О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл



Сторінка26/37
Дата конвертації19.02.2016
Розмір5.74 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   37
Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Оголошення теми та завдань уроку.

Вступне слово учителя про те, що культура — явище багатогранне, на думку вчених, вона постає як створена людиною друга природа, надбудована над пер­вісною.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель нагадує, що слово «культура» походить із латинського «оброб-
ляти, вирощувати» (згадаємо: «культивація грунту»), а пізніше вживалося як
«вклонятися, вшановувати» і пов'язувалося із землеробською працею. Потім
цей термін поширився на такі сфери людської діяльності, як виховання, на-
вчання, удосконалення самої людини (самовиховання), і став синонімом вихо-
ваності, освіченості людини. /


III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Загальне уявлення про культуру та її роль у суспільстві

Учитель. Кожна людина робить свій внесок у культуру суспільства, ре зультати її трудової діяльності в будь-якій сфері мають культурне значення. Діяльний підхід до визначення культури дозволяє включити до сфери культури всі види людської діяльності: матеріальну і духовну. Тому зрозуміло, що куль­турні надбання людства існують відповідно у двох вимірах — предметно-речо­вому та ідеально-образному.

Сучасна українська наукова думка в галузі історії культури звертається

0 пояснень терміна «культура», особливостей української національної куль­тури, запропонованих вченим Дмитром Антоновичем (1877—1945 рр.) — україн­ським істориком культури і театру.

Він виступав проти замкненості культур, обґрунтував тезу про культур-

1 взаємовпливи. Загальнолюдська культура йому представлялась як «...без-ежно багата скарбниця, до якої кожний народ вкладає ним надбані культурні

скарби».

Познайомимося з різними визначеннями. Яке з них, на вашу думку, повні­ше розкриває поняття культура? Обґрунтуйте.

Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених внаслідок діяльності людства, яка характеризує певний рівень його розвитку. Культура — творча діяльність людей, спрямована на перетворення оточу­ючого середовища і самої людини. (Існують три галузі: матеріальна, духовна, удожня.)

Культура — спосіб діяльності людини з оволодіння світом. Культура — прояв рівня розвитку людини. Культура — це тільки те, що передається через навчання. Під час учнівських виступів учитель акцентує увагу на тому, що завдяки цесу накопичення, збереження, передачі досвіду попередніх поколінь в усіх 'Галузях діяльності і творчості, новим поколінням не потрібно кожного разу зай­матись «винаходом велосипеду».

Висновок: суспільна роль культури полягає у накопиченні, збереженні, відтворенні та передачі досвіду новим поколінням в усіх галузях діяльності та творчості.
2. Складові духовної культури

Засвоєння знань проходить у формі культурологічної вікторини. Учитель пропонує знайти правильний культурологічний термін, який відповідатиме по­жданому визначенню.

IV. КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ВІКТОРИНА -СКЛАДОВІ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ»

' 1. ... — сфера пізнавальної діяльності людини, за допомогою почуттів та думок; специфічний вид духовного виробництва.

  1. ... — процес поширення знань і культури в суспільстві.

  2. ... — світогляд та світосприймання, а також відповідна поведінка, заснована на вірі у існування Бога та надприродного.

  3. ... — специфічна форма опанування світом людиною, у якій формуються і розвиваються її здібності творчо перетворювати оточуючий світ і себе.

  4. ... — сукупність засобів, які створено задля здійснення процесів виробниц­тва та обслуговування потреб суспільства.

Відповіді: Наука (1). Освіта (2). Релігія (3). Мистецтво (4). Техніка (5).

Учням пропонується самостійно визначити, яка сфера культурної діяль­ності відповідає предметно-речовому виміру (5), а які — ідеально-образному (1, 2, 3, 4).

V. РОБОТА В ЗОШИТАХ

Складові духовної культури:

Предметно-речовий вимір

Ідеально-образний

Техніка

Наука

Освіта

Релігія

Мистецтво

Мистецтво — ядро художньої культури

Учитель моделює пошукову ситуацію, щодо ролі мистецтва в житті су­спільства.

Учитель. Уявіть собі таку ситуацію: в результаті археологічних розкопок було знайдено тільки деякі твори мистецтва, які дійшли до нас від цивілізації, що загинула, і про неї немає ні письмових джерел, ні решток міст, знарядь пра­ці, зброї, предметів побуту... Які б висновки про рівень розвитку тогочасного суспільства ви би зробили?

(Демонструються приклади античних чорно-фігурних ваз, барельєфів.)

(Можливі відповіді: високий рівень розвитку мистецтва, освіти, художньої майстерності, економічне процвітання, міфологічний характер світогляду.)

(Учитель доповнює вислови дітей.)

Учитель. Досвідчений археолог звернув би увагу також і на матеріал, з якого вироблено цей твір (вид кераміки, сплав металу, порода дерева), на не­обхідні знаряддя праці та технологію його виготовлення (обпалювання в печі, полива глазур'ю, карбування, різьблення тощо).

Висновок: твори мистецтва певною мірою зберігають інформацію про рі­вень розвитку суспільства, його матеріальні і духовні потреби.

Мистецтво — це специфічна форма духовного опанування світу людиною, в якій формуються та розвиваються її здібності творчо перетворювати оточу­ючий світ і себе.

Мистецтво є ядром художньої культури людини, яка є частиною її загаль­ної культури.

Але мистецтвознавчі методи пізнання світу дуже відрізняються від науко­вих, таких, як дослід, спостереження, експеримент. Наприклад, в літературному творі ціле життя людини вміщене на декількох сторінках, але мета художньо­го твору не в хронологічному описі подій, а в тому, щоб зосередити нашу увагу на чомусь важливому, зробити акцент на тому, на що в повсякденному житті ми е звернули би уваги. Переконливі художні образи впливають на свідомість лю-ни, примушують замислитися над своїми вчинками, навіть увесь сенс життя оже стати зовсім іншим.

У процесі творення художнього образу також є і зворотній зв'язок. Біогра-и великого німецького композитора Людвіга ван Бетховена повідомляють, що віці ЗО років він знаходився за крок від самогубства. Безвихідність ситуації погіршенням слуху привела його до думки про неможливість подальшого жит-я музиканта, який не чує. Але музичні образи нової Третьої симфонії, які по-али народжуватися саме в цей час, настільки були мужніми, сильними, героїч­ний, що композитор відчув на собі їх перетворюючий вплив, упевнився у своїх илах, можливостях, вдачі й зрозумів, що він сильніший за обставини.

«Я схвачу свою судьбу за глотку, ей не удастся сломить меня»,— читаємо в особистих щоденниках Л. Бетховена. (Звучить •♦Героїчна симфонія» Л. Бетховена^)

  1. ЗАКРІПЛЕННЯ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти е різних джерелах і порівняти визначення слово «культура». Навести приклади до питання «Які твори сучасного мистецтва, на вашу мку, найяскравіше показали би культурний рівень сучасного суспільства, ві-образили би духовні та матеріальні потреби наших сучасників?».

я. Л. Шайхулова (координатор Г. М. Зігмонт), Дніпропетровська обл.

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЯК ДУХОВНЕ ЯВИЩЕ. СУБКУЛЬТУРА

Мета: викликати інтерес до вивчення курсу; розкрити зміст основ­них понять; сприяти формуванню духовних потреб; формува­ти навички аналізу творів мистецтва. Поняття: субкультура, національна художня культура, народна, про­фесійна, світська, сакральна субкультура.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Оголошення теми та завдань уроку.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Запитання:

  • Про що йшлося на минулому уроці? Які питання з'ясовували?

  • Які визначення терміна «культура» ви знайшли?

  • У чому полягає роль культури в суспільстві?

  • Назвіть складові духовної культури.

  • Які з них належать до ідеально-образної сфери?

  • Чому мистецтво вважається ядром художньої культури?

  • Що таке мистецтво?

ІН. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ і. Поняття «субкультура»

Учитель розпочинає пояснення із практичного завдання, яке готує учнів до визначення поняття «субкультура».

Учитель. Роздивіться ілюстрації та визначте, духовні потреби представ­ників яких суспільних груп можуть відображати твори мистецтва, що пропо­нуються:

  • ікона «Ангел — золоте волосся»?

  • косівська кераміка?

  • К. Малевич «Часткове затемнення»?

  • рекламний плакат?



(Можливі відповіді: перший приклад відображає духовні потреби віруючої людини; другий — шанувальника народного мистецтва; третій — представника професії, пов'язаної з мистецтвом; останній — молоді.)

Учитель. Дійсно, через мистецькі уподобання часто можна визначити со­ціальну та етнічну приналежність людини, її вік, фаховий стан тощо.

Чому це можливо?

Вчені-соціологі відокремлюють у суспільстві декілька різних суспільних груп, що мають орієнтації на певні культурні цінності (спосіб, стиль життя), норми, традиції, які відрізняються від загальноприйнятих норм і традицій пе­реважної більшості населення. Для визначення відмінностей усередині певного суспільства використовується поняття «субкультура».

Субкультура — це специфічна культура певних груп, яка визначає стиль життя, ціннісну ієрархію і менталітет (світосприймання) її носіїв.

Субкультура існує з давніх часів. Основними чинниками, що впливають а утворення тієї, чи іншої субкультури є: соціальний стан; етнічне походжен-і; освіта; професійний статус; релігія; вік.

Якщо не збігаються культурна орієнтація певної групи спільноти із загаль­ноприйнятими або культурні цінності однієї спільноти насаджуються іншій (на-иклад, процес колонізації), тоді в суспільстві виникає конфлікт. Найраціо-альнішим шляхом розвиток й сприйняття культури в суспільстві відбувається -ді, коли індивід відчуває гордість за культуру своєї групи, в той же час ро-ліє поведінку представників інших груп, визнає їхнє право на існування та виток.

(Демонструються приклади.)

Висновок: усі культури світу рівноправні, кожна із них є складовою сві-тового культурного цілого, створеного людством протягом тривалого історич-ого часу.

2. Народна та професійна субкультури. Характерні риси і відмінності

Учитель. З'ясуємо характерні риси деяких субкультур. Народна — найдавніша із субкультур, виникла в період становлення тієї чи пої етнічної спільноти. Мова піде про народну субкультуру східних слов'ян, курсу народознавства, музики, історії та ін. нам відомі давні народні традиції, динно-побутова обрядовість, морально-етичні норми суспільного життя, особ--ості народно-прикладного мистецтва, яскраві приклади фольклору. Учитель пропонує учням навести приклади щодо успадкування ними норм ародної культури: участь в обрядових діях, приготування традиційних кулінар-: страв, використання малих форм фольклору (прислів'я, приказки, пісні...)

Учитель підводить до висновку про передачу здобутого досвіду в суспільс­тві шляхом безпосередньої комунікації.

Чи потрібно вам для засвоєння попереднього досвіду минулих поколінь спеціальна професійна підготовка? Фахова освіта?

Висновок: народна культура успадковується в процесі спілкування лю­дей різних поколінь способом безпосередньої комунікації, наслідуванням норм, установлених суспільством.

Професійна — на відміну від народної субкультури виникла з появою кла­сового суспільства. У класовому суспільстві вперше відбувся поділ мистецтва "на народне і професійне. Спеціально підготовлені музиканти, скульптори, архі-'тектори, художники виконували замовлення пануючого класу. Мистецтво було тюставлене на службу державі й релігії. На сучасному етапі професійну куль­туру ототожнюють з елітарною (високою) культурою, носієм якої є інтелекту­альна еліта суспільства.

Якщо роздивитися подані' ілюстрації, то можна визначити надзвичай­но високу технічну майстерність виконання та професійну підготовку митців

Висновок: вища освіта, широка загальна освіченість, обізнаність у гумані­тарній сфері формують більш високі духовні потреби особистості, наближають її до професійної субкультури.

Засвоєння «характерних рис народної та професійної культури» проводить-
ся у формі культурологічного диктанту. Учитель читає тези, які характеризу-
ють дані культури у довільному порядку, учні записують характеристику у два
стовпчики. )


Характерні риси

народної культури

професійної культури

колективна, анонімна творчість;

висока технічна складність;

усна форма поширення;

витонченість, естетична якість;

передача способом безпосередньої комуні­кації;

зафіксоване авторство митця;

Характерні риси

народної культури

професійної культури

зв язак з віковими народними тради­ціями;

обов'язкова фахова освіта та професійна підготовка;

.імпровізаційність, багатоваріативність;

певна залежність творчості від духовних потреб замовників;

етнічна специфічність
Після перевірки письмової роботи учитель підводить учнів до висновку те, що у процесі розвитку відбувається процес взаємопроникнення та взаємо-плив народної та професійної субкультур. В історії світової та вітчизняної льтури збереглося безліч переконливих прикладів про взаємний вплив фоль-ору на професійну музику, літературу, театр... (наприклад, творчість М. Ли­нка, Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Гоголя, А. Міцкевича, Ф. Шопена, \ Гріга, М. Римського-Корсакова).

На прикладі архітектурної споруди Новомосковського Троїцького собору итель доводить, що простий козак-самоук Яким Погрібняк побудував шедевр ерев'яного зодчества доби бароко без жодного цвяха, тобто майстерність народ­ного митця дуже часто сягає вершин професійної майстерності.

Розмову продовжує повідомлення про художній промисел декоративного зпису на базі с. Петриківки, який зараз поставлено на професійну основу за-ки викладанню у Дніпропетровському художньому коледжі майстрами ви­кою класу як навчальної дисципліни. (Демонструються ілюстрації.)

(Звучить музика у виконанні ансамблю троїстих музик.)

3. Світська і сакральна (релігійна) субкультури та їх взаємопроникнення

Твори мистецтва світської субкультури відображають повсякденні потреби людини, сакральне мистецтво висвітлює релігійні канони суспільства. Поміркуйте і наведіть приклади творів мистецтва цих
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   37


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка