О. В. Крутенко Н. М. Степанова Моя Україно, колиско-калино, пізнати тебе мені щастя дано!



Скачати 267.87 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір267.87 Kb.


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

О. В. Крутенко

Н.М. Степанова
Моя Україно, колиско-калино,

пізнати тебе мені щастя дано!









Черкаси


2010
Автори:
Крутенко О.В. - завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП;

Степанова Н.М. - методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського ОІПОПП.

Літературна редакція Криворот К.М.

Рекомендовано до друку вченою радою ЧОІПОПП

Протокол №2 від 09.06.2010 р.



Методичні рекомендації

до проведення Уроку знань у 2010 – 2011 навчальному році
Головне управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників пропонують провести Урок знань у 2010 – 2011 році, розглянувши тему

«Вчимося для Вкраїни жити,

її, як матінку, любити».

У серпні 2010 року наша країна відзначила 19-ту річницю незалежності. Пішов 20-й, ювілейний рік існування нашої країни, як незалежної. І цей рік для кожного громадянина, незалежно від його віку, має стати роком підготовки до ювілею Батьківщини.

На першому уроці рекомендуємо розглянути питання, що розкривають багатовікову історію державотворчих процесів України; визначити роль українського народу у цих процесах.

Головна мета уроку:



  • вивчити основні засади демократичного та суспільного ладу України, її досягнень за останні роки;

  • ознайомити із змістом таких понять та категорій, як народ, нація, етнос, держава, громадянин, громадянські права та обов'язки;

  • розвивати громадянські якості особистості;

  • формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе;

  • формувати у школярів почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

Зміст уроку має бути спрямований на формування в учнів почуття патріотизму, поваги до історичного минулого України.

Під час підготовки та проведення уроку рекомендуємо комплексно використовувати на уроці традиційні і нетрадиційні форми і методи з урахуванням вікових особливостей школярів, а також рівня розвитку та сформованості усього учнівського колективу.

Класний керівник має проаналізувати досягнення України за роки незалежності, навести приклади того, як зростає авторитет держави серед інших країн світу, зосередити увагу на основоположних документах України: Декларації про державний суверенітет України, Акт і проголошення незалежності України, Конституції України.

Появі кожного із нас передувало існування мільйонів людей, перед якими ми, в певній мірі, заборгували. Тому важливо показати учням, за що боролися наші діди-прадіди, тобто зрозуміти сенс самої історії, проаналізувати своє життя і спробувати передати естафету історії тим, хто прийде нам на зміну. Ми користуємося у житті тим, що було створено для нас попередниками, тому й наш обов’язок внести у цей світ щось нове, щоб квітла наша Батьківщина.

Заключна частина уроку має бути спрямована на роздуми учнів щодо власної ролі у розбудові незалежної суверенної України.

Окрім розробок уроків ми пропонуємо підбірку віршів про Україну, які можна використати під час обговорення цієї теми. І наголошуємо, що запропоновані уроки є орієнтовними методичними пропозиціями та інформаційним матеріалом. Їх можна використати, як канву, внісши свої та учнівські роздуми щодо сьогодення і майбутнього України, як незалежної європейської держави.



Ольга Крутенко,

Наталія Степанова
Тема уроку. «Вчимося для Вкраїни жити,

Її, як матінку, любити!»

Мета уроку – формування у школярів ціннісного ставлення до Батьківщини

Завдання уроку:


  • виховання почуття національної гордості, поваги до минулого великої і малої Батьківщини;

  • формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови;

  • формування сімейних цінностей;

  • розширення знань учнів про державні та народні символи України.


Обладнання до уроку:

  • Державні символи України;

  • плакат, на якому намальований кущ калини;

  • окремо – 6 малюнків, на яких зображені кетяги калини.

Кожен етап уроку супроводжується тим, що плакат із намальованим кущем калини прикрашається одним із кетягів, поступово усі кетяги калини прикріплюються до плаката. Тим самим створюється символічний візуальний ряд, що уособлює усі складові нашої Батьківщини – суверенної та незалежної України.
Хід уроку
Вступне слово класного керівника
Україно! Наша рідна Батьківщино! Тобі ми присвячуємо сьогоднішній урок – перший урок у 2010-2011 навчальному році.

Країно наша! Ти прославлена трудовим та бойовим подвигом свого народу!

Країно наша! Ти омита чистими росами, оспівана у піснях і легендах, прикрашена барвінком і калиною! Зігрітий теплим сонячним промінням і загартований вітрами жорстких випробувань, кущ калини із яскравими кетягами уособлює нашу Батьківщину – Україну. Як краса калинового куща оцінюється яскравістю кожної ягоди і міцністю його зелених гілок і пагінців, так і краса та могутність нашої держави залежать від багатьох складових.

Запитання до учнів:


  • Як ви вважаєте, що можна назвати складовими міцної держави?

  • Що для вас означає поняття «Батьківщина»?

  • Чи можуть окремо, самі по собі існувати, наприклад, народ без мови або мова без держави?


Етап 1. Історична пам’ять – наше міцне коріння.

Як для дерева важливим є міцне коріння, з допомогою якого воно живиться і врешті решт існує, так і для кожного народу важливою є історична пам’ять про минуле держави. Цікавою і складною є історія України та українського народу. В усі віки любов до Батьківщини надавала сили нашим предкам у боротьбі із ворогами і загарбниками. Почуття патріотизму завжди надихало наших співвітчизників на щоденну працю заради процвітання України.

Для того, щоб по-справжньому оцінити все, що було зроблено нашими предками, необхідно знати історію України. Давайте перевіримо свої знання.

Завдання: назвати дати тих подій, про які йдеться, дати їх короткий аналіз:


  • Боротьба населення Київської Русі проти кочових племен.

  • Монголо-татарське нашестя [1240 ( був захоплений Київ) – 1480)].

  • Створення Запорозької Січі (перші козаки на порогах Дніпра з’явилися наприкінці 15 ст.; об'єднання окремих січей у З. С. відбулося, ймовірно, десь у 1530-х рр.. ).

  • Прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика (1710 рік).

  • Корсунь-Шевченківська битва (січень – лютий 1944 року).

  • Звільнення України від німецько-фашистських загарбників (жовтень 1944 року).

  • Прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).

  • Прийняття Конституції незалежної України (28 червня 1996 року).


Висновок: аналіз названих подій свідчить про те, що Україна як держава пройшла непростий шлях. Кращі представники українського народу з давніх давен дбали про те, щоб Україна була вільною, незалежною, могутньою і багатою. Отже, пам’ять про них і є тим міцним корінням, завдяки якому формується патріотичні почуття до Батьківщини. Для того, щоб стати повноцінним громадянином своєї країни, кожен повинен знати її історію, оскільки, за словами Максима Рильського, «той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього».

24 серпня 2010 року вся Україна святкувала 19-ту річницю незалежності. Пішов 20-й, ювілейний рік існування нашої країни як незалежної. І цей рік для кожного громадянина, незалежно від його віку, має стати роком підготовки до ювілею Батьківщини.



Етап 2.
І як перший кетяг яскравої калини розквітає, прикрашаючи зелений кущ, так і народ український є гордістю і окрасою своєї держави…
На початку уроку ми говорили про те, що не може існувати держава без народу, окремо від народу. Народ і є тією силою, що створює державу, забезпечує її авторитет серед інших країн світу. Відомий український поет Василь Симоненко написав рядки, що сповнені почуттям гордості за наш народ:

Народ мій є! В його гарячих жилах


Козацька кров пульсує і гуде!

Запитання до учнів:

  • Як ви розумієте словосполучення «кров пульсує і гуде»?

  • Чому поет використав прикметник «гарячі жили»?

  • Що означають дієслова «пульсує», «гуде»?

  • Що мав на увазі Василь Симоненко, коли охарактеризував кров своїх співвітчизників як «козацьку кров»?

  • Назвіть приклади героїчних вчинків наших земляків, що були здійснені заради незалежності і процвітання України.

Про те, які якості притаманні українцям, ми з’ясуємо, послухавши наступного вірша.

Ділові, немов американці,
Пристрасні, неначе мексиканці,
І співучі, наче італійці,
І розсудливі, немов оті англійці.
Як китайці, дуже працьовиті,
Винахідливі, такі талановиті!
Може, навіть трохи скупуваті,
Та душею щедрі і багаті.
А також веселі та гостинні –
В цьому, мабуть, схожі на грузинів.
Як цигани, трохи галасливі,
Інколи хитрющі та кмітливі.

Як французи, дуже емоційні,


Чуйні і ласкаві, експресивні.
Наче німці, здібні і практичні,
Ніби чехи, милі, симпатичні.
Як ніхто, завзяті і дбайливі,
І дотепні, й мудрі, жартівливі,
А іще міцні, сміливі, дужі,
До чужого горя небайдужі.
Ще – охайні, чемні, незрадливі,
А до того всього – ще й вродливі!
Ось такі з тобою ми, земляче...
І терплячі, надто вже терплячі...


Етап 3. Таку надзвичайно повну характеристику нашого земляка ми отримали завдяки багатству української мови. Мелодійною, влучною, багатою називають нашу мову. Для кожної людини мова є невід’ємною частиною душі.

Наша мово незабутня,

Ти – минуле і майбутнє!

Чиста, мов вода з криниці,

Ти – знамено і скарбниця!

Наша мова й наша слава,

Мова є – то є й держава!
Найкращі поети України залишили проникливі і глибокі вірші, присвячені рідній мові.

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих – рідна мова,

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

М. Рильський
Це – матері мова.

Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...

О мова вкраїнська!...

Хто любить її,

Той любить мою Україну.

В. Сосюра

Кажуть, що повага до мови свідчить про повагу до народу. Визнання кожної із мов, що існують у світі, є свідченням прагнення народів до збереження миру на Землі.






Етап 4. Червоний кетяг калини радує, милує око, коли воно є пишним і рясним. Так і родина: чим більше людей об’єднує, тим вона міцніша. Давайте пригадаємо, які прислів’я склав народ про рід і родину.

Завдання:

1 варіант. Учні класу об’єднуються в три групи. Кожна група записує по пам’яті прислів’я і аналізує їх.

2 варіант. Класний керівник пропонує для аналізу такі прислів’я:

  • Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

  • До свого роду хоч через воду.

  • Вся сім'я вмісті – так і душа на місці.

  • Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.

  • Сім’я міцна – то й горе плаче!

Бесіда.

  1. Часто говорять, що сім’я – це маленька держава в мініатюрі. Кожна держава має свої звичаї та традиції. А які звичаї та традиції існують у вашій родині? Розкажіть про них.

  2. Які обов’язки ви виконуєте у своїй родині? Чим допомагаєте своїм батькам для того, щоб усій родині було добре?


Етап 5. А ось розцвів ще один яскравий кетяг калини. Він символізує цінність і унікальність кожної Людини, яка є представником свого народу, членом роду і сім’ї.
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.


Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –


Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,


І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

В. Симоненко
Процвітаюча держава завжди цінує своїх громадян, дбає про те, щоб кожен міг здобути якісну освіту, отримати високооплачувану роботу, а на схилі років – мати гідну пенсію. Але і сама людина повинна відчувати потребу у постійному самовдосконаленні та прагненні до самореалізації. Важливими якостями людини мають стати почуття власної гідності, відповідальність, рішучість у досягненні поставленої мети, здатність долати будь-які життєві труднощі. Скажіть, будь ласка, а про які якості людини йдеться у наступному вірші?

Якщо…
Як вистоїш, коли всі проти тебе –


Упали духом і тебе кленуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх невіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий – мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти, ані доброти.

Як зможеш мріять – в мрійництво не впасти,


І думать – не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати – і звести.

Якщо ти зможеш в пориві одному


Поставить все на карту – і програть,
А потім – все спочатку, і нікому
Про втрати й слова навіть не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло – лишилась
Одна лиш Воля – встоять в боротьбі.

Як зможеш гідно річ вести з юрбою


І з Королем не втратиш простоти,
Якщо усі рахуються з тобою –
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти Людина, сину мій.

Р.Кіплінг (у перекладі Є. Сверстюка)
Етап 6. Любі діти! Символом нашого уроку є калина. Наш народ називає калину народним символом України. Україна, як і кожна незалежна і суверенна держава, має власні національні державні символи.

За визначенням «Тлумачного словника основних юридичних понять, визначень і термінів, державні символи – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даної держави, в яких уособлюється її суверенітет, а в деяких випадках утілюється певний історичний або ідеологічний зміст. У державних символах в лаконічній формі відображено одну чи декілька ідей політичного або історичного характеру.

У відповідності до статті 20 Конституції України (1996 р.), державними символами України є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.


Короткі повідомлення учнів

про державні символи України

Державним гербом України є тризуб, який з давніх часів сприймався як великокнязівський знак. Його зображення було на печатці Святослава Ігоревича, карбувався на монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Трактування значення тризуба різноманітне: скіпетр скіфських царів, стилізована квітка (трисвічник), схематичне зображення слова «воля», емблема сокири чи колоса, символ влади над трьома світами (небесним, земним, підземним) тощо. Тризуб, крім того, виконував функцію оберегу і використовувався в орнаментах килимів, тканин, у рукописах, на ювелірних виробах тощо.

22 березня 1918 року Центральною Радою на чолі із М.Грушевським тризуб на синьому тлі було схвалено як державний герб УНР. Залишався він державним символом і за часів Директорії за гетьмана Павла Скоропадського.

Верховною Радою України визнано золотий тризуб на синьому тлі малим Державним гербом 19 лютого1992р.
Ще одним символом України є Державний прапор – полотнище із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (верхнього) і жовтого (нижнього) кольорів. За законами геральдики, синій колір символізує честь, вірність, щирість, мир, безкрайність неба, безпеку, злагоду; жовтий – щедрість Божу, український лан пшениці, велич, шану.

28 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором.


Державний гімн України – це музично-поетична емблема держави. Мелодією гімну затверджено мелодію національного гімну «Ще не вмерла Україна» (муз. Михайла Вербицького), а слова написані українським поетом і фольклористом Павлом Чубинським. Виконання Державного гімну є обов’язковим на початку офіційних зустрічей на високому рівні, під час прийняття військової присяги, спортивних змагань.

Питання щодо затвердження Державного гімну України було розглянуто 15 січня 1992р. на засіданні Президії Верховної Ради України.


Заключна частина уроку. Подивіться, будь ласка, яким уквітчаним став кущ калини.
Народний символ України –

Міцний, яскравий кущ калини!

Це символ пам’яті і віри,

Що всіх врятує від зневіри.


Калина – символ об’єднання,

Щасливого буття бажання.

Це про часи минулі згадка

І що в майбутньому – загадка.


Калина рясно пломеніє,

Дарує щастя і надію!

Перший урок 2010 – 2011 навчального року завершено. Але попереду в кожного із нас багато роботи – учитися, працювати на благо нашої Батьківщини.


Тема уроку

«Моя Україно, колиско-калино,

пізнати тебе мені щастя дано!»
Мета уроку:


  • формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини;

  • розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності;

  • виховувати прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу.


Очікувані результати:

  • формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови, звичаїв і традицій;

  • розширення знань учнів про історичне минуле України;

  • усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.


Форма заняття:

  • полемічна бесіда.


Обладнання до уроку:

  • Державні символи України;

  • плакат із висловами відомих людей про Україну;

  • хліб, сіль, український рушник, колосся пшениці.



Хід уроку
Епіграф

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Їм красить все їх рідний край…

Нема без кореня рослини,

А нас, людей , без Батьківщини.

Вступне слово вчителя

Моя велична Україна… Скільки спогадів зринає у нашій уяві при одному цьому слові. Золота і чарівна сторона. Земля рясно уквітчана зеленню. Це земля мужнього народу, що віками боровся за свою волю, віру і щастя.

Сьогодні на уроці я пропоную нам створити візитну картку нашої Батьківщини. Тема нашої візитівки записана на дошці. Отже, за справу.

Інформаційна довідка для вчителя

Обов’язковий атрибут будь-якого знайомства, а особливо ділового – це візитна картка. Здавалося б дрібниця, але саме після обміну такими картками, за неписаними правилами міжнародного бізнес-етикету, прийнято починати ділову зустріч чи бесіду. Церемонія зовсім не складна: привіталися, потиснули один одному руки, обмінялися візитками. Однак-таки існують деякі правила і рекомендації щодо візиток, їх застосування, вручення тощо.

Перші візитні картки з’явилися в Китаї в епоху розквіту Сунської культури. Вони широко поширилися у Франції під час правління Людовика XІ. У XVІІІ столітті кожен французький дворянин мав по кілька різних видів візиток.

Форма, колір, формат візитної картки повинні були відповідати визначеним правилам. Так, параметри візитки строго відбивали соціальний стан хазяїна. Кожна нова візитка ставала усе більшою і розкішнішою від попередньої.

Праобраз сучасної візитної картки з’явився ще у XVI столітті в університеті Подуі: деякі студенти, коли від’їжджали на канікули, залишали своїм професорам кольорову мініатюру із зображенням фамільного гербу, підписуючи під ним своє ім’я і дату. Це було як знак дружньої поваги. Дещо схоже на візитку, якою ми користуємося сьогодні, було виявлено у Флоренції і датувалося 1731 роком. Пізніше в моду ввійшли гравіровані картки, рельєфні – з тисненням імен чи монограм, літографічні і, нарешті, на початку XX століття – звичні для нас, тобто виготовлені в друкарні.

Візитка вертикального формату з’явилася наприкінці XIX століття, горизонтальна – трохи раніше.

Головна властивість візитки – її показність, що не утратила своєї значущості протягом століть. Вона стала ошатнішою, декоративною, «промовистою», іноді навіть занадто «балакучою». Візитка стала привілеєм дизайнерів: незвичайні прийоми, дорогий друк, об’ємне тиснення тощо. Тексти розміщуються як з лицьового, так і зі зворотного боку. Слідом за багатьма європейськими країнами й у нас з’явилися «подвійні» і навіть «потрійні» картки-розкладачки зі згинами...




Крок 1

Учитель пропонує експрес-ситуацію: за півхвилини розповісти про Україну.



Наприклад, Україна – держава у Східній Європі. Нашими сусідами є на заході – Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія і Молдова, на півночі – Білорусь, на сході – Росія. Столицею нашої Батьківщини є місто Київ.

Серед річок, які перетинають Україну, найбільшими є Дніпро-Славутич і Дунай. А на півдні вона омивається Чорним та Азовським морями.

Наша країна згідно з чинним законодавством є унітарною парламентсько-президентською республікою.

Україна – це держава із багатовіковою історією, звичаями та традиціями. Державною мовою є українська.


Отже, як не дивно, але учні зможуть переконатися, що півхвилини – це занадто мало часу, щоб розповісти про нашу Батьківщину. Тому наша візитівка складатиметься із кількох сторінок.

Крок 2
Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть.


Запитання до учнів

– які національні символи українців ви могли б назвати?


Це – батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги.

Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родовідну пам’ять, волелюбність.

Яке це диво – українська народна пісня! Кого тільки не полонила її вічна краса. Українська пісня – то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу й натхнення. Любов до рідного краю, мови починається з колисанки, у якій навіки сплелися материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості.


Учні можуть пригадати, які народні пісні вони знають.
Минають віки, змінюються покоління, а народні пісні залишаються. Вони володіють чудовою здатністю полонити людське серце, допомагати в праці, оспівувати з радістю відпочинок, тамувати душевний біль. Земля наша українська дуже співуча, а пісня жива, поки живий народ.
У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка,

Вигойдують мрії на теплих вітрах,

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Крок 3

Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію Вітчизни, її мову і культуру. На думку видатного російського письменника М. Чернишевського «…можна не знати тисячі наук і бути освіченою людиною, але не знати історію свого народу може лише людина, нерозвинена розумово».



Запитання до учнів:

– Які етапи становлення української держави ви можете назвати?

– Хто із українців, на вашу думку, заслуговує імені «Великий»? Чому?

– Чи обов’язково для громадянина України знати свою історію і мову?

– Як ви ставилися до такого порядку в країнах Західної Європи, що кожний бажаючий отримати громадянство визначеної країни, має скласти іспит із національної історії та державної мови. Свою відповідь обґрунтуйте.
Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Нам і те не добавляє слави,

Що вони від чужоземних сил

Заступили землю кучеряву

Горами високими могил.

Бо коли, закохані в минуле,

Прогуляєм свій великий час,

Наша лінь нікого не розчулить,

Слава ж та відмовиться від нас.

Спогади, докучливі, як нежить,

Що тій славі принесуть вони?

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе!

В. Симоненко
Нам треба жити, як говорив Олександр Архипенко, «в приявності образів наших безсмертних геніїв, бо це допоможе… удержувати наш український дух, піднести нашу національну свідомість та наші культурні ідеали, допоможе нам скріпити фундамент нашої нації».

Пам’ять народу формує його історію. Історія Української Держави пишеться на базі різних джерел пам’яті. Національна пам’ять повинна мати у суспільстві ефективного носія пам’яті і національної ідентичності. Носія свідомого, розумного, творчого, сповненого гідності. Осмислення минулого має мобілізувати українську націю на створення квітучої, заможної Української Держави.





Крок 4

Українська вдача, духовність і характер давно вже цікавили визначних дослідників. Відомий дослідник


М. Костомаров характерними рисами українського народу називає чуттєвість, глибоку релігійність, індивідуалізм тощо.

А сучасний дослідник Б. Цимбалістий переконаний, що «саме родинна атмосфера, якого роду взаємостосунки батьків і дітей оточували дитину, – все це залишає свої сліди в її душі на все життя і стає прообразом пізнішого ставлення в дорослому віці до нового оточення». «Родина – це основне мікросередовище, що формує характер, вдачу людини. Національний характер випливає прямо зі способу і роду виховання, яке отримує людина з перших своїх років», – підкреслює науковець.

Стверджуючи такий вплив родинного виховання на формування характеру людини (і нації), цікаво придивитись, як же стоїть справа родинного виховання у нас, українців. Історики кажуть, що в свій час у родинному й суспільному житті праукраїнських племен був наявним матріархат, мамина любов і ласка, переживання і турбота. Хоча роль батька не можна назвати меншовартісною. Батьківські поради завжди були оберегами у дорослому житті, як для сина, так і для дочки.
Запитання до учнів:

– Чи погоджуєтеся ви із твердженням: «Щаслива родина – багата країна»?

– Які риси характеру ви вважаєте позитивними, а які – ні? Чому?

Німецький письменник Йоганн Ґотфрід Ґердер писав: «Україна стане колись новітньою Грецією: прекрасне підсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля – колись прокинуться: ... і повстане велика, культурна нація – й її межі простягнуться до Чорного моря, а відтіля ген, у далекий світ».

Отже, мусимо прагнути до гармонійного розвитку таких складників нашого характеру, як чуття, волі й розумових здібностей.



Крок 5

Держава починається з людини. Від кожного з нас залежить, яким буде його майбутнє, а від так, і майбутнє Батьківщини. Україна завжди славилася хазяйновитими господарями, старанними трудівниками. І лише чесна і самовіддана праця може зробити кожного з нас щасливим.




Запитання до учнів:

– Чи вірите ви, що Україна стане процвітаючою державою? Що, на вашу думку, для цього необхідно?

– Як ви розумієте вислів: «Держава будується не в майбутньому, а сьогодні»?

Поміркуйте, а яким може бути ваш внесок у зміцнення держави сьогодні.


Так, Людина приходить у світ для добра і любові. Не завжди легко зробити правильний вибір у житті, але треба пам’ятати, що від твого вибору залежить життя багатьох людей, які тебе оточують. Вибір цей мусить бути таким, щоб зміг ти прожити своє життя гідно, залишити гарний слід після себе.

Для чого народжується людина? Звичайно, для того, щоб просто жити на цій землі: любити життя, свою країну, свою родину, працювати, творити добро, примножувати красу життя, кохати, тобто жити по-людськи. У чому сенс існування людини? Гадаю в створенні доброчинності, порядності, людяності, милосердя.

«Людина – це звучить гордо!» І не забариться той час, що ми будемо гордитися своєю Батьківщиною, пам’ятаючи про те, що кожний сам творить себе, своє майбутнє, розбудовуючи державу для нащадків.
Наша візитівка складається із кількох сторінок.




Запитання до учнів:

– На вашу думку, можливо якась із сторінок зайва?



І на завершення

Життя іде… Ось і пройшов Перший у цьому навчальному році урок. Дорослішають діти, сивіють батьки – такий закон життя, але не старішає наша квітуча українська земля. Вона є рідною для мільйонів українців і для нас з вами також. Це наша доля, яка випадає раз на віку, це наша мати, яку не обирають, це наша радість і пісня, які вічні на цій землі.

Любіть рідну землю, плекайте і примножуйте її багатства, будьте гідними своєї Батьківщини!
Дякую за урок!

Додатки. Вірші про Україну
Марійка Підгірянка

Українка я маленька
Українка я маленька

Українці батько й ненька.

І сестричка, братик милий

На Вкраїні народились.


Не забуду я ніколи

Знак мій – тризуб в синім полі

Україна – край мій рідний,

Що був славний і свобідний.


А як буду вже велика,

Не злякаюсь труду, лиха

Буду братам помагати

Слави й долі добувати.


А тепер я вчитись буду

Тої праці, того труду

Щоб пішла скрізь добра слава,

Що я Українка жвава.


Гей гуртуймось та лучімся

Українські діти!

Зранку, змалку вже учімся

Для Вкраїни жити!


Юрко Шкрумеляк

Де Україна?

Україна в давній славі,

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах,

В рідних синіх водах.

Україна в тих долинах

І високих горах,

На степах буйних, широких

У гаях, у борах.

Україна в білих селах,

У густих садочках,

У хрещатому барвінку,

У синіх квіточках.

Україна на яворах

Пташкою співає;

На стрілецькії могили

Голову схиляє.

Україна в чорноземі,

Що родить пшеницю, –

В глибинах, що дають нафту

І сіль-сировицю.

Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній, –

Україна в рідній школі,

В майбутності ясній.

Україна в чистих хатах,

І в сільській церковці, –

У дитячому серденьку,

В розумній головці,

Україна в ясних зорях,

В сонці, що над нами, –

І в очах добрячих, ясних

Рідненької мами.
М. Сингаївський

***


Батьківщино, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.

Ти, як мати найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона.
Володимир Сосюра

Любіть Україну, як сонце, любіть…
Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.


Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.


Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами.


Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,


у квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячий усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі…


Як та купина, що горить – не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,


в грому канонад, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих.


Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все до загину…

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!..


Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину.

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну…


Любіть у труді, у коханні, в бою,

як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою –

і вічні ми будемо з нею!


Володимир Сосюра


Любити Вітчизну, любити завжди
Любити Вітчизну, любити завжди,

поля її росні, зелені сади

і їй не жаліти за дні молоді

ні крові у битві, ні поту в труді.


Любити Вітчизну, любити завжди,

і села її і її городи,

і їй всі бажання, пориви й думки

на світлій дорозі у світлі віки.


Володимир Сосюра
Люблю України коханої небо
Люблю України коханої небо,

що буде, люблю, й що було.

Живи, моє серце, живи не для себе,

для себе ж бо ти й не жило.


Щасливії люди, щасливих багато.

Живуть для живого живі.

Тому я й повинен про щастя співати,

коли навіть серце в крові!..


Павло Тичина

Україно моя, моя люба Вкраїно
Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? –

Чи про все те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, –

Чим тебе заспокою я – бідна людина, –

Скажи, моя люба Вкраїно,

Вкраїно моя!


Генріх Акулов

Я в шістдесят почав лиш розуміти…
Я в шістдесят почав лиш розуміти,

Що так люблю Україну мою,

Люблю її, як матір люблять діти,

І їй себе з любов’ю віддаю.

Будь на чужині, удалині від дому,

Присвячую, Україно, тобі

Своє життя і сенс буття в цілому.

Одна у мене в серці ти єдина,

Навіки матінко моя, я твій.

Якщо ж в борні жорстокій я загину,

То присвячу тобі останній подих свій.
Генріх Акулов
Україні
Я знаю, вранці зійде сонце,

Я впевнений, життя трива,

Загляне світло у моє віконце,

І що росте після дощу трава.


Я знаю що весняний вітер віє,

І наді мною небо голубе,

Я знаю – і тому не смію

Забуть і не любить тебе.


Земна весна, буяє черемшина,

Веселка радо сяє в небесах,

Калина, символ України,

Розквітне попід лісом і в садах.


Я так люблю весняну пору року,

Коли в гаях співають солов’ї,

Коли береза пригощає соком

І луг дарує пахощі свої.


Люблю тебе всім серцем і душею,

Бо ти єдина матінко моя,

Я з гордістю зову тебе своєю,

Люблю тебе, як матір немовля.


Генріх Акулов
Прийшла, прийшла свята година…
Прийшла, прийшла свята година,

Настав жаданий довго час.

Ура! Єдина Україна,

Приходить свято і до нас.


Хай кожен з нас запам’ятає

Цей час, цей день і цюю мить.

Хай слово радісно лунає,

І серце піснею бринить.


Хай рідний прапор освященний

Назавжди в серці майорить.

Запам’ятай же, люд хрещений,

І час, і день, і цюю мить.


Єднайтесь, люди, Батьківщина

Навік єдиная у нас.

Любіте неньку Україну

Так, як любив її Тарас.


Нехай же мудрість не покине

Твоїх синів у боротьбі,

За твою вольність, Україно,

Навіки слава хай тобі!


Видання підготовлено до друку та віддруковано

редакційно-видавничим відділом ЧОІПОПП

Зам. № 1076 Тираж 100 пр.

18003, Черкаси, вул. Бидгощська, 38/1






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка