О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Перший семестр



Сторінка14/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.04 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Хід уроків



І. Повідомлення мети і завдань уроків.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тесту вчителем.
*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми та головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
*Колективне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту.
ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом (на чернетках).
ІV. Підбиття підсумків уроків.
ТЕКСТИ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ Й КУЛЬТУРИ

ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ
1. Михайлівський Золотоверхий
2001 року у день пам’яті Ахістратига Михаїла відбулося урочисте відкриття Музею історії відродженого Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Архітектурний ансамбль монастиря почав формуватися у ХІ-ХІІ століттях. Спочатку тут було споруджено Дмитріївський храм. Залишки фундаментів цієї споруди не так давно виявлено на південь від Михайлівського собору. Нарешті в 1108 році київський князь Святополк збудував церкву Архістратига Михаїла.

Мурована церква була одноглавою. Баня була визолочена. Усередині храм було прикрашено мозаїками та фресками. Підлогу було викладено червоними шиферними плитами.

Зовсім недавно на схід від Михайлівського собору археологи виявили залишки ще однієї споруди. Вважають, що це була надбрамна церква.

Упродовж століть Михайлівський Золотоверхий собор був однією з найповніше збережених пам’яток Києва. Ще в ХVІ столітті ним милувалися іноземні посли.

У середині ХVІІІ століття весь храм було перебудовано у стилі українського бароко. Михайлівський храм став семиверхим. Грушевидної форми бані було вкрито золотом.

Фасад було пишно оздоблено ліпленням. Центральний фронтон увінчав мідний позолочений горельєф Архістратига Михаїла. Інтер’єри було розписано у стилі бароко.

Нарівні з Києво-Печерською лаврою і Софією Київською Михайлівський Золотоверхий монастир був осердям духовного життя міста, святинею православ”я. Тут свято зберігалися духовні традиції народу, його віра. Обстоювання цієї віри було власне боротьбою за національне самовизначення.

У 1920-30 рр фактично здійснювалося пограбування храму, скарби якого призбирувалися сторіччями. У !934-1937 рр пам’ятку було знищено. Михайлівські раритети опинилися в різних музейних і приватних колекціях.

Історія Михайлівського Золотоверхого храму невіддільна від історії України. У ХІІ столітті великі князі київські заложили собор, у ХХ столітті московські варвари висадили 800-річний храм у повітря. На зламі тисячоліть Михайлівський Золотоверхий собор знову підніс золотаві бані. Цей поворот до глибин духовності народу вселяє надію. (За О.Фісун; 262 сл.)




  • Пояснити лексичне значення слів архістратиг (найстарший воїн), ансамбль (тут: композиційно цілісна група споруд), мозаїка, фреска, шифер (будівельний матеріал, переважно з тонкого сланцю), фасад (зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю), фронтон (верхня частина фасаду будинку у втгляді трикутної площини, обмеженої двома схилами даху, а біля основи – карнизом), інтер’єр, бароко (стиль в архітектурі й мистецтві кінця ХVІ – середини ХVІІІ ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність), горельєф (скульптурний твір, у якому зображення виступає над площиною фону більш ніж на половину свого об’єму), раритет (цінна рідкісна річ).

  • Дібрати синоніми до слів баня (купол, маківка), варвар.

  • Скласти план (орієнтовний: І. Відкриття Музею історії відродженого Михайлівського Золотоверхого монастиря. ІІ. Архітектурний ансамбль монастиря почав формуватися у ХІ-ХІІ століттях. ІІІ. Якою була церква Архістратига Михаїла. 1. Одна золочена баня. 2. Мозаїки й фрески всередині церкви. 3. Підлогу було викладено червоними шиферними плитами. ІV. Неподалік була надбрамна церква. V. Яким став собор у ХVІІІ ст. 1. Храм став семиверхим. 2. Грушевидні позолочені бані. 3. Пишне ліплення на фасаді. 4. Позолочений горельєф Архістратига Михаїла на фронтоні. 5. Інтер’єри оздоблено у стилі бароко. VІ. Собор – осердя духовного життя міста. VІІ. Пограбування й знищення храму у 20-ті-30-ті роки. VІІІ. Доля собору невідривна від долі України).

  • На дошці записати: залишки фундаментів виявлено; перебудовано у стилі українського бароко; осердя духовного життя міста, святиня православя; поворот до глибин духовності народу вселяє надію.

  • Написати докладний переказ.


2. Оранта
Архітектура Софії Київської не може не зачарувати. Нікого не може залишити байдужим і внутрішнє оздоблення храму: мозаїки, фрески, різьблені шиферні плити, мармурова усипальниця Ярослава Мудрого, карнизи, колони.

Перлиною світового мистецтва є мозаїки Софії Київської. З’ясовано, що над ними працювала артіль з восьми художників. 640 квадратних метрів були заповнені майстрами упродовж трьох років.

Центральний образ собору – Марія-Оранта. Ця велика мозаїка виконана особливо майстерно.

Чому образ Оранти винесений у храмі на чільне місце? Річ у тому, що Марію-заступницю вважали захисницею Києва, як тоді казали “непорушною стіною”, крізь яку не перелетить жодна стріла, жодний спис.

Діва Марія зображена на округлій угнутій стіні. Якби мозаїку із зображенням Оранти можна було “розігнути” й перевести на рівну площину, постать важко було б назвати ідеально пропорційною. Майстри врахували, що зображення на угнутій площині здається меншим, ніж насправді, тоді як на вигнутій назовні – більшим.

Образ Оранти створював, напевно, найуміліший майстер. Все тло він виклав золотою смальтою, від цього постать Богородиці огорнута м’яким, неяскравим золотистим сяйвом.

Обличчя Оранти серйозне, навіть суворе. Вона справді здається непорушною, всесильною. Сині, бакитні, золотисті барви її вбрання надають постаті урочистості. Обличчя здається рожевуватим. Самих рожевих кубиків смальти на щоках, вустах, підборідді Богоматері не так багато. Але тоненька червона смужка, якою обведено її уста, ніс, повіки й підборіддя, немов зафарбовує сусідні кольори рожевістю. Обличчя від цього оживає, його виразність посилюється.

Не втративши за дев’ять з половиною віків своєї краси, мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва. (За Д.Степовиком; 235 сл.)




  • Пояснити лексичне значення слів архітектура (тут: мистецький характер споруди), мозаїка, фреска, шифер (будівельний матеріал, переважно з тонкого сланцю), карниз.

  • Дібрати синоніми до слів чільний, тло.

  • Скласти план (орієнтовний: І. Софія Київська нікого не залишить байдужим. ІІ. Перлина світового мистецтва - мозаїки Софії Київської. ІІІ. Центральний образ собору – Марія-Оранта. 1. Зображення розташоване на округлій угнітій стіні. 2. Золоте тло мозаїчного портрета. 3. Обличчя Марії – серйозне, суворе. 4. Сині, бакитні, золотисті барви вбрання надають постаті урочистості. 5. Чому обличчя здається рожевуватим. ІV. Мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва).

  • Написати докладний переказ.


3. Портрети гетьманів
Серія портретів українських гетьманів створювалася десь на початку ХVІІІ ст. для ілюстрування літопису Самійла Величка. Портретів усього десять. Невідомий художник (можливо, це сам автор літопису) подав образи українських гетьманів від Богдана Хмельницького до Івана Мазепи.

Портрети виконані пером, а тоді підфарбовані сірою та іноді коричневою тушшю. Така техніка тотожна з технікою рисунків, що створювались художниками Києво-Печерської лаври.

Усі портрети є погрудними або поясними, обернутими на три чверті. Обличчя двох портретованих зображені в профіль. Без сумніву, портрети мають в своїй основі живописні зображення гетьманів. Проте помітно, що подекуди їхній автор вніс такі риси, які вказують на справжню художню оригінальність. Це виявилось у трактуванні виразу облич, жестах рук, поставі фігур, що дуже виразно характеризують кожного із зображуваних. Дуже чітко простежується ставлення портретиста до кожного з гетьманів. Цікаво, що трактування характерів більшості портретованих залежить від позитивної чи негативної оцінки їхньої діяльності в літописі.

З глибокою повагою ставиться Самійло Величко до особи Богдана Хмельницького, що знайшло відбиття в його портреті. На простому, розумному, трохи втомленому обличчі гетьмана лежить відбиток його нелегкого життя. Під киреєю на гетьманові бойова кольчуга. Булаву він тримає в опущеній стомленій руці. Цей образ, безперечно, є кращим твором у серії портретів-ілюстрацій до літопису Величка.

Відчувається, що автор портретів розуміє чи намагається зрозуміти політичну сутність, а також вдачу кожного з гетьманів. Як повна протилежність до простоти образу Хмельницького сприймаються гетьмани Виговський і Тетеря. Обидва зображені в гордовитих позах, з хвацько підкрученими вусами, з урочисто піднесеними булавами. Привертає увагу портрет таємничого, замкненого в собі гетьмана Мазепи.

Автор портретів-ілюстрацій намагається розширити зміст літопису, то драматизуючи, то шаржуючи особи зображуваних історичних осіб. (За П.Жолтовським; 260 сл.)




  • Пояснити лексичне значення слів літопис, профіль (вид, обрис обличчя чи предмета збоку), кирея (верхній довгий суконний одяг з відлогою), кольчуга (захисне військове спорядження - сорочка з металевих кілець).

  • Дібрати синоніми до слів вдача (характер), трактування (тлумачення); антоніми до слів профіль (анфас), позитивний.

  • Скласти план (орієнтовний: І. Серія портретів створювалась для ілюстрування літопису на початку ХVІІІ ст. ІІ. Автор портретів невідомий. ІІІ. Техніка виконання – перо, туш. ІV. Усі портрети – погрудні або поясні. У. Виявлення у трактуванні вдачі портретованих художня індивідуальність. 1. Кращий твір серії – портрет Богдана Хмельницького. 2. Як повна протилежність сприймаються образи Виговського й Тетері. 3. Таємничий, замкнений у собі Мазепа. VІ. Автор портретів намагається розширити зміст літопису).

  • На дошці записати: від Богдана Хмельницького до Івана Мазепи; Києво-Печерська лавра; трактування виразу облич, жестів рук, постави фігур.

  • Написати докладний переказ.


Уроки № 47, 48

Тема: Вставні слова (словосполучення). Розділові знаки при вставних словах.

Мета: поглибити знання про вставні слова, удосконалювати вміння визначати вставні слова в реченнях, правильно інтонувати такі речення, розставляти в них розділові знаки, доречно й правильно вживати вставні слова в мовленні; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка