Одним із основних напрямів компетентнісно-орієнтованого навчання є формування мовленнєвої компетентності школярів



Скачати 295.14 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір295.14 Kb.



Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають переорієнтації шкільної освіти на формування в учнів життєвих компетентностей, які допоможуть їм орієнтуватися у сучасному соціумі, інформаційному просторі, реагувати на потреби в часі.

Одним із основних напрямів компетентнісно-орієнтованого навчання є формування мовленнєвої компетентності школярів. Розвинене мовлення є важливою особистісною цінністю, бо воно створює образ людини, є підґрунтям для самопізнання, саморозвитку та самовираження в майбутньому. Тому комунікативні уміння і навички є на першому місці серед тих, яких повинен набути молодший школяр за час навчання у початковій школі. Робота вчителя має бути направлена на створення в класі сприятливих умов для невимушеного спілкування, застосування діалогічних та дискусійних форм навчання, створення можливостей для самостійної творчої діяльності учнів, запровадження спеціальних вправ для мовленнєвого розвитку, що дасть можливість досягти значного рівня сформованості комунікативної компетентності молодших школярів. Ґрунтовність дослідження цієї проблеми засвідчують праці вітчизняних науковців В.І. Бадер, О.М. Біляєва, І.Д. Беха, Л.О. Варзацької, М.С. Вашуленка, Л.С. Виготського, С.І. Дорошенка, Л.М. Паламар. І.О. Синиці, в яких розглянуто різні її аспекти: дидактичні, психологічні, методичні, педагогічні.

Якісне формування мовленнєвої компетентності – запорука успішного навчання. Тому я вирішила працювати над цією темою. Процес будую так, щоб він відповідав вимогам сучасності: пропаганда рідної мови, збагачення та активізація словникового запасу, формування чіткої та правильної вимови, розвиток мовленнєвих та граматичних умінь, відповідно до окреслених новою програмою змістовних ліній навчального предмета. Робота над розвитком комунікативного мовлення включає роботу над збагаченням активного словника, роботу над реченням, роботу над текстом. Детальніше зупинюсь на першому напрямком.

Розвиток навичок мовлення починаю з перших днів навчання дитини в школі. Основним видом роботи в цей період є формування уміння слухати – розуміти. Матеріал для слухання добираю різноманітним і за жанром, і за формою. І основний акцент, звичайно, роблю на конкретне слово, на його лексичне значення, на його художнє забарвлення. Стараюся добирати матеріал, який би допоміг якомога більше слів з пасивного запасу перенести в активний. А ще намагаюсь ввести нове слово, активувати його у мовленні школяра. Для кращого запам’ятовування складаю поспівки, римовані рядки, які діти залюбки повторюють і поза уроком. Наприклад, при вивченні букви А більшість малюнків відтворюють вже відомі слова(ананас, черепаха, кавун, автобус, папуга). Одне із них – акробат. Деякі учні чули його, але не можуть пояснити значення. А коли я їм запропонувала римовані рядки, потреба у тлумаченні відпала сама по собі. А ще при їх складанні я ввела слова, з якими зазвичай у цьому віці діти не зустрічались (пірует-обертання навколо осі; публіка – сукупність людей, що перебувають під впливом одного виду мистецтва) На арену вийшли акробати. Вони сильні, мужні та завзяті. Піруети будуть виробляти, публіку всю дивувати.

Пізніше ми проспівуємо ці рядки, вибираючи просту мелодію, повторюємо під час фізкультхвилинок, що дає змогу закріпити нові слова (Додаток1,9 ).

Під час промовляння чистомовок, які спрямовані на формування навички слухати, чітко вимовляти, усвідомлювати зміст, школярі самостійно добирають рими до запропонованих складів і навпаки, що стає першим кроком до написання римованих рядків. Хорошим підсиленням думки на початковому етапі є ілюстрація, яка підказує слова, що римуються. (Наприклад, при чистомовці зі складом – ок я виготовила аплікацію, де зображений їжачок, що забрів у лісок, бо побачив потічок, що протікав під місток. Поряд був пеньок, на який заліз їжачок, щоб побачити свій лужок (Додаток 2 ).

Збагаченню словника дітей, формуванню уявлень про пряме і переносне значення слова, розвитку естетичних смаків сприяє робота над загадками, приказками та прислів’ями, ребусами, кросвордами.(Додаток 8,10) А самостійне придумування чи додумування їх розвиває здатність до аналізу, узагальнення, формує вміння чітко виділити найбільш характерні ознаки предмета чи явища, вміння яскраво передавати образи, розвиває у школярів поетичне мислення. Загадка перед новим видом роботи – аналізом слова, слуханням твору створює настрій і настроює увагу. А пізніше, характеризуючи образ чи героїв, діти виділяють характерні ознаки, висловлюють своє відношення, визначають головну думку. Висновок вчитель допомагає побачити у рядках народної мудрості. Наприклад, при опрацювання твору «Десять робітників» за М. Коцюбинським я використала загадку про руки людини, а висновок допомогла знайти у прислів’ї «Де руки та охота, там кипить робота», Роботящі руки гори вернуть» (Додаток 8).

Велике емоційне піднесення і бажаний результат у роботі над словом дає вправи над текстами–нісенітницями. Навіть ті діти, у яких не виникає бажання до роботи, активно відшукують зайві слова, добираючи потрібне. Такий вид діяльності дає можливість посилити увагу до слова, формувати вміння точно відповідно до задуму будувати висловлювання, свідомо вживати те чи інше слово. (Додаток3) Хорошою вправою для збагачення та активізації словника є вправа «Лавина». Вона дозволяє утворювати синонімічні ряди, пояснити різницю у значеннях, класифікувати слова за видовими та родовими ознаками, за смаковими якостями тощо. Наприклад, тема «Птахи» (іменники)

*лелека


*лелека, ворона

*лелека, ворона, грак


З метою комплексного підходу до проведення словникової роботи на уроці доцільно використовувати принцип алгоритму, який ускладнюватиметься з класу в клас.
Слово

словникове

так




ні

пояснення значення слова




визначення та пояснення орфограм

звуко-буквений аналіз слів




добір слів з даною орфограмою




утворення словосполучень

добір споріднених слів

добір синонімів та антонімів

складання зі словосполученням речення



Якщо класифікувати роботу активізації словника учнів, то можна виділити такі шляхи:


пряме і переносне
значення слова синоніми, антоніми




мовні явища

розрізнення слів за частинами мови




аудіювання групування за певними ознаками




вилучення зайвих слів

добирання слів за темою

творча робота добір ознаки чи дії до предмета




добір споріднених слів
Існують різні джерела збагачення мовлення дітей. Одним із них є література. Тому, починаючи з першого класу стараюсь привити бажання дитини спілкуватися з книгою, з людьми, які ці книги створюють, доносять до читачів. Крім відведеного часу на уроці, спілкування з книгою проходить на перервах, в позаурочний час. Доброю традицією стали спільні заходи з дитячою бібліотекою№3: «Посвята в читачі», зустрічі з дитячими письменниками – Вірою Пароновою та Мартою Чопик, бібліотечні уроки «Звідки до нас прийшла книга», «Чарівний світ казок».

Ще одним джерелом є книга природи. Вона не лише навчить дивитися, а й бачити, не лише слухати, а й чути,не лише спостерігати, а й відчувати. «Уміння бачити, уміння помічати те, що на перший погляд не відрізняється чимось особливим – це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила думки, першоджерело розуму, мислення у навколишньому світі, у тих явищах, які людина бачить, пізнає, які викликають у неї інтерес (С. Подмазін).

Яскравим прикладом спілкування з природою був досвід В.О. Сухомлинського. Його уроки мислення під відкритим небом, на думку вчених, не що інше, як інтеграція основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчання, виховання і розвитку дітей. Мені імпонує ця думка. Тому вперше спробувавши проводити такі уроки, готуючись до відкритих ІХ Всеукраїнських педчитань «Василь Сухомлинський і сучасність. Батьківська педагогіка», я практикую їх в різні пори року. Звичайно, такі уроки потребують викроїти додатковий час, але воно того варте. Моя робота на таких заняттях спрямована на те, щоб здивувати школяра, зацікавити його, викликати бажання висловлюватись. На цьому етапі важливо заставити дітей емоційно переживати, що стане поштовхом до відшукання потрібного слова, створення зв’язних висловлювань, породить бажання ділитися враженнями, адже емоції та почуття кожної людини пов’язані зі словом та мовленням. Звичайно, для успіху таких форм роботи передує велика підготовча робота. Наприклад, урок «Барви осені» проводили в парку «Відродження». Заздалегідь дітьми були опрацьовані вірші, прислів’я, загадки, вивчена пісня «Лине осінь золота». На природі ми проводили дослідження між почутим і побаченим, вели спостереження. Мотиваційний аспект мовленнєвої діяльності учнів був підсилений слуханням твору П.І. Чайковського «Осіння пісня».

Джерела збагачення активного словника:

-література;

-екскурсії в природу;

-зустрічі з різними людьми;

-наочність.

А ще дуже варто в своїй роботі іти в ногу із сучасністю. Інтерактивні технології в свій час теж мене зацікавили. Привабило те, що на меті у них було створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну досконалість, перебу- ватиме в рівних умовах з вчителем та зі своїми однокласниками.

У моїй практиці прижилися такі інтерактивні технології: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Діаграма Вена», «Займи позицію», «Дерево рішень», «Ажурна пилка», «Асоціативний кущ». Деякі з них є універсальними в роботі по збагаченню та активізації словника учнів. Для формування комунікативної компетентності школярів стає у пригоді курс «Риторика». Я мала можливість апробувати його. Результати не забарились . Позаурочна форма роботи, яка не оцінювалась, дала можливість кожному бажаючому розкрити свої здібності, не боячись невдач та невтішних результатів. Цей курс дав потенціал для формування духовної культури, що є основою для виховання інших якостей, таких як толерантність, чесність, доброта, справедливість, відповідальність за свої власні слова, повага до співрозмовника. Тема, яку я обрала, багатогранна, широка, вимагає наполегливості і системності у роботі. Я працюватиму над нею, вдосконалюватиму свій досвід, бо отримую задоволення від того, що мої діти є активними учасниками шкільних конкурсів творчості «Складаємо казки», «Моє місто», «Крокуючи вулицями Тернополя», «Моя мама», «У переддень Свята Матері»; на конкурсах української мови ім. П. Яцика займають 2-3 місця (Юрчишин Інна, Янчак Ярина). А навчаючи, пам’ятаю, що лише той може створити умови для задоволення від навчання, хто зуміє викликати любов і повагу школярів до себе.



Додаток 1

На арену вийшли акробати.

Вони сильні, мужні та завзяті.



Піруети будуть виробляти,

Публіку всю дивувати.
Захистився йорж від щук.

Не беріть його до рук.



Причаївся він на дні

З колючками на спині.


А О У И Е та І

букви дуже голосні.

Їх не треба викрикати,

досить лише заспівати.


Зелені кипариси

Зустрілися туристам

Життєву силу провіщають

І багатоліття.
Мольберт стоїть, папір на ньому,

Палітра фарб давно готова.

Бо малювати буде мама



Портрет для доньки Мирослави.

Навчала мама доньку Ніну



Читати вправно, з розумінням.

А та старалася, як слід,

І книжку прочитала вмить.
Корали – не каміння,

А морські створіння.

Бувають білі, чорні, голубі.

Живуть на морському дні.

Білим цвітом калина вкривається,

пряний запах навколо розливається.

Бджілки, метелики нектаром впиваються,

а пізніше цілющі ягоди з’являються.
Ефапіщана змійка.

В неї – тоненька шийка.

І з нею не можна дружити,

Бо вона може вкусити.
У лісі на галяві сова звірят навчає.

Бо мудра птаха ця відома всім здавна.



Триколірний світлофор навчає пішоходів:

Червоний – стій, зелений – йди, а жовтий – будь готовий.



Ластівка й лелека летять з країв далеких.

А голуб походжає, на рідній землі їх зустрічає.



Додаток 2(римуємо залюбки)

ма-ма-ма – глечик принесу сама

ра-ра-ра – осінь щедра пора

на-на-на – в осені розкішне вбрання

ро-ро-ро – вирушимо у кіно

ді-ді-ді – друга не залиш в біді

ан-ан-ан –розстелився туман

ту-ту-ту – грім гуркоче у степу

ті-ті-ті – з’явилися глухарі
зайчик – побігайчик свище – горище

лисичка – сестричка коромисло – намисто

їжачок – добрячок спілі – дозрілі

вітерець – хитрунець молодий – терпкий

зіллячко – подвір’ячко дзвеніла – бриніла
Підбери слово, що римується

Струмок серед гаю, як (стрічечка).

На квітці метелик, мов (свічечка)
Послухай, як струмок (дзвенить)

Як (гомонить) ліщина.

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.




Вилучи зайве слово

Красуня осінь – справжня чарівниця!

Дух забиває від її краси.

Які веселі фарби, придивіться,

Поклала осінь на гаї й поля
Додаток3 (тексти – нісенітниці)

У бабусі у дворі Сонце хмару закриває,

гам та крик здійнявся. Дощ на землю посилає.

Погубили матері

своїх вихованців.

Свині кроленяток, Соловей на зорі

корівки гусяток, кукурікав у селі.

кролі поросяток,

гуси теляток. З вовчиком гуляє,

Ще й бабуся не знаходить Зайців полюбляє.

Своїх онучаток. Хитра витівниця

Де ж поділися усі? Мишка – танцівниця.

Поміркуйте ,школярі.
Літо проходить,

зима надходить.
В кенгуру спортивна слава. У стрісі, що на хатці,

Він стрибає дуже слабо. Скавчало ластів’ятко.



Не займайся спортом, друже, Літало високо воно

Якщо хочеш бути дужим. Й поранило собі крило.

Радісно дзвенить струмок,

Поспішає у садок.

Пташки весело співають,

Зиму радісно вітають.
Додаток4 (синоніми)

Ниву, поле і лан малював Іван.

Що ж воно таке? Це одне і те ж.


Поспішав Денис до школи.

Трохи біг, а трохи човгав,



Чеберяв, чимчикував,

За собакою помчав,

У садочку побродив

І у школу запізнивсь.



Додаток 5(антоніми)

На сосні високій всілася сорока, Повний місяць не давав

Щоб все бачить надовкіл спати цілу ніч

Й сповістити звірів всіх. Молодий його прогнав,

А щоб подрімати гарні сни нам нашептав

Та поколисатись і здоров’я побажав.

На низенький кущ калини

встигла перебратись.



Свіже молоко сонце припекло.

І за деякий час стало кисле воно.



Свіжу пресу доставляють листоноші-трударі.

А стару ми викидаєм, бо новини знаєм всі.


Додаток 6 (логічні вправи для розвитку вміння відповідати на питання хто це? що це?, пряме і переносне значення, групування слів за видовими та родовими ознаками. Добирання узагальнюючого слова)

1. Гра «Хто це виконує?» Що робить?

Плаває, кряче, ловить ряску (качка). Сніг….,…….,……….,…

Літає, пищить, кусає (комар). Сонце………,………….,

Квакає, стрибає (жаба). Вітер………..,………….,..

Капає, січе, поливає(дощ). Пісня………..,………….,..

Пече, тріщить, щипає (мороз). Котик………,…………..,…

Іде, відмірює час (годинник) Пташка……….,…………..,.


2.Знайдіть слова, які допомогли відгадати загадку. Що вони означають?

Прокинувсь і відразу до сонечка біжить,

Стрибає по камінчиках, хлюпоче і дзвенить (Струмок)
Вузлувата і листата, а доспіє – головата. На одній стоїть нозі у зеленім жупані (Капуста)
3.Пряме і переносне значення.

-А чи справді струмок може бігати? Що автор мав на увазі?

Доберіть слова, що вказуватимуть на ознаку струмка.

(весняний, дзвінкий, дзвінкоголосий, чистий, прозорий, грайливий, веселий)


Осінь ходить, заглядає у кожну шпаринку, щоб бува хтось не зостався без її гостинців.

Які слова вжиті у переносному значенні? Кого вони характеризують? Як ви це розумієте?


4.Дібрати ознаки.

Корали (які?) за кольором…… Сніг (який?) на дотик………..

Лисичка (яка?) за характером….. Дзвін (який?) на гучність………….

Дуб (який?) за розміром…… Туман (який?)

Яблука (які?) за смаком….. Вода (яка?) за властивостями……
ДОДАТОК 7(ЗАГАДКИ)


  1. Зуби має, а їсти не просить.

  2. Одне каже: "Влітку мені важко",

Друге каже: "Взимку мені тяжко",

Третє каже: "Чи то літо, чи зима, мені різниці нема".

3. Все життя крилами махає, а злетіти не може. 4. Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить, треба стати погадати, що тим коням їсти дати. 5. Хоч не літак, а крилатий, без крил не може працювати. 6. Крутиться, вертиться, а берега держиться. 7. Куди мишка, туди й хвостик. 8. Синеньке, маленьке – весь світ одягне. 9. Тоненька, гостренька, з одним оком. 10.Усіх обшиваю – сама одягу не маю. 11, Полем гуляє, все зілля зрізає. 12. Гуля щука в жнива в полі на широкому роздоллі, а де вона

повернеться, усе пада, усе гнеться. 13. Трави наїлася, зуби затупила, піску схопила і погострила. 14. Ходить пані в золотім жупані, куди гляне – трава в'яне. 15. Із кінця колодочка, а на кінці гостре. 16. Без рук, без ніг, зуби є, дрібно жує, нікому не дає. 17. Зуби маю, а зубного болю не знаю. 18. Їла-їла дуб-дуб та зламала зуб-зуб. 19. У землі було, в кузні кувалося, на полях розгулялося. 20. Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай. 21. Ходить богатир по полю, верне землю собою.

22. Сутулий, горбатий, на гроші багатий.

23. У садку, у гаях блукає, жовті шати одягає. Золотисту стелить постіль, Жде сестрицю білу в гості.(Осінь)

24. Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.(Осінь)

25. Без пензлика, без олівця розмалювала деревця.(Осінь)

26. Голі поля, мокне земля, дощ поливає, коли це буває?(Восени)

27. Сонечко землицю вже не зігріває,

Із дерев пожовкле листя опадає.

Часто дощик ллється, птахи відлітають,

У садах збирають щедрі урожаї.

Відгадайте, діти, коли це буває?(Восени)


28. Прийшла до нас бабуся у білому кожусі.

Поля причепурила, пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте, хто вона, бабуся чепурна? (Зима)

29. Стало біло навкруги,

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди, води сковую в льоди.

В дружбі із дітьми всіма.

Здогадались? Я... (Зима)

30. Чудо-сани прилетіли.

Cкакуни в тих санях білі.

Білокоса вних цариця.

Рукавом махає, сріблом все вкриває (Зима)

31. Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває? (Взимку)

32. Привітанням журавля я пробуджую поля,

Небеса і ручаї,т а заквітчую гаї.

Відгадали, хто вона,

Ця красуня чарівна? (Весна)

33. Зійшли сніги, шумить вода, земля вже квіти викида.

Буяє травка молода,все надівкола оживає.

Коли, діти, це буває? (Навесні)

34. Тане сніжок,

Квітне лужок,

День прибуває.

Коли це буває? (Навесні)

35. Сонце пече, а липа цвіте.

Вишня поспіває.

Коли це буває? (Влітку)

36. Розквітають в луках квіти, зеленіють в лісі віти.

Все зелене, молоде... За весною... (літо) йде.

37. Теплий довгий-довгий день.

Повна миска черешень.

Достигає жовтий колос.

Демонструє коник голос.

І суничка дозріває.

То ж коли це все буває? (Улітку)

38. Хто на ялиці, на суку, веде рахунок: «ку-ку, ку-ку!» (Зозуля)

39.Вдень спить, не літає, а вночі полює, бо мишок полюбляє (Сова)

40.Сонце піднімається, голосисте горлечко заливається (Півник)

41.Цінь-ці-фа – в зимову днину клює пташка горобину.

Горобців весела зграя її щебетом вітає.

Жовтогруда, невеличка.

Звуть цю подружку …

42. З гілки стриб на іншу гілку, рудохвоста скаче бджілка.

На сосні збирає шишки, смачні кедрові горішки.

У дупло в казковий вечір тука, грюка холоднеча.

Там лузає шишку бджілка…

Хто впізна руденьку . 43. Зробив дірку, вирив нірку.

Сонце сяє, а він не знає.


Додаток 8 ПРИСЛІВ’Я про дружбу

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів май, старих не забувай.

У друга вода солодша від вражого меду.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

Берись дружно – не буде сутужно.

Дружба дружбою, а служба службою.

Дружба – найбільший скарб.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба – як дзеркало: розіб'єш, не складеш.

Не в службу, а в дружбу.

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

Приятелів тьма, а вірного друга нема.

В лиху годину узнаєш вірну людину.

Чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай.
Прислів’я та приказки про добро

Від добра ніхто не тікає.

Від добра добра не шукають.

Все добре, що добре кінчається.

Добре чути далеко, а зле ще далі.

Добре ім'я краще багатства.

Добрий, хоч до рани прикладай.

Світ не без добрих людей.

Там добре, де нас нема.
Прислів’я про працю

Бджола мала, а й та працює.

Без охоти нема роботи.

Без роботи день роком стає.

Без труда нема плода.

Де руки й охота, там скора робота.

Діло майстра величає!

Лежачого хліба ніде нема.

Маленька праця краща за велике безділля.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

На охочого робочого діло найдеться.

Не дивись на чоловіка, а на його діло.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Під лежачий камінь вода не тече.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні – слізки ллють.

Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.

Труд чоловіка кормить.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Чесне діло роби сміло!

Щира праця мозолева.

Що ранком не зробиш, то вечором не наздоженеш.

Добре ім’я краще багатства.
Прислів’я про чесність, совість

Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю.

Чесному всюди честь, хоч і під лавкою.

Совість спати не дає.

Совість гризе без зубів.

Хто знав стид, той має совість.

Страшно буває тому, в кого совість нечиста.
Прислів’я про природу

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!

Вночі тріщить, а вдень плющить.

До першого грому земля не розмерзається.

Грім гримить – хліб буде родить.

Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Сій овес в кожусі, жито в брилі.

Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.

Посій в пору, будеш мати зерна гору.

Посієш вчасно, то і вродить рясно.

Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

Де багато пташок, там нема комашок.

Як багацько птиць – не буде гусениць.

Раді люди літу, а бджоли цвіту.

Літо збирає, а зима з'їдає.

Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.

Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.

Прийшов спас – держи рукавиці про запас.

Восени і горобець багатий.

Синиця пищить – зиму віщить.

Зимою сонце світить, та не гріє.

Зимова днина така: сюди тень, туди тень, - та й минув день.

Зима без снігу – літо без хліба.

Багато снігу – багато хліба.

В осінній час сім погод у нас:

сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.



ДОДАТОК 9
















ДОДАТОК 10





















































Тема. Продовження засвоєння звуків (Д),(Д’), буква «де». Опрацювання тексту «Парк на пустирі» ( 1клас)

Мета. Закріпити вміння виділяти у словах звуки (д),(д’), чітко вимовляти перед глухими та у кінці слова. Формувати мовленнєві вміння, виробляти навички читання. Розвивати фонематичний слух, навички звукового аналізу, пам’ять, увагу, збагачувати словниковий запас учнів. Прищеплювати любов до природи, повагу до праці.

Обладнання: таблиці слів – пірамід, предметні малюнки, картки зі складами, прислів’я, підручник (Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар: Підр. Для 1-го кл. – К.: Освіта, 2006).


Хід уроку

І. Організація класу. - Прочитайте записане прислів’я і поясніть, як ви його розумієте.

Що ранком зробиш, того ввечері не наздоженеш.

-Отже, будемо старанно працювати, щоб знання добрі мати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Читання пірамід на утворення слів , придумування слова за поданим складом

са - д па--лили дрі---

ли---пи пус----кали ска---

ді-----ти ска---------кали ---------ка

кві-------ти спі-------------вали ---дів-----

2.Гра «Так чи ні»

- У слові сад один склад.

-У слові ставок шість звуків.

- У слові трактор звук О вживається два рази.

-У слові ДІТИ звук Д’.

- Звук (Д)- голосний.



3.Гра « Блискавка» ( діти прочитавши слово, яке показує вчитель, викладають звукову модель)

Слова: дрова , дерева, дітвора, будинок , сходи. 4. Вчимося римувати.

-Які з цих слів римуються? (дрова, дітвора)

- Закінчіть речення, вставивши слова, що римуються.

На дровітні дід колов (дрова), помагала їх складати (дітвора).

Фізкультхвилинка (вчитель пропонує продовження попередніх римованих рядків, під заздалегідь знайому мелодію діти виконують , відтворюючи рухамизиіст) На дровітні дід колов дрова, помагала їх складати дітвора. Дуже швидко йшла робота, бо в усіх була охота . Технологія «Займи позицію» - А з чого колять дрова? ( з колод) -А де беруться колоди? (розпилюють стовбури дерев) - А можна спилювати дерева? Обгрунтуйте свою відповідь.

Технологія « Мозковий штурм»

-Щоб прийти до якоїсь спільної думки, нам потрібно з’ясувати: для чого потрібні дерева.



(сировина для палива, матеріал для меблів, для виготовлення паперу, для очищення повітря, птахи мостять гнізда, тварини живуть у дуплах, для створення краси на землі)

ІV.Повідомлення теми уроку.

Сьогодні ми ознайомимось із текстом, в якому саме розповідається про дітей, які садили дерева. Називається « Парк на пустирі».



V. Робота над текстом. 1.Словникова робота

Пустир – незаселене, занедбане місце.

2.Слухання тексту.

Чому діти вирішилизасадити пустир?

3.Підготовка до самостійного читання. пустир надумала посередині недалеко керувала поливали дорослі посадимо радила 4.Читання тексту учнями напівголосно.

5.Читання тексту вголос.



Фізкультхвилинка 6.Вибіркове читання .

- Де був пустир?

- Що вирішили там посадити?

- Хто усім керував?

- Хто садив дерева?

- Що порадила Даринка?



VІ. Підсумок уроку.

-Кожен з вас в середині уроку висловлювався з приводу вирубування дерев. Чи змінилася ваша думка тепер? Чому?

- Можливо, у вас з’явились пропозиції, які допоможуть якнайменше вирубувати дерев. Подумайте над цим, запитайте думку батьків.

Тема Загальне поняття про дієслово. Зв'язок дієслова з іменником.(3 клас)



Мета. Повторити вивчений матеріал про частини мови, ознайомити з істотними ознаками дієслова (питання, значення, роль у реченні), закріплювати вміння їх вживати у мовленні, розвивати спостережливість, творчу уяву, виховувати любов до праці.

Обладнання: підручник ( Вашуленко М.С., Мельничайко О.І Рідна мова: Підр. Для 3 кл.- К.:освіта,2003.- Ч.ІІ), схема – опора «Дієслово», прислів’я, вірш Л. Лужицької «Дієслово», тексти.
Хід уроку

І.Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- На дошці записані слова. Спробуйте їх згрупувати.

(сова, квітка, усміхнений, заметіль, завзятий, працювати, листоноша, багряне)

- За якою ознакою ви їх згрупували?

- Про які частини мови ми вже поглиблювали знання у 3 класі? Пригадайте істотні ознаки іменників, прикметників.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні ми поглиблюватимемо знання про дієслово.



VІ. Сприйняття й осмислення матеріалу.

- Послухайте текс, подумайте, про яку пору року в ньому розповідається. Можливо, хтось назве і місяць . Тепле проміння розбудило землю . Розлилися річки. Все навкруги зазеленіло. Веселим співом пташок сповнилися ліси. Запашні квіти килимом вкрили галявини. - Які слова вам підказали відповідь? - На які запитання вони відповідають? - Що вони означають? - То яка частина мови називається дієсловом?



Каліграфічна хвилинка.

К к Кк кв іт ет квітень

- Доберіть спільнокореневе слово до слова квітень, яке б римувалось у вірші. Місяць славний квітникар сонячно і рясно ( Уквітчав) наш календар першим цвітом-рястом.

- До якої частини мови це слово належить? Чому? -Проаналізуйте, яким членом речення воно виступає.

Складання асоціативного куща.

головний член речення

питання означає дію предмета

що робить? дієслово виступає присудком

що зробить?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Вправа 141 (усно) за завданнями підручника.

2.Вправа 142.

- Прочитайте текст. Яку картину ви уявили? Який це текст за метою висловлювання? - Випишіть дієслова.

- Прочитайте текст без дієслів. Чи буде зрозумілим текст? Хвилинка - цікавинка

За частотою вживання у мовленні дієслово знаходиться на 2 –му місці після іменника, хоча їх і вдвічі менше. 3.Вправа 140 за завданнями підручника. 4. Добирання дієслів

…………….річки,…………………….низини і луки…………… з вирію птахи. Тепле проміння………………..землю. …………… весняна сівба.

Слова для довідки: розпочалася. Затопили, летять, розлилися, нагріває.

VІ. Підсумок уроку.

- Яку частину мови ми сьогодні вивчали?

-Які істотні ознаки дієслова?

- Підсумуйте нашу роботу у наборі дієслів.



VІІ. Домашнє завдання (диференційоване)

1.Записати 5 прислі’їв про працю, підкреслити дієслова, усно поставити запитання.

2.Дописати вірш за початком, використовуючи дієслова.

Дієслово – слово діє:

Ходить, робить, носить, сіє,

Слово плаче і радіє,

Усміхається і мріє.

Дієслово – слово діє: ….

Урок розвитку зв’язного мовлення(4 клас)

тема Текст – опис на основі власних спостережень «Барви осіннього парку»



Мета: розвивати зв’язне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас, формувати вміння добирати слова для опису, висловлювати свої почуття, виражати їх у письмовій формі, вчити бачити і розуміти прекрасне в природі, музиці, поезії.

Матеріали до уроку: твори В.О.Сухомлинського, легенда про осінь, музичний запис П.І.Чайковського «Осіння пісня», пісня «Лине осінь золота», тлумачні словники, виставка дитячих робіт.

Хід уроку

І Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.


  1. Вступна бесіда

Жовтогарячим червоним вогнем дерева палають під буйним дощем . Пожежа в діброві аж неба сягла. А дощик не відав, що нова пора року прийшла.

- Чи здогадались ви, про яку пору йдеться у вірші? – А про яку саме осінь? – На який час припадає ця пора? – Саме ці дні у нас на календарі, саме вони приваблюють розкішною красою осінніх барв. Загадкова, незбагненна пора року! Щоразу неповторна у своїй красі і витівках. Чарівність її ми спостерігали впродовж багатьох уроків, проведених в природі. Сподіваюсь. Серед вас не залишилось байдужих до цієї величної краси.

- Пропоную розпочати урок піснею «Лине осінь золота» (сл. Т.Мезенцевої, муз. В.Коваленко) 2. Бесіда за дитячими малюнками. Осінь… Скільки тепла в цьому сонячному слові, скільки тепла і тихого смутку. Від ваших робіт, що на виставці стало радісніше.

- Які фарби допомогли вам створити образ осені, змалювати її красу?

3.Словникова робота.

- Хочу звернути вашу увагу на ще один колір – пурпур. Чи доводилось чути це слово? Можливо, хтось зможе пояснити його значення?

- Допоможе з’ясувати значення слова тлумачний словник (С. 124)

Пурпур – темно–червоний колір з фіолетовим відтінком.

4. Бесіда за творами В.О.Сухомлинського та народною творчістю. (В.Сухомлинський «Дід Осінник», «Золотокоса», «Золоті стрічки»; легенда про осінь.)

5.Формування творчої уяви через спостережливість.

-Золотава осінь з її соковитими барвами знайшла відображення і в поетичному слові. Пригадайте уривки віршів, у яких змальовано різнобарв’я осені (діти читають вірші про дерева восени).

- Які ще дерева полонили вас своєю красою?

Фізкультхвилинка (співаючи пісню «Дубочок», виконують ритмічні рухи).

VІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

На сьогоднішньому уроці перед вами стоїть завдання: написати художній твір – опис «Барви осіннього парку» на основі власних спостережень.

V. Розвиток мовних умінь.

1. Порівняльний аналіз текстів. Настала осінь. Стає прохолодніше. На деревах почало жовкнути листя. Небо часто вкривається хмарами.



Жовтокоса чарівниця осінь примчала на золотому коні у ліси і парки. Торкнулася чарівною паличкою по верхівках дерев. І зашелестіли на них багряні шати, золоті мережані намітки, жовтогарячі платтячка. На землі рясніє барвистий килим. На високому небі повільно пливуть хмари. Ніби білі кораблі. Чудово навкруги!

- Яку пору року описано в двох текстах? – В якому автор лише повідомляє про ознаки осені? - Чим відрізняється ІІ текст? – Що вказує, що ІІ текст - це художній опис?

2.Робота над змістом твору.

- Прочитайте тему твору. Вдумайтесь в неї. - В якій частині потрібно розповісти про барви осені? – А де ми спостерігали цю красу? – У якій частині опису треба розповісти про це? – Можливо, хтось знає, як би він розпочав свій твір? – Про що напишете у кінці твору?

3. Робота з опорними словами, що записувались впродовж уроку.

VІ. Створення емоційного фону і психологічного настрою перед са-мостійною роботою учнів.

-Послухайте п’єсу П.І.Чайковського «Осіння пісня» - Які картини чи образи вималювались у вашій уяві? Поділіться.

VІІ. Самостійна робота учнів.

VІІІ. Перевірка написаного.

ІХ. Підсумок уроку

- Я радію, що різнобарв’я пройшло крізь ваші серця, що ви пройнялися цією урочистою красою. Умійте насолоджуватись природою нашого краю.

Тема Слова ,що називають ознаки предметів . Їх роль у мовленні. (2 клас)

Мета: ознайомити дітей із лексичним значенням слів, які називають ознаки предметів; формувати вміння ставити запитання до слів, добирати різні ознаки до предметів і явищ, розвивати інтерес до виражальних можливостей слова, збагачувати словниковий запас учнів, прищеплювати бережливе ставлення до хліба, любов до матері.

Обладнання: підручник (Білецька М.А., Вашуленко М.С. Українська мова: Підр. Для 2 кл. – К.:Освіта, 2003. – Ч.І) ,прислівя, Вірш В. Лущука «Мама».


Хід уроку

І. Організаційний момент.

Знову лунає дзвінок, поспішаймо на урок. Будемо рідну мову вивчати щоб її добре знати. Бо вона така чарівна! Поміж мовами – царівна.



ІІ. Актуалізація опорних знань. – Прочитайте загадку. Відгадайте. Зверніть увагу на виділені слова. До якої частини мови вони належать? Чому ви так думаєте? Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть — красується. З печі — на блюдо, їжте мене, люди, на здоров’ячко. (Коровай, хліб, буханець.)

Словникова робота.

Черінь - 1. Нижня площина, дно печі, де горять дрова — місце для випікання хліба і варіння страв. 2. Площина над зводом печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать зерно і т. ін.

- Які слова допомогли вам відгадати загадку? – Так, саме слова, які вказали на ознаку хліба. –А які ще ознаки до слова хліб підібрали б ви?

Гра «Мікрофон»

Хліб пахучий. Хліб життєдайний. Хліб запашний. Хліб насущний. Хліб житній. Хліб пшеничний. Хліб свіжий. Хліб черствий. Хліб припечений. Хліб святий.

-Яке висловлювання нагадує вам, як потрібно відноситися до хліба? - Бачите, як можна за допомогою слів, які називають ознаки, багато розповісти про предмет. І скільки таких слів!

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

- Сьогодні ми розпочинаємо вивчення слів, що називають ознаки предметів. Вивчення цієї теми дозволить нам впізнавати їх, добирати, збагатити наше мовлення новими словами.



VІ. Сприйняття та осмислення матеріалу.

- Саме слово ознака вказує характерну рису, прикмету, за якою можна розпізнати що – небудь. Ознаки можна добирати за кольором, за формою, за смаковими якостями, за характером тощо.

1.Визначення ознак предметів.

- Зараз я буду називати предмет, а ви доберіть ознаку, яка вказуватиме колір. ( огірок, слива, помідор, банан)

- Тепер доберіть ознаку за смаковими якостями (малина, яблуко, гірчиця, сіль, мед,щавель).

- А зараз доберіть ознаку за матеріалом, з якого предмет виготовлений (стіл, чайник, чашка, бутила, сметана, цукерка)

- На які запитання відповідали усі слова ознаки? Перевірте свої висновки за правилом, що на с. 117.

Фізкультхвилинка. -Давайте запросимо сонячного зайчика. Раз! Два! Час вставати. Будемо відпочивати. Три! Чотири! Присідаймо, Швидко втому проганяймо. П'ять! Шість! Засміялись, Кілька разів понахилялись. Зайчик сонячний до нас Завітав у вільний час. Будем бігати, стрибати, щоб нам зайчика впіймати. Сім, вісім. Час настав Повернутись нам до справ.



Каліграфічна хвилинка. С с ячн он ий сонячний

2.Добирання слова за названими ознаками (вправа 254)

3. Робота в групах

Завдання для І групи: пояснити прислів’я, підібрати ознаки до слова мама.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Завдання для ІІ групи: пояснити прислів’я, підібрати ознаки до слова сонце.

Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.

4. Презентація роботи груп, складання діаграми Вена ( спільні ознаки до слів мама та сонце)

5. –А тепер, використовуючи ознаки, які ви добирали спробуйте відтворити вірш В.Лущика «МАМА».

Мама, мамочка, матуся,

Я до неї пригорнуся.

Вона( добра) і( привітна),

Ніби сонце в небі,( світла).

В. Лущик


V. Підсумок уроку

-Ознаки – це слова , які забарвлюють нашу мову. Сподіваюсь, що ви будете хорошими художниками свого мовлення.



VІ.Домашнє завдання. Вправа 256, до слова ВЕСЕЛКА доберіть ознаки.























































База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка