О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Перший семестр



Сторінка5/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.04 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


VІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
* Прочитати. В кожному з речень визначити граматичну основу. Вказати присудки прості й складені.
І. Шуміла осінь жовтим садом. (В.Сосюра.) Червона осінь сіла спочивать. (А.Малишко.) Осінь я давно хвалити звик за її веселий, добрий звичай. (М.Рильський.) Це ж коли, з яких покосів так нечутно вийшла осінь? (Б.Олійник.) Осінь – вмирання, примир’я, прощання. (Олександр Олесь.) Я по землі люблю ходити босим. (М.Сингаївський.) Сьогодні я такий щасливий. (В.Сосюра.) Вода стає прозорішою. (А.Малишко.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.)

ІІ. Лине наді мною небо України. (В.Сосюра.) Небо в сутінь буває сірим. А насправді воно голубе. (В.Симоненко.) У праці, в боротьбі воскреснуть маю я обов’язково! (Л.Забашта.) Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.) Є рідний друг лише один. (П.Перебийніс.) Мелодія була тендітна. (Р.Лубківський.) Слова звучать примусить сильно й гучно лише одна поетова душа. (В.Симоненко.) Були слова палкими й не сучасними. (Л.Костенко.) Був час жорстоким, швидкоплинним. Та залишився світ в душі дитинним. (В.Осадчий.)


* Переписати, вставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. Пояснити вживання тире.
І. А ж..ття – це поле несходиме. (Д.Білоус.) А край краси і правди – Україна. (А.Казка.) Дніпро – дорога срібна. (Л.Костенко.) Я – українець, а не малорос. (В.Кочевський.) Справжня ганьба – це пл..кати раба. (М.Руденко.) І Богдан, і Богун, і Довженко - слави нашої гідні сторінки. (Д.Луценко.) А правда – піт т..рпкий, солоний. (А.Григоренко.) Говорити – річ нудна. Працювати слід до дна! (М.Рильський.)

ІІ. Хліб і сонце – найцін..іше в світі. (Д.Луценко.) Мене без мого краю не впізнати. Г..рячий степ – мій батько. Тирса – мати. Чумацький шлях – п..лок з моїх квіток. У битві не оступит..ся мій крок. (І.Гайворон.) Співоче поле – ось моя з..мля. (В.Кочевський.) Каменю один закон – л..жати. Вітрові один закон – л..тіть! (Є.Плужник.) Я – полтав..ць, Вкраїни син, але рідний я син і планети. (Д.Луценко.)


Словник. Тирса – трав’яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і і зібраними в пухнасту волоть квітками; ковила волосиста.
* Робота з підручником. Виконання вправи 42 (усно).
* Переписати, підкреслити головні й другорядні члени речення. Вказати означення узгоджені й неузгоджені.
І. А рання осінь шле цілунок такий чудовий та сумний. (П.Тичина.) Щось квіткам шепоче вітер України. (В.Сосюра.) У лісі осінь бродить в жовтій ризі. (Д.Луценко.) Ходить садом осінь у плащі багрянім. (В.Сосюра.) Струнка піраміда блищить ялини в зеленому хутрі. (М.Доленго.) Вогні оточують мене, вогні кленові й вересневі. (Р.Лубківський.) Земля моїх батьків прекрасна і родюча. (В.Сосюра.) Співає стежка на город. (П.Тичина.) Двигтить місточок у дві дошки. (Л.Костенко.)

ІІ. Немає краю без звичаю. Нема лісу без вовка. Хата з піску довго не стоїть. У саду гуляки не прив’язують собаки. У сім’ї рибалки голодна родина, в сім’ї шевця – роззута дитина. Борщ без каші – удівець, каша без борщу – вдова.

Народна творчість.
* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити, чи є членами речення виділені слова і словосполучення? Чому? Пояснити вживання розділових знаків.
І. Згадалась, мамо, давня казка. (П.Перебийніс.) Тіш моє серце, любе джерельце. (В.Дворецька.) Це рідне і знайоме вам, їй-богу. (М.Сингаївський.)

ІІ. Де ви, Богдани, і де ви, Максими й Сірки? (М.Шевченко.) Товариство моє! Станьмо тут повносило! (М.Хижняк.) Справді, все буде добре! (М.Шевченко.)

ІІІ. Веселись, життя! Дзвени, дорого! (М.Федунець.) Рано встав я до роботи, разом з ранком, річ ясна. (М.Рильський.) Райдуго, насип мені дощу! (М.Сингаївський.) Але як, бува, не вистачає лиш єдиного слова, слівця... (П.Перебийніс.)
ІХ. Підбиття підсумків уроків.
Х. Домашнє завдання. П.4, вправа 39.
Уроки № 8, 9

Зв’язне мовлення

Повторення відомостей про мовлення.

Види аудіювання: глобальне, докладне, критичне (практично). Навчальне аудіювання.

Види читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.

Навчальне читання мовчки

Мета: систематизувати й узагальнити знання про мовлення, види мовленнєвої діяльності; дати уявлення про механізм та різновиди аудіювання, види читання; удосконалювати комунікативні вміння (сприйняття-розуміння почутого та читання мовчки); розвивати логічне мислення, слухову й зорову пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.
Хід уроків
І. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
* Опрацювання таблиці “Види мовленнєвої діяльності”.

ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ




Форма мовлення

Види мовленнєвої


діяльності



Сприйняття мовлення






Продукування мовлення

Усне мовлення

Слухання

Говоріння




Писемне мовлення

Читання

Письмо



ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнених знань.
*Пояснювальний диктант. Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі роботи над диктантом?
І. Губами говори, а руками роби. До чужого рота не приставиш ворота. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. Книга для людини – віконце в світ. Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш. Слухачам вуха не болять. Красно говорить, а слухати нічого. Як почалися жнива, будь скупішим на слова. Що за сила в пері й чорнилі? Що записано пером, не витягнеш і волом. Так перо пише, як муха дише.

Народна творчість.

ІІ. Слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти. (Т.Шевченко.) Слова вибухали якісь майже вульгарні, руйнуючі, ішли ніби зовсім не з її вуст. (О.Гончар.) Життя без книги – хата без вікна, тюрма глуха і темна, як труна. Крізь вікна книг свободи світло ллється, майбутнього видніє далина. (Д.Павличко.) На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф. (Л.Костенко.) Ще ваше слово ляже на папір, обпікши душу, затуманить зір. (В.Гриценко.) Cлово по слову – завели річ про мене. (Панас Мирний.)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ1
Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність - це сукупність психофізичних дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення, а також на породження його в усній і письмовій формі. Оволодіння мовою відбувається на функціонально-комунікативній основі, тобо в процесі мовленнєвої діяльності.

Мовленнєва діяльність включає чотири види – аудіювання (слухання і розуміння), читання, говоріння і письмо. За останніми науковими даними час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється відповідно таким чином: аудіювання – 45%, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%.

Аудіювання та читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності, говоріння й письмо – продуктивними.

Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності складається з трьох етапів: мотиваційного ( усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію, читаю?), аналітико-синтетичного (сприйняття, розуміння)та виконувального (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).

Таким чином, сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Для багатьох професій вміння сприймати-розуміти усне мовлення необхідне у процесі виконання службових обов'язків.

Аудіювання не слід змішувати із слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звуково­го потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання і розуміння усного мовлення.

Процес аудіювання забезпечується механізмом здогадки (про що йтиметься далі?), смислової орієнтації (на ситуацію спілкування, лексичне й граматичне оформлення виражальних засобів мови, інтонацію, жести, міміку мовця), тотожних замін (щоб утримати інформацію в оперативній (короткотривалій) пам’яті, потрібно “згортати”, “спресовувати” зміст сприйнятого розгорнутого висловлювання до рівня тотожних за змістом ключових слів або стислих синонімічних структур: саме такі “смислові згустки”, “змістові матриці” спроможна зберегти пам’ять). Дію цих механізмів можна удосконалювати тренуванням.

Важливою психологічною особливістю аудіювання є одноразовість, неповторність цього виду мовленнєвої діяльності у природних умовах спілкування. Тому вченими виділяються репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання.Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються у процесі проведення усних переказів (докладних, стислих чи вибіркових) а також під час підготовки до творчих робіт.

Аудіювання – це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації). Для цього необхідно бути уважним, вміти швидко актуалізувати весь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, мати треновану короткочасну і розвинену довготривалу пам'ять, здатність результативно працювати у визначених часових межах. Цього треба спеціально навчатись.

Звичайно, смислове сприймання мовлення залежить і від того, наскільки мовець зрозуміло, ясно висловловлюється, від темпу, сили звучання мовлення, від його уміння виділяти головне тощо.

Проте успішність смислового сприймання усного мовлення залежить і від підготовленості слухачів до сприймання, від того, як вони вміють слухати.

Сприймати інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично. Особливого зна­чення це набуває із запровадженням такої форми підсумкової державної атестації з української мови, як переказ із творчим завданням.



Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, вміння визначати тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Детальне аудіювання передбачає найповніше докладне сприймання

змісту повідомлення, усвідомлюючи смисл кожного з його елементів. Детальне сприймання тексту часто вимагається тоді, коди проводиться, наприклад, такий вид роботи, як переказ почутого тексту; переказ пояснення вчителя; коли потрібно запам'ятати декілька завдань, не записаних учителем на дошці, з метою їх виконання в певній послідовності; під час дискусії, диспуту, виступу на зборах та ін.



Критичне аудіювання базується на глобальному і детальному, вимагає висловлення власної думки з приводу почутого, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням критичного осмислення сприйнятого на слух тощо. Цей вид аудіювання практикується під час переказу тексту з творчим завданням.

Види аудіювання можна показати за допомогою такої таблиці:




Глобальне


Детальне


Критичне


Усвідомлення загального змісту в повідомленні


Детальне (повне) усвідомлення всіх елементів повідомлен­ня


Визначення влас­ного ставлення до почутого



V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Проведення навчального аудіювання.
Інструктаж щодо проведення аудіювання.
Читання вчителем тексту. Виконання учнями тестових завдань.
Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано)
VІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка