Опис досвіду роботи вчителя географії Павлусів О. С. над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках географії»



Скачати 197.65 Kb.
Дата конвертації28.03.2016
Розмір197.65 Kb.


Опис досвіду роботи вчителя географії Павлусів О. С. над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках географії»

Павлусів Ольга Степанівна має повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю «викладач географії», «філолог, викладач української мови та літератури» і працює на посаді вчителя географії та економіки у Вовчищовицькому НВК з ­­­­1998 року.

Життєве кредо вчителя: «Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом».

Педагогічне кредо вчителя: «Відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися і розквітнути »

Географія у школі завжди була важливою світоглядною дисципліною. Адже географія охоплює практично всі галузі життя нашого суспільства та довкілля, включаючи у собі дані з багатьох інших наук (геології, астрономії, екології тощо.). Географічні знання дозволяють сформувати просторове бачення світу, побачити взаємозв'язку поміж усіма об'єктами явищами, зрозуміти сутність процесів, які у природі та суспільстві.

Оволодівши географічними пізнаннями, людина усвідомлює себе частиною навколишнього простору, відтворює собі цілісну картину сучасного світу.

Пізнавальний інтерес, безумовно, є основою навчання. Знайти оптимальні методи і засоби, які дозволять активізувати пізнавальний інтерес учнів, підвести їх до розуміння, що географія пронизує всі сторіни життя людини й може бути застосована у різноманітних питаннях, починаючи з особистих і закінчуючи суспільними, - завдання кожного вчителя географії.

Однією з умов підвищення ефективності вивчення географії в сучасній школі є побудова процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання та гуманітаризації географічної освіти. Це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. В. Сухомлинський говорив: «Школа повинна бути не коморою знань, а середовищем думки. От тоді-то предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини».

Особистість може розвиватися лише за умов активної розумової діяльності. До цієї ж проблеми звертається і В.О. Сухомлинський. У 25 пораді вчителеві він пише, що «без активної розумової діяльності неможливі ні інтерес, ні увага школярів».

Питання активізації навчання учнів відносяться до числа найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності в навчанні має певне значення, оскільки  від якості навчання як діяльності залежить результат навчання, розвитку та виховання учнів. Ключовою проблемою у вирішенні завдання підвищення ефективності та якості навчального процесу є активізація навчання учнів. 

Процес формування пізнавального інтересу до предмета проходить під впливом різних факторів, але учителю необхідно виявити найбільш істотні з них. Вирішальними можна назвати такі:

- зміст предмета;

- методи навчання;

- діяльність учнів.

Зміст предмета учитель реалізує через методи навчання і діяльність учнів на уроці.



Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одне з головних завдань вчителя географії. Тому вчи­телі перебувають у постійному пошу­ку різних форм навчання. Традиційні форми та методи навчання не зав­жди забезпечують глибоке вивчен­ня навчального предмета. Через те завдання сучасного вчителя — використовувати такі форми і методи навчання, які зро­били б урок цікавішим, підвищили б інтерес учнів до вивчення пред­мета, активізували б їхню навчальну діяль­ність.

Кожен учитель, плануючи уроки географії, а потім і в процесі їх проведення, докладає значних зусиль для активної діяльності учнів, адже це є важливою вимогою до сучасного уроку.

Сучасний учитель географії – учитель, який докорінно переосмислив свою роль у навчально-виховному процесі з урахуванням новітніх рис суспільства, адже перед ним стоїть завдання виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Працюючи 16 років у школі Павлусів Ольга Степанівна дійшла висновку, що уроки насичені різноманітними навчальними ситуаціями та методами роботи сприяють розвитку в учнів самостійності, дослідницьких навичок та формують творчі здібності. На таких уроках панує ділова, творча атмосфера, учні з задоволенням вступають в діалог з учителем, взаємодіють один з одним та у вчителя з’являється можливість коригувати інтелектуальний та творчий потенціал учнів.

Тому протягом п’яти років працює над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках географії». Готуючись до кожного уроку, продумує хід заняття, добирає ефективні методи та прийоми. Під час проведення уроків використовує як традиційні так і нетрадиційні методи навчання. Серед традиційних – словесні (евристичну бесіду, пояснення, розповідь, інструктаж), наочні (ілюстрацію, демонстрування, спостереження), практичні (вправи, географічні задачі, практичні, графічні й дослідні роботи, контрольні (контрольні роботи), самостійні (робота з навчальною і довідковою літературою) методи.

З метою розвитку особистості дитини використовує також у навчально-виховній діяльності інтерактивні методи навчання та ІКТ.



Використання ІКТ можливе на будь-якому етапі навчальної діяльності уроку.

Пояснення нового матеріалу

• Підбір текстового й графічного матеріалу по темі уроку.

• Створення навчальної презентації.

Закріплення вивченого матеріалу

• Організація індивідуальних виступів учнів за заздалегідь підготовленим вчителем матеріалами.



Інтерактивні методи

Мотивація

- Кросворд

- Мозковий штурм (Колективна робота. Пошук відповіді на складне питання шляхом висловлення суджень, пошуку істини).

- Читаємо і дивимося ! (Використання художньої і науково - популярної літератури, фрагментів художніх та науково-популярних фільмів).

- Проблемне питання. (На початку уроку ставиться проблемне питання, відповідь на яке потрібно дати в кінці уроку, вивчивши його матеріал).

Перевірка домашнього завдання

- «Шпаргалки» (Учні готують вдома «шпаргалки» по вивченому матеріалові, використовуючи тільки умовні знаки, малюнки).

- Тести різних видів

- «Вірю - не вірю» (Учні повинні підтвердити або спростувати інформацію, яку повідомляє вчитель)

- «Так-ні»

- Знайди помилку



Вивчення нового матеріалу

- «Засекречений об’єкт» (Робота в парі. Учні зашифровують інформацію про певний географічний об’єкт, який повинна відгадати інша пара учнів.



Узагальнення і систематизація знань

- «Вірю - не вірю»

- «Знайди пару». (Терміни і визначення розкидані окремо по класній кімнаті. Потрібно знайти до терміна відповідне визначення. Наприклад, географічні координати (назва об’єкта – координата)).

- «Знайди помилку».

- Встановити відповідність. (Робота в парі, групі. Учні встановлюють відповідність між термінами та їх визначеннями).

- «Ти - мені, я- тобі». (Робота в парі. Учні задають один одному питання по темі уроку).



Поточний контроль (тести, географічні диктанти, задачі, картографічний практикум, географічний практикум, знайти відповідність)

Тематичний контроль (контрольна робота, тестове опитування)

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання.

На своїх уроках Ольга Степанівна намагається бути організатором процесу навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

Впровадженням інтерактивних методів Павлусів О.С. починала з опрацювання праці Пометуна і Пироженка «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання», у якій викладені основи класифікації і особливостей застосування цих методів. У впроваджені їх в практику навчання географії допоміг посібник Довгань Г.Д. «Інтерактивні технології на уроках географії», виданий видавничою групою «Основа». І, нарешті, допоміг досвід вчителів, елементи якого трапляються на сторінках фахового журналу «Географія», який видається тою ж таки видавничою групою. На основі опрацьованої інформації планує і спрямовує свою діяльність.

Для того, щоб охопити весь необхідний навчальний матеріал і глибоко його вивчити, планує роботу заздалегідь. Учням дає випереджаючі завдання з відповідних тем. На одне заняття підбирає одну або дві інтерактивні вправи. Під час інтерактивної вправи дає учням час подумати над завданням, важливим є обговорення. Інтерактивна вправа визначає кінцевий результат.

Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називає тему дискусії і запрошує учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовує за такими етапами:

• Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.

• Ідеї записуються на дошці.

• Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.

• Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.

• Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему.

Під час проведення «мозкового штурму» дотримується таких правил:

• збирає якомога більше ідей щодо розв'язання завдання або проблеми;

• змушує працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї;

• подає кілька своїх ідей або розвиває ідеї інших;

• не обговорює і не критикує ідеї інших.

Наприклад, під час проведення уроку у 6-му класі на тему «Основні форми рельєфу Землі. Гори» для «мозкового штурму» пропонує запитання: «Як, на вашу думку, виникають гори»? Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

Робота у великій групі (тобто з усім класом) - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми.

Намагається уникати «закритих» питань, на які можна однозначно відповісти «так» чи «ні», ставить відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», заохочує учнів висловити свої думки, судження, почуття. Демонструє увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання чи висновок.

Наприклад, у 10 класі на уроці по темі «Країни Африки» для обговорення пропонується питання: «Відомо, що більшість країн Африки у різні часи були колоніями європейських країн. Як це вплинуло на їх розвиток?», або «Чому Японія, не маючи власних сировинних ресурсів для розвитку господарства, належить до країн «Великої сімки» і займає перше місце серед економічно розвинутих країн Азії?». Учні опрацьовують текст підручника, матеріал з додаткових джерел і разом обговорюють виниклі ідеї.

Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон».

«Коло ідей» — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Господарство України» у 9-му класі учні висловлюють свою позицію щодо того, які галузі господарства потрібно розвивати в країні. Такий метод також використовує під час вивчення проблем та перспектив розвитку економічних районів України. Учні обов’язково повинні обґрунтовувати свою думку.

«Мікрофон» - по черзі викликає учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. Наприклад, при вивченні теми «Країни Європи» в 10 класі пропонується ситуація: Уявіть, що ваші знайомі придбали туристичну путівку в одну з країн Європи, скажімо, Італію. І просять вас, як знавця географії, назвати географічні об’єкти, місця в природі, міста, історичні пам’ятки, які їм варто відвідати, перебуваючи в цій країні. Також цей метод використовую під час мотивації навчальної діяльності, коли кожен учень може висловитись відносно очікуваних результатів від даного уроку. Метод «Мікрофон» можна використовувати під час проведення підсумку уроку.

Проводить роботу в малих групах. Більшість завдань виконуються в малих групах або парах, оскільки наповнюваність у класах є невеликою. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. До того ж більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі. Цей метод також дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. Формуючи невеликі групи, об'єдную їх різними способами:

• просить учнів розрахуватися на першого, другого, третього, четвертого, п'ятого...;

• роздає учням різні картинки з тваринами, рослинами, кольоровими папірцями тощо;

• розподіляє за порами року;

• об'єднує із сусідом, сусідкою по парті та учнями ближніх парт.

Наприклад, при вивченні металургії у 9-му класі розділяє клас на 4 групи (трійки): «історики», «економісти», «географи» і «екологи». Кожна група готує запитання сусідній по їх профілю, тобто 1) про історію розвитку галузі; 2) про умови розвитку галузі; 3) про принципи розміщення підприємств; 4) про екологічні проблеми, пов’язані з галуззю. Після опрацювання запитань відбувається обговорення.

Метод «Займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовує його з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування. Таким способом обговорюють проблему доцільності розвитку атомної енергетики в Україні, проблему виробництва електроенергії на ТЕС в умовах недостатньої кількості сировинних ресурсів (антрацитного вугілля) через військові дії на Донбасі, можливість використання альтернативних джерел енергії в Україні під час вивчення теми «Електроенергетика».

Метод «Прес» використовує у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної чи економічної проблеми, яка обговорюється. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання.

Метод «Прес» має таку структуру та етапи.

1. Позиція «Я вважаю, що...» (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору).

2. Обгрунтування «...тому що...» (наведіть причину виникнення цієї думки).

3. Приклад «...наприклад...» (наведіть факти на доказ вашої думки, вони підсилять вашу позицію).

4. Висновки «Отже, я вважаю...» (узагальніть свою думку, про те, що необхідно робити).

Наприклад, при вивченні теми «Країни нової індустріалізації Південно-Східної Азії» у 10 класі учні висловлюють свою позицію щодо можливості розвитку України шляхом країн, що розглядаються.

Виявити різні позиції щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил:

• Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.

• Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.

• Поважати всі висловлені думки.

• Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.

• Не змінювати теми дискусії.

• Заохочувати до участі в дискусії інших.

Для дискусії пропонуються суперечливі питання. Наприклад, у 9-му класі при вивченні хімічної промисловості обговорюється питання «Чи варто в Україні розвивати хімічну промисловість?».

З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовує метод «Акваріум», суть якого полягає в поділі учнів на дві-три групи для виконання ними певного завдання. Гра проходить так. Одна з груп сідає в центрі класу, утворивши внутрішнє коло.Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему, а всі інші спостерігають за обговоренням. На цю роботу відводиться 3—5 хв., після чого група займає свої місця, а вчитель пропонує класу відповісти на запитання: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи достатньо вона аргументована? Який з аргументів найбільш переконливий?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обговорює наступну ситуацію. Усі групи мають по черзі побувати в «Акваріумі», і результати їх роботи обговорюються в класі.

Такий метод застосовує, наприклад, при вивченні теми «Глобальні проблеми людства» у 10 класі. Для обговорення пропонуються ситуації:

1. Проблема війни і миру в сучасному світі: причини виникнення військових конфліктів та шляхи розв’язання.

2. Демографічна проблема людства: «вибух» чи «криза» загрожує людству?

3. Продовольча проблема в різних куточках світу.

4. Глобалізація: що ми знаємо про це.

5. Екологічна проблема – реально вирішити чи ні?

Запитання до класу

- Чи доведена думка?

- Чи погоджуєтеся з думкою групи?

- Який з аргументів був найпереконливішим?

Такий метод доцільно використовувати тоді, коли учні заздалегідь ознайомлені з темою, отримавши попередньо випереджувальні завдання.

Великий інтерес у дітей викликає урок-вікторина. Під час проведення такого уроку використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж запропоновані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність.

Уроки-вікторини найчастіше проводить у 6-му класі як уроки узагальнення знань, наприклад по темах «Гідросфера», «Біосфера».

Активізації пізнавальної діяльності учнів сприяє самостійна робота з вивчення певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, що змушує вдумливо читати текст, осмислювати його. Роботу цю урізноманітнює, наприклад виділяє своєрідні опорні слова, що визначають основний зміст, розкривають суть явища або процесу, а учням пропонує скласти за опорними словами розповідь.

Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії має навчання їх прийомів роботи з підручником, атласом та контурною картою. На уроках ознайомлює з усіма видами карт, схемами, додатками. Коли матеріал простий і доступний, використовує самостійну роботу за підручником у парах чи групах, поєднуючи з бесідою.

Якщо матеріал уроку тісно пов’язаний з попереднім й учні краще підготовлені до його засвоєння, бесіда може мати проблемний характер.

Значну увагу приділяє картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ Н.Н.Баранський, карта – це альфа й омега (тобто початок і кінець) географії. Практикує творчі завдання, наприклад, під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі. пропонує учням написати топографічний лист другові, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками похід до лісу.

Під час визначення географічних координат учні виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів, що мають пізнавальну або ігрову спрямованість. Наприклад, «Капітан Грант, герой відомого роману Жюля Верна, зазнав корабельноїаварії, але зумів досягти острова Табор – 37° пд. ш. і 153° зх. д.. Позначте його на карті», або «Батискаф «Трієст» здійснив рекордне занурення на глибину 7025м у точці 13° пн. ш. і 145° сх. д. В якому океані?», а також «Найвищий водоспад світу висотою 1054м має координати 6°пд. ш. і 61° зх.д. Нанесіть його на контурну карту і підпишіть його назву та материк, на якому він розташований».

Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю і індивідуальністю.

На етапі закріплення вивченого матеріалу використовує кросворди та ігри: «Хто більше знає», вікторини, прийом «П’ять речень».

На уроці, в залежності від кількості учнів, об’єднує їх у пари, трійки та групи. Усе, що пропонують учні, обговорюється. Допомагає учням опрацювати інформацію, прийняти власні рішення. Спостерігає, щоб жоден з учнів не залишився поза обговоренням.

Роботу в групах організовує на таких етапах уроку, як актуалізація, вивчення нового та закріплення вивченого матеріалу. На етапі мотивації навчальної діяльності застосовує метод асоціювання, метод «Мозковий штурм». Ці методи дають можливість учням вільно висловлювати свої думки.

На інтерактивних уроках залучає учнів до визначення мети уроку, тобто очікуваних результатів. Важливо, щоб учень не тільки знав, розумів, чого він досяг, а й чого він хотів би досягти на наступному уроці.

Під час роботи в групах учні ведуть короткі записи чи складають таблиці.

На уроці після вивчення нової теми пропонує учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти – відповідають самі. Пропонує учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми.

На своїх уроках часто використовую дидактичний матеріал, диференційований за рівнем складності.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії періодично проводить диктанти, які привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Географічні диктанти застосовує в усіх класах для різних дидактичних цілей, вони є завжди засобом активізації уваги учнів.

Завдання для групової роботи складає, враховуючи інтереси та нахили учнів. Це забезпечує високу активність школярів під час навчання, оскільки врахування індивідуальних особливостей дітей дає їм змогу ширше розкрити свої здібності, стимулює до активної пізнавальної діяльності.

Для кращої організації навчальної діяльності на уроці пропонує дати відповіді на запитання: що сподобалося на уроці?, що не сподобалося?, чи задоволені ви собою?, поставте оцінку собі та дайте собі завдання.

З метою забезпечення інформаційного навчального середовища та інтенсифікації навчального процесу застосовує під час занять комп’ютер та інформаційні технології. Як правило, звертається до мультимедійних програм, електронних підручників та посібників, використовує сучасні технічні засоби - комп’ютер, мультимедійний проектор.

Серед них :



  • власні презентації;

  • класичні компʼютерні презентації;

  • презентації, створені учнями.

Часто використовує презентації творчих учнівських проектів. Творчість проявляється у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Наприклад, учні 10 класу складають презентації країн світу, учні 7 класу виконують завдання «Мої враження від перебування в Африці» чи описують враження від «перебування на інших материках», «Подорож океанами» тощо.

На своїх уроках застосовує міжпредметні зв'язки. Географія за своїм змістом і сутністю є наукою інтеграційною. Вона перебуває у тісних зв’язках з різними предметами навчання – з мовою (мова вчителя має бути взірцем для учня), з українською та світовою літературою, історією, математикою, іноземною мовою, біологією, фізикою, хімією, економікою.

Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

Впровадження інтерактивних методів у практику роботи, разом з тим, пов’язане з певними труднощами і проблемами. Насамперед, найчастіше доводиться стикатися з обмеженістю інформації, яку доводиться учням додатково готувати до уроку, отримавши випереджувальне завдання, оскільки не всі учні мають доступ до мережі Інтернет в домашніх умовах; інша проблема – географія «потерпає» від застарілих цифрових даних, особливо з економічної географії, обмеженої кількості додаткової літератури. Також труднощі часто пов’язані з байдужістю учнів до навчання, до вирішення проблем, які ставить вчитель на уроці, безвідповідальне ставлення до виконання до виконання домашніх завдань. Важливим об’єктом контролю з географії є знання карти та вміння працювати з нею – саме це є слабкою ланкою для деяких учнів. Окремі учні, зокрема учні 6 класу, не придбали атласів, що значно ускладнює роботу на уроці, оскільки вони змушені користуватися атласом сусіда по парті, а домашніх завдань, пов’язаних з використанням карти, не виконують. Відповідно, поєднання теорії і практичних занять таким учням дається важко.

Основним недоліком групової роботи є різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи і створює психологічну напругу.

Дискусію важко провести у тому випадку, коли учні в недостатній мірі оволоділи фактичним матеріалом по темі і тому не можуть аргументовано довести свою думку. До того ж підготовка кожного інтерактивного уроку вимагає значних затрат часу. Все це разом не дозволяє робити всі уроки інтерактивними. У кінцевому підсумку такими є окремі, найбільш зручні за темою уроки, або ж на уроці використовуються окремі методи інтерактивного навчання.

Готуючись до кожного уроку, думає над тим, щоб був побудований методично вірно, намагається, щоб урок на урок не був схожий. На своїх уроках намагається стимулювати творчий пошук, використовує різні методи і форми роботи, прищеплює учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиває навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчає до дослідження, пошуку, спостережливості.

Розвиток творчості учнів відбувається не тільки на уроках географії, але й в позаурочний час. Традиційним стало проведення Дня туризму у школі, предметного тижня, під час яких учні беруть активну участь у різноманітніих заходах: вікторинах, конкурсах, змаганнях.

Безперечно, остаточний метод активізації навчально-виховного процессу залежить від мотивації діяльності учителя. Саме він має добрати комплекс засобів і прийомів навчання, які потім органічно поєднати на уроці для досягнення високого рівня сприйняття і засвоєння географічного матеріалу. Але, на думку вчителя, завжди актуальним буде поєднання інноваційних форм і методів навчання з традиційними, перевіреними часом.

Павлусів О.С. постійно намагаєтья бути в пошуку, адже пошук і використання інтерактивних технологій зацікавлює не тільки вихованців, а й вчителя, робить мою роботу більш різнобарвною, емоційною, цікавою.

Діяльність вчителя на уроках географії спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їх розумових, творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного ставлення до природи та суспільства.

В умовах сучасного світу гостро стоїть питання розвитку інтелектуального потенціалу підростаючого покоління, творчо обдарованої молоді, її залучення до пізнавальної діяльності, орієнтованої на вирішення проблем суспільства, вдоволення національних інтересів країни, формування нових громадян України, основними рисами яких є компетентність, діловитість, прагнення до безперервної самоосвіти та самовдосконалення, різнобічність інтересів і захоплень. Тому завдання кожного вчителя – «Відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися і розквітнути».



Результативність роботи вчителя

До 2012-2013 н.р. – керівник міжшкільного методичного обєднання вчителів географії та економіки Вовчищовицького ЛОО

З 2010-2011 н.р. по 2014-2015 н.р. – член журі ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії, економіки.

У 2011 році нагороджена Грамотою відділу освіти Мостиської райдержадміністрації за перемогу у районному конкурсі на кращий методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики.

У 2014 році винесена Подяка Мостиського районного історико-просвітницького товариства «Меморіал» ім. В. Стуса за патріотизм і самовіддану працю.

У 2014 році зайняла ІІІ місце у районному конкурсі «Славетні імена

України-2014. Богдан-Ігор Антонич» за розробку сценарію навчально-виховного заходу із презентацією «Весни розспіваної князь».

Учениця школи Цюпак Роксолана посідала призові місця у ІІ етапі та була учасником ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії.

У 2010-2011н.р. – ІІІ місце у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з географії.

У 2011-2012 н.р. – І місце у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з географії.



У 2012-2013 н.р. – І місце у ІІ етапі, учасник ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії.

У 2013-2014 н.р. – ІІІ місце у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з географії.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка