О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Перший семестр



Сторінка12/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.12 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Тема: Складнопідрядні речення з підрядним причини і мети.

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними причини та мети, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, частини головну й підрядну; виховувати повагу до духовності, працелюбності, гідності, мудрості як найвищих життєвих цінностей; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на причину дії, про яку йдеться в головній частині. Підрядне речення причини відповідає на питання чому? з якої причини? через що? Питання до підрядної частини ставиться не від певного слова-члена головного речення, а від головного речення в цілому.

До головної частини підрядне речення причини приєднується простими сполучниками бо, оскільки, що; складеними тому що, через те що, завдяки тому що, з тієї причини що, парними тому... що, через те... що, а також сполучними виразами завдяки тому, що; у звязку з тим, що; в силу того що; з тієї причини, що, з того приводу, що.

Підрядне речення причини може стояти перед головною частиною (напр..: Щоб лиха не знати, треба своїм плугом орати. (Нар.творч.) А що їм добре, то й забули про мене. (Марко Вовчок.), після неї (напр..: Про курочку Рябу читайте щодня, бо то – наймудріша книжка. (Н.Кир’ян.), зрідка всередині головної частини.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64).
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони складнопідрядні. У кожному з речень зясувати місце підрядної частини щодо головної, визначити її вид. Указати сполучники, за допомогою яких підрядна частина зєднується з головною.
Доростай, мій сину, до Людини, бо життя дається лише раз. (П.Камінський.) Стежку відшукати треба, щоб ходив ти вік у щасті. (Л.Барабаш.) А серце лиш тому не захолоне, що суть його – у вічному дерзанні. (О.Галета.) І знову Душа не здається і дає Судьбі відкоша. А Душа над Судьбою сміється, бо вона головніша – Душа! (І.Драч.) За переконанням Г.Сковороди, праця не за природними нахилами завдає людині шкоди, через те що щастя не в почестях і багатстві, а в чистій совісті, незалежності й сердечній веселості. (Б.Деркач.)

* Пояснювальний диктант. Записані речення прочитати, дотримуючи правильної інтонації.
І. А на душі у мене сумно трошки, що пісню дідусевої гармошки послухати мені не довелось. (А.Зігора.) Чи не тому, що гомін гаю нас учить вірити в казки, цю казку так оповідають любовно в нас поліщуки? (Д.Фальківський.) Уже нема кому прибрати, причепурити нашу хату, бо і мене, і мій диван заворожив телеекран. (А.Качан.) Час – найлютіший кат якраз тому, що він – найгуманніший лікар. (В.Пахаренко.) Я не клянусь, тому що я не зраджу. (Л.Костенко.) Лихо в світі не довічно мучить нас і боре, бо так само, як і щастя, так минає й горе. (Б.Грінченко.) Вічності б у вічі подивитись, бо ж для чогось в світі ми живем! (В.Кордонець.)

ІІ. Плаче хмаринка мала, що більше не буде тепла. (В.Сторожук.) Сьогодні сонце не зійшло, бо хмари геть усе заполонили. (С.Кічун.) Земля прагне цілющої зливи, просить ласки людської і сили, бо стомились від хімії ниви, Україно ти моя мила! (Г.Гуржій.) Озимини зелена рота припала низько до землі, бо колеться колючим дротом холодного повітря лід. (Є.Гуцало.) Уже тому, що ти жива, Вкраїно ніжна й гордовита, дзвінких пісень твоїх слова мені допомагають жити. (Б.Дегтярьов.)



* Переписати з дошки народні прислівя, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Визначити вид підрядних частин.
Годуй діда на печі, тому що й сам там будеш. Не клади пальця в рот, бо відкусять. Сама себе раба б’є, що нечисто жито жне. Не дивись високо, бо запорошиш око. Не розхитуй човна, бо вивернешся. Розгнівався, бо муха йому на ніс сіла. Вкуси мене, вовче, бо я тебе не можу! Не кивай пальцем, бо й сам станеш старцем.

Народна творчість.


* Робота з підручником. Виконання вправи 121 (І, усно).
* Прочитати. Безсполучникові речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними причини (усно).
В Червону книгу запишіть поетів: поети теж зникають на землі. Я щаслива: моя свобода завжди при мені. (Л.Костенко.)
* Диктант із коментуванням. Скласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити синтаксичний розбір цього речення (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
І. Ставало все краще на нашій Землі тому, що на ній – Україна. (І.Гончар.) Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї син. (В.Сосюра.) І мені так гарно стало, що минула ніч завій. (Д.Павличко.) Пахучий сад і материнське слово, тумани сиві й роси світанкові – то все моє, бо тільки там я жив. (Б.Дегтярьов.) Ти не молися мовою чужою, бо на колінах стоячи, умреш. (Д.Павличко.) Серцю хочеться щирого вірша, бо фальшивого серцю не треба. (П.Паливода.) Земля прекрасна, тому що на ній живуть дзвінкоголосі малюки. (Д.Бедзик.) Не бував ти у наших краях, бо відтіль не таким би вернувся! (П.Тичина.) І десь у цім простім до болю світі ще є лелеки, бо маленькі діти іще ростуть на маминих руках. (І.Цабієнко.)

ІІ. Оскільки дражливе слово викликає лютощі, людина гаряча здіймає сварку. Людина лагідна незгоду втихомирює, тому що розважлива відповідь гасить гнів. Ніколи не прагни товариства людей лихих, через те що серця їхні привчені до насильства. (З Біблії.) А більший меншого тусає та ще й б’є, затим, що сила є. (Л.Глібов.) Орлові Муха скаргу подала: “Мене всі б’ють, тому що я мала”. Орел їй відповів суворо, та правдиво: “Тебе всі б’ють, бо дуже ти шкідлива”. (В.Симоненко.)


ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складнопідрядним реченням з підрядним мети називається таке складне речення, в якому підрядне речення вказує, з якою метою відбувається дія, про яку йдеться в головному реченні. Підрядне речення мети відноситься до головної частини в цілому і відповідає на питання з якою метою? для чого? навіщо? Воно пов’язується з головним реченням сполучниками щоб (аби), для того, щоб; з тим, щоб; з тією метою, щоб; в ім’я того, щоб ( напр..: Ось тополя, змерзши, вітами поволі б’є себе у груди, щоб зігріти дух. (Є.Гуцало.)

Підрядні речення мети можуть стояти перед головною частиною (напр..: Щоб уволю всього мати, слід багато працювати. (Нар.творч.) Щоб глянути ясніше уперед, не раз, не два дивлюсь я у минуле. (В.Сосюра.), після головної частини (напр.: Люби природу, о люби, щоб буть самим собою! (В.Сосюра.)зрідка всередині головної частини (напр..: А по небі нічка ходить і, щоб краще було спати, мрії нам з-над хмар приводить. (Б.Лепкий.). Христя, щоб як-небудь скоротити час, почала вишивати сорочку. (Панас Мирний.)


* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 66).
V. Виконання вправ на закріплення.
* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, довести, що вони є складнопідрядними. Визначити вид підрядних речень, зясувати їх місце щодо речення головного.
І. Мудрість одвічну з Святого Письма зачерпни, щоб напоїти прийдешнього в’янучі стебла. (А.Зігора.) Щоб з людьми було тобі не студно, не скупись на ласку і тепло. (П.Камінський.) Зберемось відразу, щоб далі йти дорогою одною. (О.Теліга.) Ще скільки мають гинути поети, щоб відродились честь і чистота? (Н.Поклад.) Можемо стати над прірвою в полі, щоб одвертати людей од біди голосом пісні і доброї волі. (П.Воронько.) Я не на те, слова, ховала вас і напоїла кров’ю свого серця, щоб ви лилися, мов отрута млява, і посідали душі, мов їржа. (Леся Українка.) І хотілось цілувати руки матері твоєї, що таку тебе вродила, що таку тебе зростила у підгір’ї між ялин. (М.Рильський.) І хрестить нас мати на ріднім порозі, щоб нам, її дітям, щастило в дорозі. (Д.Білоус.)

ІІ. На те щука в річці, щоб карась не дрімав. На те й лихо, щоб з ним битись. Їж та хвали, щоб ще дали. Щоб запитати, не треба гроші мати. Не живемо, щоб їсти й пити, а їмо й п’ємо, щоб жити. Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти. Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти.

Народна творчість.
* Пояснювальний диктант.
І. Благослови, рідна нене, старими руками, щоб вороги в полі мліли перед козаками! (П.Куліш.) Тарас за мене мучився й боровсь, щоб я зродився зерням України. (В.Кочевський.) Дай же, людство, вогню, щоб Тарасову пісню зустріти! (А.Малишко.) У завзятій, важкій боротьбі ми поляжем, щоб волю і славу, і честь, рідний краю, здобути тобі! (І.Франко.) І співати мало: “Ще не вмерла...” І радіти мало, що не вмерла. Треба жить, щоби жила вона. (Д.Кремінь.) Усі свої сили, і душу широку, й життя я віддам до останнього кроку, аби ти щаслива була, Україно! (П.Воронько.) Щоб множилися радощі народні, до праці серце хай нас спонука. (Д.Луценко.)

ІІ. Щоб од серця одлягло, буду слухать тихі речі. (В.Милорадович.) Ти вірші мені почитала б, сердечні, прості рядки, щоб стишити мій неспокій, прогнати думи важкі. (Г.Лонгфелло.) Мабуть, щоб в очі сонцю не дивитись, ховаємось ми в тінь, а не від спеки! (А.Зігора.) Горем об землю кинула б, щастя щоб віднайти. (Г.Поліщук.) Лелека крилатий, лелека старий вернувся до білої хати, аби лише вдома вмирати. (М.Ткачук.) Підійшла черешня тихо до воріт, простягнула пишні віти білосніжні, щоб плодом прийдешнім чарувати світ. (Г.Хорташко.) Дуби стоять кремезні, як Атланти, і на могутніх бронзових плечах тримають споконвіку неба шати, щоб килим лугу в спразі не зачах. (Д.Луценко.)

ІІ. Треба слову мужності додати, щоб воно могло багнетом стати. (М.Сингаївський.) Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря. (Л.Костенко.) Шукаю слова нестерті, щоб стати на повен зріст. (Т.Коломієць) Я тихо-тихо заспівала, щоб серце з туги не вмирало. (Н.Гришаєнко.) Щоб твоя щасливо літувала доля, заступлю дорогу осені й журбі. (С.Жадан.) Чумацький Шлях, як вус Енея, пірне в небес глибінь бездонну, щоб там, в невинних снах Астраї, знайти свою зорю – Дідону. (В.Герман.)

* Диктант із коментуванням. Cкласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити синтаксичний розбір цього речення (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
І. Збіжаться люди із села, щоб розпитать про все на світі. (Т.Вишталюк.) Я собою заступлю тривоги, щоб у дім твій не знайшли доріг. (П.Камінський.) Будують дім до сонця вікнами, дверми вхідними і порогом, щоб поселилися навік у нім тепло і лагідність природи. (М.Косякевич.) Людям краще щоб було жити, попід косами лягло жито. (А.Малишко.) Весняний день пряде свою куделю, снує, мов диво, ниті дощові, щоб зарясніли паростки живі. (Т.Коломієць.)

ІІ. Ой візьміть мене, лебеді, разом з собою, понесіть мене, лебеді, в теплі краї, щоб зігрілося серце, обпечене горем, на цій рідній, великій, прекрасній землі. (Н.Калениченко.) Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли. Я розмовляти мушу, щоб з туги не оніміти. Я друга побачити мушу, щоб день мені став ясніший. (Д.Павличко.) Скільки надії ще треба, щоб мрії збулися. Скільки ще сил нам набратись, щоб все пережить. (Л.Матусяк.) Ми пагінці плекаємо кущів, щоб відновить красу троянди ними (В. Шекспір.)


VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 8 (с. 63-64, 66), написати творчу роботу на тему “Що я можу зробити для України“, використавши у її тексті кілька складнопідрядних речень з підрядними причини та мети або вправа 128 (ІІ).

Урок № 27

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними умови і допустовим.

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядним умови та з підрядним допустовим; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини, робити синтаксичний розбір таких речень; виховувати ставлення до людської гідності, гордості, волелюбності як до найвищих людських чеснот; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, логічне мислення, мовлення, удосконалювати навички правильного інтонування речень, розвивати емоційну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладанання: підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.
* Пояснювальний диктант. Зясувати види підрядних речень. Накреслити схему одного з речень.
Не вірю в сльози я раба, бо сліз в раба немає. Не вірю клятві я раба, бо правди раб не знає. (О.Кониський.) Я йду до вас, щоб з вами заспівати. (О.Озірний.) А степ стогнав, бо стоптаний був бранцями. (О.Галета.) Збережімо бджолу на осонні, щоб прокинулась знову жива. (Н.Гуменюк.) Зібрала ніч поважно зорі в клунок, бо стукає світанок у вікно. (Г.Маковій.) Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там. (Л.Костенко.)
Словник. Осоння - незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем.
ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Поставити питання від головної частини до підрядної.
Коли зроблено плуг, він оратиме поле чи луг. Коли зведено дім, будуть мешкати люди у нім. Якщо квітнуть сади, будуть спіти улітку плоди. Буде більше у світі тепла, якщо дружба прийшла (За П.Вороньком.) Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В.Стус.)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складнопідрядним реченням з підрядним умови називається таке складне речення, в якому підрядна частина вказує на умову, при якій стане можливим те, про що йдеться в головній частині. Підрядне речення умови відповідає на питання за якої умови? при якій умові? і з’єднується з головним сполучниками підрядності коли (коли б), якби (аби), якщо, як, як же, раз. У головному реченні цим сполучникам можуть відповідати слово-частка то, або обставинне слово тоді.

Підрядні умовні речення можуть стояти перед головною частиною (напр..: Коли б ти нашого наслухавсь півня, тоді б ще краще заспівав. (Л.Глібов.), після головної частини (напр..: Даремно говорить про згоду, коли нема ладу серед народу. (Б.Грінченко.), у середині головної частини (напр..: Обіцявся чорнобривий, коли не загине, обіцявся вернутися. (Т.Шевченко.)


* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 68).
V. Виконання вправ на закріплення.
*Прочитати. Довести, що подані речення є складними, сполучниковими, складнопідрядними. Поставивши питання від головної частини до підрядної, визначити тип складнопідрядного речення.
І. Коли говорить в вас душа, то слово щире і буремне. (В.Гете.) Людину тоді помічають, як знаходить вона себе. (Р.Кудлик.) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина. (Л.Костенко.) Свобода слова – це чудово, коли є хист до того слова. (В.Красиленко.)

*Прочитати текст. Вказати складнопідрядні речення, в яких підрядне речення вказує на умову, за якої може відбутися дія, про яку йдеться в головному реченні. Визначити тип складнопідрядного речення.
Орел і черепаха
На дубі сидів Орел. Поблизу черепаха розповідала своїй братії:

  • Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба жива була б досі, якби не почала вчитися в Орла сеї гиблої науки.

- Слухай-но! Якби премудра твоя прабаба не взялася не за свою справу, то не загинула б, - обірвав її Орел. - Літати не гірше, ніж повзати.

Сила:


Якщо людина прагне слави й насолоди, це може збити її у протиприродний стан. Найбільшої шкоди завдасть людині таке прагнення, коли така невідповідність є значною.

Г.Сковорода.


*Переписати з дошки речення, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення. Визначити вид підрядних частин, вказати їхнє місце щодо головної частини складних речень. Підкреслити сполучники, за допомогою яких підрядні частини зєднуються з головними.
І. Коли ти твердо йдеш обраним тобою шляхом, то ти щасливий. Ти робиш найкращу справу, якщо твердо ступаєш шляхом доброго глузду. Як я хочу бути улюбленим, то сам перший люблю. Якщо не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, тоді з усієї сили намагатимусь ніколи ні в чому їй не шкодити.

За Г.Сковородою.

ІІ. Коли стелеться доріжка, козакові не до ліжка. Не поможе й булава, коли дурна голова. Якби хліб та одежа, їв би козак лежа. Якби всі свята святкували, не було б кому працювати. Був би ангел, коби не роги. Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Якщо люб, то гарний шлюб. Якби було все одно, то всі лазили б у вікно.

Народна творчість.



* Безсполучникові речення перебудувати на складнопідрядні з підрядними умови (усно).
Грім не гряне – ледачий не встане. Спать до обід – присниться ведмідь. Гірко поробиш – солодко з’їси. Зачепилася за пень – простояла цілий день. Пошли дурня Богу молиться – він лоб розіб’є. Дай дурню товкач – він вікна поб’є. Нема в голові – на базарі не купиш. Знає кума – знає півсела.

Народна творчість.



*Попереджувальний диктант. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати сполучники, якими зєднуються частини складнопідрядних речень. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну. (В.Сосюра.) Одна любов у мене – Україна. Коли вже треба впасти на коліна, то тільки перед нею упаду! (П.Перебийніс.) Коли гідність є й воля, все можем надбать. (В.Каюков.) І легко синам шляхи топтати, і добре синам, як є рідна мати! (А.Малишко.) І завжди ми голубимо надію, якщо стає нам важко у житті. (М.Ткачук.) Якби я турбувався сам про себе, вже б онімів давно від самоти. (Д.Павличко.) Чи ж можу я виспівувать лірично, як бачу я страждання, кров і бруд? (П.Тичина.) Коли сумління винесеш на сміття, його вже не придбаєш за купон. (І.Немченко.) Вівчарка, хитрість бачачи таку, сказала Вовку: “Ти в кошару лізь, але, як хочеш говорити любо, залиш надворі пазурі і зуби”. (В.Симоненко.)

ІІ. Коли хочеш ти добро зробити, поспішай його зробити швидше. (Б.Грінченко.) Мати життям прикриває життя, коли в небезпеці її дитя. (П.Воронько.) Тож, коли хто з вас цікавий, сядь і слухай давню казку. (Леся Українка.) Найкраща музика – це тиша, коли лиш серце громом дише. (І.Драч.) Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! (Леся Українка.) Якби пам’ятником стало все, що кидали на тебе, він шпилем би звівсь у небо. (П.Безруч.) Людська душа втрачає дивоцвіт, коли любов її не зігріває. (Г.Васильченко.) Листок дерева здатен говорити лише тоді, коли доторкається до іншого листка. Душа людська здатна жити лише тоді, коли доторкається до іншої душі. (В.Пахаренко.)



*Диктант із коментуванням. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Усно зробити його синтаксичний розбір (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
І. Гони, вигонь з душі покірного раба, коли між волею й неволею змагання. Коли між розумом й безумством боротьба, скоріш з душі раба вичавлюй без вагання! Носитимеш кайдани на руках, якщо раба з душі ти випхати не в силах. (М.Барчук.) А вже як життя лічиш своє понеділком та неділею, то до всього тобі байдуже. (Марко Вовчок.) Допоки в серці жевріє надія, живе людина, думає і діє. Якщо ж у неї вогник віри згас, людина не живе – нудьгує, скніє. (К.Лесьєв-Лесь). У мене вмить заб’ється в грудях серце, коли до болю щира й чарівна десь наша рідна пісня розіллється і жайвором весняним залуна. (Д.Луценко.)

ІІ. Якби могли дерева говорити, то рідний край навчили б нас любити. (С.Жук.) Коли душа скипілася у тузі, причалюємо серцем до матусі, свої печалі віддаємо їй. (Т.Бартош.) Лише тоді, коли гризе скорбота, йдемо ми за порадою до неньки. (А.Зігора.) Як я малим збирався навесні іти у світ незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками. (Д.Павличко.) Коли б я вміла килим ткать, то я б життя твоє зіткала. (Н.Калениченко.) Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу. (Леся Українка.) Коли сльотить негода за вікном, люблю при світлі лампи за столом, міцного чаю випивши з малиною, за книжкою засісти старовинною. (М.Луків.) Тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха. (Б.Грінченко.)



* Подані прислівя записати в завершеному вигляді. У кожному з речень визначити частини головну й залежну. Підкреслити вказівні слова - частку то, обставинне слово тоді.
Як відступиш від грамоти на аршин, то ... . Якби тітка мала вуса, то ... . Коли хліб на возі, то... . Якби я був паном, то ... . Як ти не коваль, то ... . Коли моє не в лад, то ... . Коли б ковбасі крила, то ... . Як зазиміє, то ... . ... як є з чого нове будувати. Як бороду голять, то ... . ... то ходив би у злоті. Якби ми знали, то ... . Як золотий хвіст, то ... .

Народна творчість.


Для довідок. ... вона від тебе на сажень. ...дурна голова. ... то дядьком була б. ... нема біди в дорозі. ...все б на подушках лежав. ... кліщів не погань. ... я з своїм назад. ... кращої птиці на світі не було б. ... жаба оніміє. Треба старе руйнувати ... . Хай вуса тихо сидять. Коли б не дірка в роті, ... . ... вас би не питали. ... дорогий гість.

*Усно перебудувати речення, замінивши дієприслівниковий зворот на підрядне речення умови.
Боячись вовка, не ходи в ліс. Не взявши сокири, не збудуєш хати. Послухавши жука, завжди в гною будеш. Добра добувши, кращого не шукай. Не зазнавши біди, не цінуватимеш щастя. Не поберігши тіла, погубиш душу. Не жалкуй масла, заваривши кашу. Затративши чуже лико, ремінцем мусиш оддати. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу. Не давши слова - держись, а давши – кріпись. Одержавши диплом, не думай, що ти вже агроном.

Народна творчість.



VІ. Вивчення нового матеріалу.
*Пояснення вчителя.
Підрядні речення допустові виражають твердження, всупереч якому дія головного речення все ж відбувається. Такі підрядні речення відповідають на питання незважаючи на що? Підрядні допустові речення пояснюють усю головну частину. Вони можуть стояти перед головною частиною (напр..: Хоч копійка у кафтані, зате на сто рублів чвані. (Нар.творч.) Хоч земля вся укрита снігами, моє серце в цвіту. (В.Сосюра.), після головної частини (напр..: Зима літо зїдає, хоч сама перед ним і тікає. (Нар.творч.) А я упізнаю хустину легку за плечима, хоч стільки у ріках злетіло води! (Б.Олійник.), у середині головної частини (напр..: Стид, хоч він не дим, очі виїсть. (Нар.творч.) Молодієш, Києве, хоч старий літами, і гордишся знову ти парками й садами. (Д.Луценко.)

З головною частиною підрядні допустові речення поєднуються сполучниками хоч (хоча), дарма що, хай, нехай, як не, куди не, незважаючи на те що.

Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головною частиною, у реченні можуть бути протиставні сполучники а, та, зате, проте, але, однак (напр..: Хоч кілка на голові теши, а він своє. Хоч жити з ним в курені, однак він до серця мені. Дарма що в голові пусто, аби грошей густо. (Нар.творч.) Хоч труд важкий у хлібороба, але висока в хлібі проба! (Л.Забашта.) Хоч звечора й держало заморозками, проте вдень так світило, так гріло ясне сонечко! (Панас Мирний.)
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 70).
VІІ. Виконання вправ на закріплення.
*Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) складнопідрядні речення. У кожному визначити частину головну й підрядну, до підрядної частини поставити питання, визначити її вид. Визначити місце підрядного речення щодо головного, вказати сполучники, якими підрядні частини приєднуються до головних.
І. Іду до Говерли, хоч шлях нелегкий. (В.Герман.) Хоча була дорога й нелегка, космічні подолали ми безодні. (Д.Луценко.) Хоч надвечір’я вже минуло, душа наповнена теплом. (Н.Калениченко.) Жива краса жовтневої пори, дарма що осінь землю млою вкрила. (Д.Луценко.) Хоч як поквапишся, та все ж сонця ти не підженеш. (Д.Білоус.)

ІІ. І хоч сльози із верб ще котились, уже чистим ставав небосхил. (Г.Савчук.) Цей день – не літо і не осінь, хоч моріжок ген-ген одцвів. (Т.Коломієць.) Хоч я - маленький світ, але усі світи вбираю в себе я, як музику світання. (В.Сосюра.)


*Пояснювальний диктант. Визначити ти складнопідрядних речень. Якими частинами мови є виділені слова?
Хай нічого не виходить, а ти, Марку, грай. Хоч бачить око, та зуб не йме. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Хоч хліб з водою, аби, серце з тобою. Дарма що погано скроєний, зате міцно зшитий. Хоч до сала його прив'яжи, а він буде, як драбина. Хоч ми брати, а кишені наші не сестри. Хоч в голові пусто, та грошей густо. Хоч він чорт, хоч він біс, аби яйця ніс. Хоч і по-свинськи, зате здорово!

Народна творчість.


*Попереджувальний диктант. Визначити тип підрядних речень, вказати їх місце щодо речення головного. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Хоч нас рубали до основи і сіяли смертельний страх, не пропала наша мова в Сибірах і на Соловках. (Л.Воловець.) Звучить нова мелодія про волю, хоч багатьом ще сниться Колима. (І.Турчин.) Ми опирались чаду й скверні, хай випасали нас людці. (І.Драч.) Нехай і не таланить нам, та все ж на світі варто жити. (Б.Дегтярьов.) Козакові журитись негоже, хай нас мало в облозі ворожій. Наша правда в огні виграє, хай нас мало, та ми іще є. (Г.Лютий.) І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей край люблю. (Л.Костенко.) Я до життя повернутий не гнівом, хоча воно душило до нестями. До нього я свічусь добром і співом, які мені дісталися від мами. (Д.Луценко.) Хай навіть лють, неначе карою, на душу каменем лягла, а ви добром-кресалом з каменю добудьте світла і тепла. (А.Бортняк.) Ми хочем жить, хоч попелом, димами, руїною покрився рідний край. (Б.Лепкий.) Шукай себе, перемагай зневір’я, нехай сімнадцять літ чи сімдесят. (П.Воронько.) Я народився ще в імперії, хоч і не знав, що це – вона. (Д.Кремінь.)

ІІ. Художник не дума про гроші, хоч змага з боргами гірка. (В.Загороднюк.) Хоч у двері злидні викинь, вони лізуть до вікон. (Р.Бернс.) Прошу тебе, людино, не здавайся, міцній, борись, хай важко, але стій, упавши раз, уперто піднімайся, крокуй, іди, та плакати не смій! В прокрустове нехай втискають ложе, ти ж виростай і в білий світ лети. (М.Карапка.) Хоч би як високо не оцінили вас, завжди майте мужність визнати себе неуком. (І.Павлов.) На жаль, не став я бездоганним, хоч розпинав себе і ганив. (С.Реп’ях.) Нехай когось у розкошах купають, ми підемо туди, де нас чекають. (М.Волощук.) Каже хтось, що в курені рай з милим, хай курінь той навіть з лободи. (Б.Дегтярьов.) Хай лютує, казиться зима, все долають людські теплі руки. (В.Сосюра.)



*Диктант із коментуванням. Скласти схему вказаного вчителем речення. Усно зробити його синтаксичний розбір (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
І. Хоч і тепло вже, а осінь вже підходить крадькома. (Н.Забіла.) Іще погожі дні, хоч вже про осінь йдеться. (Г.Гордасевич.) Іще таким спокійним світ стоїть за спиною поета, хоч рання осінь крадькома уже підкралась і до нього. (Л.Талалай.) Троянди паморозь іскриста вкрила, хоч бідні пуп’янки ще прагнуть розцвісти. (М.Рильський.) Я – мертве дерево, хоч ще живе коріння. (О.Данилевська.) Хоч слабкіш стає твоє коріння, та печаль давно прогнати слід. (Б.Манюк.) Хай опадає лист в саду на землю в срібному інеї – я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею. Нехай зима мій волос вкрила – у серці квітень розцвіта. (В.Сосюра.) Хай час і труд побілять нам волосся, ми юності нікому не здамо! (М.Рильський.)

ІІ. Я відкриваю світ собі щодня, хоч, може, він стократ уже відкритий. (І.Гнатюк.) Хоч правда у воді не тоне і не згорає у вогні, вона задовго до Платона оголосила бій брехні. (Б.Дегтярьов.) Відверто йшов на чесний поєдинок, хоча й не скрізь, признаюся, везло. (Д.Луценко.) Хоч кожен з нас несе по кілька ран – гуде хода твердим солдатським кроком. (П.Воронько.) Цвірінь! Хоч і не бачимо співця, а вгадуємо в ньому горобця. Хай спів не всіх такий, як в солов’їв, але у кожного щось є оригінальне і своє. (М.Білокопитов.)


* Навчальний диктант. Самостійно накреслити схеми складних речень.
Японські художники середньовіччя, коли досягали високої майстерності й гучної слави, змінювали свої імена. Це для того, щоб не засліпитися славою, не піддатися принадам зовнішнього світу, не втратити глибинного сприймання життя, такий спосіб зберігаючи своє мистецьке “я”, свою внутрішню свободу. Оце – мудрість! (О.Гончар, 40 сл.)
VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання. П.8 (с. 68, 70), вправа 136 або дібрати й записати 5-8 народних прислівїв – складнопідрядних речень з підрядними умовними й допустовими.

Урок № 28

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка