О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Перший семестр



Сторінка12/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.04 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Тема: Однорідні й неоднорідні означення

Мета: пояснити різницю між однорідними і неоднорідними означеннями, формувати вміння розрізняти їх у реченнях, розставляти розділові знаки у реченнях з однорідними означеннями; виховувати патріотичні почуття, любов до природи; розвивати увагу, уяву, логічне й образне мовлення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.



Картка 1
Переписати, уставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Однорідні члени речення підкреслити.
Свіча бр..ніла, хлипала, згасала. Із-під копірки ночі дні бр..ли. (Б.Чіп.) Зашуміли вітри в пер..дгроззі, загули, загучали в баси. (М.Сингаївський.) А клен ро..рісся буйно, куч..ряво і не жаліє листя для вітрів. (Р.Лубківський.) Сніг падав бе..шелес..но й рівно. (М.Рильський.) І бесіда добра, і мова дзвінка бр..нітиме радісно біля хати. (Р.Лубківський.) В ліси відьомські побр..ду, квіт папороті віднайду. (А.Григоренко.)







Картка 2
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити всі члени речення.
Ріка мелодій грала, клекотіла. Заніміли, поникли, погасли ліси, і людські, і пташині мовчать голоси. Як гостро свистить гострокрила, примхлива, одважна, бездумна, безумна ластівка!

З творів М.Рильського.








Картка 3
Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання розділових знаків.
Сонце ласкаве не спить, не вгава, землю травою потроху вкрива. (Б.Грінченко.) Цвіт садів облетів, та не в’яне в піснях. (В.Сосюра.) Набачився ланів зелених, золотих, набачився, надихався, напився. (Олександр Олесь.) На лугах уже трави сонцем, соками, вітром налиті. (М.Сингаївський.)



ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Пояснювальний диктант. Підкреслити в реченнях однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків при них. Чи є, на вашу думку, однорідними виділені означення?
Берези рідні, скромні, милі, так тепло люблені людьми! (М.Рильський.) Під сухою, скрюченою вишнею проростають паростки нові. (П.Перебийніс.) Великий строкатий дятел ударив дзьобом по стовбуру вільхи, сипнувши чергою сухих, приглушених звуків. (Є.Гуцало.)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58-59).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати означення однорідні й неоднорідні, свою думку обгрунтувати.
І. Ой збереться народ після довгих віків у сім’ю українську єдину. Буде правда цвісти на вкраїнській осяяній ниві. (Б.Грінченко.) Набираюсь магнетично сили з відшумілих предківських сторіч. (І.Гайворон.) Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили. (П.Перебийніс.) Луки Волині росисті, пахучі. Сиві дніпрові задумливі кручі. (Л.Забашта.)

ІІ. Нас кликав хліб на добре, чесне діло до братнього, трудящого коша. (Б.Олійник.) На столі з-під рушника виглядає житній хліб, дерев’яна сільничка, темніє пучок свіжих кучерявих польових волошок. (С.Васильченко.)


*Переписати, уставляючи пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати означення однорідні та неоднорідні.
І. На павутині баб..ного літа гойда..ться осінній синій віт..р. (В.Якубенко.) Вглядався я в простори сині, з..лені, сиво-золоті. (М.Доленго.) Високо-високо зл..тіло вгору останнє баб..не літо, висвічує с..виною на сонці, короткими старечими радощами усміха..ться. (С.Васильченко.)

ІІ. Я всмокнував у серце рідну мову з цілющим материнським молоком. (Д.Луценко.) Почув я слово таке мені близьке, щемливе, рідне. (Д.Павличко.) Гірська сувора панорама вража схвильовані серця. (Д.Луценко.)

ІІ. У тремкому, дивному світінні мер..хтіли зорі ст..пові. (П.Перебийніс.) По теплих від проміння сонця скелях грілися довгохвості з..лені ящірки. (А.Кащенко.) Ч..рвоні й чорні ягоди на смак т..рпкі, соло..кі, запашні, як північ. (М.Доленго.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 151.
* Пояснювальний диктант.
І. Вгинаються тіні похмурі в глибоку осінню блакить. (М.Доленго.) Щире, високе небо не підмалюєш квачем. (В.Симоненко.) Люблю я чисту вранішню росу. (П.Перебийніс.) Опалове світанне скло роси нечуй-траву осипало на сході. (Б.Чіп.) Зазолотіли в гілках ясенів жучки продовгувасті золотокрилі. (М.Самійленко.) Лягають на брови і коси густі тополині сніги. (П.Перебийніс.) Давно весна усміхнена напнула зелені, соковиті струни трав. (О.Башкирова.)

ІІ. Мене гнітить сіре одноманітне життя. Мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного. (М.Коцюбинський.) Моє життя – саме кипіння, походи, боротьба за справедливість, в якій перемагає борець обачніший, розумніший. (З.Тулуб. ) Великими блакитними очима дивлюся я докірливо на світ. (В.Симоненко.) День минав у напруженій, гарячковій роботі. (З.Тулуб.)


* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), в такій послідовності: речення з однорідними означеннями; речення з неоднорідними означеннями. Однорідні члени речення підкреслити.
Степ дихнув в обличчя міцним рівним вітром, сухим запахом колосся та полину. (З.Тулуб.) Суха, порепана дорога повзе, як спраглий крокодил. (Л.Костенко.) Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і рвучкий. (П.Перебийніс.). Під вечір на тихе блакитне море налетіли білі вітрила. (М.Коцюбинський.). Гострими синюватими крижинками горіли осінні зорі. (З.Тулуб.)
* Диктант із коментуванням.
У Києві над кручами Дніпра, де барвляться чудові акварелі, луна струною зодчого Растреллі Андріївський блакитно-білий храм. Віки уже цей пам’ятник стоїть і в море проводжа дніпрові сині хвилі. Його красу і молодість не в силі збороти навіть сивизна століть. В гіркій нужді умільці-кріпаки розумно тут колись робили кладку... Не гребуй, а повчись у них, нащадку... Будуй палаци світлі на віки, безсмертної епохи свідки гідні, на Храм Растреллі стрункістю подібні.

Д.Луценко


* Творча робота. Скласти й записати стислий опис однієї з цікавих споруд міста, використавши 3-4 речення з неоднорідними означеннями.
*Навчальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити. Вказати означення однорідні й неоднорідні. Прочитати написане, правильно інтонуючи речення.
У думках чомусь зринає почуте сьогодні від студента біля вогнища про той звичай далеких островитян. Десь-то в Океанії, на якомусь острові було...

Коли висадились колонізатори на той острів, то сили їхні і сили туземців були нерівні. В прийшлих зброя була вогнепальна, а в островитян - тільки старовинні бамбукові списи. Видно було захисникам квітучого острова, що загин неминучий. Усім племенем вийшли вони на свій передсмертний священний бій. Побачили завойовники перед собою трагічно-яскаве, буйне видовище. Назустріч їхнім мушкетам та гарматам рухався з самим списами святково вбраний натовп чоловіків, жінок, дітей. Всі вони були в рясних мальовничих одежах, виблискували прикрасами, ішли співаючи найкращих своїх пісень. Без почуття страху ішли та той останній, смертельний герць, захищаючись від навали спалахом краси! Ото були люди. (О.Гончар; 120 сл.)


VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 153.
Уроки № 35, 36

Тема: Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Мета: пояснити правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах; формувати вміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати любов до природи рідного краю; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу.

Тип уроків: уроки вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення. Вказати в них однорідні члени речення, а також слова, що об’єднують названі однорідними членами поняття в одну групу.
І. Нас чарують мелодії українських композиторів:Максима Березовського, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка. Світові відомі імена українських художників: Сергія Васильківського, Миколи Пимоненка, Миколи й Олександра Мурашків, Федора Кричевського. Пам’ятками історії й культури уславлені українські міста, як-от: Київ, Львів, Чернігів, Харків.

ІІ. Течуть до нас здалека ріки: Дніпро і лагідна Десна. (М.Нагнибіда.) Чорний грунт пахнув скошеними рослинами: житом, полином, петровим батогом, деревієм. (Є.Гуцало.) Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. (П.Перебийніс.) Нас небагато було: батько, мати та я – от і вся сім’я. (Панас Мирний.) Люди різні між нас бувають: симпатичні, гарні, чудні. (В.Симоненко.)


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.64) і таблиці “Розділові знаки при однорідних членах речення” (с.65).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Переписати, пояснити вживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні слова при них узяти в рамку. Яким членом речення є узагальнювальне слово в кожному з речень? Накреслити схему кожного речення.
І. Кажуть, Довбуш у скелях скарби ховав: срібло й золото, вуздечки й збрую. (Л.Забашта.) В одежі будній старий: в штанях брезентових, в ситцевій сорочці. (О.Гончар.) Напроти стояв невисокий чолов’яга. У нього все було округлим: і голова, і щоки, і рум’янці, і галіфе, і живіт. (М.Стельмах.) І гніт, і неволя, і кров – все зникне навіки. (Б.Грінченко.) Люди різних поколінь: діди, батьки, діти – прагнуть волі й незалежності для своєї Вітчизни. (З газ.)

ІІ. Все в золоті: каштани й вербняки, Святошин, і Печерськ, Березняки. (Д.Луценко.) Гори, дерева, хмари – усе таке неземне! (О.Довгий.) У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл, горицвіт і звіробій, деревій і ромен, медунка і чемериця, буркун і подорожник, кульбаба і молочай – все це росло на землі, по болотах і на воді. (М.Стельмах.)


* Попереджувальний диктант. Однорідні члени речення підкреслити, узагальнювальні слова взяти в рамку.
Усе у плині, русі, осіянні: дерева й квіти, води і лани. (О.Довгий.) Улиці, півні, собаки, люди – все веселим видалось мені. (М.Рильський.) У гущавині молодого гілля ціла орда усякої пташні завелася: чижі, кропив’янки, горлиці. (Панас Мирний.) Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві. (О.Довженко.) І цвіт, і грім, і дощ, і град – я серцем спраглим все приємлю. (Л.Дмитерко.) У пісні все, усе вернути можна: і юність, і дитинства дальні дні. (В.Сосюра.)
* Диктант із коментуванням.
На всьому просторі запорізьких степів водилася сила звірини й птахів. Тут були такі звірі: вовки, лисиці, дикі кішки, олені, лані, лосі, дикі кабани, ведмеді, зайці, бобри, куниці. Птахи водилися такі: лебеді, гуси, качки, дрохви, стрепети, лелеки, журавлі, тетеруки, куріпки, жайворонки. Білуга, севрюга, стерлядь, соми, коропи, судаки, окуні, щуки, карасі - ця риба кишіла в ріках, озерах та лиманах козацьких вольностей. У степах водилися комахи, як-от: бджоли, цвіркуни, мурахи, таргани, павуки. З плазунів відомі гадюки, вужі, жовтобрюхи тощо.

За книгою Д.Яворницького

“Історія запорізьких козаків”

V. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Уже говорилось, що після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом ставиться тире. Напр: Над озерами, річками, на полянах лісових, на стрімких високих горах, на просторах степових – скрізь розкидались оселі наших прадідів словян. (Олександр Олесь.) Промінням сонця, мятою лугів і колосом достиглих наших днів – так пахне хліб. (І.Ліберда.) І море, і озеро, і синій високий його берег, і широкий степ – все було залите гарячим маревом. (І.Нечуй-Левицький.)

Проте перед тире може ставитися також кома, якщо вона зумовлена іншими причинами (кінець однієї з частин складного речення тощо). Напр.: Мине все на світі: і злочин, і лють, - лиш праця для людства одна не минає. (П.Тичина.)

Якщо після однорідних членів речення з попереднім узагальнювальним словом з певної причини слід поставити кому (скажімо, між частинами складного речення), як правило, тире опускається. Напр. І все минеться: суєта й прокльони, але правічне дерево життя! (А.Малишко.) Рвала ти гірке та сиве зілля: ковилу, кермек, полин-траву, в розмах степового многопілля душу вклавши вільну і живу. (М.Доленго.)

Якщо двокрапка після узагальнювального слова збігається з комою (скажімо, на межі частин складного речення), опускається кома. Напр.: Все, як у рідному домі: і піч, і сволок, і скрині, і божниця з вишиваними рушниками. (З.Тулуб.)


VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Пояснювальний диктант.
І. Із землі показалася перша зелень: проліски, фіалочки. (Панас Мирний.) Поле зелене, поле золоте, а по тому полю бризки: дикий мак, волошки, черевички, сокирки. (С.Васильченко.) І палаюче сяйво зорини, і задумливий цвіт материнки, і вогонь лугової калини - все в мені. Все, як є, до росинки. (Д.Луценко.) У городі і в саду ясніли свіжі осінні квіти: різнобарвні айстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров, королів цвіт. (С.Васильченко.) І трави, і води, і гори, і квіти, і Седнів зелений, і води, і ліс – усе до нас сяло привітно і світло, і білий лелека нам сонечко ніс. (О.Довгий.)

ІІ. Ніщо не могло вдержатися через нас у нашому лісі: дикі яблука, кислиці, грушки-крем’янки, глід, шипшина, калина. (І.Сенченко.) Кущова рослина: порічки, агрус – розпросторилася, розширилася, мішаючись з глухою і жалкою кропивою. (Панас Мирний.) А калина над ставом одягне розкоші суцвіть, і забудеться все: і морози, і люта завія. (К.Оверченко.) Яка ж бо я трава: полин, спориш, калачик, подорожник, можливо, деревій, чорнобиль, золототисячник, дурман? Ні! На землі іще нема ніде трави моєї проби! (Б.Чіп.)



* Навчальний диктант.
Стоїть пора бабиного літа. Павутиння лежить скрізь: на бур’янах, на грудках землі. Воно пливе білою журбою в повітрі, лягає на чиюсь скроню й ворушиться од легкого вітру.

Я дивлюсь з кручі на Дніпро. Все побачене не поза мною, а в мені: неквапна течія ріки, пласка даль, притрушена рідкуватим маревом, розгін катерів.

Скільки не дивлюсь на Дніпро, він для мене завжди інший. Завжди іншою здається мені й осінь. Хоч щороку все повторюється: лагідний місяць жовтень, примарне сяяння неба, тремтячі тіні під деревами, попелясто-сірі яри. (За Є.Гуцалом; 83 сл.)
Словник. Плаский (плоский) - такий, що має рівну поверхню б ез заглиблень і підвищень.
VІІ. Підбиття підсумків уроків.
VІІІ. Домашнє завдання. П. 10, вправа 168.
Уроки 37 -39

Тема: Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.

Мета: закріпити знання про вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах речення, уміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати патріотичні почуття; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.

Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Записати речення, пояснити вживання розділових знаків. У першому реченні підкреслити всі члени речення, накреслити схему речення.
Життя має три джерела: турботу, охоту й роботу. Хліб їмо троякий: чорний, білий і ніякий. З виноградної лози росте три пагони: здоров’я, настрій і розстрій.

Народна творчість.


*Пояснювальний диктант. Накреслити схему вказаного вчителем речення.
І. Земля України, небо і люди – усе мені рідне. (П.Воронько.) А цій землі нічого не забракло: ні рік, ні моря, ні озер, ні трав. (Л.Костенко.) Земля безсмертя кожному дала: поету, космонавту, гречкосію. (Д.Павличко.) Назло усім: і лживим патріотам, і ворогам – любіть її святу. Сам Бог велів любити Україну. (І.Гнатюк.) Гарячий степовий вітрець подихнув і обдав польовими пахощами: зігрітої трави, чебрецю, материнки. (Панас Мирний.) І хліб, і сіль, і ліс, і камінь, руда й вугілля – все своє. (В.Лісняк.) Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле. (О.Гончар.)

ІІ. Увечері до хати посходилась уся сім’я: батько, мати, два старших брати, сестра-дівка. Ще було рано, а вже всі в селі повставали: старі, молоді, діти - всі вийшли на вигін виряджати в дорогу поселенців. Червоні, білі, блакитні хустки й спідниці, чорні й сірі свитки, кудлаті голови – все хвилювалось і вигравало проти сонця різнобарвними кольорами. Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й іншими домашніми речами.

З творів С.Васильченка.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичного матеріалу.
*Бесіда.


  • Які члени речення називаються однорідними?

  • Які члени речення можуть бути однорідними?

  • Які слова називаються узагальнювальними при однорідних членах речення?

  • Яким членом речення є в реченні узагальнювальне слово?

  • Який розділовий знак ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами?

  • Після однорідних членів перед узагальнювальним словом?


* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці «Розділові знаки при однорідних членах речення» (с. 65).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Диктант із коментуванням. Вказати непоширені й поширені однорідні члени речення. Узагальнювальні слова при них виділити рамкою.
І. Згадувались імена славних оборонців рідної землі: Хмеля, Сірка, Сагайдачного. (Ю.Мушкетик.) А то був ще Кішка Самійло, що руйнував за Чорним морем турецькі міста: Синоп, Трапезунд та Скутару. (А.Кащенко.) Січ дала видатних полководців, мудрих державних діячів: Северина Наливайка, Івана Сулиму, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Семена Палія. (З підр.) Підручні гетьмана: Максим Перебийніс, повновидий рум’яний красунь Іван Богун, велетень Данило Нечай та худорлявий і високий Хвилон Джеджалій – теж були добре відомі всім. (А.Кащенко.) Ось і ворога відбито. Все минуло: гнів і жах. (Олександр Олесь.) Несуть пани осаули козацькую збрую: литий панцир порубаний, шаблю золотую. (Т.Шевченко.) Козаки були озброєні шаблями і списами, а також вогнепальною зброєю: мушкетами, пістолями, самопалами, рушницями. (О.Апанович.) Та все пішло царям на грище: і Запорожжя, і село... (Т.Шевченко.) І право людське, й воля, і закон – усе потоптано. (Б.Грінченко.) Тепер Україну ні москалі, ні татари – ніхто не воює. (Т.Шевченко.) Чи ж Січ була? Минулось, ніби сон, усе: клейноди, булава, смертельні змаги... Лишився лиш гучний атракціон роззявам ситим на розвагу. (Л.Степовичка.)

ІІ. Всі для нас народи рівні: і великі, і малі. (П.Тичина.) Всього дісталось: і добра, і зла. (О.Грязнов.) Відома пристрасть Олександра Довженка: будувати, перебудовувати, поліпшувати, вдосконалювати. Забудова Хрещатика, гідроелектростанції на Дніпрі, українське садівництво, народна медицина - за все він переживав. Без орлиного польоту думки, крилатості – без цього неможливо уявити собі Довженка. (О.Гончар.)

ІІІ. У Київській Русі з’являються зовнішні атрибути української державності: гривня як грошова одиниця і тризуб як державний знак. (З підр.). Орден Ярослава Мудрого, орден княгині Ольги, орден Архістратига Михаїла, хрест князя Володимира – ці нагороди були визначені у проекті, підготовленому УНР 1918 р. На жаль, проект не було реаліізовано. (З посібн.) До системи державних нагород нині входять Ордени України: орден князя Ярослава Мудрого, орден “За заслуги”, орден Богдана Хмельницького, орден “За мужність”, орден княгині Ольги.( З календ.)
Словник. Осаул (осавул) – виборна особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. Клейноди – знаки влади. Атракціон – види масових розваг: карусель, гойдалка, тир і т.ін. Атрибути - невід’ємна ознака, властивість чого-небудь. Архістратиг - найстарший воїн, командир.
* Переписати з дошки, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Накреслити схему вказаного вчителем речення.

І. Народивсь я на Поліссі, де в сусідах добрі села: Вороневе, Межирічка, Хотинівка, Лісовщина, Ходаки і Зубовщина. (М.Сингаївський.) Засвітились молодістю вдруге дід, бабуся, тато, мама – вся родина. (П.Перебийніс.) Я на влови з друзями ішов, сотні тем зачіплюючи всяких: про міста, про гордість, про любов... (М.Рильський.) Лиш власне ймення, прізвище й дві дати - це все колись ти будеш мати в своєму розпорядженні колись, щоб зрячому про себе нагадати. (Д.Павличко.)



ІІ. Як на берег ступиш ти, знову все на місці: море, берег і мости, і будівлі в місті. (Л.Дмитерко.) Лози, висип, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці. (О.Довженко.) Все зроблять автомати: продадуть, розмелють, випечуть і подадуть, з’їдять, лиш тягаря з душі не знімуть, добра з ненависті не накують. (Д.Павличко.) А нам новим ввижалось все: щербатий місяць, крик гусей, тужлива пісня журавлина, в далечині жовтавий дим. (М.Стельмах.) Тут все мені близьке з дитячих років: гаптований шипшиною байрак, і за селом ромашки жовтоокі, і вже старий розмаїстий дубняк над сонними глибокими ярами, і кущ рясний бузку за ворітьми. (Д.Луценко.) Багато є роботи для сокири: рубать сучки, вигладжувать, рівнять, обтесувати й знову виправлять! (М.Рильський.)
*Творча робота. На одну з поданих нижче тем написати невеликий твір (обсягом 6-7 речень) з використанням узагальнювальних слів при однорідних членах речення.


  • Найрідніші мені люди (Нам родинне тепло всім на душу лягло)

  • Моя душа бринить піснями

  • За квітку кращою є тільки інша квітка


* Навчальний диктант.
Від тебе все: і хліб, і весен перший цвіт, і світлий обрій, і криниця чиста, і серця жар, і мрій стрімкий політ, і за селом стежина серед жита. Від тебе все: і подих віщої грози, і даль доріг, і ранні в небі зорі, і щем гіркий болючої сльози коли бувала ти в тяжкому горі. Прибуде сили й щастя з джерела, яке ми Україною назвали. Тому й шумлять у мене два крила, найважчі не лякають перевали. Від тебе все... (Д.Луценко; 78 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Повторит п. 10, вправа 173.
Урок № 40

Тематичне тестування (тема: Речення з однорідними членами) Контрольне читання мовчки

Мета: з’ясувати рівень здобутих учнями знань і сформованості умінь з теми “Речення з однорідними членами”, а також рівень сформованості комунікативних умінь, зокрема вміння читати мовчки; розвивати логічне мислення, пам’ять, навички використовувати здобуті теоретичних знання на практиці, формувати вміння робити висновки, удосконалювати навички самостійної роботи.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Проведення тематичного контролю.
* Інструктаж щодо проведення тестування.
* Проведення тематичного тестування.
* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
ІІІ. Проведення контрольного читання мовчки.
* Інструктаж щодо проведення контрольного читання мовчки.
* Проведення контрольного читання мовчки.
* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як дано відповіді на тестові запитання).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 10, вправа 170 (І).
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Однорідні члени речення

а) передають ставлення мовця до висловлюваного;

б) називають того, до кого звертаються з мовленням;

в) відповідають на одне й те питання, відносяться до одного й того самого слова в реченні.

Скласти (пригадати) й записати речення, ускладнене однoрідними членами (напр.: Шевченки, Гоголі, Сократи ще виростуть на цій землі. (Д.Луценко.) Пронеслись, прокопотіли днів гривастих коні. (А.Малишко.)

2. Між однорідними членами речення ставиться

а) тире;


б) коми;

в) коми і тире.

Скласти (пригадати) й записати речення з однорідними членами, не поєднаними сполучниками (напр.: І в пісні обізвалась Україна, у сонячному співі ожила. (Р.Лубківський.) Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні. (Л.Забашта.) Дзвенить, бринить, гуде крилата твоєї мудрості бджола. (А.Малишко.)

3. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення виступає в реченні

а) завжди означенням;

б) завжди додатком;



в) тим самим членом речення, що й однорідні члени, до яких воно відноситься.

Скласти (пригадати) й записати речення з узагальнювальним словом перед однорідними членами (напр.: У мене гарне товариство: Шекспір, і Лермонтов, і Блок. (Л.Костенко.) І забудеться все: і морози, і люта завія. (К.Оверченко.) Все тимчасове: інструкції, слава і гроші, злет і падіння. (Ю.Каплан.) Все я пізнав там: і втрати зловісні, і радість, і горе, і спів солов’я. (Д.Луценко.)

4. Якщо узагальнювальне слово стоїться після однорідних членів речення, перед ним ставиться

а) двокрапка;



б) тире;

в) кома.


Скласти (пригадати) й записати речення з узагальнювальним словом після однорідних членів (напр.: І перші стежечки від хати, і рідний запах рути-м’яти, і срібні сурми журавлів, сльота і ранки голубі – все заплелося в тій дорозі. (А.Малишко.)

5. Поширені однорідні члени речення наявні в такому реченні:

а) Отчизни дорога нам кожна стежка й смужка. (М.Рильський.);

б) Скинути й забути, як гадюка шкіру, я хотів нещастя, і злобу, і лють. (М.Ракич.);



в) Шаную плуг, долоні мозолясті, тепло і ласку від упертих рук. (А.Малишко.)

Скласти (пригадати) й записати речення з поширеними однорідними членами речення (напр.: Тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок мене на ниву батьківську веде. (В.Симоненко.) Сніг, розвихрений копитом, птиць привіти угорі – все в душі моїй відбито. (В.Сосюра.)

6. Неоднорідні означення є у реченні:

а) І ридає рояль за стіною про далекі загублені дні. (В.Сосюра.);

б) З ротатим, ридаючим риком вітри орди хмар несуть. (В.Симоненко.);

в) З дому рано мене повела неспокійна епоха по тернистих дорогах важкого, складного життя. (Д.Луценко.)

Скласти (пригадати) й записати речення з неоднорідними означеннями (напр.: Шипшини кущ у мене під вікном цвіте блідо-рожевим ніжним цвітом. (М.Рильський.) На хаті колесо прибю, а там я поселю крилату лелечу клекітну сімю. (Д.Павличко.)



ТЕКСТ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЧИТАННЯ МОВЧКИ

Пам’ятник Богдану Хмельницькому
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві був урочисто освячений і відкритий 11 липня 1888 року.

Ідея встановити монумент гетьманові виникла ще у 50-х роках ХІХ ст. Ініціатором створення пам’ятника став Голова археологічної комісії Михайло Юзефович. Лише 1869 року цар видав Указ про встановлення монумента, а ще через рік дозволив збирати на це кошти.

Зібрано було небагато. Жертвували на пам’ятник переважно найбідніші люди: селяни, солдати, ремісники, робітники, низькооплачувані службовці. Вдалося зібрати лише 37 тисяч карбованців. У кошторисі ж виконання пам’ятника за схваленим проектом оцінювалось у 145 тисяч. Щоб зменшити витрати, автору ескізних рисунків монумента Михайлові Йосиповичу Микешину довелося відмовитися від багатьох елементів первісного задуму. Не було грошей на відлиття барельєфів “Битва під Збаражем”, “В’їзд козацького війська до Києва”, скульптурних зображень переможених ворогів: поляка, єврейського орендаря, єзуїта. Не вистачало грошей на постать кобзаря, в якому мав вгадуватися Тарас Шевченко.

З політичних мотивів цар заборонив коневі гетьмана топтати польський прапор. До того ж, поки тривала робота над пам’ятником, минула мода на багатофігурні композиції.

Всю увагу Михайло Микешин зосередив на поставі вершника. Історик Володимир Антонович познайомив митця з багатьма портретами Богдана Хмельницького, зразками військового одягу й зброї того часу. Кінь теж мав бути не перший-ліпший, а саме такий, на якому їздив Хмельницький під час тривалих переходів, у боях: витривалий, сильний, безвідмовний у бою й відданий своєму господарю. За розпорядженням козачого генерала Г.Янова степових коней приводили для малювання прямо в петербурзьку майстерню Микешина.

Тепер треба було дістати бронзу. З державної казни уряд виділити її відмовився. Невідомо, на який термін розтягнулася б робота над монументом, якби Морське відомство не передало на виготовлення статуї 1600 пудів старої корабельної міді.

Щось символічне є в тому, що у бронзі монумента гетьманові сплавлені численні деталі із колишніх кораблів, що борознили моря й океани, долали бурю й негоду. Як усе це перегукується з долею самого гетьмана, його війська й усього українського народу!

Михайло Микешин був, по суті, не скульптором, а рисувальником. За його проектом статую гетьмана було відлито в Петербурзі скульптором Пієм Адамовичем Веліонським. Скульптор Артемій Лаврентійович Обер створив статую коня.

Отже, скульптура була готова. Лишалося тільки встановити її. Але справа розтягнулася на довгих вісім років. Хто має оплачувати перевезення скульптури з Петербурга до Києва? Де її зберігати до встановлення на постаменті? Яким буде цей постамент? В якому місці встаноити пам’ятник? Всі ці проблеми розв’язували надто повільно. Голові ініціативного комітету зі спорудження пам’ятника Михайлові Юзефовичу було вже за вісімдесят, йому часто бракувало сил і здоров’я боротися із спритними чиновниками, які гальмували справу.

Допроваджена 1880 року до Києва композиція багато років пролежала у дворі Старокиївської поліційної дільниці. На заваді встановленню пам’ятника стояло те ж безгрошів’я.

Нарешті, місто передало архітекторові В.Николаєву гранітні брили, що залишилися після встановлення Ланцюгового мосту через Дніпро. З них і було споруджено непропорційний відносно статуї постамент. На місці невиготовлених барельєфів на п’єдесталі з’явилися написи: “Воліємо під Царя Східного” та “Богдану Хмельницькому – Єдина Неділима Росія”. Щоб приховати диспропорції пам’ятника, замалий постамент декорували диким плющем та виноградом, а увесь монумент обсадили чагарником, молодими деревами, встановили легку огорожу й традиційні ліхтарі.

Жваве обговорення викликав вибір місця встановлення пам’ятника. Спочатку монумент вирішили встановити на Бесарабській площі, відповідним чином її перейменувавши. Проте Київська Дума постановила розташувати пам’ятник у центрі Софійської площі, якраз напроти вівтарної стіни собору, відомої під назвою “Нерушимої стіни”.

З цього приводу київське духовенство надіслало скаргу Святійшому Синодові. Якби монумент розташували на запропонованому Думою місці, благочестиві християни, підходячи до Софійського собору, були б змушені хреститися в бік кінського хвоста.

Справедлива скарга змусила шукати компромісу. Пам’ятник таки встановили на Софійській площі, проте розвернули його так, що гетьманові, який відповідно до первісного задуму мав погрожувати булавою Варшаві, довелося показувати нею на Москву, звісно, закликаючи до єднання.

Після 1917 р. З пам’ятником відбулися певні метаморфози. Було розібрано огорожу, демонтовано ліхтарі, зрубано дерева й кущі. П’єдестал очистили не тільки від написів, а й від в’юнких рослин.

Незважаючи на відхилення від первісного задуму, пам’ятник Богдану Хмельницькому був і залишається видатним твором монументальної скульптури другої половини ХІХ ст., визитівкою Києва. (За О.Анісімовим, Д.Степовиком; 645 сл.)


На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:
1. Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві було відкрито

а) 1788 року;



б) 1888 року;

в) 1988 року.

2. Ініціатором створення пам’ятника став

а) Михайло Грушевський;

б) Володимир Антонович;

в) Михайло Юзефович.

3. На п’єдесталі монумента було задумано закріпити барельєфи

а) “Битва під Берестечком”, “В’їзд козацького війська до Києва”;

б) “Битва під Збаражем”, “В’їзд козацького війська до Києва”;

в) “Битва під Жовтими Водами”; “В’їзд козацького війська до Львова”.

4. В образі задуманого кобзаря у скульптурній композиції мав вгадуватися

а) Григорій Сковорода;

б) Іван Котляревський;

в) Тарас Шевченко.

5. З портретами Богдана Хмельницького Михайла Микешина познайомив історик

а) Михайло Грушевський;

б) Микола Аркас;



в) Володимир Антонович.

6. Бронзу на виготовлення кінної статуї було надано

а) урядом;

б) Морським відомством;

в) сталеплавильним заводом.

7. Встановлення вже готового пам’ятника розтягнулося на

а) 5 років;



б) 8 років;

в) 10 років.

8. На виготовлення п’єдестала пам’ятника пішли

а) нові мармурові плити;

б) нові гранітні плити;

в) гранітні брили, що залишилися після встановлення Ланцюгового мосту.

9. Диспропорції пам’ятника полягають у тому, що

а) кінь завеликий для вершника;

б) п’єдестал занадто великий;



в) п’єдестал малий у порівннні зі статуєю.

10. Інакше розвернути пам’ятник стосовно собору його авторів змусила



а) скарга духовенства Святійшому Синодові;

б) невдоволення Київської Думи;

в) прохання киян.

11. Слово метаморфоза має таке значення:



а) докорінна зміна, невпізнанність когось або чогось;

б) космічне тіло, що, не встигнувши розплавитись в атмосфері, досягає поверхні Землі;

в) відчуження від людей, людиноненависництво;

12. Типом мовлення, покладеним в основу опрацьованого тексту, є



а) роповідь про історію створення і встановлення пам’ятника;

б) опис пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому;

в) роздуми щодо внеску Богдана Хмельницького в історію України.
Урок № 41

Зв’язне мовлення

Усний твір-опис пам’ятки історії та культури (за складним планом)

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння описувати пам’ятку історії й культури; удосконалювати культуру усного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів; розвивати спостережливість, образне мислення; виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: фоторепродукції пам’ятки історії й культури.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати (прослухати). Виписати назви предметів старовини, які можуть вважатися памятками історії й культури. Що таке памятка історії та культури? Які з названих у реченнях пам’яток є рухомими, які – нерухомими?
Погасли кострища стоянок. У землю пішли племена. Забрали в холодні кургани сокири, мечі й письмена. Стьмяніли браслети і гребені, розпались намиста разки, що їх одягали древні смагляві юні жінки. І келихи срібні, і чаші, що йшли по кругу колись, покрилися порохом часу і холодом тліну взялись... Та, може, мені здалося – а час не все переміг. На чашах тепло збереглося тих вуст, що торкалися їх. (Л.Костенко.) Слава пригаслим фрескам, слава струнким колонам, слава вогням мозаїк, що донесли тепло нам, і старовинним буквам, що й дотепер горять нам! (Р.Лубківський.) Як страшно ти скалічена, іконо! Прийшов чужинець однієї ночі, де ти стоїш так тихо й безборонно – ножем тобі він виколупав очі! Стоїш віки, вмурована в опоку, в розкішному вбранні, але змарніла. Дивлюсь, як зносиш ти судьбу жорстоку, така скорботна, урочиста й біла. (М.Ракич.) Ще один рушник хвилює, радує мене, з вісімнадцятого віку диво осяйне... З роду в рід передавали у полоні чар і ще й нам заповідали берегти той дар. (О.Ющенко.)
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Підготовка до роботи над твором.
* Пояснення вчителя.
Роботу над твором-описом пам’ятки історії та культури, як роботу над будь-яким твором, слід розпочинати з осмислення теми і визначення її меж. Автор твору має збагнути, що йому потрібно описати конкретну пам’ятку, якнайточніше відтворити її вигляд. Після цього необхідно визначити головну думку майбутнього твору (можливо, це висловлення захоплення красою пам’ятки, можливо, усвідомлення необхідності ретельно зберігати її, щоб передати нащадкам тощо).

Наступний етап підготовки – добір фактичного матеріалу для твору. Передовсім слід поцікавитися розміром пам’ятки, матеріалом, з якого її виконано, технікою виконання і т.ін. Якщо йдеться про опис пам’ятки, варто скласти словничок, тобто дібрати слова, які бажано було б використати в тексті твору, і, уточнивши значення цих слів, записати їх.

Дібраний фактичний матеріал потрібно систематизувати, виділивши з-поміж нього найголовніше, на чому потрібно буде наголосити, й менш істотне, що заслуговує лише на те, щоб про нього згадали побіжно. Систематизувують матеріал у вигляді плану майбутнього твору. План може мати такий вигляд:
ПЛАН ТВОРУ-ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
І. (ВСТУП) Розповідь про пам’ятку (хто й коли її створив, історія створення, легенда або переказ. Пов’язаний з пам’яткою тощо)

ІІ. (ОСНОВНА ЧАСТИНА) Опис пам’ятки.



  1. ..........................

  2. .......................... .

  3. .......................... і т.д.

ІІІ. (КІНЦІВКА) Роздуми щодо пам’ятки (про її визначну роль в історії, міркування про необхідність берегти пам’ятки тощо).
Якщо йдеться про усний твір, то наступний, завершальний етап роботи над ним – це складання твору за планом з використанням заздалегідь дібраних і записаних слів. Особливу увагу слід звернути на дотримання вимог певного стилю. Так, твір-опис пам’ятки історії й культури складається у публіцистичному стилі.

Якщо йдеться про твір письмовий, його автор повинен скласти й записати текст твору на чернетці, а потім, ретельно відредагувавши й перевіривши написане, переписати творчу роботу до зошита.


* Читання вчителем зразка твору-опису пам’ятки історії та культури за складним планом.
* Колективний аналіз прослуханого учнівського твору-опису памятки.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка