О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Перший семестр



Сторінка9/17
Дата конвертації20.02.2016
Розмір2.12 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Хід уроку




І. Перевірка домашнього завдання.
* Диктант із коментуванням. Зробити синтаксичний розбір записаних речень (усно). Накреслити схеми речень.
Береза спалахне свічею у потемнілому гаю, а місяць золоту кирею на неї зодягне свою. Скрипка пливе над землею, і зветься та скрипка вітром, і скрипка та багатострунна тихо за обрій сплива.

Є.Гуцало.



ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити граматичні основи. Чи є прості речення, що входять до складного, рівноправними за змістом? Від якого речення можна поставити питання до іншого? Поставити такі питання. Як пов’язані між собою частини складного речення?
І. Книга вчить, як на світі жить. Вівсяна каша хвалилась, ніби вона з маслом родилась. Коли Бог розуму не дав, то і коваль не вкує. Не поможе й булава, коли дурна голова. Мудрий мовчить, коли дурний ворчить. Дурень може стільки питань задати, що сто мудрих не зможуть відгадати. Там треба перелізти, де не можна перескочити. На дзеркало не треба нарікати, коли кривую пику в нім видати.

Народна творчість.

ІІ.Моє дитинство – дзеркало, в якому відображались небеса колись. Можна подивитись у джерельце й побачити, як на гусях-гусятах летить Івасик-Телесик, схожий на тебе в дитинстві. Хочеться в дитинство повернутись, щоб з криниці неба зачерпнути. Як нам в дитинстві далекому в нинішню зрілість хотілось! Чи не для того хотілось, щоб нині дитинство приходило в сни?

З тв. Є.Гуцала.



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу і таблиці (с. 35).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Вказати речення складносурядні та складнопідрядні. Поставити питання від головної частини складнопідрядних речень до підрядної.
І. Сховавши фарби в зелен-вітах, підкралась осінь, наче рись, і в тіло вистиглого літа вже пазурі її вп’ялись. (Д.Луценко.) Невже це листопад? Це леопард, який нам видається листопадом. Цей леопард забрів у листопад, та він таки зостався леопардом. Грайте, бубни дубів, бо у танець пішов листопад. Грайте, скрипки беріз, бо у танець пустилася осінь. (Є.Гуцало.)

ІІ. За обрієм гуляє листопад, й земля рипить, морозами окута. За вечоровим небосхилом з дівчатьми дружить листопад, бо літо, серцю здавна миле, не повертається назад.

З тв.А.Малишка.
* Пояснювальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи, поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему першого речення.
І. Де панують мир і любов, там не ллється кров. Впізнавай світу, поки молоді йдуть літа. Як буде правда, то буде й рада. Як буде мудра голова, то знайдеться й булава. Убрався в жупан і дума, що він пан. Тікай набік з дороги, бо суне пан безногий. І цариця стане ворона, як спаде корона. Як ти плачеш, твої вороги тішаться. Діждемо пори, що й ми вилізем з нори.

Народна творчість.

ІІ. Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати. Я працювати мушу, щоб не соромитись хліба. Був я в гостині, де люди живуть співочі. Сядь, моє серце, послухай, хто там у хаті плаче. Коли мені не допоможуть вірші, то вже не допоможуть лікарі. Але ще гірше, як іржаву мисль вганяють молотком у дошку рими. Над людством нахилюсь, як над потоком, в якому видно воду аж до дна.

З тв. Д.Павличка.


* Навчальний диктант. У складнопідрядних реченнях підкреслити граматичні основи й поставити питання від головної частини до підрядної.
Чи знайоме вам гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого перебування на чужині? Чи відомий вам психологічний стан, коли за один рідний згук, один рідний образ ладен буваєш заплатити роками життя?

Роз’ятрений тугою, затоплений у задумі, плентався я якось берегом річки, не помічаючи навіть, як чорна хмара обіймала крайнебо. Тільки перші краплі дощу, що з глухим стуком упали на землю, змусили мене озирнутися навкруги, пошукати захисту від зливи. Коли я почав озиратися, по моїх напружених нервах ударила хвиля рідних, близьких мені згуків. Я виразно почув журливо-поважний голос української пісні. Я чув, як пісня дужчає, здіймається вгору, перекочується могутнім грюкотом і гине тихим акордом у плюскоті зливи. Це була чумацька пісня, і я вже ніби був у степу, бачив мажі, і до вуха мого долітав рик волів. (За М.Коцюбинським; 134 сл.)


VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. П. 4, пригадати й записати 5 народних прислів’їв – складнопідрядних речень.

Урок № 15


Тема: Основні види підрядних речень. Означальні, з’ясувальні, обставинні речення.

Мета: ознайомити з основними видами підрядних речень, формувати вміння розрізняти з’ясувальні, означальні та обставинні підрядні частини, ставити до них питання від головних частин, з’ясовувати місце підрядної частини щодо головної, креслити схеми складнопідрядних речень; виховувати повагу до фольклору, до роду й сім’ї; формувати навички правильного інтонування складнопідрядних речень; удосконалювати пунктуаційну грамотність, навички роботи з підручником і таблицею, розвивати увагу, логічне мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки. Записати речення, у кожному підкреслити граматичну основу. Вказати речення складносурядні та складнопідрядні. Накреслити схеми двох перших речень.
І. Дитинка спить, а її доля росте. Там є доля, де є воля. Добру страву взнаєш при їді, а людину зрозумієш у біді. Ніколи не тішся людською бідою, бо й твоя біда прийде за тобою.

Народна творчість.

ІІ. Не чуть пташок, і тільки сумно вітер мелодії осінні навіва. Я люблю дивитись, як гаї синіють. Прозоро й тихо стало, і холод голубий алеями бреде. Тьму світло переможе, щоб не було негод.

З тв. В.Сосюри.


*Бесіда.

  • Яке речення називається складнопідрядним? Навести приклад.

  • Як встановлюється смисловий зв’язок між головним і підрядним реченням?

  • Якими сполучниками поєднуються частини складнопідрядного речення?

  • Які розділові знаки ставляться між частинами складнопідрядних речень?


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 36-37).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота з підручником. Виконання вправи 68 (усно).

Опрацювання таблиці “Складнопідрядні речення” (с. 48).


* Прочитати. З опорою на таблицю визначити види підрядних речень у складнопідрядних, назвавши означальні, зясувальні та обставинні.
І. Народна мудрість стверджує, що в людини є три друга: батько, мати й вірна дружина. Найдорожча пісня, з якою мати колисала. Коли батько рибалка, то й діти у воду дивляться. Який вдався татко, таке буде дитятко. Непотрібний скарб, коли в сім’ї лад. Нема того краму, щоб купити маму. Кожному треба знати, що дочка схожа на мати. Якби баба мала вуса, то дідом була б.

Народна творчість.

ІІ. Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі старий дідусь навча своїх онуків. (Леся Українка.) Де ясен горбатий зачах безкрило, діти з батьком дерева садили. (І.Переломов.) Як роки зіб’ються до воріт, хилить плечі батькові утома. (Б.Кулик.) Горджуся, що батькові руки святі мене зігрівали і гріють в житті. (В.Ковалівський.) Я думкою лину, мій батьку, до тебе, щоб розвіяв ти тугу, додав мені сил! (В.Куликов.) І батько старий шкарубкими руками в степах обігрів кожний клаптик землі, щоб зерна світились в колоссях зірками, щоб хліб не виводивсь у нас на столі. (Д.Луценко.) Не буде роду переводу, бо вічно житиме любов. (Ю.Кравченко.)
* Пояснювальний диктант. З-поміж записаних речень вказати складнопідрядні з підрядними означальними, зясувальними та обставинними.
І. Ми віримо глибоко й безконечно, що правда, і добро, і наш народ не вмре! (Б.Лепкий.) Благословенна наша вся родина, яка тернистий шлях пройшла до волі. (С.Жук.) Україна і Світ – ніби райдуги дві, що з’єднались у райдугу вічно єдину. (І.Гончар.) І несуть мене по полю, де здобув я нашу волю, коні вороні. (П.Воронько.) Поки виросли в вас крила, рідна мати вас учила. (П.Куліш.) Уставай, моє сонечко, з темного лугу, бо тривожить минуле не раз і не двічі. (А.Малишко.) Душу, тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду. (П.Чубинський.) Не біймось яничарської злоби, що тут сичить й з окопів зарубіжжя. (П.Мах.) Я розправляю над землею крила над рідною, де я ходить навчивсь. (О.Ісаченко.) Молись же всяк, щоб ум і честь пробили скрізь дорогу. (Р.Бернс.)

ІІ. Коли на крилах ночі на землю сон злетить, ти в темний сад виходиш з квітками говорить. Є квіти такі, що ніколи не квітнуть. (Олександр Олесь.) Із стін душних на волю серце рветься туди, де ніч панує запашна. (Б.Грінченко.) Ніч прилітає надвечір, коли починає смеркати. Часто не відаєш, звідки сумного прильоту чекати. (Є.Гуцало.) Уже тріпочуть темні крила ночі, де сонячний промінь зника. (В.Сосюра.) Я лечу назустріч ночі в тихому краю, щоб на груди їй схилити голову мою. Ніч проміння позбирала і змотала у клубок, наче тінь жива упала біля ганку у куток. Вийди, щоб сонце стрівати, вдосвіта зорі гасить, скуті серця розкувати, з світом їх радісно злить. (Олександр Олесь.)


V. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 39 – інтонування складнопідрядних речень).
VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Диктант із коментуванням. У кожному реченні підкреслити граматичні основи, поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.
Хіба не бачите, що небо голубіє? Я не зазнав тих ніжних ласк і слів, що гай мені ласкаво шелестів. Не беріть із зеленого лугу верби ні на жовті луги, ні на скелі, бо зів’яне вона від жаги і журби по зеленому лузі в пустелі. Хочу я троянди, що цвіте в саду. Я прийшов на берег моря, щоб журбу свою втопить. Хочеш ти, щоб пісню я для тебе склав? Десять літ минуло, як пісні крилаті вирвалися з серця на широкий світ. Ти до мене прийдеш рано, коли зійде тільки сонце. Скажи ж, в яких лісах ти заблудив? Піду, втечу на сизі гори, що з небом радісно злились. Золоті хвилини линуть, наче бджоли мед несуть.

З тв. Олександра Олеся.



VІІ. Підведення підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. П. 5, 6, вправа 89.

Урок № 16

Зв’язне мовлення

Усний вибірковий переказ тексту наукового стилю

Мета: формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння визначати тему й головну думку тексту, його стиль та покладені в його основу типи мовлення, виокремлювати з тексту інформацію відповідно до завдання, визначати підтеми тексту в процесі складання плану, усно відтворювати вибрану інформацію за планом; виховувати пошану до вітчизняної історії та рідної мови; розвивати логічне мислення, усне мовлення, пам’ять, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів.

Обладнання: текст для переказу.
Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Робота над усним вибірковим переказом.
* Читання тексту вчителем (або учнями).
*З'ясування лексичного значення слів, що перебувають в пасивному словнику дeв’ятикласників.
* Визначення теми й головної думки тексту.
* З’ясування стилю тексту. Визначення основного й допоміжного типів мовлення.
* Формулювання вчителем завдання (щодо того, які з фрагментів тексту потрібно переказати).
* Складання плану вибіркового переказу.
* Повторне читання тексту.
* Усне вибіркове переказування тексту учнями.
ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Вправа 92 (усно).
Текст наукового стилю для вибіркового переказу
Київська Русь в історії України
Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини І тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави.

Наприкінці VІІІ – на початку ІХ ст. утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті нової держави відігравали племена полян – саме вони прибрали собі назву “русь”. Від імені “русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована держава Київська Русь.

Розвиток Праукраїнської держави було перервано захопленням Києва варязьким конунгом Олегом у 882 році. Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією варягів Рюриковичів. Характерними для держави імперського типу стали підкорення й визиск інших племен і насильницьке розширення території.

За визначальною роллю русів-українців і Києва у житті держави Київська Русь була давньою українською державою імперського типу, яка об’єднала племена й народи від Карпат і до Волги та від Прибалтики до Росі.

У складі Київської Русі прискорилося формування етнічого ядра, до складу якого входили племена полян-русів, сіверян і древлян. У них ставало все більше спільного у мові, культурі, звичаях, побуті, заняттях. Кращі досягнення цих племен поступово поширювалися й серед інших, насамперед сусідніх, племен.

У Київській державі створились умови для прискореного завершення формування української мови – головної ознаки народу. В своїй основі вона мала народну говірку полян-русів середньої Наддніпрянщини, яка активно впливала на говірки сусідніх племен і водночас вбирала в себе їх елементи.

У ХІ ст. розмовна мова жителів Середньої Наддніпрянщини у своїй основі була разюче подібною до мови українців ХІХ ст.

Поряд із народною існувала й писемна мова, абетку якої (кирилицю) створили видатні слов’янські просвітителі Кирило й Мефодій. Нею користувалися при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства. Саме про неї літописець Нестор писав, що в усіх слов’ян “мова була спільною – слов’янською”. Проте взаємовплив і зближення розмовної та писемної мови прискорювалися.

У ХІІ ст. у літописах з’являється назва “Україна”, яка означає “край”, “земля”, “країна”. У Київській Русі завершилося формування українського народу за головними етнічними показниками. В цьому полягало одне з історичних значень Київської Русі в історії українського народу.

Відбулися значні зрушення в сільському господарстві. Значно вдосконалилися землеробські знаряддя праці, покращився обробіток грунтів. Це стало основою для наступного розвитку землеробства в українських землях.

Почали активно засновуватися й розвиватися міста. Міжнародного значення набула столиця держави Київ – найбільше й найрозвинутіше місто тогочасної Європи. Важливе значення мали Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород. За розвитком міст, у яких проживало до 15% всього населення, Русь-Україна йшла врівень з іншими країнами Західної Європи.

У Київській Русі були закладені основи для розвитку ремесел. Утворилися залізообробні центри, які задовольняли потреби у залізних знаряддях праці й побуту. З’явилися нові ремесла: виготовлення виробів зі скла, ювелірне ремесло, виробництво емалей.

У рамках Київської Русі прискорився перехід від натурального господарства до товарного. Все більша кількість товарів призначалася на продаж. Активізувалася торгівля між людьми, між містом і селом, між окремими землями.

Існування держави сприяло прискоренню зміни суспільної організації населення: на зміну родовому ладу прийшла сільська община, яка з того часу визначала життя селян протягом багатьох століть.



Величезне значення мала Київська Русь у розвитку культури східних слов’ян. У ній було створено билинний епос про богатирів, які захищали Русь від ворогів. Зародився оригінальний жанр – літописання. З’явилася спільна для слов’янських народів писемність, що упродовж багатьох століть була однією з основ їх етнічної близькості. Від часу Київської Русі беруть свій початок школи, бібліотеки, література, камінне будівництво. Освіта й наука досягли такого високого рівня, що навчальні заклади стояли на порозі перетворення в університети. (За В.Борисенком; 570 сл.)


  • Пояснити лексичне значення слів конунг (варяг), етнічний (такий, що стосується народу).

  • Виписати слова-терміни, витлумачити їхнє значення (конфедерація (союз суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами), імперія (монархічна, здебільшого велика держава, очолювана імператором, що, як правило, має колоніальні володіння), династія (кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного за правом успадкування), родовий лад, сільська община).

  • Скласти план вибіркового переказу “Мова України-Русі” (орієнтовний: І. Створення умов для прискореного завершення формування української мови – формування етнічого ядра (полян-русів, сіверян і древлян). ІІ. Основа української мови - народна говірка полян-русів середньої Наддніпрянщини. ІІІ. Подібність розмовної мови жителів Середньої Наддніпрянщини ХІ ст. до мови українців ХІХ ст. ІV. Паралельне існування народнорозмовної й писемної української мови. 1. Абетку (кирилицю) створили Кирило й Мефодій. 2. Коли користувалися писемною мовою (при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства). 3. Взаємовплив розмовної та писемної мови прискорювався. V. Значення Київської Русі у розвитку культури східних слов’ян, зокрема писемності, освіти й науки).

  • Усно переказати за складеним планом подану в тексті інформацію про мову України-Русі.



Урок № 17

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними означальними

Мета: дати поняття про складнопідрядні речення з підрядними означальними, формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них граматичні основи, головну й підрядну частини; виховувати патріотизм, зацікавити фольклором, різноманітністю й неповторністю рідної природи; формувати пунктуаційну грамотність, розвивати увагу, пам’ять, логічне й образне мислення й мовлення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.
* Робота біля дошки. Записати речення. Вказати в кожному частини головну й підрядну. Поставити питання від головної частини до підрядної. На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні частини речень?
Ти дай напитися заспраглій птиці, яка в міжгір’ї згинути могла. (П.Воронько.) І якось я знайшов таку значну вершину, що інші гори скиртами здались. (Б.Олійник.) Річки, що розлилися між гаями, сріблясті хвильки в далечінь несуть. (О.Ісаченко.) Пісня, що вже не заспіваю, завмерла на вустах моїх. (Ф.Г.Лорка.) А ранок наливає в прозору чашу, що країв не має, рожевого цілющого вина. (М.Рильський.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Пояснення вчителя.
Складнопідрядним реченням з підрядним означальним називається таке складне речення, в якому підрядна частина пояснює той чи інший головний або другорядний член головної частини, виражений іменником чи іншою частиною мови в значенні іменника. Підрядне означальне речення відповідає на питання означень у простому реченні: який? чий? котрий? З головним реченням воно з’єднується сполучними словами який (яка, яке, які), що, чий (чия, чиє, чиї), котрий (котра, котре, котрі), де, куди, кому, звідки, як та сполучниками що, щоб, мов, наче (неначе), ніби та ін. Напр..: Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна. (В.Коломієць.)

У головному реченні часто наявне вказівне слово той, такий, яким виділяється означуваний іменник (напр..: Життя – такий напій, що не відірвеш уст. (О.Слоньовська.) Життя роками вишило мені на оксамиті прожитої долі ті незабутні і щасливі дні, що віддзвеніли жайвороном в полі. (Н.Медведєва.)

Підрядне означальне речення стоїть після означуваного ним слова.
* Робота з підручником. Самостійне опрацювання учнями теоретичного матеріалу (с. 51-52).
* Бесіда за змістом прочитаного.


  • На питання якого другорядного члена речення відповідають підрядні означальні частини?

  • Якими сполучними словами підрядне означальне речення поєднується із головним? Якими сполучниками підрядності?

  • Які вказівні слова часто вживаються у головній частині складнопідрядного речення з підрядним означальним? З якою метою?

  • Чим близькі до підрядних означальних займенниково-означальні підрядні речення? Навести приклад такого речення.


V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Робота біля дошки. Записати речення. Підкреслити в кожному граматичні основи, поставити питання від головних до підрядних речень, вказати, до яких слів у головній частині вони відносяться і якими сполучниками чи сполучними словами зєднуються з головною частиною. Визначити вид підрядних речень.
І. Як зветься вітер, який несе надію на завтрашній день? (Т.Бартош.) Як же обійти оці прекрасні, ніжні, дивні квіти, що заглядають в очі, ніби діти? (В.Вдовиченко.) Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнєє щастя могла розказать? (Леся Українка.) Кожна квітка повна сонця, що бринить, співа над світом. (І.Кучмай.) Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї. (М.Нагнибіда.)

ІІ. Це ж мій край, зелений, тополиний, без якого й жити б я не зміг. (К.Дрок.) Мій пращур був із козаків, яких боялись шляхта й хани. (Д.Луценко.) Зостав у душі заповітний куток, де казка дріма, як маля. (Б.Олійник.) І про стеблину споришу, яка мені так часто сниться, я світлу оду напишу. (Б.Дегтярьов.) Є у мене єдина молитва, щоб собі малоросом не став. (М.Палієнко.)


* З кожної пари простих речень утворити складнопідрядні речення з підрядними означальними, використовуючи сполучні слова який, що, де та ін. Складені речення записати.


  • Кожен любить чарівні українські пісні. Вони нікого не можуть залишити байдужим.

  • Стежка повела в лісок. Він вабив золотобагряною осінньою красою.

  • Я люблю блукати вузькими вуличками старовинного міста. Тут кожний дім, кожний куточок просякнутий подихом історії.


* Переписати речення з дошки, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В кожному з речень підкреслити граматичні основи. Накреслити схему вказаного вчителем речення. Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи.
Мені приснивсь Архангел Михаїл, який очолив військо світлих сил. (М.Гринів.) З сирітської хатини з Давида виріс я, що з Голіафом б’ється. (Б.Лепкий.) Що вище совісті і сонця світла, яким крізь тьму світив Сковорода? ( В.Каюков.) Одним одна лишилася мені ти, мужицька пісне, в котрій люд весь плаче. (І.Франко.) Ще довго-довго нам писать життя людського повість, де буде кожним керувать одна царівна – совість. (С.Продан.) Намалюй мені ніч, коли падають зорі. (М.Петренко.)
* Прості речення з дієприкметниковими зворотами перебудувати на складнопідрядні речення з підрядними означальними (усно).
І. Не кане марно кров, пролита за Вітчизну. (Г.Аврахов.) Пролита кров за батьківщину священним полум’ям горить. (І.Турчин.) Будь проклята кров ледача, не за чесний стяг пролита! (Леся Українка.)

ІІ. Горе ж тому кораблеві, та у море занесеному. Горе ж тому сиротині, від родини відлученому! (Л.Боровиковський.) Повіки сонях розтуля, ще не цілований бджолою. (Л.Талалай.) Ген хмарка в мареві дріма, промінням сонячним зігріта. (Б.Дегтярьов.) Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. (Л.Костенко.) Звелося сонце, сповнене діяння. (П.Воронько.)


* Попереджувальний диктант. У кожному з речень вказати головне речення і визначити вид підрядного. За схемою, поданою на с. 248 підручника, зробити синтаксичний розбір вказаного вчителем речення (усно).
І. Камінь, що в мене кидають, в чорнозем душі ловлю. (Я.Лесів.) Вітрець улігся за сосною, яка верхів’ям піднімає вись. (О.Хало.) Стара верба така стара, що вниз уже росте. (П.Воронько.) Яблука доспілі виснуть наді мною, що колись про них я в Рильського читав. (В.Сосюра.) До нас у хату крізь вікно одкрите вривався гомін голосних потоків, що бігли вниз по вулиці нагірній. (Леся Українка.) Осінь стояла об тій порі, коли поля спустошені, безгомінні, коли багряно відцвітають дерева, стають голими й беззахисними, коли дає про себе знати підсиненим на пожухлій траві приморозком недалека й невідворотна зима-сніговиця. (В.Бондар.)

ІІ. Білостінна батьківська хатино, всюди усміхаються мені соняхи далекого дитинства, що садила мама при вікні. (В.Олешко.) Вертай нас, пам’яте, вертай на ті стежини полинові, що нас водили крізь літа й не заросла в поета слові. (Б.Дегтярьов.) І стежечка від хати до дороги, що ми пройшли, спинаючись на ноги, чи не найбільше наше відкриття. (І.Гнатюк.) Покажи до схід сонця хлоп’яткові поле, де русалки стрибають у житі зеленім. (І.Шевченко.) Жаль неповторну швидкоплинну мить, що зовсім непримітною зникає. (Є.Гончаренко.) Душа моя бентежна, не скоряю твоїх чуттів, що ллються через край. (В.Олешко.) Послухаєм грозу і щедру зливу, що зашумує, виллється сповна. (О.Калашник.)


* Завершити народні прислів’я, записати їх.
Не рубай стовпа, ... . Нема того краму, ... . Де ділися ті часи, ... . Ніж такий тупий, ... . Така біда, ... . Це тая Солоха, що... . Діждемо пори, ... .
Для довідок. .... на якому сидиш. ... щоб купити маму. ... що в рот ішли ковбаси. ... що й киселя не ріже. ... що хоч з мосту та в воду. ...кури полоха. ...що й ми виліземо з нори.
*Прочитати. Вказати займенниково-означальні підрядні речення. Чим вони близькі до підрядних означальних?
Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити. І знати тільки мужності дорогу повинен той, хто зве себе – поет. (Л.Забашта.) Не може кермувати той людьми, хто сам не бачить шляху із пітьми. (Д.Павличко.) Не заздрю тим, у кого “Жигулі” і молоко пташине на столі. А заздрю тим, хто світлий розум має, тим, хто живе красиво на землі. (К.Лесьєв-Лесь.) Заздрять тому, хто вміє язик за зубами тримати. Заздрять тому, хто вірить у слово святеє – мати. Заздрять тому, хто слово скаже і не відступить. Заздрять тому, хто вірно усе життя своє любить. Інколи дуже радію і Бога хвалю із радістю, що зовсім я не хворію гидкою чорною заздрістю. (Л.Соловйова.)
* Навчальний диктант. Вказати складнопідрядні речення з підрядними означальними. Прочитати ці речення, дотримуючи правильної інтонації.
Чимало на землі українській пам’яток стародавньої архітектури, чиї мури живуть, мов дерева, пам’ятають, мов люди. Такі Золоті ворота Києва.

Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Це була прямокутна, прикрашена вгорі декоративною кладкою вежа. Над склепінням воріт здіймалася однокупольна церква, що була розписана прекрасними фресками.

Золота брама, яка гостинно відчинялась перед купецькими караванами й посольствами дружніх держав, завжди жахала ворогів. Золоті ворота й досі твердо стоять на землі, пов’язані з працею багатьох безіменних майстрів, які, споруджуючи браму, мурували послання своїм нащадкам (З календ.; 80 сл.).
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П.7, вправа 95 (І).

Урок № 18

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка