О. П. Лойтаренко Від проекту до успіху



Скачати 204.51 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір204.51 Kb.

О.П.Лойтаренко

Від проекту – до успіху
Стратегія та технологія використання проектної методики в навчанні іноземних мов

Методична розробка для вчителів іноземної мови загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій

Балта


2008

В даній методичній розробці вміщено матеріали, які допоможуть вчителям іноземної мови в організації та впровадженні проектної методики у викладанні іноземних мов. Запропоновані індивідуальні та колективні творчі проекти та сценарії їх підготовки та презентації спонукатимуть виконавців проектів до творчого пошуку.

Для вчителів іноземної мови загальноосвітніх навчальних закладів, гімназій та ліцеїв, керівників шкільних відділень МАН, учнів.


Автор:

Оксана Петрівна Лойтаренко – вчитель англійської мови

Балтської ЗОШ І-ІІІ ст..№3

Схвалено та рекомендовано до друку науково-методичною радою науково-методичного центру іноземних мов ООІУВ

Протокол № _____ від ___________________2008р.

Відповідальний за випуск:
Зміст

Вступ…………………………………………………………….4

Метод проектів як ефективний засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів………………………………………….…….….5

Історико-педагогічні передумови виникнення та

реалізації методу проектів в освітній галузі…….. ……………5

Психолого-педагогічні аспекти та теоретичні засади використання проектної методики в навчально-виховному процесі………………………………………………………….…7



Методичні засади впровадження проектної технології у викладанні іноземних мов. ............................................................................9

Використання методу проектів у викладанні іноземних мов………………………………………………………………..9

Технологія практичного застосування проектної методики у викладанні іноземної мови………………………………………………….11

Модель реалізації проектної роботи по темі:

Міста. Столиці………………………………………………….15

Проектна методика в науково-дослідницькій роботі учнів ...17 Висновок………………………………………………………….19 Додатки…………………………………………………………20



Список літератури……………………………………………32

Вступ
Глибокі зміни, що відбулися в нашому суспільстві, не можуть не відобразитися на системі освіти, підготовці випускників школи до успішної адаптації в нових умовах життя, навчання та професійної діяльності. Реалізація державної політики в галузі навчання та виховання спрямовує освітян на формування творчої, інтелектуально розвиненої, ініціативної особистості, сприяння становленню високо свідомого громадянина. А це значною мірою вирішується шляхом упровадження інноваційних технологій.

Останнім часом усе більше уваги приділяється питанням особистісно-зорієнтованого освітнього процесу. Але «особистість – це не цілісність, зумовлена генотипно: особистістю не народжуються, особистістю стають» (О. Леонтьєв). Тобто особистість людини створюється суспільними зв’язками, в які вона вступає в своїй предметній діяльності. тому саме школа має урізноманітнити цю діяльність, зробити її більш живою і конкретною, щоб надати можливість для різноманітного розвитку особистості дитини.

За умов впровадження особистісно-зорієнтованого підходу до навчання, у центрі уваги вчителя постає учень не як об’єкт навчання, а як рівноправний партнер та активний суб’єкт навчального процесу, зі своєю мотивацією, індивідуальними особливостями, психологічним складом. Для реалізації особистісної орієнтації навчання, організації самостійної пізнавальної та дослідної діяльності учня перед вчителем постає питання вибору серед безлічі нових та вже випробуваних методик найбільш ефективні методи і технології. Широкого застосування в інноваційній діяльності набули технології проблемного навчання, інтерактивні методи і форми організації навчально-виховного процесу, програмові та інформаційні засоби навчання, технології формування творчої особистості, метод проектів.

В сучасних умовах розвитку освіти складається нове уявлення про феномен навчальної проектної культури. На перший план виступає випереджаючий розвиток самої дитини, формування творчої особистості учня, здатного проектувати та організувати свою навчальну діяльність. Реальні позитиви застосування методу проектів забезпечують широку популярність використання даної технології в освітньому процесі.



Метод проектів як ефективний засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів
Історико-педагогічні передумови виникнення та реалізації методу проектів в освітній галузі
Проектна система навчання була відома ще у 20-ті роки ХХ століття. На основі концепції прагматизму американського філософа та педагога Дж. Д’юї його учень та послідовник Вільям Кілпатрик розробив метод проектів. Інша його назва – метод проблем. Учні включалися безпосередньо в активну практичну діяльність, через яку вони мали опанувати теоретичні знання, необхідні для вирішення конкретного завдання, провідною рисою якого було урахування інтересів учнів. З часом шляхи реалізації методу проектів змінились, але суть його залишилась незмінною – стимулювання інтересу учнів до певних проблем, вирішення яких передбачає оволодіння учнями відповідними знаннями, шляхом практичного застосування яких є проектна діяльність.

В.Кілпатрик виділяв чотири типи шкільних проектів:

1. Втілення ідеї чи плану у зовнішню форму (написання листа, творчої роботи, створення макету)

2. Одержання естетичної насолоди (слухання цікавої розповіді, виконання симфонії, екскурсія в картинну галерею)

3. Подолання інтелектуальної перешкоди (визначення, чому Нью-Йорк переріс Філадельфію, пошук невідомої інформації)

4. Придбання нових знань та вмінь (навчитися писати відповідно до 14 рівня шкали Торндайка).

Принциповим придбанням педагогічної науки початку ХХ ст.. стало усвідомлення потреби в дидактичному забезпеченні процесу пробудження суб’єктного потенціалу особистості учня і придбання нею потреби в системному саморозвитку.

У Росії після революції 1917 року метод проектів застосовували широко, але не завжди послідовно, що й стало першопричиною його заборони у 1931 році. З того часу цей метод майже не використовувався ні в Росії, ні в Україні. Разом з тим він активно і успішно впроваджувався в США, Великобританії. Німеччині, Італії, Франції та багатьох інших країнах. Останнім часом у зв’язку зі становленням парадигми особистісно-орієнтованої освіти, метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості – суб’єкта навчальної діяльності та міжособистісних стосунків. У процесі відродження методу проектів сьогодні перед педагогом стоять ті ж завдання, що й перед його фундаторами, а саме - виховання людини, “яка вміє працювати, постійно виявляючи свою ініціативу, яка ставить собі широкі практичні завдання і може їх виконувати” (В.Кілпатрик). Отже, метод проектів – це технологія реалізації діяльнісно зорієнтованого підходу, в основі якого лежить система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнюваних практичних завдань – проектів.



Психолого-педагогічні аспекти та теоретичні засади використання проектної методики в навчально-виховному процесі
З власного досвіду можу засвідчити, що ефективне застосування проектної методики можливе лише за врахування індивідуальних особливостей пізнавальної діяльності учнів, поступового ускладнення вимог, пропонованих до вирішення проблем та поступового усвідомлення учнями власних здібностей у ході проектної діяльності. Використання методу проектів дозволяє реалізувати особистісно-діяльнісний (В.Давидов, Ш.Амонашвілі) і особистісно-орієнтований підходи до освіти школярів (І.Якиманська, І.Бех, С.Подмазін та інші) та інтегрувати їх у процесі роботи над проектом. Ці підходи базуються на застосуванні знань і вмінь, отриманих під час вивчення різних дисциплін на різних етапах навчання. Це забезпечує позитивну мотивацію і диференціацію у навчанні, активізує самостійну творчу діяльність учнів під час виконання проекту.

Сучасна проектна технологія історично невід’ємна від концептуальних основ прагматизму, що найбільш яскраво простежуються в поглядах американського філософа та педагога, основоположника концепції прагматизму Дж.Дьюї:



  • здібності дитини закладені природою, а школа має створити умови для їх розвитку;

  • знання повинні служити для пристосування людини до навколишнього середовища і мати практичну спрямованість;

  • головне — не кількісні характеристики знань, придбаних учнями в школі, а вміння використовувати їх у конкретній ситуації;

  • важливо підкорити зміст навчання рішенню практичних проблем, що відповідають силам, підготовці і інтересам дитини;

  • рішення проблем вимагає сполучення розумової і фізичної праці, що має розвивальну і суспільну цінність.

Метод проектів створює умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати придбані раніше, причому замість репродуктивних дій в основному виступають пошукові та дослідницькі дії. Основний акцент робиться на творчий розвиток особистості. Учень повинен не тільки засвоїти здобуті знання і уміння, а й навчитися їх практично застосовувати. Метод проектів, орієнтований на творчу самореалізацію особистості, яка розвивається в процесі навчання, сприяє самостійному формуванню інтелектуальних, спеціальних і загальнокультурних знань і вмінь учнів, розвитку ініціативи, співробітництва, навичок роботи в колективі, логічному мисленню, баченню проблем і прийняттю рішень, одержанню і використанню інформації, самостійному навчанню, плануванню та розвитку комунікативних навичок.

Психолого-педагогічні аспекти учнівської творчості, що виділяються найбільш яскраво під час застосування методу проектів, виявляються в більшому рівні комфортності під час підготовки підсумкової роботи, наступності навичок, що відпрацьовуються, на базі засвоєних раніше знань, активного застосування покрокових стратегій (алгоритмів) творчості, можливості для учнів самостійно маніпулювати часом, відпущеним на підготовку проекту. Таким чином стає можливим головне завдання сучасної школи – створення умов для розвитку вільних особистостей, спроможних адаптуватися в сучасному суспільстві. Для цього важливо підкорити зміст навчання вирішенню практичних проблем, що відповідають актуальним силам і потенціальним можливостям, підготовці та інтересам дитини (Дж. Д’юї, концепція прагматизму). При цьому продукт проекту не є його метою; і він, і сам процес реалізації проекту – це засіб розвитку особистості дитини.



Методичні засади впровадження проектної технології у викладанні іноземних мов

Використання методу проектів

у викладанні іноземних мов
Останнім часом метод проектів набуває все ширшого використання у навчанні іноземних мов внаслідок раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв’язання конкретних проблем в діяльності учнів. Розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення та формування навичок мислення високого рівня під час проектної діяльності забезпечили велику популярність методу проектів у викладанні іноземних мов. У своїй педагогічній діяльності я застосовую проектну методику вже на протязі чотирьох років і з власного досвіду можу стверджувати про такі позитиви цієї технології, як її значущий пізнавально-дослідницький характер, інтегрування знань та вмінь з різних освітніх галузь та соціально-побутової сфери, вдосконалення умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності, стимулювання активної класної та позакласної роботи учнів, спрямування на отримання запланованого кінцевого продукту.

Однак, слід пам’ятати, щоб розв’язати проблему, яка лежить в основі проекту школярі повинні володіти певними інтелектуальними, творчими та комунікативними вміннями, як то:



  • вміння працювати з іноземним текстом, організовувати, визначати, ідентифікувати та відтворювати матеріал;

  • вміння класифікувати, порівнювати, інтерпретувати та трансформувати здобуту інформацію та знання;

  • вміння оперувати інформацією, встановлювати співвідношення, застосовувати здобуті знання на практиці для розв’язання поставленого завдання.

Таким чином, для ефективного використання методу проектів необхідна значна підготовка, яка здійснюється в цілісній системі навчання в школі. Таку підготовку я проводжу постійно, систематично і паралельно з роботою над проектом. Завдання та діяльність учнів планую так, щоб процес навчання був спрямований на зміни у рівнях розумової діяльності, на формування не просто мислення, а навичок мислення високого рівня, а саме:

  • навичок аналізу (вміти ідентифікувати та протиставляти частини, встановлювати співвідношення між ними, критикувати, експериментувати, диференціювати, тестувати та вміти робити умовивід);

  • навичок синтезу (вміти скласти частини разом, щоб утворити єдине ціле, сформулювати, розвинути і запропонувати ідеї, класифікувати і схематизувати дані, висунути і обговорити гіпотезу, планувати і встановлювати порядок дій, приготувати і скласти звіт);

  • навичок оцінювання (вміти виявляти цінності та використовувати вже відомі критерії, порівнювати, доводити та аргументовано відстоювати думку, вести дискусію та проводити оцінювання).

Технологія практичного застосування проектної методики у викладанні іноземної мови
Чому ж використання проектної методики стає таким популярним в сучасній школі? Спробуємо дати відповідь на це питання, зупинившись на ключових позитивах практичного застосування методу проектів у вивченні іноземної мови.

Проект – це особлива форма роботи, що має добре організовану власну структуру від початку до завершення. Через виконання серії тренувальних вправ та креативних завдань, що поступово ускладнюються і пов’язані між собою для формування проекту як кінцевого продукту навчальної діяльності, учні можуть досягти справжнього відчуття творчого успіху. При вдалому завершенні проекту як вчитель, так і учні мають чим пишатись, що показати батькам, товаришам по навчанню, колегам, як результат досягнутого прогресу.

Лише за таких умов можна говорити про емоційний та особистий розвиток учня. Адже діти отримують можливість власними силами створити те, що є особистим та індивідуальним, що в повній мірі відображає їх власні ідеї, смаки та інтереси. Вони вмотивовано висловлюють свої почуття, оцінюють та обговорюють думки один одного. Проектна методика дозволяє учням використати в класі знання загальної ерудиції, якими вони вже володіють, і водночас розширити загальні знання з теми, що вивчається.

Проект – є блискучим прикладом експериментального навчання. Мовні зразки та мовленнєві функції, що презентуються та відпрацьовуються під час роботи над проектом, знаходяться у тісному взаємозв’язку із поставленим кінцевим завданням. Діти використовують саме такий мовний матеріал, що є необхідним для успішного завершення проектної діяльності. Робота над проектом допомагає учням невимушеним способом інтегровано оволодівати навичками мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій, використовуючи мову швидше як засіб для досягнення успіху, ніж матеріал, свідомо необхідний для засвоєння.

Успішний досвід проектної діяльності позитивно впливає також і на розвиток загально навчальних компетенцій учнів, можливість з часом продовжити навчання самостійно, без допомоги вчителя. Проектна діяльність допомагає дітям вчитись приймати рішення та відчувати відповідальність за виконану роботу. Завдяки проектуванню учні починають розвивати навички дослідницької та аналітичної діяльності, необхідних їм для підвищення якості знань та навчальних досягнень з інших програмових дисциплін середньої загальноосвітньої та вищої школи.

Я застосовую метод проектів в класах, де навчаються учні з різним рівнем підготовки, різними здібностями, потребами та інтересами. Під час групової роботи над проектом, часто з’являються можливості для різних дітей зробити власний, відмінний від інших внесок в загальний проект, залежно від своїх здібностей. Головне, щоб внесок кожного було об’єктивно оцінено, в такому разі діти відчувають впевненість у власних силах і знаннях та отримують позитивну мотивацію продовжувати роботу далі.

Якщо я вирішую використати при вивченні якогось розділу чи питання програми метод проектів, в першу чергу я починаю свою роботу з продумання та розробки чіткого плану, визначення навчальних завдань, розрахувань, яку допомогу можна надати учням, не пропонуючи готових рішень.

У курсі іноземної мови я намагаюсь використовувати елементи проектної методики практично до будь-якої теми, оскільки вибір тематики здійснюється з урахуванням її практичної значимості для учня. Головне – це сформулювати проблему, над якою учні будуть працювати під час роботи над темою.

Кінцевий результат (продукт) проекту надзвичайно важливий і має бути добре спланованим. Однак, не можна недооцінювати і сам процес підготовки. Краще отримати невеликий за об’ємом, але високоякісний кінцевий матеріал, ніж невдалий за презентацією та якістю безлад. Набагато важливіше показати роботу дітей, для успішної презентації якої потрібно виділити достатньо часу для підготовки.

Кінцевий результат проекту, як індивідуального, так і групового, може бути надзвичайно різноманітним за виглядом та формою презентації в залежності від типу проекту за характером домінуючого виду діяльності (дослідницькі, творчі, рольово-ігрові, інформаційні, практико-орієнтувальні). Це можуть бути альбомні (пошукові чи творчі) проекти: постери, плакати, малюнки, карти, таблиці, фото колажі тощо; інформаційні: газетні статті, репортажі, анкети, туристичні проспекти, рекламні буклети, телеанонси тощо; рольово-ігрові: інтерв’ю, рольові ігри, драматизації і т.д.; творчі: оповідання, віршування, листи, описи, нариси, вітальні листівки тощо; науково-дослідницькі (для учнів старших класів): доповідь, реферат, наукова стаття, монографія і т.д.

Головне – відчуття учнями успішної реалізації виконаної роботи, позитивна мотивація активної пізнавальної та дослідницької діяльності, вдосконалення навчальних вмінь та навичок, творчий саморозвиток особистості.
Приклади індивідуальних та групових проектних завдань, апробованих мною в різних класах:

5 клас.

1. Тема: Тварини.



  • створити альбом про тварину (опис, таблиця загальних характеристик, ілюстрації тощо);

2. Тема: Будинки.

  • створити проект будинку своєї мрії або житла майбутнього (опис, план кімнат, меблювання, макет, ілюстрації);

3. Тема: Кіно. Телебачення.

  • написати анонс улюбленого фільму (афіша з текстом);

  • рольова гра – підготувати інтерв’ю з улюбленим актором чи актрисою;

6 клас.

  1. Тема: Пори року.

  • створити альбом про улюблену пору року (опис-розповідь, вірші, прислів’я, кросворди, загадки, ілюстрації);

  1. Тема: У місті.

  • скласти оповідання про пригоди секретного агента (опис подій, інструкції до виконання секретних місій та орієнтування на місцевості, план міста, ілюстрації);

  1. Тема: Їжа.

  • рольова гра – В кафе (скласти меню, інсценізувати вечір в кафе);

  1. Тема: У світі техніки.

  • створити власну комп’ютерну гру (опис гри, завдань, ілюстрації);

  • створити власний винахід-пристрій (опис, макет, ілюстрації);

7 клас.

1. Тема: Міста. Столиці.

- створити туристичний буклет (інформація про визначні місця, історичні пам’ятки, транспорт, поради, де краще поїсти і провести вільний час, ілюстрації, фото колаж);

2. Тема: Історичні постаті минулого.

- скласти розповідь про відому людину (портфоліо-біографія, фото, малюнки тощо);

3. Тема: Подорож.



  • рольова гра – У туристичному агентстві (інформація про туристичний тур до іншої країни, умови проживання, транспортні послуги, культурна програма тощо);

4. Тема: Екологія та навколишнє середовище.

  • створити проспект флори та фауни рідного краю (опис, Мала Червона книга рідкісних видів тварин та птахів, карти, таблиці, ілюстрації тощо);

  • написати статтю в газету про проблеми екологічного становища в рідному місті та можливі шляхи їх розв’язання;


8 клас.

Тема: Поети та письменники. Література.



  • індивідуальні проекти – реферати про життя та творчість британських та американських поетів та письменників;

  • створити виставку-галерею відомих літературних діячів англомовних країн (коротке портфоліо-біографія, портрети, крилаті вислови, цитати з творів тощо);

  • підготувати до Літературного Вернісажу драматизацію уривка з твору відомого британського чи американського письменника;


9 клас.

1. Тема: Україна.



  • створити туристичний буклет рідного міста (інформація про історію міста, визначних людей, історичні та культурні пам’ятки, суспільно-економічну сферу, транспорт, послуги тощо, ілюстрації, карти);

  • очна екскурсія по місту в ролі гіда-перекладача;

2. Тема: Велика Британія. США.

  • заочна екскурсія по містам Великобританії та США (інформація про історію міста, історичні та культурні пам’ятки, суспільно-економічну сферу, транспорт, послуги тощо, ілюстрації);

3. Кіно. Театр. Музика.

  • створити проект проведення церемонії вручення “Оскара” (пропозиції щодо претендентів у різних номінаціях з власними рекламними проспектами, круглий стіл-обговорення переможців в кожній номінації);

  • озвучення кадрів з улюблених фільмів;



Модель реалізації проектної роботи по темі:

Міста. Столиці.

Клас: 7

Мета проекту: створити туристичний буклет (інформація про визначні місця, історичні пам’ятки, транспорт, поради, де краще поїсти і провести вільний час, ілюстрації, фото колаж)

Тип: інформаційний, між предметний, усно-письмовий

Лексичний матеріал: транспорт, визначні місця, місця культури та відпочинку, орієнтування в місті, описові прикметники.

Граматичний матеріал: прийменники місця та напрямку, модальні дієслова, спеціальні та загальні питання, вживання зворотів для передачі дії та планів у майбутньому (be going to, Future Simple, Present Continuous).

Функціональні компетенції: опис життя у великому місті, складання планів та домовленостей, визначення місцезнаходження та орієнтування в місті, поводження в міському транспорті, місцях відпочинку.

Соціокультурні компетенції: ознайомлення з найбільшими містами світу, традиціями, історією та культурою різних народів, етикет поводження в місцях відпочинку та під час подорожі.

Етапи реалізації: підготовчий, виконавчий, презентаційний та підсумковий

На підготовчому етапі знайомлю учнів із навчальною темою, завданнями для формування необхідної мовної та мовленнєвої компетенцій, а також проектною проблемою; формую міні-групи, які працюватимуть над єдиною темою проекту, визначаю формат очікуваного кінцевого продукту (створення туристичного буклету з використанням необхідної наочності та усною презентацією); обговорюю шляхи і джерела пошуку інформації. Основні види вправ, які учні виконують на цьому етапі: рецептивні та рецептивно-продуктивні, умовно-комунікативні (аудіювання, визначення теми презентації, ознайомлення з матеріалом для опрацювання тощо).

На виконавчому етапі проекту учні опрацьовують лексико-граматичний матеріал з теми, що сприяє удосконаленню мовних навичок та мовленнєвих умінь (читання запропонованих та самостійно підібраних текстів, виконання усних та письмових проблемних завдань, підготовка проміжних усних та письмових звітів, що є частиною проекту, письмове оформлення проекту та підготовка його усної презентації, виготовлення наочності тощо). Вправи носять рецептивний, репродуктивний та продуктивно-комунікативний характер та спрямовані передусім на вдосконалення вмінь учнів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності).

На етапі презентації учні презентують результати проектної діяльності з теми (презентація туристичного буклету по обраному місту). Основні типи вправ: рецептивні, продуктивно-комунікативні, проблемного та контролюючого характеру. Кожна з груп не тільки презентує власний туристичний буклет, а й готує тестові, проблемні та творчі завдання на якість сприйняття або розвиток пізнавальної та креативної активності учнів.

На підсумковому етапі проводимо аналіз та оцінювання якості проектної роботи та власне етапу презентації. Підсумковий бал включає оцінку проектної діяльності учнів вчителем, самооцінку та взаємооцінку виконаних проектів групами.

Проектна методика в науково-дослідницькій роботі учнів
В старших класах я застосовую проектну методику в умовах позакласної організації творчої, пошукової та науково-дослідницької діяльності учнів при Малій академії наук. Така діяльність — це передусім завдання експериментального та дослідницького характеру, які виконують учні в рамках своїх тем. Дослідницькі проекти – це ґрунтовний аналіз наукових джерел, архівних матеріалів, спроби зробити висновки, які б нестандартно висвітлювали ту чи іншу проблему.

Досвід показує, що така робота сприяє мотивації до саморозвитку, вдосконаленню творчого та інтелектуального потенціалу учнів, самореалізації особистості всіх учасників освітнього процесу, заохочує до проектної діяльності, до участі в заходах (міжпредметних проектах, інтелектуальних конкурсах, науково-практичних конференціях, наукових читаннях тощо) МАН та інших наукових установ і організацій, формує відповідні загально навчальні компетенції.

До етапів написання науково-дослідницького проекту слід віднести такі, як:

1. Передпроектний (підготовчий):

• визначення термінів написання;

• визначення етапів і видів зворотного зв'язку;

• попередній аналіз наявної інформації та матеріалів;



2. Визначення теми проекту:

• обгрунтування і заохочення учнів до вибору певної тематики;

• опрацювання режиму та правил спільної роботи в групах;

• визначення особливостей кожного з етапів написання проекту;

• розподіл обов'язків

3. Створення плану майбутнього проекту:
• коригування та остаточне визначення етапів написання;
• обговорення первинного плану проекту;

4. Дослідження за обраною темою:
• збір інформації;
• обробка та аналіз даних;
5. Доповідь перед класом щодо попередніх результатів дослідження:
• групові доповіді;

• обговорення поданих доповідей;

• підбиття підсумків

6. Написання проекту:
• узгодження формату проекту з планом;
• остаточне закінчення роботи над проектом;
• перечитування проекту і редагування

7. Презентація проекту:

- презентація проекту перед класом;

- обговорення та оцінювання
Приклади тематики науково-дослідницьких та творчих проектів з іноземної мови, створених учнями старших класів під моїм керівництвом в рамках діяльності Малої академії наук:


  • Стилістичні відмінності у творах різної жанрової направленості Е.А.По.

  • Причини та наслідки терористичних актів в США 11 вересня 2001року.

  • Американський національний характер: етапи формування та перспективи розвитку.

  • Порівняльний аналіз систем освіти України, Великобританії та США. Проект школи майбутнього.

  • Компаративний аналіз звичаїв та традицій святкування національних свят у Великобританії, США та Україні.

  • Тема кохання у творі Ф.С.Фітцджеральда “Великий Гетсбі”.

  • Лондон: симбіоз минулого і сучасного.

Як бачимо, метод проектів є одним із ефективних методів не тільки набуття та закріплення знань учнями, а й залучення їх до пошукової та науково-дослідницької роботи, так як він передбачає самостійність учнів у постановці проблеми, розробці детального плану її дослідження та визначенні і досягненні практичного результату певного типу, а саме виконанні індивідуальних та групових проектів.


Висновок

Проект – це особлива форма навчальної діяльності учнів, що має добре організовану покрокову власну структуру. Під час виконання поступово ускладню вальних завдань тренувального та творчого характеру, що пов’язані між собою для формування проекту як кінцевого результату навчальної діяльності, учні досягають справжнього відчуття творчого успіху та самореалізації.

Вдале завершення проектної роботи допомагає мені не тільки в стимулюванні емоційного та особистого розвитку учня, а й в забезпеченні учнів можливості власними силами створити те, що є особистим та індивідуальним, що в повній мірі відображає їх власні ідеї, смаки та інтереси. Учні навчилися самостійно висловлювати свої почуття, критично аналізувати та оцінювати думки кожного учасника проекту. За допомогою проектної методики учні отримали змогу використати в класі знання загальної ерудиції, якими вони вже володіють, вдосконалити вже набуті мовленнєві компетенції та мовні зразки, що презентуються, і водночас розширити знання та закріпити навички з теми, що вивчається.

Під час роботи над проектом діти використовують саме такий мовний матеріал, що є необхідним для успішної реалізації проектної діяльності. Це допомагає мені організувати роботу так, щоб учні невимушеним способом комплексно оволодівали навичками мовної, мовленнєвої та соціокультурної та загально навчальних компетенцій.

Проектна діяльність допомагає учням самостійно, без допомоги вчителя організовувати своє навчання, вчитись приймати рішення та відчувати відповідальність за виконану роботу. Учні набувають навичок пошуково-дослідницької та експериментальної роботи, розвивають свій творчий та інтелектуальний потенціал. Як результат школярі підвищують рівень якості знань та навчальних досягнень не тільки з іноземної мови, а й з інших програмових дисциплін середньої загальноосвітньої та вищої школи.

При використанні методу проектів учні мають можливість розкритись як творчі, талановиті, неординарні особистості, побороти свої страхи і невпевненість, розвити потенціал майбутнього науковця і дослідника. На мою думку, це і є головна мета освітньої діяльності.


Список використаної літератури:


    1. Ветохов А.М. Психолого-педагогічна характеристика сучасних методів навчання іноземній мові в школі.// Іноземні мови. - 2006. - №1

    2. Литвяк О.М. Ідея колективної творчої діяльності.// Завуч.- 2005. - №2

    3. Логвін В.М. Метод проектів в контексті сучасної освіти.// Завуч. - 2002. - №26

    4. Матковський Й.В. Ефективність інновацій в освіті.// Директор школи. - 2006. - №27-28

    5. Ніколаєва С.Ю. Проектна робота для учнів старшої школи.// Іноземні мови. - 2006 .- №1




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка