Опис досвіду роботи вчителя математики Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №20 Будняк Галини Мефодіївни



Скачати 96.14 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір96.14 Kb.
Опис досвіду роботи

вчителя математики Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №20

Будняк Галини Мефодіївни

Тема. Формування практичних компетентностей засобами інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики.

Мета. Сприяти засвоєнню учнями навчального матеріалу, осмисленню зв’язків і відношень між об’єктами вивчення.

Розвивати логічне мислення, увагу, активізувати творчу діяльність, уміння узагальнювати, аналізувати, порівнювати.

Виховати сучасну особистість з комплексом життєвих позицій.

Завдання. Підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення математики.

Формувати навички розв'язування задач практичного і прикладного змісту та дослідницького характеру.

Здійснювати міжпредметні зв'язки.

Активізувати самостійну та творчу роботу на уроці.

Навчити учнів вчитися.

Зробити процес навчання цікавим, захоплюючим, різноманітним і ефективним.



Актуальність проблеми. В Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти сказано: «Головною метою математичної освіти є сприяння формуванню таких компетентностей: соціально-особистісної, комунікативної, інформаційної, практичної і загальнокультурної».

Де задача – там творчість,

де творчість – там особистість,

де особистість – там безперервний процес навчання.

Блез Паскаль

Моє завдання – дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні та відчуття смаку перемоги, що пробудять у дитячих серцях почуття гідності. Адже успіх у навчанні – чи не єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжують енергію для подолання труднощів і бажання навчатися.

Щоб навчатися було цікаво, використовую:

проблемно-розвиваюче навчання, інтерактивні методи, інформаційно-комунікаційні технології, прикладне навчання, проектні та ігрові технології, особистісно-орієнтоване навчання.

Інтерактивні технології активізують:

а) увагу, що підвищує працездатність учня;

б) логічне мислення, яке визначає рівень логічної “зрілості” учня;

в) уяву, яка допомагає мені підсилити практичну спрямованість у навчанні;

г) творчу направленість, що відкриває учням технологію відкриття.

Найчастіше практикую такі форми інтерактивних методів: «Незакінчене речення», «Поетична хвилинка», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Ажурна пилка», «Дискусія», «Коло ідей», «Рольова гра».

Для активізації пізнавальної діяльності учнів майже на кожному уроці використовую технології: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Дискусія», «Незакінчене речення». Часто поєдную прийоми «Незакінчене речення» і «Мікрофон». Це сприяє розвитку вміння учнів говорити коротко, переконливо й по суті.

На уроці геометрії в 10 класі, вивчаючи властивості паралельного проектування, пропоную закінчити такі речення:


  • Проекцією відрізка може бути…

  • Паралельною проекцією квадрата є…

  • Паралельною проекцією паралельних прямих є…

  • При паралельному проектування трапеції її середня лінія проектується в…

  • Середня лінія трикутника на проекції буде…

При вивченні нового матеріалу застосовую інтерактивні технології «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Дискусія», «Мозковий штурм».

Під час засвоєння вмінь та навичок розв’язування складних задач або для пошуку різних способів розв’язування однієї задачі використовую «Мозковий штурм». Це сприяє розвитку уяви та творчості, формує вміння чітко висловлювати свою думку.

Під час вивчення великого обсягу матеріалу за короткий час використовую метод «Ажурна пилка», який сприяє формуванню навичок самостійної роботи. На уроках алгебри та початків аналізу в 11 класі, вивчаючи теми «Показникові рівняння», «Показникові нерівності», «Логарифмічні рівняння», «Логарифмічні нерівності» застосовую інтерактивну технологію «Ажурна пилка».

Під час засвоєння, закріплення, перевірки знань використовую вправи «Робота в парах», «Ротаційні трійки», що сприяє розвитку навичок спілкування, формує вміння аналізувати.

На уроці алгебри в 9 класі, вивчаючи тему «Числові послідовності. Розв’язування вправ», опитування теоретичного матеріалу провела, використовуючи інтерактивну вправу «Робота в парах». Учні ставлять один одному запитання:


  • Сформулюйте означення арифметичної прогресії.

  • Що називають різницею арифметичної прогресії?

  • Запишіть формулу n-го члена арифметичної прогресії.

  • Сформулюйте означення геометричної прогресії.

  • Запишіть формулу n-го члена.

  • Запишіть формулу суми n перших членів геометричної прогресії.

  • Запишіть формулу суми n перших членів арифметичної прогресії.

Щоб підвищити інтерес до навчального матеріалу, стараюсь підібрати цікаву задачу або захоплюючий життєвий чи історичний факт. Вивчення формули різниці квадратів двох виразів на уроці алгебри у 7 класі почала з такої задачі:

Костя купив 19 кг печива по 21 грн. Продавець виписав чек на 398 грн. Костя відразу зауважив, що допущено помилку. Продавець здивувався, як можна так швидко це визначити, але після перевірки з'ясував, що хлопець мав рацію. На чому ґрунтувалась думка учня? Ця задача викликала в класі здивування і пожвавлення.

21*19=(20+1)*(20-1)=400-1=399.

Як обчислити усно?







Вивчаючи тему «Перша ознака подібності трикутників» на уроці геометрії в 9 класі, розповіла легенду про Фалеса Мілетського, який миттєво визначив висоту піраміди Хеопса. Тут учні побачили практичне застосування цієї теми.

На уроках математики ефективно активізую розумову діяльність учнів за допомогою проблемних ситуацій.

Наприклад, при вивченні поняття центрального кута креслю на дошці коло і пов’язані з ним деякі кути і проводжу з учнями таку розмову.



- Які відмінності між кутами 2, 3, 4, 5 і 1 ?

- Що можна сказати про вершини цих кутів?

- Дайте означення кута взагалі;

- Постарайтеся накреслити ще один центральний кут, крім кута 1.

- Учні переконуються, що це кут 1 і 6.

На кожному уроці учні виступають в ролі «першовідкривачів, дослідників». Проблемні ситуації створюю не тільки перед вивченням нового матеріалу чи в процесі його викладу, а й після його завершення, з’ясовуючи, як і де можна практично застосувати одержані знання.

Для пожвавлення роботи на уроці часто використовую ігрові моменти: кросворди, ребуси, математичні загадки, диктанти, виконання творчих робіт, математичні казки, математичне лото.

В 5 класі даю завдання дітям написати твір-мініатюру «Математика в професії моїх батьків».

Учні написали цікаві практичні задачі, які розв’язують їхні батьки на роботі або в повсякденному житті. Це підвищує інтерес до математики.

Часто проводжу нестандартні уроки: урок-казка, урок-мандрівка, прес-конференція, урок-семінар, брейн-ринг, урок-КВК, урок-залік та ін.

Часто на уроках використовую сигнальні картки з червоними і зеленими кружечками, за допомогою яких учні вказують на правильну чи неправильну відповідь. Якщо учень відповів правильно, то показують зелений кружечок, якщо неправильно – то червоний.

На уроках математики в 5-6 класах використовую сигнальні картки з «+» і «-» та «*» і «:», за допомогою яких учні вказують дію при розв’язуванні задачі або рівняння.

Математичне лото практикую на уроках алгебри в 7 класі при вивченні формул скороченого множення, на уроках математики в 5 і 6 класах, коли вивчаємо дії над десятковими і звичайними дробами.

Інтерактивний метод «Рольова гра» використовую на уроках геометрії в 7-8 класах при вивченні тем «Трикутники», та «Чотирикутники», де діти грають роль певної фігури і знайомлять із своїми властивостями.

На підсумкових уроках практикую картки самоконтролю знань, які заповнюють учні і кожен за результатами набраних балів одержує оцінку.

Кожен урок намагаюсь зробити таким, щоб діти розуміли, що матеріал, який вивчається, потрібний кожному з них, бо дає ключ до засвоєння нових знань і вмінь або має практичне застосування в житті. Це сприяє підвищенню пізнавального інтересу до даної теми.

Цікавішими та ефективнішими є уроки з комп'ютерною підтримкою. Всім відомо, що образна інформація засвоюється краще, ніж текстова.

Пам’ятаючи слова К. Ф. Гаусса про те, що „математика – наука для очей, а не для вух”, за допомогою комп’ютера створюю багатий довідковий та ілюстративний матеріал, поданий у найрізноманітніших формах – текстовій, графічній, анімаційній.

На уроках засвоєння нового матеріалу демонструю слайди, де є матеріал з історії розвитку даного поняття, міститься яскравий ілюстративний матеріал, алгоритми розв’язування прикладних задач, застосування теми в техніці, на виробництві, в побуті і вивченні інших предметів.

На початку роботи над темою „Логарифмічна функція” показую застосування логарифмів у природі, біології, фізиці, хімії, техніці, музиці тощо. Це підвищує інтерес до даного матеріалу і спонукає до пошукової та дослідницької діяльності окремих школярів.

З комп’ютерною підтримкою цікавіше проходять уроки-семінари.

Готуючись до семінару «Застосування похідної при розв’язуванні прикладних задач» клас поділяю на групи за бажанням учнів. Одна група готує історичну довідку, друга – застосування похідної при розв’язуванні геометричних задач, третя – економічних задач, четверта – фізичних задач. Використовуючи зібрану інформацію, п’ята група створює презентацію теми, яку можна використовувати при повторенні матеріалу та в інших класах.

Аналогічна робота проводиться при підготовці до семінару «Застосування інтеграла до розв’язування прикладних задач». Діти знаходять цікавий історичний матеріал про інтеграл, різноманітні задачі, які пропонують розв’язати учням класу. Після цього свої розв’язки діти звіряють із розв’язанням на екрані. Розв’язування прикладних задач сприяє формуванню практичних компетентностей учнів, підвищенню пізнавальної активності, інтенсивному та ефективному засвоєнню навчального матеріалу.

Технологія проектування передбачає розв’язання учнем чи групою учнів деякої проблеми, яка передбачає з одного боку використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого інтегрування знань з різних галузей науки, техніки.

Залучаю учнів до написання творчих проектів, індивідуальних та колективних, розвиваючи тим самим у них творчу активність і самостійну навчально-дослідницьку діяльність. У свідомості учня це має такий вигляд: все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно і де я можу ці знання застосувати.

Навчити учня самостійно вчитись – одне із основних моїх завдань. Пропоную вашій увазі творчі проекти „Декартова система координат”, „Статистика”, „Теорія ймовірностей”, які виконали учні 11 класу: Насипана Марія, Чайковський Віталій, Шпільман Тетяна.

На уроках математики комп’ютер для учня – це:

• контролююча машина;

• навчальний тренажер;

• моделюючий стенд;

• інформаційно-довідникові системи;

• ігрове навчальне середовище;

• електронний конструктор;

• експертна система.

Комп’ютер використовую, як моделюючий стенд під час перевірки домашнього завдання, математичного диктанту, при виконанні усних вправ, розв’язуванні різнотипових задач, виконанні тестових завдань, під час проведення змагань, брейн-рингів, а також на уроках геометрії для показу та створення динамічних та анімаційних моделей.

Це сприяє інтенсифікації навчання, викликає в учнів позитивні емоції та формує навчальні мотиви.

Значну увагу приділяю організації самостійної роботи учнів у процесі навчання, розвитку творчої активності. Я написала чотири збірники самостійних та контрольних робіт з алгебри та геометрії для 10-х та 11-х класів, які маю в електронному варіанті. Інколи демонструю тестові завдання та завдання для встановлення відповідностей на екран.

Часто вивчення нового матеріалу починаю з самостійної практичної роботи чи моделювання фігур, які готують дітей до сприймання нового теоретичного матеріалу. Постійно залучаю учнів до самостійного процесу пізнання та практичного застосування знань. Майже на кожному уроці є короткочасна самостійна робота, яка тут же перевіряється (два учні розв’язують за дошкою або проектуються розв’язки на екран).

Я систематизувала практичні і прикладні задачі за навчальними темами алгебри та геометрії, які можна використовувати на будь-якому уроці. Вони є в мене в електронному варіанті.

Інформаційно-довідникові системи мають важливе значення, як на уроці, так і в організації позакласних заходів, підготовці до олімпіад та ЗНО.

Слід підкреслити роль мережі Інтернет. Рекомендую учням сайти, де вони можуть самостійно перевірити рівень своєї підготовки, тести в режимі on-line.

Роботу з обдарованими дітьми здійснюю на уроках, у позакласній діяльності та підготовці учнів до олімпіад з математики, конкурсів логічних задач, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського математичного конкурсу «Кенгуру». Багато учасників цих конкурсів одержують відмінні результати.

Практикую проведення тижнів та декад математики, при підготовці до яких пропоную учням скласти проекти на тему «Математика в різних сферах діяльності» («Математика і лісництво, «Симетрія в математиці», «Математика і кулінарія», «Математика і біологія», та ін.)

Використання інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологій сприяє формуванню:

• фундаментальної математичної підготовки;

• практичних компетентностей;

• ерудованості і творчого мислення;

• ініціативності та цілеспрямованості;

• позитивних емоцій і радості навчання.



Знання та вміння, одержані в школі, діти застосовують під час навчання у вузах. Навички самостійної навчально-дослідницької діяльності, отриманий досвід співпраці використовують в житті. Задачі практичного і прикладного змісту застосовують в своїй практичній діяльності.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка