Об’єктом вивчення



Сторінка3/4
Дата конвертації21.03.2016
Розмір0.72 Mb.
1   2   3   4



Класифікація мовних помилок
Щоб студенту було легше розрізняти помилки, подаємо їх класифікацію:

Види помилок

Змістові

Орфографічні

Пунктуаційні

Граматичні

Мовленнєві

1. Логічні

2.Фактичні



Ненаголошені голосні;

вживання апострофа;

вживання м’якого знака;

чергування голосних;

спрощення;

подвоєння;

правопис префіксів, суфіксів іменників, прикметників…;

написання слів разом, окремо, через дефіс;

написання прислівників і прийменників; написання сполучників, часток; написання власних назв; написання слів іншомовного походження.


Відсутність потрібних знаків;

зайві знаки;

вживання не того знаку;

вживання в іншому (ніж потрібно) місці.



1. Помилки в утворенні форм слова.

2. Морфологічні.

3. Синтаксичні.


1. Лексичні.

2.Стилістичні.



Критерії помилок

Розглянемо докладніше види помилок та приклади.


Змістові помилки:

а). Логічні:

- непослідовний виклад думок;

- відсутність плавного викладу;

- не проводиться основна думка;

- несумісність понять (наприклад: Серед людей було багато дітей);

- протилежність суджень (ласкаво і немилосердно);

- абсурд;

- невдале цитування;

- цитата не відповідає висновку;

- допущена помилка у цитаті;

- цитата занадто об’ємна і не підтверджує правильність висловлювання;

- невдало зроблено узагальнення, висновки;

- не простежується розвиток думки від початку до кінця;

- невідповідність (за розміром) частин тексту, тобто непропорційність частин тексту.



б). Фактичні:

- зайві відомості;

- брак важливої інформації або недостатнє висвітлення фактів і подій;

- перекручування фактів.



До змістових помилок належать ще й такі: невідповідність змісту темі; недо-статнє її висвітлення; пропуск матеріалу, неповний його виклад; невиправданий повтор одних і тих самих елементів змісту; нечіткість задуму; безсистемність викла-ду; невдалі зачин і кінцівка; відсутність абзаців або їх необґрунтоване виділення; одноманітність засобів міжфразового зв’язку.

Граматичні помилки:

а). Словотворчі:

- неправильно утворена форма слова (трудолюбимий); торфівний – торф’яний; завдовольнити – задовольнити.



б). Морфологічні:

  • неправильне утворення відмінкових форм (минулого року відбулося кілька фестивалей) – фестивалів; немає місців (місць);

  • утворення форм невідмінюваних слів (біля кіна, авта) – кіно, авто.

Примітка: модне відмінювання наведених слів ще остаточно не закріплено у правописі, а існує лише у проекті розгляду!

  • неправильний вибір однієї з форм (будинок споруджено з каменя) – каменю;

  • неправильне утворення ступенів порівняння (треба вчитися більш старанніше) – більш старанно;

  • відмінювання двох частин складного числівника (шестидесяти) – шістдесяти;

  • вживання ненормованих форм дієслів (біжав, не хотять, робе) – біг, не хочуть, робить;

  • ненормоване утворення дієприкметників (розвиваючаяся країна) – країна, що розвивається.


в). Синтаксичні:

    • Помилки в побудові словосполучень:

  • порушення форм дієслівного керування (зазнав поразку) – поразки;

  • відсутність необхідного прийменника (автор утілив героя найкращі риси) – …утілив в героя…;

  • вживання зайвого прийменника (поділитися про враження) – враженнями;

  • неправильний вибір прийменника (по хворобі) – через хворобу, у зв’язку з хворобою;

  • неправильний вибір відмінкових форм займенників (оволодіння цього матері-алу) – цим матеріалом; навчання українській мові (правильно: навчання української мови);

  • відсутність обґрунтування у виборі прийменника (думка над цим).




    • Помилки в структурі речення:

  • пропуск слів: Василь швидко поробив уроки та побіг у футбол - …побіг

грати...;

  • змішування прямої і непрямої мови (Кайдашиха бігла по селу і кричала, що мене вбили);

  • порушення граматичного зв’язку між підметом і присудком (Я з другом грає-мо в шахи) – ми з другом…;

  • пропуск частин складного присудка (Студенти МДГУ готуються кваліфіко-ваними спеціалістами) – …готуються стати…;

  • необґрунтоване розчленування присудка (Мишко упав і став непритомним) - Мишко упав непритомним;

  • неправильний порядок слів (Треба навчити виготовляти моделі гуртківців) – треба навчити гуртківців виготовляти моделі;

  • зайві члени речення (У Василька щеміло його серце) - У Василька щеміло серце;

  • нечіткі смислові зв’язки (Письменник закликає до боротьби проти своїх поневолювачів) - Письменник закликає до боротьби проти поневолювачів;

  • граматична неоднотипність однорідних членів речення (Шевченко закликав до боротьби рвати кайдани) - Шевченко закликав до боротьби. Або: Шевченко закликав рвати кайдани. Або: - Шевченко закликав до боротьби, він хотів розірвати ненависні кайдани кріпацтва…;

  • порушення граматичного зв’язку з одним із однорідних членів (Я зацікавився і прочитав цю книжку) – Я зацікавився цією книжкою і прочитав її;

  • дієприслівниковий зворот не пов'язаний з присудком однією основою (Притиснувши руку до дерева, кров зупинилася) - Коли він притиснув руку до дерева, то кров зупинилася;

  • порушення цілісності дієприкметникового звороту (Вражений, Дмитрик, її словами, зупинився) – Дмитрик, вражений її словами, зупинився;

  • відсутність необхідного порівняльного звороту (Осінь цього року тепліша…) - Осінь цього року тепліша, ніж торішня;

  • сплутування простих речень, ускладнених вставними словами, зі СПР (як бачимо, що ми працювали добре) – Як бачимо, ми працювали добре;

  • надмірне ускладнення речення;

  • «нанизування» простих речень;

  • нечіткий смисловий зв'язок (Сергію дали роботу, що він розвантажував ваго-ни) - Сергію дали роботу, що передбачала розвантажування вагонів);

  • сплутування ознак ССР та СПР (Де раніше росли чагарники, а тепер на їх місці колосяться жита.) - Де раніше росли чагарники, там тепер колосяться жита. Або: Де раніше росли чагарники, тепер на тому місці колосяться жита;

  • дублювання змісту сполучним словом (Ми їхали в село, де я працював там улітку) - Ми їхали в село, де я працював улітку. Або: Ми їхали в село, я пра-цював там улітку;

  • невідповідність займенника співвідносному з ним іменнику, що знаходиться в іншій частині речення (Шевченко показує прагнення народу, які мріють про краще майбутнє) - Шевченко показує прагнення народу, який мріє про краще майбутнє. Або: Шевченко показує прагнення народу, що мріє про краще майбутнє;

  • відрив підрядного означального речення від пояснювального слова (Калитка жаліє наймитові хліба, який працює на нього) - Калитка жаліє хліба наймито-ві, який працює на нього;

  • неправильна відмінкова форма сполучуваного слова (Найкращою книгою, яка я прочитала, є «Фараони») - Найкращою книгою, яку я прочитала, є «Фарао-ни»;

  • неправильна побудова неповного речення, що входить до складного (Батько був вільний, а мати – кріпачкою) – Батько був вільний, а мати – кріпачка. Або: Батько був вільним, а мати – кріпачкою;

  • повтор присудка у другій частині ССР (До першої групи належать робітники, а до другої групи належать капіталісти) - До першої групи належать робітни-ки, а до другої групи – капіталісти;


Мовленнєві помилки:

а). Лексичні:

  • невміння користуватися синонімами (Марко все життя присвятив народові. Всі сили і вміння він віддав для нього);

  • вживання слова у невластивому йому значенні: обдати гарячим кропом (замість окропом); я рахую, що так можна зробити…- я вважаю;

  • порушення лексичної сполучуваності, або невиправдане чи невдале поєднання слів (Федько виконав справжній подвиг; зробити героїчний вчинок; дешеві ціни; коричневі очі);

  • коренева тавтологія (створює твори);

  • дублювання змісту у двох словах (Шевченко намалював кілька своїх автопортретів);

  • вживання слова, не властивого епосі (Рота князя Ігоря);

  • вживання слів, що не є властивими українській мові (хижацькість);

  • русизми;

  • неправильне вживання слів іншомовного походження (дефект мотоцикла);

  • вживання паронімів (Я виконав громадянське доручення) – Я виконав громад-ське доручення;

  • плеоназми (На зборах були присутні працівники міліції та органи внутрішніх справ. Вручали пам’ятні подарунки і сувеніри. Він посів вільну вакансію головбуха); стара людина похилого віку тощо;

  • слова-паразити;

  • слова-кальки (приймав участь – брав участь, кранівщик - кранівник; лічити хвороби – лікувати хвороби; ти мені мішаєш - заважаєш, пройшло дві неділі - ..тижня);

  • змішування українських і російських слів (Шевченко являється основополож-ником української літературної мови) – Шевченко є основоположником укра-їнської літературної мови;

  • діалектизми, арготизми, штампи, жаргонізми, згрубілі й просторічні слова;

  • невиправданий повтор одного і того ж самого слова у сусідніх реченнях;

  • неточне вживання фразеологізмів: забити руку – набити руку; жити іншим розумом - …чужим розумом;



б). Стилістичні:

  • повтори тих самих слів;

  • стилістично недоцільне використання тавтології у тексті;

  • одноманітність синтаксичних конструкцій;

  • пишномовність висловлювання; штучність;

  • порожні фрази, зайва емоційність і патетика;

  • невмотивоване використання вигуків;

  • створення надуманих метафор, невдалих порівнянь, епітетів, їх нагромадже-ння у великому тексті;

  • невиправдане поєднання елементів різних стилів в одному тексті;

  • стилістично невмотивоване використання іншомовних слів;

  • невдале використання засобів організації тексту, неправильно виділений абзац;

  • нагромадження стилістично невдалих фраз;

  • невмотивоване застосування діалектних слів і просторічних слів.



Характер помилок
При оцінюванні важливо також враховувати характер помилки. Серед помилок слід виділяти негрубі, тобто такі, які не мають істотного значення для характеристики грамотності, повторювані і однотипні помилки.

Під час підрахування помилок дві негрубі вважають за одну.

До негрубих відносять такі помилки:


  1. . у винятках з усіх правил;

  2. . у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;

  3. . у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

  4. . у разі, коли замість одного знаку поставлений інший;

  5. . у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як; не що інше, як; ніхто інший не; ніщо інше не,..);

6). у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;

7). при заміні українських букв російськими.


Повторюваними вважаються орфографічні помилки в одному й тому ж слові, яке вживається декілька разів, або в корені однокореневих слів. При підрахуванні ці помилки (скільки б їх не було) вважаються за одну.

Однотипними вважаються помилки на одне правило, якщо умови вибору правильного написання полягають у граматичних (борються, ходить) і фонетичних (пісня, сміється) особливостях слова.

Перші три однотипні помилки вважаються за одну, кожна наступна подібна помилка враховується як самостійна.

За наявності більше п'яти поправок (виправлення неправильного написання на правильне) оцінка знижується на один бал, але таке зниження не повинно призводити до незадовільного оцінювання роботи студента.

12 балів не ставиться за наявності трьох і більше виправлень

Виведення єдиної оцінки за письмову роботу

Не забувайте, що за зміст ставиться одна оцінка, а за грамотність (орфографічні і пунктуаційні помилки сумарно; граматичні, мовленнєві помилки сумарно) – друга оцінка.

Наприклад:

Зм. – 2: 9б.

МО – 3 (пункт. і орфограф. в сумі) – 5 (граматичні, лексичні і стилістичні в сумі): 8 б. (9+8):2=9 б. Запис виглядає так:

Зм. – 2: 9б.

МО – 3 – 5 : 8 б.


Види робіт із світової літератури
Основними видами письмових робіт є:

- відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;

- написання навчальних творів;

- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

- тестування;

- складання планів (простих і складних);

- складання узагальнюючих таблиць, логічних схем, написання конспектів, робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт.

Основними видами усних робіт є:

- виразне читання художніх текстів;

- відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;

- складання усних навчальних творів різних жанрів і обсягу;

- читання напам'ять (у журнальній колонці з надписом “Напам’ять” без дати виставляють оцінку за читання напам’ять рекомендованих поетичних або прозових творів, виразне читання їх оцінюється 12 балами);

- переказ (докладний і стислий) тощо.



Основними видами індивідуальної роботи студентів є:

- участь в олімпіадах та конкурсах (вузівського, міського чи всеукраїнського рівнів);

- інсценування уривків художніх творів;

- підготовка інформаційних повідомлень, доповідей за певною темою;

- складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

- опрацювання критичної літератури з певної теми;

- написання відгуку на прочитану книжку чи рецензії на театральну постановку, кінофільм, телепередачу;

- складання анкети головного героя, цитатних характеристик;

- зіставлення перекладів ліричних творів різних авторів;

- написання різного виду творчих робіт (анотації, рецензії, есе, листів до письменника (літературного героя), епілогу до художнього твору, описи інтер’єру, портрету, пейзажу у вже існуючому творі, асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом, ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору тощо);

- написання власних творів різного жанру, зокрема перекладу ліричного твору;

- створення обкладинки до книжки;

- ознайомлення із тематичними сайтами;

- випуск тематичних газет;

- підготовка та захист проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо.

Види та кількість контрольних робіт
Кількість та зміст контрольних робіт визначається викладачем відповідно до програми із світової літератури, але не може бути менше шести на рік.

Основними видами контрольних робіт є:

- тест;

- розгорнуті відповіді на запитання;



- літературний диктант;

- твір (два на семестр: один - домашній, другий - класний);

- комбінована контрольна робота.

Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в навчальному закладі протягом усього навчального року.



Теми творів

1.За творчістю Ф. Стендаля:



  • «У чому ж трагедія Ж. Сореля?»;

  • «Жіночі образи роману «Червоне і чорне»»;

  • «Психологізм творчості Стендаля»;

  • «Твір-відгук на роман Стендаля «Червоне і чорне»;

  • «Розкриття теми кохання у романі «Червоне і чорне»;

  • «Символіка назви роману Стендаля «Червоне і чорне».



2. За творчістю Оноре де Бальзака:

  • «Золото - гарний слуга, але поганий пан» (за повістю О. Бальзака «Гобсек»);

  • «Гобсек – геній накопичення»;

  • «Гобсек - філософ чи скнара?»;

  • «Гроші в нашому житті»;

  • «Тема скупого у світовій літературі»;

  • «Зображення падіння моралі у творах Бальзака».



3. За творчістю Ф. М. Достоєвського:

- «Злочинний смисл теорії Раскольникова»;

- «Образ Петербурга»;

- «Жіночі образу роману «Злочин і кара»;

«Сім´я Мармеладових і її роль у романі «Злочин і кара»;


  • «Релігія як спосіб розв’язання проблем моралі»;

  • «Філософські проблеми роману «Злочин і кара»;

  • «Промова на захист Родіона Раскольникова»;

  • «Засоби художнього зображення внутрішнього світу людини» (за творчістю Ф.М. Достоєвського);

  • «Тема принижених та ображених у романах Ф.М. Достоєвського» (на прикладі роману «Злочин і кара»);

  • «Правда Соні Мармеладової»;

  • «Злочин і кара Родіона Раскольникова»;

  • «Мовленнєва характеристика персонажів роману «Злочин і кара»;

  • «Двійники Раскольникова»;

- «Жанрові особливості роману Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара»;

- «Тема «маленької людини» у творах Ф. М. Достоєвського»;

- «Роль снів у романі «Злочин і кара»;

- «Кольорова гама у романі «Злочин і кара»;

- «Біблійні мотиви у романі Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара»;

- «Читаючи Достоєвського…».



4. За творчістю Л.М. Толстого:

- «Моє ставлення до Анни Кареніної»;

- «Суперечливий образ Анни Кареніної»;

- «Хто винен у трагедії Анни Кареніної?»;

- «Олексій Каренін – бездушна машина?»

- «Духовні пошуки Костянтина Льовіна»;

_ «Роль портретної характеристики у романі «Анна Кареніна»;

- «Біблійні мотиви у творчості Льва Толстого»;

- «Мій Лев Толстой»;

- «Мої думки з приводу відлучення Льва Толстого від церкви»;

- «Критика роману Льва Толстого «Анна Кареніна»;

- «Олексій Веронський… Хто він?»

- «Мої роздуми під час читання роману «Анна Кареніна»;

- «Тема брехні в романі «Анна Кареніна»;

- «Основні ідейні лінії роману Анна Кареніна»;

- «Роман «Анна Кареніна» - шедевр світової літератури»;

- «Проблема подружньої вірності у висвітленні Л. Толстого»;

- «Роль художньої літератури в житті сучасної людини»;



-

5. За творчістю Булгакова М.:

- «Три світи у романі «Майстер і Маргарита»;

- «Біблійний світ роману «Майстер і Маргарита»;

- «Порівняльний аналіз Святого Письма та Євангелія від Булгакова»;

-«Магічний реалізм роману «Майстер і Маргарита»;

- «Рукописи не горять»;

- «Іронія і гротеск у зображенні зіткнення демонічних сил із московською дійсністю (за романом М. Булгакова "Майстер і Маргарита")»;

- «Вічна боротьба добра і зла»;

- Відгук на переглянутий художній фільм реж. Бортка «Майсте і Маргарита»;

- «Особливості композиції роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»;

- «Сатира у романі «Майстер і Маргарита»;

- «Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата»;

- «Головні герої роману «Майстер і Маргарита»;

- «Чому Майстер «…не заслужив світла»?»;

- «Маргарита – найчарівніша героїня роману «Майстер і Маргарита»;

- «Мої роздуми під час читання повісті «Собаче серце».


6. «Людина – то самотня комаха у житті!» (за творчістю Ф. Кафки).
7. «Лист до улюбленого письменника».
8. «Поклонимся великим тем годам!»
9. «Самшитовий храм М. Павича».
10. «Пересторога людству» (за матеріалами роману П. Зюскінда «Запахи, або Історія одного вбивці»).

Теми творчих робіт:


  1. Життєвий і творчий шлях С. Єсеніна.

  2. Поема Некрасова «Кому на Руси жить хорошо».

  3. Символіка кольорів у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

  4. Поезія та проза в романі Б. Пастернака «Доктор Живаго».

  5. Порівняльний аналіз творчості Анни Ахматової та Марини Цвєтаєвої.

  6. Порівняльний аналіз Святого письма та Євангелія від Булгакова.

  7. Нечиста сила в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита».

  8. Літературні садиби.

  9. Постмодернізм у світовій літературі.

  10. Ілюстрування творів.

  11. Створення обкладинки книжки улюбленого автора.

  12. Щоденник літературних вражень.

  13. Складання віршів і сенканів на задану тему.

  14. Література та поп-культура (альманах).

  15. Життєвий і творчий шлях В. Висоцького.

  16. Життєвий і творчий шлях І. Талькова.

  17. Життєвий і творчий шлях В. Цоя.

  18. Інсценування уривку з улюбленого твору.

Методичні поради
Заучування напам'ять:

  • прочитайте вірш чи прозовий уривок "про себе";

  • прочитайте вірш чи прозовий уривок уголос;

  • розділіть вірш на смислові частини (можна використати поділ на строфи);

  • заучуйте по одній частині, повторюючи одразу вивчене раніше + нову заучену частину;

  • розкажіть вірш напам'ять;

  • повторіть вивчене перед сном та зранку.


Переказ та побудова плану (за прочитаним):

  • прочитайте твір;

  • з’ясуйте його ідею, головну думку, сформулювавши у декількох реченнях;

  • висловіть ідею в одному реченні;

  • розділіть твір на частини;

  • дайте заголовки до кожної частини;

  • прочитайте заголовки і перевірте, чи передають вони текст достатньо точно; чи не залишилися поза вашою увагою якісь епізоди;

  • перекажіть твір за планом.


Анотація

Анотація короткий виклад змісту книги чи статті. Мета: вироблення на­вичок короткої та місткої характеристики літературного твору.

  • випишіть відомості про автора;

  • наведіть відомі вам дані про історію твору (час, історію створення, місце твору у творчості автора);

  • у декількох фразах передайте зміст твору;

  • дайте коротку оцінку твору.


Рецензія

Рецензія відгук, розбір та оцінка прочитаної книги. Мета: вироблення навичок само­стійної оцінки літературного твору. Рецензія не має певної заданої форми. Проте ось такі поради стануть у пригоді:

  • складіть бібліографічний опис книги;

  • наведіть короткі відомості про автора (які дозволяють краще зрозуміти твір, його місце у творчості письменника);

  • визначте тему твору;

  • коротко викладіть зміст, визначте проблематику;

  • визначте головні думки твору (у тезисній формі);

  • коротко схарактеризуйте героїв (головних і другорядних), розмірковуючи про їх вчинки, характери, стосунки з іншими персонажами;

  • перекажіть чи назвіть найбільш цікаві епізоди;

  • визначте ставлення автора до розказаного;

  • схарактеризуйте зображувально-виражальну своєрідність твору.



Твір

Твір – усне чи письмове висловлювання власної думки. Мета: вироблення вміння виражати свої літературні погляди, співвідносити їх з кри­тичною літературою.

  • продумайте формулювання теми (її слід з'ясувати, визначити коло найважливіших питань, розкрити);

  • сформулюйте основну думку твору (необхідно відповісти на питання: що я хочу сказати своєю роботою, якого висновку маю дійти);

  • підберіть довідкову та критичну літературу; необхідно ознайомитися з нею; підібрати цитати;

  • зробіть висновки.

Цей підбір підпорядкований необхідністю обґрунтувати основну думку твору, проілюструвати її, довести:

  • підберіть цитати з літературного тексту;

  • визначте жанр свого твору (це може бути твір-опис, виклад, розмірковування, літературний портрет тощо);

  • складіть план (зверніть увагу на співвідносність частин: вступ — готує до сприймання основної частини твору; висновок — підбиває підсумки. Можливе використання епіграфа — вислову або цитати перед твором, який характеризує його основний зміст);

  • напишіть чернетку твору та відредагуйте його (необхідно видалити повтори, перевірити наявність логічного зв'язку між частинами, оцінити відповідність написаного темі);

  • перепишіть твір, перевіряючи орфографію та пунктуацію;

  • у кінці твору наведіть список використаної літератури.


Доповідь, повідомлення:

  • складіть бібліографію;

  • вивчіть матеріал за темою (довідкова література, методична, критика тощо);

  • розробіть та складіть змістовний план (необхідно тему розділити на мікротеми, підпорядковані головній ідеї доповіді, оповідання. Починати із загального, закінчувати частковим);

  • тезисами викладіть текст доповіді (не писати весь текст!);

  • підбийте підсумки;

  • назвіть використану літературу.


Конспект

  • прочитайте статтю;

  • у найбільш важливих місцях зробіть закладки;

  • складіть план (усередині кожного уривка необхідно сформулювати основну думку);

  • викладіть кожний пункт плану докладніше (заголовки необхідно перетворити на тези).

Конспект може бути стислий, тобто короткий (близький до плану), а також розширений (близький до тексту). Цитати необхідно наводити точно і правильно оформлювати (джерело, сторінки). Основні думки викладати конспективно; в них уводяться цитати.

Аналіз поетичного твору


  • визначити безпосередній зміст ліричного твору – переживання, почуття;

  • визначити предмет опису та його зв’язок з поетичною ідеєю (прямий – опосередкований);

  • визначити композицію;

  • визначити своєрідність зображально-виражальних засобів;

  • визначити ритміку (однорідна – неоднорідна)

  • визначити інтонацію (ставлення мовця до висловлюваного).

Поетична лексика:

    • з’ясувати активність використання окремих груп слів загальновживаної лексики - синонімів, антонімів, архаїзмів тощо;

    • з’ясувати міру близькості поетичної мови до розмовної;

    • використання автором тропів (епітети, порівняння, алегорія, іронія, гіпербола, літота, уособлення, метафора тощо).

Поетичний синтаксис:

      • риторичні питання, звернення, вигуки;

      • повтори;

      • антитези.

Поетична фонетика:

  • алітерація;

  • асонанс;

  • анафора.

Композиція:

  • визначити провідне переживання;

  • визначити ситуацію, представлену у вірші;

  • визначити життєву ситуацію, що спричинила ці переживання;

  • виділити основні частини твору.

Аналіз прозаїчного літературного твору
Приступаючи до аналізу твору, слід звернути увагу на історичну ситуацію, в якій писався твір, панівні ідеї часу тощо. Необхідно розрізняти історичну та історико-літературну обстановки, остання ж виявляється в таких чинниках:

  • боротьба літ. напрямків;

  • місце даного твору у творчому доробку автора;

  • історія твору;

  • оцінка твору критикою;

  • особливості сприйняття твору сучасниками.

Концепція твору: тема, ідея, проблеми (вічні – дитинства, любові і ненависті, гріха та праведності, користолюбства та безкорисливості, війни і миру, суспільного та особистого життя; національні; історичні), пафос (сила почуття автора – героїчний, драматичний, трагічний, сатиричний, комічний романтичний), композиція (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація розв’язка; епіграф, пролог, епілог; сюжет, фабула).

Схеми за матеріалами занять зі світової літератури


Схема «Роди художньої літератури»:


Роди художньої літератури


Епос

Зображальний рід літератури. Прозова форма

Лірика

Виражальний рід літератури. Здебільшого віршова

форма


Драма

Зображальний рід літератури.

Здебільшого

прозова форма






Основні жанри


Роман, роман-епопея, повість, оповідання, нарис, новела

Філософська, суспільно-політична, пейзажна та інтимна лірика

Трагедія, драма, комедія, трагікоме­дія, мелодрама, драма-феєрія, воде­віль, містерія





Форми зображення дійсності:

розповідь, опис, міркування, діалог, характеристика





Романтизм

Реалізм

Модернізм

Світ

Людина

Світ

Людина

Світ

Людина

Оточуючий світ не є досконалим


Змальовує виняткові умови, об­ставини, таїна, фан­тастичність


Ідеальний герой

Герой жер­твує собою заради лю­дей, суспі­льства, бо­рець за іде­али.

Прагнення до відтво­рення до­стовірності життя


Вірність зобра­женню часу і середо­вища.

Герой є ти­повим для свого часу



Схильність до містики, створення реальності, яка мало відповідає справжній і навіть їй протистав­ляється


Незалежна і духовно багата осо­бистість.





Соціально–психологічна проза ХІХ століття




Соціально–психологічна проза ХІХ ст.

у французькій літературі




Соціально–психологічний роман в англійській літературі ХІХ століття






С
«Ц
оціально–психологічна проза в російській літературі другої половини ХІХ століття





Поезія середини ХІХ століття

Від романтизму

до символізму

Традиції Пошуки Новаторство





Література на межі ХІХ–ХХ ст.

Символізм – один із найвизначніших літературних напрямів останньої третини ХІХ–початку ХХ століття




Розвиток прози на межі ХІХ і ХХ століття




Основні риси драматургії ХІХ століття, втілені в п'єсах Г.Ібсена і Б.Шоу



Моріс Метерлінк – творець

символістської драми




Основні риси драматургії ХІХ століття, втілені в п'єсі А.Чехова «Вишневий сад»



Вплив філософських течій на розвиток літератури ХХ століття




Психологічна та лірична проза.

Вірші у прозі




Модерністська проза на початку

ХХ століття
М.Пруст. « У пошуках утраченого часу» (суб'єктивна епопея)

    • Душа людини – об'єкт зображення і кут зору.

    • Перевага суб'єктивного над зовнішнім.

    • Проблеми: часу (пам'ять+відчуття+переживання);

міжлюдських взаємин;

«присмерку» аристократичної культури;

пошуку сенсу буття;


пам'яті.



Д.Джойс. Есе «Джакомо». Роман «Улісс».

    • Історія кохання – історія душі.

    • Духовний стан особистості ззовні і зсередини.

    • Факти біографії автора.

    • Композиція фрагментарна.

    • Час умовний.

    • Зображення людських почуттів.

    • Герой – Гамлет ХХ століття.

                  • Конфлікт людини зі світом.

                  • «Роман одного дня».

                  • Епопея людського духу.

                  • Міф + сучасність.

                  • Прийом монтажу.

Провідні сюжетні лінії есе

Дж. Джойса «Д ж а к о м о»




Західна поезія першої половини

ХХ століття

Російська поезія на межі ХІХ-ХХ століть






Проза і драматургія 30-х років

Роман-антиутопія



Проза і драматургія 30-х років
Л
Жодна битва не призводить до перемоги
ітература «втраченого покоління» (морально і фізично скаліченого війною)


Західна проза другої половини ХХ ст.




Проза і поезія поза межами західного світу




Проза і поезія поза межами західного

світу




«Літературна відлига» в Росії

(не підцензурна література)

к. 50-60-х років


Роберт Рождественський

Володимир Соколов Борис Слуцький

Олег Чухонцев Бела Ахмадуліна

Юрій Козаков Юнна Моріц

Олександр Городницький Олександр Кушнер
Авторська пісня (60–70–ті роки)


(1924 – 1997)


Теми Особливості

Війна Філософська глибина

Кохання Езопівська мова

Людські почуття Тонкий ліризм

Честь і гідність

Болючі проблеми



Студентство

Грузія


Арбат
(1938 – 1980)
Теми Особливості

Власні життєві принципи Складні алегорії

Моральне кредо Напруга почуттів

Війна Оригінальність

Бюрократія Образність

Репресії Філософський зміст



Ціна справжньої дружби Щирість

С а м о в и д а в (6 0 0 п і с е н ь)

Західна драматургія другої половини

ХХ століття



Постмодернізм

(домінуючий напрям сучасної літератури )




Список літератури, рекомендованої для студентів:
І. Основна



  1. Звиняцьковський В.Я. Зарубіжна література (підручник для 10 класу). – К.: Освіта, 2001.

  2. Звиняцьковський В.Я. Зарубіжна література (хрестоматія для 10 класу). – К.: Освіта, 2001.

  3. Ніколенко О.М., Мацапура В.І. Зарубіжна література ХІХ століття. – К, 1999.

  4. Ніколенко О.М. та інші. Зарубіжна література ХХ століття. – К, 1999.

  5. Поддубный Р.Н. Русская и мировая література.: Х., 2000.

  6. Пронкевич О.В. Зарубіжна література ХІХ століття. – К.: Педагогічна преса, 1999.

  7. Пронкевич О.В. Зарубіжна література у схемах.: К, 2000.

  8. Столій І.Л. Зарубіжна література (посібник для 11 класу).-К.: Ранок, 2002.

  9. Столій І.Л. Зарубіжна література (посібник-хрестоматія для 10 класу).-К.: Ранок, 2002.

  10. Столій І.Л. Зарубіжна література . Підсумкова контрольна робота. Твір-роздум.-К.: Ранок, 2010.

  11. Федієнко В.В. Російська та зарубіжна література. 10-11 (12) класи. – Х.: ВД „Школа”, 2008.

  12. Хаткина Н. Русская и мировая литература. – Донецьк: 2003.

  13. Чирков О.С. Зарубіжна література (підручник для 11 класу).-К.: Вежа, 2001.

  14. Чирков О.С. Зарубіжна література (хрестоматія для 11 класу).-К.: Вежа, 2001.

  15. Шахова К.О. Зарубіжна література ХХ століття (хрестоматія-посібник для 10-11 класу). – К.: Навчальна книга, 2002.



ІІ. Додаткова


  1. Андреев Л.Г. Зарубежная литература ХХ века: Учебник для вузов. – Москва: Высшая школа, 2000.

  2. Антологія зарубіжної поезії другої пол. ХІХ – ХХ ст. / Укл. Наливайко Д.С. – К.: Навчальна книга, 2002.

  3. Бігун Б.Я. Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі. – К.: Навчальна книга, 2002.

  4. Волощук Є.В. Зарубіжна література: Підручник для 11-го класу загальноосвіт. навч.закл. – К : Генеза, 2004.

  5. Волощук Є.В. Зарубіжна література: Хрестоматія-посібник для 10-го класу загальноосвіт. навчальних закл. – К : Світ знань, 2004.

  6. Волощук Є.В. Зарубіжна література: Хрестоматія-посібник для 11-го класу загальноосвіт.

навч.закл. – К : Генеза, 2003.

  1. Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури ХІХ – початку ХХ ст.: Навч.посіб.;

2-ге вид.- К.: Центр навчальної літератури, 2009.

  1. Давиденко Г.Й., Стрільчук Г.М., Гричаник Н.І. Історія зарубіжної літератури ХХ ст: Навч.посіб.; 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2009.

  2. Давиденко Г.Й., Чайка О.М., Гричаник Н.І., Кушнарьова М.О. Історія новітньої зарубіжної літератури: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2008.

  3. Денисова Т.Н., Сиваченко Г.М. Зарубіжна література ХХ ст.: Хрестоматія-посібник. Підручник для 11-го класу загальноосвіт. навч.закл. – К : Генеза, 2000.

  4. Зарубіжна література (підручник-хрестоматія нововведених творів). 9-10 кл. / Упоряд. Ковбасенко Ю.І. – К.: Абрис, 2000.

  5. Зарубіжна література (підручник-хрестоматія нововведених творів). 11 кл. / Упоряд. Ковба-

сенко Ю.І. – К.: Абрис, 2000.

  1. Зарубіжна література / За ред. О.М.Ніколенко, Н.В.Хоменко, Т.М.Конєвої. – К.: Академія, 1998.

  2. Зарубіжна література ХІХ ст.: Посібник для 10 кл. / За ред. О.М. Ніколенко, В.І. Мацапури,

Н.В. Хоменко. – К.: Академія, 1999.

  1. Зарубіжна література. 10 кл.: Посібник-хрестоматія / Під ред. В.В. Щавурського. – Тернопіль, 2000.

  2. Зарубіжна література: Хрестоматія для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Упоряд. В.Я.Звиняцьковський, Т.Г.Свербилова. – К.: Освіта, 2005.

  3. Зарубіжна література: Хрестоматія. 11 клас: У 2 т. /Автори-упорядкики: В.В.Уліщенко, А.Б.Уліщенко. – Х., 2002.

  4. Затонський Д.В. Зарубіжна проза другої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі. – К.: Навчальна книга, 2002.

  5. Література ХХ століття: 11кл.: Хрестоматія: Навч. посіб. для загальноосв. навч. закладів з рос. мовою навчання / Упоряд.: К.М.Пахарєва, С.П. Щолокова, Н.І.Дорофєєва, Д.М.Веприняк. – К.: Освіта, 2005.

  6. Література: Підручник для 11 класу загальноосвіт. навч.закл. з рос. мовою навчання: У 2ч. / За ред. М.І.Борецького. – К.: Освіта, -2005.

  7. Михед Т. В. Історія зарубіжної літератури XIX ст.: навч.-метод. посіб. для студ. гуманіт. спец. (за вимогами кредитно-модульної системи) / Михед Т.В., Якубіна Ю.В.; Ніжин. держ. ун-т

ім. М.Гоголя. — Ніжин, 2007.

  1. Музика С. Зарубіжна література. 10 кл: Посібник-хрестоматія.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2003.

  2. Наливайко Д.С. Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя. – К.: Навчальна книга, 2003.

  3. Наливайко Д.С., Шахова К.О., Нагорна Н.М., Кисельова Л.О. Зарубіжна література: Підручник для 10-го класу загальноосвіт. навч.закл. – К: Світ знань, 2004.

  4. Пронкевич О.В. Зарубіжна література: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.- К.: Пед. преса, 2003.

  5. Теплинський М.В., Султанов Ю.І. Російська література: Проб. підруч. для 10 кл. загальноосвіт. шкіл. – К.: Зодіак-ЕКО, 1996.

  6. Шахова К.О. Зарубіжна драма другої половини ХІХ – початку ХХ сторіччя. – К.: Навчальна книга, 2003.

  7. Шахова К.О., Жлуктенко Н.Ю., Павличко С.Д. та ін. Література Англії ХХ століття: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1993.



Словники. Довідники


  1. Гетьманець М.Ф. Сучасний словник літературознавчих термінів. – Х.: Ранок, 2003.

  2. Довідник з теорії літератури / Авт.-упор. І.Д.Данильцова. – К.: А.С.К., 2001.

  3. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. /За ред. Н. Михальської та

Б. Щуравського. – Тернопіль: Навчальна книга, 2005.

  1. Ильин И.П. Постмодернизм. Словарь терминов. - М., 2001.

  2. Кузьменко В.І. Словник літературознавчих термінів. – К.: Український письменник, 1997.

  3. Культурология. ХХ век.: Словарь. – СПб.: Университетская книга, 1997.

  4. Літературознавча енциклопедія. У 2-х томах. / Упор. Ковалів Ю.І. – К.: Академія, 2007.

  5. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. – К.: Академія, 2006.

  6. Шевченко Н.В. Зарубіжна література. Практичний довідник. – Х.: Весна, 2009.



Інтернет


  1. Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http:// ae.lib.narod.ru

  2. Літературна Інтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru

  3. Антична література: http: pergam.chat.ru

  4. Електронна бібліотека "Джерело": http:// ukrlib.com

  5. Бібліотека Українського центру: http:// ukrcenter.com

  6. Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http:// chl.kiev.


СПИСОК джерел,

рекомендованих для викладача
Базово-нормативні документи

  1. Концепція літературної освіти в Україні // Дивослово, 1994. – № 4.

  2. Концепція національної школи. – К.: Освіта, 1992.

  3. Україна, ХХІ століття. Державна національна програма “Освіта”. – К., 1992.

  4. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України.– К.: Педагогічна преса, 2004. – № 10.

  5. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – К.: Педагогічна преса, 2004. – № 1-2.



1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка