Опис досвіду роботи Розвиток навичок швидкісного читання учнів початкових класів як шлях до успішного навчання



Скачати 99.16 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір99.16 Kb.
Відділ освіти Волноваської районної державної адміністрації

Опис досвіду роботи



Розвиток навичок швидкісного читання учнів початкових класів

як шлях до успішного навчання

Учителя початкових класів

Волноваської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6

Міняковської Оксани Віталіївни

2014 р.

Сьогодні читання пронизує усі сфери нашої життєдіяльності. Воно покладене в основу освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної діяльності людини. Розвиток сучасних технологій потребує набагато вищого рівня сформованості вміння читати, ніж раніше. Стрімке зростання обсягу інформації, яку необхідно засвоїти і обробити, потребує збільшення темпу читання, швидкості і якості розуміння прочитаного. З огляду на це, читання стає основою освіти і самоосвіти, провідною навичкою самоосвіти людини упродовж життя.



Навчити дітей добре читати - одне з найважливіших завдань школи.

В. О. Сухомлинський зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання – ніби брудне вікно, крізь яке нічого не видно.

Виробити в учнів уміння самостійно поповнювати свої знання можливо лише тоді, коли вчитель навчить кожного з них (навіть і того, хто має уповільнене мислення, обмежені здібності) читати свідомо, швидко, правильно.

Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань, прагнення самостійно збагачуватися ними – таке завдання я поставила перед собою.

Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Попереду 12 довгих і важких років навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має. Джерелом такої радості може й повинна стати книга.

Працюючи з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках. Нам, вчителям, необхідно навчити учнів читати свідомо, виразно, швидко. Це одне з першочергових завдань вчителів початкових класів. Читання нерозривно пов’язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре вміє визначити головну думку твору, робити висновки з прочитаного, тобто вміє логічно мислити, то йому легше дається розв’язання задач з математики. Особливо важливо, щоб, починаючи з першого класу, діти вміли добре читати. Це запорука успішного навчання в наступних класах.

Без високої культури читання, акцентував В.О.Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту.

Проблема формування навички читання завжди була і є актуальною, детально дослідженою як в психолого-педагогічному так і в методичному плані.

Психолого-педагогічні засади проблеми були встановлені Т. Єгоровим, О. Леонтьєвим, М. Жинкіним.

Значного розповсюдження і застосування у практиці масової школи набули системи вправ для формування навички швидкочитання І. Т. Федоренка, В. М. Зайцева та комплекс вправ для формування правильного свідомого, виразного та швидкого читання Б. В. Динги.

Про важливість швидкого читання В. О. Сухомлинський писав: "Читання - це віконце в світ, найважливіший інструмент навчання, воно має бути вільним, швидким - лише тоді цей інструмент буде готовий до дії".

Чи можливо з самого початку вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.

Ствердну відповідь на це питання дає методика, розроблена педагогічним колективом під керівництвом вчителя Б. В. Динги. Всі учні цієї школи, закінчуючи 1 клас, читають уголос новий текст у найвищому для вказаного віку темпі - до 150 слів на хвилину.

У системі Б. В. Динги передбачено велику кількість вправ для формування навичок правильного, свідомого і виразного читання. Проте швидкість визначена найголовнішою якістю. Переконатись у цьому можна, розглянувши залежність свідомого читання від швидкості. Дочитавши речення до кінця, потім нелегко пригадати, з чого воно починалося, особливо - довге. Ще важче у пам'яті втримати прочитану сторінку. Отож для усвідомлення змісту потрібне цілісне сприйняття тексту, а це, в свою чергу, залежить від швидкості читання.

Чи впливає швидкість на виразність читання? Швидко читаючи дитина бачить текст наперед і думає над змістом та засобами мовної виразності для передачі його слухачам. Виходить, запорука виразності – швидкість.

Швидкість читання істотно впливає на якість запам'ятовування матеріалу: увага школяра спрямована не власне сам процес, а на сприйняття прочитаного.

При повільному читанні діти просто гублять початок фрази, ще не дочитавши її до кінця. Уявімо: уже в 9 класі обсяг домашніх завдань становить у середньому 6 500 слів. Неважко підрахувати, що учень, читаючи в темпі 80 слів за хвилину, витратить (якщо читати без упину) 1 годину 20 хвилин на те, щоб лише раз прочитати тексти. Але оскільки така низька швидкість заважає сприйняттю, то школяр мусить читати повторно, можливо, і втретє. Ось чому діти, які опановують до 90 слів за хвилину, вчать уроки вряди-годи, а ті, хто читає ще повільніше, практично взагалі не в змозі їх готувати.

Практика багатьох шкіл свідчить, що до школи приходять діти з різним рівнем готовності вчитися. Відмінності між ними досить великі. Вже серед першокласників виділяють групи дітей зі значним діапазоном індивідуальних виявів. Особливо це помітно щодо сформованості навички читання:

- завжди є невеликий відсоток дітей, які читають вільно;

- певний відсоток дітей, які ще до школи оволоділи способом читання складами і словами;

- більшість становлять діти, які знають букви, але не можуть утворити склад або плутають звукові значення літер.

І тоді виникає питання, як у колективі з різним рівнем читацької майстерності в одних не загасити жагу до читання, інших спонукати вдосконалювати свою навичку, а частину просто навчити читати. Зрозуміло, що рівень навчальних досягнень учнів прямо пропорційно залежить від сформованості навички читання.

Тому ключові моменти моєї роботи такі:


  1. Опрацювання всього матеріалу повинно спиратися на природне бажання дитини гратися, фантазувати, діяти. Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді, коли вона живе у світі гри, казки, фантазії, творчості. „ Без них вона – засушена квітка ” , -  говорив В.О. Сухомлинський.

  2. Використання в своїй роботі розроблені науковцями і практичними педагогами методики формування навички читання.

  • Методика професора І.Т Федоренка, яка дає змогу виробити чіткість вимови, розвивати артикуляційний апарат, швидкість і точність сприймання (зорові і слухові диктанти); 

  • Методика багаторазового перечитування тексту;

  • Методика Кушніра ( текст начитується на аудіпристрій, діти читають мовчки за читаючим );

  • Методика І.Г.Пальченка. Передбачає роботу з дітьми, які мають техніку читання 0 – 10 слів (пропонує слухання читання вчителя, читання за ведучим, читання в парі, з пришвидшенням темпу, переказ з опорою на текст, читання з переходом на невідомий уривок).

  • Методика В.Едігея (робота з деформованими словами).

  1. Формувати навичку читання допомагають різноманітні вправи і завдання, які спрямовані на:

  • розвиток мовного апарату;

  • розвиток правильності вимови, читання;

  • безпомилкове сприйняття слів, речень, тексту;

  • розвиток догадки (антиципації) на різних рівнях;

  • розвиток швидкості при читанні вголос і мовчки;

  • розвиток уваги та пам’яті  в процесі сприйняття.

Вважаю, що з самого початку треба вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.

Щоб удосконалити ці навички, використовую таку систему вправ:

• для розвитку правильної орфоепічної вимови;

• для подолання заміни, пропусків букв у словах.

Підвищенню швидкості читання сприяє використання такої системи вправ:


  • для розширення кута зору;

  • для розвитку артикуляції і дихання;

  • для подолання бар'єру промовляння;

  • для активації мислення;

  • для розвитку уваги і пам'яті.

Виразність читання досягається при використанні наступної системи вправ:



  • для розвитку навичок техніки мовлення;

  • для розвитку навичок логіки мовлення;

  • для розвитку навичок емоційно-образної виразності.

Система вправ для розвитку усвідомлення прочитаного має бути такою:

  • для розуміння окремих слів, словосполучень;

  • для усвідомлення зв'язних висловлювань;

  • творча робота.

На уроках читання використовую інтелектуальні ігри, які сприяють вдосконаленню навички читання, полегшують засвоєння програмового матеріалу, пожвавлюють навчально – виховний процес, активізують увагу, образне мислення, привчають дітей до пошукової розумової діяльності, розвивають зосередженість, стійкість інтелектуальних процесів, скеровують у бажане русло основні мислительні операції – аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування. Дітям цікаво розгадувати загадки, ребуси, кросворди, шаради, лабіринти, анаграми і т. ін. Їм подобаються такі види роботи, так як дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу, самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості і творчості.

Щоб підтримати інтерес до читання, впроваджую різноманітні форми уроків з використанням інтерактивних технологій: урок – гра, урок – змагання, урок – казка, урок – подорож, урок – КВК, урок – вікторина, урок – свято та ін.

Збагаченню практики читання сприяє і цілеспрямоване позакласне читання. Тому я намагаюсь ґрунтовно продумувати методику і зміст уроків позакласного читання, спеціально добираю тексти для окремих учнів чи групи учнів, враховуючи їх мовленнєвий розвиток.

Уроки позакласного  читання є складовою частиною навчального предмета – читання. На цих уроках я маю можливість працювати над вдосконаленням читання, розвитком зв’язного мовлення, збагаченням словникового запасу дітей. 

В позаурочній діяльності з книжкою і серед книжок мої учні оформлюють класну картотеку, книжкові виставки, відвідують бібліотеки, переглядають фільми, збирають матеріали з дитячої періодики, збирають ілюстрації до вказаної теми, ведуть класний щоденник читання.

У позакласний час з учнями організовую інсценізацію творів. Ця робота їм дуже подобається. Діти читають свої ролі, інколи майже вдвічі швидше, ніж твори у класі. Причому швидкість відповідає характеру персонажів, сприяє кращому усвідомленню твору в цілому.

А також використовую такі резерви навчання читанню, які допомагають навчити учнів читати швидко.

1. Не довготривалість, а частота тренувальних вправ. Людська пам’ять краще пам’ятає те, що з’являється періодично, час від часу, а не постійно перед очима. Саме це створює подразник і запам’ятовується краще. А тому щодня, через певні проміжки часу, необхідно проводжу невеликі за об’ємом вправи. Тобто тренуватися в читанні часто, порціями, по кілька хвилин краще, ніж читати 1-2 години без відпочинку.

2. Напівголосне читання (читання-гудіння). Саме воно було основним елементом навчання читанню в школі В. Сухомлинського. Учні класу читають вголос, але так, щоб не заважати товаришам.

3. Поурочні п’ятихвилинки читання. Будь-який урок починається з того, що діти відкривають книгу і 5 хв. читають в режимі читання-гудіння, а потім проводиться звичайний урок. Такі поурочні п’ятихвилинки дають тижневий тренаж об’ємом 120 хвилин.

4. Читання перед сном. Це може бути невелике оповідання чи вірш. Останні події дня фіксуються емоціональною пам’яттю, і час, який людина спить, допомагає зберегти, зафіксувати останні події дня. Ось чому добре, коли читання є останньою подією дня.

5. Режим помірного читання. Після певного часу, коли дитина читала, їй необхідно дати перерву. Не забувати про відпочинок для очей, губ та язичка.

6. Читання у темпі скоромовки. На кожному уроці відводиться час, коли діти вчаться читати скоромовкою. Саме тоді розробляється мовний та артикуляційний апарат, працюють на повну силу органи дихання, язик, губи. Від дитини вимагаю читати чітко правильно.

7. Проведення самозамірів читання. Під кінець читання залишати 2-3 хв., щоб провести самозаміри читання. Учень читає у своєму темпі, напівголосно, самостійно підраховує слова, записує їх кількість у таблички, які зберігаються у щоденнику.

Також важливою складовою формування швидкісного читання є систематична перевірка техніки читання, результати якої заносяться у спеціальну порівняльну таблицю. Я перевіряю її наприкінці кожного місяця, діти люблять такі перевірки, сприймають як свято, порівнюють зі своїм попереднім результатом, захоплюються тими учнями, що читають найбільше.

Таким чином, комплексне і систематичне використання вищезазначених методичних прийомів дали прогнозований результат. А саме: кількість учнів у моєму класі – 19, 8 з яких опанували навичками швидкісного читання більше норми у 2 рази – мають високий рівень навчальних досягнень, 9 – в межах норми – мають достатній рівень, 2 – близько норми – середній рівень.



Література:

  1. Богатир В. Формування навички швидкого читання - Початкова освіта. - 2005.-Ш8.-с.14-16.2.Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки - Початкова школа. - 1991.-№4.-С.22-26.

  2. Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст - Відкритий урок. - 2002. - № 10. -с.74-76.

  3. Локалова Н.Як навчитися читати швидше - Початкова освіта. - 1999.-№ 3.-с.3-4.

  4. Пальченко Л.I. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання - Із досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка - Початкова школа. - 1991. - № 4. – с.19-22.

  5. Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах - Початкова освіта. - 2002. - № 8. - с.4-5.

  6. Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання - Початкова освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.

  7. Курпіта В .1. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання - Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.38-46.

  8. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтения. - М: Просвещение, 1991. - 32 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка