О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл



Сторінка36/37
Дата конвертації19.02.2016
Розмір5.74 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37
Дизайн (англ.— design) — означає задум, план, ціль, намір, проект, кон­струкцію, ескіз, малюнок. Терміном «дизайн» можуть позначатися різні види художньо-конструкторської діяльності, сам проект, процес проектування і його результат — реалізований проект. У більш вузькому, професійному розумінні дизайн означає творчу проектно-художню діяльність щодо розробки промисло­вих виробів та організації комфортного для людини предметного середовища (житлового, виробничого, соціально-культурного).

Сучасний дизайн інтегрує природні, технічні, гуманітарні знання, інженер­не і художнє мислення для формування на промисловій основі предметного сві­ту в усіх сферах життєдіяльності людини.

Дизайн охоплює найширший спектр об'єктів проектування: одяг і взуття, посуд і меблі, побутова апаратура і техніка, візуальна інформація, виробниче устаткування і транспорт, військова техніка і Космос, інтер'єри і комплексні се-редовищні об'єкти.

Види дизайну (відеоряд)

Індустріальний дизайн є основним видом діяльності дизайнера, звідси бере початок дизайн як промислове мистецтво. Першорядне місце в діяльності інду­стріального дизайнера займають знаряддя праці та механізми, предмети побуту.

Графічний дизайн — це мистецтво оформлення книги, промислова графіка й упакування, розробка етикетки і торговельних марок, фірмових знаків, шриф­тових гарнітур, рекламної продукції на щитах, фасадах будинків.

Комп'ютерний дизайн стрімко розвивається з прикладного у самостійний вид дизайнерської діяльності, він полягає у розробці спеціальних пакетів художньо-графічних, інженерно-конструкторських програмі включаючи тривимірну графіку і мультиплікацію, та використання їх практично в усіх видах дизайн-проектування.

Дизайн інтер'єрів включає інтер'єри й устаткування суспільних приміщень, житлових просторів та інтер'єри виробничих будівель. Дизайн архітектурного середовища останнім часом містить у собі садово-паркове мистецтво і ландшафт­ний дизайн.

Вироби арт-дизайну є мистецькими творами, пю експонуються у музеях, виставкових залах.

Якби ви обрали професію дизайнера, яким із видів дизайну хотіли б займа­тися? Поясніть, чому.

Учитель. Головним критерієм, що оцінює роботу дизайнера, є ринок. Створювані дизайнером форми мають бути сучасними, модними та відповіда­ти естетичним запитам споживачів. Дизайнер у своїй творчості повинен бути на крок уперед моди, передбачаючи її розвиток. Тому часто для надання ви­робу комерційного успіху та модернізації його зовнішнього вигляду застосову­ють стайлінг — формально-естетичне поліпшення його форми без зміни функції і технічних характеристик.

Вплив новітніх технологій і матеріалів на художнє формоутворення особ­ливо відчутне з II половини XX століття. Постійний пошук і швидке впрова­дження у виробництво останніх науково-технічних досягнень, новітніх ма­теріалів і технологій спрямовані на оптимізацію продукції та досягнення мак­симального економічного ефекту. Багатофункціональність елементів, їх мо­більність — можливість трансформації залежно від ситуації — відбивають суть дизайну, що полягає в раціональній організації предметів і простору.

Дизайн став феноменом художньої культури XX століття. Сьогодні він виступає значною складовою у розвитку культури, він займає окреме місце у су­часному бутті. Ми невідступно слідуємо за дизайном, приймаючи його, захоп­люючись ним, імпонуючи йому. Найважливішою частиною культурної політики найбільших корпорацій світу стали міжнародні професійні конкурси з дизайну та архітектури. Такі всесвітньо відомі фірми, як «Дженерал електрік», «Браун», ряд японських фірм регулярно проводять конкурси на кращу студентську ро­боту з дизайну. Тематика конкурсів останнім часом набуває яскраво виражено­го культурно-екологічного характеру. Взагалі запрошення студентів для роботи на фірмі як учасників експериментальних груп, наприклад, на «Сіменсі», є ха­рактерною рисою сучасного життя дизайну.

Сприйняття цінності ескізу як вираження творчої думки проектувальни­ка, що по-справжньому відбулося тільки у 80-і рр., породило новий тип кон­цептуальної виставкової діяльності у дизайні. Найбільш характерною в цьому відношенні є, наприклад, виставка «Дизайн-процес», що проходила 1988 року в м. Нюрнберзі. Влаштовувачі цієї виставки — «Дизайн-форум Нюрнберг», То­вариство вільних дизайнерів, Німецький Веркбунд і Союз німецьких промисло­вих дизайнерів — поставили своєю метою на прикладі обмеженого числа екс­понатів показати процес проектування від народження задуму до реалізації продукту. Ескізи, начерки, пошукові макети склали істотну частину експозиції.

Виставка дозволила проникнути у таємницю народження нової речі, простежи­ти за процесом вибору, який виготовляє будь-який проектувальник, адже з без­лічі первісних ідей тільки одна продовжує свій шлях до моменту реалізації.

Відвідайте за нагоди виставку дизайну або розгляньте рекламні каталоги подібних виставок, ознайомтеся з новинками дизайну в друкованих видан­нях — журналах, проспектах. Висловіть власні судження про роль дизайну у художній культурі сьогодення.
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ

1. З історії дизайну

XX століття по праву можна вважати століттям дизайну. І хоча 100 з лиш­ком років для історії — це мізерно малий термін, дослідники вважають, що шлях, який пройшла наша цивілізація за останні 100 років, у своїх відкриттях і науко­во-технічних досягненнях порівнянний з усією попередньою історією людства. Отже, і літопис дизайну, що відображає весь хід науково-технічного прогресу, незважаючи на свої скромні тимчасові рамки, можна порівнювати з традицій­ною історією архітектури і містобудування, живопису і декоративно-приклад­ного мистецтва.

Піонерами дизайну були архітектори і художники, які усвідомили нові мож­ливості, що відкриваються перед ними з розвитком масового машинного вироб­ництва, їх захоплювала широта масштабів і складність завдань, не співставних з тими, котрі стояли перед художником раніше — головним чином прикрашати побут верхівки суспільства. Дизайн безпосередньо пов'язаний із такими понят­тями, як «зручність» і «комфорт». З'явившись в умовах індустріального вироб­ництва серійних недорогих виробів, дизайн був орієнтований головним чином на задоволення естетичних і утилітарних запитів масового покупця із середнім статком.

Функціональність і раціональність, досягнення максимального ефекту при мінімальних витратах — основні позиції філософії дизайну. Впродовж його істо­рії створено видатні твори, які на Заході називають «іконами дизайну». Вони визначають віхи у розвитку дизайну, для них сьогодні будуються спеціальні му­зеї і виставкові зали. Всесвітню популярність здобули такі твори дизайну, як меблі Де Корбюзьє, Марселя Бройєра, Чарльза Макінтоша і Герріта Ритвельда, посуд Джозефа Гофмана, Карла Пота й Арне Якобсона. Шедеври дизайнерської діяльності відтворюються донині, стаючи престижною прикрасою інтер'єрів, офісів і дорогих салонів.
2. Культурологічний аспект розвитку дизайну

На розвиток дизайну вплинули художні стилі. Стилі в дизайні як скла­дові художньої культури співзвучні з великими історичними художніми стиля­ми у мистецтві, зокрема, в архітектурі.

Наприклад, постмодерн, визнаний у новітній будівельній і промисловій практиці, набув популярності у дизайні житлового простору й інтер'єру та ха­рактеризується відродженням цінності орнаменту, символіки історичних стилів.

У формоутворенні масових виробів в умовах високих технологій розвива­ються художні напрями дизайну арт-деко, поп-арт, постмодерн і хай-тек.

Останнім часом дослідники дизайну дійшли висновку, що реалізація основ­ного гасла «функціоналізму» в сучасних умовах високорозвиненого промисло­вого виробництва призводить до створення одноманітного життєвого середови­ща, яке ставить людину поза традиційною художньою й духовною культурою, викликає напруження і стомлення. Усереднений інтернаціональний стиль приз­водить до виникнення загрози знецінювання і фактичного знищення національ­ної самобутності, й незабаром викличе зворотну реакцію.

Критичне осмислення функціоналізму сприяло виникненню «альтернатив­ного дизайну», який називають по-різному: антифункіаоналізмом, метафорич­ним дизайнам або новим дизайном. Йому надають нових соціокультурних функ­цій: здатності до інновацій, до відтворення в структурі середовища яких-небудь традиційних функцій, якостей життя, побутових і художніх цінностей.

У сфері дизайну формується так званий культурологічний підхід. Він роз­глядає дизайн-діяльність як закономірний продукт розвитку людської культури, спрямовує її на зв'язок матеріальної та художньої культури. У рамках культу­рологічного підходу закономірним є зростаючий інтерес до матеріальної куль­тури суспільства і того предметного світу, що колись не був включений у коло художніх надбань.

Оригінальну концепцію в рамках культурологічного підходу висунув відо­мий теоретик і практик сучасного дизайну, активний член творчої груп «Мем­фіс» Матіас Тун. Спираючись на класичні позиції традиційного європейського мистецтвознавства, він позначив цей період терміном «необароко» — сучасною модифікацією бароко. Типовими рисами необароко є пошук форм, для яких ха­рактерна відсутність спільності, втрата систематичного порядку, що заміняється нестабільністю і багатошаровістю.

У потоці загальнокультурних цінностей усе частіше звучить тема традицій­ного народного мистецтва, регіональних культурних, цінностей, на основі яких починає складатися новий авангардний напрямок, об'єднаний загальною куль­турно-екологічною орієнтацією. Тут тісно переплітаються і турбота про охорону народних ремесел, і спроба відродження втраченої своєрідності культури, забу­того в предметному світі інтернаціонального дизайну.
3. Екологічний аспект

Реакцією на стихію технологічної революції став екологічний підхід, що ви­ник у 70-і роки. Дизайн виявився одним із напрямків всесвітнього екологічного руху, до завдань якого входять охорона і відновлення навколишнього природ­ного середовища. Основні положення екологічного підходу в дизайні проголо­шують максимальну економію ресурсів і матеріалів: використання енергетич­них ресурсів і матеріалів відтворюваного й відновлюваного типу, врахування довговічності виробу.

Екологічний напрямок у дизайні підняв значення природного фактора у формуванні предметно-просторового середовища проживання людини, пока­завши плодотворність звертання до історичного досвіду, що сформували устрій життя у визначених природнокліматичних умовах. Це зближує екологічний під­хід із культурологічним.

4. Мінімалізм у дизайні

Мінімалізм — новий напрямок у дизайні, що виник, можна припустити, як реакція на крайній символізм та історичні посилання постмодерну. Мінімалізм характеризується строгістю й економічністю, але це не повернення до функ­ціоналізму. На перший план починають виступати гуманітарні мотиви. Гас­ла напрямку співзвучні принципам екологічного дизайну про впорядкування предметного світу. Поступово починає вимальовуватися тема регіонального, орієнтованого на культурно-екологічні цінності дизайну.

У XX столітті поширилося переконання в тому, що індивідуалізований про­дукт можливий тільки в умовах ремісничого виробництва. Поняття «промисло­ва продукція»- зазвичай пов'язується із поняттям серії виробів, виготовлених в умовах машинного виробництва та позбавлених авторитету авторського вико­нання. Проте сьогодні ситуація здатна змінитися. Новітні досягнення науково-технічного прогресу дають можливість відмовитися від потокового виробництва і перейти до більш високого рівня комп'ютеризованого виробництва, за яко­го масштаб серійного виробництва промислової продукції зменшиться від міні­мальних 5000 штук сьогодні до 50, виключаючи різке підвищення вартості про­дукту.

Крім того, зростають технічні можливості мініатюризації предметного сві­ту, пов'язані з впливом мікроелектроніки на дизайн. Такі перспективи сприя­ють необхідності перегляду принципів формоутворення в дизайні, що склалися ще в період функціоналізму й визначали взаємозалежність між формою, функ­цією і конструкцією виробу. Оскільки технічні можливості конструкції стають практично необмеженими, вони вже не сковують фантазію дизайнера в пошу­ках форми.

5. «Хай-тек»

Характерною рисою стилю «хай-тек» вважається естетизація конструкції, що виникає шляхом використання елементів, які застосовувалися дотепер тіль­ки у технічній сфері. Меблі Нормана Фостера, вперше показані на Мілансько­му ярмарку 1987 року, виражають уявлення про цей напрямок і можуть бути названі класичним зразком «хай-тек».

«Транс-хай-тек» визначають як «хай-тек», побачений з далекого майбутньо­го, з якогось нового щабля цивілізації, коли вона стає археологічним об'єктом. Художній ефект цієї уявної епохи являв би собою ностальгічні спогади про еру високої технології. Матеріали, що використовуються у «хай-теку»,— скло, сталь, алюміній обробляються так, наче глядач із далекого майбутнього побачив об'єкти нашого часу.

Ще одна хвиля авангардного дизайну, пов'язана з технологічним дизайном 4хай-тач> «хай-теком» епохи інформатики. Вперше ця концепція була сфор­мульована відомим представником італійського авангарду К. Т. Кастеллі. її на­родження зумовлене виникненням новітніх технологій в електроніці.
V. ЛЕКЦІЯ ВЧИТЕЛЯ ІЗ ЗАПИТАННЯМИ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

Учитель. Ще одним цікавим і впливовим явищем сучасної культури є реклама. Сьогодні це частина нашої загальнодоступної повсякденної культу­ри, без якої, при всій критиці, що лунає в її бік, не може уявити себе жодна людина. Реклама створює новий нереальний світ, втягує у нього споживача та намагається впевнити нас у його реальності. Вона здійснює соціальний, культур­ний, психологічний вплив на суспільство. Реклама багатофункціональна, вона вибудовує споживацькі здібності людей; породжує потреби в більш високому рівні життя; стимулює старанність та продуктивність. Реклама може передава­ти суспільні, політичні та благодійні ідеї й тим самим ставати частиною гро­мадського життя.

Реклама це цілеспрямована організація заходів, спрямованих на отри­мання будь-якої вигоди (суспільна думка, політична мета, кар'єра, вплив на кон­курентів, отримання додаткового прибутку тощо). Тому можна сказати, що реклама це спосіб спілкування (особистий, фірми, підприємства тощо) як із зовнішнім світом, так із своїми співробітниками.

Формуючи стереотипи та еталони, реклама має значний вплив на кожно­го індивіда. Реклама намагається змінити уявлення людей з таких важливих проблем сьогоднішнього дня, як стан оточуючого середовища, охорона здоров'я, гігієна та санітарія. У ній мають бути присутні такі риси добросовісної реклами, як правдивість, цілеспрямованість, гуманізм і компетентність.

Цивілізована реклама це не маніпулювання суспільною свідомістю, а формування актуальних, спрямованих на саморозвиток потреб. Реклама дає людям нові знання, новий досвід, збагачує їхнє життя.

Наведіть приклади торговельної, соціальної, просвітницької, політичної реклами.

Засоби масової інформації внесли свій вклад у сучасний стан рекламно­го бізнесу. Особливо слід виділити телебачення, де домінують ролики навіть без вербального тексту. Проте з поширенням Інтернету можливості рекламно­го впливу значно розширилися як за географією, так і за можливістю здійснен­ня безпосереднього впливу на особистість та створення умов для задоволення її вибору.

Здавна метою рекламної діяльності було формування соціальної зацікавле­ності й установки на придбання. І тепер реклама по своїй суті засіб стимулю­вання і розширення виробництва товарів та досягнення економічного зростання підприємства та як наслідок кращого задоволення потреб споживачів. Про­буджуючи прагнення підвищувати рівень життя, реклама має великі можливості вдосконалення важливого для суспільства процесу взаємозв'язку виробництва та споживання. Вона є найпереконливішим і найдешевшим способом поінфор­мувати потенційних споживачів про певний товар або певну послугу.

Які види реклами видаються вам найбільш дохідливими?

Реклама подібно до гіпнотичного навіювання спершу намагається збудити емоції, а потім впливає на розум. Така реклама впливає на людину комплекс­но: повторами одного й того ж тексту; посиланням на думку авторитетної лю­дини; привертанням уваги споживача одночасно із послабленням його критич­ного сприйняття інформації.

Якими, на вашу думку, художніми засобами виразності перш за все можна привернути увагу до друкованої реклами?

Функції реклами: економічна, просвітницька, виховна, політична, соціаль­на, естетична.

Мета реклами:

  • мотивація споживача;

  • генерування, формування й актуалізація його потреб;

  • формування сприятливого образу (іміджу) організації;

  • інформування громадськості про діяльність організації;

  • формування у покупця позитивного ставлення до марки фірми;

  • умовляння;

  • формування у покупця перевага до марки та впевненості в необхідності здійснити купівлю;

  • стимулювання акту купівлі;

  • нагадування про фірму, її товари тощо.


Виділяються типи рекламних повідомлень, які інформують, нагадують, на­віюють, переконують.

За характером впливу на адресата рекламні засоби можуть бути індивіду­альними (призначеними конкретному споживачу) та масовими (розрахованими на широкі кола громадськості).

Залежно від охопленою рекламною діяльністю території розрізняють ло­кальну рекламу (в межах місця продажу до території окремого населеного пункту); регіональну (що охоплює певну частину країни), загальнонаціональну (в масштабах держави) і міжнародну.

Засоби розповсюдження рекламної продукції:

  • кіно, відео, телебачення (рекламно-престижні та короткометражні фільми, слай-фільми, рекламні передачі та ролики, рекламна відеоекспрес-інформа-ція, рекламні телезаставки);

  • радіо (інтерв'ю, рекламні передачі та повідомлення, радіожурнал, радіоре­портаж);

  • періодичні друковані видання (газети, журнали, в яких розміщуються ре­кламні оголошення і статті);

  • поліграфічна продукція (плакати, афіші, листівки, буклети, каталоги, паку­вальні матеріали);

  • пряма розсипка (рекламні пропозиції, що надсилаються поштою, спеціальні рекламно-інформаційні листи);

  • зовнішня реклама (бігборди, плазмові екрани, вуличні транспаранти, виві­ски, панно, вивіски та вітрини магазинів);

1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка