Образотворче мистецтво



Сторінка1/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3   4
31.05.06 (правлена)

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Пояснювальна записка

Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційний чинник свідомості, естетичні ідеали особистості – первинні відносно інтелекту в формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі.

З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.

В аспекті радикального поліпшення емоційно-естетичного і духовно-морального виховання зазначена проблема диктує такий розподіл акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвивальні були б провідними стосовно навчальних. Саме вирішення художньо-розвивальних завдань формує рівень художньо-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь залучення її до глобальних культурогенних процесів.

Зміст програми грунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, системності, безперервності, інтегративності, єдності навчання і виховання.

Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.


Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет «Образотворче мистецтво» реалізує змістову лінію візуального мистецтва на основі взаємодії з іншими видами мистецтв - художнього слова, музики, театру, хореографії, кіно, телебачення.

Головними завданнями курсу є:

формування

-особистісно-позитивного, художньо-естетичного ставлення до дійсності, здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки, потреби у спогляданні та милуванні з метою отримання естетичної насолоди від творів мистецтва та явищ навколишнього світу;


-потреб до самореалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне наповнення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей;

-елементарних світоглядних орієнтацій та оцінних суджень, основ національної та громадянської свідомості;

-морально-естетичних та вольових якостей (працелюбності, художньо-естетичних смаків та інтересів, ініціативності, активності, самостійності, толерантності тощо);

розвиток


-почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві;

-універсальних художньо-творчих якостей особистості: уяви, оригінального, нестереотипного (образного) мислення, спостережливості, зорової памяті та ін.;

- сенсорних здібностей (почуття кольору, форми, ритму, фактури поверхні);

забезпечення засвоєння учнями елементарних знань про

-образотворче мистецтво як засіб комунікації та специфічну, художньо-образну форму пізнання й відображення навколишнього світу, історію його розвитку, роль у житті людей;

-основи художньо-образної мови різних видів образотворчого мистецтва і виражальні можливості художніх технік;

сприяння формуванню в учнів елементарних умінь та навичок

-аналізувати та інтерпретувати відповідно до вікових можливостей твори різних видів вітчизняного та зарубіжного образотворчого мистецтва;

-висловлювати особистісне ставлення до проявів естетичного в житті та мистецтві, використовуючи термінологію, обумовлену змістом програми;

-самостійної художньо-творчої роботи з памяті, за уявою, на підставі вражень від натури;

виражати власні почуття, емоції та думки мовою художнього образу, використовуючи на рівні, відповідному віку, засоби художньої виразності, художні техніки та матеріали.

Умовою успішної реалізації завдань програми є:

-залучення учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації;

-керування художньо-творчим розвитком учнів з урахуванням вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій;

-навчання учнів мові мистецтва і формування навичок практичної роботи виключно в художньо-образному ключі;

-забезпечення задоволення від художньої праці шляхом емоційного зацікавлення нею;

-організація уроків за законами мистецтва (нестереотипність, структурна різноманітність, створення відповідного до теми уроку емоційного настрою, залучення учнів до співпереживання тощо)

Програма передбачає такі основні види художньої діяльності учнів на уроках: а)сприймання, б) практична художня діяльність (творча, репродуктивно-творча).



Сприймання включає в себе два взаємоповязаних види діяльності.

1.Естетичне сприймання дійсності. Передбачає формування вміння бачити, емоційно відгукуватися та усвідомлювати красу, естетичні якості різноманітних явищ і обєктів навколишнього світу.

2.Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання, оцінки та інтерпретації художнього образу у творах мистецтва (не лише образотвочого, а й інших), здатності до співпереживання (емпатії), здійснюється на матеріалі шедеврів національного та світового образотворчого мистецтва.

У програмі відсутні вказівки щодо підбору конкретних об’єктів сприймання (як навколишнього світу, так і творів мистецтва), оскільки це залежить від вибору вчителем конкретної тематики творчих завдань, вправ, бесід, наочно-дидактичного забезпечення школи.



Практична художня діяльність у початковій школі (особливо у 1-му та 2-му класі) має пропедевтичний характер і передбачає уведення широкого спектру художніх технік та матеріалів, включає роботу на площині і в обємі, з пам’яті, за уявою, за зразком. У практичній діяльності дітей повинен переважати імпровізаційний стиль (близький до роботи народних майстрів), що узгоджується з імпровізаційною природою і емоційним характером дитячої творчості. Такий підхід диктує виконання художньої роботи без попереднього контуру олівцем.

Формування художньої компетентності учнів відбувається у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти, які у програмі обєднуються у такі групи навчальних завдань: лінія, колір, форма, об’єм, простір, композиція, основні художні техніки та матеріали.

Програмою не передбачаються окремі уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінка за тему повинна враховувати позитивні зрушення (від уроку до уроку) у ставленні учнів до образотворчої діяльності, прагненні до спілкування з приводу мистецтва та якість виконаних художньо-творчих робіт: малюнка, аплікації, виробів із глини, паперу тощо, за основу якісної оцінки яких береться виразність, наявні естетичні характеристики і ступінь реалізації поставлених завдань.

Структура програми базується на засадах особистісно орієнтованого навчання і побудована за принципом спіралеподібного вивчення навчального матеріалу. Це дає можливість розглядати його з різних позицій, повторювати щоразу на складнішому рівні, формувати навички практичної роботи, здійснювати корекційну роботу.

Матеріал програми згруповано у блоки-теми, кількість уроків та тематика бесід і завдань в яких є орієнтовною. Вчитель на свій вибір може вилучати окремі художньо-творчі завдання, беручи за основу кількість уроків у навчальних семестрах. Крім того, вчитель самостійно визначає послідовність виконання репродуктивно-творчих та художньо-творчих завдань і вправ, обирає художні техніки і матеріали із запропонованих програмою.

У школах, які мають необхідне компютерне забезпечення, при виконанні окремих творчих завдань, бажано користуватися растровими програмами типу Corel Photo – Paint та Painter.


1 клас. Чарівні перетворення

35 годин (1 година на тиждень)

У програмі 1 класу головна увага приділяється опановуванню учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення. При цьому, теми 1, 2 є увідними, тема 3 – такою, що розширює і поглиблює компетентність учнів стосовно кольору і форми; теми 5, 6 – узагальнюючі. Супутні навчальні завдання мають на меті ознайомлення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні художньо-творчих завдань.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Тема 1. Барви землі

7 годин


Уведення в образотворче мистецтво.

Загальне ознайомлення з поняттям “образотворче мистецтво”, багатством барв у навколишній дійсності та у мистецтві, матеріалами й інструментами, якими працює художник.

Поняття про основні (жовтий, червоний, синій) та похідні (жовто-гарячий, зелений, фіолетовий) кольори. Способи утворення похідних кольорів. Назви кольорів; порівняння їх між собою та з чорними, білими, сірими. Розбіл та затемнення спектральних кольорів; відтінки кольорів (світло-зелений, темно-червоний і т.п.).

Асоціативне сприйняття кольорів (“важкий”, “легкий”, “ніжний” тощо);

Ознайомлення з групами “теплих” та “холодних” кольорів. Отримання “теплих” та “холодних” відтінків кольорів додаванням жовтогарячої та “теплої” жовтої фарби для “теплих” відтінків, синьої – для “холодних”, та за допомогою розбілу і затемнення кольору.

Заповнення площини аркуша (велике зображення).

Межа зламу простору (земля – небо, небо – вода).

Сприймання та практична діяльність

(тематика орієнтовна)



Бесіда: “Природа та художник” або “Багатоколірна палітра” тощо.

Репродуктивно-творчі вправи на змішування фарб, ознайомлення з прийомами користування фарбами, пензлями, палітрою (на вибір): “Прапорці та кульки” “Квіткові сни”, “Чорно-білий та кольоровий тевізори”, “Як бачить колір кішка (собака)”, “Хто витер фарби”.

Художньо-творчі завдання (на вибір):

“Три веселих гноми”, “В небі над полями райдуга-дуга”, “Квітка-семицвітка”, “Бабусині помічники”, “Похмурий день”.

“Сонце-огнецвіт”, “Вогняна квітка”, “Осіннє листя”, “Спекотливий день”, “Якого кольору прохолода”.

Матеріали та техніки виконання

Гуаш, щетинні пензлі, білий або кольоровий та тонований папір.



Учень виявляє:

-інтерес до творів образотворчого мистецтва та малювання;



називає:

-три основні та похідні від них кольори, нескладні відтінки кольорів (типу “світло-зелений”);


знає:

-назви трьох основних і похідних від них кольорів, їх відтінки, користується ними у практичній діяльності й у спілкуванні з приводу мистецтва та естетичного у навколишньому світі;


намагається (на елементарному рівні):

-утворювати похідні кольори змішуванням основних на палітрі та безпосередньо у роботі;

-утворювати світлі і темні відтінки кольорів додаванням білої та чорної фарб;

-утворювати “теплі” й “холодні” відтінки кольорів додаванням головного “теплого” (жовтогарячого) та головного “холодного” (синього);

-використовувати лінію межі зламу простору;

-працювати одразу фарбами (без попереднього контуру олівцем);

-повністю заповнювати площину аркуша за допомогою а) великого зображення, б)рівномірного розташування зображуваних елементів;
має елементарне уявлення про:

-правила безпечної та раціональної роботи гуашевими фарбами і пензлями (пальцем)

-основні правила організації робочого місця;

-послідовність роботи над малюнком;





Тема 2. Прості форми

5 годин


•Різноманітність форм у навколишньому світі. Основні геометричні форми (на рівні впізнавання): площинні - прямокутник, квадрат, трикутник, коло, півколо, овал; обємні - куб, циліндр, конус, куля;

Взаємозвязок основної форми та її частин. Виражальні можливості силуетної форми.

•Заповнення площини аркуша силуетними зображеннями форм.

•Ліплення. Передавання спіралеподібної форми в обємі та на площині.



Сприймання та практична діяльність (тематика орієнтовна)

Репродуктивно-творчі вправи: “Веселий урожай”, “Серед урочища грибного”.

Ігри-вправи на аналіз та складання форм обєктів (типу “Танграм”), “Для уважних і кмітливих” тощо.

Художньо-творчі завдання: “Гарбузові родичі”, “Фруктова лавка”. “Танок повітряних зміїв (кульок тощо)”

Матеріали та техніки виконання

Ліплення, аплікація, глина (пластилін), стеки, підкладні дощечки, гуаш, щетинні пензлі (робота пальцем), фломастери, кулькові ручки, кольорові крейди, папір білий та кольоровий.



Учень відчуває та намагається виразити (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності):

-емоційне ставлення до краси природних форм;


розпізнає та називає:

-прості геометричні форми (площинні: прямокутник, квадрат, трикутник, коло, півколо, овал; обємні: куб, циліндр, конус, куля);


аналізує (за допомогою вчителя):

-основну форму, її взаємозвязок з частинами;



намагається передати:

- основний, узагальнений характер форми: а)силуетом або лінією у зображенні на площині, б) в обємі у ліпленні;

-співрозмірність окремих складових частин форми;

-округлість, спіралеподібність форми (пензлем, пальцем, фломастером);

- форму обєктів конструктивним способом ліплення (складання цілого з частин);

-рівномірно заповнювати зображенням площину аркуша.




Тема 3. Форма та колір як засоби образотворення

4 години


•Поглиблення знань про колір його виражальні можливості (на елементарному рівні). Створення образу зими, передавання відповідного настрою засобами відтінків “холодних” кольорів.

•Закріплення знань про межу зламу простору.

•Вирізування виразної симетричної силуетної форми. Витинанка як вид художньої роботи з папером.

Сприймання та практична діяльність (тематика орієнтовна)

Репродуктивні та репродуктивно-творчі завдання: “Прикрась ялинку”, “Сніжна зіронька горить”

Художньо-творчі завдання (на вибір): “Прийшла зима”, “Зимовий день”, “Добрий сніговик”, “Снігова королева”, “Крижана планета”, ”Готуємось до свята”, (групова та колективні форми роботи).

Матеріали та техніки виконання

Аплікація, витинанка, папір білий та кольоровий холодних відтінків (стандартні набори, кольорові палітурки від зошитів, залишки шпалер, тощо), гуаш, пензлі.




Учень виявляє емоційне ставлення: (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності

-до краси зимової природи у творах мистецтва та в навколишньому світі;
розпізнає і називає:

-“холодні” кольори та їх відтінки;



має уявлення про:

-виражальні можливості кольору і його роль у створенні художнього образу;

-роль вісі симетрії у створенні силуетної симетричної форми шляхом складання паперу та вирізування;
уміє (на елементарному рівні):

-користуватися палітрою;

-змішувати фарби з метою отримання необхідних (світлих, темних, “холодних”) відтінків кольорів;

-намічати межу зламу простору;

-складати, вирізувати та прорізувати прості силуетні форми;
намагається:

-передавати стан зимової природи засобами кольору;

-розміщувати зображення предметів в межах площини землі;

прагне:

-прикрашати середовище власною художньою працею;



дотримується правил:

-техніки безпеки при роботі з ножицями, пензлями.



Тема 4. Характер ліній

4 години

•Види і типи ліній та напрямів. Розміщення елементів зображення з дотриманням їх просторового взаєморозташування (біля, над, під, зліва, справа, вгорі, внизу). Графічні матеріали та інструменти. Прийоми роботи графічними інструментами.

•Виражальні можливості ліній. Створення (на елементарному рівні) виразного образу лінійними засобами на основі творчої уяви.



Сприймання та практична діяльність

(тематика орієнтовна)



Репродуктивні та репродуктивно-творчі вправи: “Портрет блискавки”, “Хатинка равлика” “У бабусі в селі” (хата, паркан, криниця тощо) та ін.

Художньо-творчі завдання: “Чи є у лінії характер?”, “Які бувають дерева?”(радісне, сумне, сердите, що тягнеться до світла, хворе, старе і т.п.).

Матеріали та техніки виконання

Однокольоровий фломастер, гелева ручка, туш, паличка, папір білий, тонований



Учень порівнює та називає

-різні види і типи ліній (вертикальна, горизонтальна, пряма, похила, хвиляста, довга, коротка, ламана, тонка, товста тощо);

-графічні матеріали та інструменти (туш, паличка, олівець, фломастер);
уміє (на елементарному рівні):

-проводити лінії різного виду і типу графічними інструментами та матеріалами;


намагається:

-створювати певний за характером образ лінійними засобами;

-передавати основний, узагальнений характер форми лінією (контур);

-користуватися графічними матеріалами без попереднього олівцевого контуру;

- раціонально організовувати і прибирати робоче місце.


Тема 5. Розмаїття та багатство форм.

8 годин


•Цілісність форми. Взаємозвязок основної форми та її частин.

Складові частини будівлі. Визначення основного (геометричного) характеру форми будівлі. Елементарне поняття про складові частини в будові птахів (тулуб, шия, голова, кінцівки, хвіст), фігури людини (тулуб, голова, руки, ноги), порівняння цих частин за формою та розміром. Узгодження основної форми з елементами декору (на елементарному рівні).

•Усвідомлення вибору положення аркуша паперу залежно від форми обєкта зображення.

Сприймання та практична діяльність

(тематика орієнтовна)



Дидактичні ігри-вправи (на вибір): “Розбитий глечик”, “Знахідка археолога”, “Кого ховає ліс?”, “Лісові таємниці”, “Хто ховається у пластиліні?”, “Визволіть із пастки” тощо.

Художньо-творчі завдання: “Казкове місто” (колективна форма роботи).

“В Африці”, “Квочка та курчата”, “Космонавт”(водолаз, воротар тощо), “Кольорові пташки” або “Свистунці”.



Матеріали та техніки виконання

Різана або рвана аплікація (можливо у сполученні з накладними елементами, витинанням чи доопрацюванням фарбами та графічнми матеріалами); ліплення, кольоровий пластилін (глина), солоне тісто (можливо з подальшим розписом); гуаш, кольорова крейда, фломастери, пензель, папір білий, тонований, або кольоровий (у тому числі темний – чорний, синій тощо).



Учень відчуває та намагається виразити (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності):

-емоційне ставлення до краси природних форм;



співставляє, аналізує та називає (з допомогою вчителя):

-прості об’ємні геометричні форми (куб, циліндр, конус, куля);

-частини в будові людини, птахів, будівель;
має уявлення про :

-необхідність свідомого вибору положення аркуша (горизонтальне, вертикальне) залежно від форми обєкта зображення;

-значення світлотного контрасту в зображенні силуетної форми (світле на темному, темне – на світлому);

-особливості ліплення із суцільного шматка пластичного матеріалу;



намагається:

-розкуто (без олівцевого контура) передавати на площині (пальцем, пензлем) силуетні зображення людини, простих за формою птахів та будівель;

-свідомо вибирати положення та розмір аркуша;

- виконувати обємні зображення із суцільного шматка пластичного матеріалу;


проявляє (на елементарному рівні):

- кмітливість, аналітичне мислення у процесі виконання дидактичних вправ.



Тема 6. Виражальні можливості кольору. 7 годин

•Створення засобами кольору (на елементарному рівні) певного за характером виразного образу.

•Елементарні поняття про гармонію споріднених кольорів (наприклад, жовтий-оранжевий-червоний, світло-зелений-зелений-темно-зелений тощо).

•Симетрія як засіб гармонізації форми. Елементарна узгодженість силуетної форми і декору. Вирізування симетричних форм із застосуванням однієї або декількох вісей симетрії.



Сприймання та практична діяльність (тематика орієнтовна)

Художньо-творчі завдання (на вибір): “Прийшла весна”, “Парасольки Оле-Лукойє”, “Чарівні килими”, “Житло гномів”), “Чарівні птахи”, “Крила метелика”, “Весела галявина” “Допоможи метеликам”), “Чудо-дерево” - (колективна форма роботи).

Матеріали та техніка виконання

Гуаш, пензель, фломастери, кольорові крейди.

Різана (рвана) аплікація з доопрацюванням накладними елементами, витинанням, фарбою.



Учень виявляє та елементарно висловлює (з допомогою вчителя):

-своє емоційно-ціннісне ставлення до естетичного в навколишньому світі та творах мистецтва, використовуючи при цьому засвоєні протягом року художні терміни та поняття;


розрізняє та називає:

-основні та похідні кольори, відтінки кольорів (типу темно-синій, жовто-зелений);


уміє:

-малювати на площині фарбами (крейдами, фломастером) одразу в матеріалі (без попереднього контуру олівцем);

-використовувати фарби, пензлі, кольоровий папір, прийоми елементарного витинання для створення художнього образу;

-свідомо обирати горизонтальне чи вертикальне положення аркуша;


намагається:

-передавати у зображенні елементарні співвідношення частин форми;

-повністю заповнювати аркуш зображенням;

-складати, вирізувати та прорізувати прості силуетні форми

-раціонально організовувати робоче місце;

дотримується:

-правил безпечного користування художніми матеріалами та інструментами, ножицями, клеєм;




2 клас. Джерела мистецтва

35 годин (1 година на тиждень)

Основна лінія програми 2 класу – ознайомлення (на пропедевтичному рівні) з різними видами візуальних мистецтв, їх синтезом та засобами художньої виразності.

Провідними навчальними завданнями стосовно образотворчих знань, умінь і навичок, що проходять через увесь курс у 2 класі, залишаються “колір” і “форма”. Крім того, програмою передбачено освоєння низки композиційних прийомів і просторових завдань на елементарному рівні.



Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Тема 1. Мова живопису та графіки

10 годин


•Мистецтво навколо нас. Пропедевтичне ознайомлення з видами візуальних (образотворчих) мистецтв, головними засобами виразності в них.

Вступний урок-бесіда: “Уявна подорож містом (селом, країною)”.

Живопис як вид образотворчого мистецтва, його характерні ознаки та головний засіб виразності. Художні матеріали та інструменти художника- живописця. Основні, похідні, “теплі”, “холодні”; відтінки кольору (актуалізація знань). Збагачення палітри колірних відтінків. Споріднені кольори. Кольоротональний контраст як засіб виділення обєкту зображення.

•Будова дерева. Елементарна будова птахів. Силуетно-площинне зображення дерев та птахів.

•Початкові уявлення про графіку як вид образотворчого мистецтва; основні графічні матеріали та інструменти. Елементарні графічні засоби передавання характеру поверхні, форми та декору предметів і обєктів.

•Уявлення про симетричну форму та роль вісі симетрії в її побудові

•Межа зламу простору. (актуалізація знань). Способи передавання відкритого простору, за принципом “ближче – нижче”, “ближче – більше”, “далі – вище”, “далі – менше”,

просторове явище загороджування.

Рівномірне заповнення зображальної поверхні.

•Поняття про “композицію” як твір мистецтва.



Сприймання та практична діяльність

(тематика орієнтовна)



Бесіди: “Кольорове мистецтво”, “Мова барв”, ”Мова графіки?”.

Репродуктивно-творчі завдання та вправи (на вибір): Кольорові хатки”, “Пори року”, “Три тополі у мене стоять під вікном”;

“Хто як себе прикрасив?” (дахи будинків, кора дерев, бруківка, луска риб, піря птахів тощо) або “Як тече вода?”, “Характер моря” і т.п.



Художньо-творчі завдання(на вибір): “Осінь-мальовничка”, “Сонячні барви золотої осені”, “Щедра осінь”(за віршем М.Стельмаха), “Осінь усім багата”, “Плоди праці людської”, “Лиш айстра у саду цвіте”, “Хто живе у ставку? (річці, морі)”, “Хитра пляма” або інші подібні.

Матеріали та техніки виконання

Гуаш, пензлі в т.ч. великий плоский пензель (тампон, квачик); кольорові воскові крейди у комбінації з чорною тушшю (аквареллю, рідкою гуашшю), загострена паличка, гелева або кулькова ручка, чорний фломастер; аплікація; папір білий, кольоровий, тонований.

Все для моно- (аква)типії з графічним доопрацюванням: гуаш, або туш, великий мякий пензель або піпетка, папір цупкий, добре проклеєний, гладенької фактури.


Учень милується, і намагається виразити емоційне ставлення (образотворчими та мовленнєвими засобами, мімікою) до:

-багатства барв і форм в оточуючому світі та творах мистецтва, їх гармонійним поєднанням;

-різноманітності поверхонь неживих об’єктів і живих істот;

сприймає і візуально розрізняє:

-живопис, графіку, скульптуру, архітектуру, декоративне мистецтво;

визначає:

-найістотніші ознаки живопису та графіки як видів образотворчого мистецтва (зображення одержане: 1) фарбами, 2) графічними матеріалам);



називає

-прізвища 1 – 2 живописців і графіків та 1 – 2 їхні роботи;



користується назвами

-основних та похідних кольорів;

-простих геометричних форм;

-різних видів і типів ліній;

-елементарних графічних матеріалів та інструментів;



має уявлення про:

-передачу кольором (на асоціативному рівні) зміни забарвлення довкілля (на протязі року), певного настрою та стану природи (веселий, сумний, тривожний, прозорий, спокійний тощо);

-явище колірного контрасту як засіб виділення головного у композиції;

-передачу різних за характером поверхонь графічними засобами (риска, лінія, точка, пляма);

-створення друкованого зображення з використанням елементарних прийомів техніки моно(аква)типії;

уміє:

-отримувати похідні кольори та їх відтінки (додаванням білої, чорної фарб та спектральних кольорів);

-повністю заповнювати зображенням площину аркуша;

-передавати прості за характером і чітко виражені силуетні форми і поверхні предметів та об’єктів живої природи кольором, різнохарактерними лініями, штрихами, точками, плямою;

-працювати одразу фарбами, восковими крейдами;

-раціонально організовувати робоче місце, дотримуючись правил безпечної роботи, та прибирати його;



намагається:

-передавати межу зламу відкритого простору (“земля – небо”, “вода – небо”) та його плановість загороджуванням і за принципом “ближче – нижче”, “ближче – більше”, “далі – вище”, “далі – менше”;

-використовувати вісь симетрії для створення зображення симетричної форми;


Тема 2. Пластика форм

6 годин


•Елементарні поняття про скульптуру як вид образотворчого мистецтва, її основні ознаки, розміри, матеріали для роботи художника-скульптура. Рельєф (опуклий та заглиблений). Конструктивний та пластичний способи ліплення.

•Формування художньо-конструктивних навичок роботи в техніці паперопластики. Ознайомлення з різноманітними прийомами обробки паперу: складанням, вирізуванням, гофрування, прорізуванням, скручуванням тощо.

•Елементарні поняття про будову фігури людини, її складові частини; Створення казкового образу.

•Порівняльний аналіз розмірів форм та їх складових частин. Взаємозвязок частин з цілою формою.



Сприймання та практична діяльність (тематика орієнтовна)

Бесіда: “Що таке скульптура?”

Репродуктивно-творчі завдання:

“Веселі восьминоги”, “Різдвяні голубочки”



Художньо-творчі завдання(на вибір): “Ой був собі коточок”, “В гостях у Нептуна”, “Біла кізонька”, “З гілки на гілку носить вітер білку”, “Я руда, низького зросту, хитра я і довгохвоста” та ін.

Виготовлення дарунка до зимових свят: “Подарунок із глини”, “Морозенко”,



Матеріали та техніки виконання

Ліплення (в т.ч. – з подальшим розписом), глина ( солоне тісто, пластилін, пластика), стеки, для рельєфу – картонна основа; гуаш, пензель (робота пальцем), кольоровий або тонований папір холодного відтінку; паперопластика (можливо у сполученні з аплікацією та витинанкою), ножиці, клей.



Учень спостерігає, порівнює та аналізує (за допомогою учителя):

-різницю між круглою скульптурою та рельєфом; між скульптурним зображенням та живописним (графічним);

-складові частини будови тіла тварин, характер силуетної форми (увігнута, видовжена, загострена, округла тощо);

-геометричну форму народних іграшок та творів мілкої пластики;

-будову та пропорції тіла людини (співвідношення між тулубом і головою, довжина рук та ніг у порівнянні з тулубом);

виражає:

-задоволення від створеного власноруч дарунка;



вживає (при підтримці учителя):

-спеціальну термінологію у спілкуванні з приводу мистецтва (елемент, композиція, паперопластика, пластичний, рельєф, скульптура);



називає:

-1 – 2 прізвища відомих скульпторів та 1- 2 їхні роботи;



має уявлення про:

-особливості скульптурного зображення, (обємність, опуклість, узагальненість форми);

-заповнення напівоб’ємної силуетної форми елементарним рельєфним оздобленням;

уміє:

-створювати художньо-образні зображення тварин і людини (на рівні впізнавання);

-повною мірою використовувати зображувальну поверхню, узгоджувати з нею розмір зображення;

-створювати на основі геометричних форм та елементарних прийомів обробки (трансформації) паперу емоційні за характером обємні зображення;



володіє:

-прийомами безпечної роботи ножицями, клеєм;

-навичками раціональної організації робочого місця.


Тема 3. Рукотворна краса

10 годин


•Елементарне поняття про архітектуру як вид мистецтва. Складові елементи архітектурних споруд. Силуетне зображення будівель. Спроби передавання просторового явища загороджування у зображенні архітектурних об’єктів.

•Загальне елементарне поняття про декоративно-ужиткове (прикладне) мистецтво. Ознайомлення (на елементарному рівні) з народним мистецтвом настінного розпису, народним глиняним посудом, народними традиціями писанкарства в Україні.

•Декоративні форми та колір. Рослинний та геометричний узори, ритм як засіб організації фризової композиції. Збагачення декоративним оздобленням силуетного зображення.

•Початкові навички пензлевого розпису (примокування, протягування).

•Елементарне ознайомлення з технікою “гратографія”.

Сприймання та практична діяльність

(тематика орієнтовна)



Бесіди: “Архітектура і ми”, “В гостях у народних майстрів”.

Репродуктивні завдання-вправи: “Чарівні куполи (бані) соборів”, “Декоративні квіти”, “Узор-бігунець”.

Художньо-творчі завдання: “Старовинна фортеця” (колективна форма роботи). Можливе колективне створення фортеці із снігу (у позаурочний час).

“Гарна хата”, “Прикрасимо посуд”, “Дивовижні квіти й метелики”, “Диво-птахи”, “Сонячні квіти”, “Свищики”, “Писанка”.



Матеріали та техніки виконання

Декоративний розпис, гуаш, мякий круглий та великий щетинний пензлі, тичок, “живий” розпис пальцем, папір білий, тонований, кольоровий; аплікація, аплікація в поєднанні з витинанкою; графіка, фломастери, кулькова (гелева) ручка; ліплення, глина (пластилін, солоне тісто), стеки.

Гратографія. Парафінова свічка, будь-який інструмент із загостреним кінчиком (цвях, швайка, скріпка).



Учень милується і виявляє (мовленнєвими та образотворчими засобами):

-емоційне ставлення до краси, створеної руками людини;

-прагнення до власної художньо-творчої праці;

аналізує: (за допомогою вчителя)

-геометричну форму споруд та предметів ужитку;



вживає:

-у спілкуванні з приводу мистецтва спеціальну термінологію (архітектура, ажурний, деталь, узор, узор-бігунець, барильце, куманець, заглиблений рельєф, свищик, силует);



називає:

-основні складові частини будівлі (фундамент, стіни, стеля, дах, вікна, двері, склепіння, куполи, шпилі, арки, брами);

-складові елементи узорів (геометричних, рослинних);

має елементарні уявлення про:

-різницю між простими будівлями та обєктами архітектури;

-прийоми пензлевого та пальцевого розпису;

-емоційний, образний характер форм;

-прийоми техніки “гратографія”;

-оптимальну послідовність виконання художньо-творчого завдання;



уміє:

-виконувати силуетні зображення нескладних архітектурних обєктів, збагачувати їх декором;

-на початковому рівні зображати рослинні елементи узорів способом примокування;

-доповнювати (емоційно збагачувати) опуклий рельєф елементарним заглибленим;



володіє:

-елементарними прийомами пластичного способу ліплення;

-елементарними навичками роботи в колективі;

дотримується правил:

-техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.




Тема 4. Створюємо образи

9 годин


•Елементарне поняття про театральне мистецтво як синтетичне, про художників та майстрів, які беруть участь у створенні вистави.

Спроби створення предметів-макетів відповідно до характеру сценічного персонажа, якому ці предмети належать. •Узагальнення набутих учнями знань: про колір як засіб передачі естетичних переживань і створення певного за характером образу, про елементарну будову фігури людини, тварин та птахів, про передачу просторових явищ (глибини простору).

•Ознайомлення з українським народним жіночим убранням.

Створення художнього декоративного образу. Узгодження декоративного оздоблення із силуетною формою. Композиційне заповнення площини аркуша (в тому числі – великим зображенням).

•Фантастичні образи.

Сприймання та практична діяльність

(тематика орієнтовна)



Художньо-творчі завдання: ”Трон для казкового героя” (трон лісовика, трон морського царя, стільчик Дюймовочки та ін.), “В гостях у казкового персонажа” (Чиполіно, Буратіно та ін), “Фарбований лис” (за казкою І.Франка), “Казочка” (за казкою “Курочка Ряба”) або “Ку-ку-рі-ку!”(за казкою “Бобове зернятко”); “Диво-птиця”, “Чарівний ліс уночі”, “Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах весняних” (пейзажна композиція за віршем Т.Шевченка); “Кораблі (човни) у морі”або “Дивний флот на сонці сяє”, “Квітуча галявинка”, “Україночка Оленка”.

Вікторина: “Що ти знаєш про мистецтво?”

Матеріали та техніки виконання

Конструювання, паперопластика (ліплення) з подальшим розписом. (Можливе використання вторинних матеріалів, квітів, листя тощо). Аплікація. Аплікація з графічним доопрацюванням. Графіка. Комбіновані техніки.

Гуаш, пензлі в т.ч. - великий щетинний (робота пальцем, тичком), туш загострена паличка, (гелева ручка, чорний фломастер), воскові крейди, папір білий , тонований (у тому числі темного тону), кольоровий (при роботі великим пензлем або пальцем – збільшеного формату).



Учень виявляє (на рівні вікових можливостей):

-особистісно-ціннісне ставлення до творів мистецтва та естетичного у житті, прагне до спілкування з ним;

-повагу до художньої праці;

-готовність до використання набутих знань та навичок у самостійній художньо-творчій діяльності;

розпізнає (на рівні вікових можливостей):

-різні емоційні стани обєктів (образів) у навколишньому світі та творах мистецтва, намагається виразити їх у власних художньо-творчих роботах;



вживає:

-спеціальну термінологію (в обємі вимог програми) під час аналізу творів мистецтва, естетичного у навколишньому світі та у спілкуванні з приводу мистецтва;

має початкові уявлення про:

-роль художників у створенні вистави;

-українське народне жіноче вбрання;

співвідношення розмірів об’єктів зображення та їх складових частин;

знає про:

-зміни кольору природи у різні пори року, доби;

-колір як засіб створення художнього образу;

-деякі просторові явища: межу зламу, ілюзорне зменшення віддалених предметів, часткове загороджування дальних предметів ближніми;



уміє:

-змішувати фарби на палітрі, досягаючи необхідних відтінків кольору;

-малювати крупно, уникаючи дрібності зображення, узгоджувати розмір зображення з розміром зображувальної площини;

-повною мірою використовувати всю зображувальну поверхню, заповнювати малюнок кольором не залишаючи білих прогалин між елементами зображення і тлом (у роботі на білому папері);

-виконувати малюнок обмеженою палітрою (у “теплих” чи “холодних” кольорах);

-використовувати прийоми торцювання, продряпування, примокування;

-зображати (на елементарному рівні) птахів, тварин, людей;

-відтворювати у роботі на площині плановість простору за принципом “ближче – нижче…”;



дотримується:

-правил культури роботи, гігієни та техніки безпеки під час виконання завдань на уроці та у самостійній художньо-творчій роботі;


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка