Опис інноваційної розробки з теми



Скачати 282.23 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір282.23 Kb.
Опис

інноваційної розробки з теми:

«Сучасні підходи щодо організації освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі»

на базі ДНЗ №14 «Горобинка» м. Енергодар

До сьогодні поширеною є думка, що можна, як і раніше залишитися прибічником «культури корисності», спрямованої на «озброєння» дитини знаннями, вміннями, навичками, підготовку її руки до письма, формувати слухняність і зовнішню дисциплінованість (такі зручні для педагогів і батьків), ратувати за високу адаптованість до соціальних вимог і одночасно опікуватися проблемами особистісного зростання малюка. Така думка хибна, неправомірна, лише дезорієнтує педагогів. До тих пір, поки культура орієнтована на корисність, а не на гідність, час витрачається на дресуру підростаючого покоління, його підготовку до виконання соціальних функцій. Ігноруються особливості розвитку зростаючої особистості в умовах життя, яке швидко змінюється, і як наслідок цього – особистісна безпорадність.

Маємо пам’ятати, що дошкільне дитинство істотно відрізняється від наступних періодів життя насамперед відносною свободою малюка: діяльність, якою він займається, здебільшого обрана за власним бажанням, емоційно насичена, дає простір для уяви та творчості. Важливою особливістю такої діяльності є те, що набуті дитиною знання, дії, здібності, мають загальний, неспеціалізований характер. Малюк поки що навчається бути людиною, оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших.

Особистісно орієнтовані виховні технології підтримують увагу дитини до її власного ставлення до навколишнього світу, до людей та самої себе, закладаючи та розвиваючи уявлення вихованця про себе як про особистість через прояв його творчої активності щодо інших людей. За такого підходу вихованець усвідомлює: він може стати особистістю лише через свої добровільні й доброчесні вчинки, через виявлення добра з власної волі. Набуваючи досвіду добрих справ, важливих для людей і для самої себе, дитина поступово переконується, що ніякого власного прояву «Я» без значущої іншої людини не може бути. В умовах підвищеної уваги до людини, поведінка дитини будується з урахуванням того, як власні дії та вчинки позначаються на людях, що навколо. При цьому проявляється найважливіша психологічна закономірність — оцінка вихованцем самого себе проектується не тільки на основі оцінки значущих якостей, а й з урахуванням значення тієї чи іншої особистісної якості для інших. Це означає, що дошкільник поступово вчиться відчувати іншу людину як цінність свого життя. Така здатність може виникнути й розвинутися чи не розвинутися залежно від того, який досвід співчуття, співпереживання, підтримки, любові, участі в житті близьких людей вона сприйме від дорослих та ровесників.

За концепцією дошкільного виховання та Базовим компонентом дошкільної освіти, сучасний дошкільний заклад має стати «інститутом соціалізації», призначення якого - забезпечити фізичну, психологічну й соціальну компетентність дитини від народження до шести-семи років, можливість адаптації до унормованого існування серед людей, сформувати ціннісне ставлення до світу, навчити особистісного існування, озброїти елементарною наукою і мистецтвом життя.

Основними засадами Базового компоненту дошкільної освіти виступають:



  • визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

  • збереження дитячої субкультури;

  • створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

  • пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення у порівнянні з підготовкою до майбутнього етапу життя;

  • повага до дитини, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника;

  • компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;

  • надання пріоритету соціально – моральному розвитку особистості, формування у дітей вміння узгоджувати особисті інтереси з колективними;

  • формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду.

З появою чинних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що визначає Базовий компонент дошкільної освіти, відкриваються широкі можливості створення авторських програм, які дадуть змогу поглибити той чи інший напрям навчально – виховної роботи та забезпечать програмно-методичний супровід дошкільної освіти.

Сучасний педагог відповідальний за розвиток і виховання підростаючого покоління. Саме йому належить переосмислити традиційні функції педагогічної діяльності. Час вимагає популяризації прогресивних ідей та кращого педагогічного досвіду. Час потребує педагога – новатора, здатного постійно підвищувати власну педагогічну майстерність, вносити в свою діяльність нововведення, замінювати віджиле новим. Такому педагогу притаманні сучасний світогляд, творчий потенціал, усвідомлення своєї відповідальності перед вихованцями, вміння аналізувати факти, з’ясовувати їх причини. Він гнучкий, відкритий інноваціям, які вміло впроваджує в освітній процес.

Реалізовуючи завдання Базового компоненту дошкільної освіти педагог – новатор зможе відійти від шаблонів, проявить ініціативу і творчість на користь розвиткові дитини. Саме такий педагог дивиться на дошкільну освіту як на процес розширення можливостей вибору дитини змісту, місця, партнерів, матеріалів для своїх занять. Саме він здатний впроваджувати педагогічні технології побудови розвивального способу життя.

Однією з ефективних технологій, що сприяють модернізації освітньої системи, є технологія психолого – педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми. Саме ця технологія в повній мірі дає можливість побудувати стратегії виховного впливу на дитячу особистість. Адже дитинство - період привласнення соціально зумовленої системи суспільних, культурних, історичних відносин, які відбуваються під час спілкування і становлення свідомої, самостійної, продуктивної діяльності, що визначає індивідуальний розвиток особистості та її взаємодію з природним та соціальним довкіллям. Майстерність виховного впливу, полягає в тому, щоб пробудити і спрямувати саморух, саморозвиток, самостійну діяльність дитини, її пізнавальну активність, творчу ініціативу як у розв’язанні природних життєвих ситуацій, так і у спеціально створюваних дорослим. Тому, оновлення дошкільної освіти, потребує застосування технології психолого – педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми всіма спеціалістами закладу ( музичним керівником, керівником гуртка і т.п). Раціональне поєднання роботи всіх спеціалістів дошкільного закладу дає змогу розв’язати конкретні освітні завдання.

Практичною цінністю такого поєднання є:


  • зорієнтованість на конкретний кінцевий результат;

  • можливість інтегрування однорідних, роз’єднаних раніше блоків;

  • досягнення більшої ефективності педагогічної діяльності, надання їй новизни, оригінальності, емоційної насиченості;

  • «оживлює» та наближує освітній процес до реального життя.

Працюючи над реалізацією завдань Базового компоненту дошкільної освіти педагоги дошкільного навчального закладу №14 м Енергодара створили власну модель перспективно – календарного планування. Специфікою нашої моделі є те, що реалізація завдань освітніх ліній з дітьми молодшого дошкільного віку відбувається за тематичними циклами, а з дітьми старшого дошкільного віку шляхом створення проекту. Тематика циклів та проектів співпадає. Це дає змогу, дотримуючись принципу циклічності, підготувати дітей молодшого віку до роботи над проектами у старшому дошкільному віці. Педагогами, членами творчої групи, були розроблені проекти за темами: «Я та моя сім`я», «Я та мій дитячий садок» «Я та моє улюблене місто», «Моя країна – Україна». Кожний проект складається з міні – проектів. Це дає змогу дітям насититись практичною діяльністю, плавно переходити до нового етапу роботи, створювати продукт, який відображує узагальнені і систематизовані знання, навички та вміння, набуті дітьми протягом попередніх етапів. Робота над проектами сприяє реалізації завдань всіх освітніх ліній.





Реалізація узагальнюючого етапу проекту «Я та моя сім`я»






Реалізація інформаційного етапу проекту «Дитячий садок»


Реалізація творчого етапу проекту «Моє місто Енергодар»

Реалізація мотиваційного етапу проекту «Моє місто Енергодар».

Палац ідей







Реалізація репродуктивного етапу проекту «Моя країна - Україна»

У перспективному плануванні за технологією психолого – педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми основна увага спрямована не лише на правильний розподіл навчального матеріалу, а й на організацію пошуково-дослідницької, перетворювальної діяльності, спрямованої на формування досвіду пізнання дитиною навколишнього. Суть саме такої за характером навчально-пізнавальної діяльності виявляється в її орієнтації на виховання людини, яка не просто володіє певною сукупністю інформації, а здатна застосовувати досвід і знання життя; в опорі на знання, які вже є в дитини, і на цій основі допомагати їй в опануванні способів набуття нових знань, без нав'язування їй інформації в готовому вигляді.




Гра дитини.

Дитина у сенсорно – пізнавальному просторі.

Мовлення дитини.

Орієнтовна тематика проектів відповідно до освітніх ліній
Саме така модель планування сприяє здійсненню цілісного підходу до організації педагогічного процесу, дає змогу практично реалізувати місію посередника «між родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися» (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні) .

Працюючи за таким видом планування були отримані перші позитивні результати:



  • вихователі на новому рівні усвідомили власну професійну діяльність, забезпечували грамотний супровід становлення здібностей кожної дитини;

  • дитина в новостворених умовах для її розвитку розкривала особисті джерела активності, діставала насолоду від власної можливості у досягненні успіхів.

Поряд з успіхами виникли і проблеми:

  • включення кожної дитини в обговорення проблеми та пошуку шляхів її вирішення;

  • усвідомлення педагогами, який розвиток «замовляє» кожна дитина та які умови необхідно для цього створити;

  • розуміння педагогом, що для кожної дитини є розвивальною ситуацією та як моделювати її з урахуванням індивідуальних особливостей;

  • узгодження діяльності вихователів з практичним психологом, музичним керівником, керівником гуртка.

Працюючи по – новому педагоги керувалися не власним розділом програми, а програмою дій – «древом цілей», створених дітьми кожної групи на певний відрізок часу (відповідно до тривалості конкретного проекту). Дорослим необхідно було творчо реалізувати окреслені цілі. Всім учасникам освітнього процесу довелося ламати власні стереотипи діяльності, спрямовуючи зусилля на забезпечення душевного комфорту малюків, на підтримку кожної дитини, осмислюючи власне ставлення до дитини як до цінності, визнаючи її права на розвиток та реалізацію природних здібностей. Так виникла необхідність створення програмно - методичного забезпечення до розробленої системи планування.

Вагомою стала роль психологічної служби в дошкільному закладі, яка надає допомогу кожному педагогу у визначенні індивідуальних особливостей розвитку дитини, підборі для кожного методів і прийомів взаємодії. Разом з педагогом збирається інформація про ознаки емоційного неблагополуччя у дітей, які в групі займають позицію ізольованих. Визначаються причини їх ізоляції і розробляються шляхи зміни статусу дитини в колективі однолітків, шляхом проектування індивідуального маршруту розвитку.

Важливим моментом в роботі є компонент мотивації всіх учасників освітнього процесу, оскільки мотивація до діяльності вирішує таку проблему особистісно - емоційного спілкування як низька самооцінка. У вирішенні окреслених завдань допомагає Програма з розвитку соціально – емоційної сфери дітей від двох до шести років, розроблена практичним психологом дошкільного закладу Гумовською Л.М.

Дана програма призначена для здійснення необхідного психологічного супроводу освітньо-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі, який працює за технологією психолого – педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми. Актуальність цієї роботи з дітьми підтверджується дослідженнями сучасних науковців з данної проблеми. Необхідність її застосування саме в дошкільному навчальному закладі «Горобинка» №14 ґрунтується на даних, отриманих у ході діагностичного дослідження дітей та їх сімей під час роботи на мотиваційному етапі проекту. За його наслідками виявлено причини негативного соціально-емоційного стану більшості дітей, які впливають на дитину ззовні у найближчому соціальному оточені. Тому, дана програма побудована на принципах психозберігального підходу до дитини і ставить завдання охорони емоційного здоров'я дитини у навчально-виховному процесі закладу та розвитку її внутрішнього емоційного світу.

У програмі чітко визначені напрями роботи з дітьми: інструментальний, мотиваційний та розвивальний. Визначені методичні засоби, які відповідають психологічним особливостям у роботі з дошкільниками та дітьми раннього віку, а також показники компетенції дітей всіх вікових груп у розвитку соціально- емоційно сфери за Базовим компонентом дошкільної освіти (освітні лінії «Особистість дитини» та «Дитина у соціумі»). Також представлено тематичний план роботи і конспекти занять, які відображають добре скомпонований зміст, що відповідає віковим особливостям дітей. Особливо слід відзначити, що передбачена розвивальна робота з дітьми починається з раннього віку, що позитивно впливає на поступовий розвиток дитини та запобігає формуванню ранніх негативних емоційних станів.

Завданнями даної програми є:

1. Формування установки «Я - хороший , ти - хороший » ; вміння приймати себе та інших людей , при цьому адекватно сприймаючи свої і чужі недоліки та достоїнства .

2. Розвиток уміння відкрито виражати емоції і почуття різними соціально прийнятними способами ( словесними, фізичними , творчими і т.д.)

3. Підвищення рівня самоконтролю щодо свого емоційного стану в ході спілкування, формування терпимості до думки співрозмовника.

4. Розвиток гнучкості поведінки, здатності адекватного реагування на різні життєві ситуації.

5. Розвиток почуття співпереживання, кращого розуміння себе та інших, навчання вмінню бути в злагоді з самим собою.

Особливість програми в тому, що розвиток соціально – емоційних якостей починається уже в групах для дітей раннього віку і відбувається протягом всього перебування дитини в дитячому садочку.

Окрім того, у другій частині програми пропонуємо для практичного використання методичні рекомендації з практичним матеріалом для використання в роботі з колективом, батьками.

Робота за програмою здійснюється з дітьми за фронтальною, груповою та індивідуальною формами роботи. Заняття проводяться з дітьми від 2 до 6 років життя 1 раз на тиждень. Тривалість заняття – від 15 до 30 хвилин, залежно від віку дітей.

Програма включає 20 занять для дітей третього року життя, по 24 заняття для дітей чотирьох-п`яти років та 30 занять для дітей шести років життя. Види завдань, які входять до заняття, можуть повторюватися, варіюватися, ускладнюватися, спрощуватися залежно від проблем і успіхів дітей конкретної групи.

Практичні психологи, що будуть працювати за програмою, отримають можливість послідовно та планомірно працювати над розвитком соціально – емоційної сфери малюків, починаючи з моменту вступу дитини до дитячого садочка. Наданий матеріал допоможе налагодити контакт з батьками, дати їм знання про порушення психологічного здоров’я у дітей, про можливості об’єднання сил батьків та педагогів; навчити їх прийомам роботи з дітьми вдома з означеної проблеми.

Вихователі поповнять свій педагогічний арсенал новими прийомами конструктивної взаємодії з дітьми та отримають можливість більш продуктивної організації навчально – виховної роботи, навчаться розпізнавати психологічні труднощі дитини, переглянуть особисті сталі, звичні уявлення про причини дитячої агресивності, тривожності та ін. Педагоги зможуть регулювати свій емоційний стан шляхом використання техніки самокерування та саморегуляції емоційних станів.

Дана програма може використовуватися в роботі з дітьми практичними психологами, вихователями, батьками та вчителями початкової ланки загальноосвітньої школи.




Тренінг з розвитку навичок




Програвання проблемних ситуацій
dsc_0383
З метою створення єдиного освітнього простору за технологією психолого – педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми виникла необхідність написання програми з музичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Я у Світі музики». Програма розроблена музичними керівниками дошкільного навчального закладу «Горобинка» №14 м. Енергодара Терентьєвою О.А. та Дорошенко С.М.

Видатний уругвайський педагог А.Л. де Арисменді зауважував, що вплив середовища на музичний розвиток дитини буде більш активний, коли виховання має цілеспрямований характер, коли «спеціально» відбирається, узагальнюється і співвідноситься з можливостями дитини накопичений людством досвід, коли залучення цього досвіду ведеться з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей.



Програма «Я у Світі музики» складається з вступної частини, перспективного планування, в якому до кожного музичного заняття визначено освітню лінію, тему та етап проекту. Відповідно до цього визначені види музичної діяльності на занятті: вправи, слухання, розспів, співи, музично – ритмічні рухи, танці, хороводи, ігри. До програми введені також такі розділи, як етюди та креативний розвиток. Кожному музичному заняттю відповідає мета, яка включає в себе розвивальні, виховні та навчальні завдання.

Змістова лінія програми «Я у Світі музики» містить знайомий практикам матеріал, який сконцентрований на особистості дитини, а не на вправності як такій.



Розроблена програма дає можливість наблизити освітньо-виховні цілі педагогів до батьків і дітей як найперших суб'єктів, учасників освітнього процесу щодо музичного розвитку. Вона є засобом реалізації Базового компоненту дошкільної освіти за всіма освітніми лініями.

Ключовою ідеєю програми є необхідність цілепокладання кожного учасника проекту; необхідність усвідомленого розуміння того, що від бажання і особистого внеску кожного залежить успішність реалізації спільного проекту.

Своєрідність програми полягає в тому, що музичний розвиток відбувається шляхом спільної роботи всіх учасників освітнього процесу, яка проходить через всі етапи проекту. Тобто для вирішення завдань необхідний тісний зв'язок між музичним керівником та вихователями. Завдяки проектній технології діти навчаються самостійно шукати способи досягнення мети, підбирати партнерів, визначати час і місце реалізації задуму.

Мета програми «Я у Світі музики»:


  • створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини;

  • розробка та впровадження в освітній процес дошкільного навчального закладу системи музичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку шляхом реалізації технології психолого – педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми.

Головне завдання програми полягає у розвиненні дитячої сприйнятливості як базової особистісної якості, прищеплюванні здатності «приймати», «передавати», «трансформував-ти», тобто бути споживачем і творцем музичної культури. А оскільки, головна мета психо-лого-педагогічного проектування полягає в особистісному розвитку дитини з максимальним прагненням до реалізації творчих потенцій та здібностей, важливого значення набувають методи і прийоми активізації музичного розвитку дітей у реалізації педагогічного процесу.

Завдання програми «Я у Світі музики»:



  • розвивати музичні здібності, мислення і творчу уяву. Бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу;

  • підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї. Передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві, літературній творчості;

  • формувати досвід музичних вражень;

  • формувати здатність створювати музичний образ.

Музична практика дитини виявляється через сприймання музики, виконавство та музично – освітню діяльність
Музична практика дитини

Очікуваний результат
Вивчення можливостей розвитку музичних здібностей у психолого-педагогічній практиці може відбуватися за врахування наступних умов: активізація емоційного відгуку дитини на музику; забезпечення перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; розвиток музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

Практичний матеріал узагальнений в перспективне планування, в якому до кожного тематичного проекту та його етапу розроблені музичні заняття та розваги. Відповідно до цього визначено види музичної діяльності на занятті: вправи, слухання, розспівування, співи, музично- ритмічні рухи, танці, хороводи, ігри.



Реалізація репродуктивного етапу

«Моя країна Україна






Реалізація узагальнюючого етапу

«Моя країна Україна







Реалізація творчого етапу

«Моя країна Україна


Одним з актуальних завдань сучасного дошкільного закладу є розвиток творчого, нестандартного, просторового мислення і застосування його в практичній діяльності. І чим раніше діти будуть залучені до цього процесу, тим легше їм буде в подальшому ствердитися як особистості, виявити свій творчий індивідуальний потенціал.

Проблема розвитку художньої творчості дитини набуває в наш час особливого значення. Як сформувати творчу, інтелектуально розвинену особистість? Для успішного вирішення цієї проблеми велике значення має розвиток творчих здібностей, дитячої активності та самостійності.

Принципом психолого-педагогiчного проектування взаємодiï дорослого з дiтьми можуть слугувати такi слова: «Давати знання i виховувати особистiсть на основi свободи i дружелюбностi». Головна мета i професiйне завдання педагога – бути органiзатором у ролi керiвника, наставника для найменших, а згодом - у ролi cпiвробiтника, радника, друга i товариша – розумноï, осмисленоï, культурноï дiяльностi. Саме в дiяльностi вiдбувається розвиток.

Творчість, звичайно, зумовлює всі дії дитини, оригінальної у спілкуванні, іграх, малюнках, розповідях. На жаль, розвиток творчих здібностей у дітей часто стає випадковим і здебільшого залишається на низькому рівні. Проте не треба забувати, що всі діти наділені здібностями, а тому потрібно їх виявляти і максимально розвивати.

Працюючи над етапами психолого - педагогічних проектів, та, дiйшовши до творчого етапу, у педагогів виникла проблема творчої реалізації дитячих задумів та її урiзноманiтнення. Саме дiти пiдказали вихiд, проявляючи цiкавicть та творчу ініціативність у роботi з папером. І саме це завдання ставиться при залученні дітей до роботи в гуртках виготовлення поробок з паперу, особливо зараз, коли воно набуло великої популярності у зв’язку з поширенням у світі традиційного японського мистецтва – оригамі. Новий імпульс одержали і національні види декоративно-ужиткового мистецтва в Україні – витинанки і паперопластика.

Прийоми створення, форми, конструктивні властивості виробів з паперу останнім часом знаходять застосування в різних галузях людської діяльності: автомобілебудуванні, космічних конструкціях, архітектурі, дизайні інтер’єру і екстер’єру, упаковках товарів і продуктів.

Отже, мистецтво створення поробок з паперу дає широкі можливості для розвитку творчих здібностей дітей, зокрема, вміння уявляти, фантазувати, пояснювати послідовність створення виробу, концентрувати увагу, дотримуватись чіткості й акуратності в роботі, знаходити кольорове вирішення. Тим більше, що під рукою завжди знайдеться аркуш паперу.

Одним із важливих чинників у навчанні дітей дошкільного віку є розвиток дрібної моторики рук. І це цілком зрозуміло: дитина у майбутньому повинна правильно і чітко володіти вміннями і навичками написання літер і цифр, вміти обслуговувати себе, виконувати фізичні вправи. Особлива роль у цьому належить рухам пальців рук.

Цей вид мистецтва сприяє концентрації уваги, розвиває конструктивне мислення, творчу уяву, художній смак. У будь-якій продуктивній діяльності існує два взаємопов'язаних процеси: відтворення і творчість. Паперова пластика стимулює і розвиває пам'ять, оскільки дитина для того, щоб зробити творчу роботу, повинна запам'ятати послідовність її виготовлення, прийоми і способи складання, скочування тощо.

Цей метод розвивального навчання активізує розумові процеси, вдосконалює трудові вміння дитини, формує культуру праці.

Нескладні прийоми скручування і безмежна фантазія здатні створити зі шматочка серветки цілий світ. Інтерес до паперової пластики підтримується перш за все незвичайно широкими можливостями, які сховані в цьому найпростішому і доступному для всіх матеріалі - серветках.

Паперова пластика - найбільш простий і доступний засіб створення художніх робіт, при якому зберігається реалістична основа самого зображення. Це дає можливість займатися цим видом мистецтва з дітьми дошкільного навчального закладу.

Технологія розвитку творчої особистості нерозривно переплітається з технологією створення психологічних умов підготовки дошкільників до творчої діяльності.

Умiння створювати прекрасне своïми руками сприяло розробленню педагогом Бабенковою І.Г. програми гурткової роботи за технологією паперової пластики «Умілі рученята»

Мета програми: формування компетентностей особистості у процесі створення поробок із паперу.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:


  • пізнавальної: оволодіння знаннями про папір, його виробництво, види, властивості, способи конструювання з паперу;

  • практичної: формування вмінь і навичок роботи з паперу; виготовлення поробок у різних техніках, застосування основних прийомів роботи;

  • творчої: формування творчої особистості, емоційний, фізичний та інтелектуальний розвиток; задоволення потреби особистості у творчій самореалізації;

  • соціальної: виховання культури праці; формування дружніх стосунків у колективі; відчуття відповідальності, колективізму, взаємодопомоги.

Програма дає можливість майже на кожному занятті реалізувати навчально-виховні завдання: формування творчої особистості, дружніх стосунків, відчуття відповідальності, колективізму, взаємодопомоги, творчого використання національних традицій.

Програма передбачає навчання дітей молодшого, середнього та старшого дршкільного віку. Кількісний склад навчальної групи 8 -10 дітей. Заняття проводяться двічі на тиждень.

Теми занять вiдповiдають циклам пректiв, об'єднують дiтей, що цiкавляться творчiстю, створенням рiзних робiт своïми руками, прагненням приносити радiсть iншим i собi.

Працюючи за програмою вирiшуються завдання творчого, нестандартного, просторового мислення i застосування його в практичний дiяльностi. Чим ранiше дiти будуть залучені до цього процесу, тим легше ïм буде в подальшому ствердитися як особистостi, виявити свiй творчий iндивiдуальний патенцiал.



В процесі роботи за технологією паперової пластики розвиваються:

  • дрібна моторика пальців рук, що чинить позитивний вплив на мовні зони кори головного мозку;

  • сенсорне сприйняття, окомір;

  • логічна уява;

  • вольові якості (усидливість, терпіння, уміння доводити роботу до кінця і тому подібне);

  • художні здібності і естетичний смак;

  • добрі почуття до близьких;

  • самостійність, упевненість в собі, самооцінка.

До програми розроблене перспективне планування та сценарії занять з метою розширення можливостей роботи в проектi.
h:\metodest\гуртки\бабенкова\фотоподелки\img_0827.jpg

Гурток «Умілі рученята»


h:\metodest\гуртки\бабенкова\фотоподелки\img_3071.jpg

Всі програми написані з урахуванням принципів організації навчально – пізнавальної діяльності:



  • принцип радісного навчання. Завданням педагогів є не лише розвиток у дітей почуття гумору, а й підтримка позитивної емоційної атмосфери в групі та допомога дітям відчути радість пізнання, відкриття, відчути інтелектуальне задоволення від успішного самостійного рішення різних мислительних завдань;

  • принцип спільних проектів. Педагог допомагає дітям відчути життєву потребу у знаннях як умові їх життєздатності. Коли невелике навчальне завдання підкоряється значущій і цікавій дитині ідеї, тоді засвоєння знань відбувається легко і непомітно. У розробленій системі роботи кожна тема стає своєрідним проектом, над реалізацією якого охоче трудяться діти, педагоги і батьки;

  • принцип партнерства. Суть його можна сформулювати так: «не над, а разом». Основне завдання вихователя в роботі з дітьми полягає не в тому, щоб дати, тобто вкласти в голови готові знання, навчити, а в тому, що навчання має бути діалогічним. Вихователь і діти у пізнавальній діяльності виступають партнерами, де роль вихователя полягатиме в тому, щоб допомогти дітям самим опанувати способи інтелектуальних та решти дій. Якщо діти відчувають у вихователеві партнера, а не відчуженого спостерігача їх власних зусиль, вони заряджаються енергією пошуку, активніше, продуктивніше беруть участь у різних видах діяльності;

  • принцип активної участі кожного в загальній справі. Реалізацію цього принципу орієнтовано на досягнення не стільки загального успіху, скільки на просування вперед, активності кожного в загальній справі, на створення умов для самоствердження, самореалізації особистості дитини. Ефективною варто вважати таку організацію, за якої кожній дитині в загальній справі знайдеться завдання «по плечу», коли від внеску кожного залежатиме загальний успіх;

  • принцип активного включення сім`ї в освітній процес. Активне включення батьків у спільне проживання теми, яке полягає в пропозиції обговорити зі своєю дитиною важливі питання, взяти участь в конкурсі, виставці, розвазі, регулярне наочне інформування про її постійне просування вперед, про успіхи і досягнення, — все це позитивно впливає на стосунки батьків і дітей, батьків і педагогів.

Під час організації освітнього процесу поряд з традиційними методами та прийомами, що використовувалися під час створення проектів, можна виділити групу інтерактивних інноваційних методів та прийомів, запропонованих Тамарою Олександрівною Піроженко, а саме:

  • полілог — проблемна нерепродуктивна бесіда, спільний пошук істини під час обговорення. У полілозі вихователь становиться у позицію режисера, який регулює думки дітей. Будь-який варіант відповіді приймається як можливий, своєрідний варіант розв'язання проблеми. Вихователь теж має право висловлювати свою позицію, залишивши при цьому дітям право вибору мати свою думку або прислухатися до думки педагога, що часто-густо так і буває. Таким чином, думка педагога сприймається не як нав'язаний погляд, а власне рішення дітей. Така форма спілкування і навчання сприяє формуванню у дітей прагнення мати свій погляд, звичку до самостійного мислення, розвивати здатність формулювати і висловлювати свою власну думку аргументовано, тобто на рівні свого віку обстоювати її. Під час полілогу дотримуємося принципу партнерства, за якого вихователь не переймається суперзавданням дати знання, а шукає істину, відповіді на запитання разом з дітьми, показуючи їм способи народження розумних рішень інтелектуальних проблем, допомагаючи дітям самим опанувати ці способи, відкриваючи невідомі для себе грані;

  • інтерв'ювання. Цінність цього методу полягає у можливості підсилити і збагатити діалог дорослого та дитини. Цей метод активно використовується під час організації екскурсій по дитячому садку та до соціальних установ. Під час обговорення з дітьми проблемних питань, вирішуються, про що нове діти хочуть дізнатися під час екскурсій. Разом складаються питання до працівників установ. Після чого обираються діти – репортери, які ці питання озвучують при інтерв’ювання. Для інтерв'ювання ми пропонуємо питання, пов'язані з темами проектів, які важливі для формування активності і самостійності;

  • виготовлення інтелект - мап — метод, в якому охоче беруть участь діти і педагоги. Це колективна робота, що полягає в наочному втіленні уявлень дітей про будь-які явища або об'єкти навколишньої дійсності. У кожного вихователя про запас є безліч різних маленьких і великих картинок, вирізок зі старих журналів, листівок та решта дрібниць. Коли виникає потреба скласти мапу, наприклад «Сім’я», «Весела ферма «Ліс»,», «Місто» або інших, вихователь попередньо обговорює з дітьми зміст майбутнього поля, діти згадують всі можливі компоненти, елементи, обговорюють деталі, їх розміщення на аркуші;

  • дослідницький фартух, у якому можуть бути як різної складності завдання, так і можливі варіанти їх вирішення. Завдання дітей - підібрати й аргументувати такі варіанти. Фартух може подавати "сигнал" до нової теми роздумів, порівнянь, аналітичної роботи з предметами;

  • скринька сюрпризів (чи відкриттів). Відкриваючи її діти отримують сюрприз, якщо успішно впораються із завданнями. Особливо ефективною скринька сюрпризів є для заохочення колективного рішення і вболівання одне за одного;

  • створення: «Спільноти чомусиків», з метою побудження пізнавального інтересу та пізнавальних навичок.

  • створення теки досягнень під час роботи над рефлексивно – оцінювальним етапом

З метою включення інтерактивних методів та прийомів в роботу з дітьми творчою групою розроблені концептуальні карти до кожного проекту для всіх вікових груп, сценарії занять зі звукової культури мовлення, конспекти занять по ознайомленню з навколишнім з використанням презентацій. В подальшому планується включити в конспекти розроблених занять методи пошукової діяльності.

Концептуальна мапа до проекту «Моє місто Енергодар»






Інтелектуальна мапа до проекту «Я та моя сім`я»»





Тека досягнень до проекту

«Моє місто Енергодар»»




Створене програмно - методичне забезпечення до розробленої системи планування пройшло апробацію та довело на практиці свою необхідність та практичність.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка