Олександр Олексійович (20. 01. 1918, с. Введенка, Задонський р-н Липецької обл. Росії 28. 02. 2006, м. Київ) хірург. Народ у сел родині. З відзнакою закінч лікувальн ф-т Кубанськ мед. ін-ту (1941). 1941-1944 гол



Скачати 13.26 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір13.26 Kb.
ШАЛІМОВ Олександр Олексійович (20.01.1918, с. Введенка, Задонський р-н Липецької обл. Росії – 28.02.2006, м. Київ) – хірург. Народ. у сел. родині. З відзнакою закінч. лікувальн. ф-т Кубанськ. мед. ін-ту (1941). 1941–1944 – гол. лікар і хірург у сел. Нерчинський Завод Читинської обл. 1944–1946 – гол. лікар і зав. хір. відділ. Петровськ-Забайкальської міської (міжрай.) лікарні Чит. обл. 1946–1950 зав. хір. відділ. Брянської обл. лікарні. 1950–1952 – гол. хірург Орловського облздороввідділу і зав. хір. відділ. обл. лікарні. 1952–1953 – асистент госпіт. хір. клініки Курського мед. ін-ту. 1953–1957 – гол. хірург Брянського облздороввідділу і зав. хір. відділ. Брянської обл. лікарні. Канд. мед. наук (1955). 1957 – в.о. доц. каф. госп. хірургії Хар­к. мед. ін-ту. 1957–1959 – доц. каф. фак. хірургії ХМІ. Докт. мед. наук (1958). 1959 – в. о. проф. каф. фак. хірургії ХМІ. З 1959 – зав. каф. торакальн. хірургії та анестезіології Укр. ін-ту вдосконал. лікарів. Проф. (1961). 1965–1970 – директор створен. ним Харк. НДІ загальн. та не­відклад. хірургії. З 1970 – зав. каф. торакоабдомінальн. хірургії Київ. ін-ту вдосконал. лікарів, директор НДІ гематології та переливання крові. 1972–1988 – директор Київ. НДІ клін. та експеримент. хірургії, з 1988 – почесн. директор. З 1975 – засновник і директор Ін-ту хірургії та трансплантології. Перш. провів вдалу пересадку підшлунк. залози хворому на діабет, розробив і впровадив нові методи операцій за онколог. захвор., захвор. легенів, органів травлення, судин, серця. Основоположник рекострукт.-відновл. ангіохірургії, мікрохірургії, ендоваскул. хірургії в Україні. Під кер-вом Ш. проведено першу в Україні операцію пересадки серця. Здійснив близько 40 тис. операцій. Автор понад 830 наук. праць. Підготував 48 докт. і понад 80 канд. наук. Депутат ВР України впродовж 22 р. Гол. ред. ж. «Клінічна хірургія». Засл. лікар РРФСР (1956). Засл. діяч науки УРСР (1967). Акад. АН УРСР (1978). Акад. АМН України (1993). Герой Соц. Праці (1982). Герой України (2005). Держ. премія УРСР (1977, 1985). Держ. премія СРСР (1985). 2 ордени Леніна, 3 інші ордени СРСР, 4 ордени України, медалі СРСР, ордени та медалі інш. держав. Почесн. громад. Харкова і Києва. Ім’я Ш. носить Нац. ін-т хірургії та трансплантології НАМН України.

Робак І.Ю.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка