Ободівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів досвід роботи з національно- патріотичного виховання



Скачати 176.75 Kb.
Дата конвертації10.03.2016
Розмір176.75 Kb.
Ободівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

ДОСВІД РОБОТИ

З НАЦІОНАЛЬНО- ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

2015


Школа хоч трохи , та має бути

попереду розвитку суспільства і

показувати шлях людству в часі і

просторі.

О.А.Захаренко

Школу нерідко порівнюють із своєрідною проекцією суспільства , в якому вона працює. Соціальне оточення завжди помітно впливає на школу. Вона теж по-своєму впливає на навколишнє середовище, насамперед, через підготовку трудової змін. Тому потужна сила шкільного колективу спрямована на досягнення у процесі виховання головного - формування в учнів високої свідомості, загальнолюдської моралі, сумлінного ставлення до праці, до батьків, до національних традицій, інших цінностей, які складають менталітет українського народу.

Усе це духовне багатство у певній мірі і в різних формах потрібно використовувати і впроваджувати у школі. Тому система виховної роботи повинна бути чітко зорієнтована на те ,щоб надійно утвердити виховання учня-патріота , учня - поціновувача національних традицій та загальнолюдських цінностей.

Виховання неможливе без тісної співдружності школи і сім’ї ,тому наш педагогічний колектив прагне створити належні умови для спільної роботи батьків та вчителів, а конкретніше - батьків і класних керівників. Ми вважаємо, що батьки мають добровільно брати участь в усіх шкільних заходах , а не лише приходити на збори та урочисті свята . І нам слід шукати ненав’язливі шляхи прилучення батьків до школи, відкривати в кожному із них індивідуальну неповторність , педагогічне обдарування й майстерність. Уважне ставлення до навчальних досягнень , високе цінування спільної діяльності учня й батька – важливий чинник стимуляції бажання дітей бути кращими.

Спостереження вчителів за моральною вихованістю учнів, індивідуальні бесіди з батьками допоможуть нам, учителям, виховати свідомих учнів , патріотів своєї землі.



СТРУКТУРА

національно-патріотичного виховання учнів

Ободівської СЗШ І-ІІІ ступенів
овал 5овал 6овал 7выгнутая влево стрелка 11выгнутая вправо стрелка 13овал 3овал 4

выгнутая вправо стрелка 15

овал 8выгнутая влево стрелка 12выгнутая вниз стрелка 14

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління. Воно формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.

Національно - патріотичне виховання в школах здійснюється на всіх етапах навчання, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.
Напрямки роботи школи з національно-патріотичного виховання:

− формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

− виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадяниномУкраїни;

− формування поваги до КонституціїУкраїни, державної символіки: Герба, прапора, ГімнуУкраїни;

− збереження і продовження українських культурно – історичних традицій;

− виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;

− формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

− формування соціальної активності;

− виховання правової культури особистості;

− формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

− формування в учнів потреби до праці якпершої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;

− сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

− виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.


  • Святкування пам’ятних дат та проведення акцій національно – патріотичного спрямування:

- до Дня Перемоги ("Пам'ять", "Ветеран живепоруч","Екскурсія місцямибойовоїслави"),

- до Дня пам’яті Крут, до Дня вшанування учасників бойових дій в Афганістані,

- до Дня українського козацтва, до Дня Соборності України,

-до Дня Збройних Сил України,

- до Дня Чорнобильськоїт рагедії ("ДзвониЧорнобиля"),

-до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні,

- до Дня партизанської слави,

-до Дня пам’яті жертв голодомору ("Запали свічку").

Сприяють вихованню почуття патріотизму, глибокої любові до рідного краю шевченківські літературні свята, які стали традиційними у школі.


  • Волонтерська діяльність

Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність колективу школи, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України. Педагоги, учні, працівники школи постійно доглядають за пам’ятником Скорботної Матері у мікрорайоні школи. Учні систематично відвідують ветеранів війни. Щороку членами учнівського самоврядування проводиться акція «Від серця до серця».

Реалії сьогодення визначили новий напрям волонтерської роботи – психологічна та моральна підтримка воїнів Збройних Сил України, допомога родинам, що були вимушені покинути свої домівки. Учні школи взяли активну участь у Всеукраїнській акції «Лист солдату».



  • Позаурочні предметні заходи

Також у школі проходять такі заходи, як декада української мови та літератури, День слов’янської писемності; заходи, присвячені Міжнародному дня рідної мови; літературні вітальні, присвячені творчості видатних українських письменників, шкільні виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва («Люблю цю землю рідну і чудову», «Таланти нашої родини», «Мій рідний край»).

  • Сім’я - носій найвищих національних ідеалів

Сім’я завжди була найкращим колективним вихователем, носієм найвищих національних ідеалів. На Україні завжди панував культ родини, культ рідної домівки, культ глибокої пошани до батьків та свого роду. Але зараз все помітнішими стають прояви родинної кризи. Поширення злочинності та правопорушень ще раз свідчить про те, що настала нагальна потреба підвищити роль української сім’ї у вихованні дітей, допомогти молодим людям зберегти сім’ю, зберегти значимість інституту сім’ї для усього суспільства в цілому. Тому ми звернулися до неоціненної скарбниці народного педагогічного досвіду, до історично складених тенденцій формування та розвитку української сім’ї, а саме до родинно-оздоровчих традицій.

Родинні спортивні свята, «Дні спорту», фестивалі, спартакіади, футбольні турніри, Олімпійські уроки, цікаві екскурсії до сільської музею є не тільки засобом пропаганди здорового способу життя, але й потужним засобом виховання патріотизму й національної свідомості.




  • Виховання патріотизму засобами козацької педагогіки

Виховні ідеали — найважливіші компоненти духовності кожної особистості й усього народу. Наш народ має особливий ідеал Людини. Необхідно, щоб кожен знав і наслідував національні ідеали, бо нашому народу сотні років загрожувала небезпека втратити свою національність.

Наш народ споконвіку культивував лицарські традиції виховання, на них формувалась еліта нації, яка завжди боролася за свободу та незалежність держави. Реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді сприяє й козацька педагогіка, головна мета якої полягає у плеканні в родині, школі, громадському житті козака-лицаря — палкого патріота, мужнього громадянина незалежної України, захисника рідної землі з яскравовираженою національною свідомістю, самосвідомістю, високим рівнем моралі й духовності. У виховній системі школи активно використовуються елементи козацької педагогіки.

З метою поширення знань серед учнів про козацький національно-визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками проводяться екскурсії до краєзнавчого музею, читацькі конференції, вікторини. Щорічно проводиться конкурс «Козацькі розваги», який допомагає формувати здоровий спосіб життя школярів, виховувати учнівську молодь на традиціях українського народу, розвиває інтерес і звички учнів до самостійних занять фізичною культурою і спортом, - це ще один крок до відродження національних традицій та культурної спадщини українського народу.

Організовуються і проводяться з учнями свято посвяти у козачата, «Андріївські вечорниці», фестиваль козацької пісні.





  • Співпраця школи з краєзнавчим музеєм

Важливу роль у вихованні справжнього учня-патріота відіграє сільський краєзнавчий музей, матеріали якого використовуються як для навчання , так і для проведення позакласної виховної роботи. У музеї-один зал, але кілька куточків пам’яті: куточок пам’яті про невинні жертви голодомору, куточок пам’яті про страшні роки війни, куточок «Із історії села», а також куточок «Видатні люди села». Всі ці музейні експозиції – це жива історія селянського роду, відродження минулого, яскраві сторінки для пізнання його наступними поколіннями справжніх патріотів своєї землі.




  • Формування менталітету української нації

Менталітет - він наш, притаманний лише нашій нації. Цього не змінити швидко . Але робити це треба . Щоб говорити конкретно ,слід дати учням чітке визначення менталітету , вказати на його основні елементи, скажімо, привітність, гостинність, вдячність, ставлення до алкоголізму, наркоманії, готовність до самопожертви, тощо. Треба подумати, які національні риси зміцнити. Це завдання посильне не лише школі, вчителю, який з перших років навчання впливає на дитину, а й батькам.

І сім’я, і засоби масової інформації, і школа повинні мати одну святу мету. Націю можна врятувати , дбаючи не лише про екологію довкілля, а й екологію душі , якій так необхідна фізична й духовна чистота. На дітей чекають нові злети мрій , нові простори для плідної праці, нові відкриття. Висновок один: в менталітеті, притаманному нашій нації, є риси , які не прикрашають наш народ, не ставлять його в ряд цивілізованих націй. Намагаймося це зробити - удосконалювати національний менталітет.





  • Толерантність – основна чеснота громадянина

Толерантність-важлива людська цінність. Це терпимість, повага до чужої думки . Учіть толерантності змалку , з самого дитинства . В школі і вдома не можна допускати конфліктів, бійок, тоді не будуть битися хлопчики, не будуть скандалити дівчатка , тоді не буде проблем з поведінкою , а увага всіх дітей буде спрямована лише на опанування знань. У школі толерантність

виховується з молодших класів , з сім’ї. Дотримуючись усіх вимог з часом кількість проявів нетолерантного ставлення один до одного зменшиться, а потім вони майже зникнуть.

Щоб діти були толерантні один до одного , до оточуючих, потрібен культ праці . Адже саме залучення всіх учнів до суспільно корисної праці змусить їх поважати один одного , брати приклад один з одного . При цьому важливо враховувати вік,схильності учнів,бажання , зацікавленість кожного


  • Виховання порядності

Порядність - від слова порядок, це коли людина , яка в житті , побуті й на роботі дотримується установленого законом або людською мораллю належного порядку. Порядність – це не лише зовнішній видимий порядок, а й внутрішній. Елементів порядності треба вчитися з дитинства. Це буде відчутно в результатах продуктивності праці, це буде й результат якості праці. Порядність – це вихованість дитини, риса, яка залишається на все життя без корегування . Завдання вчителів і батьків – привчати до порядності, тобто до життєвого порядку , до дисципліни праці. Характер і воля формуються в дитинстві і залишаються надовго.
Здорова людина- здорова нація

Найвища цінність у людини-це її здоров’я . Вона може оцінити це , якщо його втратить. Діти розуміють це лише підсвідомо, бо їм притаманна уява про свою вічність, або хоча б про довговічність. Уявлення про смерть, та ще й передчасну, природа не передбачила. Для чого людині знати про те, «що на роду написано» . Закон передбачає відповідальність батьків і педагогів за збереження і зміцнення здоров’я школярів.

Кожен батько й учитель повинен ставити собі за мету не лише виховати дитину ,навчити грамоти , а й тому , що все своє життя дитина має думати , що ні суспільству , ні своїй сім’ї не потрібні хворі люди, а отже , закласти фундамент майбутнього здорового способу життя. Тому на виховних годинах , на спільних засіданнях, потрібно звертати особливу увагу на роз’яснення дітям важливості збереження власного здоров’я, систематично проводити бесіди з дотримання техніки безпеки.

Пам’ятаймо, що лікар лікує тіло, а вчитель – душу і тіло.

Патріотизм-загальнолюдська цінність, яка у людині виховується у процесі становлення особистості, в процесі виховання і впливу засобів масової інформації на кожну дитину. Патріотичні почуття-це сплеск емоцій, які трапляються в пориві спільної праці,щоб знайти вихід із безвихідності,щоб захистити свою незалежність і волю. Патріотизм-це святе почуття, яке не піддається осміюванню, яке кличе на подвиг і навіть до самопожертви в ім’я Батьківщини, в ім’я дітей, яким належить майбутнє, в ім’я людини. Учитель чи батько повинен вкласти все це в кожного учня.

Патріотизм – переконання, що твоя країна краща за інші тому, що саме ти в ній народився.

«Школа має жити з мрією, яка досяжна , важка, але об’єднує всіх: і дітей, і дорослих. Зірка повинна бути над кожним домом , в душі кожної людини. Без неї тужливо і пусто»

Тож , пам’ятай , що школа – це острівець культури на селі , яку нікому піднімати, крім самої школи , зразок високої моральності , центр духовного життя односельців . Вона може бути такою тільки тоді , коли в ній будуть навчатися учні з розвинутим почуттям відповідальності , національної гордості, світлої любові до рідного краю, до своєї Вітчизни, справжні патріоти своєї землі,учні, які у майбутньому стануть громадянами ,гідними своєї країни й свого часу.

Успіх у вихованні значною мірою залежить від ставлення дітей до школи. Байдужість , звичайне перебування в ній , безбарвність навчальних буднів - ось де початок халатності у навчанні й порушенні дисципліни

на уроці , громадської пасивності . Від любові до школи, діяльної , активної, бере початок багато кращих поривань душі.

Таким чином, вся робота в навчальному закладі підпорядкована комплексному підходу до формування національно-патріотичних якостей дитини, майбутнього патріота незалежної України. Навчаючи – ми виховуємо, а виховуючи – ми навчаємо жити в гармонії із своїм внутрішнім світом, створюємо умови для реалізації внутрішнього потенціалу кожної дитини, розкриття її здібностей, обдарувань та талантів. Головне в цій роботі – сформувати особистість із стійкими національно-патріотичними якостями.

Додаток 1

до досвіду роботи національно-

патріотичного виховання

Ободівської І-ІІІ ст.

Виступ


на засідання педагогічної ради

Ободівської СЗШ І – ІІІ ступенів


Дата – 14 січня 2015 року, протокол № 3
Тема: Роль національно-патріотичного виховання

у навчально- виховному процесі школи
Час іде вперед, суспільстворозвивається, а, отже, демократичніпроцеси у державіпотребуютьвиробленняновихсуспільнихвимог доосвіти. Сьогоднішня школа пішла вперед шляхом прогресу. Це школасамореалізації і самоактуалізаціїособистості

ВідповідноЗакону України «Про загальнусереднюосвіту»(стаття5) вихованнягромадянинамає бути спрямованимпередусім на розвитокпатріотизму, любові до свого народу, до України.

В.Сухомлинський писав: «Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань нерозривно пов’язане з розумовим, моральним, трудовим, ідейно-світоглядним, естетичним, емоційним становленням особистості.

Патріотичневиховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, щопізнає, узнає, робить, до чогопрагне, що любить і ненавидитьлюдина,яка формується. Патріотизм як діяльнаспрямованістьсвідомості, волі,почуттів, як єдність думки і справи, дуже складно пов’язаний з освіченістю,етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядноюстійкістю,творчоюпрацею».

Актуальністьнаціонально-патріотичноговихованняособистості вумовахглобалізаціїзначноюміроюзумовлюєтьсявимогамисучаснихдержавотворчихпроцесів на засадах гуманізму, демократії, соціальноїсправедливості,щомаютьзабезпечитиусімгромадянамрівністартовіможливості длярозвитку та застосуванняїхніхпотенційнихздібностей.

Отже, проблема патріотичноговиховання, як і в попередні роки,залишаєтьсязначущою і важливою. Тому, вважаємо, щобудь-яканаціональнашкола передовсіммаєвиховуватисправжніхгромадянУкраїни.

Головноюзапорукоюпроцвітаннядержави є національно-патріотичневихованнямолоді. Аджесаме вони вносятьсвоїкорективи в закони, суспільнежиття, етико-моральні засади. Можнабагатоговорити про вихованнямолоді, як абстрактноїмаси, але тіпафоснірозмовині до чого не призведуть. Під словом «молодь» ми повиннівбачатисвоїхдітей, методику вихованнямолодіототожнювати з вихованнямвласних. Якими б ми хотілибачитисвоїхдітей?

Чесними, вихованими, добрими людьми, якіповажають старше покоління. Ціякостіможнаоб’єднати в етично-моральнугрупу, без якоїжоднесуспільство неіснує. Для того щобвиховатиціякості, ми намагаємосяпривитиидітямгуманнеставлення до оточуючих, закластиоснови суспільної моралі.

Патріоти своєї держави - це свідомі громадяни. Люди, які пам’ятають своє коріння й шанують пам'ять предків, громадяни, які готові в будь - який момент віддати своє життя за Батьківщину. Ці якості можна об’єднати в національно-патріотичну групу.

Людина може відчувати себе вільною лише тоді, коли є економічно незалежною, має стабільний дохід, є юридично захищеною, має свободу думки, право вільного вибору. Цічинникиможнаоб’єднати в суспільно-економічнугрупу.

Всі батьки хочутьбачитисвоїхдітейздоровими, сильними, загартованими морально та фізично. Здорова молодь – здорова нація – здорова держава.

Гармонія й одночаснаприсутністьвсіхцихчинників привела б нас до ідеальногосуспільства. Проте, на жаль, на даномуетапірозвиткуУкраїниіснує ряд факторів, яківпливають на формуванняпроцесувихованнямолоді.

Сучасна молодь залишається сам на сам зісвоїми проблемами, не маєсоціальноїпідтримки й не можевизначитись в різноманітнихполітичних, соціальних, економічних, морально-етичнихнапрямах.

Щоб змінити становище на краще, нам необхідно зрозуміти, що не можна за короткий період часу змінити молодь, не змінивши суспільство. Ось чому, стрижнем усієї системи виховання в Українi повинна бути національна ідея, яка відіграє роль об'єднуючогo, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний xapaктep виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України. Ця проблема вже багато років «вирішується» на державному рівні, в той час, як вчителі, в своїх повсякденних справах пробуджують в учнів патріотичні почуття.

Виховний процес у школі має особливе значення за нового підходу до виховання, коли воно трактується як закономірна, послідовна і неперервна зміна мотивів розвитку взаємодіючих суб’єктів. Виховання розглядається як розвиваюча відкрита система, основним системоутворюючим фактором якого є педагогічна взаємодія.

Одна з найскладніших і найгостріших проблем, над якими треба працювати і в теоретичному і в практичному планах – це проблема виховання моральних цінностей засобами слова, адже слово вчителя, як інструмент впливу на душу вихованця, нічим не замінити.

На його погляд, тонкість внутрішнього світу людини, благородство морально-емоційних стосунків не утвердити без високої культури словесного виховання. слово вчителя пробуджує у малої дитини, а потім і в підлітка, юнака, дівчини відчуття людини – глибоке переживання того, що поруч із нами завжди є людина зі своїми радощами, печалями, запитами, проблемами.

У нашій школі система заходів морального виховання спрямовується на формування духовної особистості, на виховання учня як громадянина, патріота. Успішне розв’язання цієї проблеми залежить від взаємовідносин школи та сім’ї, від пошуку своєрідних механізмів громадсько – патріотичного виховання, від розвитку в учнів патріотичних почуттів.

Справжня суть виховної роботи полягає не у наших розмовах з дитиною, не безпосередньому впливові на дитину, а в організації життя дитини.

У школі педагогічні працівники відшукують нові форми організації життя і діяльності учнів, відроджують або знаходять шляхи взаємодії з дітьми. Проводиться позаурочна навчально-виховна робота, де діти задіяні в гуртках, спортивних секціях. Кожен захід, проведений у школі, проникнутий любов’ю, повагою, патріотизмом. Колектив нашої школи працює над відродженням звичаїв і традицій українського народу, фактів і цікавинок, що стосувалися історії рідного села, школи.

Саме тому у нашій школі проводиться багато свят, бесід, диспутів, виховних годин, метою яких є зміцнення і поглиблення найцінніших громадянських якостей молодого покоління, формування їх активної життєвої позиції, спрямування процесу самовиховання патріота-українця.

Завжди особлива увага приділялась прищепленню знань про народні символи України і їх вшанування.

Шляхами реалізації громадянсько-патріотичного виховання у позакласній роботі є насамперед тематичні місячники та декади: місячники військово-патріотичного виховання, декада правових знань ( грудень), мітинг біля пам’ятника Скорботної матері до дня Перемоги.

Коженклассередньої та старшої ланки школимає "підшефних" ветеранів, якихвітає на свята та надаєдопомогу. До визначнихподій в життікраїнившколіпроходять уроки мужності, годинипам'яті, виховнігодини.

Вихованню національної свідомості учнів сприяють й інші свята: "Козацькому роду нема переводу», Шевченківські дні у школі, зустріч із письменниками рідного краю. В напрямкупатріотичноговиховання в школівідбуваютьсярізноманітніконкурси та змагання. В школіщорічно проходить огляд - конкурс військово – патріотичноїпіснісеред 5-11класів. До дня Збройних Сил Українивійськово – спортивнізмаганняюнаків 9-11 класів, конкурсніпрограми «Ну-мохлопці, козаки», спортивніродинні свята - змагання "Мама, папа, я - спортивна сім'я. (Показ презентації )

Громадянська освіта учнів – це навчання демократії, важливий засіб формування політичної культури. І в цьому напрямку важливою є робота з лідерами учнівської молоді та дитячої організації, які існують у школі.

Патріотизм – це коли ти не соромишсясвоєїзбірної з футболу, навітьпісля провального матчу. Патріотизм – цекожний день, проведенийпрацівником-спеціалістом на державнійслужбі. Патріотизм – цекожний«привіт» у відповідь на «прівєт» І, без сумніву, патріотизм – цечудовепочуттягумору, яке допомагаєпережити будь-якінегаразди. І якщохочякесьзерняткоморалі проросте всерцяхучнів – то буде нашим маленьким внеском у загальнодержавну справувихованнянового поколінняукраїнського народу.

Як метод виховання патріотів, застосовуємо і проектну діяльність. Змістовно, цікаво, творчо підійшли учні і вчителі школи до створення проекту «Школа майбутнього». Учасникам необхідно було уявити школу майбутнього, де будуть навчатися їхні діти, внуки, де хотіли б учитися і вони. Якою вона має бути, а якою ні?... Що збереже від сучасної школи, а чого у ній не буде? Які мови вивчатимуться? Чи носитиметься шкільна форма? Як вивчатимуться національні історія та культура?

Отже, з метою проведення роботи що до підготовки випускників школи,які мають загальноєвропейський рівень середньої освіти, необхідно формувати у них цілісне сприйняття світу й себе, гармонію світу і особистості. На сучасному етапі маємо виховати у молоді пріоритет загальнолюдських цінностей у духовному розвитку особистості на національному підґрунті, допомогти оволодіти теоретичним характером знань та переконань в усіх галузях науки, моралі, мистецтва, релігії, усвідомлено вибирати свої соціальні переконання. Патріотизм – це нелишевелика любов, але й високийобов’язоккожного педагога, кожногоучня.

Проект рішенняпедрадивід 14.01.2015 р.


1. ЗВР сприятиорганізаціїзаходів з патріотичноговиховання

Постійо.


2. ЗВР скласти план проведеннявідкритихвиховнихзаходів з патріотичноговиховання на ІІ семестр

До 23.01.2015 р.

3. Класнимикерівникамиурізноманітнитиформироботи з патріотичноговихованняучнів та відобразити в планах роботи.

До 23.01.2015 р.



4.ШкільномубібліотекарюСтроженко В.І.створити стенд «Видатні земляки»

До 30.01.2015 р.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка