О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Перший семестр



Сторінка11/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.04 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17
Тематичне тестування (тема: Односкладне речення. Неповні речення)

Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок стосовно тем “Односкладні речення. Неповні речення”; формувати вміння самостійної роботи, вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок.

Обладнання: роздавальний матеріал.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних pавдань двома-трьома учнями.


Картка 1
Подані речення записати в такій послідовності: односкладні речення; неповні речення. Пояснити відмінність між реченнями односкладними й неповними.
Роботи – до сьомої суботи. У всякого своя турбота і своя робота. Ведмедя ловлять не гусей пасти. У жирної вівці – одна дорога. Від курки – яйце, від яйця – курка. Втикаючи голку, шила не виймають. У ледаря Федорки прекрасні відговорки. Поставили козла город стерегти. Часом і кусень – за добрий шмат. Вір баченому, а не почутому.

Народна творчість.







Картка 2
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Обгрунтувати вживання тире.
У кожного часу – свої пісні. У Хоролі – всього доволі. Птах – у повітрі, риба – у воді, а людина – у труді. У лісі дуб – карбованець, а в столиці – по карбованцю спиця. Соха – не плуг, тачка – не машина, п’яниця – не людина. Чухайся віл з волом, кінь – з конем, а свиня – в тин, бо нема з ким.

Народна творчість.







Картка 3
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Обгрунтувати вживання тире.
А блакить – без меж. (М.Рильський.) За листопадом – снігопад. За злотопадом – сріблопад. (І.Павлюк.) Позаду – осінь. На отавах – роси. В холоднім сріблі – туга давніх днів. (А.Шевченко.) Дорога справжня – завжди лиш пряма. І тільки до добра – дорога справжня. (Б.Олійник.) Мені не легше, друже, ніж тобі, та з нами у дорозі – однодумці. (М.Сингаївський.)



*Бесіда.

  • Яке просте речення називається двоскладним? односкладним?

  • Які види односкладних речень вам відомі?

  • Якими дієслівними формами виражається головний член в означено-особових реченнях? неозначено-особових? узагальнено-особових? безособових?

  • Навести приклади кожного з видів односкладних речень з головним членом у формі присудка.

  • Які речення називаються називними? Навести приклад.

  • У чому полягає різниця між реченнями односкладними й неповними?

  • Які члени речення можуть бути пропущені в неповних реченнях?

  • Яких розділовий знак може ставитися на місці пропущеного члена речення?

  • Навести приклад неповного речення з тире на місці пропущеного члена речення. Як інтонується таке речення?


ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Проведення тематичного контролю.
*Інструктаж щодо проведення тестування.
*Проведення тестування.
*Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Повторити п. 5-8, вправа 121.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета чи присудка), - це

а) непоширені речення;

б) неповні речення;

в) односкладні речення.

Скласти (пригадати) й записати речення з одним головним членом (напр.: Після літа по малину не ходять. (Нар.творч.) Не завидуй багатому. (Т.Шевченко.) Знов молодо мені. (Б.Чіп.) Блакитом неба прагну оповитись. (Д.Павличко.)

2. Дійова особа граматично не виражається

а) в означено-особовому реченні;

б) в неозначено-особовому реченні;

в) у безособовому реченні.

Скласти (пригадати) й записати односкладне речення з присудком, вираженим безособовою дієслівною формою на –но, -то (напр.: Криво викроєно, зате міцно зшито. (Нар.творч.) Не димкою туманно-голубою, а контуром окреслено знання. (П.Тичина.) Вечірню сизу даль узором срібним куто. (А.Малишко.) Назад загублено дорогу. (О.Кліпкова.) Тут вже тих рибок виловлено стільки! (І.Павлюк.)

3. Односкладне речення з одним головним членом – підметом - це

а) безособове речення;



б) називне речення;

в) неозначено-особове речення.

Скласти (пригадати) й записати односкладне речення з головним членом – підметом (напр.: Тротуари. Мокра ляпавиця. (М.Рильський.)

4. Неповне речення – це речення

а) з одним головним членом у ролі підмета;

б) з одним головним членом у ролі присудка;



в) у якому пропущено один або кілька членів, проте їх можна відтворити.

Скласти (пригадати) й записати неповне речення (напр.: У кожної пори – своя краса. (Д.Луценко.) Гніву б нам Кобзаря! Нам би духу Тараса! (М.Хижняк.)

5. Означено-особовим є таке речення:

а) А моє Полісся не любить не можна. (М.Сингаївський.);



б) Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина. (Д.Луценко.);

в) Вже не журно мені. (В.Сосюра.).

Скласти (пригадати) й записати означено-особове речення (напр.: Не знищуймо себе в дрібній гризні. (В.Герасимчук.) або безособове речення (напр.: Мій човен геть від берега несе. (О.О’Лір.)

6. Тире ставиться у такому неповному реченні:

а) А у мене в серці музика ясна. (В.Сосюра.);

б) Вся душа моя – з протиріч. (Л.Віценя.);

в) А навколо земля у зеленім росистім вінку. (Л.Забашта.)



Скласти (пригадати) й записати неповне речення, в якому на місці опущеного члена речення потрібно поставити тире (напр.: Пішов кіт спати. А миші – в танець. Перо – про папір, голка – про сорочку. (Нар.творч.) Золото родить рабів. Славословя – тиранів. (М.Самійленко.) На обрії – химерна поема гір. (М.Рильський.)
Урок №29

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Кома між однорідними членами речення.

Мета: дати поняття про однорідні члени речення як такі, що поєднуються між собою сурядним зв’язком, формувати вміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, розставляти коми в реченнях з однорідними членами, правильно інтонувати речення, ускладені однорідними членами; виховувати повагу загальнолюд ських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків
І. Актуалізація опорних знань.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Визначити члени речення, що відповідають на одне й те питання й відносяться до одного члена речення. Дати визначення однорідним членам речення.
День розцвіта і тане. (В.Сосюра.) Міняться білі хмаринки то сріблом, то злотом. (Леся Українка.) Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір. (М.Самійленко.) А калина соромлива і тремтить, і омліває. (Б.Грінченко.) Наморивсь і намучився я в чужині. Заболіло і серце, і рани мені. (М.Стельмах.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теретичного матеріалу (с.52-53) і таблиці. “Однорідні члени речення” (с.54).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. З’ясувати, якими членами речення – головними чи другорядними – вони є. У яких реченнях однорідні члени поєднуються тільки за допомогою інтонації? У яких – за допомогою інтонації переліку та сполучників?
Хай живуть під небом вічно Щастя, Єдність, Згода! (М.Гурець.) Часи трощили все, місили. (І.Драч.) Має бути Справедливість, Щастя, Мир, Любов і Ласка. (Ю.Тувім.) Ми виросли із пісні, роботи і війни. (П.Перебийніс.) І знов лежить безмірний шлях добра, роботи, сподівання. (М.Стельмах.)

* Переписати, вставляючи пропущені букви. Однорідні члени речення підкреслити. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. Вказати сполучники, що з’єднують однорідні члени. Прочитати речення. Правильно їх інтонуючи.
І. Сонце, з..мля і вода – найперші годувальники. Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо. З..мля потр..бує гарної погоди, доброго насіння та працьовитого господаря. Час, т..рпіння і сумління пр..бирають з дороги каміння. Скажи, покажи та в рот положи. З однієї квітки робить бджола і мед, і отруту. І граб, і дуб від малої сокири падають. С..дить Семен під кручею, ловить рибу онучею.

Народна творчість.

ІІ. І зливками ро..топленого сонця л..жать ц..трини, груші й в..ноград. (Л.Костенко.) Яблука і груші падають на землю, боки, спини б’ють. (Олександр Олесь.) Запах меду, трав і хвої серце збуджене п’янить. (Д.Луценко.) Сині дзвоники, троянди, чорнобривці наслухали пов..чірні таємниці. (М.Сингаївський.) І смішно, ніжно, білосніжно жасмин танцює па-де-де. (І.Жиленко.) Паде додолу листя з д..ревини, паде невпинно, чутно, сумовито. (І.Франко.) Од пепінок, шафранів, од ренетів духмяність ллється по усій планеті. (О.Довгий.) Сьогодні з лісу я пр..ніс боровиків, маслят, лисичок, і краснюків, і печеричок, а ще в пр..дачу груш-кисличок. Здавалося, що возом віз. (М.Сингаївський.)
Словник. Па-де-де – одна з музично-танцювальних форм у балеті; танець двох виконавців.
*Попереджувальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити, вказати серед них непоширені й поширені. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари летять в розгойдані світи. (М.Стельмах.) Крізь хмару зірка із срібла то вирине, мигне, послуха, то заховається... (П.Тичина.) Ніч була хоч і зоряна, та темна. (Панас Мирний.) На Дніпрі, Ятрані і Дунаю білі роси вишила гроза. (А.Малишко.) Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась, дівчина наче, цвіла, червоніла і не могла одірватись од сонця! (Олександр Олесь.) Мені потрібні зорі, шум борів, полин і м’ята, подих матіоли. (Р.Лубківський.) Я зріднився, мій краю, і серцем, словом з тобою. (М.Сингаївський.)

ІІ. Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани. Прийшли, сіли коло мене і про Україну розмовляють, розказують. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило. Понад ставом вітер віє, лози нагинає.

З творів Т.Шевченка.
* Робота з підручником. Виконання вправи 141.
* Диктант із коментуванням. Однорідні члени речення підкреслити.
І. Слово цвіте, проситься, прагне в балади. (М.Сингаївський.) Вродлива пісня розсипає бризки, гойдає неба золоті колиски. (А.Малишко.) Блукала рідна пісня за курганами, за синіми байраками, лугами. (П.Перебийніс.) Про юність пісня, про любов, про три верби луна. (Л.Дмитерко.)

ІІ. Як ти душу мою розтривожив, козаче! Ніби кобза, вона то радіє, то плаче. (А.Кацнельсон.) А тим часом запорозьку зброю старий виніс із комори, дивиться, радіє, приміряє... (Т.Шевченко.) Сміюсь я, жартую, співаю, не скаржусь на долю зовсім. (Олександр Олесь.) Я зріднився, мій краю, і серцем, і словом з тобою. (М.Сингаївський.)


* Творча робота. Написати невеликий твір-роздум “За що люблю пісні землі своєї” (обсяг – 6-7 речень), уживши кілька рядів однорідних членів речення.
* Навчальний диктант.
І. Усе пішло у повторний цвіт. Тільки цвіт цей не весняний, а осінній. Кольори багряні, жовті, вишневі, пурпурові, червоні, оранжеві. Полум’ям цих кольорів позаймались дерева, кущі, бур’яни, бадилля. Тліють і горять, жаріють і вогневіють, димлять і чадять десь у лісовій гущавині. Кожне дерево творить своє окремішнє багаття, а загалом вони творять спільне, багатоманітне.

День – сонячний та прозорий. Немає краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця, смолоскипам дерев на просторах землі, кривавим спалахам калини по байраках, замисленій течії води в більших і малих струмках. Немає краю білому, заупокійному, елегійному летінню павутинок бабиного літа. (За Є.Гуцалом; 90 сл.)

ІІ. З того місця так видно усюди. Змією біжить-в’ється дорога з гори в долину, круто повертає то на один бік, то на другий. По сторонах того шляху послалися лани чорні, жовті, зелені, упираються краями в шлях...

Сонце, сідаючи, косими парусами обдає ті лани. Горять вони всякими кольорами, миготять зверху золотим блиском, тонуть краями в сизій долині блакитного небосхилу. А легенькі тіні простяглися вподовж того квітучого килима, стиха пересовуються з місця на місце. Чудова навдивовижу картина! Дзвінка жайворонкова пісня колише потомлену думками душу...(За Панасом Мирним; 82 сл.)


Словник. Елегійний – меланхолійний, задумливий, сумний.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 9, вправа 143.
Уроки 30-32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: пояснити вживання розділових знаків між однорідними членами речення, формувати вміння ставити коми між однорідними членами, зв’язаними сполучниками єднальними, протиставними та розділовими; правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, удосконалювати навички роботи з таблицею.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Пояснювальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити.
І. Хай звільняється серце чуле од туману, брехні і пут. Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках, як блискавиці. (В.Симоненко.) На столі лежали розкрита Біблія, і риба на блюді, і хліб. (П.Тичина.) Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас. (Б.Олійник.) Сяють камінням книги коштовні, мармури сиві, мури церковні. (В.Осадчий.)

ІІ. Білі гуси на озеро впали, тихі води кругом розгойдали, навмивалися, накупалися, нагойдалися, нагулялися, закричали, знялись і полинули, тільки пір’я на спогад покинули. (О.Орач.) На ставку купались гуси, били крилами об воду, то сварились, то кричали голосним, веселим криком. (Олександр Олесь.) До хмар оцих під небом нахололим, до цих дерев, до рідної землі, немов глухим вузлом, прощальним колом прив’язуються журні журавлі. (В.Моруга.)


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Бесіда.

  • Якими сполучниками можуть з’єднуватися однорідні члени речення?

  • На які групи поділяються сполучники сурядності?

  • Який сполучник сурядності може бути в одному випадку єднальним, а в іншому – протиставним? Навести приклади.


* Опрацювання таблиці.



СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ


Єднальні

Протиставні

Розділові

і; та; ні...ні; не тільки, а й; не тільки, але й; як..., так і

а, але, та, проте, зате, однак

або, чи, то...то, не то... не то, чи то... чи то

Когось учи і сам учись. Від малої сокири як гарб, так і дуб падає. Жовтень не любить ні колеса, ні полоза. (Нар.творч.)

Кує не молот, а коваль.

Вийшли женці в поле жати, та забули серпи взяти.

Голка мала, проте колюча. (Нар.творч.)


У шевця черевики чи то підметки гублять, чи то каші просять. Мисливець уцілить або в сучок, або в білку. (Нар.творч.)


* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Робота біля дошки. Записати речення, визначити в кожному ряди однорідних членів. З’ясувати, до якої групи належать сполучники, якими з’єдано однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків.
І. Пшениця і вдячність родять лише на доброму грунті. Родить не земля, а руки. Жито любить не тільки воду, а й гарну погоду. Не буває без гайки ні трактора, ні косарки. Їхав то вгору, то в долину, то в будяки, то в кропиву. Вода м’яка, проте камінь пробиває. Кішка ловить миші для свого прожитку, а не для хазяйського вжитку.

Народна творчість.

ІІ. Пшениця, жито на добрім сіялись лану. (Т.Шевченко.) Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Він був косар. (О.Довженко.) Не гай то був, а цілий ліс співучий! (Р.Кудлик.) Зітхають яблуні чи то шепочуть? (Г.Фалькович.) Співає чи сміється очерет? (М.Доленго.) Проміння сонця, мов прудка форель, то блисне, то зника в глибинах плеса. (Д.Луценко.) Устане ясне сонце, і зайде, і знов устане. (Панас Мирний.) Я кличу вас у відчаї не гнуться, а вибухати, як нові сонця! (В.Симоненко.)

ІІ. Чи сніг там, чи дощ ото сіє? (Б.Грінченко.) Чи то снігами дибилась дорога, чи то травою слалася в теплі? (Д.Луценко.) Розмова хоч відверта, та не щира. (Л.Золотоноша.) Знаю я дощів грайливу мову, шум полів і плюскіт ручаїв. (М.Гурець.) А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л.Костенко.) Вітер віє, віє, мліє, навіває злотні мрії, то замовкне, то заграє, то всміхнеться, то зітхне, то біжить над море синє, то на гори тихо лине. (Олександр Олесь.)


* Робота з підручником. Виконання вправ 163, 165 (усно).
* Диктант із коментуванням.
І. Пташечка знялась, а не літає. Серце зайнялось, а не горить. (М.Шевченко.) Небо у криках ясних журавлиних людям віщує і радість, і сміх. (А.Малишко.) Журавлі несуть комусь нове життя, ім’я і слово. (Р.Лубківський.) Прокидається Україна, будить жайворонків своїх. (М.Сингаївський.) Прибережні бабки чи приснули, чи сп’яніли в хащах полину. (М.Самійленко.) Лунко перегукувались журавлі, дикі качки і чорногузи, потужно й швидко мчали на північ, назустріч кризі й вітрові. (З.Тулуб.) Летять, пливуть і сурмлять ув імлі шовкові, й жовті, й сизопері птиці у рідні гнізда, на свої криниці. (А.Малишко.)

ІІ. І бідність, і багатство не дають спати. (М.Стельмах.) Кобзарю! Ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти. (П.Куліш.) А на серці легко, але й гірко. (М.Шевченко.) Не із очей зринає людський зір, а із душі. (П.Славейков.) Зігрілася душа, розмерзлась, ожила. (Л.Костенко.) Я глибоко в душі любов таю й ненависть. (П.Куліш.) Спадає сніг повільно й терпеливо. Біліють крила ниви і душі. (Д.Павличко.) Росте з землі душа, пшениця і спориш, залізо й дерево, Стопчатів і Париж. (Д.Павличко.) Селяни знають, а не королі, що є енциклопедія Землі. (С.Стриженюк.)

ІІІ. Схилилась і пустила коси за вітром сива ковила. (М.Доленго.) Проростали верби чи тополі у барханах срібної імли. (П.Перебийніс.) І світиться в мені тепло землі моєї, її зоря, і хліб, і вранішня роса. (Р.Лубківський.) І гречка біла пролива меди на борозни, на хати, на сади. (А.Малишко.)
*Переписати прислівя, завершуючи їх. Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.
Розумний – не хитрий, а ... . Розум приходить не тільки з роками, а й з ... . Розумний чоловік і на скелі житиме, а молоко ... . Розум розуму – не завада, а ... .

Народна творчість.



Для довідок. Мудрий. Шипами. Питиме. Відрада.
* Навчальний диктант.
Ми не найкращі, але й не гірші за інших. Матері у спадок нам передають не чваньковитість, не пиху й захланність, а почуття честі, гідності й волелюбства. Це ж чогось варто!

Професор Яворницький видовбував з небуття самий дух козацької республіки, затоптаної невігласами А нам якраз і дорогий отой дух вільності, патріотизму, що жив і широко, і весело. За цим якраз ми і зголодніли. Може, цього вітаміну тобі й бракує, козацький нащадку! А то подивись на себе, хирляве дитя віку, до чого дійшов ти на голоднім пайку песимізму! Твій пращур сокола бив на лету, нежить його не валила з ніг.А мова яка була! “Я, пане кошовий, горло своє ставлю, коли від правди й товариства відступлюсь, відмовлюсь!” Отаким штилем розмовляли твої хортицькі попередники, твої предки. Криця в людях була. Ну, в нас вона, звичайно, теж є... (За О.Гончаром; 135 сл.)


Словник. Захланність – жадібність, ненажерливість. Песимізм – світовідчут тя, пройняте зневірою в майбутньому, відчаєм.
VІ. Підбиття підсумків уроків.
VІІ. Домашнє завдання. П.10, вправа 164.
Уроки 31, 32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: закріпити знання учнів про однорідні члени речення, уміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, ставити коми між однорідними членами, правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, уміння виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, порівняння, виведення висновків за аналогією.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.



Картка 1
Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.
Воля, освіта, рівність, братерство збудять ізнов Україну! (Б.Грінченко.) Все здолаєм, все ми зможем, тьму прокляту переможем! (П.Тичина.) Станьмо вкупі за Вкраїну, биймось, биймось до загину! (Б.Грінченко.) Так доки будем людом ми безгласним, перед чужинцем гнутись і німіти, ні поринать, ні плавати не вміти? (П.Тичина.) А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш одвічні труднощі дороги. (В.Герасимчук.)






Картка 2
Переписати, уставляючи пропущені букви і розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.
У майбуття ростуть д..рева й люди. (В.Коротич.) Сплять ліси, поля, кр..ниці, шепіт ручая. (А.Малишко.) Дорога то збігала на гору, то стрімко спадала вниз, пірнала під віття, слалась чер..з гребельки. (Ю.Мушкетик.) Свіжа зел..нь ро..гойдалась, ро..гулялась, попл..ла. Все ож..ває, міниться, тр..мтить, бруньками пружно тягнеться в блакить. (А.Малишко.) У цвіту яблуневім х..тались сади після бур, після гроз, після років біди. (В.Сосюра.)






Картка 3
Переписати, підкреслити однорідні члени речення. В першому реченні підкреслити всі члени речення.
І кличе мене батькова хатина на синь, на роси, на вишневий цвіт. (О.Довгий.) Над селом, над полем, над борами райдуга біжить, яе зайченя. (М.Сингаївський.) По воді стрімку кардіограми пишуть щуки, жаби й окунці. (М.Гурець.) На тиху ніч, на вечір золотий у синє небо висипали зорі. (О.Довгий.) І переходить надвечір’я у вечір, в північ, в ніч глуху. (Л.Дмитерко.) Маска ховає обличчя, але не ховає очей. (І.Павлюк.)



* Пояснювальний диктант. Визначити ряди однорідних членів речення.
Глід, Шипшина й Терен дикий вмить без галасу і крику всю поляну оточили, нашорошили голки. (В.Симоненко.) Ой, гірка моя калина! Візьму ягоду я в губи від простуди, від огуди, від нудьги, від переляку. (П.Перебийніс.) В поле, до ріки йду не гуляти – слухать стежку, хвилю, колоски. (М.Федунець.)
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.

  • Які члени речення називаються однорідними?

  • Який зв’язок - сурядності чи підрядності – існує між однорідними членами речення?

  • Які члени речення можуть бути однорідними?

  • Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

  • Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

  • Якими сполучниками поєднуються однорідні члени речнння?

  • На які групи поділяються сполучники сурядності?

  • Чи завжди ставиться кома перед протиставними сполучниками, які з’єднують однорідні члени? Назвати протиставні сполучники.

  • У якому випадку не ставиться кома перед єднальним сполучником, який з’єднує однорідні члени?

  • У якому випадку ставляться коми перед єднальними сполучниками? Навести приклади.

  • Чи ставиться кома перед другою частиною розділового сполучника, який з’єднує однрідні члени речення? Навести приклади.


ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Диктант із коментуванням.
І. І Шевченко, і Пушкін, і думний Шекспір у симфонію людства вплели голоси. (А.Малишко.) Колись в сонетах Данте і Петрарка, Шекспір і Спенсер красоту співали. (І.Франко.) Ти маєш і Шевченка, й Українку. Вони ж за тебе муки прийняли. (В.Гей.) Чи не приходять розмовлять із нами Леся Українка, і Коцюбинський, і Франко? (М.Рильський.) Я побачив у Львові Шашкевича очі, Кривоносові плечі, Франкове чоло. (В.Симоненко.) Прийдіть, мої брати й мої діди, опришки, запорожці, галайди, Залізняки, і Гонти, й Морозенки! (Д.Павличко.) А в нас ні Муромця, ані Тараса, ні оборонців, ні вождів, ні Спаса! (М.Шевченко.)

ІІ. Високо вгорі сліпучо зблискують крилами голуби. Хтось їх ганяє, підіймає обережно над собором, над валуванням заводських димів. У понадхмар’ї, у чистих висотах добувають розумні птахи собі свіжого повітря ковток. Вони то згаснуть, то знову виринуть у тій буро-оранжевій повені і, мов рибки, трепещуть у ній, набираючи висоту. То зникнуть у хмарі, то знову сріблясто затріпочуться, зблиснуть, мов іскринки... Ось вони розтанули, зникли, а по якійсь хвилі знов засріблилися, мов біле листячко, розвіяне вітром у буро-червоній хмарі. Вперто підіймаються вони над собором і його наче витягують за собою, тягнуть у небо разом з його банями і шпилями.

За О.Гончаром.

ІІІ. До свободи треба дорости розумом і світлими думками. (А.Матвійчук.) А це знамено запорожців, а чи заграва зацвіла? (В.Марсюк.) Я пристав до борців, що не знають вороття у минуле, назад. Їм у щасті чи в тузі безкраїй душі полум’ям волі горять. (І.Ірлявський.) А ці тупцюють дрібно та борзенько. Хіба Нечай, Богун чи Морозенко оце б такий човгикали фокстрот? (Л.Костенко.) Наклеп, злоба, підлість, гнів і пиха – все тимчасовість. (Д.Павличко.) Сійте розумне, безсмертне і людяне. (М.Некрасов.)


* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.
В Шевченковім залізнім слові, під грізним Гоголя пером, нам хвилі гомонять дніпрові, гаї й лани понад Дніпром. (М.Рильський.) Шевченка рядочки і Пушкіна вольнії строки, Некрасова муза і Лесі крилаті слова у серці лишаться на всі неозначені строки. (Л.Забашта.) Море лягло, завмерло, притулило заворожену пащу до берегів і жадібно п’є красу скель. (М.Коцюбинський.)

* Навчальний диктант.
І. Наближаюсь до чорногузів, що ходять по мілкому. Ось один птах подивився на мене і, задерши дзьоба, хутенько чи то перебігає, чи то перескакує на безпечніше місце. А решта й не дивляться в мій бік, граційно переступають тонкими ногами поміж лепехи та осоки, вишукують здобич.

Чорногузи дуже великі, поважні й пихаті. Я кидаюсь вперед, щось кричу войовниче. На мою превелику радість, птахи один за одним важко злітають догори і, далеко повитягавши тонкі шиї, летять. Але чомусь не зринають догори, а низько перелітають над ставом і зникають за вербами на протилежному березі.

Мені стає шкода, що розлякав їх. Може, повернуться знову? На лугах – найулюбленіше їхнє місце. Тут вони іноді збираються чималим гуртом чи жаб половити, чи просто так походити серед лепехи й рогози. (За Є.Гуцалом; 120 сл.)

ІІ. Хто не був на городі, придивіться. Гляньте на гарбузиння, на ряди голованів-соняшників, на картоплю, на буряки. Усім цим добром натопкана свята земелька.

Між городиною жартівлива рука бризнула квітками. Тут і королевий цвіт, і кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка. Все це гордовите панство топчеться поміж капустою, по грядках квасолі, лізе на тин, зазирає у маленьке віконце, просить: “Чи не продали б ви, хазяєчко, хоч клуночок картоплі?” (За С.Васильченком; 70 сл.)

ІІІ. Страшне у скіфів дійство похоронне! Ольвійський грек, бувало, похолоне. Спочатку возять мертвого царя, щоб сорок днів усі за ним ридали. Рабиня, як зацьковане звіря, тремтить, чекає, що її придавлять. Царя везуть, одягнутого в плис, у захололій капсулі із воску. Селера і товчений кипарис зробили з нього мумію заморську. І їде цар з рабами і скарбами. Царя везуть вози і шарабани. За ним ідуть на той світ, бо він цар, наплакавшись у ті сороковини, коханка, кухар, навіть новинкар, що буде й там розказувать новини. Підземний світ, і тлін, і німота. В жертовних чашах ритуальний трунок. Та на цареві зброя золота, і меч, і щит, і бойовий рихтунок. Аж потім вже подвижники і вчені взялись вивчать кургани височенні. От розкопають ями та кар’єри та й доберуться в царські інтер’єри. І кожна бляшка, панцир, окуття і на прикрасах вирізьблені драми – це панорами скіфського життя, увічнені по золоту майстрами. (За Л.Костенко; 145 сл.)


Словник. Скіфи – народ, що у УІІ ст. до н.е. прийшов у Північне Причорномор’я з Азії. Плис - груба бавовняна ворсиста тканина; бавовняний бархат. Капсула – оболонка, герметично закрите вмістище. Рихтунок – спорядження.
V. Підбиття підсумків уроків.
VІ. Домашнє завдання. Поворити п. 10, вправа 167.
Урок № 33

Зв’язне мовлення

Особливості будови опису пам’яток історії та культури.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки

Мета: пояснити особливості будови опису пам’яток історії й культури; формувати вміння визрізняти опис пам’ятки в тексті й усно переказувати його зі збереженням стильових вимог вихідного зразка; розвивати логічне й образне мислення, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати. Вказати опис місцевості. Чи можна вважати, що в уривку подано ще один опис – опис давньої гравюри? Чи є ця гравюра пам’яткою історії й культури? Як ви розумієте вираз “пам’ятка історії та культури”?
Загальний вигляд Чортомлицької Січі показано на одній вельми цікавій гравюрі.

Вона виконана відомим гравером ХVІІ століття Інокентієм Щирським на полотні завдовжки в 12 і завширшки в 7,5 четвертей. Лицевий бік гравюри весь списаний ликами, розділеними на шість рядів. В першому ряду зображена Богоматір, у другому – світлий князь Володимир: під ним – двоголовий орел. Обабіч Богоматері й Володимира – 12 фігур різних святих. У третьому ряду зображено місто Київ, в четвертому зліва – намальовано будинок, у якому сидять запорожці поруч із турками чи татарами на спільній раді, посередині – група козаків, які списами розміряють землю, а з правого боку – Запорозька Січ з клубами диму над нею. Січ оточена високим валом, на котрому стоять три гармати на колесах, за валом видніють шість куренів, серед яких височить маленька триглава церковця.

Нижче зображення Січі йде останній ряд постатей - чотирьох візантійських імператорів та двох російських царів – Івана й Петра. Думка, вкладена майстром у гравюру, очевидна – він показав головні моменти в історії Київської Русі у зв’язку з історією запорізьких козаків і зобразив сучасне йому царське двовладдя в Росії, підкріпивши його прикладом Візантійської імперії.

За Д.Яворницьким.



Словник. Гравюра – зображення, що є відбитком з малюнка, виконаного гравіюванням на дошці (друкарській формі). Четверть - старовинна міра довжини, що дорівнює четвертій частині аршина (17,775 см).
* Прочитати (прослухати), зясувати стиль кожного з висловлювань. Назвати відомі вам пам’ятки історії та культури.
1. Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини.

Об’єкт культурної спадщини – місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам’ятка – об’єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Із Закону України “Про охорону

культурної спадщини”

від 8 червня 2000 р.

2. ПАМЯТКА - 1. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що-небудь // Те, що служить наочним свідоцтвом чиєї-небудь справи, праці і т.ін.. 2. Предмет матеріальної культури минулого. П. історична - залишок минулого, що є об’єктом вивчення історичної науки.

З тлумачного словника.

Словник. Антропологія – наука про походження й розвиток людини, утворення рас. Археологія – галузь історичної науки, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам’яток (місць поселення, поховання, решток житла, предметів побуту, знарядь праці, зброї тощо). Естетика – наука про прекрасне і його роль в житті суспільства. Етнографія – галузь історичної науки, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення, культурно-побутові взаємозв’язки. Автентичність – дійсність, справжність
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Пояснення вчителя.
Пам’ятка – це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся. Пам’ятки існують рухомі (твори станкового живопису й скульптури, ювелірні вироби, предмети побуту: меблі, обяг, посуд тощо) та нерухомі, тобто постійно закріплені за одним місцем: будівлі, твори монументального мистецтва (настінний розпис, мозаїка, пам’ятники).

У реченнях опису пам’ятки (предмета) “даним” є назва предмета чи його частин, “новим” – ознаки предмета.

Якщо пам’ятка історії й культури є архітектурним комплексом (ансамблем), її опис є органічним поєднанням опису окремих будівель (церкви, каплиці, дзвіниці, трапезної, муру, брами тощо) та опису місцевості, ці споруди розташовані.
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Чи можна вважати уривок поєднанням розповіді про памятку з описом памятки історії й культури? Прочитати фрагмент-розповідь про історію пам’ятки та фрагмент-опис пам’ятки. Вказати фрагмент, що становить собою оцінку пам’ятки. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати.
Траянову колону встановлено 113 року нашої ери в Римі Вона увічнювала могутнього імператора й проведену ним на початку ІІ століття нашої ери воєнну кампанію проти Дакії – країни, що обіймала територію між Дунаєм і Прутом, загрожуючи римським володінням на південь від Дунаю. Рим мав виплачувати дакам щорічну данину. Внаслідок згаданої кампанії, відомої у світовій історії як Траянові війни, Дакію було підкорено, і кордони могутньої Римської імперії сягнули далеко на північний схід.

Первісно колону було увінчано бронзовим орлом. Згодом орла було замінено статуєю Траяна, а в ХV столітті – статуєю Апостола Петра. Колона суцільно вкрита скульптурними рельєфами. Усього рельєфів 155. На них представлено найважливіші події військових походів Траяна 101-102 та 105-106 років.

Рельєфи виконані надзвичайно майстерно. Колона справляє враження урочистої величі.

З журналу.



Словник. Рельєф – опукле скульптурне зображення на площині.
* Прочитати. Зясувати пожднані в уривку типи мовлення. У реченнях опису пам’ятки вказати “дане” й “нове”. З’ясувати стиль уривка.
Бунчук - проста, помальована начорно палиця завдовжки чотири з половиною аршини. На її верхньому кінці насаджено мідну кулю. Під кулею вставлено волосся з кінського хвоста з чотирма чи шістьма косами поверх волосся.

Бунчук – клейнод, що належав кошовому отаманові, хоч носив його бунчужний, він же бунчуковий товариш, який під час походу тримав його над головою кошового.

За Д.Яворницьким.

Словник. Аршин – давня міра довжини (0,711 м). Клейнод - вйськова ознака, символ влади, що надавався козацькій старшині відповідно до посади.
V. Підготовка до роботи над письмовим вибірковим переказом.
* Читання тесту вчителем або учнями.
*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми і головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
*Колективне складання плану вибіркового переказу тексту (фрагменту, що є описом пам’ятки історії та культури).
*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).
* Усне переказування опису пам’ятки за складеним планом.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Дібрати робочі матеріали до твору-опису названої вчителем пам’ятки історії та культури.
ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ Й КУЛЬТУРИ ДЛЯ УСНОГО ВИБІРКОВОГО ПЕРЕКАЗУ
1. Скіфська пектораль
Скіфи! Одне це слово від VІІ ст. до н.е. аж до ІІІ ст. н.е. наводило жах на племена і народи Східної Європи та Близького Сходу. Це був своєрідний “караючий меч” для тодішнього світу. Водночас це був мудрий, працьовитий, лицарський народ, що прийшов у Північне Причорномор’я з неозорих просторів Азії. Скіфи мали високий художній смак.

Оскільки скіфи були кочівниками, вони не створювали ні скульптури, ні мозаїки. Їх способові життя найкраще відповідало мистецтво мініатюри – прикрашування зброї, домашнього начиння й особливо культових предметів, якими вони щедро обкладали покійників.

Перш ніж поховати свого царя у спеціально відведеному для цього місці – у Придніпров’ї, на рівні дніпрових порогів – скіфи здійснювали над його забальзамованим тілом обряд пам’яті. Тіло ховали в просторій гробниці разом із дружиною, слугами, кіньми. Біля царя клали золоті чаші й інші коштовні речі. Над гробницями насипалися величезні кургани.

У степах Південної України таких курганів виросло чимало. Згадку про них знаходимо у найвидатніших творах українського фольклору: думах, піснях. Археологічні розкопки могил-курганів розпочалися з середини ХVІІІ ст.

У скіфських похованнях знайшли безліч предметів, які склали літопис культури й мистецтва Скіфії. Один з таких предметів, можливо, найпромовистіший, вдалося віднайти експедиції Інституту археології АН України 1971 року.

Досліджуючи царське поховання під Товстою Могилою у Дніпропетровській області знайшли велику нагрудну прикрасу – золоту пектораль, що важила 1150 грамів і сягала 30,6 сантиметрів в діаметрі.

Пектораль виготовлена із золота високої 958-ї проби, має чистий сонячний колір. Вона складається з трьох ріжкоподібних ярусів, з’єднаних між собою скрученими “ланцюжками” золотих порожнистих трубочок.

У верхньому ярусі пекторалі зображено побутову сценку. Двоє чоловіків чи то дошивають, чи то латають одежину на зразок короткого кожушка. Праворуч від них – кобила з лошам, корова з телям, вівця, коза з козеням, птах, що злітає. Ліворуч – ті ж самі тварини з малятами, але в дещо інших позах.

Другий, середній ярус є смужкою рослинного орнаменту. Він складається з чітко окреслених листочків, квітів. Орнамент укріплений на плоскій платівці.

У третьому, нижньому ярусі відтворено жорстоку боротьбу між хижаками і травоїдними тваринами. У центрі зображено кровожерних грифонів, які напали на коня. Лев і леопард напали на дикого кабана (праворуч) та на оленя (ліворуч), пси женуться за зайцем.

Як же узгодити мир і лад, відтворений у верхньому ярусі, розквіт природи у ярусі середньому із жорстокими сценами нищення сильними слабших у ярусі нижньому?

Основна тема пекторалі – тема нового року, який у скіфів розпочинався навесні. Таким чином, двоє зображених у верхньому скіфів лаштують не звичайну кожушину, а ритуальний одяг для новорічної церемонії. Навколо них – домашні домашні тварини з малятами, адже худоба дає приплід саме навесні. Весну символізують квіти й листочки, зображені в середньому ярусі.

Як же пов’язані з приходом нового року зображені в нижньому ярусі хижаки? За уявленнями скіфів, оновлення й очищення природи весною пов’язане із винищенням у природі старих і кволих тварин.

Отже, між трьома ярусами пекторалі існує тісний змістовий зв’язок.

Скіфська пектораль зберігається в Київському музеї історичних коштовностей України. (За Д.Степовиком; 470 сл.)


  • Пояснити лексичне значення слів мініатюра (твір образотворчого мистецтва невеликого розміру, що відзначається тонкою технікою виконання), експедиція, археологія (галузь історичної науки, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам’яток), ярус, орнамент (візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів), грифон (в античній міфології фантастична істота – крилатий лев з орлиною головою), ритуал (сукупність обрядів), церемонія (урочистий офіційний акт за встановленим порядком).

  • Скласти план вибіркового переказу: опису пекторалі (орієнтовний: 1. Вага і розмір пекторалі. 2. З чого виготовлено прикрасу, її колір. 3. Три ріжкоподібні яруси, з’єднані “ланцюжком” із золотих порожнистих трубочок. 4. Побутова сценка й домашні тварини, зображені на першому ярусі пекторалі. 2. Рослинний орнамент на другому ярусі. 3. Сцени знищення травоїдних хижаками на третьому ярусі. 4. Як пояснити зображене на прикрасі).

  • На дошці записати: 1150 грамів; 30,6 сантиметрів в діаметрі; золота високої 958-ї проби; кровожерні грифони, тісний змістовий звязок.

  • Усно переказати опис пам’ятки – скіфської пекторалі.


2. Козацький прапор
Військові прапори належать до своєрідної ділянки українського мистецтва. Виконували їх нерідко серійно. З одного боку прапора наносилися певні традиційні рисунки: сонце, півмісяць, зірки. З другого – зображувалися цілком оригінальні елементи, а часом навіть композиції, подібні до картин. З відомих нам чотирнадцяти прапорів Запорізької Січі, виготовлених між 1769-1774 рр., немає й двох між собою тотожних.

На деяких прапорах втілено ідею небесної допомоги запорізькому воїнству, як, скажімо, на великому запорізькому прапорі, що датується 60-ми або 70-ми роками ХVІІІ ст.

Прапор виконано з червоного шовку. Всі зображення нанесено олійними фарбами.

У верхньому правому куті - зображення Божого Сина, у лівому – лик патрона Запоріжжя Архангела Михаїла.

Посередині намальовано озброєну гарматами двоповерхову галеру. На ній – близько двох десятків запорожців. Усі козаки схвильовані якоюсь надзвичайною подією. Про це свідчать їхні пози, підняті вгору обличчя, чудово передані художником жваві жести. У запорожців вусаті обличчя, голені голови з оселедцями. Вбрані козаки у військовий запорізький одяг. Дві постаті переднього плану в багатих квітчастих жупанах підкреслені композиційно. Мабуть, це – старшини.

Психологічне напруження підкреслене зіставленням яскравих кольорів. Брунатна галера має яскраво-рожеву корму. Різко виділяється біля щогли постать старшини в блакитному жупані. Плями малинового, білого, синього, жовто-зеленого одягу козаків передають настрій тривоги, неспокою.

В основі зображеного на прапорі лежить легенда про небесну допомогу козацькому війську. І, хоч Богородицю на прапорі не намальовано, за своїм змістом картина перегукується з поширеними й улюбленими в Україні ХVІІІ століття іконами Покрови.

На українських іконах, створених на сюжет Покрови, як правило, зображено Богородицю, яка своїм омофором покриває гетьмана, козацьку старшину, усе запорізьке товариство.

Християнське свято Покрови встановлене на честь Божої Матері. Легенда розповідає, що трапилось це у Х ст. На Константинополь напали вороги, місту загрожувало зруйнування. Зібравшись у церкві, мешканці міста молилися про врятування. Серед молільників був юродивий Андрій. Саме йому судилося побачити Богоматір, яка, йдучи повітрям, зняла з голови покров-омофор і розпростерла його над людськими головами, захищаючи молільників. Цієї миті вороги зняли облогу міста.

Християнське свято Покрови відзначається 14 жовтня. Це було головне свято запорізьких козаків. Богоматір вони вважали своєю заступницею у далеких походах, під її покровом вони не боялися ні розбурханої морської стихії, ні злих ворожих сил. Свою відмову від шлюбу запорожці порівнювали з високим божим призначенням Пріснодіви. Її зображення було на козацьких хрестах. Священною для кожного козацького лицаря на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів.



Запорожці високо шанували військові прапори, що належали до клейнодів. В уявленні низового товариства вони були нерозривно пов’язані з усім козацьким життям. Прапори є пам’ятками давнього українського мистецтва. (За П.Жолтовським та В.Супруненком; 416 сл.)


  • Пояснити лексичне значення слів омофор (довга широка оздоблена зображенням хрестів смуга тканини), Пріснодіва ( вічно непорочна Діва), клейнод (знак влади), патрон (тут: захисник, заступник), галера, корма, юродивий (у релігійних людей – жебрак, божевільний, що має дар віщуна).

  • Дібрати синоніми до слів традиційний, оригінальний, тотожний.

  • Скласти план опису козацького прапора (орієнтовний: І. Прапор виконано з червоного шовку. ІІ. Зображення олійними фарбами. ІІІ. Що намальовано на прапорі. 1. У верхньому правому куті – лик Христа. 2. У лівому куті – зображення Архангела Михаїла. 3. Посередині – двоповерхова галера. 4. Близько двох десятків схвильованих козаків. 5. Композиційно підкреслені дві постаті. 6. Яскраві кольори передають психологічне напруження.)

  • На дошці записати: патрон Запоріжжя Архангел Михаїл, низове товариство.

  • Усно переказати опис пам’ятки – козацького прапора.


Урок № 34

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка