О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Перший семестр



Сторінка14/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.12 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Тема: Кома та крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення.

Мета: пояснити правила вживання коми та крапки з комою між частинами безсполучникового складного речення; формувати вміння обгрунтовувати вживання розділового знака; виховувати любов до природи рідного краю; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, память, логічне мислення, емоційну сферу, удосконалювати навички правильного інтонування безсполучникового складного речення та роботи з таблицею.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця..
Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони є безсполучниковими складними. Зясувати смислові відошення між частинами безсполучникових складних речень.
І. Вечірня хмарина розтанула в небі, упала зоря за крутий небосхил. (В.Куликов.) Хмара виплакала сльози, ними вмилися гаї, сивувата димка й досі між деревами стоїть. (Б.Дегтярьов.) Вечірнє сонце пасторалі грало на скрипках лісу, в передзвін гаїв вслухався вітер; кожен квіт помалу, немов людина, подих затаїв. (О.Фішер.) Ожиною терпкою пахне ліс, на пагорбі замріялась ялиця. (Д.Луценко.) Був теплий дощ, в траві стоїть вода, на гілці синя бабка обсихає, запах буркун гостріше; молода уперше в небі ластівка ширяє. (М.Рильський.) Це місто дивиться на мене вогнями фар, ніч прикриває змерзлий місяць шматками хмар. (Т.Угрин.)

ІІ. Земля не родить без плугів, один не зрушиш скелю зроду... Нема ріки без берегів, нема героя без народу. (Д.Луценко.) Нормальній країні героїв не треба, їй розуму треба і чистого неба. (С.Реп’ях.) Хай підминає погода, щастя – жар-птиці перо, щастя – від Бога нагода творити добро. (І.Драч.) Самотньо я жив, наче кінь степовий, шануючи тільки свободу, вже й скрипку – місток до людей живий – давно я закинув у воду. (П.Безруч.)


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п.11, с. 97).
* Робота з таблицею.


Кома та крапка з комою

між частинами безсполучникових складних речень


Правило

Приклад

Між відносно рівноправними частинами ставиться кома.

Бузково пахне вечорова тиша, садками ніч крадеться у село. (С.Жадан.)

Якщо частини значно поширені, мають розділові знаки або далекі за змістом, ставиться крапка з комою.

Гілка не трісне, листок не шелесне, пахне незлежаний сніг; густо просіяний промінь небесний світлою ковдрою ліг. (Б.Дегтярьов.)


ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Пояснити вживання розділових знаків.
І. Вже й ніч землю обіймає; зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах. Річка тече, як щире золото, між зеленими берегами; кучеряві верби купають у воді віти; цвітуть-процвітають маки городні, високоверхі коноплі зеленіють; хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. Се був дід дуже старий, білий, а проте високий і прямий, як явір; очі йому блискучі, як зорі; іде він собі покволом.

З тв. Марка Вовчка.

ІІ. Небокрай горить-палає рожевим огнем; червонуваті хвилі ясного світу миготять серед темноти; понад степом віє її останнє зітхання; положисті балки дрімають серед темної тіні, а високі могили виблискують срібною росою; піднімається сизий туман і легесеньким димком, чіпляючись за рослину, стелеться по землі. Тихо, ніщо не шерехне, ніщо не писне... Вітрець легенький дихнув; поблизу у траві засюрчав коник; десь далеко ударив перепел, а там над шляхом понеслась-полилася, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня.

За Панасом Мирним.



* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
У гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють. (Т.Шевченко.) Десь озивається тихо луна, бавиться хмарою хвиля сумна. (К.Дужа.) Розлучатися важко, розлучатися мушу, я зеленим Карпатам залишу свою душу. (М.Волощак.) По полю ніч, по полю день іде, по полю бродять тихі перегуки; смутні дерева простягають руки і скаржаться... Кому? Ніхто не зна. (М.Рильський.) Проводжають мене чорні очі ожин, між березами дуб заблудився крислатий. (С.Жук.) Сонце, піднімаючись угору, привітно сяє-гріє; вітерець легенький дише; жайворонки, в’ючись над дорогою, щебечуть; там, у темненькому лісочку, кують зозулі. (Панас Мирний.) Сиза галка лине через балку, йдуть шляхом корови із діброви, понад річкою, як річка, розлилася парубочая розлога пісня. (М.Рильський.)

* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Ревуть вітри суворі, сніги покрили гори. (Р.Бернс.) Сани біліють у лузі, в сани запряжено вітер, в сани запряжено вітер, санями править зима. (Є.Гуцало.) Мухи сідають на ранах, бджоли на квітках пахучих; добрий все бачить лиш добре, підлий лиш підле у других. (І.Франко.)
* Пояснювальний диктант.
І. Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором; висока трава починає гнутись, хилитись, поверх неї тільки гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекуче, іскристе проміння. (Панас Мирний.)

ІІ. Не титули і не герби, не банків лондонських скарби – зарука щастя й миру; ні, не гонитва за добром, не книги й докторський диплом дають утіху щиру. Не гроші й розкоші щасливлять людський вік, із серця нам ллється і втіх, і сліз потік. (Р.Бернс.)


* Робота з підручником. Самостійне виконання вправи 187 (ІІ).
* Диктант із коментуванням.
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою. Літа орел, літа сизий попід небесами; гуля Максим, гуля батько степами-лісами. У неділю вранці-рано поле крилося туманом; у тумані, на могилі, як тополя, похилилась молодиця молодая. Реве, стогне завірюха, котить, верне полем; стоїть Катря серед поля, дала сльозам волю. Знову закипіло синє море; вздовж байдака знову походжає пан отаман та на хвилю мовчки поглядає.

З тв. Т.Шевченка.



* Навчальний диктант.
Дивно, як одзеленіла і як вижила ти, стеблинко! Цілу осінь лили дощі, земля набиралась водою, набухла, вигнала крихке стебельце. Придавили морози, земля змерзлася, як камінь, стебло заснуло. Сікли гострі вітри, зима була гола; стеблині не було захисту, зрідка випадав сухий сніжок, зривалися вітри, згонили сніги з полів на яри, балки, де сніги осідали. Тоді полили дощі, полях стояла вода, збігала й заливала низини, і ти, стеблинко, мокла у воді. Припекли знов морози, земля обледеніла, а ти, стеблинко, вмерзла у лід. Морози лютішали, шалені вибухи стрясали ніч, земля лопалася, земля в колодязях промерзала до дна. Напровесні задощило, тумани роз’їдали лід, він відтавав і ставав крихкий. Пригріло весняне сонечко, земля спарилася, ти, стеблиночко, ожила, а дихать було нічим, тому захиріла і ти. Проте вижила й пізніше зазеленіла світові на радість. (За К.Гордієнком; 130 сл.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.11, вправа 191.

Уроки № 33-35

Тема: Двокрапка між частинами складного безсполучникового речення.

Мета: пояснити правила вживання двокрапки між частинами безсполучникового складного речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір уживання розділового знака; виховувати повагу до таланту майстрів художнього слова та мудрості фольклору; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування складних безсполучникових речень.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця.
Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.
* Попереджувальний диктант. Накреслити схему одного з речень.
Тільки кривду купують золотом, тільки в сріблі несуть гроби, горде слово, розкуте молотом, переважує всі скарби. Морози б’ють важкі свої копита останніми походами впівсвіта; останній подих рудуватих криг рожевим ранком звівся і застиг.

З тв. А.Малишка.



ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 12, с. 100).
* Робота з таблицею.



Двокрапка між частинами

безсполучникового складного речення


Правило

Приклад

Двокрапка ставиться, якщо друга частина розкриває зміст першої.

І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий. (Панас Мирний.) Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні. (С.Черкасенко.)

Двокрапка ставиться, якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій

Ідемо вдвох: тут для гучних компаній не місце. (М.Рильський.)

Двокрапка ставиться, якщо в першій частині є слова так, такий; чути, бачити, знати, розуміти й под.

Глянь, моя мила: зорі повисли над Дніпром. (П. Тичина.) Дивлюся я: полями вється рів, немов змія. (Б.Лепкий.)


ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати. У кожному з речень визначити граматичні основи. Обгрунтувати вживання двокрапки між частинами безсполучникових складних речень.
І. З-під хмарки, мов з-під кудлатої брови, краєчком ока глянуло сонце на землю і здивувалося: чого це на полі так багато людей? (М.Стельмах.) У мене настрій радісний і добрий: рожевою щокою тихий обрій залюблено торкається землі. (М.Косякевич.)

ІІ. Я знаю, вірю: нам прийдешні роки відкриють шлях у неземні дива. (В.Семченко.) Тонкі голки голосів комариних тоскно нагадують: літу кінець! (В.Вербич.) Люби відтінок і півтон: відтінок лиш єднати може сурму і флейту, мрію й сон. (П.Верлен.)



* Прочитати. Складнопідрядні речення з підрядними зясувальними перебудувати на безсполучникові (усно). Пояснити вживання двокрапки.
Я чую, як вітер пронісся. Я бачу, як плачуть верхів’я. (Д.Фальківський.) Я бачив, як вітер березу зломив, коріння порушив, гілля потрощив. (В.Александров.) Чую, як листя берези про тебе говорить. (Є.Гуцало.) Не знаю, чи це ніч чи день. (Б.Лепкий.) Я знов почув, як хвилі неспокійні натхнення ніжного у серці прокотились. (М.Семенко.) Ти знай, що я з орбіти не зійду. Ти знай, що я морями не змілію! (Є.Гуцало.)

* Попереджувальний диктант. Накреслити схеми першого й останнього речень.
І вірю я: любов зігріє жорстокий двадцять перший вік. (І.Гончар.) Я в давню істину увірував глибоко: найвища мудрість в простоті високій. (Б.Олійник.) Збагнеш: Вітчизна не бува мала, вона в житті, як всесвіти, велика. ( І.Іов.) Простої істини не забувай: людина й слово – то світи космічні. (М.Самійленко.) З природою найкраще навзаєм: слід за любов платити їй любов’ю. (Є.Гуцало.) Ще немало треба пережить: на землі шляхи не ті тільки рівні. (Л.Матусяк.) На кожного ката чекає розплата: не змив плин історії злочин Пілата. (В.Герман.) Для мене загадка довіку: яким святим, кому в догоду рукою злого чоловіка зітерли пам’ять родоводу? (Н.Білокриницька.) Забувши втому, жала, оглянувшись, зомліла: юрба нероб шпурляла об землю хлібом білим. (С.Комендант.) Жолуді схожі на кулі з війни: тільки нині кулі виходять із тіла живої землі. (Є.Гуцало.)

*Робота біля дошки. Прочитати записаний на дошці (спроектований на дошку) уривок. Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків.
Пусто серед степу, сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти, ранні заморозки пожовтили та почервонили лист зелений; пташки щебетливі одлетіли у вирій. Вам стає гарно: по кожній жилочці пробігає несподівана міць, в кожному суставі вона обзивається молодою радістю; серце ваше б’ється повно та рівно, груди дишуть глибоко та вільно, душу чарує почування любе.

З тв. Панаса Мирного


* Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Усно зробити синтаксичний розбір одного з речень (за схемою, поданою на с. 115 підручника). Почитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. Проти неділі сниться мені сон: зійшов над нашою хатою місяць уповні, червоний-червоний. (Марко Вовчок.) Сниться: із-за туману хата наша встає. (Н.Гришаєнко.) Найтепліший спогад із дитинства: мама вишиває рушники. (В.Кордонець.) І чула я: мої дитячі дні тікають швидко, як малі ягнята. (О.Теліга.) З дитинних радощів моїх убогих була мені найближчою одна: розвагою, розрадою в тривогах стояла вишенька біля вікна. (Р.Балясна.) В снах безжурного дитинства смак польоту я відчув: аж до сонця головою діставався я тоді. (Б.Олійник.) І тривожить, і мучить сон цей, що приснився мені давно: наче струни, промені сонця я черкала своїм крилом. (В.Кордонець.) Запам’яталося навік: у щедру ніч на Новий рік мене будили батько й мати: “Пора вже, сину, посівати...” Світилась радісно душа, я знав: завруняться зернята, дозріє гарний урожай, достатком виповниться хата. (Д.Луценко.)

ІІ. Задзвонили в Батурині у великий дзвін: прощається із Богданом весь гетьманський двір. Кругом поле широкеє рястом зацвіло: не ряст – військо гетьманськеє у поход пішло. (Л.Боровиковський.) І не треба долі дорікати: всіх не може обігріть вона. (В.Симоненко.) І враз неа чужині постане, мов спалах, в пам’яті моїй: вітчизна – соняшник весняний – цвіте на грані польовій. (Є.Гуцало.) Обізвалися пташки: десь цьомкала кропив’янка, закувала зозуля, в кущі біля самого вікна защебетав соловейко. (Панас Мирний.) Давно на землі все із часом змінилося: давно плуг порізав пейзажі старі. (М.Ткачук.) Прошу пробачення, байко антична: мурашка скупа не така симпатична. От коник співучий – до серця мені: він не продає, а дарує пісні. (Д.Родарі.) Пробігає лис голодний, через пеньки скаче, аж слухає: десь ворона на гілляці кряче. (С.Руданський.) Нарешті вже щасливий ти: здолав бар’єри суєти і думою високою сягнув Говерли спокою. (В.Герман.) Збагни глибинно і затям: з краплин утворюється море, переростають в прикре горе помилки власного життя. (Д.Луценко.)


* Завершити народні прислівя, записати їх, обгрунтувати вживання двокрапки.
1. Рідна мова – не полова: ... . 2. Бабиних груш не руш:... . 3. Замкнув вовка межи вівці: ... . 4. Живемо, як сорока на тину: ... . 5. Добре бідному: ... . 6. Бідний і на тім світі на панів робитиме: ... . 7. Добре найнявся: ... . 8. Любов – не пожежа: ... . 9. Зовиця – як синиця: ... . 10. Брати – що коти: ... . 11. Говори до гори, гора горою : ... . 12. У старого голова, як решето: ... . 13. Наговорила: ... . 14. Така господиня: ... . 15. Ото ткач: ... .

Народна творчість.


Для довідок. 1. ... її за вітром не розвієш. ... 2. ...свої тряси і бабі неси! 3. ... нехай тюрму знає. 4. ... хто не йде – сполохне. 5. ... од багатства голова не болить. 6. ... пани в котлі кипітимуть, а бідняк дрова носитиме. 7. ... дають рано води, а ввечері пити. 8. ...займеться – не погасиш. 9. ... вона все хвостом вертить. 10. ... вони погризуться і помиряться. 11. ... вона стоїть собі в спокою. 12. ... багато було, та висіялось. 13. ... на осиці кислиці, а на вербі груші. 14. ... на три городи – одна диня. 15. ... нитка рветься, а він в плач.
* Робота з підручником. Самостійне виконання вправи 195
* Диктант із коментуванням.
І. На світі складно все і просто: заходить сонце, щоб зійти. (З.Кучерява.) Тямлю, як нині: малим ще хлопчиною в мамині пісні заслухувавсь я. (І.Франко.) Ступа сутулий вечір без очей: зіркі зірки ще не повиступали. (Є. Гуцало.) Краси чарівної мені не хвали: із личка ще зроду води не пили! (Р.Бернс.) Я вірю: той щасливий у житті, хто путь служіння людям вибирає. (К.Лесьєв-Лесь.) Що таке творчість? Я сформулював би це так: творчість – це найчастіше здатність захоплюватись і вміння своє захоплення передати іншим. (О.Гончар.) Нема чого печалитися всує: чимало бід минуло і мине. Біда організовує й гуртує, а це в житті народу – головне. (І Гнатюк.) Скиньте з Шевченка шапку та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка, ще одчайдуха-зуха, ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: йому було перед смертю всього лише сорок сім. (І.Драч.)

ІІ. Яке тривожне слово – Україна: у ньому пісня волі невмируща, Шевченків заповіт вовіки сущий, затхання матері і мужній голос сина. Яке велике слово - Україна: сім сотень літ його хотіли вбити, воно ж як жито: жити, жити, жити! І розгинається зігнута спина, й підводиться на повен зріст Людина. (Ю.Мушкетик.). Процвітає цвітом давняя руїна: переходить свята правда від батька до сина. (П.Куліш.) І я стояв і милувався: ніхто ж народ не поборов! (П.Тичина.) Не зітхай, а працюй і одне пам’ятай: тільки праця одна захистить рідний край! (Т.Романченко.) Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде: рідне слово, рідний розум, рідна й правда буде! (П.Куліш.) Нехай не виє самотина, як чорний пес за ворітьми! Скажи крізь муку: я людина! Зрадій крізь горе: я з людьми! (М.Рильський.)


* Самостійна робота. Накреслити схеми поданих речень. Обгрунтувати вживання розділових знаків.
Ти на бджіл поглянь: є робучії, але й трутні є неминучії. Так і на світі: одні риються, другі потом їх тілько миються. (С.Руданський.) Говори, говори, моя мила: твоя мова – співучий струмок. (П.Тичина.) Не дурно ж кажуть: дівка, як верба: де посади, то прийметься. (І.Нечуй-Левицький.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 12, вправа 198.

Уроки № 36-38

Тема: Тире між частинами складного безсполучникового речення.

Мета: пояснити правила вживання тире між частинами складного безсполучникового речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір розділового знака; виховувати повагу до фольклору як вияву народної мудрості; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність; удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування речень; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця.
Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.
* Диктант із коментуванням.
І. Не забувай: добре ім.’я цінніше за найбільше багатство. Затям: доброзичливість вар тісніша за золото й срібло. Три речі є в житті незбагненними: путь орла в небі, дорога корабля в морі, шлях до дівочого серця. Сказано мудрецями: вважати під час суду на особу підсудного – не годиться.

З Біблії.

ІІ. Пам’ятай: смак визначається не по шкаралупі, а по ядру. Скільки зла таїться за гарною подобою: гадюка ховається в траві. Здрастуй, лбий мій спокою! Ти навіки уже мій! Добре бути нам з тобою: ти для мене, а я твій. Братайся не з тими, зло хто ховає. Знай: лише добрий добро а серці має.

З тв. Г.Сковороди.


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 13, с. 107-108).
* Робота з таблицею.



Тире між частинами

безсполучникового складного речення


Правило

Приклад

Тире ставиться, ящо зміст частин протиставляється.

Не вмер поет – його втомило горе. (Б.Лепкий.) Ростуть не гаї – скрипкові оркестри стоять. Шумлять не ліси – скрипкові оркестри лунають. (Є.Гуцало.)

Тире ставиться, якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про йдеться в першій частині.

Посієш вчинок – виросте звичка. (Нар.творч.) Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне. Вселюдське замовчиш – обчухраним зростеш. (П.Тичина.) В хазяйки бочка протіка - вона гука бондарчука. (Р.Бернс.)

Тире ставиться, якщо друга частина виражає різку зміну подій.

Стрибок – і ленти одлітали! Відплив – і ленти на плечі! (П.Тичина.) Ми різко зійшлися в танці – аж гудзики відірвались... (Д.Павличко.)


ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Визначити смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень.
Урожай не земля родить – його людські руки творять. Посієш недбало – збереш мало. Твоя земля – твій на ній хліб. Земля багата – народ багатий. Дай землі – вона дасть тобі. Штовхни у стіл – ножиці обізвуться. Стара пісня – нові струни.

Народна творчість.


* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Глянеш – в плесі відбиті справжні зорі небесні. (Д.Білоус.) Десь попід сонцем літаки летять – лише сліди їх мають білогриво. (М.Самійленко.) Підніми тільки очі угору – знову станеш ти наче дитя. (М.Богданович.) А прийде ніч – болить душа словами. (Л.Костенко.) Оглянуся назад – ледве видно в туманах стежину. А прислухаюсь – ледве якісь там ячать голоси. (М.Рильський.) Пісень причастились бджолиних – можна й у путь! (Є.Гуцало.) Дивлюсь в віконце – поле біле. На обрії десь – пасмо гір. (С.Черкасенко.) Те слово не Біблійне, не з Корана – з народних дум те слово постає. (П.Воронько.) Згинуть воріженьки, вщухнуть прокльони – спиниться бій. (С.Черкасенко.) Розбився вал, утихла буря – більш валів не стало. (Леся Українка.) На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами, громи роз’їжджають у хмарах – вози гуркотять. (Є.Гуцало.)

ІІ. Доріг немало – я люблю одну. (М.Волощук.) Погасла даль – вляглись діброви. (Д.Горішний.) Минула нічка – день зробився. (Б.Лепкий.) У тебе смуток – в мене ревний жаль. У тебе вечір - в мене ніч і даль. (А.Малишко.) Тріпнувся легіт – вже шумить ліщина. (В.Лупейко.) А вітер хмари позганяв – ось-ось шугне на землю злива. (Т.Угрин.) Ніжно як цвіла моя калина – крізь усе життя той лине цвіт. (В.Письменний.) Верхів’я в’януть – корінці зачахли. (С.Назарик.) Сальвія цвіте – аж червоніє вся веранда. (М.Клочко.) Картопля в мами дружно зацвіла – увесь город біляво-фіалковий. (Л.Малецький.) Сіло сонце – почали вечеряти. (Панас Мирний.) Сонях крутиться – день буде й завтра – істини простішої нема. (М.Самійленко.) Отак невблаганно стікають роки. Замуляться броди – не стане ріки. (О.Зорич.) Вітрець комиш колише – шуми, шуми, комише. (Р.Бернс.)



* Робота з підручником. Колективне виконання вправи 207.
* Завершити народні прислів’я, записати їх. Обгрунтувати вживання тире.
1. Про землю піклуєшся – ... 2. Сиділи три дні – ... . Пожалів вовк кобилу - ... . Чумакові віз ламається – ... . Розкажи другу - .... . Грім не гряне - ... . Багато диму - ... . Коза з вовком тягалася - ... .

Народна творчість.


Для довідок. 1. ... золотим зерном милуєшся. 2. ... висиділи злидні. 3.... зоставив хвіст і гриву. 4. ... чумак ума набирається. ... піде по кругу. ... мужик не перехреститься. ... мало тепла. ... одна шкура зосталася.

* Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків. Усно зробити синтаксичний розбір одного з речень (за схемою, поданою на с. 115 підручника).
Життя тече, немов сухий пісок: недавно ранок був - настала нічка. (М.Дубович.) Надвір вийдеш – дощ та туман непроглядний; в хаті не краще: сіро, аж жовто, наче димом накурено. (Панас Мирний.)

* Самостійна робота. Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Зробив добро для тебе чоловік – ти вдячний будь йому повік. Зробив добро ти чоловіку – приємно буде вам обом. Не прагни тільки, щоб довіку за це він став твоїм рабом. (Д.Білоус.) Заздрість ходить, носом водить, зло насіє – лихо вродить. (В.Герман.) Не діли душі наполовину – тріщини іржа покриє враз. (П.Камінський.) Сивий лірник заспіває – в когось скотиться сльоза. (Б.Гірський.) Кожне слово хай іскриться – мова не загине. (С.Мордач.) Мова - це річка живої гарячої крові, висохне річка - й народу на світі нема. (О.Рубан.)

ІІ. В морі я хотів печаль свою втопить – я до моря вийшов рано – море спить. І мені його будити стало жаль – залишилася мені моя печаль. (Д.Павличко.) То не білі лебеді в небо вилітали - горді на Русанівці зводились квартали. (Д.Луценко.) Прийшла пора – гриби лісами бродять, нас павутиння срібне перейма. (В.Гужва.) Сонце високо на небі – коцюбою не сягнеш. (М.Танк.)



ІІІ. В лузі співа соловейко – пісня захоплює дух. (М.Старицький.) Повернулись додому лелеки – будуть люди на щастя багаті. (М.Дубов.) Вгору глянув – небесно усміхнулась блакить. (Д.Білоус.) Давайте знов перейдемо до лірики – очистять душі хай її рядки. (А.Зігора.) Так шумить поріг – людського голосу не чутно. (Л.Костенко.) Світ в казковій пливе тишині – не шелеснуть ні віти, ні кроки. (П.Воронько.) Чоло гаряче опущу в долоні - дорогоцінні хвилі забуття! (В.Кордонець.)
* Накреслити схеми поданих речень. Обгрунтувати вживання розділових знаків.
От перед світом Кіт довідаться біжить – аж Щука без хвоста лежить: прокляті пацюки одгризли. (Л.Глібов.) Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові – він все те наймає. (Т.Шевченко.) Настане ніч – з берези сльози ллються і вітрик по траві тихенько шелестить... (Л.Глібов.) Світ міняється, як світ у довічній колисанці: одійшов надвечір дід – онуча знайшлося вранці. (Б.Олійник.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.13, вправа 217 (І).

Уроки № 39-40

Зв’язне мовлення

Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати такі текстотворчі вміння, як уміння визначати тему й головну думку тексту, стиль та основний і допоміжний типи мовлення, самостійно складати його план, трансформувати план докладного переказу у план переказу стислого, самостійно добирати адекватні змісту та прослуханому зразкові виражальні засоби мови, реалізувати задум (стисло відтворювати вихідний текст-зразок); формувати вміння стисло переказувати текст зі збереженням стильових вимог; виховувати почуття патріотизму, національної гідності; розвивати слухову пам’ять, логічне мислення, усне й писемне мовлення, удосконалювати навички відрізняти головне від другорядного; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання: текст для переказу.
Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тексту вчителем або учнями.
*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми та головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту, з’ясування стильових ознак. Визначення покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
*Самостійне складання плану прослуханого тексту. Трансформація складеного плану детального переказу на план переказу стислого.
*Повторне читання вчителем тексту.
ІІІ. Самостійна робота над переказом (на чернетках).
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Підготуватися до усного твору на суспільну або морально-етичну тему у публіцистичному стилі (теми див. уроки № 42-43).
Тексти публіцистичного стилю для стислого переказу
1. Навіщо нам українознавство
Ми століттями не мали власних шкіл, вузів, друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.

Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.

Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного “я”.

Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.

І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.

Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.

Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.

Предмет “українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього “я”.

Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні. Це пізнання не лише наших чеснот, а й хиб та вад, що прирікають нас важко жити. (За В.Шевчуком; 330 сл.)


  • Пояснити лексичне значення слів деформація (спотворення чогось під впливом зовнішніх сил), подвижник (людина, здатна на подвиг, самопожертву заради досягнення високої мети), етногафія (галузь історичної науки, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення, культурно-побутові взаємозв’язки) .

  • Дібрати синоніми до слів тлумачити, плекати, гіпертрофований, чесноти.

  • Скласти план детального переказу (орієнтовний: І. Ми століттями не могли говорити про себе правду. ІІ. Як тлумачить історію загарбник. ІІІ. Світоглядні деформації українців. 1. Бездумне сприйняття імперських схем. 2. Вбачання пупу землі у своїй батьківщині. ІV. Ми пізнавали себе завдяки праці сподвижників. V. Наші багатства. 1. Фольклор та етнографія. 2. Щоб не згасала історична пам’ять. 3. Багатовікова література. 4. Своєрідність музики, архітектури, образотворчого мистецтва. 5. Знати складники книги українознавства. VІ. Чому необхідні наука й шкільний предмет “українознавство”. 1. Не для вивищення національної пихи. 2. Для пізнання власних коренів. 3. Знати не лише чесноти, а й хиби).

  • План детального переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. Чому ми століттями не говорили про себе правди. ІІ. Світоглядні деформації українців. ІІІ. Чим ми багаті. 1. Фольклор та етнографія. 2. Література. 3. Своєрідне мистецтво. VІ. Навіщо нам потрібне українознавство).

  • Написати стислий переказ тексту.


2. Поезія й проза професій
Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найпозавітніше, незнайомій людині легше, ніж найближчому другові.

Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат, від ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії. Її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди у дорозі, хто ночує в наметах, хто бачить над собою не стелю, а зоряне небо.

Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проходить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям, які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. “Мені здається, я сіла не в свій поїзд. Треба б пересісти, але як же непросто це тепер зробити...”, - пише вона.

Справді, тепер це непросто. Як і непросто, врешті, вибрати той самий “свій” поїзд вчасно і правильно.

Які неправдиві, просто-таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар – це для неї обличчя у марлевій пов’язці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, вже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар – це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полум’я мартену... Геолог - це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття... Звичні штампи. Саме такими “ієрогліфами” протягом десятиліть зображувалися професії у наших кінокартинах, журналах та книжках.

Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут вже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії.

Життя геолога – це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома, якнайтяжча фізична праця і, пробачте, антисанітарія.

Життя лікаря-хірурга – це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок (а тут нічим не можна гидувати). Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування. І знову – втома, втома, втома. Нерідко – це й найтяжчий моральний обов’язок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося...

Життя вчителя - це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стоси зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів з різними, такими непростими характерами... І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя?

Як мало ми знаємо про працю людей, що нас оточують! Як часто звичний штамп професії затуляє від нас суть людини, яка цій професії присвятила життя! І не помічаємо ми ні людської відповідальності, ні наполегливості, ні старання, ні терплячості, ні натхнення. Хоч фахівці, як і професії, бувають різні.

Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати у інший поїзд. (З журн.; 490 сл.)


  • Пояснити лексичне значення слів геодезія (наука про зображення земної поверхні на планах і картах, про методи вимірювання на місцевості); геологія (наука про речовинний склад землі, утворення й розміщення корисних копалин), бутафорський (перен. показний, несправжній), атрибут (постійна ознака чогось), штамп (перен. шаблон), ієрогліф (тут: знак, символ), екзотичний (тут: незвичний, химерний, дивовижний).

  • Дібрати синоніми до слів

  • Скласти план детального переказу тексту (орієнтовний: І. Листи до редакції. ІІ. Два листи прийшли одночасно. 1. Одноманітність канцелярської роботи. 2. Невлаштованість геодезиста. 3. “Сіла не в свій поїзд...” ІІІ. Як вибрати “свій” поїзд? 1. Бутафорські уявлення молоді про професії. 2. Звичні штампи професій. 3. Нелегко збагнути суть фаху. 4. Штамп професії затуляє його суть. ІV. Придивляйтеся! )

  • Перебудувати план переказу детального на план стислого переказу. (орієнтовний: І. Роздуми над листами до редакції. ІІ. Як сісти у “свій” поїзд? 1. Чим пояснюється викривлене сприйняття професій. 2. Вдивлятися у суть фаху. ІV. Запорука правильного вибору).

  • Написати стислий переказ тексту.



Урок № 41

Тeматичне тестування (тема: Безсполучникове складне речення)

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про безсполучникове складне речення; з’ясувати рівень засвоєння знань, сформованості вмінь та навичок щодо теми “Безсполучникове складне речення”; удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, пунктуаційні та орфографічні навички.

Тип уроку: комбінований урок ( систематизація й узагальнення вивченого; перевірка й облік здобутих мовних знань, умінь, навичок).

Обладнання: тестові завданняю
Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
* Робота з підручником. Відповіді на запитання, подані у вправі 218 (с. 111).

Опрацювання таблиці “Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні (с. 112).


ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
*Робота біля дошки. Записати речення, накреслити його схему. Пояснити вживання розділових знаків. За схемою, поданою на с. 115, усно зробити синтаксичний розбір речення.
Довіку не буде із мене раба, душа поневажить полони. (В.Стус.) Я вийду сама проти бурі і стану – поміряєм силу! (Леся Українка.) Все-таки ми не за вітром пустили слова: у помислах ваших і наші прокинулись гени. (Б.Олійник.)
ІV. Повідомлення мети перевірки й способів її проведення. Інструктаж щодо проведення тестування.
V. Проведення тестування.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Безсполучникове складне речення - це

а) речення, в якому прості речення об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників і сполучних слів;

б) складне речення, яке складається з двох або кількох простих речень, що з’єднуються сполучниками і одне з яких є залежним від іншого;

в) складне речення, яке складається з двох або кількох простих речень, з’єднаних сполучниками і рівноправних між собою.

Скласти (пригадати) й записати безсполучникове складне речення (напр.: Осика раз у раз зітхає, осика сонно шелестить. (П.Тичина.)

2. Між двома частинами безсполучникового складного речення крапка з комою ставиться, якщо

а) наступна частина розкриває зміст попередньої;

б) зміст частин протиставляється;

в) частини значно поширені, не тісно пов’язані між собою за змістом.

Скласти (пригадати) й записати складне безсполучникове речення, між частинами якого потрібно ставити крапку з комою (напр.: Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо, як ризу. (П.Куліш.)

3. Якщо друга частина безсполучникового складного речення розкриває причину того, про що йдеться у першій частині, міє ними ставиться

а) крапка з комою;

б) тире;

в) двокрапка.

Скласти (пригадати) й записати безсполучникове складне речення з двокрапкою (напр.: І досі сниться: під горою, меж вербами та над водою, біленька хаточка. (Т.Шевченко.) Глянь: розкривається назустріч сонцю й грозам руками пружними запліднений чорнозем. (М.Рильський.)

4. Якщо друга частина безсполучникового складного речення виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться в першій, між частинами ставиться

а) двокрапка;



б) тире;

в) крапка з комою.

Скласти (пригадати) й записати складне безсполучникове речення із тире (напр.: Сімя міцна – горе плаче. Здобудеш освіту – побачиш більше світу. (Нар.творч.) Заспіваєш – аж світяться ранки. (А.Малишко.)

5. Тире ставиться в такому складному безсполучниковому реченні:



а) Висипали запорожці – лиман човни вкрили. (Т.Шевченко);

б) Бувають дивні на землі діла: серед зими черешня зацвіла. (Д.Павличко.);

в) Хай оживає істина стара: людина починається з добра. (Л.Забашта.)

Скласти й записати безсполучникове складне речення за запропонованою вчителем схемою.

6. Двокрапка ставиться у такому безсполучниковому складному реченні:

а) Мені здається: я не жив, а тільки ще збирався жити. (О.Маковей);

б) Грім не гряне – ледачий не встане. (Нар.творч.);

в) Вгору стежка твоя – я спускаюсь з гори. (Дніпрова Чайка).

Скласти й записати безсполучникове складне речення за запропонованою вчителем схемою.


VІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).
VІІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. Повторити п. 10-13, вправа 225.

Уроки № 42-43

Зв’язне мовлення

Усний твір у публiцистичному стилі на морально-етичну або суспільну тему

Мета: формувати такі текстотворчі вміння, як уміння визначати межі запропонованої теми майбутнього твору, прогнозувати його головну думку, у процесі складання плану твору обмірковувати мікротеми його тексту, добирати й систематизовувати матеріал для твору, добирати адекватні задумові виражальні засоби мови, реалізувати власний задум; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати уяву, логічне й образне мислення, усне мовлення, формувати культуру розумової праці; удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до складання усного твору.
* Прочитати уривки, зясувати їх стиль, свою думку обгрунтувати. До якого типу мовлення слід віднести уривки? Свою думку обгрунтувати. Як будується роздум? Чи можна сказати, що обидва уривки зачіпають морально-етичну тему? Що таке мораль? Етика? Чи легко розмежувати теми суспільну й морально-етичну? Чому?
І. Як відродити гідність української людини? Я вжив слово відродити, а не, скажімо, піднести, - щоб підкреслити міру її потоптаності сьогодні. Її топчуть злидні, її гнітить реальна – усупереч усім законам і Конституції – безправність перед чиновниками всіх рівнів; її на власній землі принижують, а на чужих землях тисячі й тисячі громадян незалежної України стають нещадно експлуатованими заробітчанами, людьми третього чи десятого сорту, яких зневажає чужа держава і не захищає власна.

Але й те треба сказати, що й самі українці, як мало хто, талановиті у справі самоприниження. Форми цього самоприниження найрізноманітніші. Нам бракує культури національної саморепрезентації. В тому числі й у повсякденному житті, що дуже важливо. Ми, україномовні українці, чи українські патріоти – а це часто одне й те саме – в суспільстві на особливому приміті. Коли лежить п’яний бродяга в калюжі – це нікого не дивує. Коли ж у калюжі побачать п’яного офіцера в погонах – це вже знахідка для громадської думки. Українець повинен пам’ятати, що в нього на плечах невидимі йому, але видимі оточенню погони українства – і це зобов’язує його бути зразком поведінки у всьому, зразком культурності й такту.

З виступу І.Дзюби на ІІІ Всесвітньому

форумі українців 18 серпня 2001 р.


ІІ. Вас не дратують люди, проблеми яких торкаються лише того, що приготувати на обід, як “дотягнути” до зарплатні, де що купити, де, як і з ким провести відпустку? Тобто люди, явно невідзначені високим рівнем духовності?

Та чи варто ж ставитися до таких людей зневажливо? Аж ніяк! Це однаково, що вважати сірооких людей гіршими за карооких або навпаки. Кожна людина має право бути такою, якою вона є, і жити так, як їй хочеться.

Зрештою, ті, хто менше замислюється над глобальними проблемами людства, роблять більше конкретних справ, без яких людство давно могло б вимерти як біологічний вид. Тож – кожному своє.

Чесне життя завжди моральне. Невтручання у чужі долі (крім тих випадків, коли справді треба допомогти) – теж цілком моральне. Неморальним є напучування, менторство, звичка встромляти носа до чужого проса.

З журналу.

Словник. Мораль – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Етика – наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціальної групи. Репрезентація – представлення, показ. Менторство – повчальність, моралізаторство; перен. - надокучливість.
* Бесіда.


  • У якій сфері суспільного життя вживається публіцистичний стиль?

  • Як це позначилося на його назві?

  • Які підстилі можна виділити в публіцистичному стилі?

  • У яких жанрах втілюється публіцистичний стиль?

  • Яка мета публіцистичного стилю?

  • Що спільного має публіцистичний стиль із наковим? З художнім?


* Пояснення вчителя.
З’ясування моральних понять, розв’язання етичних проблем, уточнення моральних норм і принципів, осмислення мотивів і наслідків людських вчинків завжди привертали увагу. Дослідженням рівня моральності як суспільства в цілому, так і окремої особистості займаються різні галузі суспільних наук. У художній формі питання моралі й етики досліджує мистецтво. З’ясуванню моральних питань може бути присвячений і учнівський твір.

Здебільшого такий твір вибудовується у формі роздуму (міркування). План твору-роздуму відповідає такій схемі:


І. Вступ (підведення до проблеми: чому я над цим замислився - став

учасником чи свідком якоїсь події, щось почув чи прочитав тощо).



ІІ. Теза твору.

  1. доказ на підтвердження або спростування тези;

  2. доказ (або приклад) ..........................................;

  3. доказ (або приклад)...........................................;

  4. доказ (або приклад) і под.

ІІІ. Висновки.
Твір-роздум на суспільну або морально-етичну тему здебільшого складається у публіцистичному стилі, основною сферою застосування якого є суспільно-політичне життя. Загальними ознаками стилю є інформативність, логічність, фактографічність, точність (ці риси єднають публіцистичний стиль із науковим), образність, піднесеність, емоційність, експресивність (цими рисами публіцистичний стиль подібний до художнього). Серед мовних ознак публіцистичного стилю - вживання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів, риторичних запитань, стверджень та звертань, окличних речень. Ознакою, властивою власне публіцистичному стилеві є відверта підкреслена оцінність, що виявляється у вживанні оцінних слів.

У публіцистичному стилі виділяються такі підстилі: власне публіцистичний, політико-агітаційний (застосовується на політичних мітингах, у текстах прокламацій), газетно-публіцистичний, ораторський (вживається у публічних виступах).

Роботу над твором на суспільну або морально-етичну тему, як і над будь-яким учнівським твором, слід розпочинати з осмислення запропнованої вчителем (або самостійно вибраної) теми та визначення меж теми. Потрібно з’ясувати, що саме потрібно сказати або написати, щоб розкрити тему, що для розкриття теми є найголовнішим, що мен важливим, але все ж бажаним, від чого слід відмовитись через несуттєвість або неактуальність.

Після цього потрібно обміркувати головну думку майбутнього твору – висновок, який має випливати з усього сказаного чи написаного.

Наступний етап роботи над твором – це добір відповідного фактичного матеріалу та його систематизація. Джерелами фактів для розкриття теми може стати досвід автора майбутнього твору, інформація, одержана ним від учасників або свідків певних подій, статистичні дані з довідників, підручників, періодики або те, що у вигляді фольклорних творів зберігає народна пам’ять чи увиразнює твір мистецтва. Авторові не слід нехтувати також власною уявою.

Систематизувати ретельно дібраний фактичний матеріал найкраще у вигляді плану твору. Оскільки твір традиційно має такі структурні елементи, як вступ, основна частина (виклад) та кінцівка( стосовно до твору-роздуму – висновок), план має бути складним.

Склавши на чернетці план твору, можна перейти до наступного етапу роботи – створення тексту. Відступів від плану не слід уникати – навпаки, план цілком закономірно може змінюватися в процесі роботи над твором.

Головні вимоги до твору-роздуму такі: чітке формулювання тези, добір чітких і вичерпних аргументів на її підтвердження або спростування, логічність і послідовність викладу думок, точність висновків. Важливе завдання – добір виражальних засобів мови (слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій), що відповідають вимогами вибраного стилю.


* Зачитування вчителем двох-трьох зразків учнівських творів на суспільну або морально-етичну тему. Обговорення творів.
ІІІ. Робота над складанням твору.
* Колективне складання учнями плану й тексту усного твору на одну з тем:


  • Вірний друг – друге серце




  • У чому призначення людини (Людина – це обов’язок, а не титул)




  • Що це значить – знайти своє покликання




  • Без мови немає народу


* “Проговорювання” усного твору.
* Обговорення прослуханого твору.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Вправа 257 (усно).

Уроки № 44-45


Тема: Складне речення з різними видами зв’язку. Контрольне аудіювання.

Мета: пояснити особливості будови складних речень із сурядним і підрядним зв’язком, формувати вміння креслити схеми таких речень, пояснювати вживання розділових знаків між іхніми частинами; з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь та навичок (зокрема умінь і навичок сприймати-розуміти); розвивати увагу, логічне мислення, удосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як аналіз, конкретизація, моделювання; удосконалювати навички роботи з підручником, колективної й самостійної роботи.

Тип уроку: комбінований урок (вивчення нового матеріалу; перевірка й облік здобутих комунікативних умінь і навичок).

Обладнання: текст для аудіювання.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка