О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Перший семестр



Сторінка11/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.12 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17
Тема: Складнопідрядне речення з підрядним способу і ступеня дії.

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними способу і ступеня дії, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й залежну частини; виховувати любов до висловленої в фольклорі народної мудрості, повагу до таланту майстрів художнього слова; вдосконалювати пунктуаційну грамотність, навички роботи з підручником; розвивати увагу, уяву, пам’ять, логічне й образне мислення, мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
*Попереджувальний диктант. Зясувати тип підрядної частини кожного із складнопідрядних речень.
Готуються осінні далі зустріти ночі темноту там, де зоря в такій печалі згубила хустку золоту. (В.Сосюра.) Де ходили з тобою крутими стежинами, срібним маревом хвиль чарувала нас тиха Десна. (Д.Луценко.) А де нема любові і страждання, там не живе, не б’ється і життя. (Олександр Олесь.) Правдо, наша мати! Поки ще жива ти, доти будем навкруг хати своє жито жати! (П.Куліш.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58).
* Пояснення вчителя.
Складнопідрядними реченнями з підрядними способу і ступеня дії називаються такі складні речення, в яких підрядна частина вказує на спосіб або ступінь дії, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення способу дії відповідає на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки? Напр..: Карпо вийшов з хати і хрьопнув дверима так, що вікна задзвеніли. (І.Нечуй-Левицький.)

Підрядні речення способу і ступеня дії з’єднується з головним сполучним словом як і сполучниками підрядності як, мов (немов, мовби, немовби), наче (неначе), ніби (нібито), начебто, ніж, чим, що, щоб. У головній частині може бути слово так. Напр..: І хто ж іще Тичину прочитає так, як Тичину прочита весна! (Є.Гуцало.)

Підрядні частини способу й ступеня дії можуть стояти після головної частини (напр..: Собака гавка так, як його годують. (Нар.творч.), перед нею (напр.: Як працює Яків, стільки йому дяки. (Нар.творч.) та всередині головної частини (напр..: Щиросердне Боже слово так, як і годиться, зберігає наша мова у своїй скарбниці. (Д.Білоус.) Стукнула дверима, що аж стільчики всі скакнули, й вийшла. (Марко Вовчок.)
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота з таблицею. У якій з колонок подано складнопідрядні речення? Поставити питання до підрядних речень, зясувати їх вид.

Спекла пиріг Луця, а його не їсть і цюця.


В хаті так холодно, й собаки не вдержиш.

Спекла пиріг Луця, що не їсть і цюця.


В хаті так холодно, що й собаки не вдержиш.

Народна творчість.




* Попереджувальний диктант. Визначити вид підрядних частин. Назвати сполучники, якими підрядні частини зєднуються з головними.
І.Сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється. (М.Коцюбинський.) Мороз ударив так нагло, що побив геть усі чорнобривці в саду. (С.Павленко.) ...Я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом отак, як сонечко пречисте літом. (Леся Українка.) Надворі було так ясно, що й глянути було трудно, не заплющивши трохи очей. (І.Нечуй-Левицький.) Як дозріває день сліпучо ясний, так стигнуть щедрі помисли, добро. (М.Карапка.) Повиснув чорний смог, повиснув, що аж зіщулилась земля. (З.Кучерява.)

ІІ.Чому же ти, доню, так не зробила, як рідна мати тебе просила? (Б.Гірський) Моє почуття так освітило сонячний день, що було видно в небі падучу зірку. (Є.Гуцало.) Дитячий сміх. В нім стільки щастя, наївності і доброти, що серцем хочеться припасти і збагатитись скарбом тим. (Б.Дегтярьов.) Мене так довго обіймають, що я в обійми вже не вірю. Мені так тісно в цих обіймах, що я не можу розігнутись. (П.Перебийніс.)


* Прочитати. Вказати складнопідрядні речення з підрядними способу дії та з підрядними означальними. Пояснити, як ви їх розрізнили.
Криниця наша ця така глибока, що видно зорі з неї і у ній. (В.Загороднюк.) Червоні яблука в кімнатах насипані, що ніде стать. (Д.Павличко.) Вже так натомився за краєм своїм тужити, що вірші, здавалось, ридають уже під пером. (Л.Костенко.) Стільки років блукав, що вже й сивий я став. (Е.А.По.) Така тепер на світі наковальня, що треба мати нерви, як дроти. (Л.Костенко.) В шумі липи стільки жалю, стільки, скільки щастя в нім. (Й.Коссу.) Такі в пасічників одухотворені лиця, наче з поля в село медові ріки течуть!. (Є.Гуцало.) Чемно вклонилася ти на прощання так, ніби ми й не зазнали кохання. (Г.Гайне.)
* Пояснювальний диктант. Указати підрядні частини способу дії порівняльні й непорівняльні. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Кайдаш хрьопнув дверима так, що з полиці полетіло горня й розбилось на шматочки. Лаврін не зводив з дівчини очей. Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалася не дівчиною, а русалкою. В Мелашки так закидалось серце, як птиця тріпається крилами в густому гіллі. В молодих душах розгорялася любов, як розгоряється сонце літнім ранком.

З тв. І.Нечуя-Левицького.


*Диктант із коментуванням. Накреслити схему складнопідрядного речення, вказаного вчителем. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).
І. Моя душа так ближчає до Бога, як людській і не снилося душі. (Г.Білоус.) Господи Вседержителю, Божим підтримай словом, дай мені так прожити, щоб не зробити злого, злого не тільки вчинком, але й у думці грішній. Дай мені в серце тиші, дай мені в серце миру. (Т.Яковенко.) Я люблю тебе, мій рідний краю так, що слів не вистача сповна. (М.Васильківський.) Вже так до ножа ми привикли у спину, що в чесній битві ми переможемо! (Л.Костенко.) Як хмарина мусить воду вилить, так і я – всю душу у пісні. (П.Воронько.) Лягла журба на серденько так, як камінь на могилоньку. Схилилася головонька, як маківка на билиноньку. (Л.Боровиковський.) Здається, все гаразд. Чому ж, однак, якийсь невпокій дихає у спину так, ніби на плечі моїм провини горить і не згоря заклятий знак? (Б.Олійник.)

ІІ. Якщо ти хочеш бути красивим, працюй до самозабуття. Працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі. Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям – щастям творчості. Зовнішня краса має свої внутрішні, моральні джерела. Улюблена творчість накладає відбиток на риси обиччя, робить їх тоншими, виразнішими.

З журналу.
* Подані народні прислівя записати у завершеному вигляді. Визначити тип складнопідрядних речень.
Наговорив стільки, що ... . Зробив так, що ... . В хаті так холодно, що ... . ... так він і гавка. Так наробився, що ... . Такий старий, що ... . Такий хворий, що ... . Так співає, що ... . Так жінку бив, що... . У нього стільки правди, як ... .

Для довідок. ... і в шапку не збереш. ... комар носа не підточить. ... собаки не вдержиш. Як собаку годують, ... рук не чує. ... аж порохня сиплеться. ... аж волосся попухло. ... волос вяне. ...сам насилу втік. ... у кози хвоста (як у решеті води).
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 8 (с. 58), вправа 110.

Урок № 23

Зв’язне мовлення

Реферат на основі двох-трьох джерел

Мета: пояснити мету реферування наукових першоджерел, послідовність підготовки реферату, правила графічного оформлення реферату, зокрема бібліографії; формувати культуру розумової праці, розвивати логічне мислення, мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Обладнання: зразки належним чином оформлених рефератів.
Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Пояснити значення виділених слів, при потребі звернувшись до словника.
1908 року перед членами чернігівської культурно-освітньої громади “Просвіта” з рефератом про творчість Івана Франка виступив Михайло Коцюбинський. Цей реферат було надруковано лише у 1917 році. (Р.Горак.) Порівнявши погляди кількох прореферованих вами праць, ви можете висловити й власну думку, звісно, аргументувавши її. (З посібн.)
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Реферат – стислий огляд перед аудиторією або в письмовій формі змісту кількох наукових праць, що стосуються певної проблеми.

Мета реферату - систематизація й передача цілісної наукової інформації, дібраної з кількох першоджерел. Важливим є вміння дібрати відповідний до теми матеріал та належним чином його опрацювати. На основі кількох наукових текстів слід створити один текст відповідно до теми реферату.

Реферати пишуть за чужими матеріалами, тому така робота не є самостійною науковою працею в повному розумінні слова, вона є компілятивною. Проте реферування заохочує автора до опрацювання наукових першоджерел, привчає до використання методів наукового дослідження.

Найбільш доречним для реферату є науковий стиль. Якщо ж за змістом рефрату виголошується учнівська доповідь, цілком логічним буде уведення елементів публіцистичного стилю.

Правила графічного оформлення реферату такі. Записи ведуться на одному боці стандартних аркушів, які скріплюються обкладинкою. До реферату обов’язково додається список опрацьованої літератури – бібліографія. У тексті реферату також необхідно посилатися на першоджерела: “на думку академіка С.М.Єфремова”, “як стверджує професор М.С.Грушевський” тощо. Якщо у рефераті висловлюються власні спостереження чи висновки, необхідно наголосити: “на нашу думку”, “як нам видається”. Вживання займенника ми замість я - одна з ознак наукового стилю.

Слід утриматися від надмірного захоплення ілюструванням – цінність реферату у странному доборі літератури, її ретельному опрацюванні, логічності, послідовності й аргументованості викладу думок. А також чіткості висновків.


Словник. Компіляція - неоригінальна, несамостійна наукова чи літературна праця, побудована на використанні чужих творів. Бібліографія - перелік книжок, журналів, статей із зазначенням вихідних даних (місце і рік виходу, видавництво тощо); покажчик літератури.
* Опрацювання таблиці-памятки.



Послідовність у роботі над рефератом


  1. Добір двох-трьох першоджерел відповідно до теми.

  2. Обмірковування меж теми, осмислення головної думки реферату.

  3. Опрацювання дібраних джерел (помітки, виписки, систематизація виписок).

  4. Складання чорнового варіанту плану реферату.

  5. Концентрація дібраних з першоджерел фактів, цифр, цитат навколо кожного з пунктів плану.

  6. Робота над остаточним варіантом плану з урахуванням головної думки реферату та його обсягу.

  7. Складання чорнового варіанту тексту реферату.

  8. Редагування тексту реферату.





* Зачитування вчителем одного-двох зразків учнівського реферату.
* Пояснення щодо оформлення списку використаної в процесі підготовки реферату літератури (бібліографії).
V. Виконання вправ на закріплення.
* Обговорення зачитаних учителем рефератів.
*Колективне обмірковування меж запропонованих учителем тем для реферату. Складання чорнового варіанту плану реферату на одну з тем.
Наприклад:


  • Народнорозмовна й писемна мови Київської Русі

  • Художні переклади й переспіви “Слова о полку Ігоревім”

  • Гуманістична спрямованість творів Григорія Сковороди


VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Підготувати реферат на одну із запропонованих учителем тем (з мови чи літератури)

Урок № 24

Тема: Складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.

Мета: дати поняття про такий різновид підрядних речень способу і ступеня дії, як підрядне порівняльне, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу та любов до рідної мови, прищеплювати переконаність у необхідності берегти чистоту мови; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати уяву, увагу, пам’ять, логічне та образне мислення, вдосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як порівняння, конкретизація, аналіз.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.
* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення. Визначити в кожному граматичну основу, вказати відокремлений член речення. Що вам відомо про порівняльний зворот?
І. Звиса роса, мов крапельки вівса. (Д.Луценко.) Лежать степи, як зморені мужчини. (І.Іов.) А сонце, наче мамина рука, на липах гладить золотаві коси. (Л.Косило.) Стебла, наче арфи струни, ллють мажорний ніжний звук. (В.Івасик.) Вже ластівки, як до-ре-мі-фа-соль, розсілися в зажурі між дротами. (Г.Рибцуник.)

ІІ. Біжать, мов спринтери, хвилини. (О.Ковальчук.) Мелькають дні, як п’яти марафонця. (Л.Костенко.) Наче пензель, висока тополя на хресті непроїжджих доріг. (Г.Васильченко.) Мов струни ненатягнені бандури, стікаються дороги до села. (В.Загороднюк.) Течуть із сосен золотисті смоли, як сльози, й кров, і соки, і снага. (А.Малишко.)


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Різновидом підрядних речень способу і ступеня дії є підрядні порівняльні речення. Вони виражають порівняння ознаки чи способу дії, про яку йдеться в головній частині.

Підрядні порівняльні речення відповідають на питання як? подібно до чого? З головною частиною вони з’єднуються за допомогою сполучників як, мов (немов), мовби (немовби), наче (неначе), ніби, начебто. (напр..: Гуркочуть брили грому в скалах, мов неба колеться горіх. (Д.Павличко.) Трісне мороз, наче трісне галузка. (Є.Гуцало.) У головній частині може бути прислівник так. Напр.: Далеч життя, освіти мою мить так, як висвітлює сонце краплину. (О.Калашник.) Як з дуба рве буря пожовклі листи, так дух наш народний вривали. (М.Старицький.)

Підрядне порівняльне речення може стояти після головного (напр..: Душа співа, як все співає. (Олександр Олесь.) Береза скине листя з себе, мов жінка скине хустку з пліч. (Є.Гуцало.) Чорний страх малює чортовиння, ніби серце із грудей хтось вийняв. (О.Софієнко.), перед головним (напр..: Немовби день чекає ночі, я так побачення чекав (П.Середюк.) та всередині головного речення (напр..: Колись я тут, мов схимник серед піль, шукав себе у слові на відлюдді. (І.Гнатюк.).

Підрядне порівняльне речення буває неповним – з пропущеним присудком (напр..: Я стрів тебе, як день волошку в житі. (І.Редчиць.) А вітер в степу припадає, як вершник до гриви. (О.Галета.) Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче на буйних вітрах. (Л.Забашта.) .


* Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 58-59). Завдання: знайти відповідь на питання: як підрядні порівняльні речення відрізнити від порівняльних зворотів?
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення. Поставивши питання від головного речення до підрядного, визначити тип складнопідрядного речення.
І. Лапатий кленовий листок прощальний кружляє танок, немов одчайдушний козак танцює веселий гопак. (В.Сторожук.) Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий. (Леся Українка.) Сонце стояло велике й червоне, наче на нього напнули круглий пурпуровий абажур. (В.Винниченко.) Згубилося сонце у хмарах, немов загубилося слово. (Є.Гуцало.)

ІІ. Поїзди розтягують тіло людства, як тісто невмілий пекар. (В.Кузьмич.) Під стукіт коліс і дерева біжать, немовби і їм проти ночі не спиться. (І.Гнатюк.) Пароплав сунув вниз Дніпром поважно, повільно, з обережністю, як чоловік у слизьких калошах з мокрої гори. (В.Винниченко.) Тіні сунуться широкі, наче в синьому затоні фантастичні плинуть риби. (М.Рильський.)

ІІІ. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Хатки біленькі виглядають, мов діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють. Неначе степом чумаки уосени верству проходять, так і мене минають годи. (Т.Шевченко.)
*Прочитати. Вказати складнопідрядні речення з підрядними порівняльними та прості речення з порівняльними зворотами. Пояснити, як їх розрізнити.
Так груба річ калічить наші душі, немов їржа залізо роз’їда. (С.Жук.) Лайка прорветься вустами, як греблею, ніби на гак почепили та й ребрами. (І.Іов.) Як вогонь у серці, я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє. (Ю.Рибчинський.) Як у пустелі, спрага сушить без добрих, теплих, світлих слів. (В.Бубир.) Бережіть, як ниву хлібну, рідну мову, люди! (В.Івасик.) Рідна мово, без тебе ніхто я, мов одірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Рідна мова – гордість мого роду. Це так просто, як води напитись. (І.Немченко.) Лихе слово вуста обпіка, як недопалок. Думка злочинна, як тліючий торф, поступово випалює душу. (В.Кузьмич.) І непокірне слово, як шовкове, стелилося з рясного рукава. (Б.Олійник.) Радію мові лагідній, дитячій, вона, мов тепла хвилька, ніжно хлюпа. (М.Косякевич.) До мене вчора прилетів ваш голос, неначе в лісі Мавку я зустріла. (Н.Гришаєнко.)

*З-поміж поданих речень прочитати спочатку складнопідрядні з підрядними порівняльними, потім – речення з порівняльними зворотами. Пояснити, як їх розрізняти.
І. Говерла, як весільний коровай, стояла на столі Карпат широких. (П.Воронько.) Білий берег так блищав проти місяця, неначе од його лився білий світ на саме море. (І.Нечуй-Левицький.) Мов горда думка, котиться ріка, і міст над нею знісся, наче порив. (М.Рильський.) Дорогу так приполошило цвітом, немов проліг новий Чумацький шлях. (Г.Білоус.) Сяє дощик на зеленім листі, наче сльози капають на лист. (Є.Гуцало.) На липах листя золоте тріпоче понад нами, неначе знову ліс цвіте осінніми квітками. (Олександр Олесь.) На землю тихо золото багряне спада з дерев, немов чиясь рука його зрива. (В.Сосюра.) Обняв за стан клен липу кучеряву, немов коханий суджену свою. (Л.Маленький.)

ІІ. Зоря мені насниться, мов пшениця хлюпне крізь далі простору й років. (О.Дробаха.) В рідних степах сизогрива пшениця хлюпа, як хвилями тихий Дунай. (Д.Луценко.) За обрій жовті стерні потекли, немов бджолині стільники проллялись. (Є.Гуцало.) Минають швидко дні і губляться, як жайворонки в житі. (Є.Гончаренко.) Стурбовано думки крилами лопотіли, мов над огнем метелики нічні. (Леся Українка.) Чому мене так вабить рідна хата, збадьорює, мов подихом весни? (І.Турчин.) Завтра ще один деньок народиться, світлочолий, як в колисці хлопчик. (М.Сливко.) Листок з асфальту вибився з-під ніг і визирнув, мов хлопчик із віконця. (Л.Соловйова.) Пташиний щебет будить простір, як літній день дитяча гра. (П.Камінський.)



* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, дотримуючи правильного інтонування. Накреслити схему вказаного вчителем речення. За схемою, поданою на с. 115 підручника, зробити синтаксичний розбір цього речення (усно).
І. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. (Нар.творч.) Моя душа цвіте для тебе, неначе квітка для бджоли. (М.Сіренко.) Бджоли гули, неначе гула гучними струнами кобза, приграваючи до чудової казки-пісні. (І.Нечуй-Левицький.) Розгублю в дорозі дні золотокосі, як розгубить вітер листя у саду. (Д.Фальківський.) А Кобзареві мудрі очі витеплюють через роки серця юнацькі і дівочі, як сонце ніжні пелюстки. (І.Немченко.) Прощайте! Зичу вам у літо увійти, як входить корабель у гавань до мети. (М.Рильський.) Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє. (Леся Українка.) Роса розвішує дзвоники, а коники так сюрчать, неначе на свято коники при дзвониках будуть мчать. (Л.Талалай.) На овиді табун птахів літа, кружляючи так дивно, неначе з давнини віків махає велетень-людина. (М.Самійленко.) Я люблю поезію, як мати любить сина сповивати, як старий досвідчений коваль любить сталь. (П.Воронько.)

ІІ. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, як ниточка в прозорім полотні. (Д.Павличко.) Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч, наче військо мечами двусічними хоче знять вражі голови з пліч. Пальми поникли покірно гілками сухими, смутними, наче на них налягла невидимого Бога рука. (Леся Українка.) Поле зорано так, наче зорано предківську славу. (Є.Гуцало.) В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе старий дід гарчав. (І.Нечуй-Левицький.)



* Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Вказати речення прості й складні.
І. Сходи - наче клавіші рояля. (М.Петренко.) Музики раптом стали, неначе струни порвали. (І.Нечуй-Левицький.) Мов крило лебедине, тиха музика лине. (Д.Луценко.) А лілії срібляста квітка на синім плесі – як лебідка. (М.Луків.) Листя з опаленими краєчками, ніби листи, вихоплені з полум’я, перечитує вітер. (П.Коробчук.) Обійми мов сплели свої земля і сонце в згоді. (В.Сосюра.) Над хвиль золотавим розгоном неначе лечу я в блакить. (В.Сосюра.) Під горою синіє річка, мов хто блакитною стежечкою оповив гору. (Панас Мирний.)

ІІ. У молочній піні мов застиг на гіллі хвиль морських прибій. (Г.Хорташко.) Задумливо летять сніжинки, немов шукаючи когось. (А.Казка.) Мов весла на воді, лишають птиці червоних лапок нерозмитий слід. (Н.Кир’ян.) У кутку стояв обірваний диван, мов горбатий старець примостився біля стіни спочивати. (Панас Мирний.) Пішли у світ мої печалі, як в буйну повінь два весла, забуті кимось на причалі. (П.Камінський.) Я так побачення чекав, ніби весну чека берізка.


V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 8, вправа 110 (ІІ).

Урок № 25

Тема: Складнопідрядне речення з підрядним способу і ступеня дії.

Мета: закріпити знання про складнопідрядні речення з підрядними способу і ступеня дії, удосконалювати вміння впізнавати їх, розрізняти порівняльній непорівняльні речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну, складати такі речення; виховувати поважливе й уважне ставлення до явищ природи, повагу до образного й влучного художнього слова, повагу до фольклору; формувати пунктуаційну грамотність, удосконалювати навички самостійної роботи, навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати увагу, уяву, пам’ять, логічне й образне мислення, мовлення.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Виконання індивідуального завдання за роздавальним матеріалом двома-трьома учнями.


Картка 1
Скориставшись довідками, дописати народні прислів’я. Пояснити, у чому полягає різниця між порівняльним зворотом і підрядним порівняльним реченням.
Військо йде, ... . На словах, як .... , а на ділі, як .... Меле, як ... . Кохання не втаїться, як ... . Вік пройшов, як ... . Біжить вік, як ... . Прожите, як пролите, ... . Встряв, як ... . Отак він діло бере, як ... . Сердиться, ніби ...

Народна творчість.


Для довідок. ... як мак цвіте. ...на цимбалах; ...на балалайці. ...порожній млин. ...у мішку шило. ...батогом ляснув. ...вода по камінню. ...не повернеш. ...сіль в очі. ...свекор пелюшки пере. ...йому пес ковбасу зїв (ніби я йому батька вкрав).






Картка 2
Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення) та вставляючи пропущені букви. Пояснити, в чому полягає різниця між порівняльним зворотом і підрядним порівняльним реченням.
В..ликий, як світ, а дурний, як кіт. Д..ре голову, як попова кобила. У нього сумління, як заїзна корчма. Скупі ж..вуть, як ж..браки, а ум..рають, як багачі. У нього грошей, як у жаби пір’я. Хороша, як свиня в порошу.

Народна творчість.







Картка 3
Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Вказати складнопідрядні речення з підрядними порівняльними та прості речення з порівняльними зворотами. Пояснити, як відрізнити порівняльний зворот від підрядного порівняльного речення.
Його совість чиста, як поцілунок немовляти. Закохався, як чорт в суху вербу. Торохтить Солоха, наче діжка з горохом. Командує, як свиня мішком. Залишивсь, як на морі без весла. Заманулось, як серед літа криги. Товчеться, як Марко по пеклу. Зав’яз, як собака в тину.

Народна творчість.






* Диктант із коментуванням. Пояснити, як відрізнити складнопідрядне речення з підрядним порівняльним від простого речення з порівняльним зворотом.
Життя біжить, як музика дзвенить. (Нар.творч.) Пізнать себе – то школа нелегка. Життя мінливе, мов швидка ріка. (П.Воронько.) Я жив, немов лупав камінну брилу. (М.Самійленко.) Я наступлю на спогад, як на міну. (Л.Костенко.) А роки деруться на плечі, мов огудиння дереться на тин. (М.Самійленко.) Бринить джерело, мов порвалась струна у бандури. Блищить джерело, наче порвана срібна струна. (Є.Гуцало.)
* Творча робота. Скласти два речення про кінець осені (початок зими): просте із порівняльним зворотом та складнопідрядне з підрядним порівняльним.
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
* Бесіда.

  • Які речення називаються складнопідрядними з підрядними способу й міри дії? Навести приклади таких речень.

  • Якими сполучниками приєднується підрядне речення способу й міри дії до головного? На які питання відповідає?

  • На які групи поділяються підрядні речення способу дії?

  • Як їх розрізнити?

  • Як відрізнити складнопідрядне речення з підрядним порівняльним від простого речення з порівняльним зворотом?


ІV. Виконання вправ на закріплення.
* Прочитати. Охарактеризувати складнопідрядні речення з підрядними способу дії. Зробити синтаксичний розбір одного з них.
Очерет шумів так, що заглушав навіть думки. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів. (М.Коцюбинський.) Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві. (Ю.Яновський.) Як без повітря, хліба і води не може жити на землі людина, так я без тебе черствію завжди, жадана пісне, подруго єдина. (Д.Луценко.) І, неначе в хату днина, в тіло увійшла душа. (Д.Павличко.) Тепер, скажу я вам, так не читають вірші, як ми читали їх у дні мої не гірші. (А.Малишко.) В розлуці з вами, солов’ї Вкраїни, так ниє серце, що аж сміх бере з самого себе. (М.Рильський.) Сонце привітно світило і гріло, як воно завжди гріє восени. (Панас Мирний.) На гостей зала мовчки жде, як бойовище жде на битву. (Б.Лепкий.) Слова стають до строю, рядки тісняться до рядків, мов Аполлон і дев’ять дів схилились надо мною! (Р.Бернс.)
*Прочитати. Вказати народні порівняння. Вказати складнопідрядні речення з підрядними способу дії.
Холодний страх пройняв її наскрізь, наче хто льоду приложив до серця. Поза спиною в неї мороз ходить, хоч голова горить-палає. Очі ріже, наче хто піску понасипав. Вона підвелася устати, та зразу й сіла, бо ноги мов хто косою підкосив.

З тв. Панаса Мирного.



* Попереджувальний диктант. Накреслити схему вказаного вчителем речення.
І. Взялась зозуля враз кувати, мов хто їй голос наточив. (Янка Купала.) У присмерку літають ластівки так низько, ніби в землю поринають, і виринають з неї, мов з ріки, крильми собі дорогу протинають. (Д.Павличко.) Пульсує вуж у сірім бур’яні так, наче тиша шарудить осіння. (Є.Гуцало.) Бринить космічна музика струмка, неначе ним усесвіт обізвався. (В.Стус.) Там розкидається шатро дубове, гостинне, ніби лицарський намет. (М.Рильський.) Шатро небес розкинувши над світом, стояла ніч так, як стояв Мамай. (Є.Гуцало.) Ніби немовлятка діти, рухами говорять квіти. (В.Рой.) Я книгу розгорнув, як двері до рідного краю. (К.Бібл.) Все буде так, як писано в книжках. (М.Рильський.)

ІІ. Над зеленими нивами тремтіло гаряче повітря, неначе хто тряс перед очима блискучим серпанком. Кострубаті й присадкуваті верби з обох боків дороги міцно чіплялися оголеними корінням за землю, немов хижий птах загнав пазури у здобич. Далеко за річкою блиснуло щось, немов із неба вогонь упав на землю і спалахнув, як свічка.

З тв. М.Коцюбинського.

* Навчальний диктант.
Над ставком носилися густі пари, мов хто підігрів знизу воду. Понад ставом біліли крізь туман хатки, а угору від них зеленіли городи. Соняшники високо попіднімали свої голови, мов ставали навспинячки, щоб мерщій погрітися на сонці, котре дугою збігало через гору і осідало золотим піском за ставом на луках. Вони наче сміялися, обігріваючись після нічної прохолоди, куталися у теплій хвилі, міняючи свій колір з зеленого на жовтогарячий або на червоно-сизий. За луками картатими плахтами виставились лани, мов хто кольорові доріжки вислав по долині. Вони не знать куди тяглися, зникаючи у сизому просторі безкрайньої далекості. (За Панасом Мирним; 93 сл.).
* Самостійна робота. Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).
І. Як хвилі мчать на узбережну рінь, так в небуття і наші мчать хвилини. (В.Шекспір.) Вам, молодим, любить, горіти, як тільки вміє молодість одна. (Д.Фальківський.) Так зелено в вересні, зелено так, що іншому липню скупому й не снилось. (П.Воронько.) Стогне Черемош, лютує, в шумі білому шумить, греблі, камені шматує і орлом кудись летить, наче лицар незрівнянний впав в бою і довго спав, а прокинувсь, наче п”яний, про кривавий бій згадав і підвівсь, і став на ноги, і на поле очі звів... (Олександр Олесь.)

ІІ. В хаті було тихо, тільки в печі шкварчала ринка з вишкварками так сердито та голосно, неначе кричало десять бабів разом, вхопившись за коси. Сало шипіло, як змія, булькотіло, кувікало, як свиня в тину, геготало, як гуска, гавкало, як собака, пищало, скреготало, а далі собі завило: гвалт, гвалт, гвалт!

І.Нечуй-Левицький.

Словник. Рінь - крупний пісок, гравій, галька; берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки.
V. Перевірка самостійної роботи учнів.
VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П.8 (с. 58-59), скласти висловлювання (обсяг – 8-10 речень) на тему “Мої улюблені квіти” (“Мій улюблений вид спорту”), вживши 3-4 складнопідрядних речення з підрядними способу дії.

Урок № 26

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка