Оголошення про визволення Києва голос Левітана Вед 1



Скачати 42.42 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір42.42 Kb.
Гімназія «Ерудит»

Сологуб Н.В, учитель історії

Визволення Києва (сценарій лінійки )



(оголошення про визволення Києва голос Левітана)

Вед 1


  1. 6 листопада 1943 року , 70 років тому назад , проявивши масовий героїзм , мужність і самопожертву , солдати і офіцери 1-го Українського фронту , яким керував Микола Ватутін звільнили столицю України , місто Київ . Сьогоднішній день – це день пам’яті і скорботи, вшанування загиблих і поваги до живих . Усім тим, хто пройшов шляхами війни , хто пішов у безсмертя і тим, хто ще живе серед нас присвячується .

2. Це на світанку сталося колись:

Стривожений, із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,

Неначе розпанаханий кинджалом.

Війна назустріч молодому дню.

Із гуртком, із брязкотом котилася.

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.

3. Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
Із ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому...
А небо світле закрили чорні хрести!
Господи! Боже! Якщо ти є, захисти!..
Крізь руки у двір гусенята малі...
І кров на траві .. І кров на землі...
І шипить у ставку гаряче залізо,
І полум'я дике шугає над лісом...
І мама мовчазно-бліді, мов стіна...
І тато поволеньки кажуть: «Війна...»
Києвом німецьке командування планувало оволодіти за тиждень . 11 липня 1941 року розпочалась Київська оборонна операція , а вже на 21 липня Гітлер запланував парад німецьких військ на Хрещатику. Але місто героїчно боролось, боролось в лавах Червоної армії ,в загонах народного ополчення , боролось день і ніч , копаючи окопи і будуючи лінії укріплень . Лише через 72 дні оборонних боїв, 19 вересня ворог вступив у Київ

У Голосієво сосни голосять

Бомби фашистські з корінням їх косять

Б’ється від гніву Дніпро в береги

Ворог підступний засів навкруги

Віяло димом , як трутою, гірко

Дим аж душив Володимирську гірку

В парку Шевченка – де близько бульвар

Журно на Київ дивився кобзар

Києве, Києве – красеню –місто

Весь ти в руїнах, розбитий геть- чисто

Смерть і пожежі на кожному кроці

Все це було в сорок першому році

Під час відступу від Києва в оточення потрапило більше ніж 500 тис солдат і офіцерів Радянської армії разом із штабом Південно-Західного фронту . 20 вересня 1941 року загинув командуючий фронтом Михайло Петрович Кирпонос , а 23 вересня - начальник штабу - Висиль Іванович Тупіков , ім’я якого носить наша вулиця.

Кругом війна, жорстока і невпинна

Вночі палають села і міста

І все це неповторна і свята

Твоя єдина в світі Україна

І навіч бачиш ти яка злочинна

Яка підступна ворога мета

і знаєш , в кожнім серці вироста

священної ненависті лавина

Колючий дріт нацистської неволі обплутав Київ на довгих 778 днів . Розстріли , арешти, облави, голод стали повсякденням. Проте , навіть у цих нелюдських умовах місто боролось . За час окупації підпільні організації міста і області провели 490 бойових операцій і знищили 30 тис гітлерівців.

Радянське командування вирішило розпочати звільнення Києва з південного , Букринського плацдарму. Але прорватись у місто не вдалося. За новим планом штурм міста мав відбутись з північного , Лютізького плацдарму. З 25 жовтня по 3 листопада 1943 року через Дніпро на Лютіж було перекинуто 1500 гармат, майже 500 танків, 150 тис солдат . Історія воєн до того не знала переправи такої кількості військ при повній дезінформації ворога. Наступ з боку Лютіжа був повною несподіванкою для ворога.

Згадую рік сорок третій,

Юність солдатську свою,

Що пронеслась на лафеті

в смертнім кривавім бою.

Бачу Славутича кручі,

Мінами зритий плацдарм,

В лозах окопи сипучі…

Чую могутній удар

Не забути цієї дати

Ніч, осіннього вітру шквал

Причаїлись у тьмі солдати

І Ватутін дає сигнал

Над водою здригнувся морок

І сказала земля - пора

Ой не ждав під Лютіжем ворог

Вогненного повіддя Дніпра

Затремтіли зірки від стужі

Закипів , застогнав прибій

Коли в наступ пішли «Катюші»

Коли рушили танки в бій

Ввечері, 6 листопада , Москва салютувала доблесним військам, що визволили Київ . 17,5 тис воїнів були нагороджені орденами і медалями , 668 з них відзначені званням Героя Радянського Союзу. Більше 150 тис солдат і офіцерів загинули, визволяючи наше місто . Схиляємо голови перед їх самопожертвою. Подвиг їх безсмертний . Пам’ять загиблих на фронтах, закатованих у нацистських катівнях, спалених у пекельних крематоріях, замучених голодом, замордованих страшною війною, вшануймо хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Кривавим сном відкорчилась війна

Літа зарубцювали давні рани

Під кулями ворожими сповна

За тишу заплатили ветерани

В атаки йшли не ради нагород

Поранені страждали в медсанбатах

За цвіт життя завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам


Спогади …пам'ять.. Вона нетлінна і вічна , вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій , з чорно-білих кадрів кінохроніки . Ми пам’ятаємо…

Я пам’ятаю свого дідуся …. , я пам’ятаю свого прадіда, який…. .

Разом --ви пам’ятайте !

Та жорстока війна не вривалась в дитинство моє

Листоноша в наш двір не приносила чорної звістки

Але спокою пам'ять ні вдень ні вночі не дає

Бо так рясно зійшли по стражденній землі обеліски

Я до них покладу найкрасивіші квіти землі

І холодний граніт обігрію своїми руками

Пролітають роки, як у небі ключі журавлів

І все менше стає ветеранів з роками

Назавжди будуть в пам’яті народній


Всіх цих полеглих мужні імена,
Хто бився з ворогом у тій безодні,
Кому життя урвала та війна.
Всі, хто за нас поліг у вирвищах смертей,
Ви в пам”яті Землі, ви – у серцях дітей…
Ви з нами кожен день у творчості, в труді,
На київській землі ви вічно молоді.
Розквітають знову маки


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка