О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Перший семестр



Сторінка13/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.04 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Орієнтовний план аналізу





  1. Чи розкрито в тексті твору тему (тема – опис пам’ятки).

  2. Чи втілено в тексті твору головну думку (наприклад, замилування красою пам’ятки або ствердження необхідності зберігати предмети старовини)

  3. Чи вдало дібрано фактичний матеріал. Наскільки вдало його систематизовано ( чи виділено головне, чи про менш істотне згадано лише побіжно).

  4. Чи правильно поєднано типи мовлення (основним типом має бути опис пам’ятки, розповідь про її створення тощо та роздум - допоміжні типи мовлення є доречними у вступі та кінцівці).

  5. Чи додержано вимог публіцистичного стилю.

  6. Чи правильно побудовано твір (чи наявні в його тексті вступ і кінцівка).

  7. Грамотність. Графічне оформлення роботи.


*Перевірка наявності самостійно дібраних робочих матеріалів до твору (він має бути оформлений у вигляді таблиці).
* Колективне складання плану твору-опису пам’ятки.
ІV.Колективне складання усного твору за планом із використанням підготовлених вдома робочих матеріалів.


  1. Домашнє завдання. Написати твір-опис пам’ятки історії та культури за складним планом на одну з тем:




  • Я слухаю нечутні голоси серед німої музики мозаїк.

  • Звисає тиша світова, а дивна фреска ожива.

  • Заходь же в цей будиночок, людино, збагни Тараса душу вогняну! (Опис будівлі меморіального музею-квартири Т.Шевченка)


Урок № 42

Тема: Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.

Мета: поглибити знання про звертання, удосконалювати вміння визначати звертання в реченнях, правильно інтонувати речення зi звертаннями, вживати розділові знаки у реченнях зi звертаннями; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
* Прочитати записані на дошці (спроектовані через кодоспоп) речення. Визначити в кожному реченні звертання, пояснити його роль. Звернути увагу на розташування звертання на початку, в середині й у кінці речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Пташко! Будь рада теплу і весні! Слухай: навколо лунають пісні. (Олександр Олесь.) Співай же, пташечко, пісні, лікуй душевні рани! (С.Шевченко.) Ви дзвеніть, зозульки, рано! (П.Тичина.) Прилітайте, ластів’ята, до моєї хати! (О.Довгий.) Соловейку, солов’ю, я приспівочку зів’ю! (А.Малишко.) Ти радієш, дрібна перепілко, що у тебе дітей стільки. (М.Стельмах.) Прощай, білокрила журавко! (П.Перебийніс.) Птице незнана, чому раптово затріпотіли крила у тебе? (Р.Лубківський.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Виконання вправи 178 (опрацювання таблиці “Звертання”). Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 74-75, 77).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Вибірковий розподільний диктант. Звертання непоширені й поширені виписати в дві колонки.
Привіт, уклін низький вам, пані. (Олександр Олесь.) Люба панно, дайте руку! Перед вами царство мрій, царство сонячних надій. (М.Вороний.) Прекрасна донно, не зважайте на милі усмішки й слова. (О.Ольжич.) Ви – як мрія і казка, Мадонно! То ж на вас я ще змалку молився. (Д.Луценко.) Мамо, ви чуєте? Вітер з долини цілує червоне серце калини. (А.Малишко.) Швидко, швидко ми побачимось, рідна матінко моя... (Олександр Олесь.) Бабусенько! Скажи мені, де я? (Т.Шевченко.) Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш! (Л.Костенко.) Вітре дужий, вітре скорий, кидаєш мені докори! (П.Тичина.) Вітре, вітре, дми на ватру, постав мені, вітре, варту. (І.Драч.) О, хоч на мить, сеньйоре Паганіні, воскресніть, бо без вас німує світ. (О.Башкирова.)

*Попереджувальний диктант. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. З’ясувати способи вираження звертання. Вказати звертання непоширені й поширені.
Дайте, тіточко, води напитись, бо так їсти хочеться, що переночувати ніде. Утікайте, непрошені, бо будете мотлошені. Їж, кума, хоч ложки нема. Жуй, беззубий, воду, коли хліба нічим. Заходьте, троє, я корову подою! Не приходьте, непрохані, бо будете некохані.

Народна творчість.



* Пояснювальний диктант. Обгрунтувати вживання розділових знаків при звертаннях. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Чи є звертання членом речення?
І. І радуй вовіки, мій добрий народе, зерном і піснями всесвітні народи! (Б.Олійник.) Над тобою, бандуристе, небо чисте. Пригорни сестру-бандуру, бандуристе. (П.Перебийніс.) О, музико! Чи не єдина ти умієш квіткою утіхи прорости. (Н.Кошара.) Я напоїти силою своєю хотів би пісню, земле ти моя! (В.Сосюра.) Жагуча пісне України! Через провалля й верховини пливе твій голос солов’їний у даль немеркнучу століть. (М.Рильський.)

ІІ. Ти знов оживаєш, надіє! Світліє душа, молодіє. (І.Франко.) Умій дивитися, людино, на людей! Це ж не ляльки тобі і навіть не рослини. (М.Рильський.) Здоров, мій друже, мій старий Оксене, ми стільки літ не бачились з тобою! (А.Малишко.) Чому, старий, ти цього дня смієшся так помолоділо? (М.Рильський.) Спасибі, дідусю, що ти заховав в голові столітній ту славу козачу. (Т.Шевченко.) Таке ви кажете, дідусю, що й одповісти вам боюся. (Олександр Олесь.) Ой, не грайте нині, чумаки в долині! Не курличте в синім небі, ключі журавлині... (А.Малишко.) Ой ти доле-доле, доленько зрадлива, нащо натрусила в серденько жалю? (П.Палій.)


* Робота з підручником. Виконання вправи 180 (усно).
* Переписати, подані в дужках слова ставлячи в формі кличного відмінка. Пояснити вживання розділових знаків.
Чому, (коваль), радий ти? Чому ти гордий, (плугатар)? Куди прямуєте ви в парі, як побратими, як брати? Чому сьогодні одягла ти одяг свій найкращий, (ткаля), чому твій похід заквітчали вінки осіннього зела? Чом ти, (юнак), відірвав од книги погляд невтолимий? Співали як же! Пригадай, (одноліток і друг давній)!

З творів М.Рильського.


* Диктант з коментуванням. Вказати вжиті в реченнях риторичні звертання. У формі якого відмінка стоять іменники, якими виражено звертання?
І. Вкраїно, світе мій, дніпровко чорноброва! Тут, наче сурма, спів Тарасового слова. (А.Малишко.) Батьку наш Тарасе, дай вогню у слово! Ситих на планеті гнівом пропали! (П.Перебийніс.) Шануймось, браття, ми одна сім’я. Гартуймось в лоні неньки України. (З.Ружин.) Полинова моя Вітчизно, хай святиться твоє ім’я! (В.Марсюк.) Нема на світі інших Україн. І візьмемо, панове, без одмін свою скорботу на козацькі плечі. (Д.Кремінь.)

ІІ. Благослови, добра доле, вередухо вперта, на цій землі мені жити та на ній і вмерти. (В.Симоненко.) О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском! (В.Марсюк.) Багата будь ти, земле, наша нене! Люблю твоє поритеє чоло! (П.Тичина.) Ніби з простору земного в неземний заходиш рай... Ні, немає більш такого на землі, як ти, мій край! (Д.Луценко.) Полинова моя Вітчизно, хай святиться твоє ім’я! (В.Марсюк.) Через гори, спади, каламуть, через кручі, мій народе, зможем, зборемо усе, ми не гнучі. (П.Усенко.)


Для довідки Риторичне звертання - звертання до відсутньої людини, до читача, до персонажа літературного твору, до предметів і явищ з метою привернути до них увагу, виявити до них своє ставлення тощо.
* Творча робота. Скласти й записати висловлювання на тему Моя країна – Україна. Вжити 3-4 риторичних звертання.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 11, 12, вправа 184.
Уроки № 43, 44

Тема: Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.

Мета: закріплювати вивчене про звертання; уміння й навички визначати в реченнях звертання, правильно вживати розділові знаки в реченнях зі звертаннями, правильно інтонувати речення зі звертаннями, вживати звертання у мовленні; розвивати увагу, спостережливість, логічне й образне мислення, пам’ять.

Тип уроків: уроки закріплення вивченого.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
Хід уроків
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.



Картка 1
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити в реченнях звертання непоширені й поширені.
Привіт тобі, Сонце! Привіт тобі, Воле, від серця мого і народу! (Олександр Олесь.) Не все тобі видно, мій брате і друже. Заглянь мені в очі, заглянь мені в душу! (П.Перебийніс.) Ні, не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний! (Б.Грінченко.) Сміло, поете, підходь й людство громами буди! (А.Казка.) Надіє, не гасни, ще трохи в душі побрини. (Л.Забашта.) Майте ж прапором, надії! Знов озвись, оживши, сміх! (Б.Грінченко.) Встаньмо, люди! Згуртуймось! Не вічність же спати! Шпигуна покараєм, позбудемось ката! (В.Раєвський.)






Картка 2
Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи дужку. Пояснити вживання розділових знаків.
В..села пісне, ож..вай! Стань, думко, дією і словом! (М.Рильський.) Панно Мріє! Трохи посуньтесь... (М.Доленго.) Лети, моя пісне, лети ти! (В.Сосюра.) Молю тебе, душе, не/в..чорій! (М.Нагнибіда.) Серце моє, не/болій, не/сумуй! (П.Усенко.) Серце, засвічуйся дивоквітом неопалимим. (Р.Лубківський.) Куч..ряві слова твої, друже, а в словах твоїх правди не/дуже... (О.Довгий.) Йти в не/бе..печний бій чи гнутись плазом? Друже сердечний мій, ходімо разом! (І.Франко.)






Картка 3
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити в реченнях звертання. В останньому реченні підкреслити члени речення.
Будь ти, співаче, як Божа пшениця! Пісня твоя – золотеє зерно! (І.Франко.) Гуркочи у долю мою, світе, хвилями прадавнього Дніпра. (В.Симоненко.) Життя нам усміхається, братове! (П.Перебийніс.) О як вам, пані, личить капелюх! (О.Гузій.) Добридень вам, мій друже добрий! (А.Малишко.) Андрію, той сніг і мене підкорив, радіючи гостю, обійми відкрив. (Р.Лубківський.) Отак собі у старовиннім стилі пишу я, брате, вірші на дозвіллі. (М.Рильський.)



* Переписати, на місці крапок уставляючи звертання. Визначити відмінки іменників, якими виражене звертання. Пояснити вживання розділових знаків.
Ото тобі, ... , найбільше лихо, як в кузні тихо. Горе тобі, ... , якщо тебе корова рогом коле. Міняй, ... , сліпу кобилу на носату. Мели, ... , доки вітер не перестане. Мели, ... , бо погода тисне. Держись, ... , іде зима. Поглянь, ... , у воду на свою вроду. Не смійся, ... , ти не краще квасолі! Надівай, ... , ярмо, коли волів не вгледів.

Народна творчість.



Для довідок. Ковалихо (ковалю). Воле. Свате. Іване. Денисе. Хома. Козле. Горох. Пес.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроків.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.

  • Що таке звертання?

  • Які звертання називаються непоширеними? поширеними?

  • Якими частинами мови виражаються звертання?

  • У якому відмінку найчастіше ставляться іменники, якими виражено звертання? Навести приклади.

  • Які розділові знаки ставляться при звертанні? Чи є звертання членом речення?


ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Вибірковий диктант. Виписати звертання. Визначити звертання поширені та однорідні.
І. Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В.Стус.) Нам випало, сину досіяти і долюбити отецькеє поле. (Б.Олійник.) Прапрадіди, в тім і моя вина, що вас небагатьох сьогодні знаю. (П.Перебийніс.) Пробач мені, життя, дароване так щедро! (Л.Костенко.) Тримайсь, козаче! Поки є ми, порівну на наші плечі поклади свій біль. (Б.Олійник.) Душа полів, ти пам’ятаєш стерні? (Л.Костенко.) Не забудь, мій сину, жнивне поле! (П.Перебийніс.) Здрастуй, сонце, і здоастуй, вітре! Здрастуй, свіжосте нив! (В.Симоненко.)

ІІ. Ти, хмарино у небі, ти, сестрице срібляста, ти скажи, - біля тебе не проходило щастя? З’явись, мій світлий дню, світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне. Чуєш ти мене, друже і брате, всім я руку в путі подаю. Забряжчи, золоте відеречко, розплещи дзвонкової води! Журавлем худим і непокірним, рідний краю мій, я прилечу!

З творів А.Малишка.
* Попереджувальний диктант. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення. Визначити відмінки іменників, якими виражене звертання.
І. Добридень же, тату, в хату! (Т.Шевченко.) Добривечір, паніматко, у твою світлицю! (П.Куліш.) Добрий вечір тобі, мамо, пісне моя! (П.Перебийніс.) Веселіть нас, багрянисті вишиті квітки! (О.Ющенко.) Ніч, не клич мене, не хочу! Ніжний день чарує очі. (В.Сосюра.) Збережи маленький вогник, зіронько моя! (Олександр Олесь.) Пора прощання, осінь золота, я так люблю тебе в твоїй печалі! (В.Сосюра.) Чекай, чорногільна діброво, діждешся своїх журавлів. (М.Сингаївський.) Ой не клубочся, тумане, листя не в’яль тополине. (Д.Луценко.) Не стелись, тумане, не шуміть, тополі, не печальте очі ви, берізки голі! (В.Сосюра.) Бачу я золоте своє жито, бачу, ниви широкії, вас. (Б.Грінченко.)

ІІ. Отамане! Погуляймо, батьку! (Т.Шевченко.) Хвала тобі, наш любий князю Байдо, що не подав нас туркам на поталу. А ти, Стамбуле, не пишайсь гаками! Байдуже нам про ті залізні роги! (П.Куліш.) Серце ж, козаче, не давай нікому, та швидше, милий, вертайся додому! (Л.Боровиковський.) Пий, козаче, сік землі поволі на колінах перед полем долі! (П.Перебийніс.) Друзі кохані! І душу, і тіло даймо за край свій єдиний! (Б.Грінченко.) Ні, панове-браття! Тепер не час вдаватися в досаду. (П.Куліш.) Не мовкни, серце, стукоти, палай, душе, жадай мети! (М.Самійленко.) Шкарубкий, обпечений злобою зливок серця, багровій, печи! (М.Бажан.) Прощай, мій покою, пускаюсь у море! І, може, недоля і лютеє горе пограються з човном моїм. (Є.Гребінка.) Ти впізнало мене, море?! Вище хвилею хлюпни! Принеси ж бо, неозоре, мені юність з далини. (М.Нагнибіда.) Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим. (А.Малишко.) Гуркочи у долю мою, світе хвилями прадавнього Дніпра! (В.Симоненко.) Молодосте, не буваєш вдруге. (М.Самійленко.)


* Творча робота. Скласти й записати речення, у яких подані слова й словосполучення виступали б то звертанням, то підметом.

Зразок.
Сонце. Рідна земля. Моє місто. Вулиці.
* Робота з підручником. Виконання вправи 185.
* Пояснювальний диктант. За поданою на с. 79 підручника схемою зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).
І. Трудися, душе, гнівайся, люби і неспокою набирай собі. (О.Довгий.) Серце, що ж ти б’єшся глухо, б’єшся важко, безупину? (В.Швець.) Коню мій, коню, крилатий брате, не даймось, коню, за повід брати! (Р.Лубківський.) І бувало часто десь в чужому краї засумує серце, тільки пригадає вас, мої каштани. (В.Швець.) Бери ж, мандрівцю, костур і рушай, прощай, похмурий, непривітний краю! (М.Вороний.) О степе, на теплій долоні зрости б і мені колоском! (В.Марсюк.) Запам’ятався ти мені, приморський дуб на кручі! (М.Нагнибіда.) Омолодивсь зарічний гай, заврунилися верби свіжі. Поете, фарб не проморгай, бери багатства їх у вірші. (Д.Луценко.)

ІІ. Привіт тобі, зелена Буковино, твоїм хорошим горам і гаям, твоїм одважним, дорогим синам! Привіт тобі, вродливая країно! (В.Самійленко.) Цвітіть, буковинські верхів’я і доли! (М.Нагнибуда.) Я колись прийду до тебе знову, луже-друже, річко гомінка! (М.Руденко.) Голос криниці, чого ж ти замовк? Руки шовковиць, чого ж ви заклякли? (Л.Костенко.) З’явись, мій світлий дню, світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне. (А.Малишко.) Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому! (Л.Костенко.) До вас, пречисті, до вас, прекрасні, далекі зорі, лину я. (М.Вороний.) І чим ти так вабиш, не знаю, небесна бездонна синь! (М.Нагнибіда.) І я, як святиню, люблю тебе ніжно, пропахле любистком і хлібом село. (Д.Луценко.) Ой ви очі, дівочії очі, кращих в світі немає очей! (В.Сосюра.)


* Диктант із коментуванням. За схемою, поданою на с. 79 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення.
І. Народе мій! Твоє буття затяте в моїй крові затято клекотить! (І.Драч.) Ну, стрепенись, народе мій, благаю, допоки знов рабом німим не став! (В.Гей.) І як же так, панове українці, що ми себе в собі не зберегли? (С.Стриженюк.) Кланяюсь землям твоїм і ранам, краю мій рідний, Вкраїно моя. (А.Малишко.) О водо українських рік, не раз ти кров’ю зчервонилась, не раз від трупів козаків ти виступала з берегів! О земле українських нив, стократ потоптана військами, полита рабськими сльозами, повита в темряву і гнів, про тебе повістю сумною не раз озветься ще струна. (М.Рильський.) В твоїм грозовім полі, Україно, посію жито й щастя у ріллю. (М.Стельмах.) Мати Україно, сонце чорнобриве, уклоняюсь піснею тобі. (П.Перебийніс.) Хліб без тебе зачерствіє, слово ріднеє зав’яне, Україно, Україно, стороно моя кохана. (Л.Забашта.) Земле рідна, в бурях і потоках возвелич нас і не осуди! (А.Малишко.)

ІІ. Не лякай, зимо, бо весна таки прийде! Нивко, нивко, верни мені силку! Дарма, вербо, що груш нема, аби зеленіла! Їж, вовче, чужу кобилу, а моїх овець не руш! Не сіпши, козо, в ліс, бо всі вовки твоїми будуть. Горщику, обачний будь, не вирушай з казаном у путь. Не громадь, одуде, сіна, бо застрягнеш по коліна!

Народна творчість.

V. Підбиття підсумків уроків.
VІ. Домашнє завдання. П.. 12, вправа 187.
Уроки № 45, 46

Зв’язне мовлення

Контрольний письмовий докладний переказ художнього розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури

Мета: з’ясувати рівень сформованості в учнів текстотворчих умінь, граматичних і правописних умінь та навичок; розвивати культуру писемного мовлення, мислення, сприяти збагаченню словника школярів, удосконалювати навички самостійної роботи.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка