О. В. Григор’єва Використання інтерактивного методу проектів у викладанні історії України



Скачати 229.07 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір229.07 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ КОЛЕДЖ РАКЕТНО-КОСМІЧНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. Олеся Гончара


О.В. Григор’єва

Використання інтерактивного методу проектів

у викладанні історії України

Дніпропетровськ

2014

Григор’єва, О.В. Використання інтерактивного методу проектів у викладанні історії України [Текст ]/ О.В. Григор’єва. – 2014. – 21 с.


Розглянуто та схвалено на засіданні предметної (циклової) комісії соціально – історичних дисциплін

Протокол № 7 від 17.02. 2014 р.

Голова ПЦК О.В. Григор’єва


Методична розробка містить теоретичні аспекти та практичні рекомендації щодо запровадження методу проектів в навчальний процес; обґрунтовуються необхідність та основні умови використання інтерактивної проектної технології; наведено приклад навчального проекту.

Для викладачів вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації.


ЗМІСТ


ВСТУП ……………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти використання методу проектів в навчанні …….. 6
РОЗДІЛ ІІ. Практичні рекомендації щодо запровадження методу проектів …... 12
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………… 20
ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………………………. 21

ВСТУП
Сьогодення вносить свої зміни в наше життя, у життя освітян. Унаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи як його значущі складові почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття й самореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності.

Головна мета й завдання викладача – забезпечити розвиток молодої людини, ураховуючи те, що не кожна зміна в дитині є зміною в її розвитку. Потрібно звернути увагу на інтелектуальні зміни, психічні новоутворення, а не на роль умінь та навичок, хоча й це не слід відкидати. Головне завдання педагога – вивчаючи особливості навчально-пізнавальної діяльності учня, визначити індивідуальну зону найближчого розвитку підлітка, допомогти формуванню його здібностей.

Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення. Але психологи констатують, що випускники вишів, які приходять на виробництво, в більшості не здатні самостійно розв’язувати проблеми, не можуть мислити діалектично, системно, легко переключатися з одного виду діяльності на інший, їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості. Такий стан справ вимагає якісно нового підходу до підготовки молоді до життя.

Перший крок до вирішення проблеми – керуючись принципами гуманізації і демократизації освіти, розглядати молоду людину як життєве явище, а не як педагогічне, убачаючи в ній не стільки об’єкт, що потребує впливу, скільки особливість, що інтенсивно розвивається.

Навчання має прагнути до самостійності мислення й винахідництва, як і розум людини, що розвивається самостійно в дії. Сьогодні своїм основним завданням педагог повинен вважати різнобічний розвиток із домінантою індивідуальних і творчих можливостей кожної молодої людини для формування творчої цілеспрямованої особистості, здатної до саморегуляції, передбачення, конструювання власної життєвої стратегії. Час потребує введення педагогічних технологій, які б розвивали особистість учнів, їхню творчу ініціативу, навички самостійного руху в інформаційних полях; формували уміння ставити і вирішувати задачі для розв’язання проблем, котрі виникають у повсякденному житті. Акцент необхідно перенести на виховання вільної особистості, формування у молоді здатності самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, ретельно обдумувати прийняті рішення і чітко планувати дії, ефективно співпрацювати в різноманітних за складом і профілем групах, бути відкритими для нових контактів і культурних зв’язків. Це вимагає широкого впровадження в освітній процес альтернативних форм і способів ведення освітньої діяльності. Такими формами, безперечно, є метод проектів і дослідницька діяльність. Актуальність запропонованої роботи полягає в тому, що вона обґрунтовує основні умови впровадження в навчальний процес проектної діяльності, що навчить молоду людину вирішувати проблеми шляхом розв’язання задач, які витікають із цієї проблеми.

РОЗДІЛ І

Теоретичні аспекти використання методу проектів в навчанні

Метод проектів – це організація навчання, за якою студенти набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів. Метод проектів використовується як доповнення до інших видів навчання, дає змогу отримати комплексне знання. Головна перевага полягає в тому, що дитина з великою зацікавленістю буде виконувати ту діяльність, яку обере самостійно.

Змістовно слово «проект» у європейських мовах запозичене з латини й означає «викинутий уперед», «той, що висувається». Метод ( від гр.. meta – «шлях до мети» і odos - «слідкувати» ) - упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань. У дидактиці – це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети.

Отже, метод проектів – це сукупність операцій оволодіння певною сферою практичного чи теоретичного знання, це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання.

Сила проектної діяльності полягає в тому, що це метод поєднання теорії з практикою, що він пов’язує навчально-виховну роботу з життям, допомагає студентам включитися в активну дію. На передній план витупає випереджальний розвиток самої молодої людини як творчої особистості.

Мета методу проектів полягає у стимулюванні інтересу студентів до визначеної проблеми, оволодіння необхідними знаннями і навичками, а також організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми для практичного застосування отриманих результатів. В основу методу проектів покладена ідея, що відображає сутність поняття «проект», його прагматичну спрямованість на результат, який отримано при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми. Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоб досягти такого результату, необхідно навчити студентів самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв’язання проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності.

Проект мусить відповідати на запитання [10]:

• навіщо, для чого він створений?

• наскільки новим постає бачення проблеми?

• наскільки процес відповідає вимогам часу?

• чи придатний він для втілення?

• чи завершений, готовий до реалізації?

Вході проектної діяльності студент відкриває нові знання, експериментує, обирає шляхи, ставить завдання, реалізовує свої можливості, досліджує, думає, створює, діє. Отже, активна позиція студента і реалізація принципу «вчись, діючи» є важливою характеристикою проектної роботи. Можна сказати, це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності студента в осягненні нового, стимулюючи природну допитливість і творчий потенціал. Проте тут виступає одне «але» - проблема для дослідження не може бути нав’язаною викладачем, оскільки усвідомлення студентами життєвої необхідності знань, умінь та навиків з певної проблеми є необхідною умовою проектної діяльності, щоб отримати очікуваний результат, викладач повинен пропонувати студентам тільки те, що їм цікаво і відповідає їх таланта і здібностям. Тобто, заслуговує на увагу при виконанні проектної діяльності створення мотиваційної ситуації та підтримання її у процесі роботи. Відомо, що дія яка виходить з власної ініціативи, приносить більше задоволення та значно підвищує ймовірність її повторення, аніж дія, що виконується примусово. Формуючи мотивацію досягнення успіху в процесі проектної діяльності як основу для створення позитивної атмосфери, можна використовувати різні варіанти, а саме: можливість здобути цікаву інформацію та самостійно виконати завдання; усвідомити корисність власної діяльності для інших людей, знайомство з новими людьми тощо.

Створення проекту – це хоч і цікавий, але водночас надзвичайно складний процес. Успіх залежить від того, наскільки у студентів розвинені необхідні уміння та навички роботи з історичними джерелами, наочністю, в групі, в парах тощо, чи захочуть і чи вмітимуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблеми, застосовувати необхідні знання, отримувати очікуваний результат. Звідси три «кити», на яких тримається зазначена технологія: самостійність, діяльність, результативність. Все це вимагає від викладача чітко продуманого процесу роботи відповідно до раніше поставлених завдань та наполегливої взаємодіяльності студентів.

Отже, проект – це особливий вид пізнавальної діяльності та її результат, що характеризується такими ознаками:


  • Наявність соціально значущого завдання;

  • Планування дій щодо розв’язання проблеми;

  • Пошук інформації, яка потім буде оброблена й осмислена;

  • Створення продукту, що є результатом цієї діяльності;

  • Презентація продукту.

Науковцями та викладачами-практиками розроблена розгорнута типологія навчальних проектів за різними класифікаційними ознаками [12].

Будь-який навчальний проект, незалежно від типу, має однакову структуру. На основі теоретичних положень та практичної діяльності можна навести основні етапи проектування:



    1. Визначення теми й мети проекту, його типу, кількість учасників.

    2. Визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів, встановлення критеріїв оцінки, розподіл завдань по групах.

    3. Збір інформації, самостійна робота учасників проекту щодо вирішення індивідуальних чи групових дослідницьких, творчих завдань.

    4. Аналіз результатів, формулювання висновків.

    5. Захист проектів, колективне обговорення, оголошення зовнішньої оцінки результатів і процесу дослідження.

Зважуючи на вище вказані заплановані кроки, коротко алгоритм роботи над проектом можна визначити як п’ять «П»: Проблема – Планування – Пошук інформації – Продукт – Презентація. Розглянемо докладніше ці кроки [3].

Найскладнішим для впровадження у навчальний процес методу проектів є організація підготовчого етапу. Викладач при плануванні на навчальний рік має виділити провідну тему чи декілька тем, які будуть винесені на проектування. Далі необхідно сформулювати відповідну кількість як індивідуальних, так і групових тем, робота над якими потребує засвоєння студентами необхідних знань і формування необхідного досвіду. Але викладачу слід мати на увазі, що проект студента може перетворитися в реферат, а реферат просто "витягується" із Інтернету. Дуже ефективним є використання невеликих методичних рекомендацій чи інструкцій, де вказується необхідна і допоміжна література для самоосвіти, вимоги викладача до якості проекту, форми і методи кількісної оцінки результатів, алгоритми проектування. Необхідно організувати роботу таким чином, щоб студенти навчалися: визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні;
здійснювати і аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору;
діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що потребується; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування.

Робота над кожним проектом починається з установчого заняття, де викладач знайомить студентів з темою, що має вивчатися. Студенти самі пропонують теми проектів, індивідуально або групами. Якщо виникає кілька пропозицій, вони обговорюються і обирається найкраща. Потім проект поділяється на кілька міні-проектів. Студенти починають роботу – збирають необхідну інформацію і визначають основні напрямки її аналізу. Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів примушує студентів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді вони вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності. Досвід свідчить, що найскладніше самостійно розподіляти обов'язки. Важливо зазначити, що тут слід дотримуватися принципу "кожний робить те, що зможе зробити краще інших". Становленню особистості сприяє також необхідність допомогти один одному, оцінювати один одного, критикувати, а найголовніше - нести відповідальність за свою роботу перед собою, своєю групою, всім колективом. Під час роботи з інформаційною частиною проекту деяким студентам буде складно зорієнтуватися в інформаційному просторі. Певні труднощі можуть бути пов'язані з аналітичною частиною проекту. Не всі студенти вміють розставити логічні та емоційні акценти, оцінити явища в цілому. Не завжди легко для них оцінити форму презентації матеріалу. Викладачу необхідно скласти графік індивідуальних консультацій, коли студенти подають у чорновому варіанті підсумки чергового етапу роботи над проектом, і коригувати у випадку необхідності. Завдяки спланованим діям, викладач досягає взаємодії душі і розуму, навчає мислити. Ця основа сприяє формуванню вільної творчої особистості.

На наступному етапі інформація опрацьовується у великій групі: обговорюється зміст і форма звіту. Останньою ланкою у проектній системі повинна бути підсумкова конференція, на якій звіт заслуховується, обговорюється та оцінюється. Викладач повинен ще на початковому етапі проектування оголосити студентам про перелік критеріїв оцінювання проекту. Оцінювати треба як характер проведеної роботи (уміння роботи в групі, внесок кожного в роботу тощо), так і кінцевий результат ( продукт проектної діяльності). Викладач може самостійно розробити шкалу оцінювання, виходячи з конкретних умов, але при цьому враховуючи комплексне оцінювання.

Слід зауважити, що не можна допускати виконання студентами одночасно проектів з кількох дисциплін. Не слід перевантажувати студентів, пропонуючи їм розробити більш ніж один-два проекти на семестр. В противному випадку неминуче падіння зацікавленості студентів та якості виконаних проектів.

Головною фігурою навчанні за проектною системою є студенти. Вони самостійно шукають або висувають проблему для розв’язання, самостійно проектують те, чим мають займатися, самі виконують проект, скеровують свою діяльність і захищають саме таке виконання проекту. Але й робота викладача як організатора проектної діяльності студентів є набагато складнішою в порівнянні із традиційною. Під час підготовки семінарів чи під час презентації проектів викладач виконує роль диригента. Він націлює студентів, дає орієнтовні завдання, стежить за підбором інформації, визначає рівень готовності студентів до публічних виступів. Педагог не виправляє, не нав’язує своєї точки зору а лише стежить, щоб студенти не відхилялись від теми, і влучними запитаннями підводить їх до формулювання висновків. Важливим у позиції викладача у навчанні за проектною системою є, відмова від права обумовлювати мислення студентів. Тому кожний педагогічний крок, зроблений викладачем має бути обережним і розвивати самостійність студентів.

РОЗДІЛ ІІ

Практичні рекомендації щодо запровадження методу проектів

Викладачі предметної комісії соціально-історичних дисциплін розуміють, що на сучасному етапі освіти головне завдання – підготовка освіченої, творчої особистості, здатної до безперервного розвитку й самоосвіти. Це передбачає пошук, оновлення форм та методів навчання, використання поряд із традиційними методів розвивального навчання й методу проектів зокрема.

Для успішного використання проектної діяльності необхідна ретельна підготовка викладача до планування та організації навчального проектування, його дидактичне, методичне та матеріально-технічне забезпечення.

Оволодіння методом проектів в коледжі почалось з запровадження програми «Intel® - навчання для майбутнього», метою якої є розширення рамок творчої діяльності викладачів і студентів: усвідомлення можливості ефективного застосування комп’ютерних технологій при вивченні різних дисциплін, навчання студентів самостійній дослідницькій діяльності під час розв’язання практично спрямованих завдань.

Програма передбачає створення власного навчального проекту, а також портфоліо – комплекту інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів, розроблених з метою ефективної організації й навчання з теми, яка відповідає навчальній програмі.

Ці матеріали створюються за допомогою комп’ютерних технологій: мультимедійних презентацій, текстового й графічного редакторів, комп’ютерних програм для створення публікацій і веб-сайтів.

Протягом навчання викладач :


  • Розробляє план навчального проекту й план його реалізації в навчальному процесі;

  • У ролі студента створює мультимедійну презентацію, публікацію, веб-сайт, які відображають результати самостійних досліджень;

  • Розробляє портфоліо проекту;

  • Здійснює захист навчального проекту.

На перший погляд, програма не містить чогось нового чи невідомого, але практичне освоєння технологій інтенсивної роботи, розвиток творчого і критичного мислення, поєднання різноманітних методик групової та індивідуальної праці, залишає незабутнє враження. А досвід свідчить, що не так багато викладачів гуманітарних дисциплін володіють комп’ютерними технологіями і активно користуються можливостями мережі Internet.

Нашим викладачам сьогодні для організації проектної роботи вже недостатньо традиційних інформаційних джерел, якими вони звикли користуватися, не задовольняють їх і стандартні види навчальної діяльності, якими вони звикли оперувати на занятті.

Для організації проектної діяльності викладач повинен мати елементарні знання в галузі комп’ютерних технологій і мінімальні навички користування ресурсами мережі Internet [6]:


  1. Умінні працювати в текстовому редакторі, наприклад Microsoft Word.

  2. Мінімальний досвід роботи користувача в операційній системі Microsoft Windows ( 98, 2000, ХР ).

  3. Первинний досвід роботи в мережі Internet: знання браузер-програми, котра дозволяє виходити в Internet і працювати в глобальній мережі, навички пошуку необхідного інтернет-ресурсу за відомою адресою, мінімальне знайомство з гіпертекстом.

  4. Досвід створення презентацій в програмі Microsoft Microsoft Power Point (Microsoft Office 2003 як найпоширенішою в теперішній час і Microsoft Office 2007 як більш сучасної).

Таким чином, для успішного здійснення проектів необхідні наступні умови:

    • Професіоналізм викладача, володіння ним особливостями проектної методики, розуміння широких можливостей розвитку студентів під час проектної діяльності;

    • Оволодіння студентами технологією проектної діяльності, що передбачає вміння визначити мету, завдання, бачити предмет дослідження, визначити домінанту, планувати свою та колективну діяльність, здатність чітко, систематично виконувати заплановану роботу;

    • Прагнення студентів брати участь у роботі над проектом ( не варто змушувати виконувати проекти);

    • Студенти повинні мати певний рівень знань з дисципліни, загальний інтелектуальний розвиток;

    • Почату проектну діяльність необхідно доводити до завершення і презентувати свої напрацювання на широкий загал.

За останні роки автором роботи були створені проекти «Як козаки волю здобували», «Великий українець». У 2012 – 2013 навчальному році в першому семестрі при вивченні теми «Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст..» студентами коледжу був розроблений проект «Людина – легенда» (Оцінка ролі Б.Хмельницького в історичних джерелах)», розробка якого наводиться в цьому розділі.
Тема «Історичне значення Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.»

Проект: «Людина – легенда» (Оцінка ролі Б.Хмельницького в історичних джерелах).



Мета: Навчальна: проаналізувати життя та діяльність Богдана Хмельницького; сприяти виробленню студентами самостійного висновку про його місце в історії українського народу.

Розвивальна: на основі набутих знань та умінь, розвивати навики самостійного опрацювання історичних джерел, аналізу досліджень істориків, що дотримуються протилежних позицій в оцінці діяльності гетьмана; розвивати вміння працювати в групах та давати власну оцінку історичних явищ і подій, діяльності історичних осіб.

Виховна: виховувати ціннісні орієнтири, толерантне ставлення до історичної пам’яті українського народу.

Ключове питання: «В чому велич, а в чому помилки Б.Хмельницького?»

Тематичні питання:

  1. Біографія Богдана Хмельницького.

  2. Б.Хмельницький – видатний полководець, дипломат, державний діяч.

  3. Помилки та прорахунки гетьмана.

Дидактичні питання:

1. Які роки гетьманування Б.Хмельницького?

2. Що привело Б.Хмельницького на Січ?

3. Які були цілі Б.Хмельницького на початку війни?

4. В яких битвах військо Б.Хмельницького перемогло, а в яких зазнало поразок?

5. З якими державами Б.Хмельницький вступав в зносини протягом війни?

6. Чи міг Б.Хмельницький без зовнішньої допомоги відстояти Українську козацьку державу?

7. Чи була угода з Москвою потрібною, неминучою та вигідною для України?

8. Наскільки були надійними і вигідними інші варіанти союзницьких відносин, що розглядалися Б.Хмельницьким?

9. Чи дотримувався Б.Хмельницький у своїй зовнішньополітичній діяльності принципи: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси»?

10. Яким чином трансформувалася політична програма Б.Хмельницького протягом війни? Чому? Про які якості Б.Хмельницького свідчить цей факт?

Тип проекту: дослідницький, груповий.

Форма вираження проекту: семінар-круглий стіл.

Термін виконання: один тиждень.

Обладнання: мультимедійна презентація, історичні документи.

Структура проекту

І. Пошуковий – визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження.

ІІ. Аналітичний – аналіз вхідної інформації. Пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності. Покрокове планування роботи.

ІІІ. Практичний – виконання запланованих кроків, оформлення остаточних результатів.

ІV. Презентаційний – підготовка і проведення презентації проекту.

V. Контрольний – аналіз результатів, корекція, оцінювання якості проекту, рефлексія.

Хід проекту

І. Пошуковий етап.

Викладач визначає тему, приблизний хід роботи і висуває пропозицію перед студентами дослідити її за допомогою методу проектів. Вводить студентів у тематичне поле проблеми. Студенти придумують назву проекту, мету, формулюють ключове питання, розробляють тематичні питання, обговорюють методи дослідження. Прийшовши до спільної згоди, вирішують провести проектне дослідження на основі аналізу історичних джерел у формі семінару-диспуту. Викладач наголошує на методиці роботи з історичними джерелами, послідовності ведення диспуту.

ІІ. Аналітичний етап.

Викладач пропонує студентам об’єднатися у чотири групи, кожна з яких отримує завдання для дослідження: уважно прочитати відповідний матеріал в підручнику, обговорити та проаналізувати зміст прочитаного в групі. Відповідно до власного завдання дослідити та опрацювати історичні джерела інформації, літературні твори, історичні праці.

1 група. Оцінка діяльності Б.Хмельницького його сучасниками.

2 група. Постать Б.Хмельницького в радянській історіографії.

3 група. Оцінка діяльності Б.Хмельницького українськими істориками.

4 група. Образ Б.Хмельницького в літературі та мистецтві.

ІІІ. Практичний етап.

Студенти в групах підбирають та досліджують історичні джерела інформації, літературні твори, історичні праці відповідно до конкретної пропозиції. Зібрані матеріали опрацьовують, виділяючи необхідні для їх позиції. Формулюють висновки щодо досліджуваного матеріалу. Викладач проводить консультації, з’ясовує, чи правильно студенти зрозуміли, що від них вимагалося, чи немає повторення інформації тощо.

ІV. Презентаційний етап.

Семінар – круглий стіл

І. Організаційний момент.

Учасники проекту займають місця відповідно до групи, з якою працювали.

2. Актуалізація опорних знань, умінь та навиків. Методичний прийом: фронтальне опитування.

Орієнтовні запитання



  1. Повне ім’я Богдана Хмельницького?

  2. Як прізвисько дали гетьману козаки?

  3. Місце народження гетьмана?

  4. Яку освіту здобув Б.Хмельницький?

  5. Що вам відомо про родину Б.Хмельницького?

  6. Вкажіть дату початку національно-визвольної війни?

  7. Поясніть значення терміна «національно-визвольна війна»?

  8. В чому були причини національно-визвольної війни?

  9. Що вам відомо про загибель Б.Хмельницького?

3. Мотивація навчальної діяльності студентів.

Викладач. Ким був Хмельницький для України, безперечно, відомо всім. Я маю на увазі не Хмельницького - людину з її вадами й чеснотами, дивакуватими звичками чи без них. Ні, я говорю про Великого Хмеля, про символ, що народився під гуркіт гармат і дзвін шабель, коли тільки-но сформована нація українська звільнялася з-під польської неволі, створюючи першу власну державу. Відчувши, хоч ненадовго, себе вільними, українці, ким би вони не були – малоросами, русинами чи роксоланами, не змогли забути про цю кількадесятирічну мить. І в кожній пісні чи думі, що розповідала про славетну козацьку республіку, майорів образ Хмеля, який закликав боронити й далі все українське, створене тяжкою ратною і хліборобською працею. Такий Хмельницький був відомий усім, тож не дивно, що він закрив від наших очей справжнього гетьмана, політичного й воєнного діяча, який, попри свою велич, був лише людиною, а не легендарною постаттю. Справжні історичні дослідження, присвячені виключно Богданові, що намагалися розкрити дійсну роль, яку відігравала у подіях 1648-1676 років ця постать, розпочались не так уже й давно, у другій половині ХІХ сторіччя. Цих праць було небагато – десь кільканадцять, і як на диво, вони зобразили десь кільканадцять різних Хмельницьких, не схожих один на одного. Мабуть, складнішої історичної особи не знала ще ні вітчизняна, ні закордонна історіографія. Спроби зібрати всі факти до купи, проаналізувати їх та зв’язати більш-менш логічним зв’язком, глянути на вчинки Хмельницького з позиції тогочасної, а не сучасної нам людини, історики почали робити лише нещодавно, після 1991-го року. Виключенням, мабуть, є лише деякі історики тридцятих років, зокрема І. Крип’якевич та ще Дмитро Дорошенко. Тому наш семінар – круглий стіл на тему «Оцінка особи Б.Хмельницького в історичній літературі» повинен бути надзвичайно актуальним і цікавим. Отже, почнемо.

4. Інтерактивна частина. Захист проекту.

За допомогою проектора на мультимедійному екрані з’являються слайди: 1) тема і назва проекту; 2) мета та очікувані результати; 3) ключове та тематичні питання; 4) правила ведення диспуту.

Викладач пропонує розпочати засідання і відповідно послідовно представити та обговорити тематичні питання мовою історичних джерел. Журі слідкує за веденням засідання. Викладач спостерігає за роботою в групах, за ходом думок учасників круглого столу.



5. Узагальнення та систематизація знань, умінь та навиків.

Вправа «Павутинка дискусії» допоможе відповісти на ключове питання: «В чому велич, а в чому помилки Б.Хмельницького?»



«В чому велич, а в чому помилки Б.Хмельницького?»




Я вважаю, що Б.Хмельницький помилився в тому, що …




Я вважаю, що велич Б.Хмельницького в тому,

що …


Викладач. Таким був гетьман Богдан Хмельницький – видатний син України. І як би критично не ставилися до нього митці та історики, його сучасники та нащадки, скільки б вад не знаходили в його діяльності, не можна заперечити факт, що це саме він зв’язав перервану ще в середні віки нитку української державності, і створена ним нова українська козацька держава знову ввела український народ у сім’ю самостійних народів із своїм власним національним життям.

6. Контрольний етап.

Викладач за наперед визначеними критеріями аналізує результати проекту, оцінює якість дослідницької роботи студентів в групах.

З метою оцінювання кожного учасника проекту та його ставлення до методу проекту викладач проводить рефлексію.

Викладач представляється як студент, який щойно зайшов до аудиторії та зацікавився справою, якою займалися учасники. Оскільки він пропустив основну частину проекту, то звертається за допомогою до студентів, щоб вони пояснили йому, що означає поняття проект. Далі він запитує про те, які питання їм вдалося вирішити за допомогою методу проектів. Яка участь кожного у кінцевому результаті? Які труднощі виникли під час його реалізації, чого можна було б уникнути?


ВИСНОВКИ

Отже, практика показала, що сьогодні неможливо навчати традиційно: нові завдання сучасної освіти потребують інноваційних підходів, звернення до особистості студента з її потребами та інтересами. Завдання сучасного педагога – організувати навчання таким чином, щоб випускник вмів застосувати набуті знання у житті, розумів, що знання можуть стати в нагоді в будь-якій життєвій ситуації, як на професійному, так і на соціально-побутовому рівні, що будь-яка з наук не існує сама по собі, а тісно пов’язана з життя. І хоча освіта досить консервативна система, потрібно шукати нові шляхи і підходи для того, щоб реалізувати ідею формування компетентності студентів. Саме ці завдання і виконує метод проектів. Він дозволяє внести в сучасну технологію навчання два істотних доповнення – зміни в функції знань і способи організації процесу їх засвоєння. Процес засвоєння знань організується в різноманітних формах пошукової, творчої діяльності. Основою навчального проектування стає як засвоєння знань, так і розвиток творчого потенціалу того, хто навчається. Цей метод заперечує даремні знання заради знань, навички заради навичок, вміння заради вмінь. Він висуває на перший план соціальну природу будь-якого навчання і розвитку особистості. Метод проектів дозволяє студенту та його наставнику піднятися на більш високий рівень розвитку і повірити у свої можливості.

Підводячи підсумок, підкреслимо, що метод проектів – це перспективний метод навчання, бо створює умови для творчої самореалізації студентів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Але, водночас, проектування потребує належної кількості часу для опрацювання великого обсягу матеріалів, інтегрованого поєднання кількох дисциплін, гнучкого розподілу навчального часу, якісної підготовки керівника проекту, технічного та дидактичного забезпечення. Врахування теоретичних аспектів при організації та застосуванні проектної технології у навчальному або виховному процесі дає можливість науково обґрунтовано, чітко, логічно спланувати, скласти проект та впровадити його в життя.
ЛІТЕРАТУРА

1 Гусь, І.М. Метод проектів [Текст] / І.М. Гусь, І.В. Калмикова // Управління школою. – 2005. - №5.- С. 8-11

2 Доненко, О. Створюємо колективний проект [Текст] / О.Доненко // Завуч. Наша вкладка. - 2003. - Жовтень. - № 29 (179). - С. 5-7.

3 Желінська, В. Проектна технологія: сутність та досвід використання.

[Текст] / В. Желінська // Директор школи. – 2008. - №45. – С.17-18

4 Жуковський, І. Проект – гарант совместных действий [Текст] / І.Жуковський // Шлях освіти. – 2003. - №3. – С.60-64.

5 Ісаєва, Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання [Текст] / Г.Ісаєва // Підручник для директора. – 2005. - №9-10. – С.4-10.

6 Косогова, О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи [Текст] / О.О.Косогова. – Х.: Ранок, 2011. – 144с.

7 Логвін, В. Метод проектів в контексті сучасної освіти [Текст] / В.Логвін // Завуч. – 2002. - №26. – С.8-11.

8 Мелашенко, К. Проектна діяльність [Текст] / К.Мелашенко // Директор школи. – 2008. - №45. – С.21-30.

9 Питт, Дж. Что это такое и как мы это делаем: [Метод проектов] [Текст] / Дж.Питт // Відкритий урок. – 2004. - №5/6. – С.26-27.

10 Полат, Е. Что такое проект? [Текст] / Е.Полат, И.Петрова, М.Бухаркина, М.Моисеева // Відкритий урок. – 2004. - №5/6. – С. 10-17.

11 Сергєєва, Л.Н. Проект як форма реалізації життєтворчості [Текст] / Л.Н.Сергєєва // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. – К.: Департамент. – 2003. – С.171-174.

12 Чорна, М.І. Метод проектів на уроках історії [Текст] / М.І.Чорна. – Тернопіль-Харків: Ранок, 2011. – 160с.








База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка