О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл



Сторінка28/37
Дата конвертації19.02.2016
Розмір5.74 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   37
Для розгляду учням пропонується три картини (можливе застосування і більшої кількості прикладів) одного виду (живопис), жанру (портрет), але абсо­лютно різних за художнім почерком художників наприклад;

  1. Ян Матейко «Портрет дружини в весільному вбранні».

  2. Сальвадор Далі «Сферична».

  3. Анрі Руссо «Портрет жінки».

(Учні висловлюють власні думки щодо картин, визначають професійне і ама-•торське виконання, мотивуючи свою думку.)

Таких способів визначення можна застосувати декілька змінюючи вид, жанр, імена художників (наприклад, натюрморти Сальвадор Далі «Туристич­ний натюрморт», Катерина Білокур «Сніданок хлібороба», Ян Давідс де Хем «Десерт»).

IV. ВИСНОВОК

Як висновок учні роблять спробу визначити професійне і народне мисте­цтво та різницю між ними.

В структурі культури виділяють такі поняття.

Народна культура вона створюється анонімними творцями, що не мають професійної підготовки. Народ виступає як суб'єкт культури, він бере участь у самому процесі художньої творчості, є її творцем. Одночасно він є кінцевим адресатом і споживачем своєї культури. У зв'язку з цим основною умовою на­родної культури є доступність її сприйняття народом, співзвучність з його ін­тересами і світоглядом.

В основі народної культури лежать традиції, що відіграють роль генетичної пам'яті людей. Народна культура завжди відображає психологічно-етнонаціо-нальні особливості країни або окремих її регіонів. Яскравим прикладом є мі­фи, легенди, сказання, епос, казки, пісні, танці, архітектура і живопис дерев'яних церков та ін.

Професійна культура створюється людьми, які пройшли відповідну підго­товку, мають освіту за фахом, який відповідає процесам їхньої творчості.

Було б хибним вважати, що між народною і професійною культурою не існує зв'язку: народна культура не протистоїть загальнохудожнім процесам розвитку. Народна культура засвоює не всю систему художніх форм професійної культу­ри, а лише окремі її елементи, трансформуючи їх і поєднуючи з традиційними художніми прийомами.

Водночас народна культура живить своїми цілющими силами професійну культуру.

Далі продовжується перегляд фотоматеріалів (слайдів, відеозаписів) із зразками творчості народних та професійних виконавців; прослухуються пісні в народному та професійному виконанні (бажано один і той же твір).

Учні визначають спільні та відмінні риси, характер взаємодії між народною і професійною культурою.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватись до семінарського заняття «Культура і її роль у суспільстві». Орієнтовні завдання:

«Взаємодія народного і професійного мистецтва»; «Народна культура — підґрунтя розвитку національної культури». Матеріали можуть бути як загального характеру, так і щодо окремих кон­кретних митців.


ТЕМА 2. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА І СВІТ ЛЮДИНИ

я. М. Марченко (координатори С. В. Ковальова, В. А. Ружицький), Київська обл.

КУЛЬТУРА І ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ І ПОЧУТТІВ, ДУМОК І МРІЙ ЛЮДИНИ У ЦІННОСТЯХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЯК ЗАСІБ САМОПІЗНАННЯ І ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Мета: вчити розуміти значення художньої культури в розвитку люд­ства, значення понять «діалог культур», «духовна культура»; спонукати до художньої самоосвіти; розвивати вміння оціню­вати значущість мистецтва у культурному житті.

Обладнання: репродукції картин, які відтворюють певний емоційний стан автора та записи мелодій, які передають почуття, емоції, мрії автора (на розсуд учителя).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, лекція.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА Оголошення теми та завдань уроку.

  2. ВСТУП. КУЛЬТ/УРА І ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Культура — специфічний спосіб існування людини в природі.

Людина — єдиний носій свідомості, який досяг ступеня думки.

Чим гармонійніша взаємодія людини і природи, тим якісніше її життя з точ­ки зору культурного розвитку. Залучаючись до культури, людина стає людиною. У мові за поняттям «культурна людина» закріпилося значення, яке має на увазі дотримання людиною певних правил, норм, соціальних установок, які визнача­ють її поведінку в суспільстві. Це добровільне визначення тих меж, які встанов­лені суспільством. У суспільстві мають бути ідеали, вони не можуть знаходити своє вираження тільки у матеріальному задоволенні, у вигоді. Дуже важливо розв'язувати питання духовного життя людей, утверджувати вікові цінності, які людство накопичувало протягом віків, передавало із покоління в покоління. Культура формує особистість певного типу, якій притаманні ті чи інші мо-'

: ральні якості, світоглядні орієнтири, рівень інтелектуального розвитку, естетич-

; ні уподобання тощо.

Сама людина формує себе у процесі своєї діяльності, тому культура є мірою людського в людині, характеристикою розвитку людини як суспільної істоти.

Слово «культура» почало використовуватись як науковий термін з другої половини XVIII ст. — в епоху Просвітництва. Мислителів того часу турбува­ло питання про специфіку людського буття, про те, що обумовлено «людською природою» і що формує саму «людську природу». Просвітники прагнули знай­ти ідеали людського буття й визначити напрями розвитку соціального прогресу.

Тоді й виникла необхідність у спеціальному понятті, в якому була б логічно оформлена ідея існування особливостей людського буття, з якими пов'язаний розвиток здібностей людини, її розуму і духовного світу.

Розвиток цієї ідеї виявив два її аспекти:

  • культура трактувалась як засіб удосконалення людини, її духовного життя і моральності, виправлення недоліків і вад суспільства за допомогою про­світництва й виховання людей;

  • культура розглядалась як спосіб життя, що реально існує та історично змі­нюється. Його специфіка обумовлена рівнем розвитку людського розуму, науки, мистецтва, виховання, освіти.

Ці протиріччя стимулювали подальшу еволюцію уявлень про культуру.

Пригадайте, що таке духовна та художня культура.
III. БЕСІДА «МИСТЕЦТВО - ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ»

Учні пригадують, що таке мистецька діяльність, художній образ, вислов­люють свої думки з приводу мистецької діяльності (як впливає творчий процес на формування особистості тощо).
IV. ПРОДОВЖЕННЯ ЛЕКЦІЇ

В основі творів мистецтва лежить певна ідея в її емоційному, живому зоб­раженні. Кордон між художнім світом і світом реальним завжди був рухливим. Ступінь умовності відображення дійсності залежить від специфіки мови кож­ного виду мистецтва і неоднаковий для різних художніх епох. Художній образ може набувати характеру символічності, доки не втратить зв'язок з дійсністю і не перетвориться на нерозшифрований знак. І, навпаки, він може бути ілюзор­ним до певної межі, оскільки у мистецтва завжди є узагальнюючий момент.

Створення художнього образу та його сприйняття складають дві сторони одного художнього процесу, що відбувається у спільному змістовому просторі.

Художній образ — поєднання дійсності й творчої індивідуальності митця. Його створенню підпорядковується увесь комплекс усвідомленої та неусвідом-леної (спонтанної) діяльності суб'єкта. Образне мислення митця завжди несе відображення картини світу тієї епохи, в яку він творить. Митець — генератор ідей і носій світогляду одночасно, він той ланцюг, що пов'язує внутрішньо ху­дожні процеси і світоглядні настанови суспільства. Він надає імпульс, програ­му для переробки інформації, стимулює думку глядача, а глядач у свою чергу порівнює художній твір з дійсністю і намагається відтворити образ, який був в уяві митця. Але все ж істина для глядача — те, як він зрозумів твір, а не те, що відтворював художник.

Поміркуйте і наведіть приклади творів різних видів мистецтва щодо відоб­раження світу людини у мистецтві.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготовка до семінару •«Культура і її роль у суспільстві».

Орієнтовні завдання

Підготувати короткі дослідження мистецької діяльності окремих май­стрів різних напрямів: музикантів, співаків, художників, танцюристів й визна­чити, в чому полягає оригінальність їх творчого пошуку, як вони за допомогою мистецьких засобів виразності передають власні почуття, емоції, мрії тощо.

Н. М. Марченко (координатори С. В. Ковальова, В. А. Ружицький), Київська обл.
СЕМІНАР «КУЛЬТУРА І її РОЛЬ У СУСПІЛЬСТВІ»

Мета: систематизувати й узагальнювати вивчений матеріал; вчити висловлювати власну думку щодо мистецьких творів та про­явів культури в сучасному світі; сприяти розвитку інтересу до вивчення культурної і мистецької спадщини людства.

Обладнання; ОУО-програвач, магнітофон. Тип уроку: семінар.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Оголошення теми та завдань уроку.

II. ВИСТУПИ УЧНІВ

Теми для виступів були обрані й обговорені з учителем заздалегідь. Учень починає розповідь за планом: ■ 1. До якого виду мистецтва належить обраний ним твір?

  1. Обгрунтування вибору саме цього мистецького твору.

  2. Демонстрація чи прослуховування фрагменту твору.

  3. Коротка історія створення.

  4. Оцінка критики даного твору.

6. Власний відгук і враження від твору, ставлення до автора твору.
III. ПІДСУМОК УРОКУ

Висновки

Незважаючи на різні смаки й уподобання людей, кожен мистецький твір цікавий, адже він створений під впливом емоцій, вражень і покликаний знайти відгук у Серцях людей. Кожна картина, кожна пісня, фільм чи вистава знаходить бодай кількох своїх шанувальників, а отже, створена вона була недаремно. Всі види мистецтва мають право на існування.

ТЕМА 3. ХУДОЖНІ НАПРЯМИ ТА СТИЛІ В МИСТЕЦТВІ
Н. М. Краснова (координатор О. В. Проста), Луганська обл.

періодизація розвитку художньої культури

Очікуванні учні зможуть класифікувати твори мистецтва за художніми результати: напрямками та стилями; використовувати спеціальну термі­нологію, набуті знання у процесі художньо-творчої діяльності; порівнювати твори різних напрямів та стилів у мистецтві; аргу­ментувати оцінні судження щодо ролі художньої спадщини в житті людини та суспільства.

Матеріали та додаткові теоретичні матеріали за темою, картки-завдан-обладнання: ня з описом різних напрямів та стилів у мистецтві; плакати з видами відомих архітектурних пам'яток світу, живописних творів різних художніх напрямів; роздатковий наочний ма­теріал (кольорові зірочки для кожного учня за кількістю пе­ріодів у культурно-історичному процесі розвитку, художньої культури); клас прикрашений учнівськими графічними та жи­вописними композиціями у різних художніх стилях і техніках; таблиці-абетки майстерності.

Конструктор уроку Приклад технологічної карти уроку

Етапи уроку

Час, хв

Методи та прийоми

Зміст

1. Організацій­ний

2

Привітання

Побажання гарного настрою, пози­тивного спілкування, активної ро­боти. Повідомлення про організацію роботи на уроці

2. Мотиваційний

5

Показ слайдів. Інтерактивна гра •«Картинна гале­рея».

На одному слайді розташовано 4—5 репродукцій картин або фото­графій архітектур­них споруд, які містять ознаки од­ного історичного стилю. Об'єднавши учнів у групи, учи­тель пропонує їх представникам че­рез деякий час на­звати спільні озна­ки стилю

Які спільні риси, специфічні фор­ми у архітектурі чи живописі ви бачите на продемонстрованому слайді?

Що об'єднує ці витвори мисте­цтва?

Обговорення

Яке значення має мистецтво у суспільстві?

Чи є у вас особиста зацікав­леність у вивченні пропонованої теми?

3. Визначення мети уроку

2

Мультимедіа «Архітектурні ше­деври світу»

Обговорення відеосюжету та форму­вання мети уроку

4. Засвоєння но­вих знань

/

10

Інтерактивна частина Групова робота з теоретичним ма­теріалом поданим на картках-завдан-нях для кожної групи окремо. Робота побудова­на на основі інтер­активного методу «Ажурна пилка»

Об'єднання учнів у сім груп «одно­кольорових» (за кількістю періодів у культурно-історичному процесі розвитку художньої культури). Кож­на група отримує від учителя свою картку-завдання.

Учні у групах вивчають та обговорю­ють текст, роблять висновки, знахо­дять визначення різних культурно-історичних епох.

Акцентування уваги на трансформа­ції художніх стилів протягом істо­ричного часу

Етапи уроку

Час, хв

Методи та прийоми

Зміст

5. Первинна пе­ревірка матеріалу

5

Робота в групах зі створення крос­вордів

Визначення та формулювання клю­чових понять та термінів, які були надані для вивчення у тексті карток-завдань

6. Рухавка

2

Музична пауза

Об'єднання учнів у нові «різноко­льорові» групи, де вони стають екс­пертами з тієї теми, яку вивчили. Проводять відповідальні учні

7. Закріплення знань

10

Методичний при­йом «Класифіка­ція».

Групи отриму­ють робочі карт­ки, на яких надані репродукції картин або фотографії ар­хітектурних спо­руд, які містять ознаки різних культурно-історич­них епох

Спираючись на отримані знання, учні повинні згрупувати картки за художніми напрямками та стиля­ми у мистецтві. Обговорення

Пояснити поняття «стиль епо­хи», «художній стиль», «напрямок у мистецтві».

Порівняння відомих архітектур­них пам'яток світу, живописних творів різних художніх напрямків

8. Підбиття під­сумків

2

Слово учителя

Оцінювання роботи учнів на уроці, аналіз досягнення мети та завдань уроку

Рефлексія

5

Написання синк-вейну

Робота у групах. Обговорення ре­зультатів

10. Домашнє за­вдання

2

За підручником

І—II рівень — відповідати на запи­тання після тексту підручника; III—IV рівень — індивідуальне за­вдання (доповідь)

Матеріали до уроку

Мистецтво — це невід'ємна частина культури, художня діяльність людей. При цивілізаційному підході до історії мистецтва можна простежити певні за­кономірності його розвитку.

Мистецтвознавцями розвиток культури розглядається як трансформація ху­дожніх стилів протягом історичного часу. Кожна епоха залишає свій слід у істо-рії. Візуальне сприймання образу допомагає нам класифікувати той чи інший витвір мистецтва згідно з приналежністю до певної історичної епохи, тому що ці витвори несуть в собі інформацію про певні сталі образи, засоби художньої ви­разності, зумовлені єдністю потреб, смаків та умов, у яких вони створювалися.

1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   37


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка