О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Перший семестр



Сторінка16/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.04 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Хід уроків



І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.




Картка 1

Переписати, визначити слова, граматично не пов’язані з реченням. Пояснити вживання розділових знаків.


Мамо, про що ти мовчиш? (П.Перебийніс.) Через дітей не раз, бува, болить і серце й голова. (Олександр Олесь.) Людино! Яка ти глибока, людино! Всі таємниці Всесвіту, схоже, в твоїй таїні. (М.Самійленко.)Я залюбки скидаю капелюх перед твоєю мудрістю, Людино. (Д.Луценко.) Здається, все б у пісню перелив. (Б.Грінченко.) Я не з вами, обережні, я півнеба розсотав. (П.Перебийніс.) В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, та душу свою я із вашими щиро єднаю. (Б.Грінченко.)







Картка 2

Переписати, визначити слова, граматично не пов’язані з реченням. Пояснити вживання розділових знаків. В останньому реченні підкреслити члени речення.


Сьогодні, певне, буде гарний день. (В.Моруга.) Справді, наче легше грудям. (Олександр Олесь.) А може, спомин – це далекий вирій? (Л.Костенко.) Щастя, здавалось, злетіло на землю. (Олександр Олесь.) А заноси молодечі вже чинить нам не до речі. (Б.Олійник.) В кімнаті – Катя. Отже, сміх і гомін. (М.Доленго.) Цвіте роса, можливо, вже остання. (В.Моруга.) Забери свої марення, темряво! (Л.Віценя.) Бридка примаро, швидше нас покинь! (М.Доленго.) Гей, розлетись, думок почварних зграє! (Д.Павличко.)







Картка 3

Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків.


Попер..ду прослалось в..рсти чотири, а можливо, п’ять. (Л.Дмитерко.) А це ж далеко, верст, мабу..ь, із п’ять. (Л.Костенко.) Виявля..т..ся, ще можу я радіть, радіть, радіти! (М.Рильський.) Якби мій дід у плахту вбрався, то, мабуть, бабою б назвався. (Л.Боровиковський.) В дідовій хаті і я, нівроку, ріс, як дубок, на людську мороку. (А.Малишко.) Виявилось, можна з меншими втратами дійти до мети. (М.Доленго.)



* Прочитати. Вказати слова, які в інших реченнях можуть виступати у ролі вставних. Пояснити, чому в поданих реченнях ці слова є членами речення.
На диво просто в цьому світі зустріти недруга мені. (П.Перебийніс.) На щастя чужинцям дали амулети в дорогу, щоб тій каравелі сприяли добрі вітри. (Л.Костенко.) Відра скинула на плечі, і сміється, і щебече: “Ти говориш не до речі!” (Олександр Олесь.) Мій дідусь прожив на світі довго справді без відриву від села. (П.Перебийніс.)
* Попереджувальний диктант.
І. Направду, жайворонків ще нема, а так лише, згадалося, між іншим. (М.Рильський.) Може, отча хата нас поверне хоч на журавлиному крилі? (М.Сингаївський.) Ворскла півколом, неначе блакитна підкова, друзям на щастя дзвенить. (Б.Олійник.) Буває, пригадається в дорозі далеких літ розорана межа. (Д.Луценко.) Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось. (Л.Костенко.) Ще у нас такого літа ну, їй-Богу, не було! (І.Жиленко.) В нас на нивах нові жнива, дасть Господь, начнуться. (П.Куліш.) Біда біду, як кажуть, перебуде. (Л.Костенко.)

ІІ. Може, верну знову мою правду безталанну, моє тихе слово. (Т.Шевченко.) Либонь, запізно зрозумів я, що слово треба берегти. (Л.Дмитерко.) Там, кажуть, з гір усю країну видко. (Леся Українка.) Справді, сонце встало і оглядало світ палаючим оком. (М.Коцюбинський.) Здавалося, зорі ще так не світили низько. (М.Томенко.) Але, не дай Бог, іскорка десь бликне! (Л.Костенко.) Краса, можливо, нас таки врятує, якщо ми порятуємо красу. (М.Руденко.) Та не всім, як видно, добрі будуть вісті. (А.Малишко.)


ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Прочитати подані в обох колонках речення. Чи можна сказати, що виділені речення несуть додаткові повідомлення? Наскільки виграє від введення таких речень зміст повідомлення?

Побачив я одного разу (сусід до себе запросив) портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса. (В.Родіонов.)


А незабаром – буде день такий - ввійде ріка у береги звичайні. (М.Рильський.)

Побачив я одного разу портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса.

А незабаром ввійде ріка у береги звичайні.



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 83).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати вставні речення, обгрунтувати їхню роль. Пояснити вживання розділових знаків.
І. І вже Катруся підростала (Катрусею вдовівна звалась), чи вік же їй продівувать? Росла собі. І роботящий (бо всюди сироти ледащо) у наймах виріс сирота, неначе батькова дитина. (Т.Шевченко.) А дівчата (з них є різні: мо’ кому й під тридцять п’ять) – рослі, пружні, мов залізні, в їх очах – сто бісенят. (П.Тичина.) На вулиці – я чую крізь вікно – сміється жінка штучним сміхом. (Л.Костенко.) Одного разу – у Пилипівку то було – надворі завірюха куйовдила, буря сумно вила у димар. (Панас Мирний.)

ІІ. Хай чужина комусь вбирає очі, нехай про неї навіть мріє хтось (до переміни місць такі охочі всі ті, кому в житті не повелось). (Є.Плужник.) Галери – по-турецькому “катирге”, - звідси і пішло слово “каторга” – це величезні кораблі, що ходять на веслах, але з двома щоглами на випадок ходового вітру. (З.Тулуб.) Пластмасові черешні на вітрині - це образок поезій наших нині. (Не всіх, на щастя!) (Д.Павличко.) Ти купив собі віллу без крику (той не дурень, хто добре мовчить), але чуєш навколо музику: навіть мертве каміння кричить. (Олександр Олесь.)


* Попереджувальний диктант.
Дивен світ мій (мов Атлантида підіймається з океану). (Р.Лубківський.) На берег (це бува нечасто) Нептун зі свитою іде. (П.Перебийніс.) Є люди на землі – а то б не варто й жити, - що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать... (М.Рильський.) І ти промовила: “Чудесно на світі жить!” (Зовсім Олесь!) (М.Рильський.)
* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Прийшли люди до кравця (це було в столиці), щоб пошив їм жупана й довгі ногавиці. (В.Самійленко.) Не відаю вже, як та з чого (се діялось давно колись) сусіди наші завелись. (Б.Грінченко.) Розбились дзигарі, проклята стрілка стала, а пані, дивлячись, не їла і не спала (пани ж все роблять по часах). (Л.Боровиковський.) В вітрякові ж, чуть було, не гуло вже, а ревло. (А.Казка.) Десь на краю села лісок маленький ріс, а володіли ним два небагаті брати (щось наче казкою війнуло в тишині, а може, казка та приснилася мені?) (М.Рильський.)

ІІ. Мерщій збирайсь, мисливче, полювать! Щастить тому, хто починає вранці (хоч це й не нам, до речі, відкривать). (О.Довгий.) Країни рідної заквітчані степи (Словацький пише так, а ми на те пристанем) з одного запаху пізнав би і сліпий... (М.Рильський.) Нарциси розцвіли, троянди й кали явили свою магію сповна. І розцвіла (о як її чекали!) в ту ніч неопалима купина. (Д.Шупта.) А в тій зоряній млі – тільки сплющу очі – пахнуть мої юні, мої перші фіалки. (С.Васильченко.) Закоханий в зелені жили трав (по них біжать дощі і поять квіти), я там слова-безсмертники збирав, щоб у метал пізніше перелити. (М.Сингаївський.)


* Творча робота. Скласти невелике висловлювання (обсяг – 4-6 речень) про пам’ятку історії та культури, використавши подані речення у ролі вставних.

Наприклад.



Погляд зображеної на іконі Богоматері стежить за тобою (це просто диво), не відпускає тебе.
Я давно це відчував. Це просто диво. Не вистачає слів.
* Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
Здавна, кажуть добрі люди, бог цей світ звелів любити. (Д.Білоус.) Я тричі піч перехрестила (навчила мати так колись), щоб калачі усім на диво рум’янцем гарно узялись. (М.Вайно.) Пухка, рум’яна паляниця колись у кошику на ферму забрела (ясніш сказать – Петрова молодиця її понідати взяла). (В.Симоненко.) За рікою – ой, димище! - палить сонечко кострище. (І.Жиленко.) І сонце – хтозна-відкіля взялось! – гарячий одсвіт кидає на стіни. (М.Рильський.) Жить – це сіяти. Сіяти – жити (а врожаю доглянуть без нас). (Р.Лубківський.) На цій землі жили ми споконвік, лише обличчя змінювали трохи. (Так змінює своє русло потік, але вода клекоче крізь епохи одна і та ж!) (Д.Павличко.)
* Навчальний диктант.
Видатний український актор і кінорежисер Іван Миколайчук мав напрочуд сильне музичне обдарування. Не дивно, що бідна багатодітна родина Миколайчуків (у сім’ї виросло шестеро синів і четверо дочок) спромоглася віддати маленького Івана до музичної школи в Чернівцях. Хлопець навчився грати на багатьох інструментах: скрипці, цимбалах, контрабасі. Будучи залюбленим в українську народну пісню, Іван прекрасно співав (у житті й на екрані), любив слухати інших, сам, зрозуміло, підбирав музику до своїх фільмів.

Коли Миколайчука попросили підібрати пісні й музику до фільму “Пропала грамота”, він включив до звукового ряду заборонену тоді пісню “А вже років триста козак у неволі” (пісня була прозорим натяком на трьохсотрічне поневолення України). У фільмі звучали в первісному вигляді стрілецькі пісні (звісно, вони теж були забороненими). (За Р.Скалій; 116 сл.)


VІ. Підбиття підсумків уроків.
VІІ. Домашнє завдання. П. 13, вправа 207.
Уроки № 51, 52

Зв’язне мовлення

Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки історії та культури

Мета: з’ясувати рівень сформованості в учнів текстотворчих умінь, граматичних і правописних умінь і навичок; розвивати культуру писемного мовлення, мислення, сприяти збагаченню словника, удосконалювати навички самостійної роботи.

Обладнання: фоторепродукція пам’ятки історії та культури.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка