О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Перший семестр



Сторінка10/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.04 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17
Тема: Односкладні речення як частини складного речення

Мета: звернути увагу на складні речення, частинами яких є односкладні прості речення, формувати вміння визначати в таких складних реченнях граматичні основи, визначати типи односкладних речень, що є їх частинами; виховувати повагу до влучного слова; розвивати логічне мислення, увагу.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Пояснювальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити тип кожного.
І. Сірий ранок. Тихо скрізь. Небо хмарою повито. (А.Казка.) Одне слово, летимо через Гімалаї. Сяйво снігів. Сліпучість небес. Чистота вічності. (О.Гончар.) Повсюди повно сонця і тіней. (М.Самійленко.)

ІІ. Гульня. Весільної співають. В дворі дівчата й парубки веселий танець починають. (Б.Грінченко.)


ІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
* З кожної пари простих речень утворити складне речення.

.


  • Хочу вірити знов у матусину казку. Під неї я в дитинстві засинав.

  • Кожна попелюшка може перетворитися на принцесу. В це дуже хочеться вірити.

  • Мені подобається пізньою осінню. Тоді спалахує природа прощальною красою.


ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 25).

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати частини складних речень, що є односкладними реченнями, з’ясувати їх тип.
І. Чорна ніч чорніла, не світало вранці. (Олександр Олесь.) Дивлюсь, як ніч надходить, як жито шелестить. (П.Тичина.) Збагну, як плаче на вітрах слізьми червоними калина. (П.Перебийніс.) Дідові-морозу і в морози жарко, він мені дарує теж вушанку шапку. (М.Сингаївський.) Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку... (Д.Луценко.) Терпко пахло дитинство, пахло степами, житнім хлібом, скрутою і злагодою великої родини в тісній хаті, щирістю та правдивістю. (Ю.Мушкетик.)

ІІ. В хаті спокійно й затишно, вечір десь бродить в гаю. (Д.Луценко.) Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година. (Леся Українка.) На вулиці серед хмар пилу жарко, зате в холодочку та в садочку саме добре. (Панас Мирний.) Не зчулися, як смерклося. (Т.Шевченко.) Не цвіте черемха, і пташок не чуть. (В.Сосюра.) Була зима, та пахло все ще осінню. (Т.Кобаль.) Так яблуками пахне у хатинці, як пахнуть хати тільки восени! (М.Бажан.) В хатах нам тісно, душить дах... (Олександр Олесь.) Звечора, либонь, не ждалось, а на ранок – паморозь. (М.Сингаївський.) Видно в огні блискавиць: рифи лежать горілиць. (Л.Костенко.)


* Диктант із коментуванням. З’ясувати типи односкладних речень, що є частинами складних речень.
І. В садах пилюкою сивіло, списи кидало сонце з хмар. (І.Драч.) Сум гнітить, коли душі не весниться. (М.Самійленко.) Не їсться, не п’ється, і серце не б’ється, і очі не бачать, не чуть голови! (Т.Шевченко.) Хай ліпше вб’є громом, ніж їстиме лихо. (Б.Грінченко.) Потім викосять трави, і піду я з вітрами. (М.Сингаївський.) Коли не хочуть мене розуміти, мені стає сумно. (А.Малишко.) Не наговоримось, а час летить потоком мимо нас. (Олександр Олесь.) Випивайте гіркотного трунку, щоб пізнати солодкість медів. (Л.Забашта.) Та де ж таки це видано, щоб люди за журавлями відлітали вирій? (І.Жиленко.) Не вірю, що стануть прахом збудовані мною споруди. (Р.Лубківський.) Верба усохне, і спиляють грушу, зелене море зроблять із Дніпра. (Л.Костенко.) Зерно в землю теж кладуть, щоб воно воскресло в житі. (Б.Олійник.) Хай в головах посадять кущ калини, щоб ми з одних джерел із віку в вік пили. (Л.Забашта.) Я люблю, як справляють обжинки. (М.Сингаївський.)

ІІ. Є держава вже, брате, і немає її. (Л.Степовичка.) Зберімось, порадьмось, що маєм робити. (П.Куліш.) І правді я дивлюсь в лице, життям заплачено за це. (О.Лукашенко.) Віддайте мені мову, якою мій народ мене благословив. (Л.Костенко.) Чи все ж те розумом збагнути, що дасться серцеві відчути? (М.Вороний.) Ділюся радістю, що світ існує. (С.Шевченко.) Мого життя не вистачить мені для діл, що їх у задімах лелію. (Д.Павличко.) Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть. (Л.Костенко.) Співають, сміються, а я не сміюсь. (Олександр Олесь.) Зрубали дуба задля того, щоб сірника зробити з нього. (Б.Слюсар.) Катуй мене, я не зломлюсь ніколи! (М.Ракич.) Будь сівачем, і хай життя твоє насущний хліб, а не кукіль дає. (Л.Забашта.) Шлях потужний праці й боротьби, кров’ю щедро все на нім полито, сіймо жито, сіймо, сіймо жито! (Л.Стафф.)


* Переписати речення, уставляючи пропущені літери. У кожному з речень підкреслити члени речення.
Дуже гр..міло, та дощу не доч..калися. Пустий млин меле, а помолу нема. У лісі дрова рубають, а до с..ла тріски л..тять. У лісі вовки виють, а на печі страшно. Коли дер..во падає, лісорубів стає б..гато. Коли є в мішку, знайд..ш і в горшку. Заховався в закапелку, а хвостика видно. Ніколи не знаєш, де пр..чаївся заєць. Ковалеві лихо, коли в кузні тихо. Коли є дрова, казанові не холодно. Ле..ко в оч..реті дудки робити, тільки треба вміти. Кому ле..ко на серці, тому весь світ усміха..ться.

Народна творчість.


* Навчальний диктант. Указати прості односкладні речення та речення складні, частиною яких є просте односкладне речення.
І. А було так. В один з вихідних виїхали ми до озера. І мені засумувалося... Згадалося, як на Дніпрі розглядали ми камінь скелястий. На камені накарбовано по міді, що тут загинув у бою з половцями славний витязь Святослав Ігорович. Коли пороги затоплювали, ми видобули ту мідну плиту й перенесли на інше, на високе каміння.

“Пливи”, - наче штовхає мене хтось. І я поплив неквапом, економлячи сили. Підлітком я не раз Дніпро перепливав, завжди почуваючись на воді впевнено.

Вечоріло. Від своїх віддалившись, я більшу половину проплив, а до берега ще далеко. Мабуть, могутній дух запорожця якого-небудь мене присоромив, бо добувся я таки берега! Темрява. Хащі якісь. Зате вдалині вогник проблискує! Починаю пробиратись на той людський світлячок полум’я.

Не знаю, пришельцем з якої планети я тим рибалкам видався. Та дивились вони на мене не з ворожістю, а з бажанням розгадати мене і, можливо, допомогти. (За О.Гончаром; 140 сл.)

ІІ. Десь далеко обізвався грім. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, загуркотіло й покотилось у небі.

Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі кидало колоддям, ламало, трощило, луною розкочувався гук над хмарами по широких небесних просторах.

А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний дощ. Захлинаючись, ковтала воду суха земля. Пирскало й плюскотіло листя на деревах. Вип’яли лани проти хмар широкі груди й заніміли. Сипте, хмари! До живого промочіть наше жагуче серце... Хмари й сіяли дощ щедро, не жаліючи. (За С.Васильченком; 92 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроків.
VІІ. Домашнє завдання. Скласти й записати 5 складних речень, одна або обидві частини яких є односкладними простими реченнями.

Урок № 24

Тема: Повні і неповні речення.

Мета: дати поняття про неповні речення, пояснити вживання тире в неповних реченнях, формувати вміння розрізняти речення повні й неповні, встановлювати опущений у неповному реченні член речення, обгрунтовувати вживання простих неповних речень у складі складних речень та в діалогах, пояснювати вживання і невживання тире в неповних реченнях, правильно інтонувати неповні речення; виховувати повагу до образного слова; розвивати увагу, уяву, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати. Відновити пропущене в кожному з речень слово. Яким членом речення це слово є?
І. В ремісника золота рука. Ремеслу всюди шана. Шана не по батькові, а по розуму. З однієї ягоди мало вигоди. В нас роботи до самої суботи.

Народна творчість.

ІІ. Воля – сонце. Волі нам! Волі духові людському і робітницьким рукам! (Б.Грінченко.) Всьому своє місце в просторі й часі. (Л.Первомайський.) Несходимі світи – то від Бога. Світ безвиході – від Сатани. (А.Ворфлик.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 42-43) і таблиці “Неповні речення” (с. 43).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати речення повні й неповні. Чим, на вагу думку, зумовлене вживання неповних речень? Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Три явори посадила сестра при долині... А дівчина заручена – червону калину. (Т.Шевченко.) На горі пишається калина. Під горою піснею – луна. (А.Камінчук.) Дощ укрив бульками став. Дощ – за комір, за рукав. (М.Рильський.) На горизонті – обрис корабля. Вода про щось одвічне розмовля. (Д.Шупта.)

ІІ. Я з династії хлібороба. Наше хлібне коріння міцне. (П.Перебийніс.) Каменярам підкорюється камінь. А хліборобам – просторінь землі. (М.Сингаївський.) Люди орють землю. Літа – душу. (М.Стельмах.)


Словник. Династія – кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного на троні за правом успадкування; перен. - кілька поколінь однієї родини, що передають від батьків до дітей фах, майстерність тощо.
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати частини складних речень, що є неповними простими реченнями. Чого допомагає уникнути така будова складного речення? Пояснити вживання тире.
І. Небо дасть дощу, а земля - зерна. На Стрітення повертається птиця до гнізда, а хлібороб – до плуга. Гарний соловей голосом, а нива – колосом.

ІІ. Голий думає про одяг, голодний – про кашу. Умілий майстер голодним буває лише до обіду, а невмілий – до вечора. Залізо їсть іржа, а чоловіка – хвороба. Заєць від куща стрибає, а жаба – від зайця.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант. Вказати неповні речення. Пояснити вживання тире.
І. В стороні моїй чудові сосни, клени і дуби. (М.Стельмах.) Над річкою в вуалі вже вербичка. (П.Тичина.) Веселка в літа на брові. (Л.Костенко.) Скрізь тишина безкрая. (В.Сосюра.) А зверху дощ, а зверху блиск! (П.Тичина.) У саду і жоржини, і рожі. (В.Сосюра.) Сад – в росі. (А.Казка.) Зима в душі. На всій землі зима. (П.Перебийніс.)

ІІ. Ноги – для дороги. Усякому – своє щастя. Без гайки – ні трактора, ні косарки. Господар у руках носить косу, а в шапці – голку. Клей – для паперу, голка – для нитки.

Народна творчість.

* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
Плуги врізались в перелоги, а блискавиця в небеса. (М.Стельмах.) Із хмарини – теплий дощик. (Д.Павличко.) Ранок проснувся першим, а за ним – солов’ї. (М.Сингаївський.) Між білих яблунь – біла хата. (М.Сингаївський.) Осіннє золото степів – до небокраю. (В.Павловський.)
* Перебудувати речення з метою уникнення повторів слів. Перебудовані речення записати. Вказати прості неповні речення та прості неповні речення у складі складних речень.
Зимою бійся вовка, а влітку бійся мухи. Струмок загатити легше, ніж потім загатити річку. Медок солодок, а патока солодка й поготів. Влітку роблять сани, а взимку роблять віз.

За народною творчістю.



Довідка. Зимою бійся вовка, влітку – мухи. Струмок загатити легше, ніж потім – річку. Медок солодок, а патока – й поготів. Влітку роблять сани, а взимку – віз.
* Прочитати. Вказати речення односкладні та неповні. Пояснити різницю між ними.
І. Степ навкруги. В траві стежина біла. Безмежна тиша. Мирна далина. (Д.Павличко.) Лужок. Дві яблуні та хатка. Вечірній промінь на вікні. (М.Стельмах.) Село. Дитинства дальні дні. За тином поле неозоре. (В.Сосюра.) Рід наш – з кореня верби. Не шукай древніше знаті. (Б.Олійник.) Заорано. Рілля переді мною. (Д.Павличко.) Камінь. Пісок. Жарота. На плацу – рота. (Р.Лубківський.)

ІІ. Журавлі. Летять у вирій трикутним ключем. Попереду вожак. Витягнуті довгі шиї з гострими дзьобами. Відхилені ноги. Все тіло – поривання впреред. Дзьоби й груди ріжуть повітря. Швидко й рівно пливе під ними спорожніла пожовкла земля.

З.Тулуб.

* Навчальний диктант. Вказати неповні речення.
Сьогодні квіти – вияв приязні й поваги. У давні ж часи вони мали ритуальну значимість, яка і зараз вгадується в обрядах. Наприклад, весільні короваї прикрашають кетягами калини, горщечок з кашею на хрестинах - квітучими травами й колоссям. Це тому, що калина здавна вважалася символом любові, щастя, багатства, краси, а пшеничне колосся – здоров’я, добробуту.

Що ж ми сьогодні знаємо про символіку квітів і трав? Передовсім нам відомі рослини-обереги. Полин і петрушка оберігають від русалок, м’ята, любисток, татарське зілля – від всіляких злих сил. Подарований букетик волошок говорить про ніжність, квітучий барвінок – про кохання, листок папороті – про довір’я. Лілові фіалки засвідчують невтішне горе за померлим, фіалки ж інших кольорів - радість і веселощі.

Отже, даруючи квіти, треба знати, які й як підібрати до певної нагоди. (За О.Ковальчуком; 120 сл.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 8, вправи 112 (усно), 116.
Уроки № 25, 26

Тема: Тире в неповних реченнях.

Мета: закріпити знання про неповні речення, вживання в них тире, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, вживати тире в неповних реченнях, обгрунтовувати вживання й невживання тире в неповних реченнях; виховувати повагу до образного влучного слова; розвивати логічне мислення, пам’ять.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроків
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.


  • Що називається реченням?

  • Які бувають речення за будовою? Навести приклад простого і складного речення.

  • Які бувають речення за складом граматичної основи? Навести приклад двоскладного й приклад односкладного речення.

  • Які речення називаються повними? неповними? Навести приклади неповних речень.

  • У яких випадках у неповних реченнях ставиться тире?


ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. В кожному неповному реченні встановити опущений член речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Обгрунтувати вживання і невживання тире.
В нашій хаті наша правда й сила. (М.Рильський.) В ярмі тут нація. Народ в ярмі. (Б.Грінченко.) Срібно дзвонять наповнені чари. Та під вікнами вже – яничари. (С.Зінчук.) На вбогому – лати. На багачу – шати. Та не йди сорочки в дуки позичати. (Б.Грінченко.) В мові – воля героїв, прояв вільного духу. (Д.Білоус.)
* Пояснювальний диктант.
І. Співає хата. Пісня з нами. (П.Перебийніс.) Удень по ниві ходить чесная робота, а вечорами – піснею дівоча ласка. (М.Стельмах.) Батьківський край і рідня впошанівку. (М.Сингаївський.) Позаду стільки злив, спекот, завій! Наобіруч могили й п’єдестали. (Б.Степанюк.) В обіймах з радістю журба. (Олександр Олесь.)

ІІ. Перший сніг – на поріг, на розбіжжя доріг. (М.Сингаївський.) А з шафи – пахощі кориці, цитрини, кави, давнини. (М.Рильський.) Може, з виду ти надто строга, а в душі – джерело тепла. (В.Симоненко.) Світ у злагоді щедріший. Дітям – ласка і дарунки. Кожній дівчинці – по стрічці, хлопцям – кожному по шаблі. Кожній казці – мир і згода. Кожній пісні – пружні крила. (М.Сингаївський.)



* Прочитати. Вказати речення односкладні і речення неповні. Яке з речень є односкладним і неповним одночасно? Обгрунтувати вживання і невживання тире в неповних реченнях.
І. Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над синіми снігами. (П.Тичина.) Вечоріло. По хатах запалювали світло. По вулицях – ліхтарі. (Панас Мирний.) Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. (Т.Шевченко.) Багряні кручі рідної землі. А в небі - хмар далекі кораблі. (В.Сосюра.)

ІІ. На пагорбі зеленім – хата. Криниця. Ясени. Автомобіль. Стіл на подвір’ї. Пісня – предків біль. Вишневоокі мальви – як дівчата. (Д.павличко.) Літо. Свято. В місті тиша. (Олександр Олесь.) Степ. Кам’яна баба. А їй на чоло орел. (М.Доленго.) Світає. В дорозі – тиждень. (М.Самійленко.)


* Диктант із коментуванням.
І. У небі - золотий Чумацький Віз. (М.Рильський.) Небо рідне й чуже над покорою хат. (В.Сосюра.) Край поля – холодні, горді бронзово-темні дуби. (М.Рильський.) Над річкою стояв великий гай, зимою – затишок, а літом – божий рай. (Л.Глібов.) А навколо неба мирні шати, кетяги червоних горобин. (Д.Луценко.)

ІІ. Понад Россю вишники, в світлім домі рушники. (П.Усенко.) В моєму серці – схрещення доріг ненависті й любові. (Д.Павличко.) За обрієм велике місто. А тут – життя первинний зміст. (М.Доленго.) Погано, що порожні храми. Ще гірше – пустка у серцях. (С.Семенова.) В раю – хороший клімат, та в пеклі – товариство. (І.Мироненко.)


* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
І. Дерево шанується плодами, а людина – своїми ділами. Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю. Від яблуні – яблуко, від сосни – шишка. Під злим круком – зле яйце. Надія в людини попереду, а гріх – позаду. Молодий – до праці, старий – до бесіди. Сам голий, а сорочка – за пазухою. Перо – про папір, а голка – про сорочку.

ІІ. Щастя у кожного - під мозолями. Ліки – від хвороби, але не від долі. Вченому – світ ясний, невченому – примарні зорі. На дужому коні – на базар, на кульгавому – додому. На комара – з гарматою. Від нас до вас – перелаз. Розум піднімає до місяця, а майстерність – до неба. Пусти свиню до тину, то вона – в картоплю.

Народна творчість.

V. Підбиття підсумків уроків.
VІ. Домашнє завдання. Повторити п.8, вправа 114.

Урок № 27

Тема: Уживання неповних речень в діалозі, а також у складних реченнях для уникнення повторів.

Мета: закріпити знання про неповні речення, вживання в них тире, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, доречно вживати неповні речення в діалогах; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, уважне й поважливе ставлення до людей, чемність; розвивати комунікативні навички, увагу, пам’ять, збагачувати словниковий запас етикетними формулами.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома учнями.



Картка 1
Переписати, розставляючи розділові знаки. Обгрунтувати вживання і невживання тире. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
А зорям – трильойони літ. (Л.Віценя.) Над Хрещатиком – тиші оливкова віть. (Б.Олійник.) Од каштанів тіні. (В.Сосюра.) Вгорі – ліси сріблясто-сині, внизу - розлив молочних нив. (М.Бажан.) Тумани линуть вгору, вгору, а хмари – вниз. (П.Тичина.) Море суворе – до самого горизонту. Небо суворе – до самого сірого моря. (Ю.Каплан.) В долині персики цвітуть, а в горах знову сніг. (М.Рильський.) В листопадовім полум’ї - мости. (Р.Лубківський.)






Картка 2
Переписати речення в такій послідовності: 1) неповні речення; 2) речення з опущеним дієсловом-зв’язкою в іменному складеному присудку. Обгрунтувати вживання тире.
У землі хліб – за сімома трудами, сімома потами. Слюсар – холодний коваль. У кожному ділі – свої майстри. Від насіння – плід, від плоду – насіння. З великого димаря – мало диму. Риба в ріці – ще не в руці. Коневі роса – краща вівса. Зелене жати – нічого не мати. По гіркім труді – солодкий обід. Трударю – пампушечки, а ледарю – соснові шишки.

Народна творчість.





ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичного матеріалу.
* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці “Неповні речення” (с. 43).
* Бесіда.


  • Які речення називаються неповними?

  • У чому різниця між неповними реченнями й реченнями односкладними?

  • Які члени речення можуть пропускатися в неповному реченні?

  • Яким чином ці члени речення можна встановити?

  • Навести приклади неповних речень.


ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Диктант із коментуванням. В кожному складному реченні підкреслити граматичні основи. Обгрунтувати вживання тире.
Наша генеалогія – вся в чорноземлі. (І.Драч.) Стежки селянам, морякам – моря, а гордим птахам неба сині шати. (С.Стриженюк.) А тиша – як в соборі з давно-давно загубленим ключем. (Л.Костенко.)
Словник. Генеалогія – родовід, історія роду.
* Прочитати речення, довести, що вони є складними. Пояснити вживання тире.
Красна осінь снопами, а зима – пирогами. Птах створений для літання, а людина – для праці. Птахи славляться піснями, а люди – ділами. Борися з труднощами працею й розумом, а з небезпекою – досвідом. Рот має рукам дякувати, вони – голові. Розумний звинувачує в нещасті себе, дурний – інших. Місяць потрібний уночі, а розум – постійно. Птах - у повітрі, риба – у воді, людина – в труді. Не буде з швачки багачки, а з ткача – багача.

Народна творчість.



* Робота з підручником. Виконання вправи 113.
* Прочитати уривок за особами. Прочитати повторно, неповні речення замінюючи повними. Виграв чи втратив діалог від такої заміни?


  • Тату, не кажіть “потилиця”, а кажіть “затилок”

  • Добре тебе, синку, в школі навчили! А як по-вечному буде гній?

  • Гноятус!

  • А вила?

  • Вилатус!

  • От як гарно вивчився! Відтепер не чухатимеш затилок, а братимеш вилатус, ними гноятус та вйо на возатус! Вчись та розуму не провчи!

Народна творчість.
* Скласти й розіграти з використанням неповних речень та етикетних формул, поданих у вправі 8, діалоги, можливі за таких умов:


  • після дворічної розлуки зустрілися двоє колишніх однокласників, один з яких перевівся до художньої школи, інший – виїхав з батьками на постійне проживання до Канади (Австралії, Великої Британії);




  • зустрілися відомий кіноактор (естрадний співак) та двоє його шанувальників-школярів, які мріють одержати автограф свого улюбленця й дізнатися про його дитячі й юнацькі захоплення;




  • зістрілися відомий футболіст (хокеїст, боксер) та двоє його шанувальниць-школярок, які хочуть дізнатися його ставлення до жіночого футболу, жіночого боксу тощо.


V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Повторити п. 8., вправа 117.

Урок № 28

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка