О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Перший семестр



Сторінка7/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.04 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


ІІ. Активізація опорних знань.
* Опрацювання таблиці.



ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ ТА СКЛАДОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ




Прості

Складні



За будовою




Про щось задумалась земля у чарах супокою. (В.Сосюра.)


Блиснули вже коси, упали покоси, рядками снопи полягали. (Б.Грінченко.)

Двоскладні

Односкладні

За граматичною основою



Як тут пахне земля! (Л.Забашта.)
Колише рідна пісня нашу долю. (П.Перебийніс.)



І землю снігами покрило. (Б.Грінченко.)

Живу не лише для себе. (В.Симоненко.)




* Бесіда.

  • У чому полягає різниця між реченням простим і складним? Навести приклади простих і складних речень.

  • У чому полягає різниця між реченням двоскладним і односкладним? Навести приклади.


* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Назвати речення двоскладні й односкладні.
Я не хочу нудно скніти. (Б.Грінченко.) Наливайся земними силами! Вдосталь радощів зачерпни! (В.Симоненко.) Підіймаюсь на зоряні схили і рукою торкаюся неба. (Л.Забашта.) І хочеться всю землю обійняти. (В.Симоненко.) В мені любові наче більше стало. (Д.Павличко.) Ходім! Я напою тебе Дніпром. Я нагодую очі твої степом. (Л.Костенко.) Зоря любистком пахне над Дніпром. (Б.Олійник.)
Словник. Скніти - зазнавати душевної муки, знемагати від одноманітного й довгого виконання, здійснення чого-небудь; нидіти.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 23-24). Опрацювання таблиці “Односкладні речення (с. 24).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота з підручником. Виконання вправи 58 (усно).
* З-поміж заздалегідь записаних на дошці (спроектованих на дошку) речень переписати тільки односкладні речення. Підкреслити в кожному граматичну основу.
І. Підклавши руки під голову, до ранку дивлюся в склепіння свої душі. Там сходить сонце, слово і люди. Мене куплять і спродувать не раджу. А мені ж може, просто хочеться щастя. А темрява! Іду, не спотикаюсь. Мене спалить у вас немає змоги. Тепер Жар-птиці не буває. Жар-птицю будень убиває.

З творів Л.Костенко.

ІІ. Своєї кожен прагне вишини. Хочу я неба торкатись, як птиця. Зрубали яблуню стару в саду. В собі я свого батька впізнаю. Він мав натуру й зовнішність мою. Хробаків переступаю. Ворогу дивлюсь в лице! Шукай розради на своє страждання. Сорочки чистої замало у житті. Потрібно сонця!

З творів Д.Павличка.


* Навчальний диктант. Вказати односкладні речення.
Українцям дісталася плодюча й щедра земля. Проте родить не земля, а руки. Землю потрібно доглядати, як матір рідну. Як часом нелегко піднімати степовий чорнозем! Як важко на чорній землі добувати білий хліб! Тому, мабуть, мріялося людині про прекрасні далекі землі...

Вирій. Так називали омріяну райську країну. Лежала вона нібито далеко за обрієм, за синіми глибокими морями. В цей рай земний щасливі птахи відлітали зимувати. Першою поспішала туди зозуля, бо в неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік. Та так ніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги дізнатися, скільки пролетіла за день.(За В.Супруненком; 100 сл.)


VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. П. 5, вправа 56.
Урок № 11

Тема: Означено-особові речення.

Мета: дати поняття про означено-особові речення, пояснити способи вираження присудка з означено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати патріотичні почуття, повагу до людської індивідуальності; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Пояснювальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Вказати речення двоскладні й односкладні.
І. Я бачу в людині кожній оту найбільшу щедроту роздарювать серце своє. Вірю завжди в широчінь океанну серця вразливого, серця людського.

З творів Л.Забашти.

ІІ. Тримаймось за руки на крутих сходах!.. Зчепились на смерть на землі моїй рабство й свобода. (М.Самійленко.) Втомилось моє серце калатати. Терплю і мовчки прокладаю шлях. (Л.Костенко.) Зростай над себе чи згасай в імлі! (М.Доленго.) Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу, крізь дощ і сніг, дебати і дебюти. (Л.Костенко.)
Словник. Дебати – обмін думками на зборах; дискусія. Перен. – суперечка. Дебют – перший виступ актора на сцені; перша спроба на якомусь поприщі.
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Чим виражено головний член кожного речення – підметом чи присудком? Визначити особу, час спосіб дієслів-присудків.
І. Натомивши себе до знемоги, постою серед нив. (О.Довгий.) Зіграй мені осінній плач калини. (Л.Костенко.) Не дай своїм словам смаку полину. (О.Башкирова.) Не обізвись до мене згірклим словом. (Д.Павличко.) Люблю очей мовчання красномовне. (І.Ліберда.) Віддай людині крихітку себе. (Л.Костенко.) Прямо йди. І виростай стрункіше. Крізь весну і осінь переходь. (М.Доленго.) Уважним будь на темних перехрестях. (Д.Павличко.) Зумій в житті не загубитись. (М.Кубик.) Постань як є – не кращий і не гірш. І не шукай прихованого лазу. (Б.Олійник.)

ІІ. Самоутвердження так прагнемо і волі! (Н.Кошара.) Живемо в нащадках та ділах. (М.Доленго.) Не сумнівайся, ідучи з народом. (Д.Павличко.) Очисть свою засмічену свідомість, лахміття непотрібне позбирай і викинь геть. Отримаєш натомість свободу. (О.Кліпкова.) Не видумуйте муки і драми, не видавлюйте з себе сліз, правді в очі дивіться прямо, не одводьте погляду вниз. Будьте схожі самі на себе, будьте чортом чи ангелом з неба... Тільки не будьте штучні й смішні. (В.Симоненко.)


ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 26) і таблиці “Односкладні речення” (с.24).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичну основу. Довести, що записані речення є означено-особовими.
І. Давні свої звички занехаю, буду все робити безпомильно. (Р.Лубківський.) Не високо мудруй, але твердо держись. (І.Франко.) Зробися добрим, а не злим. (І.Кислиця.) Думаймо над життям! (А Ворфлик.) Переломим навпіл гіркий хліб мислі. (Л.Костенко.) Жадаю правди. Істині у вічі дивлюся прямо крізь віки смутні. (П.Перебийніс.) Працюй до самозабуття! (Л.Ржегак.) Іди з відкритою душею в широкий день, в широкий світ. (М.Стельмах.) Виходжу в ніч. Іду назустріч долі. (Л.Костенко.) Піду блукать по всесвіту широкім, незваним гостем побуваю скрізь. (В.Симоненко.)

ІІ. Даймо ж на працю для України серце, і розум, і руки! (Б.Грінченко.) Вдар не в дзвін, а в серце дуже. (Олександр Олесь.) Іди і спопеляй байдужі душі, а сліпоту й холопство покляни. (В.Симоненко.) Слів де для пісні знайду? Буду згадувать серця пожари.(В.Сосюра.)


* Прочитати. Записати тільки означено-особові речення, підкреслити в кожному головний член, з’ясувати, дієсловом якої особи, якого часу й способу його виражено.
Не покину ніколи Вкраїну любить і молитись за неї – ніколи! (Б.Грінченко.) Тихо. Чути дихання калини. Важко і святково в небесах. (І.Павлюк.) Зло до пня підкоси мечами правди. (Б.Олійник.) Тоскно стане в дощову погоду. Під грудьми зненацька заболить. (М.Руденко.) Яким вогнем спокутувати мушу хронічну українську доброту? (Л.Костенко.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 65 (усно).
* Пояснювальний диктант. З’ясувати тип кожного односкладного речення, свою думку обгрунтувати.
Буду словом і хлібом ділитись. Буду сонцем у серце дивитись. (М.Сингаївський.) Порожні засіки гарно налаштуєм. Ще й сусід своїм насущним хлібом нагодуєм. (П.Куліш.) Мерщій поділимося крихтою, знайдем надіям пелюшки. (С. Зінчук.) Озирнися, розберися у перебігу подій. (Б.Олійник.) Роздивися тверезо по світу! (В.Симоненко.) Вір у сили свої молодії. (Б.Грінченко.) Навчись загоювати рани. (М.Доленго.) З дурнішими од себе не водись, шукай мудріших... (Д.Павличко.) Не знищуймо себе в дрібній гризні! (В.Герасимчук.) Топімо ж у Дніпрі ненависть братню дику! (П.Куліш.) Поклади мені руку в руку, в очі глянувши, не моргай! (В.Симоненко.)
* Диктант із коментуванням. Визначити спосіб, час, особу дієслів-присудків у неозначено-особових реченнях.
І. Дивлюсь. Вслухаюсь. Бачу. Пізнаю і перший порух, і чітку ритмічність. І душу переламую свою, щоб подив мій не перейшов у вічність. (О.Довгий.) Буду вчити мову птиць і гаю, вітру, зір, відбитих на морях. (І.Павлюк.) Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти. (П.Тичина.) За правду, за волю все зможу знести і жити, і вмерти без страху! (Б.Грінченко.) Вчись у тигра рвати грати, в моря гори розмивати. (Олександр Олесь.) Лихом об землю, як шапкою, вдаримо. (Б.Олійник.)

ІІ. Землею рідною живу у бурях, снах і наяву. (М.Стельмах.) Ненавиджу темне життєве болото. (П.Тичина.) Не шукай для душі уніформи, світ у серце сповна перелий. (П.Перебийніс.) Милуюсь обрисами хмарок. Плекаю свій маленький сад. (Л.Костенко.) Ніколи, як з огнем, з ідеями не грайся! (П.Тичина.) Шануй же юних літ добро. (Д.Луценко.) З дитинства поезії диво навчись безтурботно любить. (В.Брюсов.) А сокола у клітку не садіть! Безвихідність любов’ю не зовіть. (Л.Забашта.)

ІІІ. Не оскверни свій рідний дім, а будь господарем у нім. (Л.Ржегак.) Бережім, як зіницю, родинне тепло й добрим людям відчинені двері! (Н.Кошара.) Впаду зоре. У траву край материнського порога. (П.Перебийніс.) Хату обвий у зелені віти, поля обсій безграничну шир! (А.Малишко.) І зрозумійте до батьківщин усіх любов. (М.Доленго.) Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим. (І.Франко.) Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі. (П.Перебийніс.) Зорями лікуй мене і морем, допотопним зойком журавля. (І.Павлюк.) Щасливою чуюсь людиною. (Д.Білоус.) Часто страждаю сам над собою. Часто шукаю в собі двобою. (М.Сингаївський.)
* Навчальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити їх вид.
Є такий геніально простий спосіб, називається “на скок”. Пливеш собі місячної ночі по озеру в плавнях, правиш човном понад самим берегом. А щуки, як відомо, сплять хвостом до берега, мордою до глибини. Злегенька вдариш веслом... Риба сонна злякається сплеску та стриб із води. Сама вискакує та в човен! Іноді буває, за ніч стільки її навискакує, дівати нікуди! Везеш додому, завдаєш кухаркам роботи! (За О.Гончаром; 62 сл.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 26), вправа 63.
Урок № 12

Зв’язне мовлення

Особливості будови опису місцевості.

Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості

Мета: пояснити особливості будови опису місцевості, зокрема структуру речень такого опису; формувати вміння визначати описи місцевості в текстах та аналізувати їх; на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння виділити в переказуваному тексті опис місцевості й усно переказати його за складеним планом; удосконалювати культуру писемного мовлення; розвивати увагу, спостережливість, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів.

Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
*Прочитати заздалегідь записаний на дошці (спроектований на дошку) уривок. Що в ньому описано? Де знаходиться описана місцевість? Навіщо, на вашу думку, складають опис місцевості? Які описи ви складали в попередніх класах?
Серед Сухої Діброви зеленим оксамитовим килимом рокинулася широка галявина. Вузлуваті дуби обступили її пишною зеленою рамою. Лише в одному місці розкривалася галявина на Дніпро. Посередині земля трохи випинає невеличким пагорком. Мабуть, це стародавня скіфська могила.

За З.Тулуб.



ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Пояснення вчителя.
Складовими частинами опису місцевості є опис місця (лісової галявини, поля, лугу, берега річки, вулиці тощо) та опис предметів (особливостей рельєфу, водойм, рослинності, будівель тощо), які на цьому місці розташовані.

“Даним” в реченнях опису місця є вказівки на місце розташування предметів: посередині, праворуч, віддалік, ближче до обрію та ін. “Новим” є назви предметів, що наявні на місцевості.

Наприклад:

Д Н


Посередині галявини росте береза.

Д Н


Під березою ростуть гриби.
В реченнях опису предметів “даним” є назви предметів та їх частин, “новим” є ознаки.
Наприклад:

Д Н Н Н


Береза висока, струнка, білокора.

Д Н Н


Гриби ще молоденькі, з клейкими брунатними капелюшками.
Таким, чином, речення опису місцевості складаються за такою схемою:

ДЕ? ------ ЩО? ------- і ЯКЕ ЦЕ ЩО?


Наприклад:

Посеред галявини росте висока, струнка, білокора береза. Під нею – молоденькі, з клейкими брунатними капелюшками гриби.
Опис місцевості може бути складений у науковому, діловому та в художньому стилях.

Художні описи зазвичай передають ставлення автора до описуваного. Інколи автор висловлює свою оцінку прямо, проте здебільшого робить це за допомогою відповідно дібраних художніх засобів.

Часто в описах місцевості наявні речення, що вказують на позицію спостерігача (Піднявшись на гору, він побачив...). Проте такі вказівки не є обов’язковими.
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати уривок. Чи можна вважати його фрагментом опису місцевості? У реченнях опису місця визначити “дане” й “нове”. З’ясувати стиль уривка, свою думку обгрунтувати.
А степ – як долоня. Лиш десь на краю

Підводивсь далекий горб.

Та камінь на ньому лежав якийсь,

Підставивши сонцю лоб.

Б.Олійник.

Словник. Фрагмент – частина, уривок.
* Прочитати. Які типи мовлення поєднано в уривку? Прочитати речення, що є описом місцевості, визначити в них “дане” й “нове”. Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати.
Весь простір землі, зайнятої запорізькими козаками, мав переважно степовий характер. За структурою самої поверхні, кліматом і рослинністю запорізький степ був далеко не однаковим. Північна частина степу була гористіша й вища. Південна частина була рівніша й більш нахилена до берегів Чорного й Азовського морів. На північній окраїні степу було багато глибоких балок. В південній частині степу балок було не так багато, вони були пологіші і з меншою рослинністю. Південна частина степу зазнавала страшної дії спеки, котра при тривалому бездощів’ї винищувала тут всю рослинність. З цієї причини південна окраїна запорізьких степів, особливо нинішня херсонська рівнина, мала назву “Дике поле”, “Пустополе”, “Чистополе”. Рятівними оазами тут були лише нечисленні ріки та декотрі балки, на берегах і схилах яких в сухе й безводне літо утримувалася лісова й трав’яниста рослинність.

За Д.Яворницьким.



Словник. Балка – яр з пологими схилами. Оаза (оазис) – родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю й прісною водою.

*Прочитати уривки, довести що в основу кожного покладено саме опис місцевості. Що такі описи допомагають уявити й зрозуміти? З’ясувати стиль кожного з уривків, свою думку обгрунтувати. В якому з уривків подано відверто висловлену авторську оцінку місцевості? В якому оцінку висловлено опосередковано – через відповідним чином дібрані художні засоби?
І. Село було довге й здорове. Через усе село йшла широка вулиця. Вона вся була обсаджена акаціями Село було українське. Тут були люди з усіх українських губерній. Усе село було залите абрикосовими та черешневими садками і зеленіло, як гай. Поза хатами тяглися виноградники на всі боки, скільки можна було кинути оком. А там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза, розстелялось широке молоде листя тютюну, а там далі розстелявся широкий, рівний, як діл, степ, ввесь зелений, ввесь укритий то виноградом, то пшеницею, то зеленою травою. Край був багатий і пишний, як рай.

За І.Нечуєм-Левицьким.

ІІ. Своїми обрисами село Медвин було схоже на вивернутий з корінням високий пеньок, втиснутий стовбуром на схід. На заході переплетене розгалуження вулиць з двох боків ліпилося до лісів і губилося там окремими вузликами хатин. Чим далі село витягувалось понад шляхами на схід, тим більше воно звужувалось і вже від ставка збігало двома рядками осель. Сюди найближче з півночі підходив вигин Бугу, добираючись примхливо покрученими колінами до селянських садиб. Далі ж на захід ріку тіснило безмір’я неозорих полів, воно підіймалося хвилястим пагорбом на північному заході і обривалося біля чаїного крила березового гаю, од якого вже брало тяжкий розмах чорнолісся. Воно було схоже на лук, натягнутий проти села, але замість стріли з того лука вихоплювалась річечка; біля села вона виписувала примхливі петлі, на які нанизувались крихітні левадки, ставочки і копанки.

За М.Стельмахом.

ІІІ. Перед ними у долині розіслалося місто. Широкі вулиці, наче річки, поперерізували його і вздовж, і вшир, і впоперек. По вулицях сторожами виставились високі кам’яні будинки, червоніючи цеглою, виблискуючи вибіленими боками. Серед невеличких майданів тягнуться угору гострими шпилями церкви: кругом їх лавою обступили крамниці... Наче комашня, снують-метушаться люди. Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт...

Призахідне сонце обсипає все те своїм червоним світлом, неначе кров’ю поливає...

Зробилося страшно... Місто здавалося хижим звіром, що, притаївшись у ямі, роззявив свого кривавого рота з білими гострими зубами, наміряючись кинутись на них.

За Панасом Мирним.


*Прочитати уривок. Які художні засоби використав автор, щоб передати власне ставлення до описаного? Чи є в уривку прямо висловлена оцінка місцевості? Визначити стиль уривка.
Як ластівчине кубельце, притулилася сакля до скелі над морем. З одного боку – прямовисний стрімчак. З другого – безодня, прірва. Ходять під нею зеленими горбами хвилі, дихають важко і б’ються об скелі. Глянути на них – туманіє незвикла голова і потягне у смарагдову безодню. І тільки позаду саклі милується зір зеленим садком і городом, що східчасто здіймається вгору. Облямовує садок вузька доріжка.

За З.Тулуб.


V. Підготовка до роботи над письмовим вибірковим переказом.
* Читання тесту вчителем або учнями.
*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми і головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
*Колективне складання плану вибіркового переказу тексту (фрагменту, що є описом місцевості).
*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).
* Усне переказування опису місцевості за складеним планом.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Вправа 69 (усно), підготуватися до усного опису рідної вулиці.
Тексти розповідного характеру з елементами опису місцевості

для усного вибіркового переказу
1.Чортомлицька Січ
Козаки створили систему укріплень у пониззі Дніпра, за порогами, на дніпровських островах. Козацька фортеця, захована в плавнях, густих заростях лози й очерету, була неприступна для ворогів. Підхід до неї утруднювали й пороги.

Козаки скористались традиціями зведення оборонних споруд часів Київської Русі, за якими важливу роль відігравали засіки. Засіками називали укріплення з дерев. Від слова “засіка” і дістала свою назву Запорізька Січ. Проте деякі дослідники вважають, що за основу назви правило слово “сікти”. Запорізькою називали Січ тому, що вона лежала за порогами.

Кілька разів змінювала Січ своє місцеперебування. Вважають, що спершу вона розташовувалася на острові Хортиці. Там у середині ХVІ ст. князь Дмитро Вишневецький спорудив укріплений замок. Певно, споруджуючи земляні укріплення, тут використали й систему засік. Із Хортиці козаки на чолі з Дмитром Вишневецьким-Байдою здійснювали сухопутні походи.

Найдовшу історію мала Чортомлицька Січ, яка проіснувала 57 років. Свою назву Чортомлицька Січ отримала від Чортомлицького мису, на якому була розташована. Січ була занована 1652 року за кошового отамана Лутая.

З Чортомлицькою Січчю пов’язані життя й діяльність славетного кошового отамана Івана Сірка, котрий був пострахом турків, грозою польських шляхтичів, славою й гордістю запорізьких козаків. Іменем Сірка часто називали й саму Чортомлицьку Січ – “Січ кошового Сірка”.

Зберігся зроблений самими козаками опис зовнішнього вигляду Січі. Зовні вона нагадувала місто-фортецю.

З лівого боку Січ омивала річка Чортомлик, з правого – Прогной. За фортецею протікала Скарбна. Урвисті береги цих трьох річок правили на природне укріплення. Його доповнювали тринадцятиметровий вал і рів.

З четвертого боку Січ виходила в поле. Тут вал мав бійниці й укріплювався частоколом із загострених і просмолених паль. З цього боку стояла ще велика оборонна башта, а перед нею було спеціальне земляне укріплення з гарматами.

Таким чином, підійти до Січі можна було лише полем. З трьох інших сторін була вода. Взимку запорожці на всіх річках навколо Січі безперервно вирубували кригу. Вийти з Січі можна було через вісім вузьких проходів.

У центрі Січі був майдан з церквою Покрови Богородиці, навколо якої розташувалися 38 куренів. Це були своєрідні казарми, що мали вигляд дерев’яних великих хат, вкритих очеретом або шкурами.

Тут-таки на майдані стояли будинки старшини і військова пушкарня, де зберігалися фортечні й польові гармати. За містом біля порту височів так званий “Грецький дім”. Це було приміщення для іноземних послів і купців, адже Запорізька Січ вела жваву торгівлю.

Передмістя Січі було забудоване житлами та майстернями ремісників. Тут жили й працювали козаки-зброярі, а також майстри запорізьких бойових човнів.

Чортомлицьку Січ за наказом царя Петра І було спалено й зруйновано, тому що значна частина її старшини й козацтва перейшла на бік гетьмана Івана Мазепи. Тоді запорожці пішли на південь і заснували Січ на річці Кам’янці. (За О.Апанович; 430 сл.)


  • Пояснити лексичне значення слів пороги (кам’янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію ріки), мис (частина суходолу, яка гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку), бійниця (отвір для стрільби в стіні оборонної споруди), частокіл (огорожа, паркан з кілків), казарма (спеціальна будівля для розміщення військових).

  • Дібрати синоніми до слів урвистий, жвавий, башта, передмістя.

  • Скласти план вибіркового переказу: опису Чортомлицької Січі (орієнтовний: 1. З лівого боку – Чортомлик, з правого – Прогной. 2. За фортецею – Скарбна. 3. Тринадцятиметровий вал і рів. 4. З четвертого боку – поле, вал з бійницями і частокіл. 5. Оборонна башта та земляне укріплення. 6. У центрі Січі – майдан з церквою й куренями. 7. На майдані – будинки старшини й пушкарня. 8. За містом – “Грецький дім”. 9. У передмісті – будинки й майстерні ремісників.)

  • Усно переказати опис місцевості – Чортомлицької Січі.


2. На Каффу
Весь день простояли козацькі чайки на височині каффських берегів. Чорним маком розсипалися вони по хвилях в сліпучому блиску сонячних іскор. А коли сонце схилилось до заходу і стало море бузковим, як оправлений у золото аметист, почали козаки повільно підтягуватися до берегів.

Гетьман Сагайдачний не сходив з палуби і не випускав із рук зорової труби. За день він вивчив положисті гори навколо Каффи, що дивовижно нагадували житні хлібини, далеко висунутий у море мис, чорний кряж Кара-Дагу, дрібні бухточки й затоки під кучерявою хмарою садів.

З північного заходу Каффу широкою блакитною затокою обмивало море. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. З півдня обступали гори, а по той бік затоки – розкинувся степ.

Каффа поділялася на три частини: фортецю, місто й передмістя. Фортецю збудували ще генуезці, оточивши її високими мурами з величезних кам’яних брил з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. Вежі були чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим верхом та кількома бійницями для гармат. Стіни між вежами також мали зубчастий карниз. Сухий рів оточував стіни не так для оборони, як щоб стікали в море гірські потоки після дощу. Місто було оточене такими ж мурами з вежами й брамами. Передмістя потопало в садах.

Каффа довгий час була генуезькою колонією. Року 1475 її сплюндрували турки, і з того часу вона втратила свій колишній блиск і розкіш. Керував Каффою султанський намісник, баша, якому скорялося, крім Каффи, все південне узбережжя Криму. У Каффі було багато вірмен, греків, турків, євреїв, італійців та караїмів. Різномовна юрма заповняла порт, де пахтіло вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами.

Але головний товар тут були невільники. Звідси їх вивозили у всі порти Середземного моря, а потім гнали караванами до Персії, Індії та Аравії.

Густішали присмерки. Море хвилювалося широкими рівними хвилями, важко й ритмічно гойдаючи козацькі байдаки.

Віддаючи накази, Сагайдачний продовжував час від часу поглядати в зорову трубу. Тихо занурювалися у воду весла. Навіть люльок не палили завзяті курці запорожці, щоб ворог не помітив вогників. Все ближчав рокіт прибою.

Загін Сагайдачного тихо посувався в темряві, але, не дійшовши прибою, зупинився. За годину-дві стемніє, Каффа порине у глибокий сон, і тоді помчать байдаки до зубчастих мурів. Поведуть запорожців старі козаки, колишні каффські невільники.

Сагайдачний підведеться і скаже неголосно, але так, що почує його кожен козак: “Вперед, панове! На Каффу!” (За З.Тулуб; 367 сл.)




  • Пояснити значення слів чайка (бойовий човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога), байдак (великий човен), мис (частина суходолу, яка гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку), кряж (пасмо невисоких гір, горбів; гірський хребет), фортеця (укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням, запасами, призначений для тривалої оборони), генуезці (тут: мешканці седеньовічного міста-держави Генуї), карниз (виступ, що завершує горішню частину стіни), колонія (тут: поселення переселенців з іншої країни).

  • Дібати синоніми до слів вежа, брама, положистий, юрма.

  • Скласти план вибікового переказу - опису місцевості (орієнтовний: Як розташоване місто. 1. З північного заходу - море. 2. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. 3. З півдня - подібні до житніх хлібин гори. 4. По той бік затоки - степ. ІІ. З яких частин складалося місто. ІІІ. Якою була фортеця. 1. Мури з з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. 2.Чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим верхом та бійницями вежі. 3. Стіни із зубчастим карнизом. 4. сухий рів навколо стін. ІV. Навколо міста – мури. V. Передмістя потопало в садах.)

  • На дошці записати: широка блакитна затока; фортеця, місто й передмістя; мури з величезних камяних брил; кучерява хмара садів.

  • Усно переказати опис місцевості: місце розташування Каффи та саме місто.

3. Панське дворище
Сонце піднялось височенько. Своїм огненним світлом воно обливало і широке поле, і хлопчика. Хлопчикова одежа - убогі штанці, латана сорочка, з передраним козирком картуз – втрачали під сонячним світлом свою злиденність. І латки, і дірки виглядали так красиво, так мило, немов були намальовані вправним художником.

Хлопчик виліз на пагорб, навколо якого паслося з десяток овечат і двоє телят. До них малому пастушкові було байдуже. Івась виліз, щоб подивитись, де заховалися Грицько й Василь, з котрими він ще до схід сонця вигнав ту худібчину пастись. Щоб чимось згаяти час, хлоп’ята надумали гратись у піжмурки.

Івась шукав по бур’янах, свистав, гукав. Аж ухоркавсь шукаючи, а досі нікого не знайшов. Забачивши в траві червоненьку комашину, хлопець присів до неї. Зразу Івась забув про жмурки.

-Ти граєшся, а не шукаєш! – почувся ззаду голос. То був Грицько. Обидва пішли шукати Василя. Він сховався десь у рові або в бур’яні. Хлопці пішли вздовж рову.

Той рів був не так глибокий, як широкий. Яма поросла чорнобилем, шипшиною, хмелем. Від того, що сонце ніколи не заглядало у це місце, тут завжди було вогко й холодно.

Той рів навколо дворища наказав викопати покійний князь. Сотні кріпаків місяців зо два рили сиру землю.У виритий рів спустили з озера воду. Тоді кругом дворища наче річка текла, так облягав його водяний рів. Тільки коло глухої залізної брами був перекинутий залізний місток, та й той часто-густо приймався. Як фортеця, стояло те дворище у степу. Стіна грізно дивилася бійницями. З широких тих бійниць стирчали жерла гармат, з котрих колись у великі свята стріляли.

Дворище займало десятин з десять землі. І ніхто не знав, як живуть там. Нікого князь до себе не приймав.

Як умер князь, з ним вмерло й дворище. Люди, що там жили, розбрелися. Широкий рів осипався, вода висохла. Тепер там, де човни плавали, лопушина розпустила листя. Стіна тріснула, бійниці позападали, а гармати сховалися між руїнами. Браму іржа проїла, вона лежала долі,і ніхто її не піднімав. В роззявлені завжди ворота було видно, як колись чистий двір заріс бур’яном, а сам палац опустився. Усе виглядало страшною руїною. Одна тільки каплиця, під котрою поховали пана, весело визирала своєю круглою головою. На невеличкій баньці її блищав золотий хрестик. Та ще садок розрісся, мов ліс.

По той бік рову сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку. Дудка ревла-хрипіла. Василь дав дудку Івасеві. Той страх зрадів, коли дудка і в нього заграла. Він віддав дудку Грицькові. Той заходився вирізувати в ній дірочки. Після цього голос дудки не так деренчав, і грати стало зручніше. (За Панасом Мирним; 410 сл.)


  • Пояснити значення слів дворище (тут: запустіла ділянка, на якійсь колись була садиба), каплиця (невелика культова споруда без вівтаря для релігійних відправ і молитов), бійниця (отвір для стрільби в стіні оборонної споруди).

  • Дібрати синоніми до слів брама, баня (купол), руїни, ухоркатись.

  • *Скласти план вибіркового переказу: сучасного вигляду дворища (орієнтовний: І. Дворище займало десятин з десять землі. ІІ. Широкий рів осипався, вода висохла. ІІІ. Стіна тріснула, бійниці позападали.ІV.Роз’їдена іржею брама. V. Завжди роззявлені ворота. VІ. Двір заріс, палац опустився. VІІ. Каплиця із золотим хрестом на баньці. VІІІ. Садок розрісся, мов ліс.)

  • Усно переказати складений за планом опис місцевості.



Урок № 13

Тема: Неозначено-особові речення.

Мета: дати поняття про неозначено-особові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член неозначено-особового речення та способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Диктант з коментуванням. Визначити, до якого типу односкладних речень належать речення. Свою думку обгрунтувати.
І. Місяцю мій ясний! З високого неба сховайся за гору. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі! Не дивуйтеся, дівчата, на старі козачі щирі сльози.

З творів Т.Шевченка.

ІІ. Кружляй скоріше, земна куле. (М.Доленго.) Будь нащадкам світлішим і кращим, світе наш! (М.Сингаївський.) Подивись мені у вічі, дорога моя людино! (П.Перебийніс.) На кожний виклик, совісте, іди! (Л.Костенко.)
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати. У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій – односкладні? На яку дію вказують присудки в односкладних реченнях? Чи стосується виражена присудками дія конкретних осіб?

Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л.Забашта.)


Козаки поховали Івана Сірка на січовому цвинтарі у степу. (З підручн.)

Рубачі прийшли в шкіряних куртках, рубали ліс поволі, методично. (Р.Кудлик.)


Чи я в лузі не калина була? Чи я лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали... (Нар.творч.)


Поховали громадою, як слід, по закону. (Т.Шевченко.)

Рубали юний ліс у квітні, рубали ліс, рубали зранку. Берізкам віти відтинали і кору, ніби скальп, знімали. (О.Башкирова.)




ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30) та таблиці “Односкладні речення” (с. 24).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Робота біля дошки. Записати речення, вказати з-поміж них односкладні, визначити в них граматичну основу. Довести, що речення є неозначено-особовими.
І. Ліниві кравці беруть довгі нитки. По парчі ликом не шиють. На малому човні в море не запливають. Назад тільки раки лазять.

Народна творчість.

ІІ. Біля головного причалу ми бачимо багато молоді. Сидять, стоять, готуються, здається, до якихось змагань. (О.Гончар.) Готово! Парус розпустили, посунули по синій хвилі. (Т.Шевченко.)
* Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.
І. Вже не боронять волю булавою. (М.Шевченко.) Знаменами, бунчугами гетьмана укрили. (Т.Шевченко.) Козаків на галерах кували. (С.Зінчук.) У Крим далекий виряджали сина. (Л.Костенко.) Віддзвонили в селі. Вже не дзвонять. (І.Ірлявський.) У чорнобильській зоні ховають село. Засипають он сад, он старе джерело і останню он хату хоронять. (М.Федунець.) На те - базар. Купляють, продають. Цифр однозначних і не визнають. (М.Доленго.) Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. (С.Шевченко.) Колодязь копали півтора дня. (Ю.Мушкетик.) У нас же восени весілля! Уже пошили й рушники... (Олександр Олесь.) У квітні в нас не грають весілля. Лише заручин стеляться привіти. (А.Малишко.) Закривавилось небо загравою. Палять стерні. (В.Марсюк.) Палять листя на городах. Пахне димом надвечір’я. (М.Сингаївський.)

ІІ. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. (Т.Шевченко.) Уже задзвонили до утрені. (А.Казка.) Цілим заводом ховатимуть ветерана, назовуть його іменем заводський профілакторій. (О.Гончар.) От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. (В.Симоненко.) За столами обідніми гомонять. (М.Самійленко.) Скрізь порання. Печуть, варять, вимітають, варять. (Т.Шевченко.) “Приходьте на український борщ”, - запрошують. (О.Гончар.) Вчора справили весілля. (Олександр Олесь.) Незабаром і молодого привели, назавтра в город одвезли та й заголили в москалі! (Т.Шевченко.) Зламали калину, зв’язали в пучки. (Л.Забашта.) Хліб звезли. Тиша на токах. (А.Казка.) Вже буряки звезли до цукроварні. (В.Сосюра.)


Словник. Утреня - ранкова церкова служба. Профілакторій - медичний заклад, де проводяться спрямовані на запобіганням захворюванням заходи.
* Диктант із коментуванням. З’ясувати тип кожного односкладного речення.
І. Від щастя не втікають, його доганяють. Рибалку по човну бачать. Коло річки колодязя не копають. І ведмедя вчать танцювати. З пісні слова не викидають. Про наше прядиво невдячного слова не скажуть. Сходи згори підмітають. Старе дерево не пересаджують.

ІІ. За одного письменного трьох неписьменних дають, та й то не беруть. Знявши голову, за волоссям не плачуть. Сумирну вівцю багато разів на рік стрижуть. Зайця у ведмежому капкані не шукають. Хату руками держать. Залізо випробовують куючи, а коня – їздячи. Сім страв у одну ложку не беруть. Без снасті тільки бліх ловлять. Золото залізом добувають.

Народна творчість.

ІІІ. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері. Це давало можливість на випадок відмови зберегти спробу сватання в таємниці. Зайшовши у хату з хлібом у руках і привітавшись, старости починали розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці, чи купців, які дізнаються про товар. Після традиційних промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. Відповідь нареченої була обов’язковою та вирішальною.

На знак згоди сватів перев’язували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Після цього попередньо обговорювали питання про придане. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. (З довідн.)
* Переписати записані заздалегідь на дошці (спроектовані на дошку) прислівя, завершивши їх. Пояснити, чому чимала частина прислів’їв є неозначено-особовими реченнями.
За добро віддячують добром, а не ... . Роботу роблять не лише терпінням, а й ... . Добру думу думають без зайвого ... . Упізнають вовка і в .... Вміючи, печуть хліб і з ... .

Народна творчість.



Для довідок. Злом. Умінням. Шуму. Баранячій шкурі. Каменю.

*Диктант із завданням. Записати, перебудовуючи речення на неозначено-особові.

Зразок. Здавна вербу вважали священним деревом.
Здавна верба на Україні вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого посту називався Вербним. На Вербному тижні в церквах осячувалися вербові гілочки. Освячена верба зберігалася на покуті за образами. Освячені вербові гілочки втикалися в кутках ниви для одержання багатого врожаю. Вербою окурювалася хата від пропасниці. Вербові гілочки клалися у воду для купання хворої дитини. Вербовий настій пився від головного болю.

За М.Супруненком.


* Творча робота. Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:


  • Як складають осінній букет

  • Як пересаджують в більший вазон кімнатну рослину

  • Як переклеюють в кімнаті шпалери



* Навчальний диктант. Вказати речення двоскладні й односкладні.
На вигоні палили вогнище. Зносили сміття, згрібали листя, приносили якесь соняшничиння, бараболисько, всохлу кропиву. Кидали у вогонь щойно зірваний полин. Той полин, зітхаючи, білим димом дурманив і забивав памороки.

Поприходили до вогню жінки й чоловіки, поставали, дивляться. Сміття й бур’яни вже погоріли, та люди чомусь не розходилися. Здалеку принесли оберемок галуззя. Притягнули велику акацієву гілляку. Вона довго не займалась, а бризкала шипучим соком і, конаючи, потріскувала міцними волокнами. Несли якесь дрантя, ганчір’я.

Їхав мимо дядько, солому додому віз. Спинили його почали солому смикати, у вогонь жбурляти, аж поки хазяїн схаменувся, вйокнув і поїхав далі. Навздогін йому сміялись.

Хтось приніс на коромислі двоє відер води. Вогнище залили. Попелище кашлянуло парою, скрушно зітхнуло й згасло.

Багато випадало дивитись на вогонь. Та найбільше запам’ятався саме той. У кожного, мабуть, є своє багаття, яке запам’ятовується назавжди. (За Є.Гуцалом; 132 сл.)
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 30), вправа 74.
Урок № 14

Тема: Узагальнено-особові речення.

Мета: дати поняття про узагальнено-особові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член узагальнено-особового речення та способи вираження присудка з узагальнено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Пояснювальний диктант. Визначити тип кожного з односкладних речень.
У антисвіті зірочкою марю. В антинароді свій народ люблю. (Л.Костенко.) Душу зрадою не бентеж. (В.Симоненко.) Закільцювали птаха. Розумію. Зробили для науки. Але млію, немов на серце одягли обруч, в каталог занесли крилату мрію. (За Д.Павличком.) Тарасе, даруй мені силу вогню, навчи мене бути собою! Перед радісним кольором неба зупинись на дорозі крутій. (П.Перебийніс.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 31) і таблиці “Односкладні речення” (с. 24).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати спроектовані на дошку (заздалегідь записані на дошці) прислівя. Визначити тип кожного з односкладних речень, свою думку обгрунтувати.
Спочатку задумайте, а тоді робіть. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Не працюватимеш, то й не матимеш. Без труда не чекай добра. Тешучи дерево, кравцем не станеш. Не наловивши бджіл, не з’їси меду. Коня з ложки не напоїш. Криком дуба не втнеш. Десять раз подумай, а раз скажи.

Народна творчість.


* Робота з підручником. Виконання вправи 78 (усно).
* Пояснювальний диктант. З’ясувати тип односкладних речень, свою думку обгрунтувати.
І. Із сотні голок сокири не склеїш. В гості збирайся, а вдома пообідати не забудь. Піску в снопи не в’язатимеш, з пір’я фортеці не будуватимеш. Надією й терпінням усього досягнеш. Не почавши, думай, а почавши, роби. Думай звечора, а починай зранку. Наполегливістю гори здолаєш.

ІІ. Не припрягай воза перед конем. На чужім мотузку в колодязь не опускайся. Роботу пригортай, а лінь проганяй. Від своєї тіні не втечеш. З чужого злого вчися доброго свого.

Народна творчість.

ІІІ. На Дунай мандруй, а Україну в серці май! (А.Кащенко.) Хоча лежачого не б’ють, то і полежать не дають ледачому. (Т.Шевченко.) Тут як не ступиш, то не втрапиш. (Л.Костенко.) Зразу й радості не вимовиш словами! (П.Тичина.) Серцю кохати, на жаль, не накажеш. (Д.Луценко.) Мене зміїним словом не обкрутиш. (П.Перебийніс.) Тільки підлості не обженеш і не обженеш своєї смерті. (Д.Павличко.) Знання без помилок ніде не купиш. (М.Доленго.) “З ким поведешся, того й наберешся”, - говорить народ. (З посібн.)


* Розкрити значення кожного із вжитих у прислівях фразеологізмів. З’ясувати, до якого типу односкладних речень подані прислів’я належать.
Працюй до сьомого поту. Як не вмієш пекти хліба, то пектимеш раки. До нових віників пам’ятатимеш.

Народна творчість.



* Навчальний диктант. Вказати односкладні речення, визначити тип кожного з них.
Ще до того, як люди навчилися в’язати бика воловодом, то одне одного вони вже в’язали словом. І не одного чи кількох співрозмовників, а цілі народи. Отже, наука людських взаємин, наука добору доречного слова почала розвиватися з появою самої мови.

Молодшим свої знання й уміння передавали показом і словом. Радили менше говорити, а більше слухати, бо ж язик – один, а вух – двоє. Більше придивляйся та прислухайся до інших! Скажеш – не вернеш, відрубаєш – не приточиш. Коня кують уздою, а людину тримають словом.

Навчали обережності, обачливості у виборі друзів. З вовком до м’яса не ставай, а од лежачого поли вріж та втікай. Од лежачого жди свинячого.

Змалечку привчали добре вивчати свої можливості. Хто їх не розуміє, може уподібнитися ріці без русла. Навчали працелюбності й далекоглядності. Умирати збираєшся, а на хліб ори! (З книги “Слово батьків – з усіх віків”; 128 сл.)


VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 6 (с. 31), вправа 80.
Урок № 15

Зв’язне мовлення

Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень.

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння складати опис місцевості за власними спостереженнями в художньому стилі; виховувати увагу до довкілля, любов до природи й бажання зберігати її; розвивати спостережливість, увагу, культуру усного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка