Опис досвіду роботи з проблеми: «Формування та розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках географії, з використанням ікт»



Скачати 177.47 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір177.47 Kb.




Опис досвіду роботи з проблеми:

«Формування та розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках географії, з використанням ІКТ»

  1. Актуальність та практичне значення дослідження.

Сьогоднішні учні – продукт нового, інформаційного суспільства, для якого характерні динамізм, рухливість, мінливість. Але не секрет, що інтерес до знань та їх набуття втрачається, традиційні методи навчання не дають бажаних результатів. [10]

У зв’язку з впровадженням у навчально-виховний процес школи інформаційних технологій змінилися й освітні цілі, що в значній мірі тепер спрямовані на формування й розвиток здібностей учнів до самостійного пошуку, збору, аналізу та представлення інформації;виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного самостійного життя в інформаційному суспільстві.[ 17]

Французький вчений та філософ М. Монтень вважав, що світ наш – тільки школа, де ми вчимося пізнавати. Пізнавальний процес має характер пошуку. Під його впливом у людини повсякчас виникають запитання, на які вона шукає відповіді. При цьому самостійна діяльність відбувається з захопленням, емоційним піднесенням, радістю. Спеціальні дослідження доводять позитивний вплив пізнавального інтересу на такі психічні процеси, як мислення та пам'ять.

Таким чином, пізнавальний інтерес стає одним з найважливіших стимулів навчання школярів. Зацікавлення матеріалом, який вивчається, допомагає успішно оволодівати ним з мінімальними витратами часу та енергії.

Зацікавлення на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені запитання і знають практичну користь одержанихзнань.[ 28 ]

Значна частина даного дослідження має практичне значення, оскільки може використовуватися учителями для підвищення продуктивності уроків географії.




  1. Основна ідея досвіду її інноваційна значущість.

Серед шкільних предметів не можна виділити головні і другорядні. Учні різних класів по-різному відгукуються про одні й ті самі предмети. Неоднозначне ставлення спостерігається і до географії. Але роль географічної науки значна - це єдиний предмет, що вивчає природу і суспільство та їх взаємодію. Велика роль географії у формуванні світогляду й вихованні учнів.

Головне завдання вчителя географії – дати учням міцні знання відповідно до вимог програми з предмета. Виконуючи це завдання, я намагаюся реалізувати всі навчально-виховні можливості предмета, докладаю всіх зусиль, щоб зацікавити учнів. Формування та розвиток пізнавальних інтересів - одна з умов ефективного навчання географії.[ 8]

Сучасні учні більш прагматичні, вони хочуть знати навіщо вони здобувають ті чи інші знання і як їх можна застосувати в подальшому житті. У зв’язку з цим в учителя виникає проблема зацікавленості учня вивченням предмету.Традиційні методи навчання не завжди забезпечують ефективне формування навичок самостійної пізнавальної діяльності учнів, що зумовлює необхідність їхнього удосконалення, подальшої розробки методичних підходів до вирішення цього нагального питання. Завдання сучасного вчителя -- знайти такі форми навчання, які зробили б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предмету, активізували б їхню пізнавальну діяльність. Важливість цієї проблеми і визначила вибір теми дослідження. [ 5 ]


  1. Посилання на наукові чи практичні дослідження.

Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одна з головних турбот учителя географії. Традиційний методичний апарат навчання географії не завжди забезпечує ефективне формування навичок самостійної пізнавальної діяльності учнів, що зумовлює необхідність його удосконалення, подальшої розробки методичних підходів до вирішення цього нагального питання. Завдання сучасного вчителя — знайти такі форми навчання, які зробили б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предметів, активізували б їхню пізнавальну діяльність та зняли напруження. Важливість цієї проблеми і визначила вибір теми дослідження.

Аналіз фахової літератури свідчить, що досліджувану нами тему розробляти різні науковці та методисти. Психолого-педагогічні основи пізнавальної діяльності досліджували Т. Долбенко [16], Н. М. Островерхова [62, 63], В. К. Буряк [4]. Проблемою її мотивації займалися Т. Г. Басок [1], О. В. Губенко [14], Л. Ф. Тихомирова [52], В. П. Харковлюк [57]. Різні аспекти активізації та організації пізнавальної діяльності є в працях І. М. Варфоломєєва [5], М. О. Врублевської [8], С. С. Генкал [10], Ю. Герцик [11], В. М. Гнєдашева [12], Т. Долбенко [15], Н. Дудник [17], Б. О. Житник [19], В. А. Карсонова [20], Л. Кирилюка [21], П. Колісник [24], І.Я. Лернера П. [26], В. І. Лозова [28], В. В. Локтіонов [29], Н. В. Лубенська [30], В. В. Максимюк [31], Л. М. Назарець [36], Б. Пашнев [38], А. В. Порецький [46], А. Прихожан [47], О. Г. Фідрі [56], Г. С. Харханова [58], Г. Д. Чистякова [59], О. Шитник [60], Г. И. Щукиної [61]. Проблеми самостійної пізнавальної діяльності розробляли В. К. Буряк [3, 4], Й. Пейчева [39]. Інтерактивним навчанням та активними методами навчання загалом займалися М. Ю. Варшавська [6], Л. Гарус [9], Н. Гниліченко [13], І. Кривокінь [25], О. Є. Лісіч [27], О. Пометун [44, 45], О. Стефак [48], Л. П. Суховерхова [49], Л. Покась [43], Э. Л. Носенко [37]. Окреслене коло питань висвітлено і у роботах спеціалістів з методики навчання географії, а саме: О. Бугрій [2], С. Г. Коберника [34], Г. Коваленко [23], О. В. Петуніна [42], О. М. Топузова [54].

Проте слід зазначити, що у фаховій методичній літературі бракує грунтовних методичних рекомендацій з приводу організації самостійної пізнавальної діяльності учнів.


  1. Теоретичні джерела проблеми та висвітлення в літературі.

Теоретичним підґрунтям дослідження є педагогічні ідеї та положення щодо трактування новітніх підходів організації навчальної діяльності, а саме: активної та інтерактивної моделей навчання.

Проблема розвитку пізнавальних інтересів завжди цікавила вітчизняних педагогів і психологів. Однак через багатоплановість і різноаспектність ця проблема не підпадає під просте й однозначне вирішення [60].

Як свідчить аналіз розгляду її у психолого-педагогічній і методичній літературі, теоретичні основи розвитку пізнавальних інтересів учнів при вивченні природничого циклу ще не знайшли свого достатнього висвітлення. А питання цілеспрямованого розвитку інтересів у зв'язку з вивченням рідного краю, фізичної та економічної географії також чекають своєї розробки. Мова йде передусім про використання з вказаною метою проблемного викладу знань, про розвиток самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів, про забезпечення єдності раціонального і емоційного навчання в цій діяльності, дидактичних ігор, зацікавленості, системи пізнавальних знань, форм і методів навчання та краєзнавчого принципу у навчанні [59].

Однією з необхідних умов підвищення ефективності шкільного навчання є розвиток пізнавальних сил учнів, які стимулюють їх пізнавальну активність, спрямовану на оволодіння знаннями, безперервне збагачення і застосування останніх. У цьому зв'язку стимулом пізнавальної діяльності є пізнавальний інтерес, який визначається як вибіркова спрямованість особистості, звернена до галузі пізнання.

Досліджуючи проблему пізнавального інтересу, психологи і педагоги сходяться на тому, що закономірності розвитку природи і суспільства становлять неабиякий інтерес для учнів. Він стимулює розвиток їх творчого мислення, розвиває творчу індивідуальність. У результаті виникають можливості для управління процесом пізнавальної діяльності учнів

Серед важливих засобів розвитку пізнавальних інтересів у психолого-педагогічній і методичній літературі називаються пізнавальні завдання, дидактичні ігри, читацькі конференції, олімпіади, конкурси, вікторини, інші засоби, під впливом яких пізнавальні інтереси учнів стають стійкими і дійовими.

Відомо, що інтерес виникає з потреби щось знати, бачити, чимось оволодівати. Виникаючи як первинне орієнтування в пізнанні і проявляючись в активній самостійній діяльності, інтерес набуває значення нового стимулу, коли учні прагнуть до більш глибокого пізнання. Саме тому потреби в знаннях і пов'язані з ними пізнавальні інтереси духовно збагачують особистість людини [36].


  1. Розкриття технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її склад.

Навчально-пізнавальна діяльність є одним із найскладніших видів діяльності. Її специфіка полягає в тому, що її суб’єкт водночас є об’єктом, а певні зміни в суб’єкті є безпосереднім продуктом діяльності. Успішне навчання дітей у школі великою мірою залежить від усвідомлення мети навчання і мотивів, якими вони керуються. У навчанні помітно проявляється соціальна і пізнавальна мотивації: перша на основі усвідомлення ролі та необхідності знань для життя та праці, друга – у ставленні до змісту знань, в інтересі до них. Отже, навчання об’єктивно пов’язане з розвитком особистості. Навчаючись, дитина розвивається, а розвиваючись, засвоює складніші завдання [7].

Інтерес – одна із форм спрямованості особистості, яка полягає у зосередженості уваги, думок, помислів на конкретному предметі; це прояв не тільки пізнавальної, але й інших потреб людини. Інтерес є одним з найбільш суттєвих стимулів здобуття знань, розширення кругозору, підвищення пізнавальної активності. Всебічно розвиненій особистості притаманні широта і різносторонність інтересів. В основі інтересів лежать потреби людини, які насамперед визначаються соціально-історичними та індивідуальними умовами її життя. У старшокласників досить чітко окреслюються інтереси до вивчення конкретної науки, галузі знань, сфери діяльності. Наявність у них специфічних інтересів стимулює їхнє прагнення до здобуття, розширення і поглиблення знань з певної галузі наук. Тому їм притаманні соціальні, власне пізнавальні та особистісні мотиви.

У розвитку особистості важливу роль відіграє активізація розумової діяльності, уваги, сприймання, пам’яті, уяви тощо. Структура навчально-пізнавальної діяльності, її ефективність визначається рівнем сформованості самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. У процесі навчання взаємодіють учитель та учні як основні його суб’єкти, поєднані спільною метою і предметом діяльності. Кожен з них – особистість, що проявляє себе у ставленні до інших, до своїх обов’язків, навколишнього світу. Тому в процесі навчання неминучим є спілкування як прояв фундаментальних якостей психіки особистості вчителя і кожного учня зокрема.

Визначальною особливістю сучасної шкільної освіти стала технологізація процесу навчання, яка передбачає впровадження нових дидактичних засобів, спрямованих на досягнення конкретно визначеного кінцевого результату. Важливою ознакою технологізованого процесу навчання є його процесуальність, яка полягає у зосередженні уваги учителя безпосередньо на самому процесі навчання як системі прийомів організації активної пізнавальної діяльності учнів.

Інформаційні і телекомунікаційні технології у формуванні пізнавальних інтересів учнів до географії активізують їх пізнавальну діяльність, розвивають мислення та підвищують загальний рівень інформаційної культури [5].

Комп'ютерне навчання набуло сьогодні широкого розповсюдження, й інтерес до нього весь час зростає. Воно зацікавлює учнів своєю оригінальністю, отриманням задоволення від самого процесу спілкування з комп'ютером і результативності в здобутті географічних знань. Головна перевага комп'ютерів як засобів навчання полягає в тому, що вони при формуванні пізнавальних інтересів учнів дають їм велику і різноманітну інформацію; демонструють прийоми передачі географічних знань за короткий час, що зацікавлює учнів [24].

Головне у формуванні пізнавальних інтересів учнів за допомогою комп'ютера полягає у створенні цікавих навчальних програм для комп'ютерів та їх упровадженні в навчальний процес, що вважається одним з найактуальніших питань сучасної методики навчання географії.


  1. Пояснення запропонованої інновації у навчально-виховному процесі.

Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості. [ 4]

В своїй педагогічній діяльності використовую такі методи навчання :



Значну увага приділяю картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ Н.Н.Баранський, карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії. Від карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти починається й картою закінчується. Я пропоную школярам таке завдання: "На основі карт атласу скласти комплексну характеристику країни .."(області, району, ПТК та ін..).

Оформляється робота у вигляді наступної таблиці:

• № сторінки

• Назва карти

• Інформація про країну
Думаю, дана робота має багато плюсів для учнів і для вчителя. Конкретні цілі її виконання, що переростають в результати:

• попередити незнання матеріалу;

• повторити пройдений матеріал, зокрема понятійний апарат;

• ліквідовувати можливі прогалини в знаннях;

• продовжувати вчитися і аналізувати тематичні карти;

• навчити отримувати з карти наявну інформацію;

• продовжувати вчитися переводити картографічну інформацію в словесну;

• вчитися оформленню роботи в табличній формі.

Я вважаю, що навчальний процес необхідно будувати так, щоб знання стали підгрунтям практичної спрямованості, тобто стали дієвими:

• знати і розуміти;

• уміти виділяти;

• описувати;

• знаходити, наводити приклади;

• складати, визначати;

• застосовувати.

Особливу увагу на уроках я приділяю практичним роботам.

Оскільки саме в них відображується успішність учня в засвоєних знаннях по темі.Досвід викладання предмета дозволяє мені сказати, що набагато підвищує ефективність уроку і викликає великий інтерес в учнів до навчання використання на уроці стандартного і мультимедійного підручника(використання комп'ютерних презентацій), оскільки це:

• робить процес пояснення нового матеріалу наочним;

• показує явища, що вивчаються, в розвитку;

• сприяє формуванню аналітичних здібностей;

• здійснює зв'язки між учбовими предметами.

Актуальною є так само і проектна діяльність учнів. У рамках роботи над проектами розробляються:

• реферати;

• доповіді;

• комп'ютерні презентації;

Я вважаю, що це дозволяє реалізувати багато завдань сучасної географічної освіти. У процесі навчально-дослідницької діяльності учні розвивають пізнавальну активність, творче мислення, залучаються до вирішення проблемних питань, використовуючи різні джерела, знаходять зв'язок між минулими і справжніми подіями.

Як і інші педагоги, я також активно шукаю шляхи, стимулювання самостійності і саморозвитку учнів у рамках оптимізації навчального процесу. Здійсненню цієї мети, на мій погляд, служить викладання географії в системі розвиваючого навчання, оскільки провідним методологічним принципом його є не пасивне сприйняття інформації, а дослідження тієї або іншої проблеми, що стоїть, з різних точок зору. У зв'язку з цим при вивченні тем, які дають можливість учневі виявити свій талант у пошуках необхідної інформації використовуючи при цьому підручник, географічний атлас і додаткову учбову і пізнавальну літературу

На своїх заняттях я часто застосовую метод "Сократовських бесід" : ставлю учням навідні питання, що допомагають їм, спираючись на свій життєвий досвід, самим вирішити те або інше завдання, що виникло в ході уроку. Цей метод покращує засвоєння матеріалу, оскільки проблемне викладання навчального матеріалу, тісний зв'язок з життям і практикою, емоційна яскравість дозволяють переконати дітей швидше, ніж лекційне викладання інформації.

Часто на уроках я залучаю дітей до пізнавального конфлікту, тобто до дискусії. Дискусія, як метод навчання вимагає обміну думками з конкретної проблеми, і її підготовка і проведення включають наступні етапи:

• визначення джерел отримання інформації і підготовка повідомлення;

• представлення і захист своєї точки зору;

• виникнення пізнавального конфлікту між різними аргументованими судженнями;

• отримання додаткової інформації для всебічного вивчення питання;

• виділення загального в протилежних точках зору.

Методи навчання, які я використовую, грають величезну роль в розвитку інтелектуальної сфери дитини. Тому учням часто привожу слова А.П.Чехова, який стверджував, : "Треба прагнути до того, щоб кожен бачив і знав більше, ніж бачив і знав його батько і дід".

Проводжу уроки-подорожі де учні здійснюють уявну мандрівку, виконуючи певні ролі і тим самим, або ж узагальнюють та систематизують вже відомий матеріал, або здобувають нові знання.

Під час вивчення географії в 10 клас зацікавлюю учнів створенням презентацій про країни світу.

В позакласній діяльності був проведений тиждень географії, зокрема гра «Відшукай скарб» , учні за допомогою карти та географічних знань повинні були відшукати місце заховання «скарбу». Традицією є висадження дерев та квітів біля школи .


Разом з учнями розробили проектну роботу « Ландшафти рідного краю»



  1. Результат досвіду

Учням подобаються уроки географії, вони із задоволенням читають додаткову художню та наукову літературу, активно шукають інформацію в Інтернеті, створюють власні презентації

  1. Література.

1. Басок Т. Г. Формування мотивації та активізація навчальної діяльності /Т.Г. Басок //Географія. – 2006. - №24. – С.14-16.

2. Бугрій О. Формування узагальнених пізнавальних умінь / О. Бугрій // Рідна школа. – 2004. – №3. – С.32-34.

3. Буряк В. Система дидактичних умов ефективної організації навчальної пізнавальної діяльності / В. Буряк // Рідна школа. – 2007. – №9. – С.25-27.

4. Буряк В. К. Активность и самостоятельностьучащихся в познавательнойдеятельности / В. К. Буряк // Педагогика. – 2007. – №8. – С.71-78.

5. Варфоломєєва І. М. Формування пізнавальних інтересів учнів в умовах комп’ютерного навчання /І.М. Варфоломєєва //Географія. – 2008. - №3. – С.8-9.

6. Варшавська М. Ю. Методика використання елементів дискусії на інтерактивному уроці /М.Ю. Варшавська //Історія та правознавство. – 2005. - №31. – С.2-5.

7. Вопросыпсихологиипознавательнойдеятельности . – М. : Моск. пед. ин-т, 1980. – 125 с.

8. Врублевська М. О. Секрети успішного уроку географії / Марія Олексіївна Врублевська. – Х. : Вид. група "Основа", 2005. – 144 с. – (Б-ка журн. "Географія" ; Вип.8 (20)).

9. Гарус Л. Інтерактивні технології навчання на уроках географії /Л. Гарус //Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. - №33. – С.3-9.

10. Генкал С. Пізнавальна активність учнів / С. Генкал // Завуч. – 2007. – №4. – С.5-6.

11. Герцик Ю. Формированиекомпетентностишкольников в сферепознавательнойдеятельности / Ю. Герцик, А. Лукина // Відкритий урок. – 2004. – №17-18. – С.34-36.

12. Гнєдашев В. М. Проблема єдності процесу навчання географії та географічної науки / В. М. Гнєдашев // Географія : науково-методичний журнал. – 2006. – №23. – С.7-15.

13. Гниліченко Н. Сутність інтерактивного навчання / Н. Гниліченко // ENGLISH: Додаток до газ."Шк.світ". – 2007. – №18. – С.3-4.

14. Губенко О. В. Стимулювання пізнавальної та творчої інтелектуальної активності школярів за допомогою оцінки / О. В. Губенко // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №11. – С.6-11.

15. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології /Т. Долбенко //Вісник книжкової полиці. – 2004. - №8. – С.36-39.

16. Долбенко Т. Пізнавальна активність підлітків як предмет вивчення педагогіки і психології / Т. Долбенко // Вісник Книжкової палати. – 2005. – №10. – С.22-25.

17. Дудник Н. Організація пізнавальної діяльності учнів. Поради психолога / Н. Дудник // Завуч. – 2005. – №30. – С.4-6.

18. Євдокимов М. Ю., Катровський А. П. Игры-состязания на уроках географии /М. Ю. Євдокимов, А. П. Катровський// География в школе. – 1991. - №1. – С.39-40.

19. Житник Б. О. Методи навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів / Б. О. Житник // Управління школою: Науково-методичний журнал. – 2005. – №13. – С.9-28.

20. Карсонов, В. А. Алгоритмизацияпознавательно-поисковойдеятельностиучащихся / В. А. Карсонов // Школьныетехнологии. – 2007. – №5. – С.125-126.

21. Кирилюк Л. Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географії / Л. Кирилюк // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. – №7. – С.6-7.

22. Коберник Г. Виховний та розвивальний потенціал інтерактивних технологій навчання / Г. Коберник // Сільська школа України. – 2006. – №16-18. – С.68-76. – Школа.-№6.-С.40-45.

23. Коваленко Г. Психолого-педагогічні аспекти забезпечення міцності засвоєння знань / Г. Коваленко // Рідна школа. – 2006. – №11. – С.9-11.

24. Колісник П. Комп'ютерні технології крізь призму географічної науки / П. Колісник // Географія та основи економіки в школі. – 2006. – №8. – С.2-5.

25. Кривокінь І. Інтерактивні технології - шлях до формування творчої особистості / І. Кривокінь, О. Мігунова, Л. Свирида // Завуч. – 2008. – №28. – Вкладка.

26. Лернер П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів /П. Лернер //Завуч. – 2003. - №7. – С.6-10.

27. Лісіч О. Є. Використання інтерактивної технології групового навчання / О. Є. Лісіч // Географія : науково-методичний журнал. – 2008. – №10. – С.11-14.

28. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів : Спецкурс з дидактики; Навч. посіб. для студ. пед. ін-тів / В. І. Лозова. – Х. : Основа, 1990 . – 89с.

29. Локтіонов В. В. Емоційне стимулювання в процесі пошуково-творчої роботи учнів / В. В. Локтіонов // Географія : науково-методичний журнал. – 2007. – №4. – С.4-5.

30. Лубенська Н. В. Дарувати радість пізнання / Н. В. Лубенська // Географія : науково-методичний журнал. – 2007. – №6. – С.12-13.

31. Максимюк В. Дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальних інтересів учнів /В. Максимюк //Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. - №37. – С.10-17.

32. Маліцька Л. Управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів /Л. Маліцька //Рідна школа. – 2002. - №6. – С.20-21.

33. Методика викладання географії в школі / Под ред. Коберника С. Г. – К.: Стафед-2, 2000.

34. Мотивація пізнавальної діяльності підлітків // Завуч. – 2003. – №35. – С.13-14.

35. Мотиви і мотивація. Способи розвитку пізнавальної мотивації, вплив на перебіг навчального процесу, діагностика//Завуч. – 2006. - №26. – С.2-6.

36. Назарець Л. М. Формування пізнавального інтересу учнів / Л. М. Назарець // Обдарована дитина. – 2009. – №4. – С. 61-65.

37. Носенко Э. Л. Интерактивныекомпьютерные методики стимулированиясамостоятельнойработышкольников / Э. Л. Носенко, С. В. Чернышенко, К. П. Кутова // Педагогическаяинформатика. – 2005. – №4. – С.36-40.

38. Пашнев Б. Вивчення пізнавальної діяльності учнів у школі. Опитувальник / Б. Пашнев // Психолог: Додаток до газ. "Шкільн. світ". – 2006. – №5. – С.18-22.

39. Пейчева Й. Пізнавальна активність і самостійність учнів / Й. Пейчева // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2008. – №6. – С.51-53.

40. Пестушко В. Ю. Географія материків і океанів. 7 клас: методичний посібник для вчителя/В.Ю. Пестушко. – Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2004. – 224 с.

41. Пестушко В. Ю. Географія материків та океанів: Методичний посібник для вчителів /В. Ю. Пестушко. – К.: Вирій, 2000. – 272 с.

42. Петунин О. В. Активизацияпознавательнойсамостоятельности старших школьников в образовательномпроцессе / О. В. Петунин // Методист. – 2008. – №3. – С.54-56.

43. Покась Л. Підвищення результативності навчання учнів з географії шляхом використання групової форми їх діяльності / Л. Покась // Географія та основи економіки в школі. – 2006. – №5. – С.46-49.

44. Пометун О. Як і чому треба організувати пізнавальну діяльність учнів на уроці / О. Пометун // Завуч. – 2005. – №34. – С.13-17.

45. Пометун О. Яким має бути інтерактивний урок: умови ефективного навчання / О. Пометун // Завуч. – 2005. – №28. – Вкладка.

46. Порецький А. В. Активізація пізнавальної діяльності учнів / А. В. Порецький // Управління школою: Науково-методичний журнал. – 2008. – №33. – С.21-23.

47. Прихожан А. Познавательнаяактивность / А. Прихожан // Школьный психолог. – 2003. – №43. – С.4-5.

48. Стефак О. Інтерактивні методи та ефективність уроку / О. Стефак // Школа. – 2007. – №11. – С.25-30.

49. Суховерхова Л. П. Вивчення нового матеріалу на інтерактивному уроці / Л. П. Суховерхова // Управління школою: Науково-методичний журнал. – 2008. – №3. – С.25-27.

50. Талызина Н. Ф. Формированиепознавательнойдеятельностиучащихся /НинаФедоровнаТалызина. – М.: Знание, 1983. – 96 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. "Педагогика и психология"; №3).

51. Технологія формування мотивації пізнавальної діяльності в учнів на уроках географії//Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. - №19. – С.6-9

52. Тихомирова Л. Ф. Мотивація пізнавальної діяльності підлітків /Л.Ф. Тихомирова //Завуч. – 2003. - №35. – С.12-14.

53. Топузов О. Навчальні моделі - основа організації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії / О. Топузов, Л. Вішнікіна // Рідна школа. – 2007. – №9. – С47-49.

54. Топузов О. Пізнавальна самостійність школярів в умовах проблемного вивчення географії / О. Топузов // Географія та основи економіки в школі. – 2006. – №2. – С.42-44.

55. Топузов О. Реалізація проблемного підходу на уроках географії /О. Топузов //Рідна школа. – 2005. - №12. – С.28-30.

56. Фідрі О. Г. Організація вчителем виконавчо-діяльнісного етапу навчально-пізнавальної діяльності /О. Фідрі //Історія та правознавство. – 2006. - №14. – С.2-8.

57. Харковлюк В. П. Формування мотивації до самостійної пізнавальної діяльності учнів / В. П. Харковлюк // Завучу. Усе для роботи. – 2009. – №9. – С. 9-16.

58. Харханова Г. С. Организацияпознавательногоконфликта на уроке / Г. С. Харханова // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – №23-24. – С.42-44.

59. Чистякова Г. Д. Проявлениепознавательнойактивности в процессепонимания и возможностипознавательногоразвития / Г. Д. Чистякова // Психология и школа. – 2008. – №1. – С.26-32.

60. Шитник О. Методи формування пізнавального інтересу в учнів / О. Шитник // ENGLISH: Додаток до газ."Шк.світ". – 2006. – №18. – Вкладка.

61. Щукина Г. И. Активизацияпознавательнойдеятельностиучащихся в учебномпроцессе / Г. И. Щукина. – М. : Просвещение, 1979. – 160 с.

62. http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/6/statti/2ostroverhova.htm



63. http://pld.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=492



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка