеними словосполученнями є такі:

а) рідна земля, народна пісня, співати тихо, вкладати душу;

б) любов до рідної землі, віночок українських пісень, переглянути гарний кінофільм; V

в) продовжити навчання, висловити вдячність, влучне слово;

г) не повторювати двічі, справедливо гніватися; просити примирення.

Скласти й записати поширене словосполучення (напр.: успішно скласти іспит з мови).


  1. Непоширеним реченням є таке:

а) Видно Зосю по волоссю (Нар. творч.);

б) Дмитер хитер (Нар. творч.); V

в) У кожної Федорки свої одговори (Нар. творч.);

г) Усі Одарки люблять подарки (Нар. творч.).

Скласти й записати непоширене речення (напр.: Сонце сідало. Насувалася ніч).


  1. Граматично не зв’язані з членами речення:

а) підмет і присудок;

б) додаток і означення;

в) означення та обставина;

г) звертання та вставні слова. V

Скласти й записати речення, ускладнене словами, граматично не зв’язаними з членами речення (напр..: Хапай, Петре, поки тепле. Тримайся, Грицю, за спідницю. Мабуть, не з тієї ноги встав (Нар. творч.).


  1. Односкладним реченням є таке:

а) Задурно й чиряк не вчепиться (Нар. творч.);

б) Твердий горіх легко не розкусиш (Нар. творч.); V

в) Дурної голови розум не тримається (Нар. творч.);

г) Молодий розум буйний, та дурний (Нар. творч.).

Скласти й записати односкладне речення (напр..: Не шукай вітру в полі,

а журавля в небі. Треба однією думкою плисти (Нар. творч.)).



VII. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того як тестові завдання виконано).
VIII. Підведення підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання.

Вправа 12.


УРОК № 5
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка