О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Перший семестр



Сторінка5/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

План уроку





  1. Мова реалізується в процесі мовлення.

  2. Чотири види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо.

  3. В чому різниця між аудіюванням і слуханням.

  4. Різновиди аудіювання: глобальне, докладне, критичне.

  5. Різновиди читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.


VІ. Домашнє завдання. За записаним на уроці планом підготувати повідомлення про рецептивні види мовленнєвої діяльності.

Урок № 6


Тема: Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним та підрядним зв’язком.

Мета: поглибити знання про складне речення, формувати вміння визначати граматичні основи складного речення, засоби зв’язку між його частинами, правильно інтонувати складні речення; виховувати повагу й любов до рідної мови, любов до рідної землі та її природи; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять; формувати вміння й навички роботи з підручником і таблицею, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
* Прочитати речення, заздалегідь записані на дошці. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Назвати речення просте та складні, пояснити, чим вони розрізняються. Вказати, як зєднано частини простих речень, що входять до складних. Прочитати складні речення, правильно їх інтонуючи.
Я спішу тую мову співучу скоріше почуть і до слів барвінкових припасти душею щасливо. (І.Шевченко.) Слова я чую барвінкові, і серце щемно завмира. (Т.Бартош.) Коли ти плекаєш слово, йде воно, як злотонить; калиново й барвінково рідна мова пломенить. (Д.Білоус.) Комусь українська нагадує мова бурхливий потік навесні, співуче Тарасове слово джерельцем струмує в мені. (Т.Синьоока.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складним називається речення, утворене з двох або більше простих речень, об’єднаних змістом та інтонацією. Частини складного речення можуть з’єднуватися за допомогою сполучників або без них.

Складні речення утворюються як з двоскладних простих речень, так і з односкладних (напр..: Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги. (Д.Павличко.) Осінь сумна, а жити весело. (Нар.творч.) Між частинами складного речення встановлюється смисловий зв’язок.


* Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (п.1, с. 10).
*Бесіда за змістом прочитаного1.

  • На які види поділяються складні речення залежно від способу поєднання у їх складі простих речень?

  • Як інтонуються складні речення?

  • На які види поділяються складні речення за метою висловлювання?


ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Довести, що записані речення - складні. Чи в усіх складних реченнях частини зєднано за допомогою сполучників? Прочитати безсполучникові речення.
І. Мова, наша мова, мова кольорова, в ній гроза травнева й тиша вечорова. А для мене, мово, ти мов синє море, у якому тоне і печаль, і горе. Мова, наша мова – пісня стоголоса, нею марять весни, нею плаче осінь. Нею марять зими, й нею кличе літо. В ній криваві рими й сльози “Заповіту”.

Ю.Рибчинський.

ІІ. Тремтить осіння прохолодна тиша, і відлітають сумно журавлі. (Т.Пащенко.) Принишкли бідні пташечки малі, бо швидко так від рідної землі їх пожене холодним вітром осінь. (Г.Рибцуник.) Надворі почастішали дощі, з’явилася їдка іржа на вітах, легким батистом бабиного літа куйовдяться смородини кущі. (Д.Луценко.) Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею. (Т.Шевченко.)

* Переписати з дошки, вставляючи на місці крапок пропущені літери. В кожному реченні підкреслити граматичні основи. Вказати прості речення. Вказати складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим звязком.
Я іду у парку золотому, і прощально листя ш..лестить. (В.Сосюра.) Листя вм..ра і на брук ос..па..ться. (Б.Олійник.) Дощ іде і наче стукає срібним пальцем у вікно. (В.Сосюра.) Вже з дощами в ши..ку стука рання осінь, на пр..в’ялих травах тужавіють роси, віт..р з кленів листя холодно зр..ва. (З.Бебешко.) Пл...ве над світом осінь, як м..дуза, і мокре листя падає на брук. (Л.Костенко.) Землю огорта рожева тиша, вечір опуска..ться з н..бес. Він сопілку з оч..рету ріже, і лунає тихий полонез. (Є.Сарапулова.)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.11).

Виконання вправи 18 (опрацювання таблиці).


V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Використовуючи таблицю на с. 12 підручника як опору, подані речення прочитати в такій послідовності: 1) безсполучникові речення; 2) складносурядні речення; 3) складнопідрядні речення.
І. Я дивлюсь на квіти, й цвіт багряний викликає стільки світлих мрій! Блукає осінь у саду, в душі моїй весна. Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись про них я в Рильського читав. Вітер коси розплітає у зорі, вечір в небі розкидає янтарі... А зорі блимають незлічені над нами там, де Чумацький Віз накреслив дальню путь. Земля моя готується до сну, але я довго ще не буду спати. Летітиме земля все так же між світами в холодну вишину, як лине вічний час.

З тв. В.Сосюри.



ІІ. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя. (Т.Шевченко.) А тут, де падолист витає, між листом жовтий сяє мак. (І.Драч.) Орали натомлене поле, й стурбовані бусли ходили. (М.Ткачук.) Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари ледь пробивається проміння золоте. (М.Рильський.) Ой у полі три тополі, а четверта в’яне. (П.Воронько.) Полонив чебрець всі схили, стелить пахощі навкруг, і чарують річка й луг. (В.Івасик.)
* Диктант із коментуванням. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати речення сполучникові й безсполучникові. Позначити в словах орфограми.
Калина доливає жаром вінця, й верба журу гойдає над ставком, а розпашіле від роботи сонце ляга щокою в хмарний бурелом. Ген-ген лелека гострить крила чинно, тут тиша голуба – до синіх брів, ось сосни з усієї України бредуть на віче збратаних борів. (В.Лупейко.) Дихання осені уже на квіти впало, у зелені дерев сумує де-не-де уже пожовклий лист. (В.Сосюра.) Осінь лагідна, імлиста ще святкує, та за мить полохке легеньке листя облетить і полетить. (В.Терен.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 1, вправа 19 (І).

Урок № 7

Тема: Складносурядне речення, його будова, засоби зв’язку в ньому.

Мета: дати поняття про складносурядне речення, пояснити, якими сполучниками пов’язуються його частини; формувати вміння впізнавати складносурядні речення, визначати в них граматичні основи, розряди сполучників сурядності, якими з’єднуються частини складносурядного речення; виховувати любов до краси рідної природи; формувати пунктуаційну грамотність, формувати навички роботи з підручником і таблицею, розвивати увагу, логічне мислення, усне й писемне мовлення, естетичну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця.
Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п.2, с. 13).
* Опрацювання таблиці.


Розряди сполучників сурядності

Приклади

Єднальні: і (й), та (в знач. і), ні – ні.

Спать мені не хочеться, і сон мене не бере. (Нар.творч.)

Протиставні: а, але, та (в знач але), проте, зате, однак.

Ведмідь танцює, а циган гроші бере (Нар.творч.)

Розділові: або, чи, хоч, то-то, не то – не то, хоч – хоч, або – або.

Або слави добути, або дома бути. Хоч дай миску з пирогами, хоч приведи дідька з рогами. Не то ти дурний, не то в тебе розуму немає. (Нар.творч.)


ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
*Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що речення є складносурядними. Визначити, до яких розрядів належать сполучники, якими зєднано частини речень.
І. Відшуміло вже літо, і осінь прийшла. (Г.Хорташко.) Що то? Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів’я чи темний ліс дрімає на сонячній спеці? (Панас Мирний.) Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека. (О.Кобилянська.) Сузір’я бігли за Чумацьким возом, а ми пливли в чумацькому човні. (В.Стус.) Чи то я заспівав, чи то мною земля заспівала? (Є.Гуцало.) Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то колюча рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку. (Марко Вовчок.) В полі коли-не-коли сюркне цвіркун або здалека донесеться крик перепела. (Панас Мирний.) Дороги розмиті, і чується крик журавлиний. (Л.Костенко.) Чи в вас в пітьмі посліпли очі, чи сил немає в вас іти, чи жити з вас ніхто не хоче? (Олександр Олесь.) Росинка заблукає в павутинці, й сивішатиме небо що не день, а літо з осінню, лишившись наодинці, довірливу розмову поведе. (С.Тихолоз.)

ІІ. Місяць ще не зійшов, і нам тихо присвічували зорі. (М.Вінграновський.) То заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари. (А.Шиян.) Чи сонце нас пече, чи отіняє мла, чи сарана летить, чи вража рать найшла? (А.Міцкевич.) Гаснуть вранішні зорі, і пливуть, як на морі, хвилі вітру в достиглому житі. (Л.Первомайський.) Чи в зосенілому світі думає сойка про мене, чи в зосенілому світі далеч мене пам’ята? (Є.Гуцало.) Ось місяць в небесах над спраглими ланами навис, і віє скрізь відрадний холодок. (Д.Кардуччі.) Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля. (М.Коцюбинський.)


* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, вставляючи на місці крапок пропущені букви. Визначити, якими сполучниками (єднальними, протиставними, розділовими) поєднуються між собою частини речень. Підкреслити граматичні основи речень. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
С..ніє угорі ласкаве небо, а в ньому знов курличуть журавлі. (М.Волощук.) Чи ти вночі зітхаєш надворі а чи то вер..снева ніч зітхає... Чи ти вночі вм..ваєшся слізьми, чи ніч взялась виплакувати очі. (Є.Гуцало.) Шпаки – це імітатори в..селі. То іволга у пісні їх дзв..нить, то хлопчик, друзів кл..чучи, св..стить, то соловейко ро..с..пає трелі, то кол..со немазане скр..пить. (М.Рильський.) Чи ти мій сон, чи ти моя уява? (Л.Костенко.)
Словник. Імітація – наслідування.
* Пояснювальний диктант. Підкреслити сполучники, визначити, до якої групи за значенням кожен з них належить. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Ще зими не видно і в бінокль, і гойдає хвиля цвіт латаття, та вже вітер вищипнув листок із чуприни клена коло хати. (А.Качан.) Дріма село на пагорбах широких, а за селом – діброва ворона. (Д.Луценко. ) Чи то вечір погасає, чи ранок світає? (П.Куліш.) Поволі буйнотрав’я пригасає, але цвіте, голублячись до ніг, петрів батіг. (Л.Тендюк.) Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець. (О.Гончар.) Чи метеор враз висвітлив вікно, чи, може, то меткий листок багряний? (В.Грипас.) То сніг кружля, то цвіт рожевий має, то в золоті яскріє далина. (Д.Луценко.) Загнаний олень в кущах мерехтить срібнолисто а чи кущі, наче загнаний олень, тремтять? (Є.Гуцало.)
* Переписати прислівя, замість крапок уставляючи пропущені сполучники сурядності. До якого розряду належить кожен сполучник?
І. Життя не має ціни, ... воля дорожча за життя. Один засіває поле, ... інший збирає плоди. Коріння навчання гірке, ... плід його солодкий. ... ... розумне казать, ... зовсім мовчать. Язик має й коняка, ... вона не балака.

ІІ. Собака бреше, ... кінь іде. Слова ласкаві, ... думки лукаві. Вовка в плуг, ... він глядить в луг. Заснула щука, ... зуби не сплять. Журавель в небі, ... ти йому вже ціну встановлюєш.



Народна творчість.
* Добудувати складносурядні речення, самостійно додаючи до поданої частини другу. Утворені речення записати. Визначити, до яких розрядів належать вжиті сполучники.
Я люблю читати, і ... . То стискається над улюбленими сторінками серце, то ... . Нічого не замінить мені спілкування з улюбленою книжкою, але ... . Художнє слово полонило мене, проте ... . Я надзвичайно люблю творчість Тараса Шевченка, і... .
* Диктант із коментуванням. Підкреслити в складносурядних реченнях граматичні основи. Визначити розряди вжитих для поєднання їхніх частин сполучників.
Пахне степ навкруги полинно, і в хлібах половіють поля. Україно моя, Україно, пишна Квітко планети Земля! (Д.Луценко.) То збоку вітер підкрадеться хитрою ласочкою, то на якусь мить він угамується і, прокотивши світло –зелену хвильку по траві, вляжеться, підігнувши пухкого хвоста, й лише зрідка вдарить тим довгим хвостом то по споришеві, то по клумбі. (Є.Гуцало.)
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 2, вправа 23 (І).
Урок № 8

Тема: Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному.

Мета: ознайомити зі смисловими зв’язками, наявними між частинами складносурядних речень, формувати вміння визначати такі зв’язки; виховувати поважливе ставлення до фольклору; розвивати логічне мислення, удосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як аналіз, порівняння, конкретизація, розвивати усне й писемне мовлення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що речення є складносурядними. Визначити, до яких розрядів належать ужиті для звязку їхніх частин сполучники.
Старенька хата сперлась дахом в сад, а вишня в стріху свої гілки горне. (П.Кубаєвич.) Хай не міліють ріки і озера, і буде в них вода цілюща й чиста. Хай не згаса калинове намисто, а колос наливає повне зерно. (С.Жук.) В литаври б’є зелені косий дощ, і звуки їх у простір сивий линуть. (Л.Малецький.) Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає? (М.Коцюбинський.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному бувають такі:

  1. дії, події або явища, про які йдеться в різних частинах речення, можуть відбуватися одночасно (напр..: Косили сіно лугове, і пахла м’ята. (Ю.Кравченко.) або послідовно (напр.: Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав. (Леся Українка.); засобами вираження таких смислових відношень є інтонація та єднальні сполучники.

2) явища, про які йдеться, можуть чергуватися (напр.: Сперш довго ліс на гуслі грав зелені, а потім виплив вересневий день. (М.Танк.). Засобами вираження таких відношень є протиставні сполучники та інтонація.

3) причиново-наслідкові відношення (напр..: Хтось шарпнув двері, і вони розчинилися навстіж. (Ю.Збанацький.) Не їж цибулі, і смердіти не буде. (Нар.творч.); засобами вираження таких смислових відношень є порядок частин, який не можна змінити, інтонація та єднальні сполучники.

3) протиставні (напр..: Показує дорогу, а сам в болото лізе. (Нар.творч.) або зіставні відношення (напр..: Ластівка день починає, а соловей його кінчає. (Нар.творч.) Давно було, а серце памята. (Д.Луценко.)

4) розділові відношення (напр..: Або рибку зїсти, або на дно сісти. (Нар.творч.)
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Визначити, до якого розряду належать сполучники, що зєдують частини складних речень. Визначити смислові звязки між частинами складносурядних речень.
За морем тепліше, але дома миліше. Час мочить, і час сушить. Казали минеться, а воно тільки настає. Або печи пиріжки, або не прийдуть дружки. Вижени із серця смуток, і життя стане тобі миліше. Бачить кіт сало, та сили мало. Аби ти мені дай, або я в тебе видеру. Ви мовчіть, а ми будемо підтакувати. Не соли чужої рани, і твоєї не будуть. Із свині чоловіка ніколи не буде, але з чоловіка свиня може стати. Дерево пізнають по плодах, а людину – по ділах. Купив би, проте купило притупило. Без господаря двір плаче, а без господині – хата.

Народна творчість.


* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Визначити смислові звязки між простими реченнями у складносурядних. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
І. Під хатою дідусь с..венький с..дить, а сонечко н..зенько уже спустилось над Дніпром. (Т.Шевченко.) Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми. (Л.Костенко.) Поговорю з д..ревами, і стане душа л..генька, мов кульбаби цвіт. (Н.Поклад.) Чи вітер крізь курай свище, чи тоскно хтось наспівує поблизу. (О.Гончар.) Так тихо сіється ранкова мла, і в сквері горобина ро..цвіла, і парки будять голоси д..тячі. (М.Самійленко.) Часом на цій вересневій сині вил..тими дзвіночками кол..халися грона жолудів або виділявся обрис пташини. (М.Стельмах.)

ІІ. Скільки раз до наших лав Бог звитягу пос..лав, але в нас до слова “гречка” вічна рима – “суп..речка”. (Д.Білоус.) Я ще йшов, а хмари нал..тіли, й закрутило, снігу нам..ло. (М.Петренко.) Чи вдарить смерть у серце співом, чи упаду в безодню я? (В.Сосюра.) Дощ пройшов, і світлі ручаї в синє море вил..вають воду. (П.Воронько.) То комиш упаде в око, то дим тріпоче в повітрі. (М.Коцюбинський.) Надходять хмари-водовози із гл..бини рудих ст..пів, і дощ цілує при дорозі останню квітку вас..льків. (А.Качан.) Холоне степ, і невкипілі зорі рогатий жук виймає рогачем. (Л.Костенко.)



ІІ. Думка спить, і с..рденько спочило. (Леся Українка.) Неле..ко жити, але мусим жити, стиснувши нерви у міцний кулак. (М.Луків.) Ніч пер..снилась, і дощ одшумів. (П.Тичина.) С..ніло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави. Давно той день поглинув холод Лети, але в душі моїй він наче спів. (В.Сосюра.) Розійшлися дві дороги в полі, й не зійдуться вже вони ніколи. (Б.Лепкий.)
* Творча робота. Скласти й записати текст на тему: “Краса осіннього міста (села)”. У роботі вжити 2-3 складносурядних речення.
V. Підбиття підсумків уроку.
*Підсумкова бесіда.

  • Які речення називаються складносурядними? Навести приклад.

  • Які смислові зв’язки бувають між частинами складносурядних речень?

  • Які сполучники вживаються в складносурядних реченнях з відношеннями одночасності, послідовності або причиново-наслідковими смисловими відношеннями між частинами?

  • За допомогою яких сполучників передаються протиставні відношення між частинами?

  • Які смислові відношення між частинами складносурядного речення виражаються за допомогою розділових сполучників або, чи, а, чи, то ...то?


VІ. Домашнє завдання. Скласти (виписати з художньої літератури) пять складносурядних речень, підкреслити в кожному граматичні основи.
Уроки № 9-10

Зв’язне мовлення

Усний стислий переказ (за складним планом) тексту художнього стилю

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів текстотворчі вміння (уміння визначати тему й головну думку тексту, його підтеми і мікротеми у процесі складання плану, самостійно добирати адекватні змісту виражальні засоби мови, реалізувати задум - усно стисло відтворювати вихідний текст-зразок); виховувати повагу до таких рис, як патріотизм, мужність, відповідальність; формувати вміння відрізняти головне від другорядного, удосконалювати навички колективної й самостійної роботи, розвивати логічне мислення, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка