О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Перший семестр



Сторінка6/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Хід уроку



І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тесту вчителем.

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають пасивному словнику учнів.

*Визначення теми й головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Самостійне складання плану тексту. Обговорення плану та запис його оптимального варіанту.

*Повторне читання вчителем тексту.

ІІІ. Усне переказування учнями тексту за планом.

ІV. Домашнє завдання. Скласти й записати текст (обсяг – 12-15 речень) на тему “Без відваги зазнаєш зневаги”, використавши не менше трьох складносурядних речення.
Текст для переказу

Митрополит

Козацька сотня нудилася без діла: ніхто не знав, навіщо її сюди викликано. У повітрі плавав сизий димок від люльок, знічев’я плелися билиці-небилиці. Прив’язані до молодих лип коні нетерпляче били копитом.

Тут хлопці побачили митрополита в козацькому одязі з двома пістолями за широким поясом. Рудий довготелесий козак аж навпіл зігнувся від сміху, і оселедець на його голові зателіпався в такт його реготові:

- Ой рятуйте, люди добрі! Кінець світу – батюшки пішли в козаки! Сиділи б ото, отче, дома та молилися б за нас!

Петро відчув, як йому кров скипає в жилах. Він подумки помолився Святій Богородиці, щоб та надала йому сил оволодіти собою. Пригадалося: дещо подібне траплялося з ним і в боях. Права рука мимоволі лягла на пістоль. Проте наступної миті Петро отямився. Зрештою він нічого не мав проти свого кривдника. Та й чи було це кривдою?

- Бери шаблю, циганська твоя мати! Зараз я подивлюсь, який з тебе козак, - підступаючи до нього, процідив крізь зуби рудий. Для нього було, мабуть, однаково – що циган, що молдованин. До того ж серед київських міщан ходили уперті чутки, що митрополит Петро Могила родом із циган.

Мовчки поклавши на землю пістолі, Петро скинув жупан. Його натреновані очі зупинилися саме та тій шаблі, яка була йому зараз потрібна. Її власник, молодий хвацький козак, зрозумівши, чого хоче митрополит, повільно витяг її з піхов, узяв за блискуче відточене лезо й простяг уперед.

Перші два удари Петро відбив порівняно легко. “Добрий рубака”, - відзначив він про себе, уважно вивчаючи супротивника. Козак справді фехтував майстерно, але боротьба надто поглинала його, тому за якусь мить він мусив зробити те, що чого невідворотно підводив його Петро, виманюючи на себе. І ось, коли шабля рудого зависла у витягнутій руці, митрополит зробив раптовий випад і кінцем своєї шаблі ніби гаком зловив зброю супротивника. Потім, укладаючи всю силу в руку – тут головне самому втримати шаблю, - гвинтом вивів її вгору. Зблиснувши на сонці, шабля вилетіла з рук козака і, черкнувши по бруківці, викресала іскри.

Запанувала тиша. Рудий козак не міг отямитися. Здивовано кліпаючи очима, він потирав кисть правої руки.

-Оце так митрополит! – голосно сказав хтось. – Оце так батюшка! Святий отче, чи ви не з козаків? Чи ж не навчилися ви так ото орудувати шаблюкою у нашого Богуна? – захоплено вигукували хлопці, оточивши Петра.

-Було в моєму житті всього доволі, - загадково якось промовив митрополит і, підійшовши до рудого козака, ляснув його по плечі:

- Тримай шаблю міцніше.



З професійною точністю, за якою вгадувався колишній офіцер, він поставив сотні завдання: слід було відбити собор, який тримали в руках уніати. Чернець підвів коня. Коротко кинувши: “На коней!”, Петро Могила поставив ногу в стремено, вкинув тіло в сідло. Сотня полетіла вслід вершникові. (За О.Білодідом; 430 сл.)


  • Пояснити значення слів митрополит (вищий духовний сан православної церкви), уніати (прихильники уніатської тобто греко-католицької церкви).

  • Дібрати синоніми до слів довготелесий, отямитися, хвацький.

  • Виписати застарілі слова (пістоль, сотня, жупан, оселедець), пояснити їх роль у тексті.

  • Скласти план детального переказу (орієнтовний: І. Козацька сотня нудилася без діла. ІІ. Митрополит у козацькому одязі. ІІІ. Кпини рудого козака. ІV. Митрополит стримався. V. “Подивлюся, який із тебе козак!” 1. Петро взяв шаблю. 2. Уважне вивчення супротивника. 3. Раптовий випад митрополита. 4. Шаблю вибито з рук козака. 5. Рудий не міг отямитись. VІ. Захоплення козаків. VІІ. “Було в житті всього доволі”. VІІ. Завдання сотні).

  • План детального переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. До сотні під’їжджає митрополит. ІІ. Кпини рудого козака. ІІІ. Двобій. 1. Петро узяв шаблю. 2. Вивчення супротивника. 3. Шаблю вибито з рук козака. ІV. Козаки у захопленні. V. Чітке завдання сотні).

  • На дошці записати: Свята Богородиця, фехтувати, оволодіти собою (опанувати себе).
  • Стисло переказати текст (усно).

Урок № 11


Тема: Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.

Мета: пояснити правила вживання розділових знаків між частинами складносурядного речення, формувати правописні навички; виховувати патріотизм, повагу до вітчизняної історії; формувати пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, логічне мислення, усне й писемне мовлення, удосконалювати орфоепічні навички й навички роботи з таблицею та з роздавальним матеріалом.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, таблиця.




Хід уроку



І. Перевірка домашнього завдання.
* Зачитування складених (виписаних) удома складносурядних речень.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 3, с 19-20).
* Робота з таблицею.




Розділові знаки в складносурядних реченнях


Правило

Приклад

Коли є спільне для обох частин слово (повнозначне або неповнозначне), кома не ставиться.

Сьогодні день вщерть сонця повен і груші гупають в саду. (П.Малєєв.) Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві. (М.Рильський.)

В інших випадках ставиться кома.

Верес цвіте, і на серці осінньо. (В.Вербич.) Плаче день, і серце плаче. (Олександр Олесь.) Огонь пройшов, і залишився дим. (М.Рильський.)

Якщо обидві частини, з’єднані сполучником і, та (в знач. і), виражають різке протиставлення або швидку зміну подій, ставиться тире.

Дмухнув вітер понад ставом – і сліду не стало. (Т.Шевченко.) Ще мить – і сад загубить пишну вроду. (Д.Луценко.)


ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Робота біля дошки. Записати речення, довести, що вони є складносурядними. Підкреслити члени речення, вказати слова, що за змістом стосуються обох частин (їх виділено). Пояснити вживання і невживання коми між частинами складносурядних речень.
І. За тополями сонце встає і зозуля кує правічна. (І.Переломов.) А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна. (Д.Фальківський.) Не цвітуть квітки зимою і дерева не шумлять. (Олександр Олесь.) Осіннє сонце блиснуло на мить, і тільки срібна паморозь димить. (І.Гнатюк. ) Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає. (В.Сосюра.) Знову діти стали школярами і синиця дзвонить школярам. (М.Рильський.) На вікнах розсиплеться сонячне скерцо і рух засміється над скрипом гальма. (Л.Костенко.) Там Довженкові кінокадри проросли у віки дубами і Довженковими піснями зачарована снить Десна. (А.Малишко.)

ІІ. Десь тут пройшлась лісами Чураївна і чари Леонтович розгубив. (В.Лупейко.) Завмирає, змовкає моя злоточола діброва, і задумливі шати її вже лежать на землі. (Н.Гілевич.) Од акордів ясних наче даль розцвіта і всміхається небо безкрає. (В.Сосюра.) Від пісні журливої дуб сколихнувся й лелеки здригнулись вві сні. (Г.Гуржій.) Колись давно в нас чорногуз помер і подруга його сконала швидко в тузі. (П.Воронько.) Теплий день розхлюпує блакить, і ластівки купаються в промінні. (О.Ісаченко.) На голках молодої трави ще не розтанула роса й приглушено мерехтять краплини. (Є.Гуцало.) Перед вами одні тільки піски жовтіють та безмірна пустиня розлягається буро-червоним піском. (Панас Мирний.)


Словник.Скерцо - музичний твір у жвавому, швидкому темпі.
* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
Знов щебече юнь і цвіте трава. Там юність ходила у росах до хати і жевріла цвітом вона. (А.Малишко.) Тепер дорога сина кличе вдаль і я лиш їй одній коритись мушу. (Д.Луценко.) Межи білих хаток цвіте вишня рясна й тонковерха тополя пахучим листом шелестить. (Марко Вовчок.) Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. (А.Малишко.) Ще лист не жовтів у осінній журбі і трави не никли зів’яло. Привітно усе усміхалось тобі, і сонце тебе цілувало. (В.Сосюра.) Шипшина вбралась у коралове намисто, і літо бабине вплелось між намистин. (Є.Гуцало.) Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. (Л.Костенко.) В повітрі пахне кріп й доспіле пахне сіно. (Є.Гуцало.) Ранками стала сивіти земля і поля бралися легкою памороззю. (О.Гончар.) В холодних снах снують світанки, й тремтить замріяно ріка, і стелить килим-самобранку дбайлива осені рука. (Д.Горішний.)
*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань за роздавальним матеріалом двома-трьома учнями.

Картка 1

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому реченні підкреслити члени речення.


Вітер не вщухав уже кілька днів, і море клекотіло пронизливою синявою. (П.Загребельний.) Якісь кораблі даленіли, і крилами птиці шуміли. (Л.Костенко.) Тріщав мороз безжалісний, лихий, і підіймався буревій сердитий. (С.Долгошеєнко.) Од ударів кололся небо і дерева надсадно тріщали. (І.Немченко.) Назавтра сонце устане знову і зійдуть росою отави. (М.Овдієнко.) Свинцем набрякли сиві хмари, і сонце зникло якось враз. (О.Ісаченко.) Десь пливуть дощі по шибках і бредуть сніги в полях. (Є.Сарапулова.)




Картка 2

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити члени речення.


Довкола у природі все дрімало і рання мла стелилась по землі (О.Маковей.) Вже останнії айстри одпалали багряно, а тебе все чекають і вечір, і ранок. Одцвітає черемха, і бузок одцвітає. (М.Лазарко.) Нехай жовтіє лист і срібло криє скроні. (В.Сосюра.) Вже підсніжник розцвів й сон-трава зацвітає. (Є.Гуцало.) Шепче щось берізка в дуба на плечі, й вітер вербам коси ніжно розплітає, і спадають роси – зоряні дощі. (С.Жадан.) А може, й зараз твориться бурштин, але про це ще людям невідомо? (Л.Костенко.) Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає. (В.Сосюра.) Сонце поцілувало крижану землю, і вона зашарілася пролісками. (М.Павленко).






Картка 3

Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому реченні підкреслити члени речення.


Всі чекають, чекають свят, а життя багате на будні. (М.Волощук.) Я тулитиму слово до слова, і поллється сердечна розмова. (І. Кучмай.) Дзвенять літа, як щире слово, а в клопотах згоряють дні. (Л.Павлів.) Мати вносить сорочину, а мережка ж – як огонь! (Б.Олійник.) Там моїх братів лилася кров і сльози матерів квітчали сон синовнім домовинам. (М.Рильський.) Сніги стежки заносять і алеї, і не проїхати в них і не пройти. (І.Цабієнко.) У шумі шин кудись біжать машини, і день щебече птицями в садах. (В.Сосюра.) Вітер виє, і сніг без упину по полях стеле білу ряднину. (Б.Лепкий.) Навколо вітер свище і в небі хмари злі. (В.Сосюра.)



*Диктант із коментуванням.
І. Тут пам’ять несуть на плечах голубі обеліски й Тараса Шевченка сліди незабутні живуть. (Т.Батош.) В задумі звів докупи сиві брови поет великомудрий кам’яний, й Дніпро йому приносить волошковий бентежний запах, запах степовий. (Є.Гончаренко.) Мій побратиме! Інколи пейзажем ми про людину найточніше скажем, і відгук пісні із лугів рясних нам часом глибше від глибоких книг. (М.Рильський.) Ти ідеш назустріч вересневій днині, і щасливий усміх на твоїх устах. (З.Бебешко.)

ІІ. Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло. (Леся Українка.) Буде чисте небо ніжне і привітне, і земля вбереться в золоту красу. (С.Жадан.) Вже день здається сивим і безсилим, і домліває в зарослях ріка. (В.Симоненко.) Мені шумлять октави тополині і льон у синій повені сія. Лягали свіжі борозни рядком і жайвори співали в небі ранком. (Д.Луценко.) Люблю тюльпанів цвіт багряний і на світанку у росі вдихаю подих їх весняний, і зір купається в красі. (Г.Хорташко.) Пісня із грудей летить крилата, і люди озираються на спів, а я не в силі почуття здолати. (К.Барановська.)


* Прочитати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, пояснити вживання тире.
Туман уже піднявся – і небо стало сірим. (М.Коцюбинський.) Іще одна-єдина мить – і дальній поїзд прошумить. (А.Малишко.) Уже вишневі зацвіли сади – і сніг пахучий падає на воду. Ще хвиля – і сплеснуть рожевими крильми гобої та скрипки. (М.Рильський.) Торкає вітер пальцем колосочки – й вони дзвенять. А земля сміється, й неба п’є краплини колос золотий. (В.Сосюра.) Дикі гуси летять – і прощальний летить їхній крик. (Є.Гуцало.) Орфей до Тартару сумного повз Цербера прослиз у лаз, та озирнувся – і від нього тінь Еврідіки зникла враз. (Ф.Війон.)
Словник. Гобой – дерев’яний духовий музичний інструмент; за висотою звука середній між флейтою і кларнетом.
* Попереджувальний диктант.
І. А Прометей приніс вогню людині – й багато що змінилося на світі. (В.Бровченко.) Блиснула мечами хмарна вись над нами, і ударив грім. (В.Сосюра.) Довго громи гуркотіли і блискавка в хмарах вилась. (Б.Грінченко.) Осіннє сонце блиснуло на мить, зігріло душу – й знов похолодніло. (І.Гнатюк.) Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна. (Леся Українка.) Шелестіли дуби, і смарагдова тиша була. (Л.Костенко.) А вітер розвихриться в вітах, дерева гойдне – і в ту ж мить із жалем за втраченим літом обірване листя летить. (Д.Луценко.) Вечірня плакала зоря, і небо слало сліз потоки. (В.Сосюра.)

ІІ.Стихає річ – та співи молоді ростуть, як паруси... Із братом тихо у човні сидиш – і раптом розсуває щось комиш... Лише махнула удлищем рука - і поплавець, як блискавка, зника. Враз поплавець затанцював зненацька – і вся душа напружилась рибацька, угадуючи таємниці дна. (З тв. М.Рильського.)

ІІ. Прийшов поет – і задзвенів рядок. (Л.Забашта.) Свиснув бич – і заніміла річ. (М.Старицький.) В безодню рине буйна голова – і кінь дзвенить уздою золотою. (М.Рильський.) Тонкими ніжками мов грається лоша. Поглянеш – і зласкавиться душа. (П.Воронько.) Минуло два роки – і нудно їм стало, і кожне нового собі забажало. (Олександр Олесь.) Сьогодні світ руками я обняв – і навзаєм зі мною світ обнявся! Обізвешся – і з слова живого вилетить жайворон. Реальна така – й така нереальна картина. Що справжнє на світі? Напевне, клопіт бджолиний. Розмовляю з зимою – і зі мною зима розмовляє. (Є.Гуцало.)
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П.3, вправа 36 (І).

Урок № 12


Тема: Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.

Мета: закріпити знання про вживання розділових знаків між частинами складносурядного речення; виховувати патріотизм, поважливе ставлення до природи, милосердя до всього живого; формувати пунктуаційну грамотність; розвивати логічне мислення, зорову й слухову пам’ять, увагу, удосконалювати орфоепічні навички.

Тип уроку: урок закріплення вивченого.

Обладнання: підручник.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка